Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/22092/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 06.04.2017. Зареєстровано: 07.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 11.04.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 755/22092/15-ц
		           Р І Ш Е Н Н Я 
		       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		             "15" березня 2017 р.                                                                                           м. Київ
		           Дніпровський районний суд м. Києва у складі: 
		Головуючого - судді             САВЛУК Т.В.
		За участі секретарів      Костів Л.М., Зимницької М.Е., Бурячек О.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 29404 грн., вартість оплаченої експертної оцінки 1800,00 грн., комісію банку - 18 грн., моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн., що є предметом позову.
		    08 лютого 2017 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 .
		Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити, пояснила, що 20 серпня 2015 року в квартирі АДРЕСА_1 сталось залиття з вищерозташованої квартири АДРЕСА_1 цього ж будинку, яка належить на праві власності відповідачу, причину залиття встановлено комісією працівників ЖРЕО №403, про що складено відповідний Акт від 03 вересня 2015 року. З метою визначення розміру заподіяних збитків, позивач звернулась до ТОВ «ЄСП Оцінка-Капітал», згідно Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості витрат на відновлення (ремонт) пошкоджень внаслідок залиття квартири, що за адресою: АДРЕСА_2, розмір завданого позивачу матеріального збитку , завданого внаслідок залиття квартири, складає 29404 грн. 20 коп., також позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача вартість оплаченої експертної оцінки 1800,00 грн. та комісію банку - 18 грн., що є предметом позову.
		Крім того, позивача вважає, що внаслідок значного психічного впливу обставин, пов'язаних із залиттям квартири, вона втратила надію та спокій, змушена проживати в квартирі, яка не відповідає еталону нормального та придатного житла, намагання позивача врегулювати питання в досудовому порядку виявились марними оскільки відповідач не бажає добровільно відшкодувати завдану шкоду, тому вона вимушена витрачати час на проведення обстеження квартири, для з'ясування розміру завданої матеріальної шкоди, звертатись з позовом до суду з приводу захисту її прав та інтересів, тому просить відшкодувати за рахунок відповідача моральну шкоду в сумі 20000,00 грн.
		Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, та пояснень, які надано позивачем в судовому засіданні.
		Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіванні просила в позові відмовити з підстав, викладених у запереченнях на позов, які приєднано до справи. (а.с.76-81).
		Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в позові відмовити з підстав, викладених у запереченнях на позов, які приєднано до справи, пояснив, що дійсно 20 серпня 2015 року в квартирі АДРЕСА_1, в якій проживає позивач, сталось залиття, відповідач не заперечує той факт, що залиття сталось внаслідок того, що при проведенні ремонтних робіт у власній квартирі, пов'язаних з заміною крану під'єднаного до рушникосушарки, у в'язку з його частковим підтіканням у зимовий період в результаті довготривалого використання, працівниками експлуатаційної організації без попередження мешканців будинку у визначений термін часу подано воду до системи опалення. З боку відповідача було вжито всіх заходів для ліквідації наслідків залиття та пропонувалось позивачу за власний кошт здійснити необхідний відновлювальний ремонт приміщень, які постраждали від залиття, однак позивача це не влаштувало, на даний час сторона відповідача не погоджується з визначеним позивачем розміром заподіяної шкоди, ставить під сумнів докази позивача, які подано на підтвердження розміру заподіяної шкоди, також наголошує на тому, що в розрізі даного спору позивачем не надано належних доказів, які підтверджують той факт, що вона є власником квартири та має право на звернення з цим позовом до суду. Також, відповідач заперечує проти відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено, внаслідок яких саме дій відповідача завдано моральну шкоду, та якими доказами позивач підтверджують розмір завданої моральної шкоди.
		Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні просив позов задовольнити в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві. 
		Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
		 Виходячи зі змісту положень ст.ст. 11, 15 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право за судовий захист.
		Захист  же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
		Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.16 Цивільного кодексу України.
		За змістом зазначених норм, саме власник порушеного права  може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.
		Судом встановлено, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками, в рівних частках, квартири АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло, видане Комітетом по оренді та приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва від 30 листопада 1994 року. (а.с.43)
		Як з'ясовано судом, 20 серпня 2015 року в квартирі АДРЕСА_1 сталось залиття з вищерозташованої квартири АДРЕСА_1 цього ж будинку.
		03 вересня 2015 року комісією у складі слюсаря-сантехніка ОСОБА_7, майстра т/д №1 ОСОБА_8, майстра т/д №2 ОСОБА_9, складено Акт про залиття квартири АДРЕСА_1, яким встановлено наступне: санвузол суміжний (3,2 кв.м) - на момент візуального обстеження розпочатий косметичний ремонт по видаленню наслідків затоплення стелі; житлова кімната (15,3 кв.м) - на стелі, прилеглій до санвузла руді плями на шпалерах, спостерігаються сліди затікання на віконних відкосах; коридор (1,1; 4,0) - стеля та стіна прилегла до санвузла (шпалери) - спостерігаються руді плями. Залиття квартири відбулось з вищерозташованої квартири АДРЕСА_1 через недбале ставлення до сантехобладнання. (а.с.10) 
		Власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_2, що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири від 12 квітня 2000 року. (а.с.85)
		Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків. ( ст. 16 Цивільного кодексу України)
		Виходячи з положень ч.1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Суд враховує, що шкода заподіяна майну фізичної особи підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії (бездіяльність) останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. (п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»).
		Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. ( ст. 386 Цивільного кодексу України)
		Відповідно до ст.179 Житлового кодексу УРСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		За змістом п.18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, власники квартир зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.
		Власність зобов'язує, а відтак - власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. ст. 319, 322 ЦК України).
		Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. ( ст. 1166 Цивільного кодексу України) 
		Згідно з ст. 1192 ЦК України, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Звертаючись з позовом до суду, позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача матеріальну шкоду в розмірі 29404,00 грн., яка заподіяна внаслідок залиття квартири, оцінка заподіяної шкоди визначена позивачем на підставі Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості витрат на відновлення (ремонт) пошкоджень внаслідок залиття квартири, що за адресою: АДРЕСА_4, який складено спеціалістом оцінювачем ТОВ «ЄСП Оцінка-Капітал» ОСОБА_10 (а.с.12-40)
		Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. ( ч.1 та 2 ст.1166 Цивільного кодексу України)
		Стаття 1192 Цивільного кодексу України зобов'язує особу, яка завдала шкоду, відшкодувати її в натурі за вибором потерпілого (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо), або відшкодувати завдані збитки в повному обсязі.
		Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Отже, відшкодування збитків - це відновлення майнового стану учасників правовідносин за рахунок іншого суб'єкта - правопорушника.
		Порушення майнових та особистих немайнових прав може спричинити виникнення у потерпілої особи моральної (немайнової шкоди. Право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає лише у випадках, передбачених законом або договором.
		Однією з необхідних умов цивільно-правової відповідальності є наявність безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою правопорушника і збитками потерпілої сторони. Тобто, протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитками, що виникли у потерпілої особи, - наслідком протиправної поведінки заподіювача. 
		За нормою частини другої ст.383 Цивільного кодексу України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови,що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
		Враховуючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що залиття квартири позивача сталось з вини власника квартири АДРЕСА_1 яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2, ці обставини визнанні сторонами у справі, тому в силу положень ч.1 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України не підлягають доказування. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною  2 ст.58 ЦПК України визначено, що сторони  мають право обґрунтувати  належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Відповідно до чинного процесуального законодавства висновок експерта є доказом у цивільній справі.
		Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
		Відповідно до вимог частини першої ст. 143 Цивільного процесуального кодексу України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки мистецтва, техніки, ремесла тощо суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
		Дотримуючись вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, яка також покладає і на суд певні обов'язки зі створення для сторін змагального процесу та попередження про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, судом з метою всебічного і повного з'ясування обставин справи: роз'яснено особам, які беруть участь у справі, їх право заявити клопотання про призначення судової експертизи для визначення розміру заподіяної позивачу шкоди, враховуючи висловлену відповідачами заперечення стосовно розміру заподіяного збитку, який визначений позивачем на підставі висновку спеціаліста-оцінювача. 
		Для з'ясування обставин, які мають значення для справи та потребують спеціальних знань в галузі будівництва та оціночної діяльності, за клопотанням відповідача ОСОБА_2, судом призначено у цивільній справі судову будівельно-технічну експертизу. 
		Згідно Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 30 листопада 2016 року за №9162/16-43, який складено судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Бойченко О.С., встановлено, що матеріальна шкода, що заподіяна внаслідок залиття опоряджувальних покриттів та конструктивних елементів приміщень квартири АДРЕСА_1, пошкодження зафіксовані Актом (а.с.10) від 03 червня 2015 року (перелік пошкоджень в акті повністю відповідає пошкодженням, що могли виникнути тільки внаслідок залиття), в цінах на момент залиття, а саме серпень 2015 року, складає 11 766 грн. (розрахунок наведено у додатку №1 на 5 арк.)
		А матеріальна шкода, що визначена у відповідності до фактичних пошкоджень приміщень, станом на час проведення обстеження, що могли виникнути внаслідок залиття рідиною з вищерозташованих приміщень або конструкцій будівлі, так і внаслідок неякісного виконання робіт та можливого застосування неякісних матеріалів, так і в процесі експлуатації квартири АДРЕСА_1 в цінах на момент залиття, а саме серпень 2015 року, складає 5351,00 грн. (розрахунок наведено у додатку №2 на 4 арк.). (а.с.155-175)
		При визначені розміру завданої позивачу матеріальної шкоди, суд бере за основу Висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 30 листопада 2016 року за №9162/16-43, який складено судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Бойченко О.С.,  відповідно до якого визначено вартість матеріальної шкоди заподіяної власнику квартири АДРЕСА_1, в цінах на дату залиття (серпень 2015 року), що становить 5351,00 грн., оскільки даний висновок  складений особою, яка  має вищу будівельно-технічну освіту та кваліфікацію  експерта,  після проведення огляду квартири в присутності сторін цивільного процесу,   має детальний опис  пошкоджень виявлених у квартирі позивача, внаслідок її залиття, наведені розрахунки розміру заподіяної шкоди відповідають нормам та стандартам, які затверджені Держбудом України.
		Також, суд не вбачає підстав для відшкодування понесених позивачем витрат на проведення оцінки матеріальних збитків в сумі 1800,00 грн., оскільки при визначені розміру завданого позивачу матеріального збитку, суд бере за основу висновок судової будівельно-технічної експертизи, який наданий за результатами проведеної в межах розгляду даної справи судової експертизи, яка призначалась за клопотанням представника відповідача, при цьому оплата послуг судового експерта проведена за рахунок коштів відповідача.
		Крім того, суд не вбачає підстав для відшкодування за рахунок відповідача понесені позивачем витрати в сумі 18,00 грн., як банківські послуги за перерахування оплати за проведення експертної оцінки, оскільки такі витрати не є збитками в розумі положень ст.22 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до вимог ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
		Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені в ст.1167 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до пункту першого частини другої статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
		Відшкодування моральної(немайнової) шкоди служить виключно меті захисту особистих немайнових прав, які є абсолютними, право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зав'язку між порушенням та моральною шкодою.
		З урахуванням обставин, які наведені позивачем в частині заявлених вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає правомірними вимоги позивача про відшкодування за рахунок відповідача моральної шкоди, тому виходячи з характеру правопорушення та глибини фізичних та душевних страждань позивача, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, яка полягає в бездіяльності відповідача щодо зобов'язання дбати  про збереження та використання майна  дітей в їх інтересах, що призвели до моральних стражданнях та душевних хвилювань, яких позивач зазнала у зв'язку з пошкодженням її майна,  неможливості  нормального користування ним, порушенні звичайного способу життя, необхідності докладати додаткових зусиль для його нормалізації, тому суд присуджує стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн..
		Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.( ч.1 ст.11 Цивільного процесуального кодексу України)
		Відповідно до частини третьої ст.212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири підлягає задоволенню частково, ухвалюючи рішення суд присуджує стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5351,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн.,  в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		В порядку ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд присуджує стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 88 грн. 98 коп., та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 885 грн. 42 коп., який сплачено позивачем при зверненні з даними позовом до суду, що підтверджується оригіналами платіжних документів.
		Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 16, 22, 23, 319, 386, 1166, 1187, 1192 Цивільного кодексу України, ст.179 Житлового кодексу України Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджено Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року за №76, ст.ст. 1, 4, 10, 11, 58, 60, 88,143, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
		в и р і ш и в:
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5351,00 грн., моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 885 грн. 42 коп., а всього на загальну суму 7236 (сім тисяч двісті тридцять шість) грн. 42 коп.
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 88 грн. 98 коп. 
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до  Апеляційного суду міста Києва, яка подається через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		С у д д я

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...