Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/7051/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 07.04.2017. Зареєстровано: 12.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2017.
Дата набрання законної сили: 12.04.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		28 березня 2017 року                                                   м. Київ                              К/800/45340/15 
		 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		 
		Головуючого: Маринчак Н.Є.
		 
		Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області 
		на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року 
		та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року
		у справі №810/7051/14
		за позовом Приватного акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління №53» (надалі - ПрАТ «Будівельно-монтажне управління №53»)
		 
		до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (надалі - Бориспільська ОДПІ)
		 
		про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -          
		 
		встановив:
		 
		ПрАТ «Будівельно-монтажне управління №53» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням досягнення сторонами примирення через часткове погодження застосування процедури податкового компромісу та уточнення позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ від 08.12.2014 року №0006422210 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1327444,00 грн. за основним платежем та 1417133,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
		Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від                01.10.2015 року, позовні вимоги задоволено. 
		Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
		Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ПрАТ «Будівельно-монтажне управління №53» просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 року - без змін.
		Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		          Як встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідачем проведено планову виїзну перевірку ПрАТ «Будівельно-монтажне управління №53» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 13.06.2014 року №312/22-10/01037137. 
		          В подальшому, внаслідок подання позивачем скарги на прийняті за результатами цієї  перевірки податкові повідомлення-рішення та на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Бориспільською ОДПІ здійснено позапланову виїзну перевірку товариства з питань, що стали предметом оскарження, наслідки якої оформлено актом від 07.11.2014 року                  №531/22-10/01037137.
		          Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14,             пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на невключення в 2013 році до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, суми кредиторської заборгованості в розмірі 6986547,15 грн. перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтіс» за поставлений у період з 29.01.2010 року по 30.12.2010 року товар, відступленої останнім Товариству з обмеженою відповідальністю «Патера Україна» за договором від 31.05.2013 року №3105 про відступлення права вимоги, що залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності.
		          Крім того, Бориспільська ОДПІ дійшла висновку про необхідність застосування до ПрАТ «Будівельно-монтажне управління №53» штрафних (фінансових) санкцій за порушення ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), щодо якого в подальшому прийнято рішення про часткове погодження застосування процедури податкового компромісу.
		          На підставі наведеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.12.2014 року №0006422210, згідно з яким внаслідок допущення позивачем зазначених порушень збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1327444,00 грн. за основним платежем та 1417133,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
		          Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного. 
		          За правилами п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
		          Відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інші доходи, зокрема, включають суми безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
		          Згідно з пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) безнадійною заборгованістю є заборгованість у тому числі за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
		          За правилами ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		          Згідно зі ст. 262 Цивільного кодексу України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
		          В той же час, відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
		          Як з'ясовано судами, платіжними дорученням від 05.09.2013 року №1763, від 09.09.2013 року №299, від 12.09.2013 року №1835, від 14.10.2013 року №2044, від  22.10.2013 року №2129, від 23.10.2013 року №410, від 28.10.2013 року №451, від                   14.11.2013 року №2195, від 03.12.2013 року №2329, від 13.03.2014 року №2727, від 01.04.2014 року №2826, від 14.04.2014 року №2880, від 30.04.2014 року №2943, від 21.05.2014 року №3013, від 11.06.2014 року №3137, від 12.06.2014 року №3138, від 04.07.2014 року №3241 позивачем у рахунок погашення заборгованості перераховано                 ТОВ «Патера Україна» грошові кошти у загальній сумі 10228920,00 грн.
		          Таким чином, враховуючи наведені законодавчі положення, судові інстанції дійшли правильного висновку про те, що з огляду на факт визнання ПрАТ «Будівельно-монтажне управління №53» своєї заборгованості перед ТОВ «Патера Україна» шляхом часткового перерахування грошових коштів у рахунок погашення наявного боргу, відсутні підстави вважати строк позовної давності за розглядуваною заборгованістю таким, що сплинув у  2013 році, та, відповідно, для її включення до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.
		          Крім того, суди цілком обґрунтованого зазначили про безпідставність застосування контролюючим органом до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 783411,50 грн. за порушення ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), щодо якого Бориспільською ОДПІ 10.03.2015 року прийнято рішення про часткове погодження застосування процедури податкового компромісу.
		          Так, відповідно до п. 2 пр. 9-2 р. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за результатами застосування податкового компромісу сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.
		          Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправним й скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1327444,00 грн. за основним платежем та 1417133,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
		          Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.
		З огляду на викладене, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
		Приймаючи до уваги те, що сплату судового збору ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.10.2015 року відстрочено до ухвалення судового рішення по суті, сума несплаченого судового збору підлягає стягненню.
		 
		Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		ухвалив:
		 
		Касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення.
		Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року - залишити без змін.
		Стягнути з Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області судовий збір у сумі 5846,40 грн. (п'ять тисяч вісімсот сорок шість гривень 40 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.     
		 
		 
		Головуючий:                                               ___________________ Н.Є. Маринчак
		          
		 
		Судді:                                                           ___________________ О.В. Вербицька 
		 
		 
		                                                                      ___________________ Ю.І. Цвіркун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...