Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 489/6215/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 18.04.2017. Зареєстровано: 19.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2017.
Дата набрання законної сили: 18.04.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №489/6215/16-к 18.04.2017 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 квітня 2017 року м. Миколаїв
		Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах: 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря ОСОБА_4 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12016150040005687, за апеляційною скаргою прокурора Інгульського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2 Миколаївської області ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2017 року відносно
		ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Баку Апшеронського району Бакинської області Азейбарджані, громадянина Азербайджану, мешкає в АДРЕСА_1 , раніше судимого
		- 31.10.2016 р. Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст.185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі
		визнаного винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
		Учасники судового провадження:
		прокурор      ОСОБА_7 .
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
		Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2017 року ОСОБА_6 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі.
		На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31.10.2016 р. та ч. 2 ст. 185 КК України за даним вироком, призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі
		На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.07.2015 р. та остаточно призначено покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
		Позов представника потерпілого ОСОБА_8 залишено без розгляду.
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
		Прокурор просить вирок змінити та вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі.
		На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31.10.2016 р. за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, більш суворим, призначеним за даним вироком за ч. 2 ст. 185 КК України, вважати засудженим до остаточного покарання у виді 2 років позбавлення волі.
		В іншій частині вирок залишити без змін.
		Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
		В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи висновків суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_6 та доведеності його вини, зазначає що вирок є незаконним та таким що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		Вважає, що судом неправильно застосовані вимоги ч. 1, 4 ст. 70 та ст. 71 КК України, а також не прийнято до уваги роз`яснення викладені у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р.
		Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.07.2015 р. ОСОБА_6 засуджений за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.05.2015 р., більш суворим, призначеним за даним вироком, призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31.10.2016 р. ОСОБА_6 засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю даного вироку та вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.07.2015 р., ОСОБА_6 остаточно призначено покарання у виді 1 року 7 місяців позбавлення волі.
		Апелянт вважає, що суд неправильно застосував вимоги ст. 71 КК України і безпідставно приєднав невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.07.2015 р. оскільки вона вже була частково приєднана до покарання, призначеного вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31.10.2016 р., 
		Обставини, встановлені судом першої інстанції.
		16.10.2016 р. близько 09.10 год. ОСОБА_6 , знаходячись в приміщенні магазину «Ракушка» по просп. Богоявленському, 41а/1 в. м. Миколаєві, маючи намір на заволодіння чужим майном, діючи повторно, таємно викрав 1 кг. ікри «Чавичі», вартістю 1 409,40 грн., заподіявши майнову шкоду на зазначену суму.
		Дії ОСОБА_6 судом кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
		Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до наступного.
		Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
		У відповідності до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчинені злочину за обставин, встановлених судом, є обґрунтованими, відповідають дослідженим в судовому засіданні доказам, які викладені у вироку. Дії ОСОБА_6 судом кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України вірно та апелянтом не оспорюються, а тому апеляційним судом не переглядаються.
		Щодо призначення покарання, то, за матеріалів кримінального провадження вбачається наступне.
		ОСОБА_6 засуджений вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.07.2015 р. за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України (злочин вчинений 22.02.2015 р.) до 1 року позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки із покладенням обов`язків, передбачених п. п. 3, 4 ст. 76 КК України. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.05.2015 р., більш суворим призначеним за даним вироком, ОСОБА_6 призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 3, 4 ст. 76 КК України. 
		Вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31.10.2016 р. ОСОБА_6 засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, (злочини вчинені 29.02.2016 р., 26.04.2016 р., 17.07.2016 р.) та йому призначено покарання за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю цього вироку та вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.07.2015 р., остаточно призначено покарання у виді 1 року 7 місяців позбавлення волі. 
		За даним вироком ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, вчиненому (16.10.2016 р.) до ухвалення Корабельним районним судом м. Миколаєва вироку від 31.10.2016 р.
		За змістом ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, злочини ОСОБА_6 вчинені протягом з 29.02.2016 р. по 16.10.2016 р., тобто після ухвалення вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.07.2015 р. і до ухвалення відносно нього вироку Ленінським районним судом м. Миколаєва від 26.01.2017 р.
		Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р., коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші  після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку  за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього  за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім  за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно  за сукупністю вироків.
		Суд першої інстанції наведених рекомендацій постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» дотримався  призначаючи ОСОБА_9 покарання остаточно, правильно застосував закон, який підлягав застосуванню.
		Наведене свідчить про необґрунтованість доводів прокурора про те, що через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2017 року підлягає зміні із виключенням з резолютивної частини вироку посилання на призначення обвинуваченому покарання за ст. 71 КК України.
		Таким чином, суд першої інстанції правильно застосував Закон України про кримінальну відповідальність, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
		Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409 424, 532 КПК України, апеляційний суд 
		п о с т а н о в и в :
		апеляційну скаргу прокурора Інгульського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2 залишити без задоволення.
		Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2016 року яким ОСОБА_6 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України залишити без змін.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали суду.
		Судді
		_____________________ _______________ _____________
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...