Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1989/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 11.04.2017. Зареєстровано: 12.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2017.
Дата набрання законної сили: 04.04.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"04" квітня 2017 р.Справа №   914/1989/14
		 
		Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого суддіГалушко Н.А.
		суддівДанко Л.С.
		ОСОБА_1
		розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицьке Розвиткове Товариство", м.Львів б/н від 30.11.2015 р.
		на рішення Господарського суду Львівської області від 12.11.2015 року
		у справі № 914/1989/14
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінеф", м.Київ,  
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицьке Розвиткове Товариство", м.Львів
		за участю третьої особи-1 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стек-комп"ютер" , м.Львів
		за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних на предмет спору: Приватне підприємство "Гєлан", м.Київ
		про звернення стягнення на предмет іпотеки. Ціна позову: 26 059 051,84 грн.
		 
		за участю представників:
		від позивача: ОСОБА_2-представник;
		від  відповідача: ОСОБА_3 представник;
		від третьої особи-1: не зявився;
		від третьої особи-2: не зявився;
		 
		Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст. 20, 22 ГПК України. 
		В судовому засіданні здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81-1  ГПК України.
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.11.2015 року у справі № 914/1989/14 ( колегією суддів у складі: головуючий суддя Кітаєва С.В., судді Ділай С.Б., Сухович Ю.О.) позов задоволено повністю. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №1-0256/13/24-ІР, який посвідчений 27.06.2013р. ОСОБА_4, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу та зареєстрований за №473, а саме на нежитлові приміщення, загальною площею 250,6 кв.м., що знаходяться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Винниченка В., буд.1, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Галицьке Розвиткове Товариство на праві власності на підставі Договору про поділ нерухомого майна від 14.02.2012р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу та зареєстрованого за №132 (право власності на предмет іпотеки зареєстроване 27.06.2013р. у  Державному реєстрі речових прав ОСОБА_4, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу згідно з Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про  реєстрацію права власності №5457966, сформованим 27.06.2013р., реєстраційний номер предмета іпотеки: 92671346101) на користь Публічного акціонерного товариства Банк Форум в рахунок погашення заборгованості за Кредитними договорами в розмірі                            26  059  051,84 грн., що складається  із заборгованості :
		за кредитним договором № 1-0045/13/24-КL від 01.06.2013 заборгованість у розмірі 20 727    148,27грн. з яких:
		-прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів                19 000 000.00 грн.;
		-поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів  0,00 грн.;
		-прострочена заборгованість за нарахованими процентами -                    488 154,54 грн.;
		-поточна сума заборгованості за нарахованими процентами - 0,00 грн.;
		-сума пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченим кредитом та процентами - 1 238 993,73 грн.;
		-сума строкової комісії - 0,00 грн.,
		-сума простроченої комісії - 0,00 грн.
		за кредитним договором № 1-0019/13/24-OVER від 01.06.2013 заборгованість в розмірі 5 331    903, 57грн. з яких:
		-прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів                  4 909 225,28 грн.;
		-поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 0,00 грн.;
		-прострочена заборгованість за нарахованими процентами -                      100 544,58 грн.;
		-поточна сума заборгованості за нарахованими процентами - 0,00 грн.:
		-сума пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченим кредитом та процентами - 322 133,71 грн.;
		-сума строкової комісії - 0,00 грн.,
		-сума простроченої комісії - 0,00 грн.
		в спосіб реалізації предмету іпотеки  шляхом  проведення прилюдних торгів  в межах процедури  виконавчого провадження, з початковою ціною предмета іпотеки для подальшої його реалізації 10    523 300,00 грн. 
		Також стягнуто з ТОВ Галицьке Розвиткове Товариство в доход держбюджету України 73 080,00 грн. судового збору.
		Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 року здійснено процесуальне правонаступництво ПАТ Банк Форум - ТОВ Сінеф з огляду на те, що укладено Договір про відступлення права вимоги № 0015/16-ВБ за кредитними договорами № 1-0045/13/24-KL від 01.06.2013 року та № 1-0019/13/24-OVER від 01.06.2013 року, що були укладені між банком Форум та ТОВ Стек-Компютер, а також Іпотечним договором № 1-0256/13/24-ІР від 27 червня 2013 року, що був укладений на забезпечення виконання цих кредитних договорів. 30 травня 2016 року між ТОВ Фінансова компанія Авістар та новим кредитором ТОВ Сінеф було укладено Договір № 30052016/1 відповідно до якого первісний кредитор передав новому кредитору всі права вимоги за кредитним договором № 1-0045/13/24-KL від 01.06.2013 року та кредитним договором № 1-0019/13/24-OVER від 01.06.2013 року, що були укладені між банком Форум та ТОВ Стек-Компютер. Крім цього 15 червня 2016 року між ТОВ Фінансова компанія Авістар та ТОВ Сінеф було укладено Договір про переуступку прав вимоги за іпотечними договорами, що забезпечують виконання згаданих кредитних Договорів, в тому числі за іпотечним Договором № 1-0256/13/24-ІР від 27.06.2013 року, укладеним між ПАТ Банк Форум та ТОВ Галицьке розвиткові товариство. 
		ТОВ Галицьке Розвиткове Товариство подано апеляційну скаргу б/н від 30.11.2015 р., в якій просить рішення суду скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. На думку скаржника, суд першої інстанції дійшов до помилкового твердження, що висновок експерта є обґрунтованим, відповідає матеріалами справи та не викликає сумнівів у його правильності, а відтак зазначена у судовому рішення початкова ціна предмета іпотеки для подальшої її реалізації не відповідає дійсності. 
		Окрім того, скаржник зазначає, що позовні вимоги задоволено без з»ясування реальної суми заборгованості та дійсності розрахунку заборгованості.
		Також скаржник вважає, що суд задоволивши позов необґрунтовано стягнув 73 080,00 грн. судових витрат та безпідставно відхилив доводи відповідача.
		ПАТ  «Банк Форум» у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що висновок експерта судової будівельно-технічерї експертизи ринкової вартості предмета іпотеки за договором іпотеки є повністю обгрунтованим.
		ТОВ «Сінеф» у запереченні на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		 
		Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, судовою колегією встановлено наступне:
		Як вбачається із матеріалів справи, 01 червня 2013 року між ПАТ Банк Форум (далі за текстом - банк, позивач), ПП Гєлан та ТОВ Стек-Комп'ютер укладено кредитний договір № І-0045/13/24-КL (надалі - кредитний договір 1).
		Відповідно до умов кредитного договору 1, кредитор, на умовах, визначених цим договором, відкриває відновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надає позичальнику кредитні кошти (надалі - кредит) окремими частинами (далі за текстом - вибірки), на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної цим договором  граничної суми  коштів (надалі за текстом - кредитний ліміт), а позичальник зобов'язується вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених цим договором.
		За змістом п. 1.4 ст. 1 кредитного договору кінцевий термін, до настання якого (включно) здійснюється надання кредиту та має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється  31 травня 2014 року.
		 
		Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що на виконання вимог чинного законодавства України та викладених умов кредитного договору 1 позивач надавав позичальнику кредитні кошти згідно з заявками, дата погашення вибірки 15 січня 2014 року.
		Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав умови кредитного договору 1 щодо надання кредитних коштів і станом на                   14 листопада 2013 року розмір кредитної заборгованості становив                       19 000 000,00грн., що підтверджується також і випискою по рахунках обліку заборгованості по кредиту. Доказів зворотнього відповідачем суду не надано. 
		Частиною І статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Проте позичальниками не було виконано умови щодо погашення кредитних коштів згідно заявок:
		№ 32 від 08.11.2013 щодо погашення 3 900 000,00 грн. до 22.11.2013р.;
		№33 від 08.11.2013 щодо погашення 860 000.00 грн. до 22.11.2013р.;
		№31 від 30.10.2013 щодо погашення 2 000 000.00 грн. до 29.11.2013р.;
		№34 від 11.11.2013 щодо погашення 5 100 000,00 грн. до 02.12.2013р.; 
		№ 35 від 11.11.2013 щодо погашення 300    000,00 грн. до 02.12.2013р.
		Також,, 01 червня 2013 року між ПАТ Банк Форум та ТОВ Стек-Комп'ютер укладено кредитний договір (овердрафт) М1-0019/13/24-OVER (в подальшому - кредитний договір 2).
		У відповідності до п. 1.1 кредитного договору 2 банк зобов'язався на умовах, визначених кредитним договором, надавати ТОВ Стек-Комп'ютер кредитні кошти шляхом здійснення платежів з поточного рахунку позичальника №26003300223025 в банку, згідно з розрахунковими документами ТОВ Стек-Комп'ютер на суму, що перевищуватиме фактичний (кредитовий) залишок на поточному рахунку (овердрафт), в межах визначеної п. 1.2 кредитного договору 2 граничної суми коштів, а ТОВ Стек-Комп'ютер зобов'язався вчасно погашати кредитну заборгованість за овердрафтом, а також сплачувати на користь банку проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених договором.
		Згідно виписки по рахунку №26003300223025 ТОВ Стек-Комп'ютер, дебетове сальдо по ньому виникло 15.11.2013 (що у відповідності до п.2.4 кредитного договору є днем надання овердрафту).
		Таким чином, у відповідності до вимог п.1.5., п.3.2.1 Кредитного договору 2 ТОВ Стек-Комп'ютер повинно було здійснити погашення заборгованості за овердрафтом не пізніше 13.12.2013 (останнього робочого дня перед 30 календарним днем від дати його надання, який припав на 14.12.2013 - вихідний день), але зазначене зобов'язання не виконало.
		З метою забезпечення належного та своєчасного виконання ПП Гєлан та ТОВ Стек-Комп'ютер взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами щодо повернення кредиту та сплати процентів та на виконання вимог пункту 1.5 ст.1 кредитного договору 1 та пункту 1.6 ст.1 кредитного договору 2 банком укладено з ТОВ Галицьке Розвиткове Товариство іпотечний договір № 1-0256/13/24-1Р від 27.06.2013, (далі за текстом -Іпотечний договір). 27.06.2013 накладено заборону відчуження іпотечного майна та зареєстровано в реєстрі за № 474.
		Відповідно до п. 1.1. ст. 1 іпотечного договору іпотека, що встановлюється згідно з цим договором, забезпечує виконання: ТОВ Стек-Комп'ютер та ПП Гєлан зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 1-0045/13/24-КL від 01.06.2013 та виконання ТОВ Стек-Комп'ютер зобов'язань за кредитним договором № 1-0019/13/24-ОVЕR від 01.06.2013.
		За змістом п. 1.2. ст. 1 іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлові приміщення, загальною площею 250,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Винниченка В., буд. 1.
		Як зазначено в п.п. 1.2.1. п. 1.2 іпотечного договору, предмет іпотеки належить ТОВ Галицьке  Розвиткове  Товариство на праві власності на підставі договору про поділ нерухомого майна від 14.02.2012, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу та зареєстрований за № 132.
		Право власності на предмет іпотеки зареєстроване 27.06.2013 у Державному реєстрі речових прав ОСОБА_4, приватним нотаріусом - державним реєстратором Львівського міського нотаріального округу згідно з Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 5457966 сформованим 27.06.2013, реєстраційний номер предмета іпотеки: 92671346101.
		На підтвердження реєстрації обтяження предмету іпотеки за договором іпотеки від 27.06.2013 позивачем надано ОСОБА_5 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №5459689 (номер запису про обтяження 1457505) (том  І а.с.100).
		Підтверджуючи реєстрацію іпотеки, позивачем надано ОСОБА_5 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки за № 5460891 (номер запису про іпотеку 1457931) (том  І а.с.101).
		Згідно із частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
		В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження наявності заборгованості ТОВ Стек-Комп'ютер та ПП Гєлан за кредитними договорами позивач надав банківські виписки з рахунків позичальників та розрахунки заборгованості.
		Так, відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 1-0045/13/24-КL від 01.06.2013 заборгованість позичальників станом на           26 травня 2014 року становить 20 727    148, 27грн., з яких:
		прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів -                   19 000 000,00 грн.;
		прострочена заборгованість за нарахованими процентами -                          488 154,54 грн.;
		сума пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченим кредитом та процентами -  1  238 993,73 грн.;
		Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором                 № 1-0019/13/24-ОVЕR від 01.06.2013 заборгованість позичальників станом на           26 травня 2014 року становить 5 331 903 , 57грн. з яких.
		прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів -                     4 909 225,28 грн.;
		прострочена заборгованість за нарахованими процентами -                          100 544,58 грн.;
		сума пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченим кредитом та
		процентами - 322 133,71 грн.;
		разом 26 059    051,84грн.
		Відповідачем не спростовано зазначеної позивачем суми заборгованості за кредитними договорами.
		 
		Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
		Як передбачено ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
		Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).
		Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою збов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		Частиною 1 статті 33 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
		Згідно із ч. 3 зазначеної статті звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
		Дана норма закону кореспондується з умовами іпотечного договору, зокрема, з п. 2.2. ст. 2, яким передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язань за основним договором та /або іпотекодавцем - обов'язків за цим договором  іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами.
		Матеріалами справи підтверджується, що 07 лютого 2014 року за вих. № 185/2400 на адресу ТОВ Галицьке Розвиткове Товариство позивач направляв повідомлення про усунення порушення, з урахуванням приписів  ст.35 Закону України Про іпотеку. Даним повідомленням відповідач повідомлявся про порушення зобов'язань за кредитними договорами з одночасним попередженням про можливість звернення стягнення на предмети іпотеки.
		Проте, протягом встановленого тридцятиденного строку ця вимога відповідачем  не була задоволена.
		Згідно зі статтею 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. 
		Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України Про іпотеку у випадку невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
		Згідно із п.5.1 іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобовязань за основним договором та/або іпотекодавцем обовязків за цим договором, іпотекодержатель набуває права задоволення своїх вимог за основним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з інших підстав, передбачених  чинним законодавством України.
		Згідно з п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про судове рішення від 23.03.2013 №6 (вимоги, що ставляться до резолютивної частини судового рішення) у рішеннях про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (іпотеки) в резолютивній частині рішення мають міститися дані, визначені в частині другій статті 25 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень і в частині першій статті 39 Закону України Про іпотеку (пп. 9.12.).
		Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України Про іпотеку у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів. на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; початкова  ціна  предмета  забезпечувального  обтяження  для  його   подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
		У відповідності до п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012р. Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, суд в резолютивній частині рішення може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
		 
		Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. 
		Згідно із абз.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Скаржником не надано суду достатніх та обгрунтованих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. 
		Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що позовні вимоги задоволено без з»ясування реальної суми заборгованості та дійсності розрахунку заборгованості судова колегія зазначає наступне.
		 
		Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.02.2015 призначалась судова будівельно-технічну експертиза, проведення якої доручалось Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Львів, вул. Липинського, 54). На вирішення експерта було поставлено питання: "Яка ринкова вартість предмета іпотеки за Іпотечним договором №1-0256/13/24-ІР від 27.06.2013 р. - нежитлових приміщень, загальною площею 250,6 кв.м., що знаходяться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Винниченка В., будинок 1, які належать на праві власності ТОВ "Галицьке  Розвиткове Товариство" Згідно висновку №668 від 03 серпня 2015 року судової оціночно-будівельної експертизи по справі №914/1989/14 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, ринкова вартість зазначеного предмета іпотеки становить 10 523 300,00 грн. В судових засіданнях суду першої інстанції приймав участь експерт Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_5, яка надала пояснення по висновку судової експертизи та дала відповіді на запитання відповідача.
		Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 42 ГПК України, у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.
		Як вбачається із постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2015р. повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам). Повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.
		В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши клопотання відповідача, матеріали справи, не дійшла висновку, що висновок судового експерта визнано необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, чи що висновок  викликає сумнів у його правильності, як і те, що має місце наявність істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
		Посилання представника відповідача на те, що ринкова вартість предмета іпотеки значно вища, ніж зазначено експертом у висновку, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки сторона яка оспорює оцінку майна зобовязана довести  інший його розмір, однак, відповідачем всупереч вимогам ст.ст.33,34 ГПК України  під час розгляду справи  не доведено, що вартість іпотечного майна є іншою, ніж визначена судовим експертом у висновку судової експертизи, яка проведена на виконання ухвали Господарського суду Львівської області.
		Матеріали справи не містять доказів, які  свідчили б про наявність розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні, а також  відповідачем не подано суду доказів на підтвердження його доводів про те, що висновок експерта є  необґрунтованим та що при застосуванні інших методів та підходів проведення оцінки вартість предмета іпотеки зміниться. 
		За результатами розгляду клопотання скаржника про призначення повторної судової експертизи судова колегія дійшла висновку, що у задоволенні зазначеного клопотання  слід відмовити.
		 
		В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем подано клопотання про припинення провадження у справі б/н від 20.03.2017 на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, оскільки 17.03.2017 ТОВ «Сінеф» у відповідності до ст.37 Закону України «Про іпотеку» та на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі  п.5.7.3.1 договору про іпотеку №1-0256/13/24-ІР від 27.06.2013 здійснило реєстрацію права власності на предмет іпотеки (реєстраційний номер об»єкта нерухомого майна 92671346101) в рахунок виконання основного зобов»язання по кредитному договору. 
		Однак, судова колегія звертає увагу на те, що рішення суду першої інстанції переглядається на момент його прийняття судом першої інстанції з врахуванням тих доказів, які були в матеріалах справи саме на момент прийняття рішення судом першої інстанції.
		Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
		 
		Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2017 у даній справі за клопотанням скаржника з посиланням на ч.1 ст. 8 Закону України Про судовий збір у звязку із важким фінансовим станом товариства відстрочено сплату судового збору відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення по справі.
		Скаржником станом на 04.04.2017 (оголошення вступної та резолютивної частин постанови суду) не надано доказів сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.
		Відповідно до п.3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р., якщо строк, на який судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.
		З огляду на викладене, відповідно до ст.49 ГПК України із скаржника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 80 388,00 грн. за розгляд апеляційної скарги.
		 
		Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - 
		 
		Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
		 
		1. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.11.2015 року у справі № 914/1989/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Галицьке Розвиткове Товариство (юридична адреса:79008, м.Львів, вул..Винниченка В, буд.1; ідентифікаційний код 14329689) в доход держбюджету України            80 388,00грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
		Місцевому господарському суду видати наказ.
		2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
		3. Справу направити у Господарський суд Львівської області.
		 
		 
		Головуючий  суддяГалушко Н.А.
		 
		     Суддя     Данко Л.С.
		 
		    Суддя   Орищин Г.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...