Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/2953/16-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		13 квітня 2017 рокум. Київ 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і 
		кримінальних справ у складі:
		 
		Мазур Л.М.,                             Коротуна В.М.,                         Писаної Т.О.,                              
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Ковельської міської ради Волинської області про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок шляхом визнання недійсними державного акта, договору купівлі-продажу земельних ділянок і житлового будинку, скасування державної реєстрації прав власності на земельні ділянки, знесення незаконно встановленої огорожі, стягнення незаконно стягнутої суми та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_6 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 листопада         2016 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 23 грудня                  2016 року, 
		в с т а н о в и л а:
		У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, який уточнила в ході розгляду справи та остаточно просила повернути їй земельні ділянки, площею 331 кв. м та 380 кв. м (проїзд) за адресою: м. Ковель, вул. Будищанська, 22-А, шляхом визнання недійсними державного акта, договору купівлі-продажу земельних ділянок і житлового будинку, скасування державної реєстрації прав власності на земельні ділянки, знесення незаконно встановленої огорожі, стягнення незаконно стягнутої суми та відшкодування моральної шкоди.
		У листопаді 2016 року надійшла позовна заява ОСОБА_6, як третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору, про повернення майна шляхом визнання недійсними актів, питання про прийняття якої підлягало вирішенню судом у судовому засіданні.
		Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області 
		від 22 листопада 2016 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
		Не погоджуючись із указаною ухвалою, третя особа ОСОБА_6 та позивач ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу на зазначену ухвалу.
		Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 23 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відхилено, ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 листопада            2016 року залишено без змін.
		У касаційній скарзі ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просять скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу для подальшого розгляду.
		Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
		У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення ОСОБА_5 на неї, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав. 
		Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Згідно з ч. 3 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про перегляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
		Отже, системний аналіз п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України та положень         ст. 169 ЦПК України свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
		Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився у судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.
		Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		За ст. ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов'язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених ст. ст. 27, 29 ЦПК України, але зобов'язана здійснювати їх добросовісно (ч. 3 ст. 27 ЦПК України).
		Ураховуючи викладене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_4, оскільки позивач, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, не з'явився у судові засідання, призначені на 03 та 22 листопада 2016 року, та не надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що згідно з ч. 2 ст. 207 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. 
		Докази та обставини, на які посилаються заявники у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.
		Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявників з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.
		З огляду на вищевикладене та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
		у х в а л и л а:
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_6 відхилити.
		Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від                22 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від            23 грудня 2016 року залишити без змін.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Колегія суддів:                                                                         Л.М. Мазур 
		 
		 
		                                                                                                           В.М. Коротун
		 
		 
		                                                                                     Т.О. Писана

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...