Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/1523/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 13.05.2017. Зареєстровано: 14.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20.04.2017Справа №910/1523/17
		За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс"
		організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав -  приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами"; 
		до               Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля-кабель";     
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 
		     Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Тоніс"
		про            виплату компенсацій за порушення майнових і авторський прав 96 000,00 грн.    
		Суддя О.В. Мандриченко
		Представники:
		Від позивача:        Хлєбніков С. Г., представник, довіреність № б/н від 22.07.2016 р.;
		Від відповідача:    Донченко О. Г., представник, довіреність № ВК-458/17 від 23.12.2016 р.;
		Від третьої особи: не з'явилися.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 96 000,00 грн. компенсації, а також 1  600,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2017 року порушено провадження у справі № 910/1523/17, розгляд справи призначено на 07.03.2017 року.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2017 року залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Тоніс".
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів.
		У судовому засіданні 20.04.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
		Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.
		Третя особа своїх повноважних представників у судове засідання 20.04.2017 року не направила, про причини неявки суд не повідомила.
		Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		04 вересня 2016 року за допомогою телекамери представником позивача було здійснено запис публічного сповіщення музичних творів, які прозвучали в рамках телевізійної передачі «Концерт ОСОБА_8 «ІНФОРМАЦІЯ_2», що мала місце на телеканалі «Тоніс». Фіксація була проведена шляхом складання відповідного акту фіксації та проведенням відеозапису використання музичних творів.
		Позивач вказує на те, що всі музичні твори публічне сповіщення яких мало місце на каналі «Тоніс» та відповідно ретрансляцію яких (повторне публічне сповіщення) здійснив відповідач, ідентифіковані ПО ОКУАСП і зазначені в акті фіксації комерційного використання музичних творів способом публічного сповіщення №04/09/2016-1 від 04.09.2016.
		За результатами проведених представником ПО ОКУАСП дій була проведена перевірка на предмет наявності прав на використані відповідачем музичних творів у правовласників, правами яких управляє ПО ОКУАСП. Внаслідок зазначеної перевірки було виявлено, що майнові авторські права на музичний твір: "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_7), належать та належали під час проведення фіксації ТОВ «Мун рекордс». Зазначене позивач підтверджує наявністю у ТОВ «Мун Рекорде» договору про передачу авторських і суміжних прав №26/04/12 з Громадянкою України ОСОБА_5 від 26 квітня 2012 року (надалі також - договір про передачу прав) та додатку №15 до нього.
		Відповідно до п. 2.1. зазначеного вище договору про передачу прав позивачу належать майнові авторські права на твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_7). Територія - всі країни світу. Строк з 06.08.2014 по 06.08.2017.
		Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Воля кабель" безпосередньо здійснювало повторне публічне сповіщення (ретрансляцію) телевізійної програми «Концерт ОСОБА_8 «ІНФОРМАЦІЯ_2», у який було включено музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_7) без дозволу правовласника, не уклавши з жодною організацією колективного управління майновими авторськими та суміжними правами договору про виплату авторської винагороди, таке публічне сповіщення є неправомірним та порушує майнові авторські права позивача, а тому просить стягнути з винної особи компенсацію в розмірі  96 000, 00 грн.
		Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;  інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
		Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.
		У пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
		Згідно п. 3 ст. 426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
		Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що враховуючи приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
		1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача.
		2) відповідач має довести додержання ним вимог     ЦК України     і     Закону України "Про авторське право і суміжні права"     при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
		Як встановлено судом вище, на підтвердження факту використання відповідачем музичного твору, позивачем за допомогою телекамери 04.09.2016 було здійснено запис телевізійної передачі «Концерт ОСОБА_8 «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка транслювалася на телеканалі "Тоніс", доступ до трансляції якої було отримано від відповідача - ТОВ "Воля-кабель". 
		У процесі провадження у справі судом здійснено дослідження наданих доказів, зокрема, відеозапису фіксації факту порушення відповідачем авторських прав на публічне сповіщення, з приводу чого судом встановлено наступне.
		Так, при перегляді відеозапису, вбачається увімкнений телевізор в режимі «Відео». Після увімкнення ТВ-тюнера, на якому загорається сигнал вмикання, на екрані телевізора з'явилось повідомлення «Предупреждение карта не вставлена». У ТВ-тюнер була вставлена картка «Воля Premium TV» серійний номер НОМЕР_1, після чого на екрані телевізора з'явилась трансляція телеканалу «Тоніс». Далі у списку каналів було здійснено пошук та ввімкнено телеканал «Тоніс» (під номером 134). На цьому каналі транслювалась телевізійна програма «Концерт ОСОБА_8 «ІНФОРМАЦІЯ_2».
		Також судом встановлено, що актом фіксації від 04.09.2016 року, при перегляді відеозапису ретрансляції телевізійної передачі «Концерт ОСОБА_8 «ІНФОРМАЦІЯ_2» зафіксовано використання, зокрема, музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_7).
		Як встановлено ч. 1 ст. 1 Закону України "Про телебачення та радіомовлення" ретрансляція - прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником.
		Згідно ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.
		Виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
		Статтею 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
		Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права", автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. 
		Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
		Згідно ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема: - відтворення творів; - публічне виконання і публічне сповіщення творів; - будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення.
		Частиною 1 ст. 440 Цивільного кодексу України встановлено, що майновими правами інтелектуальної власності на твір є: - право на використання твору; - виключне право дозволяти використання твору; - право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; - інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи  посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену Цивільним кодексом України, законом чи договором (ст. 431 Цивільного кодексу України).
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Ліцензії серії НР № 00097-п від 25.09.2013, виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Товариство з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель" є провайдером програмної послуги. Згідно додатку до вказаної вище Ліцензії, затверджено перелік програм універсальної програмної послуги, до якого, зокрема, включено програму ТОВ «Телеканал «Тоніс».
		Так, у пункті 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010  №5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" зазначено, що ретрансляція провайдерами телерадіопрограм та передач мовлення є їх повторним публічним сповіщенням, а тому обов'язковим є одержання відповідної згоди суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на використання твору, виконання, фонограми, відеограми та виплата винагороди відповідним суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав (статті 15, 35, 36, 39, 40, 43 Закону N 3792-XII).
		На підтвердження права на ретрансляцію телеканалу «Тоніс», позивачем надано договір № 04-10/12-ТОНІС від 01.10.2012 p., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Телеканал «ТОНІС», умовами якого передбачено, що компанія надає Провайдеру (Товариство з обмеженою відповідальністю «Воля-Кабель») право на ретрансляцію Програми у цифровому і аналоговому форматі.
		Відповідно до пункту 2.1. договору компанія гарантує провайдеру, що має необхідні ліцензії та дозволи, які дають можливість укладати цей Договір; їй належать всі авторські і суміжні права на Програму(ми), а також її складові частини, та що нею дотримано мангових прав авторів, а також власників суміжних прав щодо об'єктів інтелектуальної власності, включених в Програму(ми); всі платежі та відрахування, які згідно із законодавством зобов'язана здійснити Компанія, здійснено; платежі на користь Компанії, передбачені цим договором є остаточними.
		Окрім цього, пунктами 5.1. та 5.3 договору передбачено, що компанія зобов'язується самостійно і за свій рахунок відповідати (шляхом сплати відповідних коштів або надання інших видів компенсації) по всіх можливих майнових або немайнових претензіях, позовах до провайдера з боку правоволодільців.
		Крім того, в матеріалах справи наявня укладена між ТОВ «Телеканал «Тоніс» (ліцензіатом) та ОСОБА_6 (ліцензіаром) ліцензійна угода №114-B/BMF4 від 15.12.2014 p., відповідно до пункту 2.1. та пункту 1 додаткової угоди №1 від 15.12.2014 p., яких ліцензіар передає ліцензіату невиключну ліцензію на використання Твору - Концерту «ІНФОРМАЦІЯ_2» (частини 1 та 2) на ТБ території (території України), в строк і способом згідно умовам і визначенням даної угоди.
		Під використанням твору відповідно до пункту 1.1.5. Угоди розуміється професійна діяльність ліцензіата, яка полягає в публічному сповіщенні твору будь-яким способом мовлення (ефірного, супутникового, кабельного та мережі Інтернет) на території ТБ.
		Згідно пункту 3.1. угоди ліцензіат має право: здійснювати публічне сповіщення в послідовності оригіналу й додержуватись порядку титрів і фірмових знаків у тому вигляді, в якому вони записані на цифровому носії або передані через засоби Інтернет; включати твори та/або уривки до складу передач власного виробництва.
		В той же час відповідно до пунктів 5.2., 5.3., 5.7., 5.8. угоди ліцензіар гарантує:
		-        наявність у нього усіх передбачених чинним законодавством України майнових прав інтелектуальної власності стосовно Творів, що надаються ним згідно умов Угоди;
		-          що на момент підписання даної Угоди надаючи права Ліцензіатові, він не порушує авторських і суміжних прав третіх осіб;
		-          що трансляція Ліцензіатом наданих йому Ліцензіаром Творів не потягне виникнення у Ліцензіата зобов'язань щодо сплати будь-яких платежів третім
		особам, в тому числі, але не обмежуючись, за використання об'єктів права інтелектуальної власності;
		-     що твори не містять будь-яких матеріалів, що порушують права інтелектуальної власності третіх осіб, та його зміст відповідає вимогам чинного законодавства України.
		Відповідно до Додаткової угоди №1 від 24.12.2015 р. строк дії ліцензійної угоди подовжено до 31.12.2016 р.
		Також у матеріалах справи наявна угода № 23/01/27 від 23.01.2014 року, укладена між ОСОБА_5 (правовласником) та ОСОБА_6 (артистом), відповідно до умов якої правовласник є єдиним володарем виключних майнових прав інтелектуальної власності на музичний твір з текстом з навою «ІНФОРМАЦІЯ_1» виконаний в рамках аудіовізуального твору «Сольний концерт ОСОБА_8 «ІНФОРМАЦІЯ_2», надалі «Пісня».
		Згідно пунктів 1.1. та 1.2. угоди правовласник надає, а артист приймає невиключні права (невиключний дозвіл, ліцензію) використовувати Пісню, в тому числі в рамках аудіовізуального твору «Сольний концерт ОСОБА_8 «ІНФОРМАЦІЯ_2», без обмежень за способами (формами), територією використання на строк з дати укладення кгоди до 31.12.2026 року з правом передання всього чи частини обсягу прав, отриманих за Угодою, третім особам, в т.ч. - телеканалам Інтер плюс, Тоніс, M2, Перший національний, визначення умов надання здійснюється артистом самостійно.
		Зокрема, артисту надаються наступні невиключні права щодо пісні:
		-          право опублікування, в т.ч. повторного;
		-          право публічної демонстрації, публічного виконання, публічного показу;
		-          право публічного сповіщення або ретрансляції (повторного публічного сповіщення), у тому числі зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах у передачах ефірного, супутникового телебачення або радіомовлення, а також у передачах кабельного телебачення і (або) радіомовлення чи через мережу Інтернет.
		Всі права (дозволи) згідно цього розділу угоди надаються з дати укладення Угоди (пункт 1.4. Угоди), тобто з 23.01.2014 р,
		В той же час відповідно до пункту 2.1.угоди правовласник гарантує, що:
		-          йому належать всі (в повному складі) виключні майнові права інтелектуальної власності (надалі - «права») на Пісню в рамках аудіовізуального твору «Сольний концерт ОСОБА_8 «ІНФОРМАЦІЯ_2»;
		-          правовласник має право надавати артисту (з правом наступної передачі телеканалам, іншим особам) права в обсязі, що визначені цією угодою; права не передані (не належать) жодним третім особам, вільні від претензій, не оспорюються третіми особами, набуті Правовласником правомірно: надання та реалізація прав не порушить (і не може порушити) прав жодних третіх осіб: права не будуть відчужені (передані) протягом строку угоди.
		Отже, підсумовуючи наведе вище, суд відзначає, що відповідач на підставі укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Тоніс" договору № 04-Ю/12-ТОНІС про надання прав на ретрансляцію програми «Тоніс» від 01.10.2012 p., отримав право на ретрансляцію програм, зокрема телеканалу "Тоніс" у цифровому і аналоговому форматі в мережі кабельного телебачення на території України.
		При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Тоніс" гарантувало провайдеру (відповідачу), що воно є законним власником усіх прав, необхідних для ретрансляції програм відповідно до умов договору на території України. Провайдер використовує права на ретрансляцію програм на території без додаткових дозволів від третіх осіб та виплат третім особам, крім випадків, передбачених чинним законодавством України.
		За таких обставин, доводи позивача щодо незаконного використання відповідачем музичних творів не знаходять свого підтвердження наявними у матеріалах справи доказами.
		Відповідно до ст. ст. 33, 34  Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Приймаючи до уваги наведене вище, позовні вимоги задоволенню не підлягають. 
		Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.  
		Керуючись ст.ст. 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва
		В И Р І Ш И В:
		1.            У задоволенні позову відмовити повністю.
		2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Суддя           О.В. Мандриченко    Дата складання рішення 25.04.2017 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...