Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/1533/17 : не визначено.
Надіслано судом: 28.04.2017. Зареєстровано: 30.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2017.
Дата набрання законної сили: 03.08.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24.04.2017Справа №910/1533/17за позовом   Комунального підприємства "Київський метрополітен"
		до                     Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
		про                 зобов'язання вчинити дії
		Суддя Отрош І.М.
		Представники сторін: 
		від позивача:         Василенко Т.О. - представник за довіреністю № 197 від 28.12.2016;
		                                Ковтун Т.О. - представник за довіреністю № 174 від 26.12.2016;
		від відповідача:    Горбань О.В. - представник за довіреністю б/н від 20.01.2017.
		від третьої особи: Тетерятник О.В. - представник за довіреністю № 062/02/07-143 
		від 10.01.2017.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		30.01.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Київський метрополітен" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов'язання вчинити дії.
		Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Кабінетом Міністрів України були прийняті розпорядження "Про будівництво залізнично-мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця" № 755-р від 10.12.2003 та "Про початок будівництва об'єктів Мінтрансу в м. Києві" № 490-р від 13.07.2004, замовником з проектування та будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу виступило Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця". Згідно з проектною документацією в зону забудови вказаної транспортної розв'язки потрапила будівля виробничо-технічного призначення по вул. Набережно-Печерська дорога, 31-А, яка є об'єктом комунальної власності територіальної громади міста Києва і обліковується на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен". Вищевказана будівля була знесена силами Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця", що оформлено актом № 1-А від 13.07.2011. Позивач зазначає, що відповідно до протоколу наради з проблемних питань будівництва залізнично-мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві №147 від 04.10.2010, відповідачу надано доручення провести оцінку об'єкта комунальної власності, що підлягає знесенню, та сплатити позивачу грошову компенсацію за знесення будівлі. Оскільки компенсація у розмірі 5150566,14 грн. відповідачем сплачена не була, позивач просить суд зобов'язати відповідача відновити об'єкт будівлі виробничо-технічного призначення по Набережно-Печерській дорозі, 31-А ст. метро «Видубичі» (площа забудови 1005 кв.м., у т.ч. прибудови - 131,9 кв.м., будівельний об'єм 3526,4 куб.м., у т.ч. прибудови - 413,1 куб.м.). 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2017 порушено провадження у справі № 910/1533/17 та справу призначено до розгляду на 21.02.2017.
		У судовому засіданні 21.02.2017 представником відповідача подано суду відзив на позов, згідно з яким відповідач зазначає про недоведення позивачем своїх прав на спірний об'єкт нерухомості, оскільки останній, за твердженням позивача, був власністю територіальної громади міста Києва, тоді-як доказів у підтвердження наведених обставин позивачем не надано.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2017 розгляд справи відкладено на 10.03.2017.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2017 розгляд справи відкладено на 24.03.2017. До участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		Судове засідання, призначене на 24.03.2017 не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Отрош І.М. на лікарняному.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2017 розгляд справи призначено на 11.04.2017.
		У судовому засіданні 11.04.2017 представником відповідача подано пояснення, згідно з якими зазначено, що у відповідача наявне право на постійне користування земельною ділянкою, на якій було розташовано знесену будівлю, відповідно до акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №389662. Також відповідач зазначає про неможливість відновлення знесеної будівлі, оскільки на цьому місці побудовано автовокзал «Видубичі», під'їзний тунель та комплекс об'єктів інфраструктури автодорожньої розв'язки. 
		Представники сторін подали клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів. Дане клопотання судом задоволено.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2017 розгляд справи відкладено на 24.04.2017.
		20.04.2017 до відділу діловодства суду від відповідача надійшли пояснення, відповідно до яких відповідач зазначив, що проектом будівництва мостового переходу було передбачено компенсацію вартості за знесення будівель служб метрополітену, що свідчить про те, що проектно-кошторисною документацією щодо будівництва мостового переходу було передбачено відшкодування компенсації землевласникам та землекористувачам, а отже позивач повинен був підтвердити свої права землекористувача та право власності на об'єкт нерухомості, що було знесено.
		У судове засідання 24.04.2017 з'явились представники позивача,  відповідача та третьої особи. Позивач підтримав позов, відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у запереченнях на позов. Третя особа подала суду пояснення, згідно з якими зазначила, що в матеріалах справи відсутня інформація про прийняття Київською міською радою рішення про надання дозволу на списання об'єкту будівлі виробничо-технічного призначення по Набережно-Печерській дорозі, 31-А, ст. метро «Видубичі».
		У судовому засіданні 24.04.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Наказом Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації від 23.04.2003 №98 «Про закріплення основних засобів» закріплено на праві повного господарського відання основні засоби за Комунальним підприємством «Київський метрополітен» згідно з додатками, в тому числі будинок виробничо-технічного призначення за адресою Набережно-Печерська дорога, 31-А (рік введення в експлуатацію - 1980, площа - 521 кв.м., первісна балансова вартість 499 тис. грн., сума зносу - 29,5 тис. грн.) (копія наказу та додатку №1 долучена до позову та пояснень третьої особи від 24.04.2017).
		Так, до позову позивачем долучено копію паспорту технічного стану будівлі (споруди) (назва підприємства Комунальне підприємство «Київський метрополітен», назва об'єкта - будівля виробничо-технічного призначення по Набережно-Печерській дорозі, 31-А ст. метро «Видубичі»).
		Судом встановлено, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів від 10.12.2003 року № 755-р прийнято рішення щодо будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця. Функції Замовника покладено на Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця».
		Судом встановлено, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 490-р від 13.07.2004 розпочато проектування та будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві.
		Судом встановлено, що проект будівництва отримав позитивний Зведений комплексний висновок № 189-2 від 18.08.2006 Центральної служби Укрінвестекспертизи стосовно проекту будівництва Залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця та затверджений, в установленому законодавством порядку, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 798-р від 26.09.2007.
		Судом встановлено, що комплекс мостового переходу з підходами, територіально запроектовано на декількох ділянках, в тому числі транспортна розв'язка «Видубичі».
		Будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця здійснювалось за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 755 «Про будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві на залізничній дільниці Київ - Московський - Дарниця», у якому функції замовника покладено на ДГТО «Південно-Західна залізниця», а фінансування витрат - за рахунок залучення кредитів, коштів Укрзалізниці та інших джерел та від 13.07.2004 № 490-р «Про початок будівництва об'єктів Мінтрансу в м. Києві» на підставі техніко-економічного обґрунтування, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.10.2004 № 733-р.
		Судом встановлено, що проект будівництва мостового переходу затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 р. № 798-р «Про затвердження проекту будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро (з підходами) у м. Києві на залізничній дільниці Київ - Московський - Дарниця» (копія проекту подана відповідачем 11.04.2017 та 20.04.2017).
		Проектом будівництва, а саме в пункті 11 «Зайняття земель» «Загальна пояснювальна записка» 700н/04-ПЗ-1 Том 2.1 визначено, що ділянка будівництва мостового комплексу, розташована на території трьох районів м. Києва. В межах території, яка повністю або частково підпадає під забудову виявлено 97 землекористувачів; на земельній ділянці знаходиться, в тому числі, будівля служб Київського метрополітену. У додатку 6 до «Загальної пояснювальної записки» наведено перелік землекористувачів площі земельних ділянок яких вилучаються під будівництво. Серед інших визначено структурний підрозділ дирекції будівництва КП «Київський метрополітен».
		Таким чином, згідно з проектною документацією в зону забудови потрапила будівля виробничо-технічного призначення по вул. Набережно-Печерська дорога 31-А, яка мала бути демонтована в рамках проведення підготовчих будівельних робіт.
		Разом з тим, проектом, в частині «Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва» 700н/04-ЗК-1/1 в главі 1. «Підготовка території будівництва» в п.27 стаття «Інші витрати» передбачено суму компенсації вартості за знесення будівлі служб метрополітену.
		Судом встановлено, що відповідно до протоколу №147 наради з проблемних питань будівництва залізнично-автомобільного мосту через р. Дніпро у місті Києві як об'єкту Євро-2012 вирішено, зокрема, ДТГО «Південно-Західна Залізниця» провести оцінку об'єкта комунальної власності - будівлі виробничо-технічного призначення метрополітену по вул. Набережно-Печерська дорога, 31-а, що потрапляє в зону будівництва залізнично-автомобільного мосту, та сплатити Комунальному підприємству «Київський метрополітен» грошову компенсацію за знесення цієї будівлі (копія протоколу долучена до позову).
		Судом встановлено, що 13.07.2011 комісією у складі заступника начальника КП «Київський метрополітен» - начальника СП «Служба колії, тунельних споруд і будівель» Сушка І.А., начальника СП «Служба електропостачання» Козленка М.В., начальника СП «Електромеханічна служба» Попка В.П., начальника СП «Ескалаторна служба» Мягкого М.Г., начальника СП «Комерційна служба» Андреєвої Т.Г., начальник а СП «Служба воєнізованої охорони» Дзюбака М.П. було складено акт №1-А про те, що у липні 2011 року силами ДТГО «Південно-Західна Залізниця» проведені демонтажні роботи по знесенню будівлі виробничо-технічного призначення, що знаходиться на балансі метрополітену, яка розташована по вул.. Набережно-Печерська дорога, 31-а і підпадає під пляму забудови транспортної розв'язки залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві біля станції «Видубичі». Внаслідок проведених робіт будівля знесена повністю (копія акту долучена до позову).
		Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідроінжбуд» в межах виконання укладеного з замовником - Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна Залізниця» договору №ПЗ/ДН-6-0402 від 28.10.2014 (найменування будівництва - Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві з підходами на залізничній ділянці Київ - Московський - Дарниця. Розв'язка «Видубичі». Знесення будівлі Метрополітену; найменування об'єкту - демонтаж адміністративної будівлі КП «Київський метрополітен», що розташована на території колишнього автовокзалу «Видубичі») здійснено виконання робіт по демонтажу адміністративної будівлі КП «Київський метрополітен», що розташована на території колишньої автостанції «Видубичі», що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2011 року, копії яких долучені до пояснень відповідача, поданих 11.04.2017.
		Судом встановлено, що відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Державною архітектурно-будівельною інспекцією в м. Києві від 09.04.2013 № КВ 143130990259, закінчений будівництвом об'єкт - Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця. 2-й етап І пускового комплексу І черги будівництва - Автовокзал «Видубичі», замовником якого є ДТГО «Південно-Західна залізниця», є готовим до експлуатації (копія декларації долучена відповідачем до пояснень, поданих 11.04.2017).
		Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" як юридична особа утворене згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Як вбачається із положень наведеного вище Закону та постанови Кабінету Міністрів України всі підприємства, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", реорганізовуються шляхом злиття.
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045) (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.
		При цьому, відповідно до Переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", що є додатком №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", до вказаного переліку включено зокрема Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця".
		За наведених обставин, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником прав та обов'язків Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця". При цьому, копія передавального акту Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» долучено до пояснень відповідача, поданих 11.04.2017.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що будівля виробничо-технічного призначення по вул. Набережно-Печерська дорога, 31-А, яка є об'єктом комунальної власності територіальної громади міста Києва і обліковується на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен", була знесена силами Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця", що оформлено актом № 1-А від 13.07.2011. При цьому, відповідно до протоколу наради з проблемних питань будівництва залізнично-мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві №147 від 04.10.2010, відповідачу надано доручення провести оцінку об'єкта комунальної власності, що підлягає знесенню, та сплатити позивачу грошову компенсацію за знесення будівлі. Оскільки компенсація у розмірі 5150566,14 грн. відповідачем сплачена не була, позивач просить суд зобов'язати відповідача відновити об'єкт будівлі виробничо-технічного призначення по Набережно-Печерській дорозі, 31-А ст. метро «Видубичі» (площа забудови 1005 кв.м., у т.ч. прибудови - 131,9 кв.м., будівельний об'єм 3526,4 куб.м., у т.ч. прибудови - 413,1 куб.м.). 
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 р. N 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю установлено, що розмежування майна між  власністю  областей,  міст  Києва  та Севастополя і  власністю районів,  міст обласного підпорядкування, районів міст  Києва  та  Севастополя  провадиться  облвиконкомами, Київським і  Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів; розмежування майна  між  власністю районів, міст обласного підпорядкування та власністю інших адміністративно-територіальних одиниць провадиться виконкомами районних і міських Рад народних депутатів з участю виконкомів районних у містах, міських районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів; передача державного майна, яке перебуває у віданні міністерств і відомств  України, інших органів, уповноважених управляти державним майном, до складу комунальної власності, а також від однієї адміністративно-територіальної одиниці до іншої здійснюється безоплатно стосовно порядку, передбаченого постановою Ради Міністрів УРСР від 28 квітня 1980 р. N 285 "Про порядок передачі  підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд" з  наступним повідомленням про це органів державної статистики,  податкових  та фінансових органів.
		Як встановлено судом, Комунальному підприємству «Київський метрополітен» на праві господарського відання належала будівля - будинок виробничо-технічного призначення за адресою Набережно-Печерська дорога, 31-А (рік введення в експлуатаціцю - 1980, площа - 521 кв.м., первісна балансова вартість 499 тис. грн., сума зносу - 29,5 тис. грн.), що підтверджується наказом Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації від 23.04.2003 №98 «Про закріплення основних засобів» закріплено на праві повного господарського відання основні засоби за Комунальним підприємством «Київський метрополітен», а також паспортом технічного стану будівлі (споруди) (назва підприємства Комунальне підприємство «Київський метрополітен», назва об'єкта - будівля виробничо-технічного призначення по Набережно-Печерській дорозі, 31-А ст. метро «Видубичі»).
		За змістом ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
		Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 01.07.2004, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.
		При цьому, відповідачем не доведено, що набуття позивачем права господарського відання на об'єкт нерухомості (будинок виробничо-технічного призначення за адресою Набережно-Печерська дорога, 31-А) відбулось всупереч порядку, встановленому законом, чинним на дату набуття.
		За наведених обставин, враховуючи, що захист права господарського відання відбувається із застосуванням положень закону, встановлених для захисту права власності, доводи відповідача щодо недоведення позивачем наявності у нього відповідних прав на об'єкт нерухомого майна спростовуються вищенаведеним. 
		Як встановлено судом, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів від 10.12.2003 року № 755-р прийнято рішення щодо будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця. Функції Замовника покладено на Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця».
		Як встановлено судом, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником прав та обов'язків Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця".
		Як встановлено судом, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 490-р від 13.07.2004 розпочато проектування та будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві.
		Як встановлено судом, проектом будівництва мостового переходу затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 р. № 798-р «Про затвердження проекту будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро (з підходами) у м. Києві на залізничній дільниці Київ - Московський - Дарниця», затвердженим  а саме в пункті 11 «Зайняття земель» «Загальна пояснювальна записка» 700н/04-ПЗ-1 Том 2.1 визначено, що ділянка будівництва мостового комплексу, розташована на території трьох районів м. Києва. В межах території, яка повністю або частково підпадає під забудову виявлено 97 землекористувачів; на земельній ділянці знаходиться, в тому числі, будівля служб Київського метрополітену. У додатку 6 до «Загальної пояснювальної записки» наведено перелік землекористувачів площі земельних ділянок яких вилучаються під будівництво. Серед інших визначено структурний підрозділ дирекції будівництва КП «Київський метрополітен».
		Таким чином, згідно з проектною документацією в зону забудови потрапила будівля виробничо-технічного призначення по вул. Набережно-Печерська дорога 31-А, яка мала бути демонтована в рамках проведення підготовчих будівельних робіт.
		Як встановлено судом, 13.07.2011 комісією у складі заступника начальника КП «Київський метрополітен» - начальника СП «Служба колії, тунельних споруд і будівель» Сушка І.А., начальника СП «Служба електропостачання» Козленка М.В., начальника СП «Електромеханічна служба» Попка В.П., начальника СП «Ескалаторна служба» Мягкого М.Г., начальника СП «Комерційна служба» Андреєвої Т.Г., начальник а СП «Служба воєнізованої охорони» Дзюбака М.П. було складено акт №1-А про те, що у липні 2011 року силами ДТГО «Південно-Західна Залізниця» проведені демонтажні роботи по знесенню будівлі виробничо-технічного призначення, що знаходиться на балансі метрополітену, яка розташована по вул.. Набережно-Печерська дорога, 31-а і підпадає під пляму забудови транспортної розв'язки залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві біля станції «Видубичі». Внаслідок проведених робіт будівля знесена повністю (копія акту долучена до позову).
		Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідроінжбуд» в межах виконання укладеного з замовником - Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна Залізниця» договору №ПЗ/ДН-6-0402 від 28.10.2014 (найменування будівництва - Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві з підходами на залізничній ділянці Київ - Московський - Дарниця. Розв'язка «Видубичі». Знесення будівлі Метрополітену; найменування об'єкту - демонтаж адміністративної будівлі КП «Київський метрополітен», що розташована на території колишнього автовокзалу «Видубичі») здійснено виконання робіт по демонтажу адміністративної будівлі КП «Київський метрополітен», що розташована на території колишньої автостанції «Видубичі», що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2011 року.
		Як встановлено приписами ст. 349 Цивільного кодексу України, право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
		Так, під знищенням слід розуміти використання майна, в результаті якого воно припиняє своє існування, у зв'язку з чим, з огляду на здійснення у липні 2011 року демонтажу будинку виробничо-технічного призначення за адресою Набережно-Печерська дорога, 31-А, вказана будівля припинила своє існування як об'єкт речового світу та як об'єкт цивільних правовідносин. 
		Обставини знищення майна, щодо якого позивачем доведено наявність речових прав (права господарського відання), сторонами були визнані.
		Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.
		Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем як зацікавленою особою способу захисту, суд звертає увагу на визначення можливої ефективності такого способу з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
		Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).
		Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
		Як встановлено судом, відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Державною архітектурно-будівельною інспекцією в м. Києві від 09.04.2013 № КВ 143130990259, закінчений будівництвом об'єкт - Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця. 2-й етап І пускового комплексу І черги будівництва - Автовокзал «Видубичі», замовником якого є ДТГО «Південно-Західна залізниця», є готовим до експлуатації (копія декларації долучена відповідачем до пояснень, поданих 11.04.2017).
		Як передбачено ч.ч. 1, 5, 9 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», чинного на дату видачі Декларації, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.  Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
		За таких обставин, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та видача декларації в порядку норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» означає офіційне підтвердження відповідності новозбудованого об'єкту будівництва проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
		Так, суд зазначає, що, в тому числі, на місці знесеного будинку виробничо-технічного призначення за адресою Набережно-Печерська дорога, 31-А відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів від 10.12.2003 року № 755-р замовником будівництва - Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця», правонаступником якого є відповідач, було збудовано об'єкт - Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця. 2-й етап І пускового комплексу І черги будівництва - Автовокзал «Видубичі», який відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Державною архітектурно-будівельною інспекцією в м. Києві від 09.04.2013 № КВ 143130990259, є готовим до експлуатації.
		При цьому, рішенням Київської міської ради від 021.2.2010 №302/5114 «Про надання земельних ділянок ДТГО «Південно-Західна залізниця» для будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця (правий берег р. Дніпро) у Голосіївському та Печерському районах м. Києва» вирішено зокрема, надати Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця» в постійне користування земельні ділянки загальною площею 60,49 га для будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця (копія рішення подана відповідачем 11.04.2017).
		Відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №389662, Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 15,8568га у межах згідно з планом, розташована на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця у Голосіївському районі м. Києва (цільове призначення (використання) земельної ділянки - для будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві) (копія акту та плану меж земельної ділянки подані відповідачем 11.04.2017).
		За наведених обставин, оскільки на місці знесеного об'єкту - будинку виробничо-технічного призначення за адресою Набережно-Печерська дорога, 31-А, що належав на праві господарського відання позивачу, побудовано Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро, відновлення знесеної будівлі на вищевказаній земельній ділянці в будь-якому разі є неможливим з об'єктивних причин, що пов'язано із функціонуванням на площі забудови, що значно перевищує площу знесеної будівлі, цілісного об'єкту - мостового переходу з підходами), а отже обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, так як не може забезпечити поновлення порушених прав особи, з огляду на встановлені обставини щодо правовідносин сторін.
		В той же час, як встановлено судом, проектом будівництва мостового переходу, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 р. № 798-р «Про затвердження проекту будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро (з підходами) у м. Києві на залізничній дільниці Київ - Московський - Дарниця», в частині «Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва» 700н/04-ЗК-1/1 в главі 1. «Підготовка території будівництва» в п.27 стаття «Інші витрати» передбачено суму компенсації вартості за знесення будівлі служб метрополітену.
		Як встановлено судом, відповідно до протоколу №147 наради з проблемних питань будівництва залізнично-автомобільного мосту через р. Дніпро у місті Києві як об'єкту Євро-2012 вирішено, зокрема, ДТГО «Південно-Західна Залізниця» провести оцінку об'єкта комунальної власності - будівлі виробничо-технічного призначення метрополітену по вул. Набережно-Печерська дорога, 31-а, що потрапляє в зону будівництва залізнично-автомобільного мосту, та сплатити Комунальному підприємству «Київський метрополітен» грошову компенсацію за знесення цієї будівлі.
		Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		За наведених обставин, позивач не позбавлений права звернутись до суду із відповідним позовом про відшкодування вартості знищеного майна.
		При цьому, щодо доводів третьої особи про відсутність у справі дозволу Київської міської ради на списання основних засобів з балансу позивача відповідно до Порядку списання основних засобі з балансів підприємств, установ та організацій комунальної власності територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 №816/3391, суд зазначає, що даний порядок не підлягає застосуванню у даній справі, оскільки за змістом п.п. 2.3., 3. Порядку, списання з балансу - виключення з бухгалтерського обліку та фінансової звітності основних засобів внаслідок втрати підприємством контролю за такими основними засобами та з інших підстав; відповідно до вимог цього Порядку основні засоби списуються з балансу підприємств як такі, що: а) непридатні для подальшого використання; б) виявлені в результаті інвентаризації як недостача; в) втратили критерій визнання активом, визначений у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тобто вибули з контролю підприємства, або отримання економічних вигод від їх використання в майбутньому не очікується.
		Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. 
		Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді    в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		За наведених обставин, позов Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов'язання вчинити дії, а саме відновити об'єкт будівлі виробничо-технічного призначення по Набережно-Печерській дорозі, 31-А ст. метро «Видубичі» (площа забудови 1005 кв.м., у т.ч. прибудови - 131,9 кв.м., будівельний об'єм 3526,4 куб.м., у т.ч. прибудови - 413,1 куб.м.), не підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У позові відмовити.
		 
		Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
		 
		Повне рішення складено: 28.04.2017
		 
		 
		Суддя                                                                                                    І.М. Отрош

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...