Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 633/383/16-а : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 21.04.2017. Зареєстровано: 22.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2017.
Дата набрання законної сили: 19.04.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19 квітня 2017 р.Справа № 633/383/16-а
		Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		 
		Головуючого судді:                                           Яковенка М.М.
		суддів:                                                                   Лях О.П., Старосуда М.І.
		секретарі судового засідання:       Цибуковська А.П.
		за участю:
		позивачаОСОБА_1
		представник відповідачаОСОБА_2
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печенізького районного суду Харківської області від 31 січня 2017 року по справі № 633/383/16-а за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Печенізького районного суду Харківської області з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просив скасувати постанову заступника начальника Харківської митниці ДФС  начальника управління боротьби з митними правопорушеннями ОСОБА_3 у справі про порушення митних правил № 703/80700/16 від 8 грудня 2016 року, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, у звязку з чим, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів на суму 419 593 гривень 89 копійок.
		Постановою Печенізького районного суду Харківської області від 31 січня 2017 року відмовлено в задоволенні позову у повному обсязі (а.с.73-80).
		Позивач не погодившись з постановою суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі (а.с. 85-88). Апелянт наголошує, що в його діях відсутній склад правопорушення передбачений ст..485 МК України, тому як він не є тією особою, якій надавались пільги по сплаті митних платежів. Вказаний автомобіль позивачем на митну територію не возився в режимі тимчасового ввезення до 1 року та не отримував пільг щодо сплати митних платежів у звязку з таким ввезенням. 
		Позивач наполягав на задоволенні апеляційної скарги.
		Представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги та наполягав на залишенні її без задоволенні. Надані письмові заперечення.
		Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
		Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що 5 липня 2016 року о 18 годині 00 хвилин під час виконання службових обовязків, співробітниками Управління патрульної поліції в місті Харкові на перехресті вулиць Танкопія та Маршала Жукова, за порушення правил дорожнього руху був зупинений автомобіль НОМЕР_1, під керуванням громадянина України ОСОБА_1 В ході перевірки було встановлено невідповідність моделі транспортного засобу та VIN-коду зазначеному у наданому ОСОБА_1 свідоцтві № САА 187520 на імя ОСОБА_4 про реєстрацію транспортного засобу «FORD TRАNSIT».
		Згідно з Витягом з електронної бази даних АСМО «Інспектор», автомобіль «FORD TOURNEO», реєстраційний знак GTR768, VIN: WF0HXXTTPH5M61695, (країна реєстрації ОСОБА_5) був ввезений на митну територію України громадянином ОСОБА_6 ОСОБА_7 Еміном з метою особистого користування в митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року» (а.с. 38).
		Як зазначено у рапорті від 5 липня 2016 року позивач повідомив співробітникам Управління патрульної поліції в місті Харкові, що зазначений транспортний засіб придбав у громадянина ОСОБА_7, та про литовську реєстрацію йому нічого не відомо. Проте, згодом син ОСОБА_1 привіз йому номерні знаки Литовської Республіки GTR768, які ОСОБА_1 без пояснень прикріпив до транспортного засобу (а.с. 33-37).
		За даним фактом 5 липня 2016 року складено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 826419 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126, частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 51). Актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 5 липня 2016 року, у присутності двох свідків, автомобіль «FORD TOURNEO CONNECT», GTR768 був доставлений для зберігання на спеціальний майданчик по вулиці Льва Толстого (а.с. 52).
		У письмових поясненнях, наданих 5 липня 2016 року співробітникам Управління патрульної поліції в місті Харкові ОСОБА_1 вказав, що транспортний засіб «FORD TOURNEO» реєстраційний номер НОМЕР_2, на якому він переміщувався 5 липня 2016 року та був зупинений за порушення правил дорожнього руху належить йому (а.с. 48).
		У своїх поясненнях, наданих посадовим особам управління боротьби з митними правопорушеннями Харківської митниці ДФС від 2 вересня 2016 року ОСОБА_1 вказав, транспортний засіб «FORD TOURNEO» реєстраційний номер GTR768 він отримав 12 березня 2016 року від громадянина ОСОБА_6 ОСОБА_7 для проведення ремонтних робіт, а 5 липня 2016 року проводив «тест-драйв» авто, на якому закріпив реєстраційні номери АХ3029СВ замість GTR768. Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що 12 березня 2016 року являється днем останньої зустрічі його з ОСОБА_7 Еміном (а.с. 39).
		Відповідно до інформації, наданої листом оперативного управління Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС № 235/8/28-09-21-14 від 2 вересня 2016 року встановлено, що громадянин ОСОБА_6 ОСОБА_7 20 березня 2015 року виїхав з території України потягом сполучення «Харків-Санкт-Петербург» через пункт пропуску «Казача-Лопань», та станом на 2 вересня 2016 року до України не повертався (а.с. 55-57).
		26 липня 2016 року Харківською митницею ДФС отримано листа від Управління патрульної поліції у місті Харкові від 19 липня 2016 року № 3922/41/14/01-2016, яким повідомлено наступне (а.с. 42):
		07 липня 2016 року до Управління патрульної поліції міста Харкова надійшло звернення громадянина ОСОБА_1 щодо отримання автомобіля Ford Tourneo державний номер GTR768 на підставі доручення від 1 березня 2016 року, який 5 липня 2016 року, у відповідності до вимог статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, був доставлений на спеціальний майданчик.
		11 липня 2016 року ОСОБА_1 прибув до Управління патрульної поліції міста Харкова для отримання дозволу на видачу транспортного засобу Ford Tourneo державний номер GTR768 та повідомив, що користується вказаним автомобілем на законних підставах, що підтверджується відеозаписом з відео реєстратору № 2427».
		До вказаного листа Управління патрульної поліції міста Харкова надало копії (а.с. 43-52): 1) клопотання ОСОБА_1 від 7 липня 2016 року; 2) акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 5 липня 2016 року; 3) довіреності від 1 березня 2015 року, виданої Європейським агентством соціальної інформації в особі директора ОСОБА_8 ОСОБА_1 на право керування транспортним засобом Ford Tourneo Connect, 2005 р.в., д.р.н. GTR768, VIN код: WF0HXXTTPH5M61695; 4) договору від 1 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_9 та Європейським агентством соціальної інформації на право користування Ford Tourneo Connect, 2005 р.в., д.р.н. GTR768, VIN: WF0HXXTTPH5M61695, технічного паспорту № Е318777 (згідно якого власником автомобіля являється ОСОБА_9); 5) «заказ-наряда» від 12 березня 2016 року № б/н; 6) довіреності від 6 серпня 2013 року, виданої ОСОБА_9 громадянину ОСОБА_7 на право користування та розпорядження транспортним засобом Ford Tourneo Connect, 2005 р.в., GTR768, VIN: WF0HXXTTPH5M61695; 7) пояснень ОСОБА_1 від 5 липня 2016 року; 8) акта приймання-передачі транспортного засобу від 12 березня 2016 року; 9) свідоцтва платника єдиного податку; 10) акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 5 липня 216 року.
		Згідно з листом директора Департаменту боротьби з митними правопорушеннями ОСОБА_10 № 34080/7/99-99-20-03-17 від 20 жовтня 2016 року та листа-відповіді Митного Департаменту Міністерства фінансів Литовської Республіки від 30 вересня 2016 року № (20.3/15)3В-10033, повідомлено наступне, мовою оригіналу: «по данным регистрационного учета публичная организация Europos socialines informacijos agentura (код предприятия 302779432) зарегистрирована как юридическое лицо, но в настоящее время не имеет официально работающих лиц. ОСОБА_11 являлась работником организации с 01.06.2012 по 01.04.2015, а ОСОБА_12 (Konstiantyn Kuznietsov)  с 01.03.2013 по 04.05.2015» (а.с. 61-62).
		Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу про порушення митних правил № 703/80700/16 від 22 вересня 2016 року, 5 липня 2016 року співробітниками Управління патрульної поліції в місті Харкові за порушення правил дорожнього руху був зупинений транспортний засіб «FORD TOURNEO» реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням громадянина України ОСОБА_1, який для перевірки документів надав свідоцтво № САА 187520 про реєстрацію транспортного засобу «FORD TRАNSIT» реєстраційний номер НОМЕР_2, Vіn-код: WF0LXXGBVLTS12388, видане на ОСОБА_4. В ході перевірки документів співробітниками Управління патрульної поліції в місті Харкові було встановлено невідповідність фактичних моделі транспортного засобу та Vіn-коду зазначеним у свідоцтві № САА 187520. Так, на транспортному засобі було виявлено Vіn-код: WF0HXXTTPH5M61695. За даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску АСМО «Інспектор» вказаним номером кузову на митну територію України в зоні діяльності Харківської митниці ДФС 17 березня 2015 року громадянином ОСОБА_7 у митному режимі «тимчасове ввезення» було ввезено транспортний засіб іноземної реєстрації «FORD TOURNEO» реєстраційний номер GTR768 (а.с. 27-28).
		Відповідно до листа заступника начальника ОУ СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС підполковника податкової міліції ОСОБА_13 № 114/9/28-09-21-22 від 20 вересня 2016 року, здійснено перевірку транспортного засобу Ford Tourneo, номерний знак GTR768, країна LT, за VIN-кодом WF0HXXTTPH5M61695 та за допомогою інтернет ресурсу проведено аналітичне дослідження цін на транспортний засіб Ford Tourneo Connect  2005 р.в., 1.8. ТDCI та встановлено, що орієнтовна вартість автомобіля складає - $ 2 500 (сайт «Автомото-UA») (а.с. 58-59).
		Згідно з Витягом з електронної бази даних АСМО «Інспектор», головним державним інспектором ВПМП УБМП ХМСФС ОСОБА_5 здійснено розрахунок сум митних платежів, які підлягають сплаті при імпорті автомобіля (код товару: НОМЕР_3), станом на 5 липня 2016 року. Загальна сума платежів складає 161 780 гривень 26 копійок (а.с. 60).
		08 грудня 2016 року заступником начальника Харківської митниці Державної фіскальної служби України  начальником управління боротьби з митними правопорушеннями ОСОБА_3 була винесена постанова в справі про порушення митних правил № 703/80700/16, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів на суму 416 593 гривень 89 копійок (а.с. 3, 23-24).
		Здійснюючи апеляційний перегляд колегія суддів виходить з наступного.
		Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку та у розмірах, встановлених законом.
		Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
		Відповідно до ст. 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
		Зі змісту вказаної статті Кодексу вбачається, що склад такого порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків;                                  3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
		Частиною 1 статті 103 Митного кодексу України, визначено, що тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
		При чому, умови тимчасового ввезення транспортних засобів з місцем реєстрації в іноземній державі для резидентів та нерезидентів України є різними.
		Так, згідно з частинами 1, 2 статті 380 Митного Кодексу України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами транспортних засобів особистого користування з реєстрацією в іноземній державі на митну територію України дозволяється на строк до 1 року, при цьому такі транспортні засоби не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу. 
		Крім того, пунктом 8 частини 10 статті 374 Митного кодексу України визначено, що транспортні засоби особистого використання, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, а також пальне, що міститься у звичайних баках таких транспортних засобів звільняються від оподаткування митними платежами.
		Тоді як для громадян-резидентів встановлено дещо інші умови для тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України. Відповідно до статті 380 Митного кодексу України тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобовязання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
		При цьому, згідно з частиною 4 статті 380 Митного кодексу України встановлено, що транспортні засоби особистого користування, що перебувають у митному режимі «Тимчасове ввезення» можуть використовуватися на митній території України виключно тими громадянами, які ввезли їх в Україну, для їх особистих потреб, та не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані, чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам. Використання транспортних засобів, що класифікуються за товарною позицією 8903 згідно з УКТ ЗЕД, можуть використовуватись іншими громадянами за умови отримання ними належного дозволу користувача та згідно з інструкціями останнього.
		Як вбачається з витягу з електронних баз даних АСМО «Інспектор», транспортний засіб «FORD TOURNEO», VIN: WF0HXXTTPH5M61695, реєстраційний знак GTR 768, країна реєстрації  ОСОБА_5, був ввезений 17 березня 2015 року на митну територію України громадянином ОСОБА_6 ОСОБА_7 Еміном з метою особистого користування в митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року» (а.с. 38, 42).
		В той же час, 5 липня 2016 року приблизно о 18 годині 00 хвилин транспортним засобом «FORD TOURNEO», VIN: WF0HXXTTPH5M61695, реєстраційний знак GTR 768, керував позивач, при цьому не маючи при собі реєстраційного документу на транспортний засіб та закріпивши на ньому номерний знак від іншого транспортного засобу, про що було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 826419 від тієї ж дати (а.с. 51).
		У поясненнях, наданих працівникам УПП в місті Харкові від 5 липня 2016 року, позивач повідомив, що він рухався на своєму транспортному засобі «FORD TOURNEO», VIN: WF0HXXTTPH5M61695, реєстраційний знак GTR 768, переобладнанням якого він займався та перебував у процесі оформлення відповідних документів (а.с. 48). Ці відомості частково узгоджуються з інформацією, яка міститься в замовленні-наряді № б/н від 12 березня 2016 року, згідно з яким ОСОБА_7 передав зазначений автомобіль для проведення ремонту ФОП ОСОБА_1 (а.с. 47).
		Однак, документи, надані позивачем в обґрунтування наявності у нього права користування транспортним засобом «FORD TOURNEO», VIN: WF0HXXTTPH5M61695, реєстраційний знак GTR 768, не відповідають вимогам пункту b) статті 7 Додатку С до Конвенції про тимчасове ввезення, прийнятої 26 червня 1990 року в м. Стамбулі та ратифікованої Україною на підставі Закону України № 1661-IV від 24 березня 2004 року, та статті 109 Митного кодексу України, якою врегульовано порядок передачі права на тимчасове ввезення.
		Так, за заявою особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, орган доходів і зборів надає дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі за умови, що така інша особа:
		1)  відповідає вимогам, встановленим цим Кодексом; та
		2) приймає на себе зобовязання особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення.
		Судам обох інстанцій не було надано доказів дотримання вищенаведених вимог, а саме того, що ОСОБА_7, як особа, відповідальна за дотримання митного режиму тимчасового ввезення транспортного засобу «FORD TOURNEO», VIN: WF0HXXTTPH5M61695, реєстраційний знак GTR 768, звертався до органу доходів і зборів за отриманням дозволу на передачу права на тимчасове ввезення іншій особі, та щодо отримання ним такого дозволу на імя позивача. Як правильно зазначив суд першої інстанції, виключно такий дозвіл в розумінні частини 4 статті 70 КАС України в її системному звязку зі статтею 109 Митного кодексу України, є допустимим доказом наявності у позивача права користування транспортним засобом «FORD TOURNEO», VIN: WF0HXXTTPH5M61695, реєстраційний знак GTR 768, на митній території України.
		Судом першої інстанції надана правильна оцінка, що надані позивачем довіреність Європейської агенції соціальної інформації від 1 березня 2015 року, якою йому довірено керувати транспортним засобом «FORD TOURNEO», VIN: WF0HXXTTPH5M61695, реєстраційний знак GTR 768 (а.с. 45), а також довіреність від імені власника цього автомобіля на використання, керування, розпорядження на імя ОСОБА_7 (а.с. 53-54), не є належними і допустимими доказами наявності у позивача права користування цим транспортним засобом на митній території України.
		Такий висновок обґрунтовується тим, що у випадку реалізації позивачем прав, наданих йому на підставі довіреності Європейської агенції соціальної інформації від 1 березня 2015 року, умови перебування транспортного засобу «FORD TOURNEO», VIN: WF0HXXTTPH5M61695, реєстраційний знак GTR 768, на митній території України у митному режимі «Тимчасове ввезення» були б іншими, ніж ті, за яких транспортний засіб був ввезений нерезидентом ОСОБА_7 Еміном, а право позивача на тимчасове ввезення цього транспортного засобу було б похідним від сплати ним всіх митних платежів, передбачених частиною 3 статті 380 Митного кодексу України.
		Крім того, колегія суддів звертає увагу на різницю строку видачі довіреності, 01.03.2015 року та датою його ввезення 17 березня 2015 року на митну територію України громадянином ОСОБА_6 ОСОБА_7 Еміном з метою особистого користування в митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року», строк користування яким перевищив 1 рік.
		Як правильно зроблені судом першої інстанції висновки, що надані позивачем документи у сукупності з його діями щодо керування транспортним засобом «FORD TOURNEO», VIN: WF0HXXTTPH5M61695, реєстраційний знак GTR 768, зі свідомою заміною литовського реєстраційного номеру на український номер «АХ3029СВ», обєктивно свідчать про обізнаність позивача щодо митного режиму цього транспортного засобу, спрямованість його умислу на використання цього транспортного засобу без сплати митних платежів, мінімізацію ризиків викриття безпідставності такого використання, а зрештою, на ухилення від сплати митних платежів.
		При чому, колегія суддів звертає увагу, що позивач вже притягувався до відповідальності за аналогічне правопорушення (справа №633/179/16а).
		Колегія суддів виходячи із системного аналізу вказаних положень Закону, приходить до висновку, що у разі передачі права на тимчасове ввезення транспортного засобу особистого користування від громадянина-нерезидента до громадянина-резидента, останнім повинні бути сплачені всі митні платежі, які підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
		Виходячи з положень ст.ст. 458, 459, 485 МК України особою, яка підлягає відповідальності за ст. 485 МК України є особа, яка вчинила правопорушення - тобто використовувала товари стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги. 
		На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що використання транспортного засобу особистого користування іншою особою (без відповідного митного оформлення при передачі права на тимчасове ввезення), окрім особи якою такий транспортний засіб ввезено, являє собою використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
		При цьому суб'єктом, який притягується до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення, може бути не лише володілець товару (транспортного засобу), а й особа яка використовує цей товар (транспортний засіб). Тобто, коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за вчинення цього правопорушення, не обмежено лише тими особами, які отримали податкові пільги в ході митного оформлення товару.
		Тому доводи апелянта про те, що правопорушником згідно норми статті 485 МК України може бути лише особа, якій надавались такі пільги, є безпідставними.
		Окремо, колегія суддів звертає увагу, що як доказ правомірності керування транспортним засобом Ford Tourneo Connect, позивач надав до Управління патрульної поліції копію довіреності від 01.03.2015, виданої Європейським агентством соціальної інформації в особі ОСОБА_8 ОСОБА_12 на право керування транспортним засобом Ford Tourneo Connect, 2005 р.в, GTH768, VIN: WF0HXXTTPH5M61695.
		Разом з цим, митницею отримано листа від 30.09.2016 № (20.3/15)ЗВ- 10033 Митного департаменту Міністерства фінансів Литовської Республіки яким повідомлено наступне:
		«по данным регистрационного учета публичная организация Europos socialines informacijos agentura (код предпреятия 302779432) зарегистрирована как юридическое лицо, но в настоящее время не имеет официально работающих лиц. ОСОБА_11 являлась работником организации с 01.06.2012 по 01.04.2015, а ОСОБА_14 (Konstiantyn Kuznietsov) - с 01.03.2013 по 04.05.2015.»
		Одночасно з цим, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_14 зазначає, що той факт, що Європейське агентство соціальної інформації не має офіційно працюючих осіб спростовується випискою із Реєстру юридичних осіб Литовської республіки, згідно якій станом на 22.11.2016 ОСОБА_8 є директором організації. Разом з цим, дана виписка підтверджує факт обіймання посади ОСОБА_8 лише станом на 22.11.2016.
		Станом на момент вчинення правопорушення і 30.09.2016 (дата листа Митного департаменту Міністерства фінансів Литовської Республіки) вказана особа не займала даної посади.
		При цьому, позивач не зазначає відомостей про будь-який свій зв'язок з даною організацією, зареєстрованою в іншій країні.
		Зазначене ще раз підтверджує наявність складу порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України в діях ОСОБА_14, безпідставність та необґрунтованість вимог його апеляційної скарги.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що є підставою для відмови у позові.
		Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
		Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. 
		Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення. 
		Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
		Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 196, 198,  200,  205,  206,  211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		УХВАЛИВ :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
		Постанову Печенізького районного суду Харківської області від 31 січня 2017 року по справі № 633/383/16-а - залишити без змін.
		Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.
		У повному обсязі складена 21 квітня 2017 року. 
		 
		Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_15Судді(підпис)  (підпис) ОСОБА_16    ОСОБА_17

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...