Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 804/1862/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; збору за першу реєстрацію транспортного засобу.
Надіслано для оприлюднення: 14.04.2017. Зареєстровано: 15.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 19.04.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                                                                  ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 квітня 2017 р.Справа №804/1862/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
		 
		головуючого суддіОСОБА_1  при секретарі судового засіданняОСОБА_2  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		16 березня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування:
		- податкового повідомлення-рішення від 28 липня 2016 року №1201-13 на суму транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000 грн.;
		- податкової вимоги від 23 січня 2017 року №338-17/63;
		- рішення про опис майна у податкову заставу від 27 січня 2017 року №957/10/04-36-17-01-14 та усі накладені арешти на майно позивача.
		В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що: для того, щоб автомобіль підпадав під визначення обєкта оподаткування його середньоринкова вартість має складати 1033500 грн., тоді як середньоринкова вартість автомобіля позивача значно менша та складає 680656,25 грн., отже, такий автомобіль не є обєктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, а позивач у такому разі не є платником вказаного податку, у звязку із чим усі оскаржувані рішення підлягають скасуванню.
		Представник позивача надав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
		Представник Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області  надав письмові заперечення на позовну заяву, в обґрунтування яких зазначив наступне: за наявності у позивача транспортного засобу, відповідачем нараховано останньому податкове зобовязання з транспортного податку за 2016 рік; оскаржуване податкове повідомлення-рішення направлено на адресу позивача засобами поштового звязку, проте конверт був повернутий на адресу податкової інспекції у звязку із неврученням, отже, рішення вважається врученим; з урахуванням наявності узгодженого податкового боргу податковим органом сформовано та надіслано позивачу податкову вимогу та з метою виконання платником податків своїх зобовязань прийнято рішення про опис майна у податкову заставу; на час прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення транспортний податок був установлений у порядку, визначеному Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».
		Представник другого відповідача до суду не прибув, причин неявки не повідомив, заперечень на позовну заяву не надав.
		Судом встановлено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року №941 Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області перейменовано у Державну податкову інспекцію у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
		Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
		З матеріалів справи вбачається та підтверджується сторонами, що за ОСОБА_3 5 травня 2015 року (дата першої реєстрації  10 жовтня 2012 року) зареєстровано легковий транспортний засіб  автомобіль марки TOYOTA, модель Highlander, легковий універсал-В, чорного кольору, обєм двигуна 3456 куб. см, номер шасі JTEES42A202206658, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії СХТ 065032.
		28 липня 2016 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення-рішення №1201-13, яким ОСОБА_3 (код НОМЕР_2) визначено до сплати суму транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн.
		З урахуванням наявності у позивача податкового боргу Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області сформовано та направлено платнику податків податкову вимогу від 23 січня 2017 року №338-17/63, в якій повідомлено останньому про існування станом на 22 січня 2017 року податкового боргу з транспортного податку.
		27 січня 2017 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення №957/10/04-36-17-01-14 про опис майна у податкову заставу.
		Вважаючи вказані рішення контролюючих органів протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
		Вирішуючи по суті спір щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, зокрема з огляду на доводи позивача про відсутність обєкту оподаткування транспортним податком, суд виходить із наступного.
		1 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII (далі - Закон №71-VIII), яким викладено у новій редакції статтю 267 Податкового кодексу України та введено в Україні новий місцевий податок на майно  транспортний податок.
		З 1 січня 2016 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України в частині елементів оподаткування транспортним податком відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIII.
		Згідно нової редакції підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України визначений новий обєкт оподаткування.
		Отже, з 1 січня 2016 року обєктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
		Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, обєму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
		Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 вказаної статті Кодексу.
		Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
		Податок сплачується за місцем реєстрації обєктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
		Транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
		Згідно статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
		Пунктом 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обовязковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.
		Судом встановлено, що відповідне рішення №7/11 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27 грудня 2010 року №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста», яким встановлено транспортний податок з визначенням обєкту оподаткування, бази оподаткування, ставки податку та податкового періоду прийнято Дніпропетровською міською радою 13 липня 2016 року.
		Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VІІІ установлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені пунктом 12.3.4 пункту 12.3 статі 2 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». 
		Поряд із цим, основними засадами податкового законодавства є принципи, в яких визначено зміст і спрямованість правового регулювання податкових правовідносин.
		Принципи, проголошені у статті 4 Податкового кодексу України повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обовязок сплати податку.
		У свою чергу, принцип стабільності закріплений у підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України має на меті встановлення незмінних умов оподаткування, елементів податків протягом певного часу.
		Зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.
		Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
		За наведених обставин та особливостей правового регулювання, суд дійшов висновку, що застосування контролюючим органом положень нової редакції статті 267 Податкового кодексу України з метою оподаткування транспортним податком не може мати місце у 2016 році, оскільки йдеться не про введення нового податку, а про зміни в елементах оподаткування  обєкті оподаткування, отже, відповідний закон мав набрати чинності не пізніш як за шість місяців до початку 2016 року. 
		В іншому випадку, таке застосування не відповідало б положенням статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи. У рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 акцентується увага на тому, що вищевказана конституційна норма допускає зворотну дію в часі лише нормативно-правових актів, які стосуються скасування чи помякшення відповідальності за правопорушення фізичних осіб.
		Надаючи оцінку наявності обєкта оподаткування з огляду на середньоринкову вартість автомобіля та обєм циліндрів двигуна, суд виходить із того, що відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України є обєктами оподаткування.
		Обєктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
		Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, обєму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
		Судом перевірено вартість автомобіля, здійснений розрахунок з використанням Методики, та перевіривши отриманий результат на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку, встановлено, що середньоринкова вартість легкового автомобіля за різними варіаціями підрахунку складає від 652163,67 грн. до 690153,78 грн., що не перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року, яка згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» складала 1378 грн., та відповідно дорівнює 1033500 грн.
		Відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не було зроблено відповідний розрахунок для визначення вартості автомобіля позивача, вказаний розрахунок не було долучено до матеріалів справи, таким чином, у суду відсутні підстави для беззаперечного висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення контролюючий орган правомірно відніс легковий автомобіль, зареєстрований за позивачем, до обєкту оподаткування, оскільки прийняв його за відсутності розрахунку середньоринкової вартості автомобіля, який є обовязковим для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
		Таким чином, відповідач не довів, що легковий транспортний засіб  автомобіль марки TOYOTA, модель Highlander, легковий універсал-В, чорного кольору, обєм двигуна 3456 куб. см, номер шасі JTEES42A202206658, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії СХТ 065032, є обєктом оподаткування транспортним податком у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року.
		Отже, приймаючи 28 липня 2016 року оскаржуване податкове повідомлення-рішення №1201-13 за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, відповідач діяв не на підставі та не в межах повноважень, визначених законом, що є підставою для задоволення позову в цій частині.
		Надаючи оцінку доводам позивача щодо скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу суд зазначає наступне.
		Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
		Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобовязання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обовязок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України).
		Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобовязання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобовязання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (пункт 89.1 статті 89 Податкового кодексу України).
		Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
		Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке предявляється платнику податків, що має податковий борг.
		Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
		Відтак, виходячи з того, що оскаржувана податкова вимога винесена контролюючим органом виключно у звязку з наявною у позивача податкової заборгованості з транспортного податку, яка виникла, за посиланням відповідача, через несплату позивачем податкового зобовязання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 28 липня 2016 року №1201-13, щодо якого суд дійшов до висновку про його протиправність та скасування, з урахуванням похідного характеру оскаржуваної податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу, останні також є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування усіх накладених арештів на майно позивача суд виходить із наступного.
		Під час розгляду справи судом не встановлено та не доведено позивачем здійснення контролюючим органом опису у податкову заставу майна платника податків, у тому числі не виявлено складання податковим керуючим відповідних актів опису майна, на яке поширюється право податкової застави, також позивачем не наведено та не надано доказів накладення на його майно арешту, у звязку із чим суд зазначає про передчасність заявлення розглянутих вимог.
		З урахуванням викладеного суд не знайшов обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
		У відповідності до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1920 грн., сплаченого згідно квитанції від 16 березня 2017 року №163921431.
		Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу  задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2016 року №1201-13, винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
		Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 23 січня 2017 року №338-17/63, винесену Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.
		Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 27 січня 2017 року №957/10/04-36-17-01-14, винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Присудити на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 640 грн.
		Присудити на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 1280 грн.
		Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Повний текст постанови складений 13 квітня 2017 року. 
		 
		 
		Суддя                                                                                        ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...