Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/3807/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано судом: 10.05.2017. Зареєстровано: 11.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2017.
Дата набрання законної сили: 06.09.2017
Результат оскарження 06.09.2017 Апеляційний суд міста Києва: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                 
		 
		Справа № 752/3807/17 
		Провадження №: 2/752/3001/17 
		 
		       РІШЕННЯ
		         ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ
		04 травня 2017 року   Голосіївський районний суд м. Києва
		у складі головуючого судді Ладиченко С.В., 
		                 за участю секретаря Мороз О.С., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» про захист честі, гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування завданої моральної шкоди,-
		                                                                В С Т А Н О В И В:
		У лютому 2017 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Голосіївського районного суду міста Києва до з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «ЗН УА» про захист честі, гідності, спростування недостовірної інформації та відшкодування завданої моральної шкоди.
		У позові позивачі просили визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність інформацію, поширену під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4» ІНФОРМАЦІЯ_5 україномовної та російськомовної інтернет-версій газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» за посиланнями: АДРЕСА_3, а також, інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_6 україномовної та російськомовної друкованих версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна», зобов'язати відповідачів спростувати недостовірну інформацію у спосіб, вказаний в позовній заяві та стягнути з відповідача ОСОБА_4 грошову суму в розмірі 01 грн. в якості відшкодування завданої моральної шкоди на користь кожного з позивачів.
		В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Пелюх С.С. позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
		Відповідач ОСОБА_3 належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. В судове засідання двічі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
		В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 -ОСОБА_6 позовні вимоги не визнала , пояснивши в судовому засіданні що відповідач у інформації що була розповсюджена використав своє право на свободу висловлення своїх поглядів щодо публічних осіб і не завдав шкоди правам та інтересам позивачів.
		В судовому засіданні представник відповідача ТОВ «ЗН УА» позов не визнав, посилаючись на відсутність доказів негативності інформації яку хочуть спростувати позивачі, відсутність порушення прав позивачів.
		Представник відповідача ТОВ «ЗН УА» означив свою позицію по заявленому позову лише на стадії судових дебатів, хоча завчасно відповідач ТОВ «ЗН УА» попереджався про час та місце судових засідань. Суд враховує що відповідач ТОВ «ЗН УА» є юридичною особою та мав можливість направити будь яку особу із штату своїх співробітників для участі у судових засіданнях у тому числі і шляхом укладання договору з адвокатом. 
		Відповідачам завчасно були направлені копії ухвали про відкриття провадження та повідомлення про дату та час судового засідання на 27.03.2017 року, на 24.04.2017 р., на 04.05.2017 року, була забезпечена можливість ознайомлення з матеріалами справи у тому числі із поданим до суду ще 18.04.17 р. клопотанням позивача про доручення доказів(а.с.113-127).
		Частиною 2 статті 11 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участі у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
		Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
		Слід зазначити, що виходячи із системного аналізу ст.27, 76, 77 ЦПК України на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
		Обставини за яких представник відповідача ОСОБА_4 та представник відповідача ТОВ «ЗН УА» на стадії судових дебатів вважали за необхідне повторне з'ясування обставин справи не є в розумінні ЦПК України підставою для зміни стадії судового розгляду і в свою чергу може порушити основні принципи цивільного судочинства зокрема принцип змагальності сторін.
		В судовому засіданні представник позивачів конкретизував, що позов до відповідача ОСОБА_4 заявлений як до фізичної особи.
		На думку суду рішення суду за заявленим позовом ніяким чином не впливає на обов'язки Національного антикорупційного бюро України, Генеральної прокуратури України та Міністерства інфраструктури України.
		Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Так судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 російськомовної та україномовної інтернет - версіях газети Інформаційно - аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» за посиланнями: АДРЕСА_3, а також, ІНФОРМАЦІЯ_6 україномовної та російськомовної друкованих версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» опубліковано інтерв'ю з міністром інфраструктури України ОСОБА_4 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4».
		У вказаному інтерв'ю, на питання журналіста «- У нас є примірник вашого листа до РНБО. Річні втрати «УЗ» у 15 млрд. грн: недоотримання доходів, збитки від простоїв, невиконання плану капіталовкладень. Та цікавіше, за нашою інформацією, у тих документах, які ви подали до правоохоронців. У них ідеться про конкретні зловживання та осіб, які за цим стоять. Чи правда, що «УЗ» через компанії, пов'язані з братами ОСОБА_1, займалася відмиванням коштів? Що за минулий рік до конверт центрів було спрямовано близько 1 млрд. грн, і що ця «співпраця» триває досі?» відповідач ОСОБА_4 дав відповідь: «ТАК, ПАТ «Укрзалізниця» запровадило схему відмивання коштів шляхом використання підставних компаній, які нібито за результатами конкурсних торгів повинні забезпечувати надання послуг, постачання товарів, а фактично є лише ланкою для передачі коштів «Укрзалізниці"» до конвертаційних центрів. Основними учасниками цієї схеми є фірми, афілійовані з ОСОБА_1. Ще на початку 2016 р. НАБУ було розпочато досудове розслідування за окремими фактами зловживань із боку посадових осіб «Укрзалізниці», ТОВ «Експозиція» та ТОВ «АРГО», однак «співпраця» «УЗ» із зазначеними компаніями триває досі. Як наслідок, за 2016 р. до конвертаційних центрів дійсно було спрямовано близько мільярда гривень «Укрзалізниці».
		Вказані вище обставини підтверджено наявними у справі письмовими доказами, а саме, примірником інтерв'ю ОСОБА_4, опублікованого ІНФОРМАЦІЯ_5 україномовної інтернет - версії газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» за посиланням: АДРЕСА_3 , примірником інтерв'ю ОСОБА_4, опублікованого ІНФОРМАЦІЯ_5 російськомовної інтернет-версії газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» за посиланням: АДРЕСА_3 примірником інтерв'ю ОСОБА_4, опублікованого в україномовному друкованому виданні Інформаційно-аналітичного тижневика «Дзеркало тижня. Україна» ІНФОРМАЦІЯ_6, примірником інтерв'ю ОСОБА_4, опублікованого в російськомовному друкованому виданні Інформаційно-аналітичного тижневика «Дзеркало тижня. Україна» ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.22-59).
		Відповідачами будь-яких доказів, які б спростовували фактичну обставину публікації у вказаних інформаційних джерелах зазначеного інтерв'ю ОСОБА_4 не надано, а представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні сам факт надання відповідачем ОСОБА_4 інтерв'ю журналісту газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» не заперечив.
		Посилання представника відповідача ОСОБА_4 на наявність сумнівів щодо розміщення вказаного інтерв'ю в мережі Інтернет за згаданими посиланнями адрес web-сторінок спростовуються наявними у справі письмовими доказами - примірниками відповідних інтерв'ю із засвідченням відповідності відомостей на вказаних web-сторінках змісту спірного інтерв'ю приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 
		Позивачі в позові та їх представник в судовому засіданні вказують, що інформація подана відповідачем ОСОБА_4 у формі фактичних тверджень, а тому, з огляду на її недостовірність, підлягає спростуванню, натомість, представник відповідача ОСОБА_4 в своїх поясненнях суду, серед іншого, наголосила, що спірна інформація є оціночним судженням дій позивачів з боку відповідача ОСОБА_4.
		Досліджуючи вказані обставини, суд виходить з наступного.
		За змістом ст.28, ст.32 Конституції України кожен має право на повагу до своєї гідності та право спростувати недостовірну інформацію про себе, а також на відшкодування моральної шкоди, завданої поширенням такої недостовірної інформації.
		Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Згідно зі ст.299 ЦК України кожен має право на недоторканість своєї ділової репутації.
		Згідно із ст.14 закону України «Про інформацію» поширення інформації-це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.
		Статтею 2 закону України «Про інформацію» передбачено: одним із принципів інформаційних відносин є, зокрема, достовірність і повнота інформації.
		Відповідно до статті 22 Закону України «Про інформацію» масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. Засоби масової інформації - засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації.
		Законодавство України не містить визначення недостовірної інформації і не окреслює фактичних ознак, які вказують на недостовірність інформації. Встановлюються тільки ознаки недостовірності, які можуть бути спростовані, а, також, у частині 2 статті 302 Цивільного кодексу України встановлюється, що фізична особа, яка поширила інформацію, зобов'язана переконатися у її достовірності. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов'язана робити посилання на таке джерело.
		Недостовірну інформацію можна визначити як інформацію, що належить до однієї з двох таких категорій:
		1) інформація про суб'єкта, яка була поширена і сприймається негативно принаймні певною групою членів суспільства, що може спричинити порушення немайнових прав відповідної особи, при цьому відсутнє чинне рішення суду щодо достовірності/недостовірності такої інформації (презюмовано недостовірна);
		2) будь-яка інформація, недостовірність якої встановлена судом (доведено недостовірна).
		Відповідно до пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповніабо перекручені).
		Інформація про позивачів розміщена в публікації під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4».
		Отже сам заголовок інтерв'ю у якому міститься інформація про позивачів ототожнюється з корупцією.
		Згідно із ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-УІІ, корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
		У своїх твердженнях в інтерв'ю відповідач ОСОБА_4 зазначає про причетність фірм афілійованих з ОСОБА_1 до схем по відмиванню коштів ПАТ «Укрзалізниці». При цьому подає явно негативну інформацію про позивачів до широкого кола осіб.
		Разом з цим, при розповсюдженні негативної інформації про позивачів відсутній єдиний належний доказ її достовірності, а саме - рішення суду, яке набрало законної сили і яким би було встановлено участь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у корупційному правопорушенні або наявність будь-якого їх інтересу в корупційних діях, у тому числі схемах по відмиванню коштів шляхом використання підставних компаній.
		Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Однак, розповсюджена інформація про позивачів не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо, а несе в собі негативну інформацію щодо позивачів. Крім того, аналіз розповсюдженої інформації щодо позивачів вказує на те, що відповідач ОСОБА_4 висловлював не оціночне суб'єктивне судження відносно позивачів, не своє особисте відношення до неї, а стверджував як до об'єктивних чітко висловлених фактів, які на момент такого висловлювання були бездоказовими.
		Є очевидним, що поширена відповідачами недостовірна інформація щодо позивачів, є негативною інформацію, оскільки явно занижує рівень їх моральних та професійних якостей, що не відповідає дійсності.
		Це було очевидним, зокрема для відповідача ОСОБА_4, який на думку суду свідомо бажав сформувати негативну соціальну оцінку позивачів в очах суспільства, свідомо мав на меті підрив авторитету та позитивної репутації позивачів.
		Так згідно наявних матеріалів справи позивач ОСОБА_1 є Народним депутатом України обраним в одномандатному окрузі № НОМЕР_1 та працює на посаді голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту(а.с.69,70).
		Указом Президента України від 30.10.2008 р. № 981/2008 ОСОБА_1 присвоєне почесне звання «Заслужений працівник транспорту України» (а.с.71,72), що підтверджує його високий суспільний авторитет та позитивну репутацію у суспільстві.
		Позивач ОСОБА_2 є Народним депутатом України обраним в одномандатному окрузі № НОМЕР_2 та працює на посаді голови підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Верховної ради України з питань бюджету(а.с.73,74). 
		Поширюючи непідтверджену негативну інформацію про позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_4 не міг не розуміти її негативний вплив на честь, гідність та ділову репутацію Позивачів.
		Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Народними депутатами України по мажоритарним округам, основним ресурсом яких є довіра до них зі сторони громадськості, яку підривають твердження зі сторони владних суб'єктів про причетність позивачів до конкретної незаконної діяльності.
		Суд приймає до уваги, що тираж друкованого засобу масової інформації становить 23109 примірників, а інформаційний ресурс в мережі Інтернет є відкритим й загальнодоступним для невизначеного числа осіб, що, на думку суду, свідчить про поширення негативної й недостовірної інформації про позивачів серед широкого кола населення.
		За таких обставин, поширенні відомості не відповідають дійсності і одночасно порушують особисті немайнові права Позивачів, такі як право на повагу до гідності, честі та ділової репутації, є порушенням інформаційного імунітету, гарантованого Конституцією України кожному громадянину. 
		Названа обставина є достатньою підставою для судового втручання з метою захисту прав Позивачів, передбачених ч.4 ст.32 Конституції України.
		Зі змісту спірних фрагментів інтерв'ю вбачається, що відповідач ОСОБА_4 ствердно й безсумнівно відповідає на питання журналіста, що відмивання коштів ПАТ «Укрзалізниця» здійснювалося через юридичні особи, афілійовані з позивачами. Відповідач ОСОБА_4 ствердно й безсумнівно вказує на конкретні юридичні особи, а саме, ТОВ «Експозиція» та ТОВ «АРГО», які афілійовані з позивачами і які є основними учасниками незаконної схеми відмивання коштів ПАТ «Укрзалізниця». Судом враховано, що у висловлюваннях відповідача ОСОБА_4 відсутні вислови, що виражають невпевненість, можливу вірогідність та інше, що могло би вказувати на те, що висловлювання є суб'єктивною думкою, критикою, поглядом на події, суб'єктивною оцінкою відповідача ОСОБА_4
		Суд критично ставиться до пояснень представника відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні про те, що ОСОБА_4 критикував дії позивачів, що є оціночним судженням, оскільки представником відповідача ОСОБА_4 не вказано й матеріалами справи не підтверджено, які саме конкретно дії позивачів піддано критиці з боку ОСОБА_4, натомість, ОСОБА_4 видає як достовірні факти участі позивачів у діяннях, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України.
		Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності до ст.58,64 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Письмовими доказами є будь які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
		Надаючи оцінку інформації, вимога про спростування якої є предметом позову у справі в частині віднесення її до фактичних тверджень чи оціночних суджень, суд також приймає до уваги висновок № 28/17 експертного лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження від 24.03.2017 року (а.с.119-127), згідно якого текст інтерв'ю міністра інфраструктури України ОСОБА_4 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4», розміщений ІНФОРМАЦІЯ_5 російськомовної та україномовної інтернет-версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» за посиланнями АДРЕСА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_6 україномовної та російськомовної друкованих версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна», містить негативну інформацію щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а висловлювання «Так, ПАТ «Укрзалізниця» запровадило схему відмивання коштів шляхом використання підставних компаній, які нібито за результатами конкурсних торгів повинні забезпечувати надання послуг, постачання товарів, а фактично є лише ланкою для передачі коштів «Укрзалізниці» до конвертаційних центрів. Основними учасниками цієї схеми є фірми, афілійовані з ОСОБА_1. Ще на початку 2016 р. НАБУ було розпочато досудове розслідування за окремими фактами зловживань із боку посадових осіб «Укрзалізниці», ТОВ «Експозиція» та ТОВ «АРГО», однак «співпраця» «УЗ» із зазначеними компаніями триває досі. Як наслідок, за 2016 р. до конвертаційних центрів дійсно було спрямовано близько мільярда гривень «Укрзалізниці»; - «Вони хочуть продавати «Укрзалізницю», викладені саме у формі фактичних тверджень.
		Відповідно до пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		В абзаці 6 пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», Верховний Суд України вказав, що негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій, які на думку позивача порушують його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		Як обґрунтовано вище, викладена в інтерв'ю інформація містить фактичні дані про причетність позивачів до незаконної діяльності.
		За таких обставин у сукупності, суд приходить до висновку, що спірні фрагменти інтерв'ю містять негативну інформацію щодо позивачів та викладені у формі фактичних тверджень.
		Наведене судом наявно свідчить про всі ознаки складу порушення немайнових прав Позивачів на честь, гідність та ділову репутацію та надає право на захист такого порушення, спростування поширеної інформації та відновлення порушеного права.
		Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
		Позивачі вказують в позові, що подана відповідачем ОСОБА_4 інформація є недостовірною, а тому, підлягає спростуванню, що підтримав в своїх поясненнях в судовому засіданні їх представник, зокрема, зазначивши, що позивачі не мають ні прямого, ні опосередкованого впливу на ТОВ «Експозиція», ТОВ «Арго», про які йдеться в спірному інтерв'ю, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «Арго» (а.с.65-66) та щодо ТОВ «Експозиція» (а.с. 67-68). Діяльність з відмивання коштів є кримінально караною, а позивачі до кримінальної відповідальності не притягались, будь-які обвинувальні вироки щодо позивачів відсутні, позивачі не мають будь-якого впливу та можливості продавати ПАТ «Укрзалізниця».
		Представником відповідача ОСОБА_4, з посиланням на ухвалу з ЄДРСР Апеляційного суду міста Києва від 24.10.2016 року у справі № 760/6669/16-к (а.с.136), ухвали з ЄДРСР Солом'янського районного суду міста Києва від 29.12.2016 року у справі № 760/8130/16-к (а.с.143,а.с.146) було вказано про причетність позивачів до поставок продукції до ПАТ «Укрзалізниця» через ТОВ «Корпорація КРТ», в якій позивачі, згідно відомостей витягу з ЄДР (а.с.131-135), є кінцевими бенефіціарними власниками.
		Надаючи цьому оцінку суд виходить з наступного.
		Статтею 10 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін. Статтею 60 ЦПК України закріплено обов'язок доказування та подання доказів. Згідно частини 1 статті 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають значення для справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, на підставі письмових доказів, що відповідає частині 2 статті 57 ЦПК України. Частиною 2 статті 64 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є будь-які документи, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
		Позивачі звернулися з позовом до суду з вимогою спростувати інформацію щодо їх причетності до незаконних схем відмивання коштів ПАТ «Укрзалізниця» та щодо наявності у них наміру продавати ПАТ «Укрзалізниця», що прямо слідує зі змісту позовної заяви.
		У поширеній відповідачами інформації, про спростування якої подано позов, вбачається, що відповідач ОСОБА_4 у формі фактичних тверджень повідомив негативну про позивачів інформацію та прямо заявив про відмивання коштів ПАТ «Укрзалізниця» до конвертаційних центрів через фірми, афілійовані з позивачами, зокрема, ТОВ «Арго» та ТОВ «Експозиція», внаслідок чого, за 2016 рік до конвертаційних центрів дійсно було спрямовано близько мільярда гривень «Укрзалізниці». 
		Натомість, надані з ЄДРСР представником відповідача ухвали судів факт відмивання коштів не підтверджують.
		Сама лише обставина наявності господарських договорів між ТОВ «Експозиція», ТОВ «Арго» з ТОВ «Корпорація КРТ» не є доказом поширеної відповідачем інформації про відмивання коштів ПАТ «Укрзалізниця» до конвертаційних центрів.
		Суд зауважує, що помилковими є доводи представника відповідача ОСОБА_4, про те, що встановлені певні обставини саме судом, які закріплені у вказаних ухвалах слідчих суддів у кримінальних провадженнях, оскільки, як вбачається зі змісту таких ухвал, обставини встановлені досудовим слідством, а не слідчим суддею.
		Окрім того, серед підстав звільнення від доказування, в розумінні статті 61 ЦПК України, обставини, вказані в ухвалі слідчого судді, прийнятої в рамках розслідування кримінального провадження, або обставини, встановлені досудовим слідством у кримінальному провадженні, відсутні. 
		Натомість, згідно частини 4 статті 61 ЦПК України, лише вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає цивільну справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок.
		Суд враховує, що вирок про притягнення позивачів до кримінальної відповідальності, який би набрав законну силу відсутній, з витягів з ЄДР щодо ТОВ «Арго» та ТОВ «Експозиція», мова про які йдеться у спірному інтерв'ю, будь-якого зв'язку вказаних юридичних осіб з позивачами не вбачається.
		Частиною 3 статті 277 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію недостовірності поширюваної негативної інформації про фізичну особу, а саме: «Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного».
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що поширена інформація під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4» ІНФОРМАЦІЯ_5 україномовної та російськомовної інтернет-версій газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» за посиланнями: АДРЕСА_3, а також, поширена ІНФОРМАЦІЯ_6 україномовної та російськомовної друкованих версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна», щодо причетності позивачів до незаконних схем відмивання коштів ПАТ «Укрзалізниця» та щодо наявності у них наміру продавати ПАТ «Укрзалізниця» є недостовірною.
		Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації, що відображено в п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи».
		Верховний Суд України роз'яснив, що якщо редакція не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник відповідного засобу масової інформації (абз.3 п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).
		Недостовірну інформацію поширено у випуску НОМЕР_3 друкованої та інтернет-версії засобу масової інформації Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна», засновником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» (а.с.60).
		Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. (п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).
		Під поширенням інформації слід розуміти, зокрема поширення в мережі Інтернет, а також в іншій формі хоча б одній особі (абз.2 п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).
		Відповідно до статей 94, 277 ЦК України, фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Відповідно до ч.ч.6-7 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Як встановлено судом, недостовірна інформація була поширена на титульній сторінці російськомовної та україномовної друкованої та на головній сторінці розділу «внутрішня політика» інтернет - версії газети Інформаційно-аналітичного тижневика «Дзеркало тижня. Україна», а тому, позовні вимоги про спростування поширеної негативної й недостовірної інформації підлягають задоволенню.
		Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог, пред'явлених до ОСОБА_3, та ТОВ «ЗН УА» суд виходить з наступного.
		В пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.
		Відповідно до абз.1 п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК).
		Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 18 березня 2015 року у справі № 757/27507/14-ц встановлено належність АДРЕСА_4 ОСОБА_3 (а.с. 75-81), а тому, ця обставина не підлягає доказуванню згідно частини 1 статті 61 ЦПК України.
		Зареєстрована адреса місця проживання відповідача ОСОБА_3 підтверджена та відповіддю Голосіївської райдержадміністрації м. Києва на інформаційний запит суду (а.с. 110).
		Як встановлено судом, недостовірну інформацію поширено у випуску НОМЕР_3 друкованої та інтернет-версії засобу масової інформації Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна», засновником якої є ТОВ «ЗН УА», що підтверджується наявною в матеріалах справи засвідченою копією витягу з Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності щодо засновника газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» (а.с.60).
		Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог до ТОВ «ЗН УА», як до засновника засобу масової інформації.
		Вирішуючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.
		Судом встановлено, що спірна інформація поширена відповідачами щодо позивачів є негативною та недостовірною.
		Згідно ст.ст.28, 68 Конституції України, ст.297 Цивільного кодексу України , кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Кожен зобов'язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		В абзаці 2 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 р. Верховний Суд України вказав, що під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.
		Відповідно до ст.ст.32, 56, 62 Конституції України фізичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової шкоди), заподіяної внаслідок порушення їх прав.
		Встановлене Конституцією України та законами України право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією прав і свобод громадян.
		Верховний Суд України в пункті 3 Постанови Пленуму НОМЕР_3 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних страждань, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб. Моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу, ділової репутації внаслідок порушення, зокрема, цивільних прав.
		В пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України НОМЕР_3 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що в позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями її заподіяно, з яких міркувань позивач виходить, визначаючи її розмір та якими доказами це підтверджується.
		В позовній заяві вказано та доданими до неї матеріалами підтверджується, що позивач ОСОБА_1 є заслуженим працівником транспорту України (а.с.71-72), головою Комітету Верховної Ради України з питань транспорту (а.с.70). Позивач ОСОБА_2 є головою підкомітету з питань державних інвестицій проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (а.с.74). 
		Позивачі в позовній заяві зазначають, що зайняття вказаних ними посад було б не можливим за відсутності поваги до їх особистості з боку колег, в професійних колах, визнання громадськістю їх порядності та чесності, а будь-яка безпідставна негативна інформація щодо них завдає їм суттєвої шкоди.
		За приписом ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		У відповідності до статті 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
		З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення саме з відповідача ОСОБА_4 моральної шкоди як з особи, яка є безпосереднім джерелом поширеної негативної й недостовірної інформації, а визначений позивачами розмір відшкодування в 01 грн. кожному суд приймає як допустимий.
		Суд відхиляє посилання представника відповідача ОСОБА_4 на здійснення відповідачем ОСОБА_4 свого права на свободу слова, оскільки, згідно ч. 2 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб.
		Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009, №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
		Оскільки недостовірна інформація була розповсюджена Відповідачами відносно Позивачів у відкритому доступі на сайті в Інтернет ресурсі засобу масової інформації, який має необмежене коло глядачів на території України, то й спростування має здійснитись у такий самий спосіб.
		Оскільки захист прав позивачів неможливий без повного вилучення негативної інформації про них суд вважає за необхідне зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» та ОСОБА_3 вилучити з Інтернет-сайтів АДРЕСА_5 статтю «ІНФОРМАЦІЯ_4», яка була поширена у випуску НОМЕР_3 російськомовної та україномовної інтернет-версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна » за відповідними посиланнями : АДРЕСА_3.
		З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягненню з відповідача також сплачена позивачем при зверненні до суду грошова сума судового збору.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,57-61,208,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст.28, 32, 56, 68 Конституції України, ст.ст.94, 277, 280, 297 ЦК України, суд,-
		 
		                                                             В И Р І Ш И В:
		Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» задовольнити.
		Визнати недостовірною та такою, що принижує честь та гідність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інформацію, поширену під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4» ІНФОРМАЦІЯ_5 україномовної та російськомовної інтернет-версій газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» за посиланнями: АДРЕСА_3, а також, поширену ІНФОРМАЦІЯ_6 у випуску ІНФОРМАЦІЯ_6 україномовної та російськомовної друкованих версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна», а саме, - інформацію щодо причетності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до незаконних схем відмивання коштів ПАТ «Укрзалізниця» та щодо наявності у них наміру продавати ПАТ «Укрзалізниця».
		Зобов'язати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію про причетність ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3) до незаконних схем відмивання коштів ПАТ «Укрзалізниця», поширену під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4» ІНФОРМАЦІЯ_5 україномовної та російськомовної інтернет-версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» за посиланнями: АДРЕСА_3, шляхом направлення до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» (код ЄДРПОУ: 35761274, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 19/1 А) українською та російською мовою за особистим підписом тексту спростування наступного змісту: «Спростування. Я, ОСОБА_4, повідомляю, що не відповідають дійсності мої твердження про те, що учасниками схеми відмивання коштів ПАТ «Укрзалізниця» є фірми, афілійовані з ОСОБА_1, які були зроблені мною, перебуваючи на посаді міністра інфраструктури України, та опубліковані ІНФОРМАЦІЯ_5 україномовної та російськомовної інтернет-версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня Україна за посиланнями: АДРЕСА_3».
		Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» (код ЄДРПОУ: 35761274, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 19/1 А), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2) протягом 10 (десяти) робочих днів з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію про причетність ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3) до незаконних схем відмивання коштів ПАТ «Укрзалізниця», поширену під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4» ІНФОРМАЦІЯ_5 україномовної та російськомовної інтернет-версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» за посиланнями: АДРЕСА_3, шляхом публікації на строк не менше ніж 19 календарних днів українською та російською мовою відповідно до мови поширення на головній сторінці розділу «внутрішня політика» в російськомовній та україномовній інтернет-версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» (АДРЕСА_3 тексту спростування наступного змісту: «Спростування. Я, ОСОБА_4, повідомляю, що не відповідають дійсності мої твердження про те, що учасниками схеми відмивання коштів ПАТ «Укрзалізниця» є фірми, афілійовані з ОСОБА_1, які були зроблені мною, перебуваючи на посаді міністра інфраструктури України, та опубліковані ІНФОРМАЦІЯ_5 україномовної та російськомовної інтернет - версіях газети Інформаційно - аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» за посиланнями: АДРЕСА_3».
		Зобов'язати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію про причетність ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3) до незаконних схем відмивання коштів ПАТ «Укрзалізниця», поширену під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4» ІНФОРМАЦІЯ_6 у випуску ІНФОРМАЦІЯ_6 україномовної та російськомовної друкованих версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» шляхом направлення до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» (код ЄДРПОУ: 35761274, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 19/1 А) українською та російською мовою за особистим підписом тексту спростування наступного змісту: «Спростування. Я, ОСОБА_4, повідомляю, що не відповідають дійсності мої твердження про те, що учасниками схеми відмивання коштів ПАТ «Укрзалізниця» є фірми, афілійовані з ОСОБА_1, які були зроблені мною, перебуваючи на посаді міністра інфраструктури України, та опубліковані ІНФОРМАЦІЯ_6, у випуску ІНФОРМАЦІЯ_6 україномовної та російськомовної друкованих версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна».
		Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» (код ЄДРПОУ: 35761274, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 19/1 А) протягом 10 (десяти) робочих днів з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію про причетність ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3) до незаконних схем відмивання коштів ПАТ «Укрзалізниця», поширену під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4» ІНФОРМАЦІЯ_6 у випуску ІНФОРМАЦІЯ_6 україномовної та російськомовної друкованих версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» шляхом публікації українською та російською мовою відповідно до мови поширення на першій сторінці в російськомовній та україномовній друкованих версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» тексту спростування наступного змісту:«Спростування. Я, ОСОБА_4, повідомляю, що не відповідають дійсності мої твердження про те, що учасниками схеми відмивання коштів ПАТ «Укрзалізниця» є фірми, афілійовані з ОСОБА_1, які були зроблені мною, перебуваючи на посаді міністра інфраструктури України, та опубліковані ІНФОРМАЦІЯ_6, у випуску ІНФОРМАЦІЯ_6 україномовної та російськомовної друкованих версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна».
		Зобов'язати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію про намір ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3) продавати ПАТ «Укрзалізниця», поширену під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4» ІНФОРМАЦІЯ_5 україномовної та російськомовної інтернет-версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» за посиланнями: АДРЕСА_3, шляхом направлення до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» (код ЄДРПОУ: 35761274, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 19/1 А) українською та російською мовою за особистим підписом тексту спростування наступного змісту: «Спростування. Я, ОСОБА_4, повідомляю, що не відповідають дійсності мої твердження про те, що ОСОБА_2 хочуть продавати «Укрзалізницю», які були зроблені мною, перебуваючи на посаді міністра інфраструктури України, та опубліковані ІНФОРМАЦІЯ_5 україномовної та російськомовної інтернет-версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» за посиланнями: АДРЕСА_3».
		Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» (код ЄДРПОУ: 35761274, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 19/1 А), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2) протягом 10 (десяти) робочих днів з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію про намір ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3) продавати ПАТ «Укрзалізниця», поширену під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4» ІНФОРМАЦІЯ_5 україномовної та російськомовної інтернет-версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» за посиланнями: АДРЕСА_3, шляхом публікації на строк не менше ніж 19 календарних днів українською та російською мовою відповідно до мови поширення на головній сторінці розділу «внутрішня політика» в російськомовній та україномовній інтернет - версіях газети Інформаційно - аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» (АДРЕСА_3 тексту спростування наступного змісту: «Спростування. Я, ОСОБА_4, повідомляю, що не відповідають дійсності мої твердження про те, що ОСОБА_2 хочуть продавати «Укрзалізницю», які були зроблені мною, перебуваючи на посаді міністра інфраструктури України, та опубліковані ІНФОРМАЦІЯ_5 україномовної та російськомовної інтернет-версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» за посиланнями: АДРЕСА_3».
		Зобов'язати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію про намір ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3) продавати ПАТ «Укрзалізниця», поширену під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4» ІНФОРМАЦІЯ_6 у випуску ІНФОРМАЦІЯ_6 україномовної та російськомовної друкованих версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» шляхом направлення до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» (код ЄДРПОУ: 35761274, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 19/1 А) українською та російською мовою за особистим підписом тексту спростування наступного змісту: «Спростування. Я, ОСОБА_4, повідомляю, що не відповідають дійсності мої твердження про те, що ОСОБА_2 хочуть продавати «Укрзалізницю», які були зроблені мною, перебуваючи на посаді міністра інфраструктури України, та опубліковані під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4» ІНФОРМАЦІЯ_6 україномовної та російськомовної друкованих версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна».
		Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» (код ЄДРПОУ: 35761274, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 19/1 А) протягом 10 (десяти) робочих днів з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію про намір ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3) продавати ПАТ «Укрзалізниця», поширену під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4» ІНФОРМАЦІЯ_6 у випуску ІНФОРМАЦІЯ_6 україномовної та російськомовної друкованих версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» шляхом публікації українською та російською мовою відповідно до мови поширення на першій сторінці в російськомовній та україномовній друкованих версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» тексту спростування наступного змісту: «Спростування. Я, ОСОБА_4, повідомляю, що не відповідають дійсності мої твердження про те, що ОСОБА_2 хочуть продавати «Укрзалізницю», які були зроблені мною, перебуваючи на посаді міністра інфраструктури України, та опубліковані під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4» ІНФОРМАЦІЯ_6 україномовної та російськомовної друкованих версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна».
		Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» (код ЄДРПОУ: 35761274, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 19/1 А), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2) вилучити з Інтернет-сайтів АДРЕСА_5 статтю «ІНФОРМАЦІЯ_4», яка була поширена у випуску НОМЕР_3 російськомовної та україномовної інтернет-версіях газети Інформаційно-аналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» за посиланнями: АДРЕСА_3.
		Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2) грошову суму в розмірі 01 (одна) гривня в якості відшкодування завданої моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3) грошову суму в розмірі 01 (одна) гривня в якості відшкодування завданої моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» (код ЄДРПОУ: 35761274, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 19/1 А), ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 по 2400(дві тисячі чотириста) грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
		Стягнути з ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» (код ЄДРПОУ: 35761274, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 19/1 А), ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 2400 (дві тисячі чотириста) грн.. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
		Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва, через Голосіївський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		  Суддя                                                                                                        С.В. Ладиченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...