Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/19286/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 20.04.2017. Зареєстровано: 21.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        
		 
		         ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА       
		 
		справа № 753/19286/16-ц
		                                           провадження № 2/753/1638/17     
		   Р І Ш Е Н Н Я 
		   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"11" квітня 2017 р.Дарницький районний суд м. Києва у складі:
		головуючого-судді                                             Шклянка М.П.
		при секретарях                                     Галян Л.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення,
		В С Т А Н О В И В :
		Позивачка звернулась з вищевказаним позовом до суду, посилаючись на те, що вона являється власником ? частини квартири АДРЕСА_1. Власником ? вказаної квартири являється відповідачка ОСОБА_3. Спірна квартира складається з двох ізольованих кімнат загальною площею 55.50 кв.м., жилою - 29,0 кв.м. квартирі зареєстровані вони з відповідачкою. В липні позивачка проходила планове післяопераційне лікування в Республіці Беларусь, повернувшись з якого, 25.07.2016 року до Києва не змогла потрапити до своєї квартири, оскільки відповідачка відмовилась впускати її в житло і сказала, що ключів не дасть. Вважаючи такі дії відповідачки неправомірними, які порушують її право власності, позивачка звернулась із вказаним позовом до суду, в якому просила винести рішення про її вселення в спірну квартиру.
		В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.
		Представник відповідача та відповідачка в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували в повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість позову та його недоведеність. Вказували, що відповідачка жодного разу не чинила перешкод позивачці у її вселенні до вказаної квартири, жодних доказів щодо перешкоджання такому вселенню представник позивача не надав і позивачка ніколи не намагалась вселитись в спірну квартиру. Відповідачка також повідомила, що у них з позивачкою склались неприязні стосунки, в зв'язку з чим вона неодноразово зверталась до правоохоронних органів. Такі стосунки унеможливлюють їх спільне проживання, проте, вона не проти вселення позивачки в спірну квартиру. В той же час зауважила, що вона заперечує щодо вселення позивачки в квартиру на підставі рішення суду.
		Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивачка ОСОБА_2, після смерті чоловіка ОСОБА_4 13.11.2015 року (а.с.6), відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.08.2016 року являється власником ? частини квартири АДРЕСА_1. Іншим співвласником квартири, а саме ? її частини явялється відповідачка ОСОБА_3, що підтверджується витягом Державного реєстру речовх прав на нерухоме майно (а.с.9). 
		Згідно довідки по формі -3 від 01.08.2016 року виданої ЖБК «Харчовик-7» №72, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані 2 особи (а.с.12): ОСОБА_2 та ОСОБА_3
		Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.  
		Правовою позицією Європейського суду з прав людини затверджено, зокрема п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод  гарантується кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.
		Відповідно до статей 317, 318 Цивільного кодексу (ЦК) України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Усі суб'єкти права власності с рівними перед законом.
		Власник, згідно зі статтею 319 ЦК України, володіє, користується, розпоряджаться своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
		 Згідно зі статтею 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його Здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Судом достовірно встановлено, що між сторонами склались вкрай неприязні стосунки, які, зокрема підтверджуються зверненнями відповідачки до правоохоронних органів (а.с.32,33), перепискою сторін через программу «Skype» (а.с.31), якою також підтверджується висловлене небажання відповідачки щодо проживання ОСОБА_2 в спірній квартирі. 
		Крім того, в судовому засіданні відповідачка та її представник, які неодноразово пояснювали щодо відсутності спору у вказаній справі, оскільки відповідачка не проти вселення позивачки в квартиру, в той же час, наголошували на тому, що заперечують проти позову. Відповідачка протягом розгляду справи неодноразово зверталась із зустрічним позовом про неможливість спільного проживання та вселення її в спірну квартиру, у прийнятті якого судом було відмовлено та наголошувала на тому, що не бажає вселення позивачки через рішення суду.
		Такі дії і висловлювання відповідачки в судовому засіданні, на думку суду, є достатніми доказами наявності спору, перешкоджання вселення позивачки в спірну квартиру та є підставою для задоволення позову. 
		Згідно ст. 155 ЖК України власника квартири не може бути позбавлено права користування жилим приміщенням крім випадків, передбачених законом.
		Згідно ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
		Згідно п.33 Постанови Пленуму ВССУ від 07 лютого 2014 року №5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" , застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.
		Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. 
		Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані (статті 57-59 ЦПК), на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки. 
		Виходячи з викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Крім того, задовольняючи позов повністю , суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат, та вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивачки суму судового збору.
		На підставі викладеного, керуючись, ст. 155 ЖК України, ст.ст.317,318,321, 391 ЦК України, ст.47 Конституції України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218, 294 ЦПК України ЦПК України суд, 
		В И Р І Ш И В:
		Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення задовольнити. 
		Вселити ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суму сулового збору в розмірі 551,20 грн.
		Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
		 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...