Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 725/453/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником.
Надіслано для оприлюднення: 26.04.2017. Зареєстровано: 26.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2017.
Дата набрання законної сили: 29.05.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 725/453/17 
		Номер провадження 1-кп/725/22/17 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26.04.2017 Першотравневий районний суд м.Чернівців 
		в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1  
		при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю : 
		прокурора: ОСОБА_4 
		потерпілої: ОСОБА_5 
		представників потерпілої, адвокатів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		обвинуваченого: ОСОБА_8 ,
		захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_9 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Першотравневого районного суду м.Чернівці кримінальне провадження № 12012270050000307 від 14.12.2012 року по обвинуваченню: 
		 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженеця с. Велика Кам`янка Коломийського району Івано-Франківської області, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого лікарем ортопедом, раніше не судимого - 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.140 ч.2 КК України, 
		 В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді завідуючого травматологічного відділення для дітей ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги» м. Чернівці, що розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Фастівська, 2, будучи лікарем-травматологом вищої кваліфікаційної категорії, відповідно  медичним працівником, професійними обов`язками якого у відповідності до вимог Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» № 2801-ХІІ від 19.11.1992 року є запобігання і лікування захворювань, надання своєчасної та кваліфікованої медичної допомоги, всупереч встановлених правил лікувального процесу, під час лікування хворої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період часу з 29.04.2012 року до 04.05.2012 року, проявляючи злочинну недбалість та неналежно виконуючи свої професійні обов`язки внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, допустив ряд недоліків та дефектів, які призвели до тяжких наслідків у вигляді настання смерті ОСОБА_10 , тим самим вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
		Так, о 10 год. 50 хв. 29.04.2012 року спецавтомобілем швидкої медичної допомоги до ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги» м. Чернівці, що розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Фастівська, 2, була доставлена неповнолітня ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала на 17-18 тижнях вагітності, зі скаргами на температуру 37,4 С, біль в ділянці лівого колінного суглобу, загальну слабкість. У ході огляду ОСОБА_10 на приймальному покої вказаної лікувальної установи черговим лікарем приймального відділення ОСОБА_11 та дитячим травматологом ОСОБА_12 їй було виставлено попередній діагноз: «Остеомієліт лівої стегнової кістки». Після обстеження на приймальному покої, ОСОБА_10 була госпіталізована до травматологічного відділення для дітей ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги» м. Чернівці, де 29.04.2012 року оглянута лікарем-гінекологом 
		ОСОБА_13 , яким виставлено діагноз: «вагітність перша 17-18 тижнів, гестаційний пієлонефрит, ревматична хвороба, ревматоїдний артрит, гострий флеботромбоз» та черговим терапевтом ОСОБА_14 , яким виставлено діагноз: «реактивний артрит хронічний тонзиліт загострення, гестаційний пієлонефрит». У подальшому лікування хворої ОСОБА_10 проводилось лікарем-травматологом  завідуючим травматологічного відділення для дітей - ОСОБА_8 .
		   Хвора ОСОБА_10 проходила лікування у травматологічному відділенні для дітей ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги» до 09 год. 15 хв. 04.05.2012 року тобто до моменту, коли стан її здоров`я почав різко погіршуватись, у зв`язку з чим вона була переведена для лікування до відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги» м. Чернівці, але незважаючи на проведені реанімаційні заходи, стан її здоров`я надалі погіршувався і о 23 год. 50 хв. 04.05.2012 року було констатовано смерть неповнолітньої ОСОБА_10 .
		   Згідно висновку судово-медичної експертизи №470 від 04.06.2012 року, смерть ОСОБА_10 настала від токсично-бактеріального шоку, який виник внаслідок сепсису, що розвинувся як ускладнення гідраденіту правої підпахової ямки із розвитком численних флегмон м`яких тканин та септичних ускладнень у внутрішніх органах.
		   Разом з тим, згідно висновків комісійних судово-медичних експертиз №092 від 01.10.2012 року, №9-2013/о від 29.11.2013 року, №230/14 від 05.02.2016 року смерть ОСОБА_10 перебуває у прямому причинному зв`язку з недоліками у наданні їй медичної допомоги.
		   Зокрема, смерть ОСОБА_10 перебуває у прямому причинному зв`язку з недоліками та дефектами допущеними під час її лікування лікуючим лікарем-травматологом ОСОБА_8 , який неналежно виконував свої професійні обов`язки.
		   Так, лікар-травматолог ОСОБА_8 , з 29.04.2012 року, тобто з моменту поступлення хворої неповнолітньої ОСОБА_10 до травматологічного відділення для дітей, враховуючи, те що діагнози виставлені ОСОБА_10 (гострий артрит, гематогенний остеомієліт) сформульовані були як припустимі, і потребували подальшого уточнення, повноцінного інструментального обстеження стану кінцівки не вжив заходів щодо невідкладного проведення рентгенографії лівого колінного суглобу, дуплексного сканування судин ОСОБА_10 до 03.05.2012 року, не призначив альтернативного ультразвукового або томографічного дослідження тканин колінного суглобу. Крім того, внаслідок допущених вказаних недоліків, лікуючий лікар 
		ОСОБА_8 30.04.2012 року при огляді хворої ОСОБА_10 із заступником головного лікаря по лікувальній роботі ОСОБА_15 виставив невірний попередній діагноз «Артрит колінного суглобу» та відповідно призначив неадекватне та неповноцінне лікування. У подальшому, незважаючи на відсутність позитивного ефекту від призначеного 29.04.2012 року лікування та не врахувавши змін при дослідженні крові (лейкоцитоз, підвищення показників ШОЕ), які вказували на запальну реакцію організму, лікуючий лікар ОСОБА_8 не здійснив адекватної інтерпретації останніх, не скорегував тактику обстеження та лікування, у зв`язку з чим знову ж таки ним не було виставлено вірний діагноз хворій ОСОБА_10 та продовжено неадекватне те неповноцінне лікування, хоча вже на той час ОСОБА_10 потребувала проведення антибактеріальної терапії. 
		 Так, у період часу з 29 квітня до 02 травня 2012 року, внаслідок недостатнього обсягу обстежень хворої ОСОБА_10 , недооцінки в цей період її стану як за результатами безпосередніх оглядів, так і за результатами лабораторних досліджень, правильний діагноз лікуючим лікарем ОСОБА_8 встановлений не був, а відповідно своєчасне та адекватне спеціалізоване протисептичне лікування не проводилось, що призвело до подальшого прогресування запального процесу та погіршення стану хворої. Крім того, незважаючи на скарги хворої ОСОБА_10 щодо порушення дихання о 20-ій годині 03.05.2012 року та при констатації цього о 07 год. 30 хв. 04.05.2012 року лікуючий лікар ОСОБА_8 діагноз «Пневмонія» хворій ОСОБА_10 не виставив навіть як припустимий. Також, зважаючи на характер патології (запальне ураження м`яких тканин кінцівки, наявність запального процесу в легенях), компенсований стан ОСОБА_10 протягом 29 квітня  02 травня 2012 року, дані хірургічного анамнезу щодо перенесеного хворою у минулому правобічного гідраденіту в стадії інфільтрації, а в подальшому оперативного лікування з приводу даного діагнозу (розкриття та дренування «гнійника»), а також вагітність у хворої підліткового віку, лікуючий лікар ОСОБА_8 не ініціював обговорення консиліумом лікарів тактики її ведення з моменту поступлення хворої до травматологічного відділення для дітей і враховуючи відсутність суто травматичних ушкоджень кінцівок та вказані вище дані анамнезу (щодо ймовірності стафілококової інфекції) не ініціював переведення пацієнтки до спеціалізованого хірургічного відділення, з відповідним обстеженням (бактеріологічним дослідженням крові), призначенням антибактеріальної, дезінтоксикаційної та імуностимулюючої терапії. Разом з тим, незважаючи на виставлений 03.05.2012 року хворій ОСОБА_10 діагноз «Субсепсис», лікуючий лікар ОСОБА_8 не призначив їй адекватну антибактеріальну терапію (препаратів широкого спектру дії  зокрема карбапенемів, цефалоспоринів ІІ-ої генерації, як це передбачено Наказом МОЗ України від 31.08.2004 року №347 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на дошпитальному та шпитальному етапі», а призначення та введення внутрішньом`язово амоксиклаву в такій ситуації було недостатнім. При призначенні даного лікування лікуючим лікарем ОСОБА_8 не були взяті до уваги рентгенографії лівого колінного суглобу ОСОБА_10 від 01.05.2012 року, згідно з яким наявність кісткового-суглобових змін не виявлено. В даному випадку активне інструментальне обстеження хворої ОСОБА_10 , встановлення патології та корекція її лікування (з оперативною санацією тканин кінцівок) відбулися з запізненням, після розвитку небезпечного для життя ускладнення (шокового стану).
		    Так, лікуючий лікар ОСОБА_8 , під час надання медичної допомоги ОСОБА_16 у вказаний вище період часу, недооцінив її стан, не встановив вірного діагнозу захворювання і, як наслідок, ОСОБА_10 отримувала неадекватне, неповноцінне лікування, а в подальшому - ним із запізненням було призначено хворій малоефективну антибактеріальну терапію, та із запізненням, а саме - 04.05.2012 року прийнято рішення про переведення її до відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги» м. Чернівці, що сприяло розвитку та прогресуванню сепсису та призвело до настання смерті потерпілої. 
		   Разом з тим, відповідно до висновків вказаних вище експертиз, допускаючи зазначені недоліки та дефекти при наданні медичної допомоги ОСОБА_10 , лікар-травматолог ОСОБА_8 порушив накази МОЗ України від 31.12.2004 року №676 «Клінічні протоколи з акушерської та гінекологічної допомоги» (стосовно надання акушерської та гінекологічної допомоги при септичному шоці), від 31.08.2004 року №437 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на дошпитальному та шпитальному етапі» (стосовно надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному етапі при інфекційно-токсичному шоці).
		 В судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 140 КК України визнав фактично частково, суду пояснив, що він, як лікуючий лікар, діяв чітко у відповідності до рішень консиліумів, які скликалися для визначення напрямків лікування ОСОБА_10 . Просив застосувати до нього положення Закону України "Про амністію у 2014 році".
		 Не зважаючи на часткове визнання вини ОСОБА_8 , суд вважає, що доказами на підтвердження встановлених судом обставин та вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується є:
		- показання потерпілої ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні повідомила, що дійсно за обставин викладених в обвинувальному акті, її донька ОСОБА_10 знаходилася на лікуванні в ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги» м. Чернівці. Лікуючий лікар ОСОБА_8 під час надання медичної допомоги, лікуючий лікар, на думку потерпілої, не забезпечив належної допомоги та не приділив необхідної уваги, для надання кваліфікованої медичної допомоги ОСОБА_10 , що, як наслідок, потягло смерть останньої.
		- показаннями свідка ОСОБА_17 , яка в судовому засіданні повідомила, що являлася сестрою ОСОБА_10 , та надала суду покази, які за своєю суттю аналогічні показанням потерпілої. 
		- показаннями свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_15 ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28  ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_13 , ОСОБА_38 які в судовому засіданні повідомили, що будучи медичними працівниками, вони в тій чи іншій мірі, приймали участь у наданні медичної допомоги ОСОБА_10 , та відомості які містяться в медичній документації за їх підписами відповідають дійсності.
		- показаннями свідка ОСОБА_39 , яка в судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_40 хворіла та в 2012 року проходила лікування ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги» м. Чернівці.
		Також судом були досліджені письмові докази, якими підтверджується винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме:
		- свідоцтво про народження ОСОБА_10 згідно якого, остання народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 /Т.1 а.с. 18/.
		- повідомленням ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги», згідно якого ОСОБА_10 24.04.2012р. зверталася в дитячий травмпункт з приводу скарг на болі в лівому стегні. /Т.1.а.с. 20/.
		- наказ №6-к від 04.02.2003 р. згідно якого ОСОБА_8 призначено завідувачем травматологічного відділення для дітей ЛШМД . /Т.1, а.с.163/.
		- посадова інструкція завідуючого травматологічного відділення для дітей, згідно якої завідуючий відділенням здійснює безпосереднє керівництво діяльністю підпорядкованого йому медичного персоналу всією діагностичною, лікувально-профілактичною роботою відділення і несе персональну відповідальність за її ефективність та результати. Здійснює регулярний безпосередній контроль за роботою лікарів відділення. /Т.1.а.с.166-176/.
		- наказ МОЗ України №676 від 31.12.2004р. Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги. Де визначені основні принципи інтенсивної терапії септичного шоку. /Т.1. а.с. 181-184/. 
		- протокол засідання клінічної конференції лікарів ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги», кафедри БДМУ від 12.05.2012 р. клінічного випадку пацієнтки ОСОБА_10 . Згідно рішення якої лікуючим лікарем та лікарями-консультантами неточно інтерпретовані результати лабораторних досліджень. Лікуючим лікарем ОСОБА_8 в процесі курації не завершено виконання комплексу лікувально-діагностичних заходів відповідно до встановленого клінічного діагнозу в частині виконання рентгенівських обстежень та призначення антибактеріальної терапії. /Т.1 а.с. 195-201/.
		- протокол та рішення засідання постійної діючої комісії ГУОЗ з розгляду випадків смерті під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді 16.05.2012 р. згідно яких, встановлено що випадок смерті ОСОБА_10 є попереджуваним на етапі надання стаціонарної допомоги. Крім того комісія констатувала недоліки в організації мед.допомоги хворим пацієнтам. /Т.1 а.с. 221-226/. 
		- наказ ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги» № 155 від 16.05.2012 року згідно якого по розгляду випадку надання медичної допомоги хворій ОСОБА_10 , за неповне виконання вимог алгоритмів діагностики та лікування відповідно до встановленого клінічного діагнозу ОСОБА_8 оголошено догану. /Т.1 а.с. 258/.
		- акт СМД №470 згідно якого смерть ОСОБА_10 виникла внаслідок сепсису, що розвинувся як ускладнення гідраденіту правої під пахової ямки. /Т.2 а.с. 1-11/.
		- висновок експерта № 092 згідно якого комісія експертів не виключає можливість виживання ОСОБА_10 , у разі своєчасного та належного надання їй медичної допомоги. /Т.2 а.с. 15-42/.
		- висновок експерта (комісійний) № 9-2013/о згідно якого між недоліками у наданні медичної допомоги на всіх етапах лікування ОСОБА_10 та настанням її смерті вбачається прямий причинно-насліковий зв`язок. /Т.2 а.с. 49-86/.
		- висновок експерта (комісійний) №230/14, згідно якого до летального випадку ОСОБА_10 призвело поєднання декількох факторів, один із яких наявність недоліків надання медичної допомоги на амбулаторному і особливо-стаціонарному етапах. /Т.2 а.с. 140-200/.
		 Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що вину обвинуваченого ОСОБА_8 , повністю доведено під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 140 КК України, як неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому. 
		Обставин, що пом`якшує покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а також дані, що позитивно характеризують його особу. 
		На підставі викладеного, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_8  покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 140 КК України.
		Між тим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні" установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання. Судом встановлено, що на день набрання чинності Закону України "Про амністію у 2014 році" ОСОБА_8  досяг пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та на дату постановлення вироку має повних 67 років, що за положеннями ст. 1 п. "ґ" Закону України "Про амністію у 2014 році" є підставою для звільнення від відбування вказаного покарання засудженими за злочини невеликої та середньої тяжкості. При цьому захисник обвинуваченого, якого підтримав останній, наполягав на застосуванні амністії, що відповідає положенням ст. 9 ч.8 Закону України "Про амністію у 2014 році". Враховуючи, що обвинувачений вчинив злочин середньої тяжкості, на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р. досяг пенсійного віку, суд дійшов висновку про доцільність застосування до обвинуваченого п. «Ґ» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».
		Прокурор та представник потерпілої не заперечували проти застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 Закону України «Про амністію у 2014 році».
		Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.
		Керуючись ст.ст.368 - 370, 373,374 КПК України,Законом України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р. суд-
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 140 КК України і за його вчинення призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавленням волі, з позбавленням права займатися лікарською діяльністю на строк 1 (один) рік.
		 В силу пункту "ґ" статті 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного судом основного та додаткового покарання.
		 Вирок може бути оскаржено протягом 30 діб з дня його проголошення до Апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці.
		 Вирок суду негайно вручити прокурору та засудженому, та не пізніше наступного дня після ухвалення потерпілому по справі.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		   Суддя Першотравневого
		   районного суду м.Чернівці                               ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...