Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 386/996/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 11.05.2017. Зареєстровано: 12.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2017.
Дата набрання законної сили: 22.05.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 386/996/16-ц 
		Провадження № 2/386/69/17
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 травня 2017 року                          смт. Голованівськ
		Голованівський районний суд Кіровоградської області
		     В складі головуючого судді               Гут Ю. О.
		 
		секретаря судового засідання:               Корніцькій Л.В.         
		 
		розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Голованівськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,завданої ушкодженням здоровя
		 
		в с т а н о в и в:
		     Позивач звернулась до суду з зазначеного заявою і в обґрунтування своїх вимог вказала, що вона та відповідачі мають у власності корів. Для спільного догляду корів на випасі в с.Перегонівка організована череда. Власники корів по черзі згідно графіка доглядають череду на випасі.
		     30.09.2016 року була її черга доглядати корів. Зранку всі власники корів , в тому числі і відповідач ОСОБА_2,пригнали корів в череду , вона прийняла череду і зобовязана була доглядати корів протягом дня.
		     Відповідач не повідомив її , що його корова агресивна.
		     Через деякий час корова відповідача зненацька підбігла до неї,рогами збила її з ніг ,вона впала на спину , а корова била її в різні частини тіла рогами та головою,нанесла їй тяжкі тілесні ушкодження.
		     Позивачка дуже кричала,не могла підвестись,втрачала свідомість .На крик збіглися люди ,відігнали корову. Скільки часу її била корова не знає.
		     Від свідків по справі їй стало відомо ,що корова неодноразово проявила агресивність до людей ,але відповідач її про агресивність корови не повідомив.
		     Після нанесення їй тілесних ушкоджень вона з 30.09. по 13.10.2016 року лікувалась в Кіровоградській обласній лікарні, перенесла операцію , на лікування витратила 12857 грн.
		       Крім того, вона витратила кошти на бензин для поїздок до м. Кропивницького (Кіровоград) на лікування та додому в с. Перегонівка в сумі 976,80 грн .
		     Загальна сума витрат складає 13833,80 грн.
		     Позивач вважає, що оскільки відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, будучи власниками джерела підвищеної небезпеки, тобто великої рогатої худоби -корови вагою 500-600 кг,достовірно знали , що корова має агресивний характер, може нападати на людей, але її про це не повідомили, між їх протиправними діями і заподіяною шкодою наявний причинний звязок і вони зобовязані відшкодувати їй заподіяну шкоду в повному обсязі.
		     Просить позов задовольнити.
		     В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала з підстав ,зазначених в позовній заяві і пояснила , що її сім»я має у власності 3 корови, які випасаються у череді, тому вона з чоловіком випасає череду згідно графіка по 3 дні підряд. Корова відповідачів утримується в череді біля п»яти років. Всіх корів вона добре знає, чотири корови мають агресивний норов, ОСОБА_4 агресивності відносно неї не проявляла. 
		30.09.2016 року була її черга випасати корів. Після обіду її чоловік повіз додому молоко , а вона залишилась сама, спостерігала за коровами.
		     Раптово корова відповідачів ОСОБА_4 кинулась на неї , штовхнула її головою , вона впала , а корова стала коліньми їй на грудну клітину. Вона висковзнула з-під колін корови, стала тікати, кричала, корова побігла за нею і вона забігла і річку , свідомість не втрачала . ЇЇ крик почули люди, хтось почав стріляти і корова відійшла. Ніхто корову від неї не відганяв. Першим прибіг відповідач ОСОБА_2 , допоміг їй вийти з річки, викликали швидку допомогу , її завезли в лікарню, а потім в Кіровоград. В обласній лікарні виявили перелом ключиці, перелом ребер та хребців. На лікуванні вона знаходилась з 30.09.по 13.10.2016 року, їй провели операцію на ключиці,вживали металоконструкцію. 
		На лікування вона витратила12857 грн, 976 грн. витратила на бензин.
		Вважає, що корова є джерелом підвищеної небезпеки, шкода їй заподіяна внаслідок протиправних дій відповідача, який не повідомив її про агресивність корови, просить позов задовольнити .
		     Представник позивача ОСОБА_5 вимоги ОСОБА_1 підтримав, вважає, що матеріальну шкоду позивачу ОСОБА_1 заподіяно джерелом підвищеної небезпеки, тобто коровою , що перебуває у власності відповідачів. Відповідачі знали про агресивний характер корови, але позивача про це не повідомили, будь-яких мір не прийняли, між їх діями та заподіяною шкодою наявний причинний зв»язок, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
		     Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов не визнали і суду пояснили , що мають у власності корову ОСОБА_4, яка більше п»яти років випасається в череді. Корова спокійна, ручна, ніколи ні на кого не нападала і не билась. За 5 років ніяких претензій до них не було , вони також не мали претензій до власників , які супроводжували корови на пасовиську, крім ОСОБА_1 , яка халатно відносилась до своїх обов»язків.
		     Близько 4-х років тому їх ОСОБА_4 під час чергування ОСОБА_1 впала в відстійник з водою , бовталась в воді більше 3-х годин, ледве не втопилась, тягнула ноги, а в серпні 2016 року ОСОБА_1 побила їх корову, била по вимені, доїти корову було неможливо, дійки опухли , близько 2-х неділь її лікував ветлікар. 
		     ОСОБА_6 привів ОСОБА_4 на пасовисько , позивач прийняла корову в череду і зобовязана була за нею доглядати.
		     До обіду корів може доглядати один супроводжувач , а після обіду одному пасти неможливо, оскільки корови переходять пастись в інше місце, де знаходиться 2 відстійники, криниця , канал шириною до 6 метрів і глибиною 4-5 метрів і забезпечити їх належний  догляд там одній особі важко.
		Після обіду ОСОБА_2 почув крик ОСОБА_1, побіг до череди і побачив , що корови , в тому числі і його ОСОБА_4 , пасуться неподалік річки , ОСОБА_1 стоїть в воді і кричить , біля череди людей не було, тобто корову від позивача ніхто не відгонив і свідомість вона не втрачала.
		Він викликав «швидку» та чоловіка позивача, ОСОБА_1 самостійно, без будь-якої допомоги вийшла з води і сіла в «швидку допомогу» . ОСОБА_3 пропонувала їй поїхати в Голованівськ, але ОСОБА_1 відмовилась . ОСОБА_3 оглянула позивача , навіть підняла блузку, тілесних ушкоджень , крім незначного почервоніння в області лівої лопатки, не бачила. ОСОБА_1 на її запитання «як це сталося» пояснила, що завертала корову палицею з голови , можливо корова і махнула головою і позивач впала, завертати корів необхідно лише з хвоста.
		Вважають, що їх корова , тим більше при обставинах , на які вказує позивач , не могла її побити . Якби корова вагою 600 кг. ногами чи колінами стала на грудну клітину позивача, вона б від такої ваги не вивернулась і тут би вже не стояла.
		Оскільки в череді в той день випасалось 17 корів, з яких 4 корови біло-сірої масті, як їх ОСОБА_4, і 4 корови були норовливі і могли «фукати» , вони впевнені, що їх корова позивача не била , позивач оговорила їх із-за попередніх конфліктів та неприязних стосунків , тому просять позов залишити без задоволення.
		     Представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_3 ОСОБА_7 думку відповідачів підтримала і суду пояснила, що підстави для задоволення позову відсутні.
		     В судовому засіданні встановлено , що мешканці с. Перегонівка, власники корів , за спільною домовленістю створили череду для спільного випасу корів, організували чергування і кожен власник почергово супроводжував корови на випасі протягом дня, зобовязаний був не залишати тварин без нагляду, забезпечувати безпеку оточуючих людей і тварин, доглядати за коровами на випасі . В череді утримувалось 17 корів, в тому числі 3 корови позивача та одна корова відповідачів , тому позивач супроводжувала корови на випасі 3 дні підряд , відповідачі  один день. До обіду корови випасались на безпечному пасовиську , тому супроводжувати їх могла одна особа, після обіду корів переганяли на інше пасовисько , де знаходились 2 відстійники, криниця та канал і існувала небезпека падіння корів в відстійнику та травмування , тому один супроводжувач доглянути корів належним чином не міг , корів пасли 2 особи .
		     ОСОБА_1 відносилась до виконання своїх обов»язків неналежним чином , випасала корів сама , тому чотири роки тому допустила падіння корови відповідачів в відстійник , де вона мало не втопилась, бовталась в воді більше 3-х годин і її ледве спасли , корова ОСОБА_8 ОСОБА_1 побила , а в серпні 2016 року ОСОБА_1 побила корову відповідачів , травмувала вим»я , корову неможливо було доїти , ветлікар лікував її дві неділі. 
		30.09.2016 року відповідач ОСОБА_2 як завжди вранці відвів корову в череду , передав її для супроводження позивачу , будь-яких інструктажів ОСОБА_1 він не давав, оскільки ОСОБА_4 утримувалась в череді 5 років , була ручна , спокійна , позивач за 5 років добре знала її норов , корова її ніколи не била.
		     В обідній час власники корів на пасовиську подоїли корів і розійшлись, а позивач та її чоловік мали б переганяти корів на інше пасовисько , але позивач супроводжувала корів сама.
		     Біля 14 годин відповідач ОСОБА_2 почув крик ОСОБА_1 і побіг на пасовисько, зрозумів , щось сталось, добіг до пасовиська , побачив, що корови пасуться неподалік річки , в тому числі і його ОСОБА_4, ОСОБА_1 стоїть в воді і кричить . На його запитання позивач відповіла , що її побила ОСОБА_4, як саме , не розповідала , сказала, що корова загнала її в річку .
		Разом з тим , дно річки вкрито мулом , а ноги в корови були чисті, тобто в річку корова не заходила.
		Відповідачі вважають , що їх корова не могла побити позивача тим більше при зазначених нею обставинах і їх пояснення знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
		Так, крім позивача ніхто з свідків не підтвердив того факту , що корова била ОСОБА_1 і тим більше , що це була корова відповідачів.
		Єдиний свідок події ОСОБА_9 пояснив , що він почув крик , коли знаходився на своєму огороді за 200-250 метрів від пасовиська , яке розташоване на другій стороні річки, побіг на кладку і побачив, що позивач стояла в воді , а корова йшла до води. Поряд з нею знаходились ще 5-6 корів, він почав стріляти і корови відійшли . Лише на місці події він почув ,що ОСОБА_1 побила корова ОСОБА_2 
		Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 суду пояснили , що їх корови також утримуються в череді разом з коровами позивача та відповідачів. Корова відповідачів останній рік стала фукати , кидалась битись. Крім неї ще 3 корови бились. З 17 корів 4 корови були сіро-білої масті.
		Таким чином ,стверджувати , що саме корова відповідачів кинулась на позивачку неможливо, це могла бути будь-яка інша корова, а позивач назвала ОСОБА_4, оскільки мала з ОСОБА_2 конфлікти із-за своєї недбалості та жорстокого поводження з ОСОБА_4.
		Свідок ОСОБА_12 суду показала , що в кінці вересня поралась на огороді , почула крик , повернулась і побачила , що на другій стороні річки на землі лежала ОСОБА_1 , корова стояла біля неї , але її не була. ОСОБА_1 піднялась , пішла в воду , корова в воду не заходила . потім підбіг ОСОБА_2 , Галя сама вийшла з води .
		З показів свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 слідує, що ОСОБА_1 була доправлена в лікарню каретою швидкої допомоги з переломом ключиці. В області грудної клітини в неї були синьці , одяг грязний . Крентації , тобто перелому ребер не відчувалось.
		Лікар вирішив , що в лікарню вона може їхати сама, без супроводу. ОСОБА_1 побажала їхати в Кіровоград , що підтверджується журналом реєстрації викликів швидкої допомоги с. Перегонівка та медкартою.
		Згідно компютерної томографії від 01.10.2016 року у ОСОБА_1 мали місце ознаки компресійних переломів 2-х хребців , 3- та 4 ребра справа та перелом правої ключиці зі зміщенням уламків.
		З медичної карти № 16303 від 30.09.2016 року видно , що лікування ОСОБА_1 проводилось лише з приводу перелому ключиці, 03.10.2016 року мало місце оперативне втручання  остеосинтез ключиці, тобто вживлення металоконструкцій, щодо інших діагнозів лікування не проводилось , тому їх наявність викликає сумнів . ОСОБА_1 не надала суду доказів , що виявлені в неї пошкодження вона отримала внаслідок побиття коровою , а не вільною падіння на тверду поверхню або з наданням тілу прискорення.
		Враховуючи важкі хронічні захворювання позивача- остеохондроз грудного відділення хребта, спондилоартроз , s-образний сколіоз, пневмофиброз , дегенеративно-дистрофічні  зміни дуговідросткових суглобів , артроз в реберно-хребцевих суглобах нижньо-грудного відділу, тобто запалення довгих трубчатих кісток скелету , коротких кісток, що виникають внаслідок гнійних інфекцій кісток та суглобів , ураження більшості суглобів , витончення кісток вважє, що причиною перелому ключиці стало не побиття коровою,а просте падіння на землю , або падіння внаслідок надання тілу прискорення , якщо якась корова вдарила лобом чи штовхнула головою.
		ОСОБА_1 при її вазі 65 кг., з значними ураженнями кісткової системи та суглобів, вагу корови, що в 10 разів перевищує її власну вагу, не витримала б , корова зламала б їй не лише ключицю , але всі ребра та хребет , тобто будь-яка вина відповідачів відсутня, причинний зв»язкок між їх діями та заподіяною шкодою відсутній.
		Крім того, згідно ст.. 1187 ЦК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р, Пленуму Вищого спеціалізованого Суду №4 від 01.03.2013 року  корова не є джерелом підвищеної небезпеки навіть якби вона мала непокірний норов , тобто відповідачі не можуть нести відповідальність на підставі ст.. 1187 ЦК України.
		Вранці 30.09.2016 року відповідач ОСОБА_2 пригнав корову в череду , передав її позивачу , що вона підтвердила в суді , а ОСОБА_1 зобов»язана була її супроводжувати протягом дня і несла за корову , її безпеку, безпеку інших осіб та пошкоджене коровами майно повну відповідальність згідно Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прошу залишити без задоволення . Судові витрати покласти на позивача.
		Свідок події ОСОБА_9 суду пояснив, що він почув крик, коли знаходився на своєму огороді за 200-250 метрів від пасовиська, яке розташоване на другій стороні річки, побіг на кладку і побачив, що ОСОБА_1 стояла в воді , а корова сіро-білої масті йшла до води . поряд з нею знаходились ще 5-6 корів, він побіг додому , взяв рушницю , підійшов до кладки і почав стріляти , корови відійшли. Після цього він через міст пішов на пасовисько, де почув від ОСОБА_3, що ОСОБА_1 побила його корова. Хтось викликав швидку допомогу , ковальчук повезли до лікарні ОСОБА_3 допоміг їй вийти з води.
		Свідок ОСОБА_10 суду пояснила , що її корова також утримується в череді . ОСОБА_16 в череді біля 5 років , завжди була спокійна, а останній рік з нею щось сталось, вона стала «фукати». В кінці серпня корова кинулась до неї , на крик не реагувала, про що вона повідомила ОСОБА_16, а він сказав бери до неї палицю. Вона потім до ОСОБА_4 близько не підходила.
		В череді було ще 3 корови , які кидались битись, 4 корови були біло-сірої масті.
		Свідок ОСОБА_11 показала , що її корова також утримується в череді , вона по черзі випасає череду. ОСОБА_16 була раніше спокійна , а в червні чи в липні місяці корова стала бігти за нею, вона втекла , їй допоміг її чоловік , який з нею завжди пас череду. Більше таких випадків не було.
		Після обіду череду обов»язково пасуть 2 особи, одному біля відстійників пасти неможливо. В череді ще 3 корови бились, 4 були біло-сірої масті.
		Свідок ОСОБА_12 суду показала , що в кінці вересня поралась на огороді, почула крик ОСОБА_1 , яка пасла череду, повернулась в сторону пасовиська і побачила , що на другій стороні річки на землі лежала ОСОБА_1 , біля неї стояла корова біло-сірої масті , корова ОСОБА_1 не била. Галя піднялась і пішла в воду, корова в річку не заходила. ОСОБА_9 почав стріляти. Потім на пасовисько прибіг ОСОБА_16 , галя вийшла з води.
		Свідок ОСОБА_17 пояснив , що його діти проживають по сусідству з ОСОБА_16 , часто спілкуються. ОСОБА_16 дуже спокійна, ручна, до неї підходять навіть його онуки. В серпні 2016 року він був на рибалці, побачив, що на пасовиську через річку від нього почали битись 2 корови , ОСОБА_1 стала їх розганяти , била корову ОСОБА_16 палицею зверху по спині , по боках , але корова до неї не кидалась.
		Свідок ОСОБА_14 суду показав , що працює водієм на швидкій допомозі, 30.09.2016 року їх викликали на бережину, тобто на пасовисько, сказали там хтось когось б»є і стріляють. Він побачив , що метрів 20 від річки стояла ОСОБА_1 , ОСОБА_2 одержав її попід руки. Вони забрали ОСОБА_1 в лікарню, в неї була зламана ключиця. В Голованівськ ОСОБА_1 їхати відмовилась, сказала , що поїде в Кіровоград , тому її відвезли додому . ОСОБА_2 сказав , що ОСОБА_1 побила його корова.
		Свідок ОСОБА_15 суду показала, що працює фельдшером на швидкій допомозі і 30.09.2016 року виїздила на виклик на пасовисько. Там побачила ОСОБА_1 з переломом ключиці. Оглянула її , вона була в мокрому одязі, грязна, сказала , що болить грудна клітина, але крентації , тобто перелому ребер не було, був лише забій і синяки. ОСОБА_1 сама сіла в автомобіль, поїхала в лікарню , її оглянув ОСОБА_13 , в Голованівськ вона їхати відмовилась, ОСОБА_13 сказав , що за станом здоров»я вона може їхати в Кіровоград самостійно , без супроводу, що сталося , ОСОБА_1 їй не розповідала.
		Свідок ОСОБА_18 показав , що в вересні 2016 року біля 14 год швидка допомога доправила в лікарню ОСОБА_1 з її слів її побила корова . Він її оглянув і встановив перелом ключиці та забої на тілі, що зафіксував в журналі . Відкритих ран не було , крентації також . Він пропонував їй їхати в Умань або в Первомайськ в травматологію , вона відмовилась, сказала , що поїде в Кіровоград. Стан її здоров»я був задовільний , вона могла їхати в Кіровоград без супроводу, тому він виписав їй направлення в Кіровоград.
		     Суд ,заслухавши сторони , їх представників , свідків , дослідивши матеріали справи та надані суду докази в їх сукупності дійшов до висновку ,що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного:
		     Згідно приписів ст..316,317,325 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею ,незалежно від волі інших осіб.
		     Субєктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
		     Склад ,кількість та вартість майна ,яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб ,не є обмеженим.
		     Відповідно до вимог ст..355,368,369 ЦК України майно , що є у власності двох або більше осіб(співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
		     Майно ,набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.
		     Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
		     Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном .
		     В ст.. 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» зазначено , що собаки ,коти ,корови, кози та інші тварини ,які протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною ,відносяться до домашніх тварин.
		     Дія зазначеного Закону поширюється на відносини , що виникають у з»язку з утриманням тварин та поводженням із ними фізичних та юридичних осіб та на такий вид діяльності як утримання домашніх тварин та племінна робота з ними (ст.. 3 Закону) .
		     Жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності ,спричиняє моральну шкоду людині.
		     Тваринам необхідно забезпечити умови життя ,які відповідають їх біологічним,видовим та індивідуальним особливостям.
		     Згідно приписів ст..7 та ст.. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним , видовим та індивідуальним особливостям ,задовольняти їх природні потреби в їжі ,воді,сні,рухах,контактах із собі подібними , у природній активності та інші потреби.
		     Особи,які утримують домашніх тварин ,мають право з»являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх) .
		     Супроводжувати домашню тварину може особа ,яка досягла 14-річного віку.
		     Особа,яка супроводжує тварину , зобовязана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною , безпеку супроводжуваної домашньої тварини, безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою.
		     При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.
		     Домашніх тварин дозволяється утримувати у вільному вигулі на ізольованій , добре огородженій території ( в ізольованому приміщенні) , на привязі або без неї.
		В судовому засіданні встановлено , що позивач ОСОБА_1 має на праві спільної сумісної власності зі своїм чоловіком ОСОБА_1 3 корови ,відповідач ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_3 мають одну корову .
		     Деякі мешканці с. Перегонівка також утримують в своїх господарствах корів.
		     Власники домашніх тварин,тобто корів,діючи згідно з правилами утримання тварин,враховуючи їх біологічні ,видові та індивідуальні особливості,задовольняючи їх природні потреби в їжі, рухах , контактактах із собі подібними та у їх природній активності за спільною домовленістю створили череду з 17 корів і зобовязались згідно графіка супроводжувати корів на пасовиську протягом дня , не залишати їх без нагляду , забезпечувати безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною та безпеку супроводжуваної домашньої тварини. Супроводження череди та догляду за коровами на випасі по черзі (один день за одну корову) здійснювали 2 особи .
		Оскільки в череді перебувало 3 корови позивача члени її господарства випасали череду 3 дні  підряд.
		Корова відповідачів випасалась в череді систематично більше 5 років, тому позивач добре знала її норов і додаткових пояснень чи застережень від відповідача  не потребувала.
		Позивач підтвердила , що вона прийняла від відповідача корову в череду , тому саме вона та члени її господарства зобов»язані були забезпечити супровід корови на випасі протягом дня,безпеку оточуючих та свою безпеку .
		Разом з тим , позивач сама доглядала і супроводжувала череду , тому не забезпечила належне утримання череди та свою безпеку . 
		Крім того , в судовому засіданні не добуто доказів того , що тілесні ушкодження позивачу ОСОБА_1 нанесені коровою відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3
		В череді було 4 корови сіро- білої масті, 4 корови були норовливі та агресивні.
		     Крім того , допитані в судовому засіданні свідки даного факту не підтвердили, вони не бачили як корова відповідачів чи будь-яка інша корова із 17 , що знаходились в череді , била позивача , не відганяли від неї корову , не бачили , щоб вона лежала на землі без свідомості , чули лише її крик і бачили ,що вона стояла в річці по коліна  в воді.
		Позивач ОСОБА_19 пояснила , що корова вдарила її лобом і вона впала на землю, тому могла отримати перелом ключиці та забої грудної клітини.
		Не бачили свідки на тілі позивача будь-яких тілесних ушкоджень , лише синці, тому не можуть стверджувати , що такий факт мав місце , тобто підстави для задоволення позову відсутні.
		Посилання позивача на те , що вказані правовідносини регулюються ст.. 1187 ЦК України , оскільки корова , тобто велика рогата худоба вагою 500-600 кг , яка мала шкідливі властивості - агресивність та напад на людей , є джерелом підвищеної небезпеки і відповідачі , як власники джерела підвищеної небезпеки , зобовязані відшкодувати їй шкоду , заподіяну ушкодженням здоровя, оскільки між їх протиправними діями та заподіяною шкодою наявний причинний звязок безпідставні , суперечать вимогам чинного законодавства і не заслуговують на увагу . 
		     Згідно ст..1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність , повязана з використанням , зберіганням або утриманням транспортних засобів , механізмів та обладнання , використанням , зберіганням хімічних , радіоактивних , вибухо- і вогненебезпечних та  інших речовин , утриманням диких звірів , службових собак та собак бійцівських порід тощо , що створює підвищену небезпеку для особи , яка цю діяльність здійснює , та інших осіб.
		     Зі змісту ст.. 1187 ЦК України випливає , що всі інші домашні тварини, хоча б вони володіли непокірним норовом , не можуть бути віднесені до джерела підвищеної небезпеки. 
		     Аналогічна позиція міститься в Постанові ПВС України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 р , в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди , завданої джерелом підвищеної небезпеки» та повністю підтверджується судовою практикою загальних судів України , апеляційних судів та Вищого Спеціалізованого Суду України щодо вказаних правовідносин . 
		     Корова відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є домашньою твариною ,що відповідно до положень чинного законодавства та судової практики унеможливлює вважати її відповідно до ст.. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки, тому суд не знаходить підстав для задоволення позову та застосування до даних правовідносин положень ст.. 1187 ЦК України .
		              На підставі ст. 88 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладається на позивача.
		     Саме позивач , як супроводжувач череди, згідно Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» зобов»язана була забезпечити як свою безпеку так і безпеку супроводжуваних корів та оточуючих.
		Керуючись ст.ст. 8, 10,60, 213, 215, 218 ЦПК України, ст.ст.3,16,316,317,325,368,369,355,1187 ЦК України, ст..ст. 7,9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», суд
		                                   в и р і ш и в :
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоровя,залишити без задоволення.
		     Судові витрати покласти на позивача .
		        Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд  протягом 10 ( десяти ) днів з дня проголошення рішення , а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення в такий же строк з дня  складання повного рішення  . 
		                Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом 10(десяти) днів з дня отримання копії цього рішення .
		         Рішення суду набирає законної сили  після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано . 
		     У разі подання апеляційної скарги рішення суду , якщо його не скасовано, набирає законної сили після  розгляду скарги  апеляційним судом .
		          Повне рішення  складено 10.05.2017року. 
		 
		 
		Суддя:                                              Гут Ю. О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...