Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/771/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 11.04.2017. Зареєстровано: 13.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2017.
Дата набрання законної сили: 16.10.2017
Результат оскарження 04.10.2017 Одеський апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 815/771/17 
		 
		ПОСТАНОВА  
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		11 квітня 2017 року м. Одеса
		Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді                                                         Потоцької Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Дарницькому районі  Головного управління ДФС  у м. Києві про скасування податкового  повідомлення - рішення № 79569-13 від 29.06.2016 р.,-
		                                                          
		                                                                    ВСТАНОВИВ:
		З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Дарницькому районі  Головного управління ДФС  у м. Києві, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення № 79569-13 від 29.06.2016 р.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що визначення суми податкового зобовязання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000 грн. не відповідає положенням Податкового кодексу України та є протиправним, відтак оскаржуване податкове повідомлення  рішення підлягає скасуванню.
		Представник позивача  в судове засідання не з'явився. Надав до суду заяву за вхід . №9683/17 про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує повністю з підстав, викладених в адміністративному позові.
		Представник відповідача в судове засідання не зявився. Про розгляд справи повідомлявся належним чином та завчасно, що підтверджується матеріалами справи, а саме: повідомленням про вручення поштового відправлення № 6550102479558, яке вручено адресату 16.02.2017 р. (а/с. 24), повідомленням про вручення поштового відправлення №6550102569093, яке вручено адресату 27.02.2017 р. (а/с. 25), повідомлення з електронної пошти щодо направлення на адресу відповідача повістки (а/с. 30-31).
		А тому суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю    для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
		Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно приписів чинного законодавства сторони процесу повинні добросовісно виконувати свої права та обовязки.
		Добросовісність (лат. bona fides) розуміється, як самостійний правовий принцип, як презумпція, як вказівка на винність або обєктивну протиправність діяння. В цілому, під добросовісністю варто розуміти прагнення субєкту до правомірності власної правової поведінки, її соціальної нешкідливості, юридичної досконалості способу досягнення поставленої мети.
		При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі  «Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Також, слід зазначити, що  згідно вимог статті 122 КАС України адміністративна    справа    має    бути    розглянута    і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
		Згідно приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, якій вирішить спір щодо його прав та обовязків.
		При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обовязком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 21 грудня 2006 року у справі  «Мороз та інші проти України» зазначив, що розумність строку проваджень повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з урахуванням наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади та того, яку важливість для заявників мало питання, що розглядалося.
		Саме національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року  справа «Мороз та інші проти України»).
		Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
		З урахуванням приписів ст. 128 КАС України, зважаючи на те, що у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
		Дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.
		Позивач по справі (ОСОБА_1) є власником автомобіля RANGE ROVER VOGUE, 2014 року випуску.
		29.06.2016 року ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС  у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ф № 79569-13, яким   ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок (2016 р.) з фізичних осіб у сумі 25000 грн. (а/с. 6). 
		Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.
		Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII  внесено зміни до  ПК України, які набрали чинності з 01.01.2015, зокрема, введено новий транспортний податок.
		Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 №909-VIII  внесені зміни до  Податкового кодексу України, зокрема, у частині справляння транспортного податку, які набрали чинності з 01.01.2016.
		Підпунктом  267.1.1  пункту  267.1  статті  267 Податкового кодексу України  визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту  267.2.1  пункту  267.2  статті  267 Податкового кодексу України  є об'єктами оподаткування.
		Відповідно до підпункту  267.2.1  пункту  267.2  статті  267 Податкового кодексу України  об'єктом оподаткування транспортним податком, відповідно до  Податкового кодексу України  (в редакції із змінами, внесеними згідно із  Законом №909-VIII), стали легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
		Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
		Отже, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).
		З 19.02.2016 набула чинності затверджена постановою Кабінету Мністрів України від 18.02.2016 № 66 Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком. Методикою передбачено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.
		Відповідно до п 2 Методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. N 403  (Офіційний вісник України, 2013 р., N 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
		Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (п. 3 Методики).
		Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку (п. 4 Методики).
		Згідно п. 13 вказної Методики, - Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
		Пунктом 14 даної методики встановлено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.
		Відтак, для визначення об'єкта оподаткування транспортним податком в розпорядженні органу Державної фіскальної служби має бути інформація про середньоринкову вартість певного автомобіля із врахуванням його марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач та пробігу тощо.
		В свою чергу необхідне зазначити, що відповідач під час судового розгляду справи  не надав суду докази, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, зокрема, щодо наявності у власності позивача транспортного засобу, який є об'єктом оподаткування згідно з приписами підпункту  267.2.1  пункту  267.2  статті  267 ПК України, надати суду інформацію про середньоринкову вартість такого автомобіля станом на 1 січня податкового (звітного) року, яку відповідач отримує від Мінекономрозвитку      що кварталу.
		Частиною другою  статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України  передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Таким чином, відповідачем не виконано встановлений  Кодексом адміністративного судочинства України  обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, а саме: не представлено жодних доказів того, що на момент прийняття спірного рішення контролюючий орган мав розрахунок середньоринкової вартості автомобіля та відповідно, докази того, що належний позивачу автомобіль станом на 01 січня 2016 року мав вартість більшу ніж 750 розмірів мінімальних заробітних плат.
		За положеннями пунктів 3 та 8 частини 3  статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
		З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано критерію обґрунтованості при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
		Крім того, слід зазначити, що транспортний податок, відповідно до підпункту  10.1.1  пункту  10.1  статті  10  та підпункту  265.1.2  пункту  265.1  статті  265 ПК України  відноситься до місцевих податків.
		Основними засадами податкового законодавства є принципи, в яких визначено зміст і спрямованість правового регулювання податкових правовідносин.
		Принципи, проголошені у  статті 4 ПК України  повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку так і на стадії застосування норм, якими визначений обов'язок сплати податку.
		Так, серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп.  4.1.4  п.4.1  статті  4 ПК України).
		Відповідно до пункту  56.21  статті  56 Податкового кодексу України  у разі, коли норма цього  Кодексу  чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього  Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
		У свою чергу, принцип стабільності закріплений у підпункті  4.1.9  пункту  4.1  статті  4 ПК України  має на меті встановлення незмінних умов оподаткування, елементів податків протягом певного часу.
		Так, згідно з вказаною нормою, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
		Частиною 1  статті 3 Бюджетного кодексу України  передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
		Згідно з позицією Європейського суду у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
		Отже, якщо держава задекларувала певні правила поведінки при внесенні змін до порядку оподаткування (принцип стабільності податкового законодавства), то вона зобов'язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил.
		Як вже зазначалось, 24.12.2015 Верховною Радою України ухвалено Закон України "Про знесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", згідно із яким підпункт  267.2.1  пункту  267.2  статті  267 Податкового кодексу України  викладено в новій редакції, а саме: змінено визначення об'єкта оподаткування транспортним податком.
		Отже, вказані зміни, відповідно до положень підпункту  4.1.9  пункту  4.1  статті  4 ПК України, можуть застосовуватись лише у 2017 році.
		У спірних правовідносинах суд також застосовує рішення Європейського суду з прав людини у справах «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до  статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»  підлягають застосуванню судами як джерела права.
		Цими рішеннями встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.
		Таким чином, з урахуванням наявних у справі доказів, практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, суд дійшов висновку про протиправність визначення позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку на 2016 рік. А тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
		Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених  статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до  статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Відповідно до частини першої  статті 71 КАС України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 72 цього Кодексу, а згідно  статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 186, 254  КАС України, суд, -
		                                                        
		                                                           ПОСТАНОВИВ:
		Адміністративний позов задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.06.2016 року №  79569-13.
		Стягнути з державної податкової інспекції у  Дарницькому районі Головного управління ДФС  у м. Києві (код ЄДРПОУ 39479227) за рахунок бюджетних асигнувань  на користь  ОСОБА_1 (ІК НОМЕР_1) суму судового збору за подання адміністративного позову за:
		- квитанцією №  ПН4883 від 07.02.2017 р. у сумі 640, 00 грн. (шістсот сорок гривень 00 коп.). 
		Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. 
		Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням   її копії до суду апеляційної інстанції.
		 
		 
		                 Суддя                                                                                        Потоцька Н.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...