Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/1252/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 10.04.2017. Зареєстровано: 11.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 13.04.2017.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження №1-кп/639/246/17
		Справа №639/1252/17
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 квітня 2017 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		при секретарі ОСОБА_2 
		за участю прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченої ОСОБА_4 
		потерпілої ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12016220500002462 внесене до ЄРДР 01 жовтня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, українки, громадянки України, не працюючої, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимої, проживаючої з адресою: АДРЕСА_1 ; 
		у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		17 серпня 2016 року о 09 год.00 хв. ОСОБА_4 за попередньою домовленістю з сусідкою ОСОБА_5 прийшла до неї додому за адресою: АДРЕСА_2 , для того щоб доглядати за її новонародженою дитиною, ОСОБА_6 . Потім ОСОБА_5 добровільно передала немовля ОСОБА_4 та поїхала з дому за власними справами. Надалі ОСОБА_4 о 11 год.00 хв. разом із дитиною направились на прогулянку до парку, що знаходиться на вул. Тімірязєва в м. Харкові, немовля перевозила у дитячій колясці. Саме в той час ОСОБА_4 зустріла компанію раніше їй не знайомих чоловіків, які запропонували випити спиртного, на що вона, не задумуючись, та легковажно ставлячись до можливості настання будь-яких тяжких наслідків для дитини, погодилась та почала вживати алкоголь. В подальшому ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, дістала немовля із коляски та взяла його на руки і діючи з необережністю, а саме зі злочинною недбалістю, не передбачаючи настання небезпечних наслідків, байдуже відносячись до можливого настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, сидячи на лавці заснула та не втримала в руках малолітнього ОСОБА_6 , який впав на землю, вдарившись головою. Після цього, через деякий час ОСОБА_4 , прокинувшись, байдуже ставлячись до можливого настання наслідків у вигляді отримання потерпілим травми в результаті падіння, не вчинила ніяких дій, направлених на надання необхідної першочергової медичної допомоги, не цікавлячись станом здоров`я останнього пішла додому. Того ж дня ОСОБА_6  було доставлено до КЗОЗ «ХМКЛШНМД» №4 ім. проф. А.І. Мещанінова», де йому було надано кваліфіковану медичну допомогу. В результаті діяння ОСОБА_7 проявила недбалість та спричинила ОСОБА_6  черепно-мозкову травму у вигляді лінійного перелому потиличної кістки та забою головного мозку, з наявності пастозності шкірних покривів (травматичної припухлості) у потиличній ділянці, синці та садно у лобній ділянці, які вірогідніше за все, утворились в результаті травматичної дії тертя-ковзання (садно). За ступенем тяжкості синці та садину викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6 днів і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вказана черепно-мозкова травма відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. 
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 визнала себе винною та пояснила, що вона має досвід роботи з дітьми, оскільки працювала в дитячих садках та нянею. На передодні цих подій вона домовилась з ОСОБА_5 , що буде у неї працювати нянею, тобто доглядати за її дитиною. Декілька днів вона перебувала у ОСОБА_5 вдома, після чого остання була задоволена її працею. 17 серпня 2016 року о 09 год. 00 хв. вона прийшла до ОСОБА_5 , як вони і домовлялись. Остання передала їй дитину та поїхала по особистим справам. О 10 год.00 хв. вона з дитиною пішла на прогулянку до парку, який розташований по вул. Тімірязєва в м. Харкові. В зазначеному парку вона зустріла компанію чоловіків, які декілька днів тому повернули її ключі від квартири, котрі вона загубила. Чоловіки запропонували їй, оскільки вони повернули ключі, щоб вона їх пригостила спиртними напоями. Вона погодилась та придбала пляшку горілки в магазині, який розташований поруч. Чоловіки запропонували їй також вжити разом з ними горілку. Вона з початку не погоджувалась, але потім випила біля 50 грамів. Після цього вона стала погано себе відчувати та присіла на лавку. Увесь цей час дитяча коляска з дитиною знаходилась біля неї. Коли вона сіла, то дитина почала плакати. Вона взяла дитину на руки та їй стало ще гірше. Коли дитина була у неї в руках, вона, почуваючи себе погано, розслабила руки та дитина впала не землю. Після цього їй стало ще гірше та вона не пам`ятає, що було далі. До неї підійшов чоловік на ім`я ОСОБА_8 , якого вона попросила взяти дитину та відвезти їх додому. ОСОБА_8 забрав дитину та пішов, а вона подзвонила своїй матері та повідомила що трапилось. Вона вважає, що її стан обумовлений вживанням лікарських препаратів, які не сумісні із спиртними напоями. 
		Потерпіла ОСОБА_5 підтвердила показання обвинуваченої в повному обсязі. Вона вказала, що цивільний позов до ОСОБА_4 не заявляє. Дитина, на теперішній час відстає у розвитку, але є покращення. 
		Судом встановлена наявність тяжких тілесних ушкоджень у малолітнього ОСОБА_6 , які наступили від злочинної недбалості обвинуваченої ОСОБА_4 , яка повинна була та мала можливість передбачити настання зазначеної шкоди та діяти з більшою обачністю. 
		Обвинувачена та потерпіла вважали недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ними не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення.
		Судом роз`ясненні положення ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам процесу вони зрозумілі.
		Беручи до уваги повне визнання обвинуваченою ОСОБА_4 своєї вини, а також те, що сторони не піддають сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченою змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченої та потерпілої, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченого.
		Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 в обсязі пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 128 КК України, як необережне тяжке тілесне ушкодження. 
		Така юридична оцінка дій обвинуваченої відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_7 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. 
		Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд вважає скоєння злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.
		Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного злочину, обставини що обтяжують та пом`якшують покарання, особу ОСОБА_7 , її відношення до скоєного злочину та вважає, що виправлення обвинуваченої не можливо без відбуття покарання в місцях обмеження волі, а тому слід обрати покарання пов`язане з ізоляцією від суспільства.
		Відповідно до ст. 61 КК України в судовому засіданні не встановлено перешкод для призначення такого виду покарання, як обмеження волі. 
		Керуючись ст.ст.370, 374, 377 КПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
		Початок строку покарання обчислюється з дня прибуття і встановлення засудженої на облік у виправному центрі.
		Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...