Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 447/135/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано для оприлюднення: 03.05.2017. Зареєстровано: 04.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 10.05.2017.
Дата набрання законної сили: 25.04.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 447/135/17                                               Головуючий у 1 інстанції: Карбовнік І.М.  
		Провадження № 22-ц/783/2481/17                              Доповідач в 2-й інстанції:  Павлишин  О. Ф. 
		Категорія: 69 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		    25 квітня 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :
		                                   головуючого - Павлишина О.Ф.,
		                                   суддів - Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., 
		                                   секретар Бохонко Е.Р.,
		з участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 25 січня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація, про встановлення факту, що має юридичне значення,-
		                                                          
		                                                ВСТАНОВИЛА:
		Оскаржуваною ухвалою відмовлено у відкритті провадження у справі.
		Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4
		В апеляційній скарзі стверджує, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Не погоджується з висновком суду про те, що встановлення юридичного факту, який просив встановити заявник, пов'язується з наступним вирішенням спору про право, який вирішується в порядку позовного провадження. Зазначає, що встановлення факту поранення ОСОБА_2 при виконанні обов'язку військової служби 25 січня 2015 року на території Донецької області в районі м. Дебальцеве внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України породжує юридичні наслідки, а саме від цього залежить визначення статусу пораненого, який перебував під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях. Стверджує, що заявник в межах чинного законодавства, обрав прийнятний для себе спосіб судового захисту своїх цивільних прав та інтересів - встановлення факту, що має юридичне значення, який не пов'язаний з наступним вирішенням спору про право. Просить ухвалу суду скасувати та направити матеріали справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
		Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення факту, про який просив заявник пов'язується з наступним вирішенням спору про право, який вирішується в порядку позовного провадження.
		Проте, з таким висновком суду колегія суддів погодитися не може з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Стаття 256 ЦПК України передбачає право суду встановлювати факти, що мають юридичне значення. Разом із тим це можливо за наявності певних умов, а саме: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
		Відповідно до ч.4 ст. 256 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи,- залишає заяву без розгляду.
		Зі змісту заяви ОСОБА_2 вбачається, що заявник просить встановити факт його поранення при виконанні обов'язку військової служби 25 січня 2015 року на території Донецької області в районі міста Дебальцеве, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Встановлення цього факту йому необхідне для визначення свого статусу як особи, яка перебуває під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03.07.1954 року, тобто жертви міжнародного збройного конфлікту, що обумовлює виникнення прав та обов'язків, передбачених цією конвенцією, іншими нормами міжнародного права.
		Встановлення в порядку окремого провадження факту поранення ОСОБА_2 може бути підставою для здійснення його суб'єктивних прав. Однак, таке суб'єктивне право він може не реалізувати. Крім того, при наявності спору про юридичний факт мова йде лише про наявність чи відсутність цього факту та його доведеність, а не про право, обумовлене таким фактом. Суд, розглядаючи справу про встановлення факту поранення, не вирішує питання про права заявника, а лише встановлює наявність чи відсутність факту, який зумовлює виникнення, зміну чи припинення прав заявника.
		Також поза увагою суду залишилось те, що заявник не просить встановити факт поранення при виконанні обов'язку військової служби, оскільки такий підтверджений документально, а просить встановити, що факт поранення настав внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. 
		Таким чином, суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.
		Враховуючи вищенаведене, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, в зв'язку з чим на підставі п. 4 ч. 2 ст. 307 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження в справі.
		Керуючись п. 4 ч. 2 ст. 307, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -         
		                                                                
		                                                УХВАЛИЛА:
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задовольнити.
		Ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 25 січня 2017 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження в справі.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає. 
		Головуючий :                                  Павлишин О.Ф.                 
		Судді :                                               Мікуш Ю.Р.
		                                                          Приколота Т.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...