Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 213/1404/16-а (2-а/213/35/16) : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 05.04.2017. Зареєстровано: 07.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2017.
Дата набрання законної сили: 14.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		          ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		УХВАЛА
		          
		14 березня 2017 року                                             м. Київ                                                         К/800/2165/17
		 
		Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Інгулецької районної у місті ради, про зобов'язання вчинити певні дії,
		 
		встановив:
		ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на  постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від  23 січня 2017 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення встановлених недоліків касаційної скарги.
		Скаржник, на виконання вимог зазначеної ухвали, усунув вказані недоліки касаційної скарги.
		Позивачка звернулась з позовом, в якому просила зобов'язати відповідача виплатити на її користь недоотриману за 35 місяців державну соціальну допомогу дитині-інваліду ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 35 прожиткових мінімумів, затверджених на момент стягнення.
		Постановою Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 жовтня 2016 року позов задоволено. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Інгулецької районної у місті ради виплатити на користь ОСОБА_1 державну соціальну допомогу на дитину -  інваліда ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 04 січня 2013 року по 28 грудня 2015 року, у розмірі виходячи із прожиткового мінімуму, затвердженого на момент її виплати.
		Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
		У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з даним рішенням, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на  наступне.
		Судами встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
		ОСОБА_2 є дитиною - інвалідом віком до 18 років, що встановлено медичним висновком №108 від 03.12.2015 року.
		У зв'язку з вказаним ОСОБА_1 з 28.12.2015 року перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради м.Кривого Рогу та одержує державну соціальну допомогу на дитину-інваліда згідно Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям - інвалідам» в розмірі 1335,30 грн.
		Рішенням УПСЗН виконкому Інгулецької районної у місті ради м.Кривого Рогу від 15.01.2016 року вказана допомога призначена позивачу з 28.12.2015 року - з дня звернення за її призначенням по 03.01.2030 року.
		24.05.2016 року позивач звернулась до УПСЗН з заявою про виплату їй недоотриманої державної соціальної допомоги на дитину - інваліда за 35 місяців у розмірі 35 прожиткових мінімумів на момент її виплати, з компенсацією за несвоєчасну виплату.
		Відповідач листом від 01.06.2016 року відмовив у такій виплаті, пославшись на ст.9 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам».
		Вказану відмову позивачка оскаржила до суду.
		Задовольняючи адміністративний позов в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 є дитиною-інвалідом з народження, державна соціальна допомога повинна їй бути призначена з народження. Оскільки позивач не мала можливості своєчасно звернутись за призначенням такої допомоги, в тому числі і з вини лікарів, тому своєчасно неотримані суми такої допомоги, підлягають виплаті позивачу і за минулий час, тобто з дня народження дитини до фактичного призначення такої допомоги відповідачем.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з правомірності відмови у виплаті державної соціальної допомоги на дити ну -  інваліда за період з 04 січня 2013 року по 28 грудня 2015 року.
		Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
		Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» №2109-ІІІ від 16.11.2000 року (далі по тексту - Закон № 2109) та Порядком надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров'я України № 226/293/169 від 30.04.2002 року (далі по тексту - Порядок).
		Відповідно до ч.1, ч.2 ст.1 Закону №2109 право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства і діти-інваліди віком до 18 років. Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України.
		Дитина позивача - ОСОБА_2, медичним висновком №108 від 03.12.2015 року визнана дитиною-інвалідом віком до 18 років. Вказаний висновок дійсний до 04.12.2030 року.
		Позивачка не погоджується з даним медичним висновком, оскільки вважає, що її дочка є інвалідом з дитинства, проте, вказаний медичний висновок не оскаржувала.
		Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги та зробивши висновок, що ОСОБА_2 є дитиною - інвалідом з народження, взяв на себе повноваження медичного органу щодо визначення строку та статусу інваліда.
		Відповідно до ч.3 ст.9 Закону №2109 державна соціальна допомога призначається з дня звернення за її призначенням.
		Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийому заяви з усіма необхідними документами (ч.7 ст.8 Закону №2109).
		Якщо заява про призначення державної соціальної допомоги надсилається поштою і при цьому подаються також всі необхідні документи, то днем звернення за державною соціальною допомогою вважається дата, вказана в поштовому штемпелі місця відправлення заяви (ч.8 ст.8 Закону №2109).
		Відповідно до ч.2 ст.4 Закону №2109 на дітей-інвалідів державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, який видається у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, але не більш як по місяць досягнення дитиною-інвалідом 18-річного віку.
		Вказані норми закону пов'язують початок призначення такої державної соціальної допомоги з днем звернення за її призначенням, а не день встановлення інвалідності, чи інше.
		28.12.2015 року ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради м.Кривого Рогу з заявою про призначення державної соціальну допомогу на дитину-інваліда згідно Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам».
		Рішенням УПСЗН виконкому Інгулецької районної у місті ради м.Кривого Рогу від 15.01.2016 року вказана допомога призначена позивачу з 28.12.2015 року, тобто з дня звернення за її призначенням по 03.01.2030 року.
		Отже, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції що відмовляючи у виплаті державної соціальної допомоги на дитину -  інваліда, за період з 04 січня 2013 року по 28 грудня 2015 року, діяв на підставі,відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам». 
		Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна  скарга  є необґрунтованою  і  викладені  в ній доводи не  викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.
		За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
		Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права. 
		Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		ухвалив: 
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за  скаргою  ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Інгулецької районної у місті ради, про зобов'язання вчинити певні дії.
		Копію  ухвали  разом  з  доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику. 
		Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
		       
		 
		  Суддя                                                                                                                  В.Ф. Мороз

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...