Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/1432/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 25.04.2017. Зареєстровано: 25.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2017.
Дата набрання законної сили: 19.06.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                    Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua 
		П О С Т А Н О В А
		     І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Харків  
		 
		           24 квітня 2017 р.Справа № 820/1432/17  
		 
		Харківський окружний адміністративний суд  у складі: 
		головуючого судді  - Полях Н.А.,   
		при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,
		за участі:  
		представника позивача - ОСОБА_1,
		представника відповідача -  ОСОБА_2, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтехпром" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,-
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтехпром" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
		- визнати дії Головного управління Держпраці у Харківській області з необґрунтованого застосування до ТОВ «Альптехпром» штрафних санкцій протиправними;
		- скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 20-01-4306/0442-0205 від 21.03.2017 року. 
		В обґрунтування позову вказано, що позивачем не допущено порушення вимог ст. 24 Кодексу законів про працю України, оскільки державний інспектор помилково дійшов висновку про те, що цивільно-правові угоди, укладені ТОВ «Альптехпром» та виконавцями мають ознаки трудового договору. Фактично послуги виконавцями на користь позивача не надавалися, акти прийняття-передачі наданих послуг не підписувалися і відповідно оплата послуг не здійснювалась. Дії відповідача, виражені в неповному та необ'єктивному здійсненні перевірки, фактичне ігнорування наданих позивачем пояснень та заперечень до ОСОБА_3 № 20-01- 4306/0442 та необґрунтоване застосування санкцій до ТОВ «Альптехіпром», на думку позивача, мають бути визнані протиправними. 
		Відповідачем надано заперечення на адміністративний позов, в яких вказано, що при перевірці на ТОВ "АЛЬПТЕХПРОМ" наказів про прийом на роботу та звільнення, особових карток працівників, книги обліку руху трудових книжок, відомостей нарахування та виплати заробітної плати за період з квітня 2015р. по лютий 2017р. , повідомлень ДФС про прийом на роботу працівників за період з квітня 2015р. по лютий 2017р., табелів обліку робочого часу за період з квітня 2015 року. по лютий 2017 року не встановлено, що свідчить про порушення вимог ст. 24 КЗпП України в частині обов'язкового укладання трудових договорів У письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження, або повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
		Відповідачем вказано, що однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу. Таким чином, на підставі акту перевірки від 10.03.2017 № 20-01-4306/0442, яким встановлено порушення законодавства про працю, винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 21.03.2017 № 20-01-4306/0442-0205 у сумі 384 000 грн.
		Протокольною ухвалою суду виправлено описку у найменуванні відповідача, зазначеному у позовній заяві, з Головного управління Державної служби України з питань охорони праці у Харківській області на Головне управління Держпраці у Харківській області.
		Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.
		Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити.
		Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
		Судом встановлено, що у період з 03 по 10 березня 2017 року Головним Управлінням Держпраці у Харківській області проведено планову перевірку щодо додержання вимог законодавства з питань праці в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Альптехпром».
		За результатами перевірки складено ОСОБА_3 перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 20-01-4306/0442 від 10.03.2017 року.
		В акті перевірки серед виявлених порушень зазначено про недотримання ТОВ "АЛЬПТЕХПРОМ" вимог ст. 24 КЗпП України, а саме, трудові договори з 4 працівниками ТОВ "АЛЬПТЕХПРОМ" у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження не оформлено, повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України не надсилалося.
		На підставі акту перевірки від 10.03.2017 № 20-01-4306/0442, яким встановлено порушення законодавства про працю, винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 21.03.2017 № 20-01-4306/0442-0205 у сумі 384 000 грн., яку отримано директором підприємства ОСОБА_4 21.03.2017 року.
		По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.
		Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю.
		Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
		Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, встановлено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2012 за № 1291/21603 (далі - Порядок № 390).
		Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку № 390 право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці. Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		Планові перевірки проводяться з періодичністю, яка визначається відповідно до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), наведених у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року N 1059.
		Відповідно до п.п.6, 7 Порядку №390 перевірка складається з таких етапів: 6.1. Робота з документами, наданими суб'єктами господарювання на вимогу Інспектора; 6.2. Оформлення документів за результатами перевірки; 6.3. Ознайомлення суб'єктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки; 6.4. Проведення за результатами перевірки роз'яснювальної роботи з питань застосування норм законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування (за згодою посадових осіб).
		За результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.
		До суду не надано доказів, які б свідчили про порушення суб'єктом владних повноважень вимог чинного законодавства при проведенні перевірки додержання ТОВ "Альптехпром" законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
		Щодо виявлених під час перевірки порушень позивачем законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд зазначає наступне.
		В акті перевірки зазначено, що відповідно до наданого до перевірки висновку експертизи № 36034851.01.2.01-063415 стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання від 11.11.2015: 
		- наказом від 30.04.2015 № 6 особою, відповідальною за безпечну експлуатацію електрогосподарства підприємства призначено головного інженера ОСОБА_5, він пройшов навчання з електробезпеки в якості адміністративно-технічного персоналу, також відповідно наказу від 30.04.2015 № 7 його призначено відповідальною особою за безпечну експлуатацію газового господарства та безпечне проведення газонебезпечних робіт, та отримано посвідчення № 179-15/22, видане на підставі протоколу від 23.10.2015 №179-15. Згідно отриманих пояснень від 06.03.2017 (відповідно трудової угоди ) ОСОБА_5 виконував функції головного інженера ТОВ "АЛЬПТЕХПРОМ", вів підготовку документів для участі в тендерах і виконував інші функції у відповідності з наказами ТОВ "АЛЬПТЕХПРОМ";
		- виконроб   ОСОБА_6   пройшов   навчання   з   електробезпеки   в   якості адміністративно-технічного персоналу та виконання робіт на висоті, наказом по  підприємству  від  30.04.2015     №12  його  призначено  відповідальною особою за безпечну організацію та виконання робіт на висоті та отримано посвідчення № 179-15/23, видане на підставі протоколу від 23.10.2015 №179-15. Згідно отриманих пояснень від 06.03.2017 (відповідно трудової угоди )
		ОСОБА_6   виконував   функції   виконроба   ТОВ   "АЛЬПТЕХПРОМ",   вів підготовку документів для участі в тендерах і виконував інші функції у відповідності з наказами ТОВ "АЛЬПТЕХПРОМ", у тому числі і суміщення з робочими спеціальностями.;
		- до  зварювання  металевих  конструкцій  допущений   електрогазозварник ОСОБА_7   та  виконання  робіт  на  висоті.   Кваліфікація  зварника підтверджується посвідченням № 3  виданим ТОВ  "АЛЬПТЕХПРОМ" на підставі   протоколу   від   29.04.2015   №1.   Згідно   отриманих   пояснень   від 06.03.2017 (відповідно трудової угоди ) ОСОБА_7   виконував функції бригадира ТОВ "АЛЬПТЕХПРОМ", вів підготовку документів для участі в тендерах   і   виконував   інші   функції   у   відповідності   з   наказами   ТОВ "АЛЬПТЕХПРОМ", у тому числі і суміщення з робочими спеціальностями.;
		- бригадиром  робітників  призначено  ОСОБА_8,  згідно  отриманих пояснень від 06.03.2017 (відповідно трудової угоди) ОСОБА_8 виконував функції бригадира ТОВ "АЛЬПТЕХПРОМ", вів підготовку документів для участі в тендерах і виконував інші функції у відповідності з наказами ТОВ "АЛЬПТЕХПРОМ", у тому числі і суміщення з робочими спеціальностями.
		Сторонами не заперечувалось, що у ході перевірки керівником ТОВ "АЛЬПТЕХПРОМ" надані пояснення, що станом на 30 квітня 2015р. між ТОВ "АЛЬПТЕХПРОМ" та громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 укладені трудові угоди, в яких визначена виплата винагороди після виконання робіт, а роботи фактично не були виконані, тому винагорода їм не виплачувалась.
		Судом встановлено, що між ТОВ «Альптехпром» та фізичними особами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 укладено наступні договори: трудова угода з громадянином ОСОБА_5 від 30.04.2015 р. та додаткова угода до неї від 05.05.2015 р., трудова угода з громадянином ОСОБА_6 від 30.04.2015 року та додаткова угода до неї від 05.05.2015 р.; трудова угода з громадянином ОСОБА_7 від 30.04.2015 р. та додаткова угода до неї від 05.05.2015 р.; трудова угода з громадянином ОСОБА_8 від 30.04.2015 р. та додаткова угода до неї від 05.05.2015 р. 
		Зі змісту позовної заяви та заперечень на неї відповідача, пояснень представників сторін у судовому засіданні судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин справи. Причиною виникнення спору є різне тлумачення сторонами положень законодавства України про працю в частині визнання зазначених договорів або цивільно-правовими, або трудовими угодами.
		Частиною 1 ст. 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
		Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
		У відповідності до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
		Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
		Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (ст. 23 КЗпП України).
		Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
		При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи. 
		Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України, у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма. 
		Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 
		Враховуючи наведені вище норми права, суд приходить до висновку, що договори з громадянами на використання їх праці можуть укладатися за трудовим або цивільно - правовим договором. Основною відмінністю договорів цивільно - правового характеру від трудових договорів є те, що перші регламентуються Цивільним кодексом України, а трудові - Кодексом законів про працю України. Правова основа цивільно - правових договорів полягає у тому, що трудові відносини між сторонами за наслідком укладання договору не виникають. Сторонами таких договорів є замовник і виконавець, а не працівник і роботодавець.
		Таким чином, за цивільно - правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу.
		Судом встановлено, що згідно з п. 1.3 Додаткових угод № 1 до трудових угод від 30.04.2015 вказано, що при наданні послуг головний інженер ОСОБА_5, виконроб ОСОБА_6, бригадир ОСОБА_7, бригадир ОСОБА_3 підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку та наказам ТОВ «Альптехпром».
		Як вбачається з тексту договорів, які знаходяться в матеріалах справи, працівники не самі організовували роботу і виконували її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковувалися відповідним посадовим особам. Зазначене є ознаками саме трудового договору.
		Окрім того, щодо угоди ОСОБА_5 з позивачем,  суд зазначає, що посада головного інженера визначена відповідно до класифікатора професій ДК 003:2010, при цьому класифікатор призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб'єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників.
		Як вбачається з аналізу укладених позивачем із громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3  договорів, ними не встановлено кінцевий термін, в межах яких виконавець зобов'язаний надати визначені договором послуги, не визначено конкретно, які саме послуги повинні надаватись у розумінні їх обсягу у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню та можуть бути відображені в актах їх приймання.
		Враховуючи наведене суд вважає, що вищевказані договори містять ознаки трудового договору і укладені для того, щоб приховати трудові правовідносини між сторонами, внаслідок чого ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 не отримують прав, гарантій, передбачених законодавством про працю.
		Сторонами не заперечувалось, що при перевірці на ТОВ "АЛЬПТЕХПРОМ" наказів про прийом на роботу та звільнення, особових карток працівників, книги обліку руху трудових книжок, відомостей нарахування та виплати заробітної плати за період з квітня 2015 р. по лютий 2017 р., повідомлень ДФС про прийом на роботу працівників за період з квітня 2015р. по лютий 2017р., табелів обліку робочого часу за період з квітня 2015 р. по лютий 2017 р. посадовим особам надано не було.
		З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що у межах спірних правовідносин позивачем не дотримано ст. 24 КЗпП України в частині обов'язкового укладання трудових договорів у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17.07.2013 № 509 (далі Порядок № 509).
		Вказаним Порядком № 509 встановлено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.
		Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
		Відповідно до п. 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.
		Згідно із п. 8 Порядку № 590 за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.
		Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.
		Як встановлено судом, відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення штрафу було дотримано вищевказаних вимог Порядку № 509, її прийнято на підставі та у спосіб, передбачений законодавством України про працю, уповноваженою на це особою.
		Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).За приписами  ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.
		Суд зазначає, що дії Головного управління Держпраці у Харківській області щодо застосування до ТОВ «Альптехпром» штрафних санкцій, вчинені на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними. Постанова Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 20-01-4306/0442-0205 від 21.03.2017 року є такою, що прийнята відповідно до вимог чинного законодавства, з використанням відповідачем повноважень у порядку, у спосіб та з метою, з якою таке повноваження надано, у відповідності до вимог закону. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.
		Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
		Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 КАС України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 69-72, 86, 94, 159, 160 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтехпром" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування постанови  відмовити.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
		Повний текст постанови виготовлено 25 квітня 2017 року.
		 
		        Суддя                            Полях Н.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...