Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5002-19/334-2011 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 12.05.2017. Зареєстровано: 13.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2017.
Дата набрання законної сили: 10.05.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"10" травня 2017 р.           Справа№ 5002-19/334-2011
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Сітайло  Л.Г.
		суддів:            Калатай  Н.Ф. 
		          Баранця О.М. 
		за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.
		від представників сторін :
		від позивача - Лащенко Є.В.
		від відповідача Поник В.В.
		розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
		на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.11.2016 по справі №5002-19/334-2011 (суддя Колесник Р.М.)
		за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнокомплектація"  від 11.10.2016
		про видачу дублікату наказу та відновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2011, виданого на виконання рішення від 10.02.2011 по справі №5002-19/334-2011
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнокомплектація"
		до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
		про стягнення 82 560,05 грн, -  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.11.2016 задоволено заяву ТОВ "Спецтехкомплектація" про видачу дублікату наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2011, виданого на виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.02.2011 у справі №5002-19/334-2011, та поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання.
		Видано дублікат наказу  Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2011 про примусове виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.02.2011 по справі №5002-19/334-2011 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехкомплектація" заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 60 280,00 гривень, індекс інфляції у розмірі 6 871,92 гривень, 3% річних у розмірі 2 135,40 гривень, державне мито в розмірі 671,52 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 191,95 гривень.
		Поновлено строк для пред'явлення наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від  02.03.2011 року №5002-19/334-2011 до виконання.
		Встановлено, що наказ Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2011 №5002-19/334-2011, виданий на виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.02.2011 у справі №5002-19/334-2011 дійсний для пред'явлення до виконання до 15.11.2017.
		Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 15.11.2016 скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні заявлених вимог відмовити в повному обсязі. 
		Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду 10.05.2017.
		В судове засідання 10.05.2017 з'явились представники позивача та відповідача.
		Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржувану ухвалу Господарського суду Київської області від 15.11.2016.
		Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржувану ухвалу Господарського суду Київської області від 15.11.2016.
		Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
		Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
		Згідно з ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України  апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
		Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
		Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.02.2011 по справі №5002-19/334-2011 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехнокомплектація" та стягнуто на користь позивача з Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" 60280,00 гривень заборгованості, 6871,92 гривень інфляційних втрат, 2135,40 гривень 3% річних, 671 гривень судового збору та 191,95 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
		На виконання зазначеного рішення господарського суду Автономної Республіки Крим, яке набрало законної сили 26.02.2011, видано наказ від 02.03.2011.
		17 жовтня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехнокомплектація" звернулось до Господарського суду Чернігівської області із заявою про видачу дублікату наказу та відновлення строку пред'явлення до виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2011 по справі №5002-19/334-2011.
		08 квітня 2011 року постановою Центрального ВДВС Сімферопольського ГУЮ ДВС АР Крим відкрито виконавче провадження про примусове виконання наказу  №5002-19/334-2011 від 02.03.2011 про стягнення заборгованості в розмірі 70150,79 гривень.
		15 квітня 2011 року постановою Центрального ВДВС Сімферопольського ГУЮ ДВС АР Крим виконавче провадження про примусове виконання наказу №5002-19/334-2011 від 02.03.2011 про стягнення суми заборгованості в розмірі 70150,79 гривень зупинено в зв'язку з внесенням ДАТ "Чорноморнафтогаз" до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, приймаючого участь в процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, направлені на забезпечення сталості функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 13.01.2011 №2940-VI.
		Тобто, строк пред'явлення вказаного наказу перервався пред'явленням наказу до виконання, в порядку частини 2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження".
		Згідно з частиною 3 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувану, у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
		Відповідно до ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Виконавче провадження зупиняється у випадку, передбаченому п.15 ст.37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
		Наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005р. №568 на виконання підпункту 3.2.6 п.3.2 ст.3 Закону України від 23.06.2005р. №2711-IV "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (далі - Закон) затверджено перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону, до якого включено, в тому числі, підприємство Відповідача.
		Як вбачається з матеріалів справи державним виконавцем постанови про поновлення виконавчого провадження з виконання зазначеного наказу господарського суду не виносилось.
		Статтями 119 ГПК України встановлено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.
		Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку, що причини пропуску для пред'явлення наказу до виконання є поважними.
		Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.
		Згідно зі ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається, в тому числі, сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.
		Відповідно до ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
		Відповідно до ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка державного виконавця про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.
		З початку окупації території Автономної республіки Крим діяльність органів державної виконавчої служби України на окупованій території є неможливою з незалежних від стягувача та боржника причин. Також, неможливою була і передача виконавчих документів за підвідомчістю, згідно з частиною 5 Закону України «Про виконавче провадження» та розділу 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Мінюсту №512/5 від 02.04.2012р.
		Доказів передислокації органів державної виконавчої служби України, в зв'язку з окупацією території України та передачі відкритих виконавчих проваджень на материкову частину України, суду не надано.
		Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що наказ Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.03.2011 по справі №5002-19/334-2011 є втраченим.
		Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 10.09.2014 відповідач змінив адресу місцезнаходження та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 26, офіс 505.
		Таким чином, відповідно до пункту 2 частини 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження з виконання наказу господарського суду по справі № 5002-19/334-2011 від 02.03.2011 підвідомче відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
		Як вбачається з довідки від 01.09.2016 відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, наказ господарського суду Автономної республіки Крим від 02.03.2011 по справі № 5002-19/334-2011 про стягнення заборгованості з ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на користь ТОВ "Спецтехкомплектація"  на виконання до відділу не надходив та на виконанні не перебуває.
		При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 55, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.
		Конституційний Суд України п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012 вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
		В п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року по справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
		Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
		Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого наказу, який є виконавчим документом.
		Згідно з п.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.05.2014р. №01-06/615/14, з урахуванням загального характеру положень ст.12 Закону щодо зміни територіальної підсудності справ, відповідні приписи підлягають застосуванню щодо справ усіх категорій (включаючи справи про банкрутство) і на будь-якій стадії розгляду справ, зокрема, вчинення процесуальних дій, передбачених статтями 88, 89, розділами XII і XIV ГПК України стосовно судових рішень господарських судів Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та Севастопольського апеляційного господарського суду здійснюється господарськими судами, зазначеними в абзаці десятому частини першої статті 12 Закону. У разі неможливості передачі матеріалів справи з господарського суду, розташованого на тимчасово окупованих територіях, до господарського суду, який має розглянути відповідну заяву (клопотання), вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, що є достатніми для прийняття відповідного судового рішення.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо задоволення заяви про видачу дублікатів наказів обґрунтованою, такою, що підтверджена належними та допустимими доказами та такою, яку належить задовольнити.
		Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ухвала винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та скасування ухвали Господарського суду Київської області від 15.11.2016 по справі №5002-19/334-2011.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105,106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 15.11.2016 по справі №5002-19/334-2011 без змін.
		2.Матеріали справи №5002-19/334-2011 повернути до Господарського суду Київської області.
		3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
		 
		Головуючий суддя                                                             Л.Г. Сітайло 
		 
		Судді                                                                                Н.Ф. Калатай
		 
		                                                                                О.М. Баранець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...