Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/626/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано судом: 13.04.2017. Зареєстровано: 13.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2017.
Дата набрання законної сили: 26.06.2017
Результат оскарження 25.07.2019 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: залишено рішення апеляційної інстанції без змін, рішення першої інстанції набрало законну силу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/626/17 
		Провадження № 2/161/1246/17
		 
		ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		                    І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		04 квітня 2017 року         Луцький міськрайонний суд Волинської області
		у складі:
		головуючого - судді Рудської С.М.
		при секретарі  Марчак Е.Є.
		за участю:
		представника позивача  ОСОБА_1
		представника відповідача  Дем»янюка П.Ю.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Рітейл» про відшкодування шкоди
		                                                                В С Т А Н О В И В:
		    Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, уточненою позовною заявою, на обґрунтування вказавши, що 03.06.2016 року здійснив заправку свого автомобіля НОМЕР_1 з дизельним двигуном на АЗС «ВОГ», що знаходиться в м. Києві, Наддніпрянське шосе, 8. Зупинивши біля колонки та повідомивши заправнику, що він заправляє дизель, він вирушив на касу, назвав номер колонки та повідомив, що заправляється на 250 грн., розрахувався, сів в авто і поїхав. Виїхавши від заправки приблизно 5-6 км він зупинився на стоянці, але завести двигун не зміг, оскільки виявилося, що його автомобіль знаходиться у несправному стані. Він був вимушений викликати евакуатор і звернутися на СТО для проведення ремонту автомобіля. Зясувалося, що працівник АЗС заправив його авто замість дизеля бензином марки А-95. Він відразу звернувся до АЗС для врегулювання даної ситуації, проте начальник АЗС категорично відмовилася визнати помилку АЗС, поводилася з ним грубо, у звязку з чим він був змушений викликати поліцію та написати відповідну заяву. На підставі його заяви працівниками поліції було проведено перевірку та з»ясновано, що заправку його автомобіля здійснював працівник ОСОБА_3. У звязку з помилкою працівника заправки він був змушений здійснити ремонт автомобіля на суму 4023,84 грн. та 29348,15 грн., користувався послугами евакуатора на суму 684 грн. Тобто внаслідок продажу невідповідного пального йому були спричинені матеріальні збитки на суму 34055,99 грн. Крім того, внаслідок пошкодження його транспортного засобу діями відповідача, йому були спричинені душевні хвилювання через незаконність та несправедливість по відношенню до нього. Він був змушений звертатися до керівництва АЗС, до поліції, був вимушений відлучатися від справ, став дратівливим, що вплинуло на його родинні стосунки, стосунки з колегами та друзями Розмір заподіяної йому моральної шкоди він оцінює у 20000 грн. Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_4 «ВОГ Рітейл» на його користь завдані йому матеріальні збитки в сумі 34055,99 грн., моральну шкоду в сумі 20000 грн., а також понесені ним судові витрати по сплаті судового збору.
		    В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні до викладених у позовній заяві.
		    Представник відповідача позов не визнав, суду пояснив, що дійсно 03.06.2016 року позивач здійснив заправку свого автомобіля на АЗС «ВОГ», розташованій за адресою: м. Київ, Наддніпрянське шосе, 8. Проте, позивачем не надано доказів того, що його автомобіль був заправлений не тим пальним, яке він замовив, з вини працівника відповідача. Так, позивач не надав доказів того, що заправка його автомобіля проводилась оператором АЗС і було заправлено саме автомобіль НОМЕР_2. Факти щодо повідомлення ОСОБА_2 оператору виду та марки нафтопродукту не підтверджується нічим, окрім слів самого позивача, а фіскальний чек не свідчить, що останній при придбання на АЗС відповідача замовляв саме дизельне пальне. Дійсно, позивачем 03.06.2016 року на АЗС викликались працівники поліції, проводили опитування працівників АЗС. Надати на вимогу працівників поліції та суду видіеозапис з камер відеоспостереження відповідач не має можливості, оскільки АЗС «ВОГ», розташована за адресою: м. Київ, Наддніпрянське шосе, 8, такими камерами не обладнана. За таких обставин вважає, що у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення як матеріальних збитків, так і моральної шкоди слід відмовити за необґрунтованістю.
		    Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
		    Судом встановлено, що у користуванні позивача ОСОБА_2 перебуває автомобіль НОМЕР_3 з дизельним двигуном (а.с. 49).
		Відповідно до статей386,395,396 ЦК Україниположення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
		За положеннямист. 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		Отже, позивач ОСОБА_2 має право вимоги за даним позовом.
		03.06.2017 року позивач ОСОБА_2 прибув на автомобілі НОМЕР_3 на АЗС «ВОГ», належну відповідачу ОСОБА_4 «ВОГ Рітейл», розташовану за адресою: м. Київ, Наддніпрянське шосе, 8.
		З наданого позивачем чеку продажу НП вбачається, що 03.06.2016 року ТОВ «ВОГ Рітейл» АЗС, за адресою: Київська обл., м. Київ, Наддніпрянське шосе, 8, здійснило продаж бензину автомобільного А-95-Євро-5 на суму 250 грн.
		Продаж вказаного виду пального саме позивачу підтверджується також роздруківкою з рахунку бонусної карти «Прайд» № 777777022600047, належної ОСОБА_2 (а.с. 37-40, 48).
		Стаття1 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачає, щодоговірцеусний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами ( розрахунковимидокументами).
		Згіднозчастиною 11статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», вимоги споживача розглядаються після пред'явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Під час продажу товару продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.
		Аналогічне за змістом положення міститься у Постанові Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442затверджені «Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами». Так, розрахунки за продані нафтопродукти здійснюється готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку (п.10 Правил).
		Таким чином, судом встановлено, що між сторонами відбувся договір купівлі-продажу нафтопродукту - бензину автомобільного А-95-Євро-5.
		Згідно зіст. 57 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про доведеність факту отримання позивачем товару та послуги  заправки автомобіля паливом на АЗС, яка належить відповідачу.
		Як слідує з рапорту інспектора УПП в м. Києві роти № 1 батальйону № 2 лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 03.06.2016 року, під час здійснення ним патрулювання по м. Києву, надійшов виклик за адресою Наддніпрянське шосе, 8 АЗК «ВОГ». Прибувши за даною адресою особа, що здійснила виклик  ОСОБА_2 повідомив, що з працівниками АЗС у нього виник конфлікт у звязку з тим, що пістолетник ОСОБА_3 заправив ТЗ BMW д.н.з. НОМЕР_4 бензином А-95 замість дизельного пального. Працівники АЗС «ВОГ» надавити будь-які пояснення у письмовій формі категорично відмовилися (а.с. 16). 
		Як вбачається з акту прийму автомобіля на сервіс, виданого АВТ «Баварія» від 03.06.2016 року та акту замовлення на виконання робіт АВТ «Баварія» від 03.06.2016 року, автомобіль НОМЕР_3 заправлений бензином та доставлений на сервіс евакуатором (а.с. 4-5).
		Отже суд вважає встановленим і той факт, що 03.06.2017 року автомобіль НОМЕР_3 був заправлений на належним пальним  бензином замість дизельного пального.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442затверджені «Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами» (надалі - Правила». 
		Згідно п. 8 Правил відомості про роздрібні ціни, марки та види нафтопродуктів (у тому числі дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки), що продаються на АЗС, повинні бути зазначені на інформаційному табло, яке встановлюється на в'їзді та біля оператора АЗС. Всі зразки супутніх товарів та нафтопродуктів у дрібній розфасовці повинні бути виставлені у асортиментах, наявному у суб'єкта господарювання, у вітринах приміщення АЗС, на прилавках і у вітринах спеціалізованих магазинів з ярликами цін (цінниками) оформленими в установленому порядку.
		Шкода, завдана життю, здоров'ю споживача або його майну внаслідок використання нафтопродуктів неналежної якості, підлягає відшкодуванню суб'єктом господарювання в повному обсязі та в порядку, установленому законодавством (абз.6 п.11 Правил).
		Про використання нафтопродуктів неналежної якості в даному конкретному випадку не йдеться, оскільки фактично мало місце залиття баку автомобіля позивача різними видами палива.
		Заправка автомобіля та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливно-, масло- та газороздавальні колонки (п.34 Правил).
		Заправка автотранспортних засобів проводиться за допомогою оператора АЗС або водія самостійно під наглядом оператора (п.35 Правил).
		З урахуванням вище наведених норм, заправку автомобіля позивача повинен був здійснювати працівник АЗС відповідача, або позивач під наглядом працівника АЗС. При цьому працівник відповідача повинний був наглядати який рукав колонки палива - дизель або бензин, в тому числі яких марок, встромляється в бак автомобіля позивача.
		Таким чином, доводи представника позивача про те, що заправку автомобіля позивач здійснив самостійно, оскільки мав таке право, не ґрунтуються на законі,оскільки суперечать як вищевказаним Правилам, так і положенням статті673, частинам 1,2статті687 ЦК України.
		Згідноз ч. 2ст. 673 ЦК Україниякщо продавець при укладеннідоговорукупівлі - продажу був повідомленийпокупцем про конкретну мету придбання товару, продавецьповиненпередатипокупцеві товар, придатнийдля використаннядо цієїмети.
		Представник відповідача належними та припустими доказами не спростував доводи позивача та його представника, щооператору АЗС було замовленозаправити автомобіль позивача ОСОБА_2 дизельнимпаливом.
		Відповідно до поясненьпредставника позивача та наданого ним фото (а.с. 17) накришціпаливного бакуавтомобіля позивача є надпис «дизель», якасвідчить продизельний тип двигуна.
		Таким чином, оператор АЗС «ВОГ» повинний був надати позивачу товар шляхом заправки автомобіля паливом, придатним для заправлення транспортних засобів з дизельним типом двигуна.
		З наданої представником відповідача службової записки оператора АЗС № 33 ОСОБА_4 «ВОГ Рітейл» (м. Київ, Наддніпрянське шосе, 8) ОСОБА_6 (а.с. 41), слідує лише те, що ОСОБА_2 здійснив на вищевказаній АЗС заправку свого автомобіля пальним на 250 грн., скориставшись при цьому своєю карткою «Прайд». Проте, дана службова записка не містить відомостей про те, що позивачем було замовлено саме бензин марки А-95, а не дизель.
		За змістом розяснень, яківикладені в пункті 7постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни№ 6 від 27.03.1992 року«Про практикурозглядусудами цивільнихсправза позовами про відшкодуванняшкоди»продавець,виконавецьзвільняються від відповідальності за завдану шкоду, якщодоведуть, що шкода виникла внаслідокпорушеннясамим потерпілимпевних правилкористуваннятоваром(послугою).
		Такі обставини, які б свідчили про неправомірність дій позивача, представником відповідача не доведені.
		Доводи представника відповідача проте, що позивач не довів той факт, що заправка автомобіля неналежним пальним відбулася з вини працівників АЗС «ВОГ», суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до положень цивільного законодавства України (ст. 1209 ЦК України) вина заподіювача шкоди презумується, поки не буде доведено протилежне. 
		Відповідач ОСОБА_4 «ВОГ Рітейл» не надав доказів, які б довели відсутність вини у діях його працівників.
		З наданого позивачем акту виконаних робіт № 355150 від 05.06.2016 року АВТ «Баварія» (а.с. 6-7) слідує, що за замовленням № 2188570 від 03.06.2016 року були проведені роботи з ремонту автомобіля НОМЕР_3 на суму 4023,84 грн., яка була сплачена позивачем (а.с.10).
		Крім того, відповідно до рахунку фактури № 220530 від 05.06.2016 року АВТ «Баварія» необхідно виконати роботи по зміни насосу вискового тиску на автомобілі позивача, вартість яких складає 29348,15 грн. (а.с. 9).
		Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_2 роботи з заміни насосу високого тиску не оплатив у зв»язку з відсутністю грошових коштів, оскільки зазначена сума коштів є значною. Позивачем були оплачені лише невідкладні роботи з ремонту автомобіля, щоб транспортувати авто на стоянку. На даний момент автомобіль позивача перебуває на стоянці, з червня 2016 року позивач позбавлений можливості користуватися даним автомобілем.
		З листа АВТ «Баварія» № 372 від 22.06.2016 року (а.с. 8) слідує, що встановлена заводом-виробником процедура ремонту дизельних автомобілів BMW, заправлених бензиновим пальним та двигун яких після заправки був запущений, передбачає необхідність здійснення робіт з заміни насосу вискового тиску. У зв»язку з означеними вище обставинами та експлуатацією автомобіля з використанням іншого виду пального, ніж це передбачено інструкцією з експлуатації, може виникнути необхідність у проведенні додаткових ремонтних робіт.
		Відповідно до ст. 60 ЦПК Україна кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень… Докази надаються сторонами та іншими особами, що приймають участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для прийняття рішення по справі і за якими у сторін та інших осіб, які приймають участь у справі, виникає спір.
		Докази, які б спростовували необхідність проведення ремонтних робіт автомобіля, побсяг таких робіт та їх вартість, представником відповідача суду не надані.
		Вимога про проведення судової автотоварознавчої експертизи на предмет визначення вартості та обсягу ремонтних робіт у зв»язку з заправленням автомобіля позивача пальним іншого виду, представникам відповідача в суді не заявлялася.
		Доводи представника відповідача про те, що позивачем може ставитися вимога лише про відшкодування вже здійснених витрат, суд до уваги не приймає, оскільки вони протирічать ст. 22 ЦК України.
		Так, відповідно до ст. 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Таким чином, суд вважає, що стягненню з відповідача ОСОБА_4 «ВОГ Ріткейл» на користь позивача підлягає вартість робіт з ремонту автомобіля на загальну суму 33371 грн. 99 коп. (4023,84 грн. +29348,15 грн.).
		Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення на його користь витрат за надання послуг евакуатора, то суд вважає, що ці його вимоги до задоволення не підлягають, оскільки з наданої ним квитанції № 006232 від 03.06.2016 рок (а.с. 12) вбачається, що ПП ОСОБА_7 дана квитанція видана за надання транспортної послуги вартістю 684 грн., проте вказана квитанція не містить відомостей про те, кому ці послуги надані та в чому саме вони полягають.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині відшкодування матеріальних збитків, підлягають до часткового задоволення.
		Відповідно до ч. 1ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Разом з тим, враховуючи положенняст. 23 ЦК України, відповідно до якої розмір відшкодування визначається з урахуванням характеру та тривалості моральних і фізичних страждань, та вимог щодо засад розумності та справедливості.
		Відповідно до усталеної судової практики під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у звязку з ушкодженням здоровя, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у звязку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди у заявленому ним розмірі не доведені.
		Враховуючи вищевказані норми закону, а також характер та тривалість моральних душевних страждань позивача, незручності у звязку з цим, неправомірність і тривалість невиконання відповідачем законних вимог споживача про відшкодування завданої шкоди, суд вважає, що на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню моральна шкода в сумі 2000 грн. Таким чином, позовні вимоги позивача в цій частині підлягають до часткового задоволення.
		Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. 
		Таким чином, з відповідача ОСОБА_4 «ВОГ Рітейл» на користь позивача підлягати стягненню понесені ним судові витрати по сплаті судового збору (а.с. 1).
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру заробітної плати, за подання позову майнового характеру 1% ціни позову. 
		При подачі даного позову позивачу, окрім сплати судового збору за вимогу майнового характеру, треба було також сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру (стягнення моральної шкоди), тобто стягненню з відповідача підлягає судовий збір в сумі 640 грн. на користь держави.
		    На підставі ст.ст. 16, 22, 23 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
		                        В И Р І Ш И В:
		    Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Рітейл» про відшкодування шкоди  задовольнити частково.
		    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Рітейл» на користь ОСОБА_2 на відшкодування завданих збитків 33371 грн. 99 коп., 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 35371 (тридцять пять тисяч триста сімдесят одна) грн. 99 коп.
		    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Рітейл» на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551 (п»ятьсот п»ятьдесят одна) грн. 20 коп.
		В інші частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити за необгрунтованістю.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ Рітейл» на користь держави судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
		Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		Суддя Луцького міськрайонного
		суду Волинської області                                                                                  ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...