Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/8484/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Одержання хабара.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2017.
Дата набрання законної сили: 12.04.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		1[1]
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
		Апеляційного суду міста Києва в складі:
		 
		головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів  при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 ,розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 12 квітня 2017 року апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2017 року, щодо 
		 
		 
		ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вінниця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судді Суворовського районного суду м. Одеси, раніше не судимого,
		 
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України
		 
		за участю: прокурора  захисників  підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 ,
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Вказаною ухвалою суддівідмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 4-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_9  про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою:  АДРЕСА_2 у період з 21 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. до 17 травня 2017 року.
		 
		Згідно з ухвалою, слідчий суддя врахувавши те, що відповідно до ч. 1 ст. 482 КПКВища рада правосуддя надала згоду на утримання судді під вартою або арештом, врахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, те, що за наслідками розгляду клопотання встановлений лише один, реально існуючий ризик - незаконний вплив на інших підозрюваних та свідків, а також враховуючи передбаченіст. 178 КПКчинники, а саме репутацію підозрюваного, відсутність у нього судимостей, міцність соціальних зв`язків, наявність неповнолітніх дітей та непрацездатних утриманців, та прийшов до переконання, що належну процесуальну поведінку підозрюваного може забезпечити інший, більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт.
		 
		На ухвалу слідчого судді прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2017 року скасувати у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Прокурор в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що 12 березня 2017 року за результатами розгляду подання Генеральної прокуратури України Вищою радою правосуддя надано дозвіл на утримання судді ОСОБА_6 під вартою.
		Проте, слідчий суддя маючи відповідний дозвіл Вищої ради правосуддя на утримання судді ОСОБА_6 під вартою, прийняв рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, чим на думку прокурора судом допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
		В своїй апеляційній скарзі прокурор зазначає і те, що слідчий суддя визнавши наявність лише одного ризику, не врахував того, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не зможе повністю забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 .
		Крім того, прокурор стверджує, що судом не враховано того, що на даний час досудовим розслідуванням перевіряється причетність інших осіб до даного кримінального правопорушення, і ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення інших співучасників злочину та обставин кримінального правопорушення в цілому. На думку прокурора, не враховано і те, що  ОСОБА_6 будучи мешканцем м. Одеси вчинив, інкримінований йому злочин за попередньою змовою групою осіб з іншим мешканцем м. Одеси, а тому в разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може узгоджувати з іншими співучасниками вчинення злочину спільну лінію протидії слідству та суду, у тому числі шляхом незаконного впливу на підозрюваних та свідків.
		Також як вважає сторона обвинувачення, слідчий суддя залишив поза увагою той факт, що ОСОБА_6 займаючи посаду судді Суворовського районного суду м. Одеси та в разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зможе впливати на своїх колег - інших суддів Суворовського районного суду м. Одеси, на яких було перерозподілено для подальшого судового розгляду кримінальне провадження стосовно заявника ОСОБА_10 .
		Як вважає прокурор суд не врахував і того, що з огляду на тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення в разі застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, останній може виїхати за кордон та переховуватися від органів досудового слідства та суду.
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, доводи захисників та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили змінити ухвалу слідчого судді в частині визначення строку дії, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		 
		Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 22 вересня 2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22016000000000345, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 111, ч.ч. 1, 2 ст. 328 КК України.
		 
		21 лютого 2017 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у тому, що він будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, попросив надати та одержав для себе неправомірну вигоду за вчинення в інтересах того, хто надав неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		12 березня 2017 року рішенням Вищої ради правосуддя № 486/0/15-17 задоволено подання першого заступника Генерального прокурора України ОСОБА_11 та надано згоду на утримання судді Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 під вартою.
		13 березня 2017 року старший слідчий в ОВС 4-го відділу 1-го управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_12 , за погодженням прокурора, який здійснює процесуальне керівництво  ОСОБА_5 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.
		 
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2017 року відмолено у задоволенні вищевказаного клопотання органу досудового розслідування та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою:  АДРЕСА_2 у період з 21 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. до 17 травня 2017 року.
		 
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
		 
		Згіднозі ст. 2 КПК Україниосновним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		 
		Відповідно дост. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Згідно з ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
		При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
		 
		З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні старшого слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_6 вислухана думка прокурора та захисників, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
		 
		Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дослідив документи, долучені до клопотання старшого слідчого, які підтверджують наявність у діях ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, з`ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні підстав застосування саме такого запобіжного заходу, який передбаченийстаттею 183 КПК України.
		Разом з тим, врахувавши конкретні обставини справи та дані про особу ОСОБА_6 , а саме його репутацію, відсутність у нього судимостей, наявність міцних соціальних зв`язків, неповнолітніх дітей та непрацездатних утриманців, те що останній від слідства та суду не ухиляється, слідчий суддя прийшов до вірного висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що стороною обвинувачення не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для виконання підозрюваним належної процесуальної поведінки.
		Крім того, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про існування лише одного реально існуючого ризику - незаконного впливу ОСОБА_6 на інших підозрюваних та свідків в даному кримінальному провадженні, з чим погоджується і колегія суддів.
		 
		Згідно з ч. 3ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбаченихчастиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
		 
		Як вважає колегія суддів, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде достатнім для запобігання вищевказаного ризику, передбаченого п. 3 ч. 1ст. 177 КПК Українита для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків.
		З урахуванням положень ст.ст.177,178 КПК України, п. 1ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, суду належало з`ясувати чи тримання ОСОБА_6 під вартою є тим запобіжним заходом, який забезпечив би його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу, що, як вважає колегія суддів, було правильно зроблено слідчим суддею.
		 
		За таких обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту слід залишити без змін, оскільки, як вважає колегія суддів, такий запобіжний захід в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
		 
		Доводи автора апеляційної скарги про те, що застосовний щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в матеріалах провадження відсутні дані, які б обґрунтовували дане твердження. 
		 
		Інші доводи, на які посилається прокурор в своїй апеляційній скарзі також не можуть бути підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вони були належно оцінені слідчим суддею при винесенні оскаржуваної ухвали.
		 
		Разом з тим, як вважає колегія суддів, застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, а саме припустився порушення вимог ст. 219 КПК України, які істотно вплинули на правильність прийнятого рішення та які тягнуть за собою його скасування. 
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. 
		З матеріалів, доданих до клопотання про застосування запобіжного заходу вбачається, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України 21 лютого 2017 року.
		За таких обставин, граничний строк досудового розслідування, в контексті ч. 1 ст. 219 КПК України, спливає 21 квітня 2017 року. 
		Проте, в ухвалі слідчого судді про відмову з задоволенні клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та встановлено строк дії ухвали до 17 травня 2017 року, тобто поза межами граничного строку досудового розслідування. 
		Разом з тим, зі змісту ч. 2 ст. 219 КПК України вбачається, що строк досудового розслідування може бути продовжено у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.
		Однак, станом на 17 березня 2017 року, в матеріалах справи відсутня постанова прокурора про продовження строку досудового розслідування та не була надана прокурором в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги.
		 
		Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
		 
		З урахуванням викладеного, ухвала слідчого судді від 17 березня 2017 року, як така, що постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону України, підлягає скасуванню, з ухваленням нової ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби підозрюваному ОСОБА_6 строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування.
		 
		Керуючись ст. ст. 176  178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5  задовольнити частково.
		 
		Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 4-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБУ  ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 у період з 21 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. до 17 травня 2017 року, -скасувати.
		 
		Постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою:  АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати вищевказане місце проживання в період з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.
		Зобов`язати підозрюваного з`являтися за кожною вимогою суду чи органу державної влади протягом дії запобіжного заходу.
		 
		Роз`яснити підозрюваному, що, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органів Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків, використовувати електронні засоби контролю. 
		 
		Крім того, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного  ОСОБА_6 ,       ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов`язки:
		- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
		- не залишати м. Одеса без дозволу слідчого, прокурора, суду;
		- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;
		- утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_13 , свідком ОСОБА_10 .
		 
		Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного    ОСОБА_6 .
		 
		Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи слідчих у даному кримінальному провадженні.
		 
		Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного  ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення згаданих обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України визначити до 21 квітня 2017 року.
		 
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:
		 
		 
		 ОСОБА_1    ОСОБА_2  ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		Справа №11-сс/796/1785/2017 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції  ОСОБА_14  Доповідач: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...