Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 924/1143/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; витребування майна із чужого незаконного володіння.
Надіслано для оприлюднення: 04.04.2017. Зареєстровано: 05.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
		_________________________________________________________________
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ 
		"29" березня 2017 р.Справа № 924/1143/16
		Господарський суд Хмельницької області у складі: головуючий суддя Димбовський В.В., судді Заярнюк І.В., Смаровоз М.В., розглянувши матеріали справи
		за позовом Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі 
		1) Державної фіскальної служби України, м. Київ
		2) Фонду державного майна України, м. Київ
		3) Університету державної фіскальної служби України, м. Ірпінь
		до 1) Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради, м. Кам`янець-Подільський
		2) Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Ірпінь
		про 1) визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №2176 від 21.10.2004р. "Про оформлення права власності Національній академії державної податкової служби України на комплекс будівель по вул. Годованця, 1";
		2) витребування з незаконного чужого володіння Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь держави в особі уповноваженого органу Державної фіскальної служби України об`єкту нерухомого майна  комплексу будівель, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець - Подільський, вул. Годованця, буд. 1, загальною вартістю 2417331,00 грн.
		 
		Представники сторін:
		від позивачів: 1) Державної фіскальної служби України: Кучерява Т.П. - за довіреністю від 14.11.2016р.
		2) Фонду державного майна України: Буяр З.М. - за довіреністю №395 від 08.12.2016р.
		3) Університету державної фіскальної служби України: Грищенко В.В. - за довіреністю від 23.01.2017р.
		від відповідачів: 1) Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради: Кудла І.А. - за довіреністю від 21.04.2016р. (присутній у судовому засіданні 13.03.2017р.)
		2) Ірпінської фінансово-юридичної академії: Мельник Р.В. - керівник
		від прокуратури: Параскевич О.Г. - за службовим посвідченням від 20.08.2012р.
		 
		У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		Рішення виноситься 29.03.2017р., оскільки в судовому засіданні 13.03.2017р. оголошувалась перерва.
		 
		Суть спору: заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Державної фіскальної служби України, м. Київ, Фонду державного майна України, м. Київ, Університету державної фіскальної служби України, м. Ірпінь звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради, м. Кам`янець-Подільський та Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Ірпінь, у якому просить визнати поважними причини пропуску прокурором строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити його, а також просить суд визнати незаконними та скасувати рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №2176 від 21.10.2004р. "Про оформлення права власності Національній академії державної податкової служби України на комплекс будівель по вул. Годованця, 1"; витребувати з незаконного чужого володіння Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь держави в особі уповноваженого органу Державної фіскальної служби України об`єкту нерухомого майна  комплексу будівель, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець - Подільський, вул. Годованця, буд. 1, загальною вартістю 2417331,00грн.
		В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив таке.
		14.09.2004р. рішенням Кам`янець-Подільської міської ради №18 надано дозвіл на безоплатну передачу із власності територіальної громади м. Кам`янець-Подільського у державну власність Національній академії державної податкової служби України комплексу будівель за адресою вул. Годованця, 1 на умовах договору з міським виконавчим комітетом. Рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №2066 від 07.10.2004р. передано безоплатно з комунальної власності територіальної громади м. Кам`янець-Подільського у державну власність Національній академії державної податкової служби України, комплекс будівель по вул. Годованця, 1 у м. Кам`янець-Подільському, загальною площею 1109,4 м2, на умовах договору з міським виконавчим комітетом, для підготовки кадрів податкової служби України. Рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №2176 від 21.10.2004р. вирішено оформити право державної власності за Національною академією державної податкової служби України на комплекс будівель за адресою: м. Кам`янець-Подільський, вул. Годованця, 1, загальною площею 1109,4 м2 (надалі - Об`єкт). Виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської міської ради 08.11.2004р. видано свідоцтво про право власності Національної академії державної податкової служби України на Об`єкт, яким визначено загальнодержавну форму власності.
		Зазначив, що власником та органом уповноваженим на здійснення управління об`єктом державної власності, а саме комплексом будівель по вул. Годованця, 1 у м. Кам`янець-Подільському, що належить до загальнодержавної форми власності, може бути виключно орган виконавчої влади - Державна фіскальна служба України (Державна податкова адміністрація України). Таким чином, прийшов до висновку, що Об`єкт повинен належати Університету на праві оперативного управління, а повноваження держави Україна, як власника майна, повинен здійснювати уповноважений державою орган у сфері управління державним майном, а саме - Державна фіскальна служба України, всупереч чому за Університетом, на підставі рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради від 21.10.2004р. №2176, оформлено право державної власності на спірну нерухомість.
		Прокурор звернув увагу суду на те, що Національний університет ДПС України звернувся до Державної податкової адміністрації України з листом №1035/01-04 від 17.08.2007р. щодо надання дозволу на продаж Об`єкта. Підставою для отримання дозволу на відчуження нерухомого майна у листі Університету визначено повна непридатність, відсутність коштів на реконструкцію та неспроможність підтримувати в належному стані напівзруйновані будівлі, географічну віддаленість об`єкту від учбового закладу. Виконуючий обов`язки заступника голови Державної податкової адміністрації України листом №7983/6/04-0316 від 20.08.2007р. не заперечував щодо продажу зазначеного об`єкта в установленому чинним законодавством порядку (на конкурсних засадах, відкритих торгах аукціонів). Продаж об`єкта нерухомості відбувся на відкритих торгах (аукціоні), що проводився Товарною біржею "Центральна" 15.07.2008р. Умовами продажу серед інших було те, що продаж об`єкта нерухомості здійснювався на підставі листа Державної податкової адміністрації України №7981/6/04-0316 від 20.08.2007р. Між Національним університетом державної податкової служби України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія", правонаступником якої є Ірпінська фінансово-юридична академія у формі товариства з обмеженою відповідальністю, укладено договір купівлі-продажу №3402 від 20.08.2008р.
		Прокурор вважає, що відчуження Об`єкту відбулось в порушення пункту 8 Порядку відчуження об`єктів державної власності (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №803 від 06.06.2007р.), оскільки відсутні розпорядчі акти Державної податкової адміністрації України про надання згоди на відчуження майна у 2007р. Університет звернувся до Фонду державного майна України з листом щодо надання роз`яснень стосовно погодження суб`єктами господарювання з Фондом державного майна України реалізації майна, що є державною власністю. Фонд державного майна України листом №10-24-18011 від 11.12.2008р. повідомив Університет, що Фонд державного майна розглядає питання щодо надання погодження на відчуження майна суб`єктами господарювання лише за поданням документів відповідними суб`єктами управління. Як наслідок, звернення Національного університету Державної податкової служби України до Державної податкової адміністрації України, як суб`єкта управління вказаним об`єктом державної власності щодо надання згоди на його відчуження без подання переліку документів, визначеного п. 7 Порядку, унеможливило подальше їх спрямування суб`єктом управління до Фонду державного майна України для вирішення вказаного питання, чим фактично позбавлено останнього реалізувати повноваження, визначені п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про управління об`єктами державної власності".
		При цьому прокурор наголосив, що лист Національного університету Державної податкової служби України від 20.08.2007р. №7983/6/04-0316 щодо надання дозволу на реалізацію спірного майна, вимогам п. 7 Порядку не відповідає. Водночас, при відчуженні нерухомого майна не було дотримано вимоги абз. 2 п. 6 Порядку у частині надання Фондом державного майна України погодження на реалізацію такого майна, п.п. 10, 11 Порядку у частині визначення початкової вартості продажу майна на підставі погодженого висновку про вартість такого майна та ч. 3 ст. 13 "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" в частині обов`язкового рецензування звіту про оцінку майна. 
		Посилаючись на статтю 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", прокурор звернув увагу, що зазначений вище об`єкт державної власності, не підлягав приватизації незалежно від його включення до Переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, який затверджується Верховною Радою України. Крім того, частинами 1, 2 статті 63 Закону України "Про вищу освіту" від 17.01.2002р. (чинного до 06.09.2014р.) передбачено, що за вищим навчальним закладом з метою забезпечення діяльності, передбаченої його статутом, і відповідно до закону та його організаційно-правової форми власником (власниками) закріплюються на правах оперативного управління або передаються у власність будівлі, споруди, майнові комплекси, обладнання, а також інше необхідне майно. Майно, що закріплене за вищим навчальним закладом державної або комунальної форми власності, а також доходи від використання цього майна належать вищому навчальному закладу на правах оперативного управління. Майно, що знаходиться у державній і комунальній власності і передане в оперативне управління вищим навчальним закладам державної і комунальної форм власності, не підлягає вилученню або передачі будь-яким підприємствам, установам, організаціям, крім випадків, передбачених законодавством. Комплекс будівель, який розташований за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець - Подільський, вул. Годованця, буд 1, перебуваючи у державній власності та на балансі університету, відносився до категорії державних об`єктів освіти, оскільки використовувався для забезпечення діяльності державного закладу освіти. Таким чином, договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна - вищевказаного комплексу будівель, укладений всупереч вимогам ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", яка встановлює мораторій на приватизацію (відчуження) об`єктів освіти та науки.
		Окрім того, як зазначив прокурор, про суперечність відчуження вказаного об`єкту інтересам Університету, невідповідність дійсності мотивів прийняття рішення про його відчуження, свідчить той факт, що одразу після продажу вказаний об`єкт нерухомого майна Товариством передано в оренду Університету. У 2008р.-2014р. роках він використовувався Університетом для організації навчального процесу студентів Кам`янець - Подільської філії. За оренду вказаних приміщень Університетом сплачено Товариству 2167887,51 грн. орендної плати, що підтверджується витягом з акту ревізії фінансово-господарської діяльності Національного університету ДПС України. Факт суперечності інтересам держави мети укладення договору купівлі-продажу вищезазначеного об`єкта нерухомого майна, його укладення внаслідок зловживань колишнього ректора Національного університету ДПС України Мельника П.В., засвідчується, на думку прокурора, матеріалами кримінальної справи №367/5357/16-к за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.191 КК України (розтрата майна, яке перебувало в його віданні в особливо великих розмірах, у т.ч. комплексу будівель, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець -Подільський, вул. Годованця, буд 1), що є предметом судового розгляду Бородянського районного суду Київської області.
		Прокурор вважає, що об`єкт вибув з державної власності всупереч законодавству та волі власника - держави в особі уповноваженого на те органу відповідно до договору (правочину) укладеного з завідомо суперечною інтересам держави і суспільства метою - заволодіння державним майном, а тому існують всі правові підстави для витребування їх з незаконного володіння відповідача на користь держави на підставі статей 387, 388 Цивільного кодексу України.
		Також прокурор у позовній заяві в обґрунтування клопотання про визнання поважними причин пропуску прокурором строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та його поновлення зазначив, що про порушення вимог законодавства при відчуженні цього майна прокурору стало відомо за результатами проведеної у 2014 році перевірки за зверненням в.о. ректора Національного університету Державної податкової служби України, на підставі якого 22.09.2014р. зареєстровано кримінальне провадження №42014110040000067 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України Мельником П.В. (ректор Національного університету ДПС України), який будучи працівником правоохоронного органу, службовою особою, діючи умисно, з корисливим мотивом і корисливою метою, вчинив розтрату майна, яке перебувало в його віданні в особливо великих розмірах, у т.ч. комплексу будівель, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець - Подільський, вул. Годованця, буд 1. Зважаючи на вищевикладене у прокурора виникло право на звернення до суду лише у 2014 році та у зв`язку з бездіяльністю державного органу - Державної фіскальної служби України, оскільки Положеннями про Державну податкову адміністрацію України та про Державну фіскальну службу України повноваження на звернення до суду з позовом при порушенні їх прав, зокрема, правом володіння державним майном не передбачені. Тобто, Державна фіскальна служба України взагалі не мала можливості самостійно звернутися до суду. Тому, на думку прокурора, причини пропуску прокурором строку позовної давності для звернення до суду є поважними.
		У поясненнях від 20.12.2016р. прокурор надав інформацію щодо реорганізації позивача-1. Так, Державна податкова адміністрація утворена відповідно до Указу Президента України "Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій" від 22 серпня 1996 року N 760/96. Указом Президента України від 9 грудня 2010 року №1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державну податкову адміністрацію України реорганізовано в Державну податкову службу України, яка є її правонаступником. Відповідно до Указу Президента України "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" від 24 грудня 2012 року №726/2012 утворено Міністерство доходів і зборів України, реорганізувавши Державну митну службу України та Державну податкову службу України. Відповідно до Указу Президента України 18 березня 2013 року № 141/2013 Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України, що реорганізується. На підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Державної фіскальної служби" від 21 травня 2014 р. № 160 утворено Державну фіскальну службу, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.
		В письмових поясненнях від 11.01.2017р. прокурор зазначив, що вважає необґрунтованою заяву про застосування строку позовної давності, оскільки на його думку, початок перебігу позовної давності слід обраховувати з моменту, коли стало відомо про факт відсутності у представника відповідача необхідного обсягу дієздатності на укладення оспорюваних правочинів. Необґрунтованим на думку прокуратури є посилання відповідача-виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради на те, що оскаржуване рішення №2176 від 21.10.2004р. було прийнято на підставі попередніх рішень №18 від 14.09.2004р., №2066 від 07.10.2004р., які не оскаржено. Рішеннями виконавчого комітету Кам`янець - Подільської міської ради №18 від 14.09.2004р. надано дозвіл на безоплатну передачу з власності територіальної громади м. Кам`янець - Подільського у державну власність Національній академії державної податкової служби України комплексу будівель за адресою вул. Годованця, 1, а рішенням №2066 від 07.10.2004р. вказаний комплекс будівель передано безоплатно з комунальної власності у державну академії. Звертає увагу на те, що при прийнятті вказаних рішень не було порушено вимоги чинного законодавства, оскільки виконкомом розпорядився майном територіальної громади і передав його у державну власність без оформлення права власності за будь - яким суб`єктом, і лише оскаржуваним рішенням №2176 від 21.10.2004р. оформлено право державної власності на спірне майно за Національною академією державної податкової служби України.
		28.02.2017р. заступник прокурора Хмельницької області подав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просив суд витребувати з незаконного чужого володіння Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь держави в особі уповноваженого органу Державної фіскальної служби України об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець Подільський, вул. Годованця, буд. 1, загальною вартістю 2417331,00 грн. та передати його в оперативне управління Університету державної фіскальної служби України.
		У судовому засіданні 28.02.2017р. суд відмовив в задоволенні заяви про зміну предмету позову.
		Прокурор в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у позові та у поясненнях, просив задовольнити їх в повному обсязі. 
		Представник позивача-1 (Державна фіскальна служба України) у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у письмових поясненнях по справі від 20.12.2016р., у яких зазначив, що у листі ДПА України від 20.08.2007р. не заперечувалась можливість продажу спірних об`єктів нерухомості в установленому законодавством порядку. Проте до вказаного листа Університету будь-якої документації для отримання дозволу на відчуження не надавалось, будь-яких розпорядчих документів ДПА України щодо надання дозволу об`єктів нерухомості не видавалось. З даного приводу, в постанові Верховного Суду України від 23.09.2015р. у справі №914/2002/13 вказано, що рішення про надання згоди на відчуження майна приймається відповідним суб`єктом управління у формі розпорядчого акта, а про відмову в наданні такої згоди - у формі листа. Рішення про погодження чи відмову в погодженні відчуження майна надається ФДМУ у формі листа.
		Щодо застосування строку позовної давності зазначив, що початок перебігу позовної давності слід обраховувати з моменту, коли стало відомо про факт відсутності у представника відповідача необхідного обсягу дієздатності на укладення оспорюваних правочинів, при цьому посилається на постанови Верховного Суду України від 23.09.2015р. у справі №914/2002/13, від 20.08.2013р. у справі №3-18гс13.
		Посилаючись на п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначив, що якщо набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна. Відповідач-2 мав знати про наявність перешкод у вчиненні договору купівлі-продажу від 28.08.2008р., а саме про відсутність у Національного університету ДПС України права на відчуження майна, оскільки не було дотримано Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ від 06.06.2007р. №803.
		Також зазначив, що посилання відповідача-2 у відзиві на проведення конференції трудового колективу Національного університету ДПС України та прийнятих нею рішень, наявність рішення господарського суду Київської області від 17.09.2009р. по справі №18/007-09 (скасованого в подальшому постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2009р.), закриття 04.09.2009р. кримінальної справи №451, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, не спростовують обґрунтування позову по справі №924/1143/16, що розглядається, а тому не можуть бути взяті до уваги. 
		У письмових поясненнях від 23.12.2016р. позивач-2 (Фонд державного майна України) зазначив, що до нього звертався Університет з листом щодо надання роз`яснень стосовно погодження суб`єктами господарювання з Фондом державного майна України реалізації майна, що є державною власністю. Фонд державного майна України листом №10-24-18011 від 11.12.2008р. повідомив Університет, що розглядає питання щодо надання погодження на відчуження майна суб`єктами господарювання лише за поданням документів (визначених п. 7 Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №803 від 06.06.2007р.) відповідними суб`єктами управління, тобто, у даному випадку, Державної фіскальної служби. Звернення Національного університету Державної податкової служби України до Державної податкової адміністрації України, як суб`єкта управління спірним об`єктом державної власності щодо надання згоди на його відчуження без подання переліку документів, визначеного п. 7 Порядку, унеможливило подальше їх спрямування суб`єктом управління до Фонду державного майна України для вирішення вказаного питання, чим фактично позбавлено останнього реалізувати повноваження, визначені п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про управління об`єктами державної власності". Також вважає, що при відчуженні нерухомого майна не було дотримано вимоги абз. 2 п. 6, п.п. 10, 11 Порядку та ч. 3 ст. 13 "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
		Представник позивача-2 (Фонд державного майна України) у судовому засіданні просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, наведених у письмових поясненнях по справі від 20.12.2016р. 
		Позивач-3 (Університет державної фіскальної служби України) повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, однак надіслав письмові пояснення від 06.12.2016р., відповідно до яких позовні вимоги просить задовольнити повністю, оскільки відчуження об`єкту відбулося з порушенням чинного законодавства, зокрема - п. 8 Порядку відчуження об`єктів державної власності, а лист №7981/6-04-0316 від 20.08.2007р. не може прийматись до уваги, оскільки він є інформаційним, а не розпорядчим актом і не може вважатись належним доказом погодження на відчуження спірного майна. Розгляд справи просив здійснювати без участі повноважного представника останнього.
		Представник відповідача-1 (Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради) у судовому засіданні 13.03.2017р. та у відзиві на позов від 20.12.2016р. заперечив проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що рішення №2176 від 21.10.2004р. прийняте у відповідності до пункту "б" частини 10 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та згідно рішення двадцять третьої сесії за №18 від 14.09.2004р., яке не є предметом оскарження. Представник відповідача-1 вважає, що прокурором не зазначено жодного порушення вимог порядку передачі даного об`єкта у державну власність. Прийняття рішення ніяким чином не порушувало права і інтереси позивачів по справі. Крім того, рішення прийнято з додержанням процедури його прийняття та відповідає вимогам, передбаченим законодавством. Посилаючись на п. 1 Рішення Конституційного суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009р. у справі №1-9/2009 та на наказу міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р., вважає, що рішення №2176 від 21.10.2004р. є актом одноразового застосування і вичерпав свою дію фактом його виконання, а право власності на спірне майно виникло з моменту реєстрації, а не з моменту винесення спірного рішення.
		08.12.2016р. відповідачем-2 (Ірпінська фінансово-юридична академія у формі товариства з обмеженою відповідальністю) подана заява про застосування строку позовної давності. 
		У відзиві на позов від 08.12.2016р. представник відповідача-2 звернув увагу суду, що строки перебігу позовної давності слід рахувати з того моменту, коли саме дізнався позивач про факт порушення права, при цьому прокуратура у таких справа є представником, а не самостійною стороною процесу. Позивачу-3 було відомо про спірне рішення в день його прийняття, тому відповідач-2 вважає, що строк позовної давності слід рахувати з 21.10.2004р. Також, посилаючись на п. 1 Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009р. у справі №1-9/2009, зазначив, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому не можуть бути скасовані чи змінені. Вважає, що прокурором не надано належних доказів, які б підтверджували час проведення перевірки за зверненням в.о. ректора Національного університету Державної податкової служби України, а також документів, на підставі яких приймалося оскаржуване рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради від 21.10.2004р. №2176. Звертає увагу суду на те, що листи ДПА України №7981/6/04-0316 від 20.08.2007р. про надання дозволу Національному університету ДПС України щодо продажу об`єкту нерухомості, протокол аукціону №10 від 15.07.2008р., договір купівлі-продажу від 20.08.2008р., не скасовувалися, не визнавалися недійсними та продовжують діяти.
		Заявою від 20.12.2016р. представник відповідача-2 долучив до матеріалів справи додаткові докази. Також у заяві зазначив, що у висновку науково-правової експертизи з питання визначення окремих організаційно-розпорядчих актів та відчуження об`єктів державної власності від 17.09.2015р. №126/315, який проведений Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України, зазначено, що лист від 20.08.2007р. є організаційно-розпорядчим актом, який скерований від центрального органу виконавчої влади і який є уповноваженим органом управління державним майном, до підпорядкованої установи (навчального закладу) і надає дозвіл на реалізацію зазначених у ньому об`єктів нерухомості; також експерт прийшов до висновку, що Національний університет ДПС України не мав права та можливості звернутися до Фонду державного майна України щодо погодження на відчуженням майна, так як отримання такого погодження є виключною прерогативою суб`єкта управління згідно із Законом "Про управління об`єктами державної власності" та Порядком відчуження об`єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Україна від 06.06.2007р. №803. У разі наявності такого звернення університетом як суб`єктом господарювання про погодження на відчуження майна Фонд державного майна залишив би його без розгляду.
		Заявою від 11.01.2017р. представник відповідача-2 долучив до матеріалів справи додаткові докази, у якій також зазначив, що Національний університет державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 02973089) є власником квартир, нежитлових приміщень, комплексу будівель, гуртожитків та багатоквартирного будинку. 
		Відповідач-2 у доповненні до відзиву на позов від 13.03.2017р. повторно наполягає на застосуванні строків позовної давності, зазначаючи, що позивачу-3 по справі було відомо про спірне рішення з моменту прийняття зазначеного рішення - 21.10.2004р., прокуратурі - з 2009 року в рамках розслідування кримінальної справи № 451, за якою Генеральна прокуратура здійснювала процесуальний контроль, позивачу- 1 та позивачу-2 - з 2009 року (листи Фонду державного майна України №10-24-4899 від 09.04.2009р., ДПА України № 950/6/06-0116 від 05.02.2009р.). 
		Також представник відповідача-2 зазначив, що абз. 1 п. 6 Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ від 06.06.2007р. № 803 передбачено, що відчуження майна здійснюється безпосередньо суб`єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб`єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами, Таким чином, в будь якому випадку, для подальшого продажу нерухомого майна, з метою дотримання вище зазначеного порядку позивач-3 мав повне право зареєструвати право власності на спірний об`єкт нерухомого майна.
		Присутній у судовому засіданні представник відповідача-2 наполягає на задоволенні заяви про застосування строку позовної давності від 08.12.2016р. та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позов від 08.12.2016р., доповненні до відзиву на позов від 13.03.2017р.
		 
		Розглядом матеріалів справи встановлено:
		Рішенням Кам`янець-Подільської міської ради №18 від 14.09.2004р. надано дозвіл на безоплатну передачу із власності територіальної громади м. Кам`янець-Подільського у державну власність Національній академії державної податкової служби України комплексу будівель за адресою вул. Годованця, 1 на умовах договору з міським виконавчим комітетом. Зобов`язано Управління комунального майна передати вказаний комплекс будівель на баланс Національної академії державної податкової служби України по акту приймання-передавання протягом одного місяця.
		07.10.2004р. Рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №2066 передано безоплатно з комунальної власності територіальної громади м. Кам`янець-Подільського у державну власність Національній академії державної податкової служби України, комплекс будівель по вул. Годованця, 1 у м. Кам`янець-Подільському, загальною площею 1109,4 м2, на умовах договору з міським виконавчим комітетом, для підготовки кадрів податкової служби України. Зобов`язано Управління комунального майна комісійно передати вказаний комплекс будівель на баланс Національної академії державної податкової служби України по акту приймання-передавання.
		Рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №2176 від 21.10.2004р. "Про оформлення права власності Національній академії державної податкової служби України на комплекс будівель по вул. Годованця, 1" вирішено оформити право державної власності за Національною академією державної податкової служби України на комплекс будівель за адресою: м. Кам`янець-Подільський, вул. Годованця, 1, загальною площею 1109,4 м2. Зобов`язано МБТІ здійснити державну реєстрацію вказаного комплексу та видати ректорату академії Національної державної податкової служби України свідоцтво про право власності.
		На підставі рішення №2176 від 21.10.2004р. Виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської міської ради 08.11.2004р. видано свідоцтво про право власності Національної академії державної податкової служби України на нерухоме майно - комплекс будівель загальною площею 1109,4 м2, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець - Подільський, вул. Годованця, (вул. Садова), буд. 1 (форма власності - загальнодержавна, частка - 1/1). 
		Відповідно до пункту 1.2 Статуту Національного університету державної податкової служби України, затвердженого наказом Державної податкової служби України №257 від 26.04.2007р., університет заснований на державній власності і підпорядкований Державній податковій службі України.
		У п. 1.11 Статуту встановлено, що Національний університет ДПС України віднесений до вищих навчальних закладів четвертого рівня акредитації. 
		Відповідно до п. 3.2 Статуту Університет має право відповідно до своїх завдань отримувати кошти і матеріальні цінності (будинки, споруди, обладнання, транспортні засоби тощо) від органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, громадян і благодійних фондів.
		Згідно з п. п. 10.1.1, 10.1.2 Статуту за Університетом з метою забезпечення діяльності, передбаченої Статутом, і відповідно до закону та її організаційно-правової форми засновником закріплюються на правах оперативною управління будівлі, споруди, майнові комплекси, обладнання, а також інше необхідне майно. Майно, що закріплене за Університетом, а також доходи від використання цього майна належать Університету на правах оперативного управління. Майно, що передане в оперативне управління, не підлягає вилученню або передачі будь-яким підприємствам, установам, організаціям, крім випадків, передбачених законодавством. 
		У листі №7983/6/04-0316 від 20.08.2007р. Державна податкова служба України повідомила ректора Національного університету державної податкової служби України П.В. Мельника про те, що розглянула лист Національного університету ДПС України №1035/01-04 від 17.08.2007р. та не заперечує щодо продажу об`єкту (за адресою м. Кам`янець -Подільський, вул. Годованця, 1) в установленому чинним законодавством порядку (на конкурсних засадах, відкритих торгах, аукціонах).
		Відповідно до Протоколу проведення аукціону №10 від 15.07.2008р., що проведений Товарною біржею "Центральна", ціна комплексу будівель загальною площею 1109,4 м2, що розташований за адресою: Хмельницька область, місто Кам`янець-Подільський, вулиця Годованця, будинок №1, склала 2417331,85 грн. (з урахуванням гарантійного внеску), яку мав сплатити переможець аукціону - "Міжрегіональна фінансово-юридична академія".
		20.08.2008р. між Національним університетом державної податкової служби України (до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.08.2006р. №472-р - Національна Академія державної податкової служби України) (правонаступником якого є Університет державної фіскальної служби України) (за договором - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія" (правонаступником якої є Ірпінська фінансово-юридична академія у формі товариства з обмеженою відповідальністю), в особі представника - помічника ректора Національного університету державної податкової служби України Добривечір О.І., яка діє на підставі довіреності від 18.08.2008р. і Статуту, зареєстрованого виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області 10.05.2007р. за №13571230000001978, та рішення Державної податкової адміністрації України щодо надання дозволу на продаж об`єктів нерухомості філій Національного університету ДПС України за №7983/6/04-0316 від 20.08.2007р. та у відповідності до Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007р. №803 (за договором - Покупець), укладено договір купівлі-продажу.
		Відповідно до п. 1.1 договору продавець в особі представника, відповідно до Протоколу №10 проведення аукціону від 15.07.2008р., що проведений Товарною біржею "Центральна", передає у власність, а Покупець приймає у власність належне продавцю на праві власності нерухоме майно, яким є комплекс будівель, що розташований за адресою: Хмельницька область, місто Кам`янець-Подільський, вулиця Годованця, будинок №1 (далі - Об`єкт). Відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Кам`янець - Подільським БТІ 06.08.2008р. за №19796107, комплекс будівель має загальну площу 1109,4 м2. Характеристика об`єкта та технічний опис його конструктивних елементів наводиться у відповідній технічній документації, що передається Продавцем Покупцю під час передачі об`єкта та підписання сторонами акту прийому - передачі. 
		Згідно з п. п. 1.2, 1.3 договору вищезазначений об`єкт належить Продавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області 08.11.2004р. на підставі рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради від 21.10.2004р. №2176, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно Кам`янець-Подільського БТІ в книзі №4, запис №440, реєстраційний номер 6698618. Балансова вартість об`єкта з урахуванням зносу станом на 01.05.2008р., відповідно до довідки №1459, виданої Національним університетом державної податкової служби України 15.05.2008р. становить 244726,00 грн.
		Згідно експертного висновку Приватного підприємства "Автоексперт" від 31.05.2008р. вартість об`єкта з метою його подальшого продажу складає 833562,72 грн. (п. 1.4 договору).
		Відповідно до протоколу №10 проведення аукціону від 15.07.2008р. Товарною біржею "Центральна", затвердженого проректором Національного університету державної податкової служби України В.Г. Кривенком 11.08.2008р., остаточна ціна продажу Об`єкта становить 2417331,85 грн. (п. 1.5 договору).
		У п. 1.6 договору сторони визначили, що вказаний у цьому договорі об`єкт продано за суму 2417331,85 грн., які Покупець сплатив до посвідчення цього договору.
		Передача Об`єкту здійснюється Продавцем Покупцю в 15-денний термін після нотаріального посвідчення цього Договору та отримання грошових коштів за проданий об`єкт. Передача Об`єкту Продавцем і прийняття Об`єкту Покупцем здійснюється на підставі акту прийому-передачі, який підписується сторонами (п. п. 2.1, 2.2 договору).
		Згідно з п. п. 7.1, 7.2 договору Продавець гарантує, що Об`єкт, який продається прихованих недоліків не має, на момент укладення цього договору не перебуває під арештом чи забороною, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не переданий, щодо нього не ведуться судові спори, він не заставлений, у податковій заставі не перебуває, відносно нього не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами. Треті особи не мають прав на Об`єкт. Відповідно до ст.661 Цивільного кодексу України у разі вилучення Об`єкту продажу за рішенням суду на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу Об`єкту, продавець має відшкодувати покупцю завдані йому збитки, якщо покупець не знав, або не міг знати про наявність цих підстав.
		Договір підписаний сторонами, скріплений відтисками їх печаток, посвідчений приватним нотаріусом та зареєстровано в реєстрі за №3402.
		Фонд державного майна України у листі №1п-24-18011 від 11.12.2008р. повідомив Національний університет державної податкової служби України про те, що розглянув його лист №3252/01-12 від 10.12.2008р. щодо надання роз`яснень стосовно погодження суб`єктами господарювання з Фондом державного майна України реалізації майна, що є державною власністю. Зазначив, що порядок відчуження державного майна суб`єктами господарювання регламентується Порядком відчуження об`єктів державної власності, затвердженим постановою КМУ №803 від 06.06.2007р. Звернув увагу, що рішення про надання згоди на відчуження нерухомого майна приймається суб`єктами управління лише з погодженням з Фондом державного майна. Відповідно до вимог пункту 7 Порядку у разі доцільності відчуження майна, зазначеного в абзаці другому пункту 6 цього Порядку, суб`єкт управління у 30-денний строк з дати надходження документів, зазначених у підпунктах 1-7 цього пункту, подає їх Фонду державної майна. Фонд державного майна розглядає питання щодо надання погодження на відчуження майна (визначеного абзацом другим пункту 6 Порядку) суб`єктами господарювання лише за подання відповідними суб`єктами управління необхідних документів і не розглядає порушене питання за зверненням безпосередньо суб`єктів господарювання.
		10.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія", в особі проректора Шакірової О.В., що діє на підставі Довіреності №04/01-12 від 09.01.2009р. (далі - Орендодавець), Національним університетом ДПС України в особі проректора Тарангул Л.Л., що діє на підставі Статуту та Довіреності №261/01-12 від 10.01.2009р. (далі - Орендар), а також Кам`янець-Подільською філією Національного університету ДПС України в особі директора Савчука А.М., що діє на підставі Довіреності (далі - Платник), укладено договір про надання послуг оренди №917129.
		За цим договором Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в строкове платне користування нерухоме майно, яким є комплекс будівель, що розташований за адресою: 32300, Хмельницька область, місто Кам`янець-Подільський. вулиця Годованця, будинок №1, загальною площею 876, 17 м. кв. (далі - Майно), а Орендар зобов`язується прийняти це майно та після припинення цього договору повернути майно Орендодавцю в належному стані (п. 1.1 договору).
		Згідно з п. 1.1 статуту Ірпинської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю, затвердженого Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України 07.12.2012р., статут, розроблений відповідно до законодавства України, є документом, який регламентує діяльність Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі Академія), яка є правонаступником ТОВ "Міжрегіональна фінансово-юридична академія". Академія створена 23.07.2003р. рішенням учасників (протокол №1 від 18.07.2003р.). 
		Висновком науково-правової експертизи з питання визначення окремих організаційно-розпорядчих актів та відчуження об`єктів державної власності, проведеної Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького НАН України №126/315 від 17.09.2015р. встановлено: 1. листи від 20.08.2007р. №7981/6/04-0316 та №7983/6/04-0316 є організаційно-розпорядчими актами, що скеровані від центрального органу виконавчої влади, який є уповноваженим органом управління державним майном, до підпорядкованої установи (навчального закладу) і надають дозвіл на реалізацію зазначених у ньому об`єктів нерухомості; 2. Національний університет ДПС України не мав ані права, ані реальної можливості звернутися до Фонду державного майна України щодо погодження на відчуженням майна, адже згідно із Законом "Про управління об`єктами державної власності" та Порядком відчуження об`єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007р. №803 отримання такого погодження є виключеною прерогативою суб`єкта управління. Навіть у разі наявності такого звернення про погодження на відчуження майна Фонд державного залишив би його без розгляду. 
		У матеріалах справи наявні листи Державної податкової адміністрації України №950/6/06-0116 від 05.02.2009р., №156/06-0116 від 16.03.2009р., лист Фонду державного майна України №10-24-4899 від 09.04.2009р.
		 
		Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом береться до уваги таке:
		Предметом дослідження у даній справі є питання щодо правомірності оформлення права власності на комплекс будівель загальною площею 1109,4 м2, який знаходиться по вул. Годованця, 1 у м. Кам`янець-Подільському за Національною академією державної податкової служби України, яке було оформлене рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №2176 від 21.10.2004р., а також витребування зазначеного об`єкту нерухомого майна з незаконного чужого володіння Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь держави в особі уповноваженого органу Державної фіскальної служби України.
		Відповідно до п. 51 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції, що діяла на момент винесення спірного рішення, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як надання згоди на передачу об`єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об`єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об`єктів державної власності.
		Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
		Судом враховується, що Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. № 8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" в редакції, що діяла на момент винесення спірного рішення, визначалися правові основи управління об`єктами загальнодержавної власності, так, п. 1 вказаного декрету передбачалося, що саме на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади покладалося здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно з законодавчими актами України. Аналогічні положення щодо основ управління об`єктами державної власності містяться в Законі України "Про управління об`єктами державної власності".
		Таким чином, суд приходить до висновку, що повноваження держави, як власника майна, повинен здійснювати уповноважений державою орган у сфері управління майном, що є у загальнодержавній власності, а саме - Державна фіскальна служба України (Державна податкова адміністрація України на час прийняття спірного рішення), а зазначений комплекс будівель міг би належати позивачу-3 - Національній академії державної податкової служби України, правонаступником якої є Університет державної фіскальної служби України, на праві оперативного управління, в супереч чому за позивачем-3, на підставі рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №2176 від 21.10.2004р., вирішено оформити право державної власності за Національною академією державної податкової служби України.
		Рішеннями №18 від 14.09.2004р., №2066 від 07.10.2004р., які передували оспорюваному рішенню спірний комплекс будівель було передано академії саме на баланс, а оскаржуваним рішенням №2176 від 21.10.2004р. вирішено оформити право державної власності за Національною академією державної податкової служби України на комплекс будівель, тому з врахуванням положень Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. № 8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", а також, Закону України "Про управління об`єктами державної власності", відповідач-1 порушив положення вищезазначених нормативно-правових актів, та неправомірно вирішив оформити право державної власності за Національною академією державної податкової служби України на комплекс будівель за адресою: м. Кам`янець-Подільський, вул. Годованця, 1, загальною площею 1109,4 м2, так як органом, уповноваженим здійснювати функції щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, була Державна податкова адміністрація України.
		Відповідно, наступна реєстрація прав власності на спірний комплекс будівель теж суперечила чинному законодавству, проте свідоцтво від 08.11.2004р. про право власності не оскаржується, оскільки видано на підставі оспорюваного рішення №2176 від 21.10.2004р. та не впливає на зміст правовідносин між сторонами у справі. 
		При цьому у матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що управління майном - комплексом будівель загальною площею 1109,4 м2, який знаходиться по вул. Годованця, 1 у м. Кам`янець-Подільському було покладено на служби Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно з законодавчими актами України.
		Таким чином, позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №2176 від 21.10.2004р. "Про оформлення права власності Національній академії державної податкової служби України на комплекс будівель по вул. Годованця, 1" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. 
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.08.2006р. №472-р, відповідно до Указу Президента України від 03.04.2006р. №279 (279/2006) "Про надання Університету державної податкової служби України статусу національного" перетворено Національну академію державної податкової служби в Національний університет державної податкової служби.
		Пунктом 1 розпорядження КМУ №1184-р від 11.11.2015р. "Про утворення Університету державної фіскальної служби України" погоджено пропозицію Міністерства освіти і науки та Державної фіскальної служби щодо утворення Університету державної фіскальної служби України, реорганізувавши шляхом злиття Національний університет державної податкової служби України, Державний науково-дослідний інститут митної справи, Науково-дослідний інститут фінансового права з віднесенням його до сфери управління Державної фіскальної служби. 
		Державна податкова адміністрація утворена відповідно до Указу Президента України "Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій" від 22.08.1996р. №760/96. Указом Президента України від 09.12.2010р. №1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державну податкову адміністрацію України реорганізовано в Державну податкову службу України, яка є її правонаступником. Відповідно до Указу Президента України "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" від 24.12.2012р. №726/2012 утворено Міністерство доходів і зборів України, реорганізувавши Державну митну службу України та Державну податкову службу України. Відповідно до Указу Президента України 18.03.2013р. №141/2013 Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України, що реорганізується. На підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Державної фіскальної служби" від 21.05.2014р. №160 утворено Державну фіскальну службу, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.
		Як вже зазначалося, у п. 1.1 статуту відповідача-2 визначено, що Ірпінська фінансово-юридична академія у формі товариства з обмеженою відповідальністю є правонаступником ТОВ "Міжрегіональна фінансово-юридична академія". Академія створена 23.07.2003р. рішенням учасників (протокол №1 від 18.07.2003р.). 
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про вищу освіту" від 17.01.2002р. (чинного на час ухвалення рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №2176 від 21.10.2004р. та продажу об`єкту нерухомості 20.08.2008р.) вищий навчальний заклад державної форми власності - вищий навчальний заклад, заснований державою, що фінансується з державного бюджету і підпорядковується відповідному центральному органу виконавчої влади.
		Керуючись ст. 1 Закону України "Про вищу освіту" та пунктом 1.2 Статуту Національного університету державної податкової служби України, суд встановив, що останній віднесений до вищих навчальних закладів. 
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 63 Закону України "Про вищу освіту" від 17.01.2002р. за вищим навчальним закладом з метою забезпечення діяльності, передбаченої його статутом, і відповідно до закону та його організаційно-правової форми власником (власниками) закріплюються на правах оперативного управління або передаються у власність будівлі, споруди, майнові комплекси, обладнання, а також інше необхідне майно. Майно, що закріплене за вищим навчальним закладом державної або комунальної форми власності, а також доходи від використання цього майна належать вищому навчальному закладу на правах оперативного управління. Майно, що знаходиться у державній і комунальній власності і передане в оперативне управління вищим навчальним закладам державної і комунальної форм власності, не підлягає вилученню або передачі будь-яким підприємствам, установам, організаціям, крім випадків, передбачених законодавством.
		Як вже зазначалось вище, у статуті Національного університету державної податкової служби України затверджено, що за Університетом з метою забезпечення діяльності, передбаченої Статутом, і відповідно до закону та її організаційно-правової форми засновником закріплюються на правах оперативного управління будівлі, споруди, майнові комплекси, обладнання, а також інше необхідне майно, при цьому майно, що передане в оперативне управління, не підлягає вилученню або передачі будь-яким підприємствам, установам, організаціям, крім випадків, передбачених законодавством. 
		Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).
		Правові основи управління об`єктами державної власності визначає Закон України "Про управління об`єктами державної власності", згідно зі ст. ст. 1, 3, 4 якого управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб. Об`єктами управління державної власності, зокрема, є майно, яке передане казенним підприємствам в оперативне управління. До суб`єктів управління об`єктами державної власності, серед інших, належать міністерства та інші органи виконавчої влади (уповноважені органи управління) та Фонд державного майна України.
		Статтею 141 Господарського кодексу України передбачені особливості правового режиму державного майна у сфері господарювання. Так, до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб`єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.
		Частиною 6 статті 141 Господарського кодексу України встановлено, що відчуження суб`єктом господарювання державного майна, яке належить до основних фондів, здійснюється у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Продаж суб`єктом господарювання державного майна, яке належить до основних фондів, здійснюється лише на конкурентних засадах. 
		Постановою Кабінету Міністрів України №803 від 06.06.2007р. затверджено Порядок відчуження об`єктів державної власності. Цей Порядок визначає механізм та способи відчуження об`єктів державної власності.
		Пунктом 6 зазначеного Порядку встановлено, що відчуження майна здійснюється безпосередньо суб`єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб`єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами. Рішення про надання згоди на відчуження нерухомого майна, а також повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту приймається суб`єктами управління лише за погодженням з Фондом державного майна України.
		У пункті 8 Порядку зазначено, що рішення про надання чи відмову в наданні згоди на відчуження майна приймається протягом 10 робочих днів з дати надходження до суб`єкта управління документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, та відповідного погодження Фонду державного майна.
		Пунктом 13 вказаного Порядку передбачено, що відчуження нерухомого майна шляхом його продажу здійснюється на аукціоні. Продаж нерухомого майна, яке відноситься до державної власності, здійснюється на аукціоні за конкурсом та за погодженням із суб`єктом управління та Фондом державного майна України.
		Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що при оформленні та продажу спірного майна, який оформлено договором від 20.08.2008р. сторонами не було дотримано вимог п. п. 6, 8, 13 Порядку відчуження об`єктів державної власності в частині погодження таких дій із суб`єктом управління та Фондом державного майна України, а саме - відсутнє рішення суб`єкту управління про надання згоди на відчуження нерухомого майна та відсутнє погодження Фонду державного майна України на таке відчуження.
		Також судом враховується, що в ст. ст. 1, 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що приватизація державного майна це - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об`єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки. Приватизації не підлягають об`єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей, серед яких вказаною статтею визначається - об`єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету. Зазначені об`єкти державної власності, не підлягають приватизації незалежно від їх включення до Переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, який затверджується Верховною Радою України.
		Отже, вказана правова норма чітко встановлює заборону на відчуження з державної власності певних об`єктів державного майна.
		Попри це, як уже зазначалося вище, спірний об`єкт нерухомого майна було відчужено позивачем-3 за договором купівлі-продажу від 20.08.2008р., укладеним з відповідачем-2.
		Тобто, вказаний об`єкт нерухомого майна має перебувати у державній власності в особі уповноваженого органу, а також на балансі позивача-3, як це передбачалося рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №2066 від 07.10.2004р., також цей об`єкт є об`єктом освіти, оскільки використовувався для забезпечення діяльності закладу освіти та підготовки кадрів для податкової служби України. 
		Наведені обставини свідчать про те, що договір купівлі-продажу вказаного об`єкта нерухомого майна було укладено між позивачем-3 та відповідачем-2 всупереч вимогам ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", яка прямо встановлює мораторій на приватизацію (відчуження) об`єктів освіти та науки та вимог п. п. 6, 8, 13 Порядку відчуження об`єктів державної власності.
		Згідно з п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009р., недійсними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави.
		Відповідно до законодавства, право власності визначається як сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і у своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов`язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб. Правовим наслідком відчуження майна позивачем-3 на користь відповідача-2 були б правовідносини пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням цим майном.
		Після проведення процедури відчуження, яка не відповідала вимогам законодавства України, спірний об`єкт нерухомого майна перебував в оренді у позивача-3, що підтверджується договором про надання послуг оренди №917129 від 10.01.2009р., що призвело до витрат з державного бюджету, які не здійснювались би у випадку знаходження майна у власності держави. 
		З наведеного випливає, що правовідносини, які були наслідком укладання оспорюваного правочину прямо суперечать інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, враховуючи викладене, суд вважає, що комплекс будівель загальною площею 1109,4 м2, який знаходиться по вул. Годованця, 1 у м. Кам`янець-Подільському вибув з державної власності всупереч законодавству та волі держави в особі уповноваженого на те органу, що також дає підстави для пред`явлення вимог про витребування майна із незаконного чужого володіння на користь держави. 
		Щодо посилання відповідача-2 на наявність необхідного погодження для відчуження спірного нерухомого майна, суд зазначає, що таке рішення може прийматися тільки після подання документів, зазначених у пункті 7 Порядку. Доказів подання таких документів суб`єкту управління матеріали справи не містять. З матеріалів справи вбачається, що дійсно позивач-3 - Національний університет державної податкової служби України (в подальшому - Університет державної фіскальної служби України) звертався до Державної податкової служби України (в подальшому - Державна фіскальна служба України) з листом, у відповідь на який остання у листі №7983/6/04-0316 від 20.08.2007р. не заперечувала можливість продажу останнього, але в установленому законодавством порядку (на конкурсних засадах, відкритих торгах, аукціонах). При цьому, до вказаного листа позивачу-1 будь-якої документації для отримання дозволу на відчуження не надавалось.
		Судом вбачається, що рішення про надання згоди на відчуження майна мало прийматися відповідним суб`єктом управління у формі розпорядчого акта, а про відмову в наданні такої згоди - у формі листа. Рішення про погодження чи відмову в погодженні відчуження майна надається ФДМУ у формі листа. У разі надання згоди та/або погодження на відчуження майна суб`єкти управління та ФДМУ можуть визначати спосіб та умови проведення продажу (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.09.2015р. №3-379гс15 у справі №914/2002/13). 
		Таким чином, посилання відповідача на лист №7983/6/04-0316 від 20.08.2007р., як і висновок науково-правової експертизи, проведеної Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького НАН України №126/315 від 17.09.2015р., оцінюються судом критично з підстав, наведених вище.
		Жодних розпорядчих документів Державної податкової адміністрації України щодо надання дозволу на відчуження об`єкту нерухомості - комплексу будівель загальною площею 1109,4 м2, який знаходиться по вул. Годованця, 1 у м. Кам`янець-Подільському не видавалось, що в свою чергу не заперечується і представником позивача-1. При цьому на будь-які інші документи, окрім листа №7983/6/04-0316 від 20.08.2007р., як на підставу відчуження спірного майна, відповідач-2 не посилається. 
		Доказів, які б свідчили про протилежне відповідачем-2 суду не надано. 
		З врахуванням викладеного, враховуючи те, що при підписанні договору купівлі-продажу від 20.08.2008р. позивач-3 не мав достатніх повноважень щодо відчуження майна, що перебувало у державній власності, оскільки лист Державної податкової служби України №7983/6/04-0316 від 20.08.2007р., на який посилаються відповідачі, не є рішенням у розумінні п.8 Порядку, а погодження Фонду державного майна України взагалі відсутнє, то суд приходить до висновку, що правочин було вчинено особою, яка не мала необхідного обсягу дієздатності, що в свою чергу є порушенням ч. 2 ст. 203 ЦК України і підставою для визнання його недійсним у порядку ст. 215 ЦК України (аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 18.03.2015р. у справі №914/3484/13).
		При цьому у самому договорі вказано, що він укладався з врахуванням рішення Державної податкової служби України №7983/6/04-0316 від 20.08.2007р., яке, як вже зазначалося, не являлося розпорядчим документом щодо надання дозволу на відчуження об`єктів нерухомості.
		Визнання судом незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №2176 від 21.10.2004р. "Про оформлення права власності Національній академії державної податкової служби України на комплекс будівель по вул. Годованця, 1", виступатиме підставою для скасування реєстрації права власності на спірне майно лише за Університетом державної фіскальної служби України (Національною академією державної податкової служби України). Як вже зазначалось, в подальшому вищевказане майно було відчужене за договором купівлі-продажу від 20.08.2008р. 
		Отже, в такому разі, сам по собі факт існування рішення суду про визнання незаконним та скасування рішення №2176 від 21.10.2004р. не зможе забезпечити відновлення та захистити порушені права держави як власника спірного майна. 
		Згідно з пунктом 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
		В п. 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вказано, якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов`язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п`ятої статті 216 ЦК України).
		Наведене право суду не порушує принципу диспозитивності сторін у господарському процесі, оскільки як виняток передбачено положеннями ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.
		Таким чином, з метою забезпечення захисту прав і законних інтересів держави та відновлення державної реєстрації права власності на майно за державою, суд вважає за необхідне на підставі ст. 83 Господарського процесуального кодексу України визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20.08.2008р., укладений між Національним університетом державної податкової служби України (Університет державної фіскальної служби України) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія" (Ірпінська фінансово-юридична академія у формі товариства з обмеженою відповідальністю), оскільки даний договір було спрямовано на протиправне відчуження майна, переданого у державну власність і він суперечить чинному законодавству. 
		Прокурор просить витребувати з незаконного чужого володіння Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь держави в особі уповноваженого органу Державної фіскальної служби України об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель загальною площею 1109,4 м2, що розташований за адресою: Хмельницька область, місто Кам`янець-Подільський, вулиця Годованця, будинок №1.
		Закон України "Про управління об`єктами державної власності" визначає правові основи управління об`єктами державної власності. 
		Статтею 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", як вже зазначалось, визначені суб`єкти управління об`єктами державної власності, серед яких є міністерства та інші органи виконавчої влади (уповноважені органи управління) та Фонд державного майна України.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що суб`єктом управління об`єктом державної власності - комплексу будівель загальною площею 1109,4 м2, що розташований за адресою: Хмельницька область, місто Кам`янець-Подільський, вулиця Годованця, будинок №1, має бути відповідний орган виконавчої влади - Державна фіскальна служба України.
		Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Пунктом 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		Також, як зазначено вище, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст. 392 Цивільного кодексу України). 
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що власником об`єкту нерухомого майна - комплексу будівель загальною площею 1109,4 м2, що розташований за адресою: Хмельницька область, місто Кам`янець-Подільський, вулиця Годованця, будинок №1 повинен бути уповноважений державою орган у сфері управління державним майном, а саме Державна фіскальна служба України, в супереч чому за університетом було оформлено право власності на спірну нерухомість на підставі рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради від 21.10.2004р. №2176, яке було прийнято без погоджень зі сторони органу у сфері управління державним майном і яке призвело до зміни власника майна. 
		Оскільки спірне нерухоме майно незаконно було оформлене за Національною академією державної податкової служби України і в подальшому неправомірно вибуло з власності держави з порушенням вимог чинного законодавства шляхом укладення цивільно-правової угоди без розпорядчих документів Державної податкової адміністрації України та погодження Фонду державного майна України - існують всі правові підстави для витребування його з незаконного володіння відповідача на користь держави в особі уповноваженого державою органу у сфері управління державним майном, яким, відповідно до Закону України "Про управління об`єктами державної власності" є Державна фіскальна служба України.
		Таким чином, позовні вимоги в частині витребування з незаконного чужого володіння Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь держави в особі уповноваженого органу Державної фіскальної служби України об`єкту нерухомого майна  комплексу будівель, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець - Подільський, вул. Годованця, буд. 1, загальною вартістю 2417331,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. 
		Відносно заяви відповідача-2 про застосування строку позовної давності, судом було встановлено наступне.
		Відповідно до ст. ст. 257, 261 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Наслідки спливу позовної давності наведені в ст. 267 Цивільного кодексу України, згідно з ч.4 якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		Водночас, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
		Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. 
		Розглянувши зазначене в позовній заяві клопотання прокуратури щодо поважності причин пропуску строку позовної давності, суд вважає, що в даному випадку має місце порушене право держави щодо незаконного вибуття з її володіння нерухомого майна до приватних осіб і єдиний можливий спосіб повернення цього майна є поновлення пропущеного строку на звернення до суду. При цьому судом враховано, що орган держави, з володіння якого вибуло нерухоме майно, жодних цивільно-правових заходів не вживав, оскільки ані Положенням про Державну податкову адміністрацію України, ані Положенням про Державну фіскальну службу України не було передбачено повноваження на звернення до суду з позовом при порушенні їх прав, зокрема, правом володіння державним майном. Тобто, по суті позивач-1 взагалі не мав можливості самостійно звернутися до суду з позовом, який розглядається у даній справі, а відповідний захист державі гарантується згідно з вимогами чинного законодавства органами прокуратури.
		Суд визнає поважними причини пропуску строку позовної давності, відмовляє в задоволенні клопотання відповідача-2 про застосування строку позовної давності та приходить до висновку про те, що порушене право підлягає судовому захисту, гарантованому Конституцією України.
		Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. 
		В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
		Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. 
		Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. 
		З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються. 
		Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Згідно з положеннями ст. ст. 321, 387, 392, 393 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.
		При цьому доводи, наведені відповідачами за час розгляду справи не спростовують наявні в матеріалах справи докази та доводи позивачів і прокуратури, викладені в обґрунтування позову по справі №924/1143/16, що розглядається, а тому не можуть бути взяті до уваги. А тому позовні вимоги про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №2176 від 21.10.2004р. "Про оформлення права власності Національній академії державної податкової служби України на комплекс будівель по вул. Годованця, 1" та про витребування з незаконного чужого володіння Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь держави в особі уповноваженого органу Державної фіскальної служби України об`єкту нерухомого майна  комплексу будівель, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець - Подільський, вул. Годованця, буд. 1, загальною вартістю 2417331,00 грн. підлягають задоволенню, а договір купівлі-продажу спірного об`єкту нерухомості від 20.08.2008р. - визнанню недійсним. 
		Витрати по сплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідачів відповідно до позовних вимог, які відносяться до кожного з відповідачів. 
		Так, позовна вимога про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №2176 від 21.10.2004р. "Про оформлення права власності Національній академії державної податкової служби України на комплекс будівель по вул. Годованця, 1" є вимогою немайнового характеру і, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на дату реєстрації позовної заяви у канцелярії суду - 23.11.2016р.), ставка судового збору становила 1 розмір мінімальної заробітної плати, що, відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", дорівнювала 1378,00 грн. Відповідно, вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача-1 - Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради, оскільки вищезазначена позовна вимога відноситься саме до останнього. 
		Позовна вимога про витребування з незаконного чужого володіння Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь держави в особі уповноваженого органу Державної фіскальної служби України об`єкту нерухомого майна  комплексу будівель, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець - Подільський, вул. Годованця, буд. 1, загальною вартістю 2417331,00 грн. має майновий характер і, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на дату реєстрації позовної заяви у канцелярії суду - 23.11.2016р.) та ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", складає 1,5 відсотка ціни позову, що дорівнює 36259,96 грн. і підлягає стягненню з відповідача-2 - Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю, так як спірне майно знаходиться у її володінні та, відповідно, вищезазначена позовна вимога відноситься до фінансово-юридичної академії.
		Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 82, п. 1 ст. 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Державної фіскальної служби України, м. Київ, Фонду державного майна України, м. Київ, Університету державної фіскальної служби України, м. Ірпінь до Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради, м. Кам`янець-Подільський та Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Ірпінь про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №2176 від 21.10.2004р. "Про оформлення права власності Національній академії державної податкової служби України на комплекс будівель по вул. Годованця, 1"; та про витребування з незаконного чужого володіння Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь держави в особі уповноваженого органу Державної фіскальної служби України об`єкту нерухомого майна  комплексу будівель, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець - Подільський, вул. Годованця, буд. 1, загальною вартістю 2417331,00 грн. задовольнити.
		 
		Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №2176 від 21.10.2004р. "Про оформлення права власності Національній академії державної податкової служби України на комплекс будівель по вул. Годованця, 1".
		 
		Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20.08.2008р., зареєстрований за №3402, укладений між Національним університетом державної податкової служби України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія".
		 
		Витребувати з незаконного чужого володіння Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на користь держави в особі уповноваженого органу Державної фіскальної служби України об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець - Подільський, вул. Годованця, буд. 1, загальною вартістю 2417331,00 грн.
		Видати наказ.
		 
		Стягнути з Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради (Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, майдан Відродження 1, код 04060542) на користь прокуратури Хмельницької області (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) судового збору. 
		Видати наказ.
		 
		Стягнути з Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (Київська обл., м. Ірпінь, вул. Тургенівська, 50, код 32240252) на користь прокуратури Хмельницької області (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) 36259,96 грн. (тридцять шість тисяч двісті п`ятдесят дев`ять гривень 96 коп.) судового збору.
		Видати наказ.
		 
		Повне рішення складено 03.04.2017р.
		 
		 
		Головуючий суддяВ.В. Димбовський 
		 
		 
		 
		СуддяІ.В. Заярнюк 
		 
		 
		 
		СуддяМ.В. Смаровоз
		 
		 
		 
		 
		 
		Віддрук. 7 прим. :
		1 - до справи,
		2 - позивачу 1 (м. Київ, Львівська площа, 8),
		3 - позивачу 2 (м. Київ, вул. Кутузова, 18/9),
		4 - позивачу 3 (м. Ірпінь, вул. Університетська, 31),
		5 - відповідачу 1 (Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, майдан Відродження 1),
		6 - відповідачу 2 (м. Ірпінь, вул. Тургенівська, 50),
		7 - Заступнику прокурора Хмельницької області (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3).

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...