Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/6229/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); передачі майна у податкову заставу; Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 10.04.2017. Зареєстровано: 11.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 13.04.2017.
Дата набрання законної сили: 26.06.2017
Результат оскарження 27.04.2017 Одеський апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		03 квітня 2017 року 10год.45хв.        м. Одеса Справа № 815/6229/16
		           Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:                  
		       головуючого судді Іванова Е.А., суддів Вовченко О.А., Сомойлюк Г.П.
		       за участю: секретаряСакара М.М., 
		представників: позивача ОСОБА_1, відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_2, третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, представника третьої особи ДП АМПУ ОСОБА_7
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НАВІР СЕРВІС до Державної служби України з безпеки на транспорті, ОСОБА_8 Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_9, за участі третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про зобовязання вчинити певні дії, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю НАВІР СЕРВІС до ОСОБА_8 Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_9, Державної служби України з безпеки на транспорті  в якому позивач просить суд зобовязати Державну служби України з безпеки на транспорті прийняти рішення щодо видачі лоцманам ТОВ НАВІР СЕРВІС ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, зазначеним в поданні лоцманського підприємства ТОВ НАВІР СЕРВІС вих.. №115 від 04.11.2016 року посвідчень морського лоцмана та зобовязати ОСОБА_8 Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_9 їх підписати.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підприємство є лоцманським підприємством, яке має намір надавати послуги щодо забезпечення лоцманського проведення суден в акваторії порту Южний, дотримуючись як норм діючого законодавства, так і вимог по забезпеченню безпеки судноплавства. Враховуючи вимоги розділу II Положення про морських лоцманів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 08.05.2013 № 292, позивач має необхідне кадрове, матеріально-технічне, фінансове, інформаційне та інше забезпечення. З метою проведення перевірки знань та прийняття іспитів у морських лоцманів ТОВ «НАВІР СЕРВІС» для оцінки кваліфікаційної категорії та прийняття рішення щодо видачі посвідчень морського лоцмана, позивач звернувся з відповідним поданням вих. № 107 від 13.10.2016 та вих. № 113 від 20.10.2016р. до ОСОБА_8 Державної служби України з безпеки на транспорті - ОСОБА_8 Державної кваліфікаційної комісії ОСОБА_9 Відомості про наявність матеріально-технічної бази та спеціалістів, необхідних для провадження господарської діяльності з лоцманського проведення суден були викладені окремо та додавались позивачем до подання разом з підтверджуючими документами. Проте, 14.11.2016 року позивачу стало відомо, що повторно здавати іспити зазначеним особам не потрібно, тому що Державною кваліфікаційною комісією з оцінки кваліфікації і підготовки, присвоєння та підтвердження кваліфікаційних категорій морським лоцманам і лоцманам операторам служб регулювання руху суден, вже присвоєно кваліфікаційну категорію морського лоцмана 1 класу та її підтверджено, шляхом прийняття у них іспитів та затвердження відповідних Протоколів, а саме: ОСОБА_3 (протокол засідання № 18/14 від 06.11.2014 р.), ОСОБА_4 (протокол засідання № 29/15 від 10.12.2015 р.), ОСОБА_5 (протокол засідання № 24/16 від 19.07.2016р.) ОСОБА_6 (протокол засідання №19/14 від 06.11.2014 р.), з правом виконання обов'язків морського лоцмана 1 класу в районі лоцманського обов'язкового проведення: акваторія та рейд морського порту «Южний» на судах без обмежень. Зазначені лоцмани у період з 2014 по 2016 роки отримали підтверджуючі сертифікати про навчання в тренажерному центрі філії «Дельта лоцман», мають стаж безаварійної роботи та придатні до роботи за професією "Лоцман морський" згідно висновків медичної комісії. Вищезазначене в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства, а саме: ст. 43 Конституції України щодо права кожного на працю та можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, ст. 19 Закону України «Про морські порти України», яким встановлено право підприємств усіх форм власності здійснювати лоцманське проведення суден на підходах до морських портів. Положенням про морських лоцманів, затвердженим Наказом Міністерства інфраструктури України 08.05.2013 N 292 передбачено, що Укртрансбезпека на підставі протоколу кваліфікаційної комісії приймає рішення щодо видачі посвідчення морського лоцмана (ч. 1 п.п. 7.15. цього Положення). Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до ОСОБА_8 Державної служби України з безпеки на транспорті - ОСОБА_8 Державної кваліфікаційної коміссіі ОСОБА_9 з поданням вих. № 115 від 04.11.2016 р. про прийняття рішення щодо видачі посвідчень морського лоцмана наступним працівникам ТОВ «НАВІР СЕРВІС»: ОСОБА_3. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. У посвідченні морського лоцмана Позивач просив зазначити: район (райони) лоцманського проведення у якому (яких) лоцман може надавати послуги - акваторія та рейд морського порту «Южний» обмеження щодо типів і розмірів суден, для проведення яких він допущений - без обмежень. Всі підтверджуючі документи були додані до листів TOB «НАВІР СЕРВІС» вих. № 107 від 13.10.2016 , вих. № 113 від 20.10.2016р., вих. № 115 від 04.11.2016 р. та надані до Державної служби України з безпеки на транспорті. Беручи до уваги терміновість прийняття рішення, враховуючи, що організація роботи лоцманського підприємства потребує значних інвестицій, часу, людських ресурсів та засобів для виконання вимог щодо його функціонування, а на законодавчому рівні строк розгляду подання лоцманського підприємства та видачі посвідчень не закріплено, Позивач просив прийняти рішення та видати відповідні посвідчення морських лоцманів зазначеним співробітникам в п'ятиденний термін (строком до 11 листопада 2016 року). Станом на 16.11.2016 року, жодне подання TOB «НАВІР СЕРВІС» не розглянуто та відповідь не надана. Як зазначає позивач вищезазначена бездіяльність ОСОБА_8 Державної служби України з безпеки на транспорті - ОСОБА_8 Державної кваліфікаційної коміссіі ОСОБА_9 є протиправною та протирічить вимогам діючого законодавства України, а тому вони звернулись до суду з вказаним позовом.
		Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.
		Представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті в судовому засіданні позов не визнав та надав до суду заперечення у письмовому вигляді, які мотивовані тим, що до ОСОБА_8 Державної служби з безпеки на транспорті ОСОБА_9 листом від 28.09.2016 № 106-16/223 звернувся капітан морського порту Южненської філії ДП «Адміністрація морських портів України» ОСОБА_10, що на адресу служби капітана морського порту «Южний» надійшли два листа від TOB «НАВІР СЕРВІС» стосовно перевірки відповідності підприємства вимогам щодо лоцманського підприємства та перевірки знань працівників (лоцманів) зазначеного підприємства. В листах TOB «НАВІР СЕРВІС» надісланих капітану морського порту «Южний» ОСОБА_10 від 27.09.2016 № 101: зазначалось, що «з метою термінової необхідності подачі до Державної служби України з безпеки на транспорті інформації щодо кваліфікації наших співробітників просимо Вас здійснити перевірку їх знань, на що має повноваження виключно ввірена Вам Кваліфікаційна комісія, шляхом прийняття відповідного іспиту в перший декаді жовтня 2016 р. та складання Протоколу.». Відповідно до пункту 7.20 Положення про морських лоцманів, у випадку звільнення лоцмана з підстав та в порядку, передбачених Кодексом законів про працю України, посвідчення морського лоцмана підлягає поверненню лоцманському підприємству та є анульованим з дня такого звільнення. Інформація про звільнення лоцмана та реєстраційний номер анульованого посвідчення направляється лоцманським підприємством Укртрансбезпеки, кваліфікаційній комісії та капітану відповідного морського порту. Законодавством України не передбачена видача повторного посвідчення морського лоцмана, яке відповідно до Положення про морських лоцманів є анульованим з дня звільнення лоцмана з підприємства в якому він працював. Уктрансбезпека листом від 01.12.2016 року №3575/03-14-16 проінформувала ТОВ «Навір Сервіс» про передбачену законодавством видачу посвідчення морського лоцмана у звязку з його анулюванням при звільненні особи з підприємства в якому остання працювала.
		Відповідач ОСОБА_8 Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_9 в судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином про день, час та місце проведення судового засідання.
		Треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання зявилися та вважали обґрунтованими позовні вимоги.
		         Представник третьої особи Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в судовому засіданні пояснив, що вимоги до морських лоцманів та підприємств, працівниками яких є морські лоцмани, порядок здійснення ними діяльності та надання послуг з лоцманського проведення суден, а також механізм оплати наданих судну лоцманських послуг встановлені та регулюються Положенням про морських лоцманів, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 08.05.2013 № 292 (далі - Положення). З п. 1.2 Положення вбачається, що його вимоги поширюються на морських лоцманів та підприємства, працівниками яких є морські лоцмани (далі - лоцманське підприємство), що здійснюють діяльність з лоцманського проведення суден на підходах до морських портів, у межах акваторій цих портів, а також між морськими портами незалежно від прапора держави, під яким плаває судно, і форми власності судна, яке перебуває у визначених районах лоцманського проведення суден, а також на судновласників, фрахтувальників, морських агентів, капітанів суден, інших уповноважених судновласником осіб, що замовляють послуги з лоцманського проведення суден. Пунктом 7.5 Положення передбачено, що кандидат на посаду лоцмана, який відповідає вимогам, визначеним цим Положенням, приймається на роботу в лоцманське підприємство як лоцман-стажист на строк не більше одного року. За цей час лоцман-стажист повинен пройти теоретичне навчання та тренажерну підготовку у тренажерному центрі, що належить до сфери управління Мінінфраструктури України та уповноважений ним на здійснення підготовки і перепідготовки лоцманів і лоцманів-операторів служб регулювання руху суден, а також практичне стажування в районі лоцманського проведення під керівництвом досвідчених лоцманів 1-го класу. Згідно з п. 2.1 Положення, лоцманське підприємство повинно відповідати вимогам цього Положення і мати, серед іншого, лоцманів, які повинні перебувати з лоцманським підприємством у трудових відносинах. Відповідно до п. 1.3 Положення, морський лоцман - це особа, яка має посвідчення морського лоцмана відповідної кваліфікаційної категорії, є спеціалістом із судноплавства у визначеному районі лоцманського проведення і надає рекомендації капітану судна під час управління судном. Таким чином, станом на сьогодні в Україні морські лоцмани, які мають діючі посвідчення морського лоцмана відповідної кваліфікаційної категорії, працевлаштовані та перебувають у трудових відносинах виключно з філією «Дельта-Лоцман» ДП «АМПУ». На підставі вищевикладеного, TOB «НАБІР СЕРВІС» не відповідає вимогам пункту 2.1 Положення, що ставляться до лоцманських підприємств, а тому їх співробітники не можуть вважатись лоцманами-стажистами. Розділом VII Положення встановлені вимоги до морських лоцманів. Так, відповідно до Положення, Кандидатами на посаду лоцмана можуть бути тільки громадяни України, які мають: чинний в Україні диплом судноводія; чинний в Україні диплом капітана далекого плавання, або капітана малого плавання, або штурмана далекого плавання; документально підтверджений стаж роботи на посаді капітана судна не менше 12 місяців або на посаді старшого помічника капітана судна не менше 24 місяців на суднах валовою місткістю 500 регістрових тонн і більше; висновок відповідної медичної комісії про придатність до роботи за професією «Лоцман морський»; рівень знань англійської мови в обсязі, необхідному для здійснення лоцманської діяльності. Оцінку кваліфікації, підготовки кандидатів у лоцмани, лоцманів, перепідготовки лоцманів, присвоєння кваліфікаційних категорій здійснюють Державні кваліфікаційні комісії (далі - кваліфікаційні комісії), що створюються Мінінфраструктури України. Згідно з п. 7.4 Положення, результати здачі іспитів лоцмана-стажиста або лоцмана оформлюються протоколом, що підписується кожним членом кваліфікаційної комісії. Пунктом 7.15 Положення встановлено, що Укртрансбезпека на підставі протоколу кваліфікаційної комісії приймає рішення щодо видачі посвідчення морського лоцмана. Таким чином, кінцевим результатом здачі кваліфікаційних іспитів є отримання посвідчення морського лоцмана. Громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 (далі разом - Особи) працювали лоцманами в філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ», підтверджували свою кваліфікацію, але були звільнені з займаних посад на підставі п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України. Відповідно до п. 7.20 Положення, у випадку звільнення лоцмана з підстав та в порядку, передбачених Кодексом законів про працю України, посвідчення морського лоцмана підлягає поверненню лоцманському підприємству та є анульованим з дня такого звільнення. Інформація про звільнення лоцмана та реєстраційний номер анульованого посвідчення направляється лоцманським підприємством Укртрансбезпеки, кваліфікаційній комісії та капітану відповідного морського порту. Таким чином, в зв'язку зі звільненням, Особи втратили свої посвідчення морського лоцмана та, відповідно, статус морського лоцмана. В позові TOB «НАВІР СЕРВІС» зазначає, що особам вже присвоєно кваліфікаційну категорію морського лоцмана 1 класу та її підтверджено, шляхом прийняття у них іспитів та затвердження відповідних протоколів. Далі, Позивач на підставі існуючих протоколів просить прийняти рішення щодо видачі посвідчень морського лоцмана особам. Проте, на підставі протоколів кваліфікаційної комісії про підтвердження кваліфікаційної категорії особами, вже були видані відповідні посвідчення морського лоцмана, які й були анульовані в зв'язку з їх звільненням. Положенням не передбачено повторної видачі посвідчень на підставі одного й того самого протоколу кваліфікаційної комісії. Таким чином, вимоги Позивача щодо видачі посвідчень морського лоцмана працівникам TOB «НАВІР СЕРВІС» на підставі існуючих протоколів є безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не відповідають чинному вимогам чинного законодавства України.
		Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, зясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.
		Спірні правовідносини регулюються Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 02. 2015 № 103 (далі - Положення),  Кодексом торговельного мореплавства України, Законом України «Про морські порти України», Положенням про морських лоцманів, затвердженим наказом Мінінфраструктури України від 08.05.2013 № 292.
		   Відповідно до Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
		Згідно пункту 5 Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає посвідчення судноводія малого/маломірного судна, торговельного судна, яке допущено до плавання судноплавними річковими внутрішніми водними шляхами України, а також посвідчення морського лоцмана, посвідчення державного річкового лоцмана, посвідчення лоцмана - оператора служби регулювання руху суден
		Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		        Тобто законодавчо встановлені межі поведінки органів державної влади та їх посадових осіб, розділюючи їхні дії на правомірні (такі, що знаходяться в межах норм права) та протиправні (або неправомірні, тобто такі, що виходять за межі норм права). Вчинення правомірних дій посадовими особами органів державної влади означає, що вони не порушують зазначену статтю 19 Конституції України.
		Відповідно до Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460 (далі - Положення про Мінінфраструктури), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту, надання послуг поштового зв'язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, морського та річкового транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
		Згідно пункту 3 Положення про Мінінфраструктури, основними завданнями Мінінфраструктури є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту, надання послуг поштового зв'язку.
		Мінінфраструктури відповідно до покладених на нього завдань, зокрема:
		узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до ного компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України;
		розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції.
		У 2012 році Законом України «Про морські порти України», внесено зміни до статті 92 Кодексу торговельного мореплавства України у частині правового регулювання лоцманської діяльності, що створили передумови для створення лоцманських підприємств недержавної форми власності, а також змінивши статус морських лоцманів з державних на професійних.
		Відповідно до статті 92 Кодексу торговельного мореплавства України, з метою забезпечення безпеки мореплавства на підходах до морських портів, у межах акваторій цих портів, а також між морськими портами незалежно від прапора держави, під яким плаває судно, і форми власності судна проведення суден здійснюється виключно морськими лоцманами.
		Вимоги до морських лоцманів та підприємств, працівниками яких є морські лоцмани, а також порядок здійснення ними діяльності визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.
		Кодексом торговельного мореплавства України та Законом України «Про морські порти України» ( далі - Закон) не передбачено обмежень для підприємств недержавної форми власності щодо надання послуг з лоцманського проведення суден. При цьому суб'єкти господарювання недержавної форми власності можуть бути підприємствами, працівники яких є морські лоцмани, за умови їх відповідності встановленим законодавствам вимогам.
		Статтею 21 Закону встановлено, що перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України. Зазначений перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 405, відповідно до якого забезпечення лоцманського проведення віднесено до переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському' порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню.
		Перелік вимог до лоцманського підприємства визначений Положенням про морських лоцманів, затвердженим наказом Мінінфраструктури України від 08.05.2013 № 292, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 червня 2013 року за № 920/23452 (далі - Положення про морських лоцманів).
		Положення про морських лоцманів, розроблене відповідно до Кодексу торговельного мореплавства України, установлює вимоги до морських лоцманів та підприємств, працівниками яких є морські лоцмани, порядок здійснення ними діяльності та надання послуг з лоцманського проведення суден, а також механізм оплати наданих судну лоцманських послуг.
		Вимоги Положення про морських лоцманів поширюються на морських лоцманів та підприємства, працівниками яких є морські лоцмани (далі  лоцманське підприємство), що здійснюють діяльність з лоцманського проведення суден на підходах до морських портів, у межах акваторій цих портів, а також між морськими портами незалежно від прапора держави, під яким плаває судно, і форми власності судна, яке перебуває у визначених районах лоцманського проведення суден, а також на судновласників, фрахтувальників, морських агентів, капітанів суден, інших уповноважених судновласником осіб, що замовляють послуги з лоцманського проведення суден.
		Відповідно до пункту 2.1 Положення про морських лоцманів, лоцманське підприємство повинно відповідати вимогам цього Положення і мати таке матеріально-технічне, фінансове, інформаційне та кадрове забезпечення:
		власний спеціалізований плавзасіб для доставки лоцмана з берега на судно та з судна на берег, який перебуває у справному технічному стані, забезпечує безпечну посадку та висадку лоцмана з судна і обладнаний засобами доступу лоцмана на судно, визначеними цим Положенням;
		автомобільні транспортні засоби, що можуть працювати у цілодобовому режимі;
		засоби зв'язку з іншими суднами та диспетчерськими службами, службою капітана морського порту, службою регулювання рухом суден;
		приміщення для роботи та відпочинку лоцманів;
		приміщення та обладнання для проведення занять;
		навігаційну, гідрометеорологічну та гідрологічну інформацію у районі лоцманського проведення;
		формений та спецодяг відповідно до кліматичних умов району лоцманського проведення;
		індивідуальні рятувальні засоби та засоби індивідуального зв'язку;
		статутний капітал, не менший ніж аварійний лоцманський фонд, для покриття відповідальності за аварійні морські події, що формується відповідно до чинного законодавства;
		лоцманів, які повинні перебувати з лоцманським підприємством у трудових відносинах.
		Згідно пункту 2.5 Положення про морських лоцманів, державний нагляд та контроль за дотриманням законодавства про мореплавство і міжнародних договорів України щодо мореплавства, а також загальне керівництво лоцманськими підприємствами здійснює Міністерство інфраструктури України.
		      Нагляд та контроль за лоцманськими підприємствами у межах акваторії морського порту здійснює капітан відповідного морського порту.
		      Зміст терміну морського лоцману викладений  у п.1.3. Положення про морських лоцманів : морський лоцман - особа, яка має посвідчення морського лоцмана відповідної кваліфікаційної категорії, є спеціалістом із судноплавства у визначеному районі лоцманського проведення і надає рекомендації капітану судна під час управління судном.
		      Таким чином без наявності посвідчення лоцмана особа не може вважатися лоцманом.
		       Згідно п.2.4 Положення лоцманське підприємство повинно забезпечити проходження лоцманами при прийнятті на роботу попереднього та періодичних (не рідше ніж раз на два роки) медичних оглядів і їх професійний добір в установленому законодавством порядку.
		Пунктом 7.2 Положення про морських лоцманів, визначено, що оцінку кваліфікації, підготовки кандидатів у лоцмани, лоцманів, перепідготовки лоцманів, присвоєння кваліфікаційних категорій здійснюють Державні кваліфікаційні комісії (далі - кваліфікаційні комісії), що створюються Мінінфраструктури України.
		До складу кваліфікаційних комісій включаються уповноважені представники Мінінфраструктури України та Державної служби України з безпеки на транспорті, капітани відповідних морських портів, найбільш досвідчені лоцмани лоцманських підприємств, що надають лоцманські послуги в даному районі лоцманського проведення.
		     Згідно п.7.4.-7.6 Положення результати здачі іспитів лоцмана-стажиста або лоцмана оформлюються протоколом, що підписується кожним членом кваліфікаційної комісії. Рішення кваліфікаційної комісії приймаються відкритим голосуванням за відсутності особи. Здача іспитів проводиться за наявності не менш 2/3 кількості затвердженого складу кваліфікаційної комісії.
		    Кандидат на посаду лоцмана, який відповідає вимогам, визначеним цим Положенням, приймається на роботу в лоцманське підприємство як лоцман-стажист на строк не більше одного року. За цей час лоцман-стажист повинен пройти теоретичне навчання та тренажерну підготовку у тренажерному центрі, що належить до сфери управління Мінінфраструктури України та уповноважений ним на здійснення підготовки і перепідготовки лоцманів і лоцманів-операторів служб регулювання руху суден (далі - тренажерний центр), а також практичне стажування в районі лоцманського проведення під керівництвом досвідчених лоцманів 1-го класу.
		  Лоцманам за рішенням кваліфікаційної комісії присвоюються такі кваліфікаційні категорії: морський лоцман 2-го класу; морський лоцман 1-го класу.
		    Судом встановлено, що Протоколами засідання державної  кваліфікаційної комісії з оцінки кваліфікації і підготовки, присвоєнню кваліфікаційних категорій державним морським лоцманам і лоцманам  ператорам СРСР  району лоцманського проведення Одеської філії ДП «АМПУ» Іллічівської філії ДП «АМПУ» Южненської філії ДП «АМПУ» Білгород-Дністровської філії ДП «АМПУ»: №18/14 від 06.11.2014р. ОСОБА_3 підтверджена кваліфікаційна категорія державного морського лоцмана 1 класу, з правом виконання обовязків лоцмана в районі акваторії та рейду порту Южний» на судах без обмежень. (а.с.т.1 а.с.156); №29/15 від 10.12.2015р. ОСОБА_4 підтверджена кваліфікаційна категорія морського лоцмана 1 класу з правом виконання обовязків морського лоцмана 1 класу в районі лоцманського обслуговування акваторії та рейду порту «Южний» на судах без обмежень (т.1 а.с.158); №24/16 від 19.07.2016р. ОСОБА_5 підтверджена кваліфікаційна категорія морського лоцману 1 класу з правом виконання обовязків морського лоцмана 1 класу в районі лоцманського обслуговування акваторії та рейду порту «Южний» на судах без обмежень (т.1 а.с.160); №19/14 від 06.11.2014р. ОСОБА_6 підтверджена кваліфікаційна категорія морського лоцмана 1 класу з правом виконання обовязків морського лоцмана в районі акваторії та рейду порту «Южний» на судах без обмежень (т.1 а.с.162).
		     Відповідно до п.7.15. Укртрансбезпека на підставі протоколу кваліфікаційної комісії приймає рішення щодо видачі посвідчення морського лоцмана.
		      У посвідченні морського лоцмана зазначаються реєстраційний номер посвідчення, прізвище, ім'я та по батькові лоцмана, кваліфікаційна категорія, яку йому присвоєно, район (райони) лоцманського проведення, у якому (яких) лоцман може надавати послуги, а також будь-які обмеження щодо типів і розмірів суден, для проведення яких він допущений, дата видачі посвідчення та проставляється підпис ОСОБА_8 Укртрансбезпеки, що засвідчується печаткою Укртрансбезпеки. Посвідчення морського лоцмана заповнюється українською та англійською мовами.
		     Згідно п.7.16, п.7.17 Положення за поданням лоцманського підприємства, та/або капітана відповідного морського порту, та/або Укртрансбезпеки дію посвідчення морського лоцмана може бути призупинено на строк до одного року у випадках:
		порушення лоцманом обов'язків, визначених розділом VI цього Положення;
		недотримання лоцманом правил плавання у відповідній зоні та обов'язкових постанов по порту;
		якщо лоцман не працював у районі лоцманського проведення три місяці і більше (у тому числі через хворобу).
		       Рішення про призупинення дії посвідчення морського лоцмана приймається Укртрансбезпекою на підставі протоколу кваліфікаційної комісії. Це рішення доводиться до відома лоцманського підприємства та капітана відповідного морського порту.
		Відповідно до пункту 7.20 Положення про морських лоцманів, у випадку звільнення лоцмана з підстав та в порядку, передбачених Кодексом законів про працю України, посвідчення морського лоцмана підлягає поверненню лоцманському підприємству та є анульованим з дня такого звільнення. Інформація про звільнення лоцмана та реєстраційний номер анульованого посвідчення направляється лоцманським підприємством Укртрансбезпеки, кваліфікаційній комісії та капітану відповідного морського порту.
		Поняття слова «АНУЛЮВАННЯ» (від латин. annullo  знищую) є скасування договору, угоди, контракту, домовленості, цінних паперів або певних прав.
		          Судом встановлено, що 13.10.2016р. TOB «НАВІР СЕРВІС» в особі директора ОСОБА_12 звернулося до ОСОБА_8 Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_8 Державної кваліфікаційної комісі ОСОБА_9 з поданням вих. №107 (т.1 а.с.14) про здійснення перевірку відповідних знань, прийняття іспитів у лоцманів ОСОБА_3, та ОСОБА_4 лоцманського підприємства TOB «НАВІР СЕРВІС», яке призначити у період з 24 по 28 жовтня 2016 року, та прийняти рішення щодо видачі їм посвідчень морського лоцмана до якого додало документи на 132 аркушах.
		Крім цього, TOB «НАВІР СЕРВІС» звернулось з поданням від 20.10.2016 № 113 до ОСОБА_8 Державної служби України з безпеки на транспорті - ОСОБА_8 Державної кваліфікаційної комісі ОСОБА_9, в якому зазначило, що станом на 20.10.2016 в трудових відносинах з TOB «НАВІР СЕРВІС» знаходяться ще два працівника - ОСОБА_5, та ОСОБА_6, та відповідно до вимог Положення про морських лоцманів, просило перевірити їх знання та прийняти іспити у період з 24 по 28 жовтня 2016 року та прийняти рішення щодо видачі їм посвідчень морського лоцмана (т.1 а.с.15) та додав до них документи на 22 аркушах.
		      04.11.2016р. TOB «НАВІР СЕРВІС» звернулось з поданням вих. №115 до ОСОБА_8 Державної служби України з безпеки на транспорті в якому вже зазначило, про те що їм стало відомо що для отримання посвідчень лоцмана за наявності у кандидатів протоколів кваліфікаційних комісій про присвоєння кваліфікаційної категорії морського лоцмана усім їх кандидатам не потрібно проходити іспити, а тому просило прийняти рішення щодо видачі посвідчень   морського лоцмана наступним працівникам - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
		     Треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 для яких позивач намагався отримати у відповідача посвідчення лоцманів, раніше до прийняття на роботу у ТОВ «Навір Сервіс»  працювали в державному підприємстві «Дельта лоцман» на посадах морських лоцманів та кожний мав відповідне посвідчення морського лоцману що не заперечується відповідачами (т. 1 а.с. 90-94).
		          Та виходячі з імперативного характеру припису пункту 7.20 Положення після звільнення з державного підприємства їх посвідчення морського лоцману є анульованими.
		 01.12.2016р. Державна служба з безпеки на транспорті  листом вих..№3575/03/14-16 повідомила позивача, що законодавством України не передбачена видача повторно посвідчення морського лоцмана, яке відповідно до Положення про морських лоцманів є анульованим з дня звільнення лоцмана з підприємства в якому він працював (т.3. а.с.26,27) 
		Як вбачається з змісту посвідчення лоцмана яке викладене у п.7.15 у ньому не містяться дані щодо назви підприємства на якому працює особа яка отримує посвідчення. 
		        Звільнення з посади лоцмана та наступне анулювання посвідчення лоцмана позбавляє особу статусу морського лоцману, а тому на неї не можуть розповсюджуватися норми Положення про морських лоцманів, в яких вживається термін лоцмана так як в такому випадку він може вважатися тільки лоцманом  стажистом. 
		Згідно п.12.5. Наказу Міністерства транспорту України від 2 квітня 2001 року N182 «Про затвердження Положення про підготовку і перепідготовку державних морських лоцманів і лоцманів - операторів служб регулювання руху суден» кандидати на посади державних морських лоцманів, які успішно склали іспити, одержують свідоцтва про проходження підготовки у Центрі, що надає їм право продовжити стажування на робочому місці у конкретній лоцманській організації (додаток 3).
		 Згідно п.3.-п.4 Наказу №182 система підготовки, перепідготовки та періодичної перепідготовки державних морських лоцманів і лоцманів - операторів СРРС грунтується на постійному навчанні і є дворівневою. 
		Відповідно до п. 3.1. Наказу №182 на першому рівні здійснюється підготовка кандидатів на посади державних морських лоцманів і лоцманів - операторів СРРС за основним курсом підготовки до першого рівня кваліфікаційних вимог (державні морські лоцмани 2-го класу та лоцмани - оператори СРРС 2-го класу), яка спрямована на набуття спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних для забезпечення безпеки мореплавства, запобігання аварійним морським подіям в складних для плавання суден умовах. 
		Відповідно до п. 3.2. Наказу №182 на другому рівні здійснюється перепідготовка державних морських лоцманів і лоцманів - операторів СРРС для підвищення їх кваліфікаційного рівня до вимог, що встановлені для державного морського лоцмана 1-го класу, лоцмана-інструктора, лоцмана берегового базування, лоцмана - оператора СРРС 1-го класу та лоцмана - оператора СРРС - інструктора, а також періодична перепідготовка з метою постійного оновлення, розширення та поглиблення знань, умінь і навичок. 
		Згідно п. 4 Наказу №182 перепідготовка державних морських лоцманів і лоцманів - операторів СРРС з метою підвищення рівня кваліфікації, а також підготовка кандидатів на ці посади здійснюються у два етапи: 
		- у галузевому центрі підготовки і перепідготовки державних морських лоцманів і лоцманів - операторів СРРС ДП "Дельта-лоцман" (далі - Центр); 
		- у лоцманській організації або СРРС на робочому місці, де державний морський лоцман, лоцман - оператор СРРС працює, або кандидат на ці посади буде працювати. 
		Відповідно до п. 4.1 Наказу №182 перший етап перепідготовки державних морських лоцманів і лоцманів - операторів СРРС здійснюється з метою здобуття рівня кваліфікації, потрібної для присвоєння більш високої категорії, і складається з теоретичної та тренажерної частин: 
		- теоретична частина - надання знань відповідно до планів і програм Центру за переліком спеціальних предметів (додаток 1); 
		- тренажерна частина - здобуття умінь і навичок управління судном, виконання функцій лоцманів - операторів СРРС на спеціальному технічному пристрої - тренажері, який імітує плавання суден в нормальних, складних та особливих умовах, відповідно до програм Центру. 
		Згідно пункту 4.1.1. Наказу №182 підготовка кандидатів на посади державних морських лоцманів або лоцманів - операторів СРРС здійснюється на першому етапі за програмами основного курсу підготовки з метою здобуття кандидатами необхідного рівня знань і умінь, який потрібен кожному лоцману або лоцману - оператору СРРС для роботи в будь-якому районі. Наявність підготовки кандидатів за основним курсом першого етапу є обов'язковою умовою для подальшого проходження підготовки на робочому місці.
		Відповідно до п. 4.2. Наказу №182 другий етап перепідготовки державних морських лоцманів і лоцманів - операторів СРРС, а також підготовки кандидатів на ці посади здійснюється безпосередньо на робочому місці в районі роботи державного морського лоцмана, лоцмана - оператора СРРС або майбутньої роботи кандидатів на ці посади з метою набуття практичного досвіду стосовно особливостей плавання у даному районі. Другий етап підготовки та перепідготовки здійснюється під керівництвом лоцмана-інструктора або лоцмана - оператора СРРС - інструктора.
		Згідно п.6. Наказу №182 позачергова перепідготовка державних морських лоцманів, лоцманів - операторів СРРС та лоцманів берегового базування проводиться у разі:
		- підвищення кваліфікаційного рівня;
		- зміни району роботи; 
		- перерви в роботі більше 6 місяців; 
		- за окремим направленням замовника;
		- на вимогу органу державного нагляду за безпекою судноплавства.
		    Для того, щоб визначитися чи потрібно працівникам позивача знов проходити кваліфікаційни іспити для отримання свідоцтва, а саме це є спірним питанням, то слід визначитися яку мету мало досягнути  Міністерство інфраструктури України коли не зазначив серед підстав для призупинення дії свідоцтва - звільнення особи з посади (так як особа може бути прийнята на роботу на ту ж посаду знов протягом не тривалого часу).
		   Приймаючи до уваги особливості даної роботи, беззаперечно не можно вважати, що будь яка особа яка була кваліфікована на посаду морського лоцману в певному районі після анулювання посвідчення може поновити свою роботу без проходження іспитів не залежно від строку який сплив після її звільнення, так як це повязано з особливостями даної работи та морехідними умовами які можуть за часом змінюватися, саме тому в разі перериву в виконанні обовязків в 3 місяця і більше дію згідно п.17 Положення посвідчення морського лоцмана може бути призупинено на строк до одного року з наступним підтвердженням відповідності вимогам кваліфікаційної категорії (за умови що строк не більше одного року з дати такого призупинення ). Підтвердження кваліфікаційної категорії здійснюється шляхом позачергового проходження лоцманом теоретичного навчання та тренажерної перепідготовки у тренажерному центрі та здачі іспитів кваліфікаційній комісії.
		 Як вбачається з листів TOB «НАВІР СЕРВІС» надісланих капітану морського порту «Южний» ОСОБА_10, з тексту листа TOB «НАБІР СЕРВІС» від 27.09.2016 № 101: «з метою термінової необхідності подачі до Державної служби України з безпеки на транспорті інформації щодо кваліфікації наших співробітників просимо Вас здійснити перевірку їх знань, на що має повноваження виключно ввірена Вам Кваліфікаційна комісія, шляхом прийняття відповідного іспиту в перший декаді жовтня 2016 р. та складання Протоколу.».
		В позові TOB «НАВІР СЕРВІС» зазначає, що особам вже присвоєно кваліфікаційну категорію морського лоцмана 1 класу та її підтверджено, шляхом прийняття у них іспитів та затвердження відповідних протоколів. Тому, позивач на підставі існуючих протоколів просив прийняти рішення щодо видачі посвідчень морського лоцмана особам. 
		Проте, на підставі протоколів кваліфікаційної комісії про підтвердження кваліфікаційної категорії третім особами, вже були видані відповідні посвідчення морського лоцмана, які й були анульовані в зв'язку з їх звільненням. Положенням не передбачено повторної видачі посвідчень на підставі одного й того самого протоколу кваліфікаційної комісії. 
		Таким чином, вимоги Позивача щодо видачі посвідчень морського лоцмана працівникам TOB «НАВІР СЕРВІС» на підставі існуючих протоколів є безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.
		Суд вважає помилковим відмову ОСОБА_8 кваліфікаційної комісії ОСОБА_10 у перевірці знань від 04.11.2016р. вих..№106-19/264, так як він посилається на пункт який регулює порядок дострокової здачі іспитів лоцманами у той час коли дані особи вже не були у статусі лоцмана через анулювання посвідчення. 
		Суд враховує посилання відповідача на отримання від Мінінфраструктури листа  Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ від 30.11.2016 № 8/3/4-9946 щодо загроз державним інтересам, а саме: «... лоцманські послуги положеннями чинного законодавства України віднесено до категорії спеціальних послуг, які не належать до підприємницької діяльності, а є обов'язковими державними послугами відповідно до зобов'язань України за міжнародними договорами.
		Виконання вказаних послуг суб'єктами господарювання державної форми власності є гарантією реалізації обов'язку держави щодо забезпечення безпеки людського здоров'я і життя, екологічної і економічної безпеки, безпеки мореплавства.
		Відповідно до ст. 86 Угоди з ЄС лоцманські служби в країнах ЄС не можуть мати статусу комерційного підприємства.
		Відповідно до ст. 7 Закону України «Про основи національної безпеки» неефективність механізмів державного регулювання і контролю у сфері природних монополій (до яких належать лоцманські послуги) визначено загрозами національної безпеці і інтересам і економічній сфері.»  
		        Разом з тим, згідно статті 9 Конституції України  чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		        Відповідно до ст.2 Закону України «Про міжнародні договори України»  №1906 міжнародний договір України - укладений у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб'єктом міжнародного права, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов'язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо); 
		укладення міжнародного договору України - дії щодо підготовки тексту міжнародного договору, його прийняття, встановлення його автентичності, підписання міжнародного договору та надання згоди на його обов'язковість для України; 
		ратифікація, затвердження, прийняття, приєднання - залежно від конкретного випадку форма надання згоди України на обов'язковість для неї міжнародного договору
		     Згідно стаття 8 Закону України «Про міжнародні договори України» згода України на обов'язковість для неї міжнародного договору може надаватися шляхом підписання, ратифікації, затвердження, прийняття договору, приєднання до договору. 
		Згода України на обов'язковість для неї міжнародного договору може надаватися й іншим шляхом, про який домовилися сторони. 
		    Згідно стаття 9 вказаного Закону ратифікація міжнародних договорів України здійснюється шляхом прийняття закону про ратифікацію, невід'ємною частиною якого є текст міжнародного договору.
		    Відповідно до статті 14 Закону №1906 міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.
		    Проте відповідачем не надано доказів того, що міжнародна угода на яку посилається СБУ в листі набрала чинність для України, та є обовязковою для застосування при прийнятті рішення відповідачем, а тому суд вважає посилання не неї безпідставним.
		Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи  несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює  докази,  які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому,  всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. 
		Враховуючи те, що громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 (далі разом - Особи) працювали лоцманами в філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ», підтверджували свою кваліфікацію, але були звільнені з займаних посад на підставі п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, та в звязку з чим на підставі п. 7.20 Положення посвідчення морського лоцмана підлягає поверненню лоцманському підприємству та є анульованим з дня такого звільнення, положенням не передбачено повторної видачі посвідчень на підставі одного й того самого протоколу кваліфікаційної комісії, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо видачі посвідчень морського лоцмана працівникам TOB «НАВІР СЕРВІС» на підставі попередніх протоколів є безпідставними, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
		Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		        У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю НАВІР СЕРВІС до Державної служби України з безпеки на транспорті, ОСОБА_8 Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_9 про зобовязання вчинити певні дії відмовити повністю. 
		         Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254 КАС України.
		        Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти  днів після проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
		Повний текст постанови виготовлений 07.04.2017 року.
		 
		СуддяЕ.А. Іванов
		СуддяО.А. Вовченко
		СуддяГ.П. Самойлюк
		                                                                                  
		 У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю НАВІР СЕРВІС до Державної служби України з безпеки на транспорті, ОСОБА_8 Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_9 про зобовязання вчинити певні дії відмовити повністю. 
		 
		    
		 
		07 квітня 2017 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...