Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/2899/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 24.04.2017. Зареєстровано: 24.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2017.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 569/2899/16-к
		 
		 
		УХВАЛА
		 
		про повернення обвинувального акта прокурору
		24 квітня 2017 року м. Рівне
		 
		Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		з участю прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження № 42015180000000163 від 02 липня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 368 КК України, -
		встановив:
		21 листопада 2016 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015180000000163 від 02 липня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 368 КК України.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2016 року дане кримінальне провадження було передано судді Рівненського міського суду ОСОБА_6 для розгляду.
		Ухвалою Рівненського міського суду від 05 грудня 2016 року заяву обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід судді Рівненського міського суду ОСОБА_6 та заяву судді Рівненського міського суду ОСОБА_6 про самовідвід було задоволено та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2016 року кримінальне провадження передано для розгляду судді Рівненського міського суду ОСОБА_1 .
		Ухвалою Рівненського міського суду від 12 грудня 2016 року було призначено підготовче судове засідання по даному кримінальному провадженню.
		09 лютого 2017 року в підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання про передачу кримінального провадження до Апеляційного суду Рівненської області для вирішення питання щодо направлення даного кримінального провадження до Костопільського районного суду Рівненської області.
		Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 20 лютого 2017 року в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 було відмовлено, справу повернуто до Рівненського міського суду Рівненської області.
		Як зазначено в обвинувальному акті, в кінці червня 2015 року ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді прокурора прокуратури Рівненського району Рівненської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, з використанням наданої йому влади, вирішив одержати неправомірну вигоду від ОСОБА_7 , який перебував у розшуку за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за фактом побиття ОСОБА_8 .
		Зокрема, ОСОБА_9 , здійснюючи функції прокурора у вказаному кримінальному провадженні, достовірно знаючи про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення та перебування останнього в розшуку, під час допиту ОСОБА_7 в якості свідка у іншому кримінальному провадженні, з метою створення умов для отримання неправомірної вигоди, запропонував останньому відшкодувати завданні потерпілому ОСОБА_8 , збитки, нібито для пом`якшення покарання за вчинений злочин.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на створення умов для отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_9 , 01.07.2015 року викликав у власний службовий кабінет потерпілого у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_8 , та повідомив останнього про необхідність підписання заяв та розписок щодо відсутності у нього претензій до ОСОБА_7 та з проханням закрити відносно нього кримінальне провадження, оскільки ОСОБА_7 виявив бажання відшкодувати завдані злочином збитки, на що ОСОБА_8 , погодився.
		Так, в ході чергової зустрічі, яка відбулась 02.07.2015 року в ранковий час, орієнтовно з 10 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв. у службовому кабінеті, що на першому поверсі адміністративного приміщення прокуратури Рівненського району Рівненської області за адресою м. Рівне, вул. П.Могили,47, ОСОБА_9 , в результаті попередньо створених ним же умов для отримання пропозиції неправомірної вигоди та неодноразових висловів прихильного ставлення до ОСОБА_7 у зв`язку з нібито його бажанням відшкодувати збитки потерпілому, отримав таку пропозицію від ОСОБА_7 та погодився вжити заходи щодо закриття відносно нього указаного кримінального провадження, нібито у зв`язку з відшкодування останнім збитків потерпілому у провадженні. Зокрема, після передачі ОСОБА_7 ОСОБА_10 клаптику паперу, на якому було прописом зазначено суму неправомірної вигоди, а саме 500 доларів США, ОСОБА_9 , не вживши жодних заходів до відмови у прийнятті незаконної пропозиції, попередження особи про неприпустимість подібних пропозицій та повідомлення свого безпосереднього керівництва, шляхом мовчазної згоди, прийняв указану незаконну пропозицію.
		Після указаного, продовжуючи свої злочинні дії, направленні на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_9 , 03.07.2015 року в період часу з 14 год. 05 хв. по 14 год. 35 хв., у власному службовому кабінеті, що на першому поверсі адміністративного приміщення прокуратури Рівненського району Рівненської області за адресою м. Рівне вул. П.Могили, 47, після підписання ОСОБА_8 , попередньо підготовлених ОСОБА_11 , заяв та розписок щодо відсутності до ОСОБА_7 будь-яких претензій та з прохання закрити відносно нього кримінальне провадження, за попередньою домовленістю, шляхом передачі через рукопожаття, отримав від ОСОБА_7 в якості неправомірної вигоди грошові кошти в сумі 12 тис. грн. за вжиття заходів щодо закриття відносно останнього кримінального провадження.
		За вищевказаних обставин, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище і яка, відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом корупційного діяння, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища.
		В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважав за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. 
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_5  адвокат ОСОБА_4 заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, мотивуючи тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Зазначила, що невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України полягає в тому, що у викладених в обвинувальному акті фактичних обставинах кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими не вказано ні часу, ні місця, коли ОСОБА_5 допитував ОСОБА_7 в якості свідка по іншому (не зазначено якому саме) кримінальному провадженні і з метою створення умов для одержання неправомірної вигоди, запропонував останньому відшкодувати потерпілому ОСОБА_8 збитки, нібито для пом`якшення покарання за вчинений злочин; ні часу, коли ОСОБА_5 01.07.2015 року викликав в свій службовий кабінет потерпілого ОСОБА_8  і повідомив останнього про необхідність підписання заяв та розписок щодо відсутності у нього претензій до ОСОБА_7 та з проханням закрити відносно нього кримінальне провадження. Тобто, в обвинувальному акті не конкретизовано при яких саме обставинах, коли та де саме ОСОБА_5 створив умови для отримання від ОСОБА_7 пропозиції неправомірної вигоди, що позбавляє сторону захисту можливості надати докази на спростування цих доводів сторони обвинувачення. Крім того вказала, що даний обвинувальний акт суперечить положенням п. 4 ч. 1 ст. 291 КПК України, оскільки містить прізвище, ім`я, по батькові та займану посаду слідчого в ОВС СВ прокуратури області ОСОБА_12 , який не здійснював досудове розслідування по даному кримінальному провадженні. Окремо захисник зазначає, що обвинувальний акт не може бути призначений судом до розгляду по суті, якщо він не відповідає процесуальному закону, зокрема ст. 291 КПК України, коли він містить суперечності у викладених в ньому фактичних обставинах кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. На підставі викладеного, просить суд клопотання задоволити.
		Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника та також заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, з підстав невідповідності обвинувального акту по формі і по змісту вимогам ст. 291 КПК України, зазначеним в письмовому клопотанні, зокрема: з підстав невідповідності реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам Закону, оскільки в ньому не відображені повні відомості про прийняті слідчим процесуальні рішення і вчиненні дії; обвинувальний акт не набув статусу офіційного документу тому, що на ньому не має печатки установи; також обвинувальний акт не містить прізвище, ім`я, по батькові та займану посаду слідчого, який проводив досудове розслідування та не містить дату й час його затвердження прокурором. Обвинувачений також звертає увагу суду на те, що прокурором не виконані судові рішення, якими неодноразово обвинувальні акти поверталися прокурору, недоліки не усунуті. Просив суд клопотання задоволити.
		Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти повернення обвинувального акту, оскільки доводи захисника та обвинуваченого не ґрунтуються на вимогах закону. Вказав, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, внесення подання про визначення підсудності, для повернення обвинувального акту прокурору не вбачається. Вважає, що вказані недоліки обвинувального акту можна усунути під час судового розгляду, а відсутнім в реєстрі матеріалів досудового розслідування рішенням та діям суд може дати оцінку з точки зору належності і допустимості під час винесення остаточного рішення у справі. Просив суд відмовити у задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_4 .
		Суд, заслухавши учасників судового засідання, вивчивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні та долучені до нього документи, приходить до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.
		Згідно з п. 3 ч. 3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогамКПК України.
		Відповідно до ч. 4ст. 110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченимст. 291 КПК України, яка в свою чергу містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
		Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
		У відповідності до ч. 1ст. 337 КПК Українисудовий розгляд проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.
		Як вбачається з Постанови Верховного Суду України № 5-328кс16 від 24 листопада 2016 року, у міжнародних джерелах права, зокрема в Конвенції, йдеться про те, що однією з гарантій права на справедливий суд, відповідно до п. «а» ч. 3 ст. 6, є негайна і детальна поінформованість зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
		Практика Європейського суду з прав людини орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті статті 6 Конвенції Європейський суд з прав людини покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи («Девеер проти Бельгії» від 27 лютого 1980 року).
		Також, Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення 
		У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду (рішення від 25.03.1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції»).
		Проте, під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 42015180000000163 від 02.07.2015 року встановлено, що обвинувальний акт від 10.11.2016 року не відповідає вимогамст. 291 КПК України, оскільки сформульоване обвинувачення за своїм змістом є неконкретним.
		Так, ОСОБА_5 обвинувачується в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища.
		При цьому, ні з фактичних обставин, ні з сформульованого прокурором обвинувачення не зрозуміло, за вчинення яких дій, які ОСОБА_5 міг або повинен був виконати з використанням наданого йому службового становища, або таких, які він не уповноважений був вчиняти, але до вчинення яких іншими службовими особами міг вжити заходів завдяки своєму службовому становищу, він одержав неправомірну вигоду.
		Також в обвинувального акті не знайшло свого відображення, якими діями та в який спосіб ОСОБА_5 вимагав неправомірну вигоду.
		Крім того, даний обвинувальний акт суперечить положенням п. 4 ч. 1 ст. 291 КПК України, оскільки, як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, долученого до обвинувального акту, досудове розслідування проводив слідчий в ОВС прокуратури Волинської області ОСОБА_13 , проте в обвинувальному акті вказано прізвище, ім`я, по батькові та займану посаду слідчого в ОВС СВ прокуратури області ОСОБА_12 .
		Також, в порушення вимог п. 9 ч. 2 ст. 291 КПК України, прокурором не затверджено обвинувальний акт та не скріплено його гербовою печаткою, що є порушенням вимог до реквізитів офіційного документу та має місце відсутність належного підтвердження повноважень прокурора. Оскільки в контексті примітки до ст. 358 КК України, під офіційним документом слід розуміти документ, що містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднання громадян, юридичних осіб, незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити. Саме підписання й затвердження обвинувального акту прокурором та скріплення його підпису печаткою надає цьому документу статус офіційного і свідчить про належний нагляд за досудовим розслідуванням (ухвала апеляційного суду Одеської області від 05.08.2015 року у справі № 521/12725/14-к). Зазначена правова позиція збігається з правовою позицією Верховного Суду України у справі № 5-50кс15 від 09.07.2015 року. Також в даному обвинувальному акті не зазначено дату і місце його затвердження прокурором.
		Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.10.2012 року № 223-1430/0/1-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей291,292 КПК України: зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.
		Як вбачається з обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, вказані документи містять положення, що суперечать один одному, а саме: в обвинувальному акті зазначені витрати на залучення експерта з проведення криміналістичні експертизи відео звукозапису № 2622/2623 від 20.07.2015 року, криміналістичної експертизи відео звукозапису № 2624/2625 від 20.07.2015 року, судової експертизи матеріалів, речовин, та виробів за експертною спеціальністю 8.11 № 2.1-440/15 від 14.07.2015 року. У той же час в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні дані щодо прийняття процесуального рішення про призначення вказаних трьох експертиз. Вказане свідчить про невідповідність обвинувального акту та додатків до нього вимогам ст. ст. 109, 291 КПК України.
		Крім того, варто зазначити, що стороною захисту й раніше заявлялися клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, які судом були задоволені, однак прокурор фактично не усунув їх, чим не виконав судові рішення, які набрали законної сили і є обов`язковими для виконання.
		Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що прокурором у відповідності до вимог кримінального процесуального закону не сформульоване конкретне обвинувачення відносно ОСОБА_5 , що унеможливлює призначення судового розгляду кримінального провадження, у зв`язку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через його невідповідність вимогам ст. 291 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.291, п. 3 ч. 2 ст.314, ст. ст.371,372,376 КПК України, суд 
		ухвалив:
		Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта прокурору  задоволити.
		Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні 42015180000000163 від 02 липня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 368 КК України, повернути прокурору відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Волинської області ОСОБА_3 , для усунення недоліків.
		Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Рівненської області протягом 7 діб з моменту проголошення.
		 
		Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...