Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/17804/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 28.04.2017. Зареєстровано: 28.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2017.
Дата набрання законної сили: 03.05.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    
		Провадження № 2/760/111/17
		В справі № 760/17804/16-ц
		Р І Ш Е Н Н Я
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		21 квітня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого - судді -              Шереметьєвої Л.А.
		за участю секретаря-             Квітченко Я.О. 
		представника позивача-       ОСОБА_5
		представника відповідача-       ОСОБА_6
		представника 3-ї особи -       Дриги Н.І.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом   ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-і особи: Органі опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба в справах дітей Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, суд
		В С Т А Н О В И В:
		Позивачка звернулася до суду з позовом і просить визначити місце проживання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з нею.
		Посилається в позові на те, що з 12 грудня 2012 року перебувала з відповідачем у шлюбі, в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_4.
		З серпня 2016 року фактичні шлюбні відносини між ними були припинені, вони почали проживати за різними адресами.
		Відповідач не в повній мірі виявляє інтерес до внутрішнього світу дитини, не приділяє уваги її розвитку, дошкільної освіти, відвідування різноманітних секцій та розвиваючих заходів, не цікавиться її щоденним життям.
		Враховуючи Висновок психолога про психологічне обстеження дитини, вважає, що для психічного розвитку та соціалізації подальше проживання з відповідачем завдасть істотного порушення психоемоційного стану дитині.
		Також зазначає, що вона має тісні сімейні стосунки з донькою, що проявляються у порозуміннях та прихильності дитини до неї. Крім того, вона має постійний та стабільний дохід, забезпечена житлом, що дає можливість забезпечити дитині належні умови проживання та виховання. Веде здоровий спосіб життя, не має шкідливих звичок, характеризується позитивно.  
		Враховуючи вище викладене, просить позов задовольнити.
		Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримала 
		Представник відповідача в судовому засіданні визнала.  
		Представник 3-ї особи в судовому засіданні позов також підтримала.
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки, виходячи з наступного. 
		Відповідно до ст. 157 СК України питання вихання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
		Такі ж гарантії для батьків, що проживають окремо від дітей, та для самих дітей, встановлені ст.15 Закону України "Про охорону дитинства".
		Судом встановлено, що сторони з 12 грудня 2012 року перебували у шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_4. 
		З серпня 2016 року сторони проживають окремо.
		Донька сторін залишилася проживати з матір»ю.
		В листопаді 2016 року між сторонами виник конфлікт, наслідком якого стала зміна місця проживання доньки сторін за ініціативою відповідача, в який були втягнуті самі батьки, дитина та правоохоронні органи.
		/ т.1, а.с. 7 -8; 50 - 58 /
		04 квітня 2017 року між сторонами був укладений Договір про участь у вихованні дитини, яким сторони встановили умови здійснення батьківських прав та виконання обов»язків щодо доньки.
		/ т.2, а.с.26 - 29 /
		Згідно зі ст.141 СК України мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, і розірвання шлюбу між ними не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
		Судом встановлено і не спростовується сторонами, на даний час сторони проживають окремо. 
		Відповідно до ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. 
		За правилами зі ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
		Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої 
		дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх 
		батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з 
		них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають 
		істотне значення.
		В пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №16 від 12 червня 1998 року«Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» роз»яснено, що вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд, виходячи із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.
		Відповідно до ст. 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю. 
		Згідно з Актом обстеження умов проживання позивачки, складеного 27 лютого 2017 року року комісією Служби в справах дітей Печерської районної в м.Києві державної адміністрації за місцем проживання матері створено належні умови для повноцінного проживання та розвитку дитини.
		Служба в справах дітей Печерської районної в м. Києві державної адміністрації своїм Висновком від 04 квітня 2017 року №105/01-950/в-12 вважає за доцільне визначити місце проживання дитини з матір»ю. 
		/ т.2, а.с. 31 - 34 /
		Представник відповідача в судовому засіданні проти з цього приводу своїх заперечень не висловлювала і з висновком Органу опіки та піклування погодилася.
		            Стаття 3 Конвенції про права дитини, яка набула чинності для України 27.09.1991 року, проголошує, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		            З точки зору закону одним із завдань Сімейного кодексу України є забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (ст.1).  
		            Конвенція про права дитини, виходячи з рівності прав матері та батька, у п. 1 ст. 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.               
		            Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. 
		            Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
		            Малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю. 
		            Виходячи з цього, вище приведеного законодавства, яке при вирішенні даних спорів направлене, насамперед, на захист інтересів дитини, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки в частині визначення місця проживання дитини з нею та їх задоволення.
		Керуючись ст.ст. 1,151,155, 160, ч.ч.1,2 ст.161 Сімейного Кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства", Конвенцією ООН Про права дитини, Декларацією прав дитини, ст.с т. 3,4,10, 11, 15-60, 88,209, 212-215, 218, ЦПК України, суд     
		В И Р І Ш И В :                                        
		Позов задовольнити.
		Визначити місце проживання дитини - доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю ОСОБА_2.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...