Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 21-1080во06 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.05.2007. Забезпечено надання загального доступу: 17.08.2007.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		 
			П О С Т А Н О В А
			ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
			9лютого 2007 року                                                                       м. Київ
			Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
			головуючого:    Кривенка В.В.,
			суддів:                 Гусака М.Б., Маринченка В.Л.,
			                   Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., Самсіна І.Л.,
			при секретарі: Журіній О.О.,
			за участю представника ТОВ “Новобуддизайн” та ПП “Буддизайн”: Якименка М.М., 
			розглянувши справу за позовом прокурора Львівської області до Брюховицької селищної ради, треті особи – Львівська міська рада, Львівський держлісгосп державного лісогосподарського об’єднання “Львівліс”, про визнання незаконними рішень, за скаргою заступника прокурора Львівської області про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 липня 2006 року,
			в с т а н о в и л а:
			У грудні 2004 року прокурор Львівської області звернувся до суду із заявою про визнання незаконними рішень Брюховицької селищної ради №245 від 11 березня 2004р. та №263 від 18 березня 2004р. стосовно вилучення земельних ділянок Львівського держлісгоспу державного лісогосподарського об’єднання “Львівліс”.
			Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 14 лютого 2005р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25 квітня 2005р., заява прокурора Львівської області задоволена.
			Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 серпня 2005р. у задоволенні касаційних скарг Брюховицької селищної ради та представників Голень І.Р., Білостоцького С.М. на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 14 лютого 2005р. та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 25 квітня 2005р. відмовлено.
			Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 липня 2006р. касаційні скарги ТОВ “Новобуддизайн” та Приватного підприємства “Буддизайн” задоволені частково, скасовано ухвалу апеляційного суду Львівської області від 25 квітня 2005р. та рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14 лютого 2005р., а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
			Ухвалою колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 25 жовтня 2006 р. за скаргою заступника прокурора Львівської області було порушено провадження з перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 липня 2006р. за винятковими обставинами.
			Підставою порушення провадження за винятковими обставинами у справі є те, що касаційним судом постановлені дві ухвали, які суперечать одна іншій та залишаються при цьому чинними: ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 серпня 2005р. ухвалу апеляційного суду Львівської області від 25 квітня 2005р.  та рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14 лютого 2005р. залишено без змін, а ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 липня 2006р. ці судові рішення скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
			Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України знаходить скаргу заступника прокурора Львівської області обґрунтованою.
			Згідно з частиною першою статті 47 Закону України “Про судоустрій України” Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Верховний Суд України здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.
			Вищий адміністративний суд України 19 липня 2006р., переглядаючи у касаційному порядку рішення судів перших двох інстанцій за скаргами ТОВ “Новобуддизайн” та Приватного підприємства “Буддизайн”, які не були залученими до справи і присутніми при її розгляді 16 серпня 2005р. колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалив рішення про часткове задоволення скарги і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, не вирішивши питання, які виникли у зв’язку з різними наслідками двох рішень касаційної інстанції по справі.
			Відповідно до статті 347 Цивільного процесуального кодексу України, чинного  на момент постановляння ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалені судом касаційної інстанції рішення або ухвали набирають чинності після їх ухвалення і оскарженню не підлягають.
			Порядок розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи, не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України. 
			Такий порядок встановлено частиною 1 статті 348 чинного Цивільного процесуального кодексу України, де зазначено, що якщо касаційну скаргу на судове рішення було подано в установлені цим Кодексом строки, але вона надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи або коли строки на подання касаційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин було поновлено або продовжено і особа, яка подала касаційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає таку скаргу за правилами, встановленими цією главою. 
			Таким чином, Вищий адміністративний суд України, поновивши скаржникам строк касаційного оскарження та порушивши касаційне провадження після розгляду справи касаційним судом, правомірно виходив з того, що КАС України містить прогалину та заповнив її, застосувавши за аналогією правила, які є в чинному законодавстві.
			Разом з тим, касаційний суд не застосував аналогію стосовно наслідків розгляду касаційної скарги, що надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи.
			Частиною 2 статті 348 згаданого Кодексу встановлено, що залежно від обґрунтованості зазначеної в частині першій цієї статті скарги суд постановляє ухвалу або ухвалює рішення відповідно до статей 345 і 346 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано ухвалу або рішення суду касаційної інстанції.
			Окрім того, Вищий адміністративний суд України, задовольняючи касаційні скарги у справі, виходив з того, що суди вирішили питання про права, свободи, інтереси та обов’язки осіб, які не були повідомлені про можливість вступити в справу, що є безумовною підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд.
			З обґрунтованістю такого висновку погодитися не можна.
			За змістом частини 3 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення обов’язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та обов’язки осіб, які не були повідомлені про можливість вступити у справу.
			Разом з тим, на погляд колегії суддів, ця підстава не поширюється на спірні правові відносини у даній справі. 
			Фактичні обставини, встановлені судами двох перших інстанцій свідчать про те, що про розгляд справи представники осіб, від імені яких подані касаційні скарги, знали; вони заявляли клопотання про залучення юридичних осіб третіми особами (суд відмовив з посиланням на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень інтереси даних осіб не зачіпались); ТОВ “Новобуддизайн” та Приватне підприємство “Буддизайн” були відповідачами у іншій справі про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, переданих їм в оренду, та рішень Ради про надання земельних ділянок в оренду, яка розглядалась в судах господарської юрисдикції і де вирішувався спір про право. 
			Відповідно до Глави 31-В (Статті 248-15 – 248-19) Цивільного процесуального кодексу України від 18.07.1963р., чинного на момент розгляду заяви прокурора про визнання незаконними правових актів, протест на які в порядку загального нагляду, було відхилено, заява прокурора розглядається суддею одноособово в десятиденний строк з дня її надходження у відкритому судовому засіданні з участю прокурора і представника органу чи службової особи, які прийняли рішення про відхилення протесту або не розглянули протест у встановлений строк після його надходження.
			Неявка у судове засідання без поважних причин представника органу, службової особи не перешкоджає розглядові заяви прокурора, проте суддя може визнати їх явку обов'язковою.
			Суддею повинні бути досліджені матеріали, які стали підставою для принесення протесту та його відхилення органом або службовою особою, необхідні документи та інші докази.
			Касаційним судом не наведено в чому ж полягало порушення судом вимог цієї глави Цивільного процесуального кодексу України від 18.07.1963р. при розгляді даного спору.
			За наведених обставин, ухвала касаційного суду не є законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню, а справа направленню на новий касаційний розгляд до Вищого адміністративного суду України в іншому складі.
			На підставі наведеного та керуючись статтями 241 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати  в адміністративних справах
			п о с т а н о в и л а :
			Скаргу заступника прокурора Львівської області задовольнити.
			Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 липня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до цього ж суду в іншому складі.
			Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
			Головуючий                                                               В.В. Кривенко
			 
			Судді                                                                                 М.Б. Гусак
			 
			В.Л. Маринченко
			 
			І.Л. Самсін 
			 
			О.О. Терлецький
			 
			Ю.Г.Тітов
			 
				<img width="740" height="2" src="1.wmf" />

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...