Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3570/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 11.04.2017. Зареєстровано: 12.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2017.
Дата набрання законної сили: 04.04.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		              
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		_____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		"04" квітня 2017 р.Справа № 916/3570/16Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
		Головуючий суддя: В.В.Лашин 
		судді: Л.В. Лавриненко 
		ОСОБА_1
		 
		При секретарі:Р.О. Кияшко
		За участю представників сторін:
		Від ОСОБА_2 -  ОСОБА_3
		Від Анімакорд, Лтд -  ОСОБА_4
		 
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи  підприємця ОСОБА_2 
		на  рішення  господарського суду Одеської  області  від  21.02.2017р.  
		по справі № 916/3570/16
		За позовом: Анімакорд, Лтд
		до відповідача: Фізичної особи  підприємця ОСОБА_2
		про стягнення 32000грн. компенсації  
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		В грудні 2016 року компанія Анімаккорд Лтд  звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи  підприємця ОСОБА_2 про стягнення 32 000 грн. компенсації за порушення виключних авторських прав, що здійснено шляхом незаконного продажу товарів, на яких було розміщено зображення персонажів мультиплікаційного серіалу «Маша і Мєдвєдь».
		Рішенням господарського суду Одеської області від 21.02.2017 р. (суддя Малярчук І.А.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
		Не погоджуючись з цим рішенням,  ФОП ОСОБА_2 в звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.
		В відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити скаргу без задоволення як необґрунтоване, а оскаржуване рішення залишити без змін.
		В судовому засіданні представником скаржника заявлено клопотання про залишення без розгляду поданого ним 03.04.2017 клопотання про залучення додаткових доказів, яке судовою колегією задоволено з огляду на приписи ст..101 ГПК України.
		Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу  не підлягаючою задоволенню, з огляду на наступне.
		Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
		При цьому, згідно до ч. 1, 2 статті 13 названого Кодексу цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
		У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частиною другою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч. 6 ст. 13 ЦК України).
		Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
		Право на судовий захист прав інтелектуальної власності є конституційним правом кожної особи (стаття 55 Конституції України).
		Стаття   8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлює,  що  об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і  мистецтва,  в  тому числі аудіовізуальні  твори.
		Згідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайд-фільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
		Статтею 9 згаданого Закону передбачено, що частина твору, яка може використовуватись самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону.
		Також названим Законом у статті першої визначено, що контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.
		У відповідності до статті 443 Цивільного кодексу України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом. 
		Статтею 440 названого Кодексу та частиною третьою статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		Частиною другою статті 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.
		За захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції (ч. 1     ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).
		У відповідності до правової позиції, яка відображена у п. 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: 1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача; 2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України «Про авторське право і суміжні права» при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
		Як вбачається із матеріалів справи та встановлено господарським судом Одеської області, ТОВ Маша і Мєдвєдь (Правовласник) та Анімаккорд Лтд  (набувач) укладено Договір №ММ-2 від 10.12.2014р про відчуження виключного права на аудіовізуальні твори (анімаційні серіали „ Маша та Ведмідь" і „Машині казки").
		Відповідно до п. 1.1 договору Правовласник у порядку, передбаченому цим Договором, передає та відчужує Набувачу виключне право у повному обсязі на Аудіовізуальні твори, а Набувач зобов'язується сплатити Правовласнику обумовлену Договором винагороду.
		При цьому, п.1 розділу А договору аудіовізуальні твори-кольорові анімаційні серіали Маша і Ведмідь та Машині казки російською мовою, включаючи, але не обмежуючись вихідними матеріалами, елементи та обєкти, що охороняються та є складовою частиною серій, в тому числі, графічні зображення, персонажі, музика та фонограми, незалежно від того, чи перераховані вказані елементи та обєкти безпосередньо у Додатках до цього договору.
		Згідно із п. 1.4 Договору виключне право на Аудіовізуальні твори передається та відчужується Правовласником Набувачеві у повному обсязі для використання його будь-яким способом та у будь-якій формі згідно умов цього Договору.
		Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом всього терміну дії виключного права на аудіовізуальні твори, включаючи будь-які пролонгації строку дії виключного права за застосованим правом (п.7.1).                   
		Факт передачі прав підтверджується відповідним актом №1 від 01.01.2015р до договору про відчуження виключного права на аудіовізуальні твори (серіал Маша та Ведмідь та Машині казки) №ММ-2 від 10.12.2014р.
		За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
		Згідно із ст. 8 Закону, об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, в тому числі аудіовізуальні твори.
		За змістом ст. 9 Закону частина твору, яка може використовуватись самостійно, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону.
		При зверненні з позовом про стягнення компенсації за порушення авторських прав, на підтвердження розповсюдження відповідачем товару із зображенням, що є обєктом авторського права, позивач подав DVD  диск із відеозаписами від 11.11.2016р., що здійснені представником Анімаккорд, ЛТД в магазині „Книжковий супермаркет, за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, пр-т Миру,16, дві розфарбованки „Маша и Медведь: серия Бегемотик (пазл+наклейка+лабиринт), чеки №7 від 11.11.2016р., №19 від 11.11.2016р., із яких вбачається, що позивачем 11.11.2016р. у магазині „Книжковий супермаркет придбано 2 товари „Маша и Медведь: серия Бегемотик (пазл+наклейка+лабиринт).
		28.11.2016р. позивач надіслав відповідачу лист від 24.11.2016р. щодо припинення порушення авторського права та мирного врегулювання спору, однак, доказів реагування відповідачем на лист позивача до справи сторонами не подано.
		В матеріалах справи відсутні звернення відповідача до позивача ані за офіційною інформацією про поставлений товар, ані за дозволом на його реалізацію.                             
		Приймаючи спірне рішення, про задоволення позовних вимог, господарський суд встановив, що порушення є єдиним, тривалим, яке було здійснено у короткий проміжок часу , та дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення компенсації  у   мінімально встановленій статею  52 ЗУ Про авторське право і суміжні права сумі - 10 мінімальних заробітних плат, а саме  32 000,00  грн. 
		Судом встановлено що факт розповсюдження відповідачем товарів  розфарбовок «Маша и Медведь: серияБегемотик (пазл+наклейка+лабіринт)», що містять малюнок, який є обєктом авторського права, підтверджується чеками №7 та 19 від 11.11.2016, які містять найменування товару та місце його реалізації.
		Одночасно з цим, судом першої інстанції не прийнято подані позивачем відеофіксації від 11.11.2016 в якості доказу, з посиланнями на те, що процес відеозйомки може суттєво порушувати певні особисті немайнові права фізичної особи  касира.
		 Колегія суддів вважає що суд першої інстанції, правильно встановивши факт порушення відповідачем майнових авторських прав шляхом використання спірного твору без необхідного дозволу, з урахуванням фактичних обставин порушення та правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення компенсації  у   мінімально встановленій статею  52 ЗУ Про авторське право і суміжні права сумі - 10 мінімальних заробітних плат, що на момент прийняття рішення складало 32  000грн.
		При цьому колегією суддів не приймаються до уваги доводи скаржника відносно того що надані чеки про придбання представником позивача контрафактного товару не можуть слугувати довазами по справі.
		Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових документів у сфері  торгівлі,  громадського харчування та послуг» розрахунковий документ  -  це документ  встановленої  форми   та змісту   (касовий   чек,  товарний  чек,  розрахункова  квитанція, проїзний документ тощо),  що підтверджує факт продажу (повернення) товарів,    надання   послуг,   отримання   (повернення)   коштів, купівлі-продажу  іноземної  валюти,   надрукований   у   випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
		Відповідно до статті 3 цього Закону субєкти господарювання, які   здійснюють розрахункові  операції  в  готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при   продажу   товарів   (наданні   послуг)   у  сфері  торгівлі, громадського  харчування  та  послуг, а також операції з приймання готівки  для  подальшого  її  переказу зобовязані, зокрема, надавати  покупцю  товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну  або  інший  письмовий  документ,  що засвідчує передання права  власності  на них від продавця до покупця з метою виконання вимог  Закону  України  "Про  захист прав споживачів" (пункт 15 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових документів у сфері  торгівлі,  громадського харчування та послуг»).
		Як вбачається із змісту наданих копій чеків від 11.11.2016, останні містять інформацію про реалізований товар,  про кількість та вартість товару , дату проведення операції  та відомості про особу господарювання, яка здійснює продаж цього товару .
		Таким чином, внаслідок системного аналізу наявних в матеріалах справи доказів в усій їх сукупності,     суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем доведено факт реалізації товару саме відповідачем, без відповідного на те дозволу, оскільки доказів іншого суду не надано.
		Твердження скаржника що ФОП ОСОБА_2 ніколи не мав в своєму асортименті розфарбовок «Маша и Медведь: серия Бегемотик» , а штрихкод 920010941, який міститься на наклейках розфарбовок наданих позивачем закріплений за іншою групою товарів, жодним чином не доведено відповідачем та не підтверджується  матеріалами справи.
		Посилання скаржника на  неповідомлення його господарським судом про час та місце розгляду справи, колегією суддів також не приймаються до уваги, оскільки в матеріалах справи наявні поштові повідомлення  в яких міститься інформація про отримання поштових відправлень ОСОБА_2 особисто (а.с. 145) або членом сімї ОСОБА_2 (а.с. 147), останнє підтверджується інформацією з сайту УДППЗ «УКРПОШТА» відстеження пересилань поштових відправлень.
		Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.                             
		             У відповідності до ч. 1   ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
		              Відповідно до     ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у     ст. 104 ГПК України  для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.
		 
		Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
		ПОСТАНОВИЛА :
		 
		Апеляційну скаргу Фізичної особи  підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення,  а рішення господарського суду Одеської області від 21.02.2017 р. по справі № 916/3570/16    без змін.
		 
		 
		Головуючий суддя                            В.В. Лашин
		 
		 
		 
		 
		Суддя Л.В. Лавриненко
		 
		 
		 
		СуддяІ.Г. Філінюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...