Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-945 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.11.2009. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2009.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		№ 2-945/2009 
		Повне рішення суду, складено 02 листопада 2009 року 
		 
			Р І Ш Е Н Н Я 
			 
				І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И 
				 
					м.Вільнянськ                                 26 жовтня 2009 року 
					 
						Вільнянський районний суд Запорізької області у складі: головуючий суддя  Кофанов А.В., при секретарі  Лазечна Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, - 
						 
							в с т а н о в и в : 
							 
								Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому вимагає стягнути з відповідача заборгованість за договором позики, а саме: стягнути грошові суми у розмірі 108823 гривні основного боргу, та у розмірі 22852 гривні 86 копійок  як проценти.  
								У своєму позові позивач зазначив, що 30.06.2006 року він позичив відповідачу ОСОБА_2 грошову суму, еквівалентну 14300 доларам США, з терміном повернення до 30.12.2006 року; про що відповідач видав розписку; проте у зазначений час відповідач боргу не повернув. Крім того, цією ж розпискою передбачена сплата процентів у розмірі 3,5 %. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача 108823 гривні основного боргу за договором позики, та 22852 гривні 22 копійки  заборгованість за процентами.  
								Під час судового розгляду справи позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 підтримали позов, наполягають на його задоволенні, додатково пояснили суду, що недотримання письмової форми договору у цьому випадку не означає його недійсність, а розписка відповідача підтверджує факт вчинення цього договору; позивач зазначив, що неодноразово звертався до відповідача з вимогою погасити борг, проте той від цього ухилявся.  
								Відповідач ОСОБА_2. позов не визнав, надав заяву про відмову від свідчень (а.с.32).  
								Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнала, зазначила суду, що між сторонами відсутній письмовий договір позики, а є лише розписка, яка складена з порушенням діючого законодавства, а саме: відсутнє місце її вчинення; відсутні анкетні дані позикодавця згідно його паспорту, через що неможливо ідентифікувати його особу; відсутні підписи свідків; у розписці не визначена сума позики, оскільки зазначення у ній суми як еквіваленту долара США суперечить постанові КМУ № 1998 від 18.12.1998 року, згідно якої встановлення суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно в національній грошовій одиниці. Представник відповідача також зазначила, що розписка за своїм змістом не підтверджує факту передання позикодавцем визначеної грошової суми. З приводу розписки та підпису у ній представник відповідача ОСОБА_4 пояснила, що не може пояснити, чи писав відповідач цю розписку, чи не писав. Зважаючи, що у позивача немає жодних належних доказів на підтвердження своїх вимог, позивач та його представник просять у позові відмовити. 
								Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані йому докази, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю; при цьому суд виходить з наступного. 
								Зі змісту боргової розписки від 30.06.2006 року, оригінал якої досліджений судом у судовому засіданні (а.с.6, 40) вбачається, що відповідач ОСОБА_2. взяв у позивача ОСОБА_1 позику у сумі, еквівалентній 14300 доларам США, з терміном повернення  6 місяців, із щомісячною сплатою відсотків у розмірі 3,5 %. Зміст розписки прямо вказує на те, що ОСОБА_2. отримав від ОСОБА_1 грошову суму і прийняв на себе зобов'язання по її поверненню, що спростовує доводи представника відповідача про те, що договір позики між сторонами не укладався, і що зазначена розписка не може підтверджувати факту передання грошей. 
								Процесуальна позиція представника відповідача на те, що у розписці, можливо, міститься не його підпис, спростовується змістом розписки, де є підпис, виконаний від імені ОСОБА_2 Ніяких доказів на підтвердження своїх доводів відповідач та його представник суду не надав; при цьому під час судового розгляду справи судом у судовому засіданні 30.09.2009 року представнику відповідача надавалася можливість підготувати клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, але у судовому засіданні остання пояснила, що не вважає за потрібне її проводити, і прохала суд розглянути справу на підставі наявних доказів. Підпис, що міститься у зазначеній розписці, співпадає з підписами відповідача у наданих ним суду документах (а.с.13, 14, 16, 32).  
								Суд також не приймає до уваги заперечення відповідача та його представника щодо відсутності у розписці позначення місця вчинення правочину та підписів свідків, оскільки це не є суттєвими умовами договору позики. Не приймаються до уваги і доводи про відсутність анкетних даних позикодавця, оскільки зазначення у розписці прізвища, ім'я та по-батькові позивача, а також факт знаходження у нього цього боргового документу прямо вказує на те, що саме він є позикодавцем. Не може бути підставою для відмови у позові і та обставина, що сума договору визначена в еквіваленті іноземної валюти (долару США), оскільки згідно ч.2 ст.524 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. 
								Відповідно до ст.1049 ЦК України в ред.2004 року, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику, зокрема, грошові кошти, в строк і відповідно до порядку, встановленими договором. 
								Таким чином, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошової суми, еквівалентної 14300 доларам США; позивач обчислив цю суму як 108823 гривні, що є навіть меншою, ніж за офіційним курсом цієї іноземної валюти як на момент пред'явлення позову (1:7,6168), так і на момент вирішення справи (1:7,998); суд, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, стягує суму у розмірі, як її визначив позивач. 
								Вирішуючи вимоги позивачки про стягнення відсотків за грошовим зобов'язанням, суд виходить з того, що обов'язок по їх сплаті покладається на боржника згідно вимог ч.2 ст.625 та ст.1048 ЦК України. Згідно змісту розписки, їх розмір визначений сторонами як 3,5 % щомісячно, а згідно змісту заявленого позову, позивач вимагає стягнення процентів за останні 6 місяців прострочення грошового зобов'язання. 
								Позивач обчислив суму процентів як 22852,86 гривень, що також є меншою, ніж за офіційним курсом долару США як на момент пред'явлення позову (1:7,6168), так і на момент вирішення справи (1:7,998); суд, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, стягує суму процентів у розмірі, як її визначив позивач. 
								Таким чином, наявні підстави для задоволення позову у повному обсязі.  
								Судові витрати у справі стягуються з відповідача на користь позивача згідно вимог ст.88 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. 
								На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, суд 
								 
									в и р і ш и в : 
									 
										Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики  задовольнити повністю.  
										Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 108823 (сто вісім тисяч вісімсот двадцять три) гривні основного боргу за договором позики, та 22852 (двадцять дві тисячі вісімсот п?ятдесят дві) гривні 86 копійок процентів за зазначеним договором, а всього 131675 (сто тридцять одну тисячу шістсот сімдесят п?ять) гривень 86 копійок.  
										Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1566 (одну тисячу п?ятсот шістдесят шість) гривень 76 копійок на відшкодування судових витрат, понесених по справі. 
										Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області; апеляційна скарга має бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.  
										 
											 
												 
													Суддя                                          А.В. Кофанов

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...