Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/5522/15-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 лютого 2017 рокум. Київ  Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		 Ізмайлової Т.Л., Карпенко С.О., Мостової Г.І.   розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк», Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» про захист прав споживачів та визнання окремих пунктів кредитного договору недійсними, за касаційними скаргами ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, та Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», в інтересах якого діє Сидорова ЮліяВікторівна, на рішення апеляційного суду м. Києва від 31 травня 2016 року, -
		вс т а н о в и л а:
		У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» (далі - ПАТ «Промінвестбанк»), Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» (далі - ПАТ «Альфа Банк»), в якому, посилаючись на несправедливість деяких умов укладеного між сторонами договору, просив суд визнати недійсними п. 6.2, п. 6.3, п. 6.4, п. 3.5, п.п 5.2.7, п. 5.2, п. 3.4 Кредитного договору з моменту укладення та виключити їх з умов Договору.
		Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 01 березня 2016 року у задоволені позову ОСОБА_4 відмовлено.
		Рішенням апеляційного суду м. Києва від 31 травня 2016 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01 березня 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання недійсним п. 3.4 Договору про іпотечний кредит № 02-308/07 від 08 червня 2007 року скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
		 Визнано п. 3.4 Договору про іпотечний кредит № 02-308/07 від 08 червня 2007 року недійсним.
		У іншій частині рішення суду залишено без змін.
		У касаційній скарзі ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду в частині залишення без змін рішення місцевого суду та у цій частині ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		У касаційній скарзі ПАТ «Альфа Банк», в інтересах якого діє                    Сидорова Ю.В., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом. 
		У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року. 
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.
		Згідно з ч. 2ст. 324 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Судами встановлено, що 08 червня 2007 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», та ОСОБА_4 укладено договір про іпотечний кредит № 02-308/07 за умовами якого Банк надав  позичальнику кредит у сумі 250 000 доларів США, під 11% річних та кінцевим строком повернення  - не пізніше 18 травня 2022 року, для купівлі нерухомості.
		Відповідно до п. 3.4. Договору банк встановлює одноразову плату з надання кредиту в розмірі 0,5 % від початкової суми кредиту. Плата з надання кредиту сплачується позичальником одноразово на протязі 5 днів з дня видачі кредиту але не пізніше останнього робочого дня звітного місяця на рахунок                                         НОМЕР_1 відкритий в філії відділення Промінвестбанку в м. Черкаси, код Банку 354091.
		Згідно п. 3.5 Договору про іпотечний кредит у разі порушення позичальником строку погашення одержаного ним кредиту та/або недодержання графіку погашення кредиту (п. 2.3, 2.4 цього Договору) він сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмір 35% річних у іноземній валюті, порядок нарахування та сплати яких  визначається відповідно до п.п. 3.2 та 3.3., 5.2.7 цього Договору.
		Відповідно до п. 5.2.2 позичальник зобов'язується укласти відповідні договори страхування передбачені договором, визначивши Банк в якості вигодонабувача, а також своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові суми на користь страхової компанії. Для збереження чинності договорів страхування на весь час користування кредитом  позичальник зобов'язується здійснювати їх пролонгацію на той самий строк, якщо інший строк не встановлений сторонами цих договорів, а у разі невиконання цієї умови достроково погасити заборгованість за цим договором.
		Відповідно до п.п. 5.2.7 п. 5.2 Договору позичальник зобов'язується при несплаті у встановлений термін заборгованості по кредиту, а також плати за кредит, процентів за неправомірне користування кредитом, сплатити Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені до дати припинення цих обставин, та нараховується щоденно.
		Заборгованість по кредиту - Банк виносить на рахунок прострочених позик (рах. 2217) і нараховує в розмірі 35% річних в іноземній валюті, а також нараховує та стягує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, із суми фактичної заборгованості по кредиту позичальника та стягує всю суму заборгованості по кредиту з позичальника.
		Всі суми заборгованості по процентах - Банк виносить на рахунок прострочених процентів (рах.2219) і нараховує та стягує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла у період, за який нараховується пеня від суми заборгованості по несплачених процентах у відповідності з Правилами бухгалтерського обліку доходів та витрат банків України та стягує всю суму заборгованості по процентах з позичальника.
		Всі суми заборгованості по процентах за неправомірне користування кредитом - Банк виносить на рахунок прострочених процентів (рах.2219) і нараховує та стягує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми заборгованості по несплачених процентах за неправомірне користування кредитом у відповідності з Правилами бухгалтерського обліку доходів та витрат банків України та стягує всю суму заборгованості по процентах за неправомірне користування кредитам з позичальника.
		Згідно п. 6.2 Договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/ або процентів за користування кредитом та/чи процентів за неправомірне користування кредитом та/або одноразової плати за перевірку документів з надання кредиту позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.
		За використання кредиту не за цільовим призначенням Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 35% від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням (п. 6.3 Договору).
		Згідно п. 6.4 Договору за невиконання прийнятих на себе зобов'язань, передбачених п.п. 5.2.2., 5.2.4, 5.2.5, 5. 2.6 та 5.2.11 цього договору, позичальник сплачує штраф у розмірі 21 % річних від суми кредиту за кожний випадок невиконання.
		17 грудня 2012 року ПАТ «Промінвестбанк» уклав договір відступлення права вимоги із ПАТ «Альфа банк», за яким первісний кредитор передає (відступає) право вимоги, а новий кредитор приймає кредитний портфель та зобов'язується сплатити за нього первісному кредитору грошову винагороду на умовах, визначених цим договором.
		Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
		Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
		Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		У відповідності до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд, дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 203 ЦК України, для визнання пунктів               п. 3.5, п.п 5.2.7 п. 5.2, п. 6.2, п. 6.3, п. 6.4, Договору про іпотечний кредит недійсними, оскільки оспорюванні пункти договору за своїм змістом не суперечать діючим нормам ЦК України, а також п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і повністю узгоджуються з положеннями ст. ст. 526, 610, 611,               1054 ЦК України, якими визначено види забезпечення виконання зобов'язань. При укладенні договору сторони узгодили між собою його умови, в тому числі - передбачили відповідальність за порушення або неналежне виконання умов договору.
		Доводи касаційної скарги позивача про порушення банком при укладені договору п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є необґрунтованими, оскільки зі змісту договору не вбачається встановлення суми компенсації понад 50 відсотків.
		Крім того, згідно п. 1.5 Договору плата за кредит - це плата, яка включає проценти за користування кредитом, одноразову плату за перевірку документів з надання кредиту, сплачується позичальником у строки та в розмірі, передбаченому договором.
		Згідно ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтами регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Відповідно до п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача, тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
		Скасовуючи рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання недійсним п. 3.4 Договору про іпотечний кредит № 02-308/07 від 08 червня 2007 року, апеляційний суд, правильно виходив із того, що перевірка документів з надання кредиту, не є послугою банку, оскільки зумовлена вимогами закону до порядку організації бухгалтерського обліку та ведення справи, а тому обґрунтовано визнав п. 3.4. вказаного договору недійсним. 
		Такі висновки суду апеляційної інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального закону, а також встановленим обставинам справи.
		Судом апеляційної інстанції повно встановлені фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів та вірно застосовані норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.
		Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для його часткового скасування.
		Інші доводи касаційних скарг фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявників з висновками суду апеляційної інстанції.
		За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
		Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-
		у х в а л и л а:
		Касаційні скарги ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, та Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», в інтересах якого діє Сидорова Юлія Вікторівна, відхилити.
		Рішення апеляційного суду м. Києва від 31 травня 2016 року залишити без змін.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Судді: Т.Л. Ізмайлова        С.О. Карпенко      Г.І. Мостова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...