Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/597/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 27.04.2017. Зареєстровано: 27.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.05.2017.
Дата набрання законної сили: 14.06.2017
Результат оскарження 14.06.2017 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		27 квітня 2017 року           письмове провадження           № 826/597/16
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу 
		 
		за позовомОСОБА_1 до   третя особаУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
		 
		ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, за участю третіх осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд:
		1) визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича оформлене наказом № 813 від 16.09.2015 в частині нікчемності договору банківського вкладу «Депозит Delta Premier; (без поповнення)» №001-28803-18015 від 18.02.2015 укладеного між ОСОБА_1 і ПАТ «Дельта Банк» та застосування наслідків його недійсності;
		2) зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за Договором банківського вкладу «Депозит Delta Premier; (без поповнення)» №001-28803-18015 від 18.02.2015 у розмірі 200 000,00грн. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2016 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 28.04.2016.
		В судовому засіданні 28.04.2016 до участі у справі за клопотанням позивача, судом залучено у якості третіх осіб Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_3.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в Уповноваженої особи Фонду були відсутні правові підстави для визнання договору банківського вкладу нікчемним, а отже, відповідачем, в порушення норм чинного законодавства, не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.
		Позивач зазначає, що договір банківського вкладу не передбачав обов'язку банку здійснити платіж чи передати майно з метою надання окремим кредиторам переваг чи пільг, грошові кошти, які були залучені у вклад, отримав банк, а не окремий кредитор, отже, відповідач безпідставно та необґрунтовано застосував до договору пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». 
		Окрім того, позивач зазначає, що при укладенні договору банківського вкладу він покладався на офіційно оприлюднену інформацію, розміщену на офіційних сайтах, тому позивач не знав і не міг знати про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних. В той же час, договір банківського вкладу укладений до визнання ПАТ «Дельта Банк» неплатоспроможним.
		Представник відповідача у судове засідання не прибув, у письмових запереченнях зазначив суду, що включення певного вкладника банку до повного переліку вкладників, а потім і до загального реєстру, означає підтвердження права цієї особи на отримання коштів від Фонду.
		Відповідач зазначає, що позивачем порушено умови публічного договору, оскільки зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових коштів для вкладника від третьої особи не допускається. Окрім того, Комісія дійшла висновку, що договори банківського вкладу (депозиту) укладені між банком та фізичними особами після 16.01.2015, тобто після визнання банку проблемним, за якими здійснювалось перерахування коштів з рахунків фізичних осіб, що одночасно є кредиторами банку, надають кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторам, а отже, такі договори є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		Третьою особою, ОСОБА_3 надано пояснення по суті позовних вимог, в яких зазначено, що 19.02.2015, ним було здійснено переказ 10000 доларів США на вкладний рахунок НОМЕР_2. Назад кошти у сумі 10000 доларів США на рахунок не повертались, отже підстави для не виплати відшкодування за Договором банківського вкладу відсутні.
		Третя особа, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, представник в судове засідання не з'явився, подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що договір банківського вкладу, який є предметом в даній справі укладено та оформлено з порушенням положень чинних нормативно - правових актів. Зазначивши, що такі договори укладались з метою подрібнення великих вкладів, що обумовлювало в свою чергу перевагу вкладників з велики сумами перед іншими кредиторами Банку. 
		В судове засідання представники відповідача та третьої особи до суду не прибули, у зв'язку із чим суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
		Між ОСОБА_1 та ПAT «Дельта банк» укладено договір банківського вкладу «Депозит Delta Premier (без поповнення)» № 001-28803-180215 від 18.02.2015, згідно умов якого банк відкриває вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2 та приймає від вкладника 10000 доларів США зі сплатою 5,5 % річних строком до 19.05.2015.
		Відповідно до умов договору банківського вкладу, при закінчені строку залучення вкладу, при зверненні вкладника до банку за отриманням вкладу або в день розірвання договору, Банк зобов'язується повернути вкладнику суму вкладу та нараховані проценти шляхом зарахування на поточний рахунок.
		Згідно з додатковою угодою №1 від 18.02.2015 до договору банківського вкладу сторони домовились доповнити пункт 1.2 Договору підпунктом 1.2.1. в наступній редакції: « 1.2.1. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови пункту 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього договору не застосовуються.»
		Додаткова угода № 2 укладена до Договору банківського вкладу №001-2880-180215, якою передбачено, що сторони домовились викласти пункт 1.6 Договору в наступній редакції: « 1.6.Нараховані на вклад проценти сплачуються Вкладнику щомісячно, починаючи з першого робочого дня місяця, що слідує за місяцем, в якому проценти нараховані відповідно до умов цього договору, а також у день повернення Вкладу в кінці строку дії цього Договору або в інший термін дострокового припинення дії цього Договору у випадках передбачених цим Договором, шляхом зарахування на поточний рахунок Вкладника НОМЕР_3, відкритий у Банку».
		Вказаний рахунок НОМЕР_3 було відкрито у ПАТ «Дельта Банк» за договором № МР/2620/5969299 від 18.02.2015, як поточний мультивалютний рахунок у гривні, доларах США, євро і швейцарських франках.
		Випискою по рахунку НОМЕР_2 підтверджується зарахування 10000 доларів США 19.02.2015, зазначені кошти було перераховано з поточного рахунку ОСОБА_3, який відкрито в ПАТ «Дельта Банк». З виписки по рахунку вбачається, що з суми в розмірі 10000 доларів США утримувались податки на доходи фізичних осіб та військовий збір.
		Постановою Правління Національного банку України №150 від 02.03.2015 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».
		Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.
		Інформація, розміщена на офіційному сайті Фонду 05.08.2015, свідчить, що з метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ «Дельта Банк», запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду, виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №147 від 03.08.2015 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» до 02.10.2015 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова Владислава Володимировича до 02.10.2015 включно.
		На адресу позивача надійшло повідомлення №8821/15779 від 23.09.2015 про нікчемність правочину, згідно з яким ПАТ «Дельта Банк» повідомило позивача про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) №001-28803-180215 від 18.02.2015. Також вказувалось про недійсність вказаного договору відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України.
		У зв'язку із нікчемністю договору банківського вкладу виплату коштів за вкладним рахунком позивача обмежено.
		Як визнається сторонами, позивача не включено до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами у банку за рахунок Фонду.
		Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до адміністративного суду.
		Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
		Стосовно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 16.02.2016 у справі №21-4846а15 та від 15.06.2016 у справі №826/20410/14, щодо того, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів, суд зазначає наступне.
		Так, згідно з частиною першою статті 244І Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частиною першою статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
		Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
		Однак, суд вважає за доцільне та необхідне відступити від правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України виходячи із нижче викладених мотивів.
		Висновок Верховного Суду України у зазначеній постанові зводиться до того, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вищевказані спірні правовідносини, які врегульовані нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому спори, які виникають на стадії ліквідації банку належить розглядати в порядку господарського судочинства.
		Проте, проаналізувавши положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд приходить висновком, що ним регулюються відносини щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, які вирішуються в порядку господарського судочинства.
		Однак, суд звертає увагу на те, що в даній адміністративній справі вирішуються спірні відносини в рамках Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		Вказаний Закон є спеціальним, яким в свою чергу врегульовано правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України (статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
		Системний аналіз положень вищезазначеного Закону дає підстави суду дійти до висновку, що в даному випадку ліквідаційна процедура, яка застосовується при ліквідації банку в силу відмінного правового регулювання відрізняється від процедури передбаченої Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Зокрема, в силу положень статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порядок ліквідації банкрута здійснюється шляхом застосування судових процедур банкрутства.
		Тобто, необхідною умовою для застосування до спірних правовідносин в частині задоволення кредиторських вимог в силу Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є безпосередня наявність порушення справи про банкрутство в Господарському суді.
		Натомість, у даному випадку, ліквідація банку, здійснюється на підставі Постанови Правління Національного банку України в рамках Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким в свою чергу не передбачено порушення справи про банкрутство в Господарському суді, а тому в даному випадку застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до спірних правовідносин не підлягає і, як наслідок, відсутні підстави для відмови у відкритті провадження у справі чи закриття провадження у справі з підстав непідсудності.
		Суд вважає за необхідне окремо зазначити, що правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банка-боржника.
		Учасниками цих правовідносин є виключно вкладники та Фонд, і саме в них виникають відповідні права та обов'язки.
		Банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих, хто має право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вирішує виключно Фонд. Отже, правовідносини між Фондом та вкладниками не породжують прав та обов'язків для банку.
		Враховуючи усе вищезазначене, суд приходить до висновку, що за своїм характером спір між уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і вкладниками банку щодо включення відповідних фізичних осіб до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, є публічно-правовим.
		Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», оформленого наказом, суд зазначає наступне.
		Нормативно-правовим актом, яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012.
		Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
		Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Згідно з частиною другою та частиною четвертою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
		Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. 
		Враховуючи зазначені норми закону, Уповноваженою особою Фонду створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «Дельта Банк».
		За результатами роботи вказаної Комісії 15.09.2015 складено протокол засідання комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк», яким запропоновано Уповноваженій особі Фонду визнати нікчемними правочини (договори) вкладів (депозитів), перелік в яких наведено Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Протоколу.
		З урахуванням висновків Комісії та рішення Виконавчої дирекції Фонду Уповноваженою особою Фонду наказом № 813 від 16.09.2015 визнано нікчемними правочини (договори) згідно переліку, в тому числі договір банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк».
		З матеріалів справи вбачається, що договір визнано нікчемним на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме, перерахування коштів на вкладний (депозитний) рахунок для Вкладника від третьої особи.
		Проте, суд не може погодитись з такими доводами оскільки умови вказаного договору банківського вкладу, укладеного з позивачем, не містять в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
		Окрім того, як на підставу нікчемності правочину відповідач посилається на те, що його умови суперечать публічному договору, а саме Правилам банківського обслуговування фізичних осіб у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», затвердженим Рішенням Ради Директорів ПAT «Дельта Банк» (протокол №14 від 20.03.2013) зі змінами та доповненнями, затвердженими Рішенням Ради Директорів AT «Дельта Банк» (протокол №1 від 14.01.2015) (далі - Правила), а саме на пункт 5.11., згідно якого зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для Вкладника від третьої особи не допускається (крім зарахування грошових сум від Законного представника за вкладами на ім'я особи, законним представником якої він є, та крім інших випадків, передбачених нормами діючого законодавства України та/або Продуктами Банку).
		В той же час, відповідно до пункту 11.5. Правил (розділ 11. Порядок обслуговування фізичних осіб - клієнтів Delta Premier) розміщення банківських вкладів (депозитів) Клієнтами Delta Premier та їх подальше банківське обслуговування здійснюється відповідно до Розділу 5 цих Правил (включаючи умови, що стосуються Законного представника), за виключенням наступних положень, зокрема пункту 11.5.1, згідно якого у випадку укладання Договору за Продуктом Банку - Договору банківського вкладу внесення Вкладу - здійснюється за вибором Вкладника: або шляхом внесення суми вкладу готівкою через касу Банку; або шляхом безготівкового перерахування відповідної суми грошових коштів з поточного рахунку з використанням платіжної картки або поточного рахунку Вкладника, відкритого в Банку чи іншої фізичної особи (з урахуванням обмежень, встановлених нормами діючого законодавства України чи внутрішньою політикою Банку по відповідному Продукту Банку), відкритого в Банку; або шляхом безготівкового перерахування відповідної суми грошових коштів з рахунку Вкладника чи іншої фізичної особи (з урахуванням обмежень, встановлених нормами діючого законодавства України чи внутрішньою політикою Банку по відповідному Продукту Банку), відкритому в іншому банку.
		Як вбачається з матеріалів справи грошові кошти на депозитний рахунок НОМЕР_2 перераховано 19.02.2015 з рахунку резидента, фізичної особи ОСОБА_3, що підтверджується випискою по угоді № 001-28803-180215 від 18.02.2015. 
		Отже, спірний договір банківського вкладу (депозиту) укладено у відповідності до Правил банківського обслуговування фізичних осіб у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» (розділ 11. Порядок обслуговування фізичних осіб - клієнтів Delta Premier), а також чинного законодавства України.
		Згідно статті 1062 Цивільного кодексу України встановлено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.
		Відповідно до пункту 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за №1172/8493 кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку. Після закінчення строку або настання інших обставин, визначених законодавством України чи договором банківського вкладу, кошти з вкладного (депозитного) рахунку повертаються вкладнику шляхом видачі готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок. На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім'я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. У цьому разі вважається, що власник рахунку погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний (депозитний) рахунок.
		Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Відповідачем доказів на підтвердження факту того, що дії ОСОБА_3 щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок позивача суперечить закону не надано. Отже, доводи відповідача щодо нікчемності договору банківського вкладу з мотивів перерахування коштів на рахунки позивача іншою фізичною особою, не ґрунтуються на нормах законодавства.
		Окрім того, щодо доводів відповідача що позивачем порушено умови публічного договору, оскільки зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових коштів для вкладника від третьої особи не допускається за умовами договору спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
		Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладена додаткова угода №1 від 18.02.2015 до договору банківського вкладу «Депозит Delta Premier (без поповнення)» №001-28803-180215 від 18.02.2015, згідно якої сторони домовились доповнити пункт 1.2 Договору підпунктом 1.2.1. в наступній редакції: « 1.2.1. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови пункту 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього договору не застосовуються.»
		Суд зазначає, що Закон не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником.
		В свою чергу, сам факт знаходження на рахунку позивача грошових коштів відповідачем не заперечується.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України № К/800/46158/15 від 12.01.2016 по справі №826/12161/15.
		В наданих суду письмових запереченнях відповідач зазначив, що оспорювана угода укладена 18.02.2015, тобто після прийняття рішення про визнання ПАТ «Дельта Банк» проблемним, а тому є підстави вважати її укладеною з порушенням вимог, що були встановлені Національним Банком України, у зв'язку з чим і визнано укладений договір нікчемним.
		З цього приводу суд зазначає, що частиною 6 статті 67 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено право Національного банку України запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, встановленим статтею 73 цього Закону.
		Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку, Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
		Також статтею 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено обов'язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому.
		Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.
		Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
		Основним підзаконним нормативним актом, що регулює діяльність банків у випадку визнання їх проблемними є Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 346 від 17.08.2012.
		Національний банк України має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку (пункту 5.1. Положення).
		Згідно з пунктами 5.2., 5.3. Положення Національний банк України для здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку одночасно з призначенням куратора банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань. Рішення про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку, строк дії особливого режиму контролю за діяльністю банку та повноважень куратора банку, повноваження куратора банку, відміну/дострокову відміну запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку приймає Правління Національного банку України.
		Отже, згадуваними законодавчими актами не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.
		Крім того, як зазначено вище, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. Отже, позивач не міг знати про віднесення Банку до категорії проблемних.
		Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк».
		Відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
		Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.
		Враховуючи, що доводи Уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу не знайшли підтвердження під час вирішення справи, отже, наказ №813 від 16.09.2015 в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу №001-28803-180215 від 18.02.2015 є протиправним та підлягає скасуванню, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог в даній частині.
		В частині позовних вимог щодо зобов'язання подати до Фонду додаткову інформацію про позивача як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу №001-28803-180215 від 18.02.2015 за рахунок Фонду суд зазначає наступне.
		Відповідно до статті 27 Закону України « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
		Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
		Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії, на підставі якого Фонд гарантування вкладів фізичних осіб формує Загальний реєстр вкладників.
		В той же час, згідно положень статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виплати гарантованої суми здійснюються Фондом у національній валюті України. Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України , що діяв на початок дня, в який запроваджено процедуру виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.
		Як вбачається з матеріалів справи, офіційний курс Національного банку України станом на 03.03.2015 становив 2 482,16 грн. за 100 доларів США, сума за вкладом становить 248216,00грн. позивачу підлягає сума гарантованого відшкодування за Договором у межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами та становить 200 000,00грн.
		Відповідно до пункту 12 розділу II Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №14 від 09.08.2012 (в редакції до внесення змін згідно із рішенням 20.10.2014 за № 1293/26070, які набрали чинності 11.11.2014) (далі - Положення № 14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, передбачено, що протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.
		Пунктом 6 розділу III Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
		Таким чином, на час вирішення справи Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
		Протиправність рішення щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №001-28803-180215 від 18.02.2015 прямо вказує на наявність підстав для зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду та, як наслідок, на наявність підстав для задоволення позову в цій частині.
		Як встановлює частина друга статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
		Враховуючи наведену процесуальну норму, суд вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача в рамках даного адміністративного спору необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича включити позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що є передумовою подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.
		Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1.          Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про нікчемність договору банківського вкладу № 001-28803-180215 від 18.02.2015, укладеного між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015.
		3. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		4. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу №001-28803-180215 від 18.02.2015.
		5. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу №001-28803-180215 від 18.02.2015 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		6. Судові витрати в сумі 1461,60 грн. присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок Державного бюджету України.
		Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича.
		 
		Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		          Суддя                                                                                                Р.О. Арсірій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...