Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/13610/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 11.04.2017. Зареєстровано: 12.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2017.
Дата набрання законної сили: 22.05.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/13610/16-ц 
		Провадження № 2/344/886/17 
		         
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		06 квітня 2017 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:
		головуючого - судді Мелещенко Л.В. 
		секретаря  Мічути Т.Б. 
		за участю сторін:
		представника позивача  ОСОБА_1,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськцивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс ІФ» про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати, середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди, -
		В С Т А Н О В И В :
		21 жовтня 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс ІФ» про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати, середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 03 лютого 1986 року працювала сторожем у ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс ІФ», що є правонаступником Івано-Франківського спеціального будівельного управління № 3, і була звільнена з роботи за власним бажанням згідно поданої заяви з 26 червня 2013 року. Проте при звільненні з роботи не були проведені розрахунки по виплаті заробітної плати. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2014 року стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс ІФ» на користь ОСОБА_2 33017,80 грн. заборгованості по заробітній платі, 3 031,06 грн. компенсації за невикористані відпустки, 7 439,85 грн. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, 1 000,00 грн. моральної шкоди, усього 44488,71 грн. Цим же рішенням встановлено, що позивач працювала з 03 лютого 1986 року в Івано-Франківському спеціальному будівельному управлінні № 3, в подальшому назва якого змінена на ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс ІФ». 26 червня 2013 року позивач звільнена з роботи відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України. Рішенням суду також встановлено, що середньомісячна заробітна плата на момент звільнення складала 1 179,21 грн. Заборгованість по заробітній платі згідно рішення суду від 05 лютого 2014 року не виплачена по сьогоднішній день, а тому згідно вимог законодавства організація повинна виплатити компенсацію за затримку виплати нараховану на 33 017, 80 грн. з лютого 2014 року по жовтень 2016 року. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 березня 2015 року, що змінено рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2015 року, стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс ІФ» на користь ОСОБА_2 17688,15 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі, 7 285,50 грн. компенсації за затримку виплати заробітної плати, усього 24973,65 грн. заборгованості по заробітній платі за період з липня 2014 року по березень 2015 року. Зазначені рішення залишилися невиконаними. Позивач вважає, що є підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки, а саме з квітня 2015 року по жовтень 2016 року. Крім того, діями відповідача завдано позивачу моральну шкоду, що полягає у моральних стражданнях у звязку з позбавленням засобів до існування, зміні способу життя, розмір якої вона оцінює у сумі 20000,00 грн. За таких обставин позивач просить стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс ІФ» на свою користь компенсацію за затримку виплати заробітної плати за час затримки з лютого 2014 року по жовтень 2016 року у розмірі 24796,35 грн., компенсацію за затримку виплати заробітної плати за час затримки з квітня 2015 року по жовтень 2016 року в розмірі 7658,95 грн., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати з квітня 2015 року по жовтень 2016 року в розмірі 21225,78 грн., компенсацію з квітня 2015 року по жовтень 2016 року за затримку виплати заробітної плати у розмірі 6 855,92 грн., що разом становить 60537,00 грн., та моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.
		У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
		Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Надаючи пояснення у попередніх судових засіданнях, представник відповідача пояснив, що заробітна плата позивачу не виплачена у звязку з важким фінансовим становищем.
		Суд, вислухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини. 
		Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2014 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс ІФ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, оплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористані відпустки та стягнення моральної шкоди задоволений частково, стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс ІФ» на користь ОСОБА_2 33 017,80 грн. заборгованості по заробітній платі, 3 031,06 грн. компенсації за невикористані відпустки, 7 439,85 грн. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, 1 000,00 грн. моральної шкоди, усього 44488,71 грн., стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс ІФ» на користь держави судовий збір у розмірі 549,58 грн. (а.с. 3-4).
		Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 березня 2015 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс ІФ» про стягнення заборгованості по заробітній платі,  компенсації за затримку розрахунку та стягнення моральної шкоди задоволений частково, стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс ІФ» на користь ОСОБА_2 25942,00 грн. середнього заробітку, 7 523,00 грн. компенсації за затримку виплати заробітної, а всього 33465,00 грн. заборгованості по заробітній платі, 3 000,00 грн. моральної шкоди, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено, стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс ІФ» на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн. (а.с. 5-6).
		Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2015 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 березня 2015 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі, компенсації за затримку розрахунку та судового збору змінено, стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс ІФ» на користь ОСОБА_2 17688,15 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі, 7285,50 грн. компенсації за затримку виплати заробітної плати, а всього стягнути 24973,65 грн. заборгованості по заробітній платі, стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс ІФ» на користь держави судовий збір у розмірі 249,74 грн., в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін (а.с. 7-9).
		Стаття 129 Конституції України передбачає, що одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутогопроти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Положеннями частин першої-третьої статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до частин першої-другої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Стаття 116 Кодексу законів про працю України передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
		Відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
		Частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. 
		Згідно пункту 1 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427, дія цього Положення поширюється на підприємства, установи та організації усіх форм власності і господарювання і застосовується в усіх випадках порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). 
		Пунктом 2 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток. 
		Судом встановлено, що заборгованість по заробітній платі позивачу не виплачена.
		Також за судовими рішеннями заборгованість по заробітній платі на користь ОСОБА_2 не стягнута.
		За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню компенсація за затримку виплати заробітної плати та середній заробіток з наступного розрахунку.
		Коефіцієнт приросту споживчих цін за лютий 2014 року  грудень 2014 року становить 124,7 %, за 2015 рік  143,3 %, січень 2016 року  вересень 2016 року  107,1 %.
		Компенсація вираховується наступним чином: 33017,80 (заборгованість по заробітній платі) х (124,7 % + 143,3 % + 107,1 %) /100 = 24796,35 грн.
		Коефіцієнт приросту споживчих цін за квітень 2015 року  грудень 2015 року складає 125,1 %, січень 2016 року  вересень 2016 року - 107,1 %.
		Компенсація розраховується наступним чином: 17688,15 (заборгованість по заробітній платі) х (125,1 % + 107,1 %) /100 = 7658,95 грн.
		Середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з квітня 2015 року по жовтень 2016 року складає на загальну суму 21225,78 грн. з розрахунку: 1179,21 грн. (середній заробіток) х 18 місяців (кількість днів прострочки) = 21225,78 грн.
		Компенсація за затримку виплати середнього заробітку у розмірі 21225,78 грн. за період з квітня 2015 року по жовтень 2016 року складає 6855,92 грн. з наступного розрахунку: 21225,78 грн. (заборгованість по заробітній платі) х (125,1 % + 107,1 %) /100 = 6855,92 грн.
		Розглядаючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного. 
		У відповідності з вимогами статті 237-1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди проводиться у випадку, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втраті нормальних життєвих звязків та потребують від нього додаткових  старань для організації свого життя.
		Частина третя статті 23 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 
		Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. 
		Згідно роз'яснень, що містяться в пункті 9 вказаної постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Суд вважає, що невиплата заробітної плати призвело до моральних страждань позивача, вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя. При визначенні розміру заподіяної позивачу моральної шкоди, суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає стаття 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховує характер та обсяг душевних страждань, які зазнала та продовжує зазнавати позивач, важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації її життя, тому вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у сумі, яка за переконанням суду, становить 5 000,00 грн. 
		Виходячи з вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і взаємний звязок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що в ході розгляду справи представником позивача доведені ті обставини, на які посилалися як на підстави своїх позовних вимог, тому позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс ІФ» про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати, середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню. 
		Обговорюючи питання про судові витрати, приймаючи до уваги ті обставини, що позивач при пред`явленні позову була звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», на виконання вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		На підставі вищевикладеного, відповідно до статті 129 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людинитаосновоположних свобод, статті 23 Цивільного кодексу України, статей 116, 117, 233, 237-1 Кодексу законів про працю України, керуючись статтями 3, 4, 6, 7, 10, 57-60, 77, 88, 169, 197, 209, 212-214, 218, 222, 223, 292, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
		 
		В И Р І Ш И В :
		Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс ІФ» про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати, середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс ІФ» на користь ОСОБА_2 компенсацію за затримку виплати заробітної плати за період з лютого 2014 року по жовтень 2016 року, у розмірі 24796,35 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот девяносто шість грн. 35 коп.), компенсацію за затримку виплати заробітної плати за період з квітня 2015 року по жовтень 2016 року у розмірі 7658,95 грн. (сім тисяч шістсот пятдесят вісім грн. 95 коп.), середній заробіток за період з квітня 2015 року по жовтень 2016 року у розмірі 21225,78 грн. (двадцять одна тисяча двісті двадцять пять грн. 78 коп.), компенсацію за затримку виплати заробітної плати за період з квітня 2015 року по жовтень 2016 року у розмірі 6855,92 грн. (шість тисяч вісімсот пятдесят пять грн. 92 коп.), у відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн. (пять тисяч грн. 00 коп.), усього на загальну суму 65537,00 грн. (шістдесят пять тисяч пятсот тридцять сім грн. 00 коп.).
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Сантехсервіс ІФ» на користь держави судовий збір у сумі 983,05 грн. (девятсот вісімдесят три грн. 05 коп.).
		Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області черезІвано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Вступна та резолютивна частини рішення складені, підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 06 квітня 2017 року.
		Повний текст рішення суду складений 10 квітня 2017 року.
		 
		 
		Суддя                                                                                               Л.В. Мелещенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...