Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/1183/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:; соціального захисту сімей із дітьми.
Надіслано судом: 24.04.2017. Зареєстровано: 25.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2017.
Дата набрання законної сили: 11.04.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 квітня 2017 р.                                                                                                                 Справа № 876/11056/15 
		Львівський апеляційний адміністративний суд в складі: 
		          головуючого судді Довгополова О.М., 
		          суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В., 
		з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В., 
		представника позивача ОСОБА_1, 
		представника відповідача Носик Н.Я., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Львова від 05 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, яким з врахуванням уточнення позовних вимог просила: визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку, допомоги при народженні дитини, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги малозабезпеченим сім'ям; стягнути з відповідача суму недоплаченої допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку в розмірі 87476,86 грн.; стягнути з відповідача суми недоплаченої допомоги при народженні сина ОСОБА_6 в розмірі 36250,00 грн., при народженні дочки ОСОБА_7 в розмірі 37760,00 грн. і при народженні дочки ОСОБА_8 в розмірі 55080,00 грн.; стягнути з відповідача суму недоплаченої щомісячної допомоги на дітей одиноким матерям в розмірі 99380,00 грн.; стягнути з відповідача суму недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям в розмірі 124973,54 грн.; стягнути з відповідача суму невиплаченої одноразової допомоги багатодітним сім'ям, які мають на утриманні шестеро і більше дітей, для їхнього відпочинку або оздоровлення в розмірі 7500,00 грн.; зобов'язати відповідача виплачувати допомогу при народженні сина ОСОБА_9 як на третю дитину. 
		Постановою Шевченківського районного суду міста Львова від 05 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено. 
		Постанова мотивована тим, що позивач не надала суду належних і достатніх доказів порушення відповідачем її прав у спірних правовідносинах, а відповідач, в свою чергу, довів правомірність своїх дій щодо нарахування та виплати позивачу спірних соціальних виплат. Враховуючи наведене та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є безпідставний, а тому не підлягає задоволенню. 
		Постанову в апеляційному порядку оскаржила позивач, вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки суд неповно з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також суд порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити. 
		На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що протягом 2007-2014 років відповідач виплачував їй спірні соціальні допомоги всупереч вимогам Законів України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», «Про охорону дитинства», «Про державний бюджет України на 2007 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» та рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, а саме виплачував ці допомоги в розмірах, менших, ніж визначено даними актами законодавства, чим порушив її право на належний соціальний захист. Також позивач вказує, що в серпні 2009 року у неї безпідставно було відібрано п'ятеро дітей, що призвело до того, що відповідач проводив маніпуляції з виплатами, кожного разу позбавляючи її сім'ю соціальних виплат на всіх дітей, незважаючи на те, що її не було позбавлено батьківських прав. При цьому, позивач вважає, що при поміщенні дітей у дитячі будинки гарантовані державою виплати перераховуються саме на їх рахунок. 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Як встановив суд, ОСОБА_3 народила 10 дітей, а саме: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_9 і ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_10. 
		В період з 13.04.2005 року до 28.02.2015 року ОСОБА_3 як отримувач державних соціальних допомог перебувала на обліку у Шевченківському відділі соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, а пізніше - у Галицькому. 
		Колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність дій відповідача щодо обчислення розмірів і виплати позивачу спірних соціальних допомог, виходячи з наступного. 
		Щодо допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за 2007-2012 роки колегія суддів зазначає наступне. 
		Частиною 1 ст. 15 Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, чинній з 01.01.2007 року було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення  нею  трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. 
		Однак дію цієї норми було зупинено на 2007 рік згідно з п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року, а абз. 3 ч. 2 ст. 56 цього Закону було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
		Зазначені норми Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, відповідно втратили чинність з дня прийняття цього рішення, проте були чинними до цього моменту та підлягали застосуванню і виконанню. 
		Частиною 1 ст. 15 Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, яка набула чинності з 01.01.2008 року, було визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. 
		Також ч. 2 ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» і ч. 2 ст. 45 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» було встановлено, що в 2009 і 2010 роках допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. 
		«Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751. 
		Пунктами 18-19 цього Порядку в редакції, чинній з 01.01.2007 року, було визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного  віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Усиновителям та опікунам допомога призначається не раніше ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки. Днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами. 
		Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення зазначеної допомоги по день досягнення дитиною вказаного віку включно. 
		Також абз. 2 п. 19 цього Порядку в редакції, яка набула чинності з 23.08.2008 року, було встановлено, що виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі. Для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім'ї та декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї). Розмір допомоги, яка надається з урахуванням доходів сім'ї, може бути перерахований з місяця подання отримувачем допомоги заяви до закінчення строку її призначення.
		Як встановив суд з наданих сторонами письмових доказів на підставі поданих позивачем заяв Шевченківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради у спірному періоді, а саме у 2007-2014 роках, призначив та виплачував їй допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в таких розмірах: на ОСОБА_10 з 01.01.2007 року до ІНФОРМАЦІЯ_11 в розмірі 90,00 грн., на ОСОБА_11, з 01.01.2007 року в розмірі 90,00 грн., а з 01.01.2008 року 130,00 грн., на ОСОБА_12, з 31.01.2007 року в розмірі 90,00 грн., а з 01.01.2008 року130,00 грн., на ОСОБА_13, в період з 21.01.2008 року до ІНФОРМАЦІЯ_12 в розмірі 130,00 грн., за ОСОБА_6 з 30.03.2009 року до ІНФОРМАЦІЯ_13 у розмірі 130,00 грн. (також в зв'язку з його народженням в межах терміну призначення допомоги по догляду за дітьми ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6 було проведено перерахунок допомоги за період з 01.03.2009 року до 30.06.2009 року), на ОСОБА_7 в період з 15.09.2010 року до ІНФОРМАЦІЯ_14 в розмірі 130,00 грн., на ОСОБА_8 в період з 16.05.2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_15 в розмірі 130 грн., на ОСОБА_9 в період з 28.11.2012 року до ІНФОРМАЦІЯ_16 в розмірі 130,00 грн., на ОСОБА_14 в період з 16.09.2013 року до ІНФОРМАЦІЯ_17 у розмірі 130,00 грн. 
		При цьому, в періоди з 01.01.2007 року до 30.06.2007 року, з 01.01.2008 року до 30.06.2008 року, з 01.01.2009 року до 30.06.2009 року, з 01.10.2010 року до 31.03.2011 року, з 01.04.2011 року до 31.03.2012 року, з 28.11.2012 року до 30.04.2014 року допомога на дітей виплачувалась позивачу у розмірі, що перевищує мінімальний. 
		Водночас в періоди з 01.07.2008 року до 13.09.2008 року і з 01.07.2009 року до 31.08.2009 року зазначена допомога виплачувалась в мінімальному розмірі в зв'язку з відсутністю звернення позивача із заявою про призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний та непідтвердженням нею такого права відповідними документами. 
		При цьому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи та розрахунки позивача про протиправність дій відповідача щодо виплати їй даної допомоги в мінімальному розмірі у вказаних періодах, оскільки наведеними  вище нормами законодавства чітко передбачено, що особа має право на отримання допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, лише у випадку подання відповідної заяви і надання необхідних документів, чого позивач у зазначених вище періодах не зробила. 
		Також колегія суддів враховує, що розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.08.2009 року № 592а малолітніх ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11 було влаштовано в будинок дитини. А згідно з розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 04.05.2011 року № 353 перелічених вище дітей було повернуто батькам з Дитячих комунальних будинків дитини № 1 і № 2 м. Львова. 
		В зв'язку з цими обставинами відповідач з 01.09.2009 року припинив виплату позивачу допомог по догляду за цими дітьми до досягнення ними трирічного віку, а з 06.05.2011 року відновив таку виплату в розмірі 130,00 грн. на кожну дитину (при цьому, з 01.05.2011 року до 30.09.2011 року у розмірі, що перевищує мінімальний). 
		Також 13.12.2011 року Жидачівська районна державна адміністрація Львівської області прийняла розпорядження про негайне відібрання малолітніх дітей ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 Однак відповідно до окремої ухвали Шевченківського райсуду м. Львова від 12.11.2012 року було зобов'язано Жидачівську районну державну адміністрацію Львівської області і Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради вирішити питання про передачу перелічених дітей для проживання разом з батьками, в зв'язку з чим згідно з розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 26.11.2012 року № 764 цих дітей було повернуто батькам. 
		В зв'язку з наведеними обставинами відповідач з 01.01.2012 року припинив виплату позивачу допомоги по догляду за цими дітьми до досягнення ними трирічного віку, а з 28.11.2012 року відновив таку виплату в розмірі, що перевищує мінімальний. 
		Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_18 помер син позивача ОСОБА_6, в зв'язку з чим з 01.01.2012 року відповідач припинив виплату допомоги на нього. 
		Відповідно до норм п. 23 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку припиняється, зокрема, у разі смерті дитини та тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання та/або відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу. 
		Таким чином, оскільки в періоди з 01.09.2009 року до 06.05.2011 року та з 01.01.2012 року до 28.11.2012 року діти позивача ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_8 і ОСОБА_7 були відібрані у батьків і влаштовані в будинок дитини, відповідач правомірно припинив виплату їй допомоги по догляду за цими дітьми у відповідних періодах, поновивши її виплату після повернення дітей. 
		Враховуючи встановлені обставини, описані вище, та норми законодавства, які регулювали порядок і розмір виплати допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у відповідних періодах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Шевченківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нараховував і виплачував ОСОБА_3 у 2007-2014 роках допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку з дотриманням вимог законодавства. 
		Щодо допомоги при народженні дітей колегія суддів зазначає наступне.
		Предметом спору у справі є правильність обчислення відповідачем розміру даної допомоги, виплаченої позивачу при народженні дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7 і ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8. 
		Порядок призначення, виплат і розміри даної допомоги визначався ст. ст. 10-12 Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» і п. п. 10-16 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751. 
		Так, згідно з ст. 12 даного Закону і п. 13 Порядку були встановлені наступні розміри допомоги. 
		Станом на дні народження ОСОБА_6 і ОСОБА_7 допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 грудня 2007 року, надається у розмірі 12240 гривень - на першу дитину, 25000 гривень - на другу дитину, 50000 гривень - на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється  одноразово при народженні першої  дитини в  сумі 4800 гривень,  другої дитини - 4840 гривень, третьої та наступної дитини - 5000 гривень,  решта суми на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців (620 гривень щомісяця), на другу дитину - 24 місяців (840 гривень щомісяця), на третю і наступну дитину - 36 місяців (1250 гривень щомісяця) рівними частинами. 
		Станом на день народження ОСОБА_8 допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 грудня 2010 року, надається у сумі, кратній 22 розмірам прожиткового мінімуму, - на першу дитину; кратній 45 розмірам прожиткового мінімуму, - на другу дитину; кратній 90 розмірам прожиткового мінімуму, - на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців, на другу дитину - 24 місяців, на третю і кожну наступну дитину - 36 місяців рівними частинами При цьому така допомога надається у розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановленого на день народження дитини. 
		Станом на день народження ОСОБА_9 допомога при народженні дитини, яка народилася після 8 квітня 2011 року, надається в сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, - на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, - на другу дитину; кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, - на  третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом 24 місяців, на другу дитину - 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину - 72 місяців рівними частинами. При цьому така допомога надається у розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років,  встановленого на день народження дитини. 
		Як встановив суд з наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень сторін, відповідач призначив ОСОБА_3 допомогу при народженні дитини ОСОБА_6 як на п'яту дитину в розмірі 50000,00 грн., з них 5000,00 грн. одноразово і по 1250,00 грн. щомісячно в період з 01.02.2009 року до 31.01.2012 року. 
		Однак, як зазначено вище, відповідно до розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.08.2009 року № 592а малолітнього ОСОБА_6 було влаштовано в будинок дитини, в зв'язку з чим відповідач згідно з рішенням від 27.08.2009 року припинив з 01.09.2009 року виплату допомоги при народженні цієї дитини, а з 01.05.2011 року поновив її виплату на підставі заяви позивача та розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 04.05.2011 року № 353 про повернення дітей. Крім того, в зв'язку із смертю ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_19 відповідач припинив виплату даної допомоги з 01.01.2012 року. 
		Відповідно до ч. 5 ст.11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та п. 13 зазначеного вище Порядку виплата допомоги при народженні дитини припиняється, зокрема, у разі відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав та/або тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, а також у разі смерті дитини. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу. 
		При цьому, даною нормою передбачено, що у разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання виплата раніше призначеної допомоги поновлюється органами соціального захисту населення шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини. 
		Відповідно до п. п. 1.4, 1.5, 1.6, 2.1, 2.3 «Порядку виплати державної допомоги при народженні дитини в разі її влаштування до дитячого закладу (будинку дитини) на повне державне утримання» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 19.05.2008 року № 254/704/260/427/2014, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.06.2008 року за № 495/15186, допомога при народженні дитини дітям, яких було влаштовано на повне державне утримання, призначається та перераховується на рахунок дитини на підставі звернення адміністрації будинку дитини. Адміністрація будинку дитини зобов'язана звернутися до органів праці та соціального захисту населення протягом десяти днів з моменту влаштування дитини до закладу, але не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. 
		Допомога при народженні дитини в разі її влаштування до будинку дитини на повне державне утримання виплачується шляхом перерахування на відкритий в установі уповноваженого банку (далі - банківська установа) вкладний (депозитний) рахунок дитини. 
		Належні кошти перераховуються на рахунок дитини в розмірах та строках, визначених пунктом 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми. Допомога при народженні дитини в разі її влаштування до будинку дитини на повне державне утримання призначається і виплачується у розмірі, установленому для першої дитини. Якщо допомога при народженні дитини вже була призначена до моменту влаштування дитини до дитячого закладу (будинку дитини) на повне державне утримання, виплата допомоги продовжується до закінчення терміну її виплати шляхом зарахування допомоги на відкритий в банківській установі вкладний (депозитний) рахунок дитини. 
		Для призначення та виплати допомоги при народженні дитини подаються такі документи: заява адміністрації будинку дитини; копія свідоцтва про народження дитини. 
		Обов'язок щодо оформлення та подання органу праці та соціального захисту населення документів, необхідних для призначення допомоги при народженні дитини та її виплати відповідно до норм цього Порядку, покладається на адміністрацію будинку дитини, яка відповідає за своєчасність надання зазначених документів та їх повноту. 
		Адміністрація будинку дитини протягом десяти днів з моменту влаштування дитини до закладу повинна відкрити в банківській установі вкладний (депозитний) рахунок на ім'я дитини.
		Виплата належної допомоги при народженні дитини в разі її влаштування до будинку дитини на повне державне утримання здійснюється органами праці та соціального захисту населення за місцезнаходженням дитячого закладу на підставі рішення про призначення такої допомоги. 
		Вкладні (депозитні) рахунки на ім'я дітей відкриваються адміністрацією будинку дитини у банківських установах відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за N 1172/8493. 
		Враховуючи положення наведених вище норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обов'язок щодо оформлення та подання органу соціального захисту населення документів, необхідних для призначення допомоги при народженні дитини та її виплати покладено на адміністрацію будинку дитини, і виплата належної допомоги при народженні дитини в разі її влаштування до будинку дитини на повне державне утримання здійснюється саме за місцезнаходженням дитячого закладу. 
		Таким чином, оскільки малолітній ОСОБА_6 перебував на повному державному забезпеченні у Комунальному будинку дитини № 2 м. Львова, розташованому на території Франківського району м. Львова, адміністрація цього будинку зобов'язана була вчинити дії, передбачені для продовження виплати допомоги при народженні дитини. 
		Відповідно немає порушень з боку Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо невиплати допомоги при народженні ОСОБА_6 за час його перебування в будинку дитини на повному державному утриманні. 
		Також відповідач призначив ОСОБА_3 допомогу при народженні дитини ОСОБА_7 як на першу дитину в розмірі 12240,00 грн., з них 4800,00 грн. одноразово і по 620,00 грн. щомісячно в період з 01.04.2010 року до 31.03.2011 року і дана допомога була виплачена у повному обсязі. 
		Пунктом 13 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 (в чинній на той час редакції) було передбачено, що розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини, визначається з урахуванням кількості живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких зазначена особа (її чоловік, дружина) відмовилась, а також дітей, які передані на виховання іншій особі, та повнолітньої дочки (повнолітнього сина) чоловіка, які не були усиновлені дружиною. У разі народження двійні або більшої кількості дітей кожна дитина з їх числа вважається наступною. 
		Враховуючи положення наведеної норми та ту обставину, що на момент призначення позивачу допомоги при народженні ОСОБА_7 інші діти позивача не перебували на її утриманні, оскільки були передані на повне державне утримання в будинок дитини на підставі розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.08.2009 року № 592а, про що зазначено вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність призначення відповідачем спірної допомоги на вказану дитину як на першу. При цьому, подальше повернення позивачу дітей, які перебували в будинку дитини, не є підставою для перерахунку допомоги при народженні ОСОБА_7 як на третю чи наступну дитину (в даному випадку шосту), оскільки відповідно до норм зазначеного Порядку орган соціального захисту призначає допомогу відповідно до законодавства і підстав, що мали місце на час призначення допомоги, і даним Порядком не передбачено перерахунку в зв'язку з подальшою зміною цих підстав. 
		Також відповідач призначив ОСОБА_3 допомогу при народженні дитини ОСОБА_8 в розмірі 45 прожиткових мінімумів для дітей віком до шести років, з них 7344,00 грн. одноразово і по 1224,00 грн. щомісячно в період з 01.04.2011 року до 31.03.2013 року. 
		З врахуванням наведених вище обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про правомірність призначення відповідачем допомоги при народженні ОСОБА_8 як на другу дитину, оскільки на день її народження ІНФОРМАЦІЯ_7 на утриманні позивача перебувала фактично лише одна дитина ОСОБА_7, оскільки інші діти перебували на повному державному утриманні в будинку дитини. 
		Крім того, на підставі зазначеного вище розпорядження Жидачівської районної державної адміністрації від 13.12.2011 року № 1049 малолітню ОСОБА_8 було відібрано від батьків та поміщено в Комунальний заклад Львівської обласної ради «Будинок дитини № 1 для дітей з ураженням центральної нервової системи і порушенням психіки», в зв'язку з чим відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» і п. 13 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», виплату допомоги при народженні цієї дитини було припинено з 01.01.2012 року. 
		Відповідно нарахування і виплата допомоги при народженні ОСОБА_8 на час її перебування в будинку дитини регулювалась зазначеними вище нормами «Порядку виплати державної допомоги при народженні дитини в разі її влаштування до дитячого закладу (будинку дитини) на повне державне утримання». 
		Таким чином, оскільки малолітня ОСОБА_8 перебувала на повному державному забезпеченні в Комунальному закладі «Будинок дитини № 1 для дітей з ураженням центральної нервової системи і порушенням психіки», розташованому на території Франківського району м. Львова, адміністрація цього будинку зобов'язана була вчинити передбачені зазначеним Порядком дії, передбачені для продовження виплати допомоги при народженні дитини. 
		Відповідно немає порушень з боку Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо невиплати допомоги при народженні ОСОБА_8 за час її перебування в будинку дитини на повному державному утриманні. 
		Також, як встановив суд з матеріалів справи, 28.11.2012 року позивач звернулась до відповідача із заявою про поновлення виплати допомоги при народженні дитини ОСОБА_8, однак рішенням від 04.12.2012 року їй було відмовлено в поновленні виплати даної допомоги. 
		Відповідно до абз. 24 п. 13 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» виплата допомоги поновлюється у випадках, передбачених абзацами восьмим-чотирнадцятим, сімнадцятим і вісімнадцятим пункту 13 цього Порядку, у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, опікун), звернулася протягом шести місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою. 
		Таки чином, позивач звернулась із зазначеною заявою після спливу шести місяців з моменту припинення виплати спірної допомоги і нормами вказаного порядку не передбачено можливості поновлення цього строку, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність зазначеного рішення Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про відмову в поновленні ОСОБА_3 допомоги при народженні дитини ОСОБА_8 
		Також відповідач призначив ОСОБА_3 допомогу при народженні дитини ОСОБА_9 в розмірі 120 прожиткових мінімумів для дітей віком до шести років, з них 9110,00 грн. одноразово і по 1391,81 грн. щомісячно в період з 01.06.2012 року до 31.05.2018 року. 
		Дана допомога призначена як на третю та наступну (восьму) дитину і, як встановив суд на підставі наданих відповідачем доказів, а саме копій рішень, довідки про нараховані суми допомоги тощо, на час розгляду справи судом першої інстанції виплата зазначеної допомоги здійснювалась у призначеному розмірі, чого позивач не спростувала. 
		Щодо допомоги на дітей одиноким матерям колегія суддів зазначає наступне.
		Як встановив суд, щодо семи дітей, а саме ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_14 позивач має статус одинокої матері. 
		Відповідно до положень ст. ст. 18-1 - 18-3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини. 
		Допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності відповідної  довідки державного органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей  про батька (матір) дитини. Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги, передбачених цим Законом. 
		Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам (вдовам, вдівцям), матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти  навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 
		Аналогічні норми передбачені також п. п. 33-34 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми». 
		Також відповідно до п. 36 цього Порядку виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі. 
		Водночас згідно з нормами п. п. 33, 36 цього Порядку допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні, а також виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється, зокрема, у разі відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав та/або тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу. У разі припинення дії обставин, наведених вище, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин. 
		Як встановив суд з наданих сторонами пояснень і письмових доказів, 31.01.2007 року відповідач призначив і виплачував ОСОБА_3 допомогу як одинокій матері на дитину ОСОБА_12 на період з 01.01.2007 року до 31.12.2024 року, 21.01.2008 року - на дитину, ОСОБА_13 на період з 01.01.2008 року до 31.10.2025 року і 30.03.2009 року - на дитину ОСОБА_6 на період з 01.03.2009 року 31.01.2027 року (на всіх дітей в мінімальному розмірі - 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку). 
		Однак з 01.01.2009 року відповідач припинив виплату допомоги на вказаних дітей, оскільки згідно з розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.08.2009 № 592а їх було влаштовано в будинок дитини, що описано вище, а з 01.05.2011 року поновлено ці виплати в зв'язку з поверненням дітей батькам на підставі розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 04.05.2011 року № 353, про що також вказано вище. 
		Також 15.09.2010 відповідач призначив і виплачував ОСОБА_3 допомогу як одинокій матері на дитину ОСОБА_7 на період з 01.09.2010 року до 31.03.2028 року, 29.04.2011 року - на дитину ОСОБА_8 на період з 01.04.2011 року до 31.03.2029 року.
		Проте в зв'язку з відібранням цих дітей на підставі розпорядження Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області від 13.12.2011 року № 1049 відповідач з 01.01.2012 року припинив виплату позивачу як одинокій матері допомоги на них, а також допомогу на дитину ОСОБА_6 у зв'язку із смертю дитини ІНФОРМАЦІЯ_18. А після повернення позивача дітей згідно з розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 26.11.2012 року № 764 відповідач з 01.12.2012 року поновив їй виплату допомоги на дітей ОСОБА_12, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 Дані обставини також описано вище. 
		Також 28.11.2012 року відповідач призначив і виплачував ОСОБА_3 допомогу як одинокій матері на дитину ОСОБА_9 на період з 01.11.2012 року до 31.05.2030 року, а 27.06.2013 року - на ОСОБА_14 на період з 01.06.2013 року до 31.05.2031 року (на всіх дітей в мінімальному розмірі - 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку). 
		При цьому, як встановив суд, 06.05.2011 року, 03.07.2012 року, 03.12.2012 року та 28.11.2012 року ОСОБА_3 зверталась до Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради із заявами про призначення допомоги на дітей як одинокій матері в розмірі, що перевищує мінімальний і на підставі цих заяв відповідач призначав спірну допомогу у відповідних розмірах, що перевищують мінімальний, та на відповідні періоди з врахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для дітей певного віку, змін складу сім'ї позивача (народження дітей), відібранням та повернення дітей, зміни середньомісячного сукупного доходу сім'ї тощо. 
		Дослідивши та проаналізувавши надані відповідачем розрахунки допомоги позивачу як одинокій матері за спірні періоди, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про їх правильність, а також враховує, що, як правильно зазначив суд першої інстанції, визначаючи недоплачену, на її думку, суму даної допомоги в розмірі 99380,00 грн., позивач не навела належних пояснень та доказів на підтвердження цього факту, хоч відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. 
		Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність дій відповідача щодо призначення та виплати ОСОБА_3 допомоги на дітей як одинокій матері. 
		Щодо державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям колегія суддів зазначає наступне. 
		Відповідно до ст. 1 Закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (сім'ям, які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї) - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї. 
		Згідно з ч. 1 ст. 6 цього Закону державна соціальна допомога призначається на шість місяців. 
		Статтею 5 цього Закону встановлено, що розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї. До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Для кожної дитини (крім дитини-інваліда), яка входить до складу малозабезпеченої сім'ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10 відсотків, а для кожної дитини-інваліда, яка входить до складу малозабезпеченої сім'ї, для кожної дитини, яка утримується матір'ю (батьком, усиновителем), що не перебуває у шлюбі, і запис про батька (матір) цієї дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться в установленому порядку за вказівкою матері (батька), для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами I або II групи, - на 20 відсотків. 
		Статтею 8 Закону передбачено, що у разі затвердження нового рівня забезпечення прожиткового мінімуму розмір призначеної допомоги перераховується без звернення уповноваженого представника сім'ї. 
		Відповідно до ст. 4 цього Закону до складу сім'ї включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II груп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним; жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім'ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. 
		Водночас даною статтею встановлено, що до складу сім'ї  не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні. 
		Аналогічні норм передбачені також «Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250. 
		Як встановив суд, у 2007-2014 роках відповідач призначав і виплачував ОСОБА_3 державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї в наступних розмірах. 
		В періоді з 01.01.2007 року до 30.06.2007 року позивачу було виплачено зазначену допомогу в розмірі 1593,48 грн., в період з 01.01.2008 року до 30.06.2008 року - 627,66 грн., в період з 01.07.2008 року до 31.12.2008 року - 1442,07 грн. - на склад сім'ї 5 осіб; в період з 01.01.2009 року до 30.06.2009 року в межах терміну призначення допомоги у зв'язку зі зміною складу сім'ї (народження дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5) відповідач здійснив перерахунок розміру допомоги з 01.03.2009 року до 30.06.2009 року та виплатив за вказаний період 4025,16 грн.; в період з 01.05.2011 року до 31.10.2011 року - 13548,89 грн., в період з 01.11.2012 року 30.04.2013 року - 34313,56 грн. - на склад сім'ї - 8 осіб; в період з 01.05.2013 року до 31.10.2013 року - 15858,58 грн., в період з 01.11.2013 року до 30.04.2014 року - 30859,09 грн., з 01.05.2014 року до 31.10.2014 року - 12018,12 грн. - на склад сім'ї 9 осіб. 
		При цьому, у січні 2014 року відповідач здійснив перерахунок розміру даної допомоги за періоди з 01.11.2012 року до 30.04.2013 року, з 01.05.2013 року до 31.10.2013 року і з 01.11.2013 року до 30.04.2014 року в зв'язку з тим, що в розрахунки середньомісячного сукупного доходу сім'ї, з якого обчислюється допомога, не була включена допомога при народженні дитини ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, і за результатами перерахунку було визначено суму надміру виплачених коштів в розмірі 5788,80 грн., яка відповідно до п. 28 «Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям» та на підставі відповідного рішення відповідача, яке не було оскаржене і скасоване, з 01.02.2014 року проводилось відрахування надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги в розмірі 20% суми виплачуваної допомоги щомісячно до повного погашення переплати. 
		Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, дослідивши і проаналізувавши надані відповідачем пояснення і письмові докази щодо нарахування соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, колегія суддів дійшла висновку, що у спірному періоді розмір призначеної та виплаченої позивачу допомоги відповідач здійснив правильно, в зв'язку з чим колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність дій відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 цієї допомоги. 
		Щодо одноразової допомоги малозабезпеченим сім'ям, які мають на утриманні шестеро і більше дітей, для їхнього відпочинку або оздоровлення колегія суддів зазначає наступне. 
		Зазначена допомога була встановлена в розмірі 7500,00 грн. рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.02.2008 року № 82, яким також було затверджене «Положення про надання одноразової допомоги малозабезпеченим сім'ям, які мають на утриманні шестеро і більше дітей віком до 18 років, для їхнього відпочинку або оздоровлення». 
		Так, відповідно до п. 3 цього Положення право на допомогу мають сім'ї, які на день подання заяви на отримання допомоги одночасно відповідають таким умовам: 1) на вихованні є шестеро і більше дітей віком до 18 років, а також дітей, які навчаються у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання до досягнення ними 23 років і не мають власних сімей незалежно від місця проживання або реєстрації, не перебувають на повному державному чи недержавному утриманні; 2) мати, батько (усиновитель, опікун) дітей зареєстрована(ий) у м. Львові; 3) мати (батько) не отримували зазначену допомогу за місцем реєстрації (у випадку їхньої реєстрації за різними адресами); 4) один з членів сім'ї або сім'я не отримали одноразової матеріальної допомоги, передбаченої у міському бюджеті м. Львова у поточному році, відповідно до положень про надання одноразової матеріальної допомоги, затверджених ухвалою міської ради від 15.03.2007 № 676 та рішенням виконавчого комітету від 30.03.2007 № 162. 
		ОСОБА_3 28.11.2012 року звернулась до Шевченківського відділу соціального захисту із заявою про призначення зазначеної допомоги, однак рішенням відповідача від 03.12.2012 року їй відмовлено у виплаті такої в зв'язку з невідповідністю вимогам п. 3.4 зазначеного Положення, а саме оскільки наказом Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 25.09.2012 року № 1010 року позивачу було надано одноразову матеріальну допомогу для мешканців м. Львова в розмірі 500,00 грн. на підставі рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 30.03.2007 року № 162. 
		В свою чергу, позивач не надала жодних пояснень та доказів на спростування зазначених обставин. 
		Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність відмови відповідача у виплаті ОСОБА_3 одноразової допомоги малозабезпеченим сім'ям, які мають на утриманні шестеро і більше дітей віком до 18 років, для їхнього відпочинку або оздоровлення у 2012 році. 
		За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін. 
		 
		Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд - 
		УХВАЛИВ:
		 
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_1 залишити без задоволення. 
		Постанову Шевченківського районного суду міста Львова від 05 жовтня 2015 року у справі № 466/1183/13-а за позовом ОСОБА_3 до Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
		 
		Головуючий                                                                                О.М. Довгополов 
		 
		Судді                                                                                          Л.Я. Гудим 
		 
		          В.В. Святецький 
		 
		 
		Ухвала складена в повному обсязі 18.04.2017 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...