Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/8975/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано для оприлюднення: 25.04.2017. Зареєстровано: 25.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2017.
Дата набрання законної сили: 18.04.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  Справа: №   826/8975/16                                                Головуючий у 1-й інстанції:   Аблов Є.В.                                                                                                            Суддя-доповідач:  Федотов І.В. 
		У  Х  В  А  Л  А
		Іменем України
		18 квітня 2017 року                                                                                           м. Київ
		Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого - судді Федотова І.В.,
		суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,
		за участю секретаря Полякової А.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Славутської міської ради Хмельницької області до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльності, 
		ВСТАНОВИЛА:
		Славутська міська рада Хмельницької області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача, який всупереч вимог ст.ст. 21 - 22, п. 6 ст. 116, ст. 117 Конституції України, п. 1, 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», п. 5, 6 ст. 102 Бюджетного кодексу України не вжив (не прийняв) жодних заходів, дій та/або рішень на розробку проекту закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» в частині надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію пільг за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року адміністративний позов було задоволено.
		Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
		В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. 
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, у відповідності до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт», постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування» та за результатами проведеного конкурсу на право здійснення перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування (протокол від 06.07.2015 № 2), рішенням Славутської міської ради від 16.07.2015 №213 «Про введення в дію рішення конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на автобусних маршрутах загального користування» у місті Славута визначено переможців конкурсу автомобільних перевізників та визначено відповідні автобусні маршрути загального користування.
		Відповідно до ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону
		Згідно зі ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.
		Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.
		До переліку видатків, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, ст. 91 Бюджетного кодексу України відносить компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
		За приписами ч. 1 ст. 97 БК України у Державному бюджеті України можуть передбачатися такі трансферти місцевим бюджетам, як субвенції на здійснення державних програм соціального захисту.
		Статтею 102 БК України визначений перелік субвенцій (визначення яких, як міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції, визначено у п. 48 ч. 1 ст. 1 цього Кодексу) з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення держаних програм соціального захисту. Так, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот) на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального і на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян надаються пільги ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); пенсіонерам з числа слідчих прокуратури; реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, а також здійснюються компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян (ч. 5 ст. 102 БК України).
		Частиною 6 ст. 102 БК України встановлено, що Кабінет Міністрів України може здійснювати перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту між їх видами та між місцевими бюджетами, виходячи з фактично нарахованих обсягів відповідних пільг, субсидій і допомоги населенню в межах загального обсягу таких субвенцій.
		Відповідно до ч. 2 ст. 97 БК України порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Компенсація витрат перевізників за пільгове перевезення здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету».
		Вказаним порядком передбачено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
		Матеріали справи свідчать, що 21.01.2016 Славутською міською радою прийнято рішення № 2-4/2016 «Про внесення змін до бюджету міста Славута на 2016 рік». Відповідно до п. 9 цього Рішення, Славутська міська рада вирішила звернутися до Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Хмельницької обласної ради, народного депутата України Мацоли Р.Р., Асоціації міст України зі зверненням щодо проблемних питань формування та виконання місцевих бюджетів.
		В тексті звернення доданого до Рішення від 21.01.2016 № 2-4/2016 Міський голова Сидор В.Б. звернув увагу на факт відмови держави профінансувати за рахунок Державного бюджету України гарантовані нею пільгові перевезення окремих категорій громадян та покладання такого обов'язку на місцеві бюджети, що призводить до дефіциту місцевого бюджету. У зв'язку з чим позивач просив забезпечити повне фінансування таких перевезень, з урахуванням кредиторської заборгованості за 2015 рік, або застосувати альтернативні варіанти вирішення проблеми: шляхом монетаризації (адресного виділення) пільг або ж їх відміни.
		Копія вказаного рішення позивача від 21.01.2016 № 2-4/2016 була направлена на адресу Прем'єр-Міністра України Яценюка А.П. разом із супровідним листом Славутської міської ради від 27.01.2016 № 04-29/252. 
		Документальні докази реагування на вказане звернення Славутської міської ради відповідач надано не було та відомості про хід розгляду звернення позивача суду не повідомив.
		За даними листів Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради від 29.09.2016 № 24.01-45/3162 і № 24.01-45/3163, попередньо субвенція з державного бюджету місцевому бюджету по місту Славута на перевезення пільгової категорії населення міським автомобільним транспортом загального користування за 2014 рік становила 859908 грн., за 2015 рік - 1 210 128 грн. За 9-ть місяців 2016 року перевізникам на міських маршрутах загального користування здійснено перевезення пільгової категорії населеня на загальну суму 1 037 389 грн., з них 450 000 грн. було відшкодовано перевізникам за рахунок місцевого бюджету (на підставі рішень сесій Ради від 26.02.2016 № 8-5/2016 та від 29.07.2016 № 2-10/2016), а 587 389 грн. обліковується як заборгованість станом на 01.10.2016.
		Станом на день звернення позивача із даним адміністративним позовом, зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» в частині надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію пільг за пільговий проїзд окремих категорій громадян внесені не були.
		Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходи в з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» (далі - закон) Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, діяльність якого, зокрема, спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятій відповідно до конституції та законів України.
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону, до основних його завдань відноситься, зокрема: забезпечення виконання Конституції та законів України, актів Президента України; забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; розроблення і здійснення загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України; розроблення проекту закону про Державний бюджет України і забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України.
		Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону Кабінет Міністрів України у сфері економіки та фінансів здійснює такі повноваження як розроблення проектів законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України, забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подання Верховній Раді України звіту про його виконання; приймання рішень про використання коштів резервного фонду Державного бюджету України.
		Частиною 1 ст. 19, ст. 41 цього Закону передбачено, що діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління, зокрема, у сферах сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, розв'язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту.
		Кабінет Міністрів України спрямовує свою діяльність на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.
		Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, Кабінет Міністрів України видає свої акти на виконання Конституції,та законів України, актів Президента України. При цьому, Кабінет Міністрів України являється суб'єктом законодавчої ініціативи при поданні пропозицій до законодавчого органу щодо розроблення проекту закону про Державний бюджет України на відповідній рік та внесення змін до такого закону.
		Частиною першою параграфу 32 Регламенту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950, визначено, що проекти актів Кабінету Міністрів України готуються на основі та на виконання Конституції і Законів України.
		Згідно з п. 1 парагр. 32, п. 2 парагр. 33 гл. 2 Регламенту проекти актів Кабінету Міністрів готуються на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів, доручень Прем'єр-міністра, а також за ініціативою членів Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з дотриманням вимог цього Регламенту.
		Розробниками проектів актів Кабінету Міністрів є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації відповідно до своєї компетенції.
		Відповідно до норм ст.ст. 35, 36 і 37 БК України розробка проекту Державного бюджету України здійснюється Міністерством фінансів України за результатами аналізу бюджетних запитів, поданих головними розпорядниками бюджетних коштів, на предмет їх відповідності меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів.
		На основі аналізу бюджетних запитів, що подаються відповідно до статті 35 цього Кодексу, Міністерство фінансів України готує проект закону про Державний бюджет України.
		Міністерство фінансів України під час підготовки проекту Державного бюджету України розглядає та вживає заходів для усунення розбіжностей з головними розпорядниками бюджетних коштів. Якщо узгодження не досягнуто, Міністерство фінансів України додає свій висновок з неузгоджених питань до зазначеного проекту, який подається Кабінету Міністрів України.
		Міністерство фінансів України подає Кабінету Міністрів України для розгляду проект закону про Державний бюджет України та вносить пропозиції щодо термінів і порядку розгляду цього проекту в Кабінеті Міністрів України.
		Кабінет Міністрів України приймає постанову про схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає його разом з відповідними матеріалами Верховній Раді України та Президенту України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому.
		Головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують уточнення бюджетних запитів з урахуванням прийнятих Кабінетом Міністрів України рішень щодо доопрацювання проекту закону про Державний бюджет України для подання до Верховної Ради України та у триденний строк подають їх до Міністерства фінансів України.
		Розгляд та затвердження Державного бюджету України відбувається у Верховній Раді України за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом Верховної Ради України (ч. 1 ст. 39 цього Кодексу).
		Враховуючи вищевикладені правові норми, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, Кабінет Міністрів України, як державний орган, який визначає порядок та умови надання з державного бюджету місцевим бюджетам субвенцій (міжбюджетних трансфертів) та володіє законодавчою ініціативою, має повноваження на підготовку проектів законів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України» з питань, що стосуються таких субвенцій.
		Натомість, відповідачем не надано суду жодних документальних доказів на підтвердження факту прийняття ним актів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» в частині надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам у вигляді компенсації пільг за пільговий проїзд окремих категорій громадян, та/або вчинення дій щодо підготовки такого проекту у відповідності до встановленої законом процедури, в тому числі шляхом надання вказівок відповідним міністерствам.
		За наведених обставин, колегія суддів підтримує висновок першої інстанції про допущення відповідачем протиправної бездіяльності, що полягає у невжитті заходів на підготовку проекту закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» в частині надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
		Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.
		Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
		Керуючись ст.ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,- 
		УХВАЛИЛА:
		Апеляційну скаргу управління Кабінету Міністрів України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року - без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
		Головуючий суддя:
		 
		Судді:
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                 Федотов І.В.            
		 
		Судді:                                                                                           Оксененко О.М. 
		 
		                                                                                                                    Ісаєнко Ю.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...