Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/18422/16-к : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України; Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження.
Надіслано для оприлюднення: 04.05.2017. Зареєстровано: 05.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 11.05.2017.
Дата набрання законної сили: 03.05.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		760/18422/16-К
		1-кс/760/6738/17
		 
		солом`янський районний суд міста києва
		УХВАЛА
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		03 травня 2017 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , розглянувши клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погоджене прокурором САП ГПУ ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №52015000000000010 від 11.12.2015, -
		ВСТАНОВИВ:
		Детектив звернувся до слідчого судді із вищезазначеним клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно підозрюваного, а саме на всі кошти на належних ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 в ПАТ «Діамантбанк», мотивуючи свої вимоги наступним.
		НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52015000000000010 за підозрою, зокрема, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.
		Детектив, посилаючись на п.3 ч.2 ст.170 КПК України, просить з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання накласти арешт на вищезазначене майно підозрюваного, оскільки санкція ч.5 ст.191 КК України, передбачає повну конфіскацію такого майна в разі засудження конкретної особи за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого даною статтею, і, детектив переконує, що існує ризик його (майна) відчуження. У зв`язку із останнім, детектив також порушує питання в тексті самого клопотання про його розгляд згідно ч.2 ст.172 КПК України без повідомлення підозрюваного чи його захисника.
		Заслухавши пояснення детектива та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких є арешт майна, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст.131 КПК України)
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, правову підставу для арешту майна, можливий розмір шкоди, завданої злочином, наслідки арешту майна для третіх осіб, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
		Згідно ст.171 КПК України відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого/детектива, прокурора, які звертаються з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		Однак зазначених вимог детектив повною мірою не дотримався.
		Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст.170-173 КПК України для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
		Як вбачається з долучених до клопотання документів, Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) під №52015000000000010 від 11.12.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.1 ст.255 КК України, що підтверджується долученим до матеріалів клопотання витягом з ЄРДР (а.с.4-7)
		В даному кримінальному провадженні 20.04.2017 повідомлено про підозру ОСОБА_5  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, а саме в створенні злочинної організації з метою вчинення особливо тяжких злочинів, керівництві такою організацією, участі в ній та у злочинах, вчинюваних такою організацією, а також в організації заволодіння злочинною організацією чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великому розмірі, що підтверджується долученою до матеріалів клопотання копією відповідного повідомлення про підозру (а.с.8-40)
		Всупереч абз.2 ч.2 ст.171 КПК України будь-яких доказів, на підставі яких слідчий суддя зміг би пересвідчитися в існуванні обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину конкретною особою та достатність взагалі доказів, що вказують на вчинення інкримінованого злочину, детектив ні до матеріалів клопотання не долучає, ні додає в судовому засіданні, обмежившись лише текстом підозри.
		28.04.2017 детектив звертається за погодженням із прокурором до слідчого судді із вищезазначеним клопотанням про арешт майна підозрюваного, а саме двох квартир, стверджуючи про те, що це нерухоме майно перебуває виключно у власності підозрюваного ОСОБА_5 .
		Згідно ч.1ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. 
		Відповідно до п.3 ч. 2ст. 170 КПК України(в редакції від 03.05.2017) арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
		Згідно ч.5ст.170 КПК Україниу випадку, передбаченому п.3 ч.2 ст.170 КПК України арешт накладається виключно на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
		Не оспорюючи можливість застосування судом за вироком в разі засудження особи за ч.5 ст.191 КК України покарання у виді конфіскації майна, виходячи з наведених детективом в судовому засіданні обставин кримінального провадження, слід констатувати, що детектив не заперечуючи факт перебування ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі на час придбання ним майна, про накладення арешту на яке порушено питання в даному клопотанні, саме клопотання про арешт майна, зокрема, його резолютивну частину, формулює таким чином, що просить накласти арешт на майно, правовий статус якого ним на момент звернення до слідчого судді із цим клопотанням за встановлених в судовому засіданні обставин залишається невизначеним, що може призвести до порушення права власності його дружини, яка за матеріалами даного провадження відповідного статусу «підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження» не має. 
		Детективом під час підготовки даного клопотання не враховано всі обставини провадження, що як вважає слідчий суддя, може призвести до неправильного застосування кримінального процесуального закону України та потягти за собою обмеження прав третіх осіб, також це залишилося поза увагою прокурора, який погоджував клопотання.
		Також детектив не зміг надати слідчому судді витяг з Державного реєстру актів цивільного стану про шлюб, згідно якого, як зазначено в письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5 , шлюб зареєстрований між ним та, зокрема, ОСОБА_6 28.03.2014 (а.с.38), щоб спростувати відомості, які містяться в загальнодоступній мережі Інтернет по деклараціям, які подавав ОСОБА_5 за, наприклад, 2012, 2013, 2014, 2015 та 2016 роки, в яких в розділі члени сім`ї декларанта вже на ці роки зазначена дружина ОСОБА_5 (а.с.51-53), як і надати докази того, що на час придбання майна, про накладення на арешт якого порушується питання, він не перебував в зареєстрованому шлюбі. 
		Відповідно дост.60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		Дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_7 , про яку є згадка як в тексті клопотання, повідомлення про підозру ОСОБА_5 , так і про існування якої не заперечував детектив в судовому засіданні, не є суб`єктомст.170 КПК України, зворотного органом досудового розслідування не доведено, на підставі чого правових підстав для накладення арешту на майно, яке може перебувати також в її власності немає. Слідчий суддя акцентує увагу органу досудового розслідування на тому, що за представленими детективом документами ці обставини перевірити неможливо.
		Суд відповідно до ч.3 ст.22 КПК України не може одночасно здійснювати функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду, тим більше самостійно витребовувати у сторони обвинувачення будь-які документи на підтвердження доводів клопотання.
		За викладених обставин слідчий суддя згідно вимогст.173 КПК України позбавлений можливості врахувати і співрозмірність обмеження права власності, а також наслідки арешту для інших осіб, оскільки арешт майна у даному випадку може порушувати право законного власника  ОСОБА_7 .
		Крім того, детектив при підготовці до звернення до слідчого судді із даним клопотанням в кінці квітня 2017 року посилається на виписки про рух коштів по вищезазначеним рахункам за період до 17 жовтня 2017 року (а.с.42-49), більше того, з цих виписок взагалі незрозуміло чи перебувають на зазначених рахунках грошові кошти не тільки станом на час звернення до суду із цим клопотанням, а навіть станом на 17.10.2016 (це не зміг пояснити і детектив в судовому засіданні), тобто майно в розумінні ст.170 КПК України, а накладення арешту заради самого лише накладення слідчий суддя вважає не відповідає меті, якій повинні відповідати заходи забезпечення кримінального провадження. Посилання детектива на власну завантаженість і через це неможливість збирання таких документів чи інформації слідчим суддею не приймається.
		Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 КПК України, повертає його прокурору та встановлює строк в 72 години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. 
		Керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя -
		У Х В А Л И В :
		Клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погоджене прокурором САП ГПУ ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №52015000000000010 від 11.12.2015, - повернути прокурору для усунення недоліків.
		Встановити строк сімдесят дві години для усунення недоліків з моменту отримання копії даної ухвали.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Слідчий суддя                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...