Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/345/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 14.04.2017. Зареєстровано: 18.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 20.04.2017.

Результат оскарження 26.06.2017 Одеський апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"07" квітня 2017 р.Справа № 916/345/17
		Господарський суд Одеської області у складі:
		судді В.С. Петрова
		при секретарі Г.С. Граматик 
		 
		за участю представників:
		від прокуратури  Радзілевич Д.А.,
		від позивача  Вінічук І.А.,
		від відповідача  Джімула Т.Ю.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення збитків у розмірі 169312,50 грн., -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В засіданнях суду 27.03.2017 р. та 06.04.2017 р. оголошувалась перерва в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Заступник військового прокурора Одеського гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення збитків у розмірі 169312,50 грн., посилаючись на наступне.
		В провадженні військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016161010000165 від 01 червня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 425 КК України.
		Як вказує прокурор, досудовим розслідуванням встановлено, що внаслідок недбалого ставлення до служби невстановленими військовими службовими особами квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси сторонніми особами здійснено самовільне зайняття земельних ділянок військових містечок та незаконне використання об`єктів нерухомого військового майна, що перебуває на обліку та балансі квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса. 
		Зокрема, прокурор зазначає, що під час проведення слідчих (процесуальних) дій по кримінальному провадженню № 42016161010000165 від 01 червня 2016 року на території військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , в районі лісопосадки, виявлено 3 несанкціоновані сміттєзвалища (змішаного типу). Беручи до уваги те, що вказані порушення вимог Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону земель», «Про відходи» були наявними та свідчили про можливе завдання шкоди, наявність ознак кримінального правопорушення в діях посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку з чим прокуратура звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки. 
		Так, прокурор вказує, що ухвалою Приморського районного суду від 11.11.2016 р. (по справі №522/12901/16-к №1-кс/522/20415/16) клопотання прокуратури було задоволено, а проведення позапланової виїзної перевірки доручено спеціалістам Державної екологічної інспекції в Одеській області. Проведеною у період з 23.11.2016 р. по 25.11.2016 р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області позаплановою перевіркою військової частини НОМЕР_1 встановлено, що в південно-східній частині території військової частини, за адресою: АДРЕСА_1 , на відкритому ґрунті знаходиться несанкціоноване сміттєзвалище, яке складається з: твердих побутових відходів; деревини; пластмаси; целофану та картону. Розміри несанкціонованого сміттєзвалища: довжина - 21,5 м.; ширина - 4 м.; висота - 0,5 м. Загальна площа несанкціонованого сміттєзвалища - 86 кв.м.
		Як зазначає прокурор, за наслідками перевірки був складений відповідний акт та протокол про адміністративне правопорушення, які підписані службовими особами військової частини НОМЕР_1 . 
		Так, прокурор вказує, згідно розрахунку, проведеного спеціалістами Державної екологічної інспекції в Одеській області відповідно до «Методики визначення розмірів шкоди, обумовленої забрудненням та засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 р. № 149 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 р. № 422/13689), розмір заподіяної шкоди при засміченні земель побутовими, промисловими та іншими відходами складає 169312,5 грн. Таким чином, за ствердженнями прокурора, внаслідок засмічення земель військовою частиною НОМЕР_1 довкіллю була завдана шкода на суму 169312,50 грн.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.02.2017 р. позовну заяву Заступника військового прокурора Одеського гарнізону прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/345/17, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду. 
		Разом з тим слід зазначити, що чинним процесуальним законодавством передбачено право прокурора на звернення до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, в якій прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". 
		Відповідно до статті 29 ГПК України прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва. Підстави представництва прокурором інтересів держави визначені статтею 23 Закону, а саме: у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. 
		Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99, поняття „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, що міститься в частині другій статті 2 ГПК України, означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Із врахуванням того, що „інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому саме полягає порушення інтересів держави в конкретних правовідносинах. 
		Також Конституційний суд у рішенні від 8 квітня 1999 року у справі N 3-рп/99 вказав, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. 
		Як зазначено прокурором у позові, підставою представництва інтересів держави в суді є відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру наявність порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Так, за ствердженнями прокурора, в порушення вимог ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та п. 18 Положення про державну екологічну інспекцію України, затверджену Указом Президента України від 13.04.2011 №454/2011, Державною екологічною інспекцією в Одеській області заходи представницького характеру з питань відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення посадовими особами військової частини НОМЕР_2 законодавства про охорону навколишнього природного середовища, не вживались. На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», військовою прокуратурою Одеського гарнізону повідомлено суб`єкт владних повноважень - Державну екологічну інспекцію в Одеській області у формі звернення до суду з цим позовом та участі в його розгляді. Відтак, прокурор обґрунтовує звернення до суду із заявленим позовом.
		Позивач письмових пояснень по суті спору не надав, але представник позивача в засіданні суду позовні вимоги прокурора підтримав в повному обсязі.
		Відповідач проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 93-97). Зокрема, відповідач вказує, що позивачем наводяться докази, зокрема, протокол огляду місця події від 27 жовтня 2016 року разом з фотоматеріалами, на яких зафіксоване сміттєзвалище, датоване тим же періодом. Однак, відповідно до позовних вимог підставою до звернення до суду щодо стягнення суми в порядку відшкодування збитків заподіяних навколишньому природному середовищу в сумі 169312,50 грн. стали результати перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства військовою частиною від 25 листопада 2016 року. Тобто, як зазначає відповідач, позивачем в обґрунтування позовних вимог надано докази у вигляді матеріалів, що не відповідають перевірочному періоду, тобто не є належними доказами. Водночас, як стверджує відповідач, до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства військовою частиною від 25 листопада 2016 року протокол огляду місця події не складався, та фотоматеріали, що підтверджують факт засмічення земель в день перевірки 25 листопада 2106 року позивачем не надані. Більш того, як вказує відповідач, всупереч ствердженням позивача, 25 листопада 2016 року під час проведення інспекторами перевірки фактів наявності трьох несанкціонованих сміттєзвалищ, датованих 27 жовтня 2016 року не підтверджено. Також відповідач зазначає, що позивачем до позову додається розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Розрахунок збитків здійснено на підставі «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 жовтня 1997 року № 171 (зі змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 149 від 04.04.2007 р.). Як вказує відповідач, розрахунок розміру шкоди від засмічення земель, наведених у розрахунку в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки містять посилання на довідку територіального органу Держкомзему за показником 315 грн./кв.м. При цьому жодних документів, підтверджуючих цей показник, до розрахунку не долучено. Також відповідач вказує, що відповідно до результатів перевірки дотримання військовою частиною А3571 вимог природоохоронного законодавства 25 листопада 2016 року інспекторами Державної екологічної інспекції в Одеській області було складено акт перевірки від 25.11.2016 р. Акт був складений в двох примірниках, підписаний посадовими особами інспекції та військової частини, один з примірників акту був наданий до військової частини. До дійсного позову позивачем надано копію нібито цього ж акту перевірки від 25.11.2016 р. Проте, за ствердженнями відповідач, при аналізі доданого акту відповідачем було встановлено, що він відрізняється від оригіналу акту, примірник якого зберігається у військовій частині. Так, відповідач вказує, що відповідно до оригіналу акту перевірки від 25.11.2016 р. інспекторами державної екологічної інспекції на території військової частини було виявлено «сміттєзвалище органічного походження, яке більшою частиною складається з опалого листя, повалених дерев та невеликою кількістю побутових відходів». Проте в копії акту перевірки від 25.11.2016 р., наданої позивачем до позову в обґрунтування позовних вимог, той же самий пункт текстового опису характеру виявленого сміттєзвалища викладений в іншій редакції, а саме: «земельна ділянка засмічена твердими побутовими відходами, деревиною, пластмасою, целофаном, картоном». Як зазначає відповідач, останнє твердження не відповідає дійсності. Таким чином, відповідач вказує, що додану до позову копію акту відповідач вважає щонайменше хибною, невідомого походження та з очевидними ознаками внесенням змін в окремі аркуші вже після підписування його посадовими особами. Як вказує відповідач, виявлені на сміттєзвалищі листя та повалені дерева завідома не є речовинами, матеріалами або предметами, які утворюються в процесі виробництва чи споживання, так само як і не є товарами (продукцією). В той же час, чинне законодавство з охорони навколишнього природного середовища не містить визначення «відходи органічного» або «сміттєзвалище органічного походження», до складу яких інспекторами екологічної служби було віднесено опале листя та повалені дерева. Також відповідач зазначає, що в акті перевірки відсутні відомості щодо об`єму або процентної частки наявності побутових відходів серед відходів органічного походження. Обсяг побутових відходів в акті обмежується формулюваннями «невелика кількість», під час вимірювань інспекторами не визначався та під час проведення розрахунку не враховувався. За таких обставин, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора. 
		 
		Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до наступних висновків.
		В провадженні військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016161010000165 від 01 червня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 425 КК України.
		Як вказує прокурор, досудовим розслідуванням встановлено, що внаслідок недбалого ставлення до служби невстановленими військовими службовими особами квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси сторонніми особами здійснено самовільне зайняття земельних ділянок військових містечок та незаконне використання об`єктів нерухомого військового майна, що перебуває на обліку та балансі квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса. 
		Зокрема, прокурор зазначає, що під час проведення слідчих (процесуальних) дій по кримінальному провадженню № 42016161010000165 від 01 червня 2016 року на території військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: м. Одеса, вул. Шкільний аеродром, 1-А, в районі лісопосадки, виявлено 3 несанкціоновані сміттєзвалища (змішаного типу). Так прокурор зазначає, що беручи до уваги те, що вказані порушення вимог Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону земель», «Про відходи» були наявними та свідчили про можливе завдання шкоди, наявність ознак кримінального правопорушення в діях посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , прокуратура звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки. 
		Ухвалою Приморського районного суду від 11.11.2016 р. (по справі №522/12901/16-к №1-кс/522/20415/16) клопотання прокуратури було задоволено, а проведення позапланової виїзної перевірки доручено спеціалістам Державної екологічної інспекції в Одеській області. 
		Так, за ствердженнями прокурора, проведеною у період з 23.11.2016 р. по 25.11.2016 р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області позаплановою перевіркою військової частини НОМЕР_1 встановлено, що в південно-східній частині території військової частини, за адресою: м. Одеса, вул. Шкільний аеродром, 1-А, на відкритому ґрунті знаходиться несанкціоноване сміттєзвалище, яке складається з: твердих побутових відходів; деревини; пластмаси; целофану та картону. Розміри несанкціонованого сміттєзвалища: довжина - 21,5 м.; ширина - 4 м.; висота - 0,5 м. Загальна площа несанкціонованого сміттєзвалища - 86 кв.м. За наслідками перевірки був складений відповідний акт та протокол про адміністративне правопорушення № 001086 від 25.11.2016 р., які підписані службовими особами військової частини НОМЕР_1 . 
		Також в результаті проведеної перевірки, оформленої вказаним актом, спеціалістами Державної екологічної інспекції в Одеській області був складений розрахунок розміру шкоди відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, обумовленої забрудненням та засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 р. № 149 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 р. № 422/13689), за яким розмір заподіяної шкоди при засміченні земель побутовими, промисловими та іншими відходами складає 169312,5 грн. 
		01.12.2016 р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області було надіслано Військовій частині НОМЕР_1 претензію № 1 про відшкодування збитків у сумі 169312,50 грн., заподіяних державі порушенням внаслідок засмічення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства Військовою частиною НОМЕР_1 , в якій запропоновано на добровільних засадах в місячний термін внести вказану суму на відшкодування заподіяних збитків на розрахунковий рахунок № 33114331700005 фонду охорони навколишнього середовища Суворовського району м. Одеси, МФО 828011, код ЄДРПОУ 38016923, банк  ГУДКСУ в Одеській області, одержувач УК у м. Одесі, код бюджетної класифікації 24062100, балансовий рахунок 3311, символ звітності 331. Також зазначено, що в разі не отримання від Військовій частині НОМЕР_1 протягом 30 днів суми претензії або обґрунтованої відповіді на претензію справу про стягнення цієї суми буде передано до суду.
		20.12.2016 р. відповідачем було надіслано Державній екологічній інспекції в Одеській області відповідь на претензію вих. № 350/312/24/3504, в якій відповідач заперечує щодо зазначеного в претензії позивача № 1 від 01.12.2016 р. та вказує, що станом на 19.12.2016 р. наслідки засмічення земельної ділянки, виявленого актом перевірки, ліквідовано. Так, за ствердженнями відповідача, дерев`яні відходи у вигляді повалених дерев та гілок перероблені на дрова; органічні відходи у вигляді опалого листя та побутові відходи перевезені на визначену площадку з твердим покриттям. Також відповідач зазначає, що ним надана заявка від 19.12.2016 р. вих № 350/312/24/3491 до КЕВ м. Одеси на виділення коштів для вивозу зазначеного сміття на міське сміттєзвалище. 
		Разом з тим прокурор стверджує, що внаслідок засмічення земель Військовою частиною НОМЕР_1 була завдана довкіллю шкода на суму 169312,5 грн., що підлягає стягненню з відповідача. Так, прокурор посилається на порушення відповідачем природоохоронного законодавства, що полягає у засміченні земельних ресурсів. 
		Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
		Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель, у тому числі, від засмічення.
		Статтею 1 Закону України «Про відходи», на який посилається прокурор, визначено, що будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення, є відходами.
		Вимоги щодо зберігання та видалення відходів встановлені ст. 33 Закону України «Про відходи». Так, згідно з приписами ч. 4 ст. 33 Закону України «Про відходи» зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.
		Відповідно до ч. 7 ст. 33 Закону України «Про відходи» забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.
		В силу вимог ст. 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
		При цьому, ст. 42 Закону України "Про відходи" встановлено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності, зокрема за самовільне розміщення чи видалення відходів.
		Згідно ч. 2 ст. 46 Закону України «Про охорону земель» підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.
		Так, прокурор вказує, що вказані вимоги чинного законодавства недотримані посадовими особами військової частини НОМЕР_1 під час здійснення своєї діяльності на закріпленій наказом начальника Одеського гарнізону № 36 від 31.10.2008 р. земельній ділянці, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Шкільний аеродром, 1-А.
		Разом з тим підставою для звернення Військового прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області до суду з даним позовом стало порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме норм п. "в" ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 17, 33 Закону України "Про відходи". 
		У відповідності з вимогами підпункту „в ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
		Згідно ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Так, прокурор вказує, що згідно розрахунку проведеного спеціалістами Державної екологічної інспекції в Одеській області відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, обумовленої забрудненням та засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 р. № 149 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 р. № 422/13689), розмір заподіяної шкоди Військовою частиною НОМЕР_1 при засміченні земель побутовими, промисловими та іншими відходами складає 169312,5 грн. 
		Відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (надалі  Методика №149), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 №171, у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 р. № 149 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за №285/2725) ця методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності. Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.
		У цій Методиці терміни вживаються у такому значенні: 
		відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;
		засмічення земель - наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів;
		грунт - природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості  родючості;
		відкриті землі - землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, що включають незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю (кам`янисті місця, піски, яри, мочарі, солончаки), а також сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом.
		Згідно з п. 3.2. Методики №149 землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
		В п. 3.3. Методики вказано, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
		Приписами п. 3.5. Методики №149 встановлено, що при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. При цьому, об`єм відходів (м3), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (п. 3.5.1 Методики №149).
		Оцінюючи доданий до позову прокурора акт дотримання перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в період з 23.11.2016 р. по 25.11.2016 р. (а.с. 34-51), слід зазначити, що вказаний акт не містить підпису посадової особи, що проводила перевірку  Болбат А.В., тоді як в акті, який надано відповідачем до суду, підпис Болбат А.В. наявний. Більш того, судом під час розгляду справи встановлено факт розбіжностей змісту тексту вказаного акту перевірки в екземплярах позивача та відповідача. Так, в екземплярі акту перевірки позивача, оригінал якого було надано позивачем до суду для огляду та досліджено судом, міститься інший зміст щодо засміченої земельної ділянки: „земельна ділянка засмічена твердими побутовими відходами, деревиною, пластмасою, целлофаном, картоном... Натомість в екземплярі акту перевірки відповідача, оригінал якого надавався до суду для огляду, вказано наступне: „Сміттєзвалище органічного походження більшою частиною складається з опалого листя, повалених дерев та невеликою кількістю побутових відходів. Будь-яких пояснень з приводу вказаних фактів щодо розбіжностей в змісті акту перевірки прокурором та позивачем до суду не було надано. Між тим, враховуючи те, що в наданій прокурором до суду копії акту дотримання перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в період з 23.11.2016 р. по 25.11.2016 р., оригінал якого міститься у позивача, не міститься підпису особи, яка проводила перевірку, відповідно вказаний акт не може вважатися належним доказом виявленого правопорушення, про який йде мова в цьому акті.
		Також слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують місце, схему розміщення сміття в момент проведення перевірки, а також площу та об`єм несанкціонованих звалищ, які займали відходи і які підтверджують інформацію, вказану в акті перевірки. При цьому надані прокурором до суду довідка перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства від 27.10.2016 р., а також оригінали фотозйомок до протоколу огляду місця події від 27.10.2016 р. судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказані документи не мають відношення до спірного періоду перевірки 23-25.11.2016 р. 
		Більш того, враховуючи доводи прокурора про засмічення спірної земельної ділянки саме відходами з посиланням на акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення № 001086 від 25.11.2016 р., суд зазначає, що в акті та протоколі Державної екологічної інспекції мали бути відображені дані для розрахунку як площі засмічення, так і об`єму відходів, розміщених на земельній ділянці. Однак, ні акт, ні протокол не містять таких даних, як і вихідних даних для здійснення такого розрахунку, зокрема даних про товщину шару відходів, розміщених на земельній ділянці, як зазначено в п. 3.5, 3.5.1.Методики. 
		Наразі слід зазначити, що відповідач, хоча й не заперечує сам факт засмічення, але стверджував про те, що наслідки засмічення земельної ділянки, яке було виявлено перевіркою та вказано в акті, були ліквідовані ще в грудні 2016 року, однак доказів щодо вказаного моменту прибирання відповідачем не надано. Натомість часткову ліквідацію засмічення було встановлено судом при огляді спірної земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Шкільний аеродром, 1-А.
		Стосовно наданого позивачем до суду розрахунку суми збитків суд зазначає наступне.
		Згідно п. 5.1, 5.2. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена. Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (п. 5.6 Методики).
		Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою наведено в п 5.5 Методики: Ршз = А х Б х Гоз х П дз х К зз х К нв х Кег, де Ршз - розмір шкоди від засмічення земель, грн.; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100. Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./м 2; П дз - площа засміченої земельної ділянки, м 2; Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6; Кнв - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5; Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.
		Отже, головними показниками, які вплинули на розрахунок є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення (Гоз ); площа засміченої земельної ділянки (Пдз) та коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6 (Кзз).
		Відповідно до п. 5.8.2. Методики №149 довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до категорій за цільовим призначенням надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до особливо цінних земель надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
		У ст.ст. 5, 13, 15, 18, 20, 23 Закону України „Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. 
		Отже, виходячи з наведеного, показник нормативної грошової оціни земельної ділянки, що зазнала засмічення, має підтверджуватися витягом з технічної документації про нормативно-грошову оцінку землі.
		Як встановлено судом, наданий до позову розрахунок розміру шкоди від засмічення земель в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки містить посилання лише на довідку територіального органу Держкомзему за показником 315 грн./кв.м. При цьому, як вбачається зі змісту листа Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області від 02.11.20106 р. № 10-15-0.8-15952/2-16 щодо надання інформації про нормативну грошову оцінку 1 кв.м земельної ділянки за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 1-А, на якій розташована Військова часина НОМЕР_1 , копія якого надано прокурором до суду (а.с. 132), Управлінням було надано орієнтовний розрахунок нормативної вартості 1 кв.м земельної ділянки без наявних локальних комунікацій (водопостачання, каналізація, газопостачання, теплопостачання), при коефіцієнті функціонального використання Кф=0,1 та індексації, яка станом на 01.01.2016 р. становить 630,59 грн. 
		Однак, вказана у розрахунку розміру шкоди довідка територіального органу Держкомзему та вказаний вище лист Управління Держгеокадастру в розумінні вищенаведених положень чинного законодавства не є належним доказом на підтвердження нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки. При цьому жодних підтверджуючих цей показник документів, зокрема витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку, прокурором до розрахунку збитків не надано. 
		Так, ні прокурор, ні позивач не надали доказів того, що під час здійснення розрахунку інспектор керувався належними документами, які підтверджують нормативно-грошову оцінку 1 м2 земельної ділянки, що засмічена, а саме: витяг про нормативно-грошову оцінку землі, довідка, передбачена п. 5.8.2.
		Тим більш суд зазначає, що розмір шкоди внаслідок засмічення земель, що визначається за формулою 6, також має містити коефіцієнт засмічення земельної ділянки Кзз, який характеризує ступінь засмічення її відходами та визначається за додатком 6 цієї Методики (в якому наведені коефіцієнти засмічення зеленої ділянки) з урахуванням об`єму відходів (Ов), м 3, виходячи з товщини шару відходів. Однак, як зазначалось вище, такі дані відсутні в матеріалах перевірки та протоколі про адміністративне правопорушення. В свою чергу відсутність таких даних унеможливлює правильне та об`єктивне визначення розміру відповідальності відповідача на підставі вказаної Методики. 
		З огляду на викладене, на думку суду, наданий прокурором до позову розрахунок збитків є необґрунтованим, оскільки розмір шкоди, розрахованої позивачем за засмічення земель не відповідає Методиці №149.
		Разом з тим відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки  шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.
		З огляду на викладене та враховуючи те, що прокурором та позивачем не надано належних доказів заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу за засмічення земель у заявленому розмірі, суд не вбачає підстав для притягнення відповідача до відповідальності за передбачене п. "в" ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України порушення, урахуванням приписів ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. 
		Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Таким чином, оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову Заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області про стягнення з відповідача зазначеної у позові суми в розмірі 169312,50 грн., яка не ґрунтується на положеннях вищевказаної Методики № 149.
		 
		Керуючись ст.ст. 2, 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні позовних вимог Заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення збитків у розмірі 169312,50 грн. відмовити.
		 
		Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 12 квітня 2017 р. 
		 
		Суддя В.С. Петров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...