Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 816/2196/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 05.04.2017. Зареєстровано: 06.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2017.
Дата набрання законної сили: 23.05.2017
Результат оскарження 23.05.2017 Харківський апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 березня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/2196/16
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді  Єресько Л.О., 
		за участю:
		секретаря судового засідання  Шевченко О.С.,
		представників позивача  Фелоненка Г.М., Маммадової С.Р.,
		представників відповідача  Александрової С.В., Пошивайла О.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Опішнянської селищної ради Зіньківського району Полтавської області до Полтавської обласної державної адміністрації в особі голови Полтавської обласної адміністрації Головка Валерія Анатолійовича про визнання протиправним та скасування розпорядження, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		02 грудня 2016 року Опішнянська селищна рада Зіньківського району Полтавської області (надалі - позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської обласної державної адміністрації в особі голови Полтавської обласної адміністрації Головка Валерія Анатолійовича (надалі - відповідач) , яким просили визнати протиправним та скасувати розпорядження від 20.05.2016 № 206 "Про перейменування топонімічних назв у населених пунктах області та демонтаж пам`ятників і пам`ятних знаків" в частині перейменування вулиць Партизанської та Мороховця в смт. Опішні Зіньківського району.
		В обґрунтування своїх позовних вимог вказували, що назви вулиць Партизанська та Мороховця в смт. Опішня Зіньківського району Полтавської області не містять символіки комуністичного та націонал  соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, а тому на їх перейменування не може поширюватися дія Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". Також пояснювали, що відповідачем при прийнятті спірного рішення було порушено норми Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 № 989, оскільки останнім громадські слухання не проводилися. 
		Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.
		Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні. У письмових запереченнях зазначали, що відповідач не є організатором громадського обговорення, передбаченого Законом України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" на відміну від органів місцевого самоврядування. Вказували, що спірні назви вулиць містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, що підтверджується історичними довідками, висновком Українського інституту національної пам`яті, а також висновками Інституту народознавства НАН України та Інституту українознавства ім. І.Крип`якевича НАН України та іншими архівними документами.
		Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд виходить із такого.
		21 травня 2015 року набрав чинності Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" від 09.04.2015 № 317- VIII (надалі  Закон № 317).
		Згідно з абз. 1 п. 6 ст. 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 317 Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування встановлено шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку, зокрема, перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об`єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об`єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.
		У разі якщо протягом зазначеного в абзаці першому цього пункту строку сільською, селищною, міською радою в установленому цим Законом порядку вказане рішення не прийнято, то таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам`яті (абз. 2 п.6 ст. 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 317).
		Підпунктом 15 пункту 2 статті 7 Закону № 317 доповнено статтю 1 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" від 24.05.2012 № 4865-VІ частиною четвертою такого змісту:
		"4. Питання, пов`язані з приведенням раніше присвоєних об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у відповідність з вимогами Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".
		Судом встановлено, що на виконання норм Закону № 317 розпорядженням голови Опішнянської селищної ради від 15.07.2015 № 20 утворено робочу комісію з перейменування й повернення топонімічним назвам в Опішні історичних назв, пов`язаних з комуністичним та націонал-соціалістичним (нацистським) тоталітарним режимами в Україні /том 1, а.с.156/.
		 02.02.2016 на засіданні комісії з перейменування й повернення історичних топонімічних назв в Опішні вирішено внести селищному голові пропозиції щодо перейменування вулиць та провулків у смт. Опішня згідно списку, зокрема, вулицю Партизанську на вулицю Василя Кричевського та вулицю Мороховця на вулицю Петра Дорошенка, про що складено протокол № 4 /том 1, а.с. 158-160/.
		Основною підставою для таких висновків стали історичні довідки /т.1, а.с. 43-46/, надані директором Інституту керамології - відділення Інституту народознавства НАН України, голови Правління ГО "Конгрес українських керамологів", доктора історичних наук, професора, О. Пошивайла, який входив до складу вищевказаної комісії, та є представником відповідача у даній справі.
		Так, за змістом історичної довідки щодо перейменування вулиці Мороховця назва цієї вулиці пов`язана зі встановленням радянської влади в Опішні та загиблим під час цього. Вулицю названо іменем члена Опішнянського волосного ревкому 1918 року, який встановлював радянську владу в Опішнянській волості. 12 січня 1918 року він, разом з іншими членами ревкому, проголосив у Опішні радянську владу. Після вигнання більшовиків із містечка у квітні 1918 року їх було заарештовано і розстріляно. 19.03.1919 І з`їзд комуністичних осередків Опішнянської волості запропонував поставити в центрі містечка пам`ятник цим загиблим революціонерам. Згодом їхніми іменами було названо вулиці /т.1, а.с. 42, зворот/.
		За змістом історичної довідки щодо перейменування вулиці Партизанської зазначено, що назву ця вулиця отримала в 1920 роках на увічнення назви військових підрозділів, які брали участь у встановленні радянської влади в Полтавській губернії, і, зокрема в Опішнянській волості, упродовж 1918-1919 років, у тому числі партизанської боротьби більшовиків та співчуваючих їм селян проти німецько-австрійсько-угорських окупаційних військ та гетьманського уряду (1918), а також проти денікінців (1919) /т.1, а.с. 43/.
		Головою Опішнянської селищної ради надіслано до Українського інституту національної пам`яті лист від 04.02.2016 № 130 із проханням надати експертний висновок з питань перейменування вулиць та провулків у смт. Опішня /том 1 а.с. 157/.
		У листі Українського інституту національної пам`яті від 18.02.2016 № 01/534 "Щодо виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", адресованому Опішнянській селищній раді, указано список вулиць та провулків, які підлягають перейменуванню. Згідно із вказаними рекомендаціями у смт. Опішня підлягає перейменуванню, зокрема вулиця Партизанська, у зв`язку із тим, що вказана вулиця отримала назву на початку 1920-х років, пов`язана з діяльністю червоних партизанів, які встановлювали радянську владу на Полтавщині. Також, перейменуванню підлягає вулиця Мороховця, у зв`язку із тим, що вказана вулиця названа на честь ОСОБА_1  особи, яка брала участь у встановленні радянської влади в Опішні /том 1 а.с. 40-42/. 
		Розпорядженням голови Опішнянської селищної ради від 19.02.2016 № 03 перейменовано ряд вулиць та провулків у смт. Опішня /том 1 а.с. 168/, окрім, вулиць Мороховця та Партизанської, яким залишено попереднє найменування.
		Своє рішення селищний голова Маммадова С.Р. під час судового розгляду пояснювала тим, що у цих назвах не вбачає символіки комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів. Пояснювала, що при прийнятті цього рішення спиралася на громадську думку, в тому числі на результати громадського обговорення, яке було організовано Опішнянською селищною радою у грудні 2015 року, та спогади старожилів селища. Вказувала також, що проведеною перевіркою архівів селищної ради та архівних установ району не виявлено жодного документу, згідно якого можливо було б достовірно встановити яким органом, коли та в честь кого (чи яких подій) було названо ці дві вулиці. 
		Згідно матеріалів справи О.Пошивайло, як член вищеназваної комісії, звернувся до керівника апарату Полтавської обласної державної адміністрації, керівника робочої групи з перейменування топонімів Полтавської області М.Білоконя з листом від 05.04.2016 № 158/33, де повідомив про необхідність перейменування вулиць Партизанської та Мороховця на вулиці академіка Василя Кричевського та гетьмана Петра Дорошенка відповідно /т.1, а.с. 42/. В даному листі заявник наголошував на необхідності перейменування у зв`язку із експертним висновком Українського інституту національної пам`яті від 18.02.2016 та рішенням спеціальної комісії з перейменування й повернення історичних топонімічних назв в Опішні, оформленого протоколом засідання комісії № 4, копії яких разом із вищезгаданими історичними довідками додано до цього листа /т.1, а.с. 42/. 
		У відповідності до абз. 4 п. 6 ст. 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 317, у разі якщо протягом строку, зазначеного в абзаці другому цього пункту, сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення у формі розпорядження про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об`єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке перейменування здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження). Голова обласної державної адміністрації (або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) зобов`язаний прийняти таке розпорядження у тримісячний строк, який обчислюється з моменту закінчення строку, визначеного абзацом другим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам`яті.
		Підпунктом 6 пункту 2 статті 7 Закону № 317 доповнено розділ VII "Заключні положення" Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 № 586-ХІV (із змінами та доповненнями) аналогічними положеннями. 
		Пунктом 1 розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 20.05.2016 № 206 "Про перейменування топонімічних назв у населених пунктах області та демонтаж пам`ятників і пам`ятних знаків" вирішено перейменувати, залишивши попередню нумерацію за об`єктами нерухомого майна, сквери, бульвари, вулиці, провулки, проїзди, проспекти, площі, майдани та інші об`єкти топоніміки у населених пунктах області, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, згідно з додатком 1 /том 1 а.с. 87/.
		Згідно із пунктами 46 та 47 додатку 1 до вказаного розпорядження у смт. Опішня Зіньківського району перейменовано вулицю Партизанську на вулицю Василя Кричевського та вулицю Мороховця на вулицю Петра Дорошенка /том 1 а.с. 88-90/.
		Позивач не погодився із розпорядженням відповідача в частині перейменування вулиць Партизанської та Мороховця в смт Опішня та оскаржив його в цій частині до суду.
		Щодо доводів позивача про порушення відповідачем ч. 5 ст. 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" від 24.05.2012 № 4865-VI (далі - Закон № 4865-VI) в частині не проведення громадських обговорень із означеного питання суд дійшов таких висновків.
		Згідно абзацу 4 пункту 6 статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 317-VIII, розпорядження голови обласної державної адміністрації про перейменування приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам`яті.
		В свою чергу ч.5 ст.3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" від 24.05.2012 № 4865-VI (далі - Закон № 4865-VI) передбачено, що імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об`єктам права власності (в їх числі - сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости (п.2 ч.3 ст.4 цього Закону) лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу.
		Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій врегульований Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. № 989 (надалі- Порядок № 989).
		Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку № 989, його дія поширюється на суб`єктів, що готують подання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, визначених статтею 7 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" (далі - організатори громадського обговорення).
		Таким суб`єктом подання про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам - є сільський, селищний, міський голова (п.7 ч.1 ст.7 Закону № 4865-VI).
		Виходячи із аналізу даних положень законодавства суд погоджується із доводами відповідача, що організатором громадського обговорення щодо присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам, - виступає сільський, селищний, міський голова.
		Судом встановлено, що селищним головою смт. Опішні були організовані та проведені громадські слухання по питанню виконання вимог Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", результати яких оформлено протоколом від 02.12.2015 /т.1, а.с. 161-163/.
		Щодо сутнісної правової оцінки розпорядження відповідача в оскаржуваній частині суд виходить із аналізу норм Закону № 317 та наданих сторонами доказів.
		Статтею 1 цього Закону визначено значення термінів, у якому вони вживаються для його цілей.
		Так, згідно п.п. є) п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 317 символіка комуністичного тоталітарного режиму  це символіка, що включає, зокрема, назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об`єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов`язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з`їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов`язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).
		Пунктом 3 частини 1 статті 1 вищевказаного Закону визначено, що розуміється під радянськими органами державної безпеки  це Всеросійська надзвичайна комісія по боротьбі з контрреволюцією і саботажем, Всеукраїнська надзвичайна комісія для боротьби з контрреволюцією, спекуляцією, саботажем та службовими злочинами, Державне політичне управління, Об`єднане державне політичне управління, Народний комісаріат внутрішніх справ, Народний комісаріат державної безпеки, Міністерство державної безпеки, Комітет державної безпеки, їхні територіальні, функціональні, структурні підрозділи, а також безпосередньо підпорядковані цим органам бойові загони, охорона (варта), війська або спеціальні частини.
		Згідно пояснень представників обох сторін, архівних документів, які б достовірно свідчили про те яким органом, від якої дати, в честь конкретно кого (або якої події чи її річниці) вказані вулиці отримали спірні назви в жодній із архівних установ області не віднайдено.
		Представник позивача  селищний голова смт. Опішні Маммадова С.Р. в судовому засіданні пояснила, що в архівах Опішнянської селищної ради відсутні будь-які документи, які б достовірно свідчили про те яким органом, від якої дати, в честь конкретно кого (або якої події чи її річниці) вказані вулиці отримали спірні назви, відсутні. 
		За інформацією Державного архіву Полтавської області відомостей про походження вулиць Мороховця та Партизанської у смт. Опішня Зіньківського району Полтавської області у документах Опішнянської селищної ради за 1943-1972 роки, що надійшли на зберігання до цього архіву не виявлено. Документи Опішнянської селищної ради за період до 1941 року, карти та переліки вулиць зазначеного населеного пункту в державному архіві відсутні. Значна кількість документів довоєнного часу втрачена у період тимчасової фашистської окупації 1941-1943 років /т.1, а.с. 132-133/.
		Надаючи правову оцінку доводам сторін щодо назви вулиці Мороховця у смт. Опішня Зіньківського району суд виходить із такого.
		Представники позивача в ході судового розгляду пояснювали, що вулиця Мороховця названа не в честь якоїсь конкретної особи, про що свідчить відсутність ініціалів, які б конкретизували особу, на честь якої була названа ця вулиця. Пояснювали, що це є збірний образ, оскільки в смт. Опішня проживало та й до цього часу проживає багато людей із прізвищем ОСОБА_2 . 
		На підтвердження того, що в смт. Опішні проживали інші відомі особи з прізвищем ОСОБА_2 представниками позивача долучено до матеріалів справи архівну довідку Державного архіву Полтавської області від 21.10.2016 № 06-14/123 /т.1, а.с. 132-133/, яка складена на підставі відомостей "Книги Пам`яті України. Полтавська область" та видання "Реабілітовані історією. Полтавська область" (Кн.3. Київ-Полтава, 1995, с. 391). Однак згідно цих відомостей, вказані у довідці особи значаться мешканцями с. Батьки та с. Бухалівка Зінківського району. 
		В той же час, згідно архівних документів, залучених представниками сторін до матеріалів справи ОСОБА_3 був членом Опішнянського волосного ревкому у 1918-1919 роках.
		Наприкінці 1919 Всеросійський Центральний виконавчий комітет (ВЦВК) і Рада Оборони Радянської Росії прийняли "Положення про революційні комітети (ревкоми)", де визначалися правовий статус та підходи до організації цих надзвичайних органів радянської влади. За цим положенням створені до затвердження ревкому органи цивільної влади мали підкорюватися ревкому.
		Однак, дослідники теорії та історії держави і права стверджують, що ще наприкінці 1918 на основі Декрету Тимчасового робітничо  селянського уряду України "Про організацію влади на місцях" було розроблене "Тимчасове положення про організацію робітничо-селянської влади на місцях", за змістом якого реконструювалася радянська влада в Україні. Даним Тимчасовим положенням керувалися місцеві організації Комуністичної партії (більшовиків) України (КП(б)У), у якому, зокрема, зазначалося, що на звільнених територіях негайно мали організовуватися невеликі мобільні військово-революційні комітети. Названий акт став частиною нормативної бази і в Українській Соціалістичній Радянській Республіці (УРСР), оскільки був включений в 1919 у Зібрання узаконень і розпоряджень її уряду.
		Такою була нормативна база для структуризації організованих насамперед російською радянською військовою владою в Полтавській губернії місцевих ревкомів.
		Тобто за своїм характером ревкоми були надзвичайними органами радянської військової влади.
		За змістом архівної довідки Державного архіву Полтавської області від 21.10.2016 № 06-14/123 у науково-довідковому фонді державного архіву є відомості, що на початку 1918 до складу Опішнянського революційного комітету були обрані ОСОБА_4 (голова), ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Т. Дінець /т.1, а.с.132/. 
		Згідно історичних досліджень цього ж року (1918) в смт. Опішня була встановлена радянська влада. Діяльність органів радянської влади перервав наступ німецьких окупантів. Саме в цей період вищеназвані члени ревкому були ув`язнені та в подальшому розстріляні (зокрема, ОСОБА_7 Опішня//Зіньківщина: Історичні нариси: Історико-краєзнавче видання - Полтава.  "ІнтерГрафіка", 2006, с. 151-152) /т.1, а.с. 71-72/.
		І-м районним з`їздом осередків Опішнянського району партії комуністів (більшовиків) України 19.03.1919 ухвалено резолюцію, якою з`їзд постановив вшанувати пам`ять загиблих за соціальну революцію Суконьку, ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і Кишканя і наказує своїм членам, що входять до складу Ради робітничих селянських і солдатських депутатів, наполягти на тому, щоб на згадку про них на площі в м. Опішні був споруджений пам`ятник /т.1, а.с. 53, т.2, а.с. 58-60/. 
		Подвиг ревкомівців возвеличували і у пресі радянського періоду /т.1, а.с. 80-83/, де, крім іншого відмічається, що опішняни свято шанують імена тих, хто загинув за справу Великого Жовтня, тому іменами ОСОБА_2 і Дінця названі кращі вулиці Опішні.
		Аналіз вищенаведеного дозволяє дійти висновку, що вулиця Мороховця названа в честь відомого опішнянського ревкомівця Оксентія Мороховця, у зв`язку з чим за висновком суду назва даної вулиці підпадає під дію Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". 
		Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази, що інші мешканці смт. Опішня, які носили прізвище ОСОБА_2 , стали відомими та уславилися настільки, що в честь них могла б бути названа вулиця, а доводи позивача про збірний образ не є переконливими для суду за відсутності будь-яких підтверджуючих документів, то цю частину позовних вимог суд вважає не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
		Надаючи правову оцінку доводам сторін щодо назви вулиці Партизанська у смт. Опішня Зіньківського району суд дійшов таких висновків.
		Виходячи із етимології слова "партизанський" не можливо встановити зв`язків із символікою комуністичного тоталітарного режиму. Слово "партизанський" як правило пов`язується із значенням "визвольний".
		Тож очевидно, що сама по собі назва вулиці Партизанської не містить символіки комуністичного тоталітарного режиму.
		Згідно історичної довідки, складеної професором О.Пошивайлом вказана вулиця отримала назву в 1920 роках на увічнення пам`яті про військові підрозділи, які брали участь у встановленні радянської влади в Полтавській губернії, і зокрема в Опішнянській волості, упродовж 1918-1919 років, у тому числі партизанської боротьби більшовиків та співчуваючих їм селян проти гетьманського уряду (1918), а також проти денікінців (1919) /т.1 а.с. 84-85/.
		Представник відповідача О.Пошивайло в ході судового розгляду на підтвердження своїх висновків залучав історичні відомості та архівні документи, із змісту яких він дійшов висновку, що на території сучасного селища Опішні у 1918-1919 роках відбувалась активна діяльність червоних партизан, а у часи Другої світової війни навпаки, партизанського руху майже не спостерігалося, а ті партизани, про яких залишилися історичні спогади, займалися мародерством на насиллям та ніякими видатними подіями не уславилися.
		В свою чергу громада смт. Опішні, яку в судовому засіданні представляє селищний голова ОСОБА_10 , не погодилися із такими висновками. Представники позивача пояснювали, що вулиця Партизанська отримала свою назву на честь партизанів, які здійснювали свою діяльність під час Другої світової війни, а відповідно назва цієї вулиці не підпадає під дію Закону № 317. Наведене підтверджували спогадами старожилів, які залучені до матеріалів справи.
		Крім того, обурення у позивача викликає той факт, що у тому ж розпорядженні відповідача від 20.05.2016 № 206, що оскаржується, зокрема в частині пункту 46 додатку 1 до цього розпорядження, яким в смт. Опішня перейменовано вулицю Партизанську на вулицю Василя Кричевського, як таку, що підпадає під дію Закону про декомунізацію, однак в той же час іншим пунктом 96 цього ж додатку у с. Камінне Котелевського району Полтавської області вулицю вулиця Комунарів перейменовано саме на вулицю Партизанську. 
		За інформацією відділу культури, туризму, молоді і спорту Зіньківської районної державної адміністрації та Зіньківського районного народного історичного музею від 02.02.2017 № 01-18/27 у фондах названого музею відсутні документи, які б підтверджували той факт, що вулиця Партизанська в смт Опішні Зіньківського району Полтавської області отримала відповідну назву на початку 1920-х років. Також немає підтвердження того, що означена вулиця отримала відповідну назву на честь червоних партизанів, які встановлювали радянську владу на Полтавщині /т.2, а.с. 197-198/.
		За змістом пояснень представника відповідача Александрової С.В. в ході судового розгляду відповідач при прийнятті розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 20.05.2016 № 206, зокрема в частині п. 46 додатку 1, керувався рекомендаціями Українського інституту національної пам`яті від 18.02.2016 № 01/534 "Щодо виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та історичними довідками професора О.Пошивайла.
		В свою чергу судом встановлено, що означені рекомендації Українського інституту національної пам`яті фактично відтворювали зміст вищевказаних історичних довідок, складених професором О.Пошивайлом, та посилань на додаткові докази не містили. 
		В ході судового розгляду представник відповідача О.Пошивайло підтвердив, що на телефонний запит представників Українського інституту національної пам`яті направляв до цієї установи, складені ним історичні довідки.
		Судом направлено запит на адресу Українського інституту національної пам`яті з проханням повідомити які документи інститут має у розпорядженні з приводу, зокрема, назви вулиці Партизанської у смт. Опішня та якими документами керувалися, надаючи рекомендації про її перейменування.
		На запит суду Українським інститутом національної пам`яті надано відповідь від 09.03.2017 № 02/452 /т.2, а.с. 212-213/, у якій у своїх рекомендаціях щодо перейменування вулиць Опішнянської селищної ради Зінківського району Полтавської області інститут користувався такими матеріалами: Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область/Гол. ред. УРЕ АН УРСР.-К.,1967.- С.356, 366; Історичні довідки про назви щодо перейменування вулиць в смт. Опішні Зінківського району Полтавської області, надані директором Інституту керамології  відділення Інституту народознавства НАН України, заступником голови Наглядової ради Національного музею  заповідника українського гончарства в Опішному, доктором історичних наук, професором О. Пошивайлом; матеріалами газети "Сталінський шлях" - органу Опішнянського РК КП(б)У та РВК від 28.10.1939 № 147 (1327). 
		Додатково до змісту рекомендацій Українського інституту національної пам`яті від 18.02.2016 № 01/534, на підставі яких приймалося в оскаржуваній частині розпорядження відповідача, у наданій суду відповіді інститутом підтвердженням того, що названі вулиці існували до Другої світової війни і не мають жодного відношення до післявоєнного періоду є, зокрема, копія газети Опішнянського РК КП(б)У та РВК "Сталінський шлях" за 28.10.1939. У даному числі міститься постанова Президії Опішнянського районного виконавчого комітету від 27.10.1939 "Про утворення виборчих округів, по виборах в Опішнянську районну Раду депутатів трудящих" з переліком та визначенням адміністративно  територіальних меж виборчих округів на території Опішнянського району (вулицю Партизанську помарковано рожевим кольором).
		Копію даної газети було залучено представниками відповідача в судовому засіданні 01.02.2017 /т.2, а.с. 157-160/ із поясненнями, що в результаті додаткових пошуків в ході судового розгляду даної справи було віднайдено дану газету у відділі газетних фондів Національної бібліотеки імені Вернадського на доказ того, що спірну назву вулиця Партизанська отримала до Другої світової війни. 
		Суд погоджується, що даний доказ є свідченням того, що назва вулиці Партизанської існувала станом на жовтень 1939 року, тобто до Другої світової війни.
		Однак до предмету доказування у цій частині позовних вимог належить встановлення фактів та обставин присвоєння назви вулиці Партизанської в смт. Опішня саме в 1920-х роках на честь червоних партизан, а означений доказ не дозволяє дійти такого правового висновку. 
		Висновки Інституту народознавства НАН України від 07.03.2017 № 51 /т.2, а.с. 180-183/ та Інституту українознавства ім. І.Крип`якевича НАН України від 09.03.2017 № 1411/89 /т.2, а.с. 184-190/, на які посилалися представники відповідача в ході судового розгляду, також не ґрунтуються на аналізі конкретних документів щодо назви вулиці Партизанська в смт. Опішні. Зокрема, у даних висновках визнається, що за "нинішніх умов достатньо складно віднайти конкретний документ Опішнянського райвиконкому, яким було перейменовано вулицю в Опішні на Партизанську" /т.2, а.с. 184/. 
		Тож за відсутності очевидної символіки комуністичного тоталітарного режиму у назві вулиці Партизанська, а також відсутності будь-якого достовірного документального підтвердження щодо того яким органом, від якої дати та в честь конкретно кого (або якої події чи її річниці), із аналізу наведених відповідачем доводів з правової точки зору не можливо встановити причинно-наслідкові зв`язки між діяльністю червоних партизан у 1918-1919 роках та назвою вулиці Партизанська в смт. Опішня.
		За таких обставин суд дійшов висновку, що рекомендації Українського інституту національної пам`яті від 18.02.2016 № 01/534 в частині перейменування у смт. Опішні Зіньківського району Полтавської області вулиці Партизанської, що ґрунтувалися на історичних довідках, складених професором О.Пошивайлом, повинні оцінюватися в сукупності з іншими встановленими судом обставинами, як то відсутність очевидної символіки комуністичного тоталітарного режиму у назві цієї вулиці, відсутність будь-якого достовірного документального підтвердження щодо того яким органом, від якої дати та в честь конкретно кого (або якої події чи її річниці), зокрема, що дана вулиця отримала назву саме у 1920-х роках на честь червоних партизан, пропозицій громадськості, які згідно абз. 4 п.6 ст. 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 317 також повинні бути враховані. 
		Приймаючи до уваги, що під час прийняття розпорядження від 20.05.2016 № 206 в частині перейменування у смт. Опішні Зіньківського району Полтавської області вулиці Партизанської (п. 46 Додатку 1 до даного розпорядження) відповідачем не враховано вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що в цій частині воно прийнято без врахування всіх обставин, які мали значення для прийняття такого рішення, тобто необґрунтовано, що є порушенням п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню в означеній частині. 
		Отже адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
		Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
		Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1378 грн. згідно квитанції від 07.10.2016 № 0.0.634559355 /т.1, а.с. 3/, а позовні вимоги задоволені на 50%, то відповідно до порядку розподілу судових витрат з Полтавської державної адміністрації на користь Опішнянської селищної ради Зінківського району належить стягнути 50% фактично сплаченого судового збору в розмірі 689 грн.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,- 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Адміністративний позов Опішнянської селищної ради Зінківського району Полтавської області до Полтавської обласної державної адміністрації в особі голови Полтавської обласної державної адміністрації Головка Валерія Анатолійовича про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині задовольнити частково. 
		Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 20.05.2016 № 206 в частині перейменування у смт. Опішні Зіньківського району Полтавської області вулиці Партизанської (п. 46 Додатку 1 до даного розпорядження).
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Стягнути з Полтавської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022591) за рахунок бюджетних асингнувань на користь Опішнянської селищної ради Зінківського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 13955864) витрати зі сплати судового збору у розмірі 689 грн. (шістсот вісімдесят дев`ять гривень). 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. 
		Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі. 
		Повний текст постанови складено 28 березня 2017 року.
		 
		Суддя Л.О. Єресько

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...