Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 29/588-07 : не визначено.
Надіслано судом: 15.05.2017. Зареєстровано: 16.05.2017. Оприлюднено: 18.05.2017.
Дата набрання законної сили: 24.05.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"10" травня 2017 р.Справа № 29/588-07
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Аюпової Р.М.       
		при секретарі судового засідання Васильєві А.В.
		 
		розглянувши справу 
		за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Федерація боксу та кікбоксінгу", м. Харків     до  1. Безлюдівської селищної ради, с. Безлюдівка,   2. Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", м. Харків   Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: - Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, м. Харків; - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, м. Харків, - Харківська обласна державна адміністрація, м. Харків; - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків - Харківська районна державна адміністрація, м. Харків   про  визнання права власності за участю Харківської місцевої прокуратури № 6, м. Харків, прокуратури Харківської області, м. Харківза участю представників сторін:
		Прокурор - Горгуль Н.В., посв. від 29.10.2015р.;
		Представник позивача - не з'явився;
		Представник 1-го відповідача - не з'явився;
		Представник 2-го відповідача - ОСОБА_1, дов. від 30.12.2016р.;
		Третьої особи (ХОДА) - ОСОБА_2, дов. від 17.11.2016р.;
		Третьої особи (ХРДА) - ОСОБА_3, дов. від 27.12.2016р.;
		Інші треті особи - не з'явились.
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Федерація боксу та кікбоксінгу" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Безлюдівської селищної ради, с. Безлюдівка; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, за участю Харківської місцевої прокуратури № 6 та прокуратури Харківської області, за участю особи, яка зверталася з апеляційною скаргою  ДП "Жовтневе лісове господарство" про визнання права власності на комплекс будівель (що складається з господарського блоку, дизельної, вбиральні, насосної та ресторану), який знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Безлюдівка, вул. Нагірна, 55.
		Рішенням господарського суду Харківської області від 22.11.2007 у справі №29/588-07 (залишеним без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2016р.) позов задоволено з посиланням на його обґрунтованість.
		Постановою Вищого господарського суду від 20.12.2016р. касаційні скарги ДП "Жовтневе лісове господарство" та заступника прокурора Харківської області задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2007р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2016р. зі справи № 29/588-07 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
		Ухвалою господарського суду від 04.01.2017р. справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.02.2017р. об 11:45 год.
		20.01.2017р. від Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства надійшли пояснення, в яких третя особа зазначила, що ТОВ "Федерація боксу та кікбоксінгу" не має права користування відповідними лісогосподарськими земельними ділянками у зв'язку з відсутністю будь яких документів, підтверджуючих це право. 
		Ухвалою господарського суду від 13.02.2017р. розгляд справи відкладався на 27.02.2017р. об 11:45 год.
		27.02.2017р. від Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" надійшли письмові пояснення, в яких вказана особа проти задоволення позовних вимог заперечувала.
		Ухвалою господарського суду від 27.02.2017р. продовжено строк розгляду даного спору за межами двомісячного строку (вх. № 6728),  до 20.03.2017р. Розгляд справи відкладено на 13.03.2017р. об 11:30 год.
		Ухвалою господарського суду від 13.03.2017р. залучено до участі у справі другим відповідачем - Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство". При цьому, у зв'язку із залучення іншого відповідача, розгляд справи розпочався заново.
		Ухвалою господарського суду від 27.03.2017р. розгляд справи відкладався на 11.04.2017р. об 11:00 год.
		07.04.2017р. Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство" надало заперечення на позов, в яких зазначило, що спірна земельна ділянка передавалась в оренду з метою культурно-оздоровчих, рекреаційних цілей без права капітального будівництва та права вирубки дерево-чагарникових насаджень. В той же час, ТОВ "Федерація боксу та кікбоксінгу" усупереч вимогам чинного законодавства, без згоди постійного користувача земельних ділянок (ДП "Жовтневе лісове господарство") самовільно побудовано на її землях комплекс будівель (ч. 3 ст. 18, та ч. 1 ст. 20 Лісового кодексу України). Крім того, другий відповідач зауважив, що позивачем не наведено будь-яких матеріально-правових норм на підтвердження висновку про визнання за ним права власності на спірне майно та не встановлено за допомогою належних засобів доказування чи прийняті вони в експлуатацію, не доведена наявність у позивача правовстановлюючих документів на користування землею під спірними об'єктами нерухомості, а лише зазначено, що позивач є орендарем земельної ділянки. 
		Ухвалою господарського суду від 11.04.2017р. залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача: Харківську обласну державну адміністрацію (61000, м. Харків, вул. Сумська, 64); Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (61002, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 1 під'їзд, 6 поверх). Крім того, вищезазначеною ухвалою розгляд справи відкладено на 24.04.2017р. об 11:30 год.
		Ухвалою господарського суду від 24.04.2017р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача - Харківську районну державну адміністрацію (61098, м. Харків, Григорівське шосе, 52) та відкладено розгляд справи на 10.05.2017р. о 12:00.
		24.04.2017р. Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надало письмові пояснення, в яких зазначило, що вилучення спірних земельних ділянок із земель лісового фонду (на сьогодні землі лісогосподарського призначення) не проводилося, зміна цільового призначення не здійснювалася. З урахуванням наведеного вище та керуючись матеріалами формування територій відповідно до Проекту встановлення меж населених пунктів, розробником якого є ХФ Інституту землеустрою УААН, затвердженого Харківською районною радою 21.09.1993 року, вказані земельні ділянки відносяться до земель державної власності лісогосподарського призначення Жовтневого держлісгоспу.
		24.04.2017р. Харківська районна державна адміністрація надала письмові пояснення, в яких проти задоволення позовних вимог заперечувала та зазначила, що на цей час дія спірних договорів закінчилася, будь - які рішення про поновлення або продовження їх дії не приймалися та не видавалися, що підтверджується інформацією Харківської районної держаної адміністрації від 17.06.2016 та інформацією управління Держгеокадастру у Харківському районі області від 29.06.2016р. Таким чином, у TOB "Федерація боксу та кікбоксінгу" відсутні будь-які правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій розташовані об'єкти самочинного будівництва та самовільно зайнято земельну ділянку лісогосподарського призначення, яка перебуває в постійному користуванні ДП "Жовтневе лісове господарство". Крім того, третя особа зазначила, що TOB "Федерація боксу та кікбоксінгу" без згоди постійного користувача земельних ділянок (ДП "Жовтневе лісове господарство") самовільно побудовано на її землях комплекс будівель.
		04.05.2017р. Безлюдівська селищна рада надала письмові пояснення, в яких зазначила, що зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів не вбачається будь-яких обставин, що свідчать про порушення або оспорювання прав та охоронюваних законом інтересів позивача з боку Безлюдівської селищної ради. Таким чином, перший відповідач вважає, що Безлюдівська селищна рада не має ніякого відношення як до вищевказаного комплексу будівель так і до земельної ділянки, на якій він розміщений, а тому є неналежним відповідачем і підлягає заміні.
		10.05.2017р. Харківська обласна державна адміністрація надала письмові пояснення, в яких проти задоволення позовних вимог заперечувала та зазначила, що підставами виникнення права власності на нерухоме майно є отримання дозволу на будівництво, здійснення проектно-вишукувальних робіт, отримання дозволу на виконання будівельних робіт, прийняття його в експлуатацію та проведення державної реєстрації зазначеного майна. Проте як вбачається з матеріалів справи будівництво здійснено без отримання документів, передбачених чинним законодавством. При цьому, право власності у порядку, передбаченому частиною третьою статті 376 Цивільного кодексу України може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або на нерухоме майно, яке створено у зв'язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом.
		Представник позивача в судове засідання 10.05.2017р. не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.  
		У судовому засіданні 10.05.2017р. прокурор  проти позову заперечував. 
		Представник першого відповідача у судове засідання 10.05.2017р. не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
		Представник другого відповідача у судовому засіданні 10.05.2017р. підтримав свій відзив, проти задоволення позовних вимог заперечував.
		Присутній у судовому засіданні 10.05.2017р. представник Харківської обласної державної адміністрації підтримав свої пояснення, проти задоволення позовних вимог заперечував.
		Присутній у судовому засіданні 10.05.2017р. представник Харківської районної державної адміністрації підтримав свої пояснення, проти задоволення позовних вимог заперечував.
		Інші представники третіх осіб у судове засідання не з'явились, про причину неявки суд не повідомили. 
		Представником Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, через канцелярію суду надане клопотання (вх. № 14658), в якому третя особа просить провести судове засідання 10.05.2017р. без участі її представника.
		Враховуючи наявність в матеріалах справи всіх необхідних документів для прийняття об'єктивного та законного рішення, беручи до уваги подання Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області письмових пояснень та диспозитивність права сторони на участь у судовому засіданні, суд вважає за можливе, задовольнити клопотання зазначеної третьої особи (вх. № 14658) про проведення судового засідання без участі її представника.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною ОСОБА_4 України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
		Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
		Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши пояснення представників прокуратури, 2-го відповідача та третіх осіб, судом встановлено наступне.
		Як свідчать матеріали справи, 10.06.1999р. між Харківською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Федерація боксу та кікбоксінгу" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі  "договір-1"), відповідно до умов якого, орендодавець на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 10.06.1999р.  надає, а орендар приймає у тимчасове користування земельну ділянку, за адресою: Нагорьєвське, водоймище Жовтневого лісгоспу на території Безлюдівської селищної ради, загальною площею 80,3 гектарів, у тому числі води 70,3 га, інших угідь (пісків) 10,0 га згідно з планом користування (п.1.1. договору).
		Договір-1 зареєстровано у Харківській райдержадміністрації, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 10.06.1999р. №4 та посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5
		Пунктом 1.2  договору-1 сторони погодили, що земельна ділянка надається у тимчасове довгострокове користування  на умовах оренди  строком на 10 років для  створення зони відпочинку "Нагорьєвський", проведення культурно  оздоровчих, рекреаційних та спортивних заходів.
		09.08.2001р. між Харківською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Федерація боксу та кікбоксінгу" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки лісового фонду (далі  "договір-2"), відповідно до умов якого, орендодавець на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації  від 30.07.2001р.  №311 "Про надання ТОВ "Федерація боксу та кікбоксінгу" в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди земельної ділянки Жовтневого держлісгоспу" надає, а орендар приймає у тимчасове користування земельну ділянку з лісового фонду (п.1.1 договору).
		Вказаний договір укладений строком на 10 років, починаючи з дати його реєстрації (п.2.2 договору).
		Пунктом 2.1. договору-2 сторони погодили, що земельна ділянка передається в оренду з метою культурно  оздоровчих, рекреаційних цілей без права капітального будівництво та права вирубки дерево  чагарникових насаджень.
		Договір-2 зареєстровано у Харківському районному відділі земельних ресурсів, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 04.09.2001р. №2 та посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6позивачем на орендованій земельній ділянці побудовано майновий комплекс;
		Згідно з рішенням Безлюдівської селищної ради від 10.07.2007 № 407 майновому комплексу позивача було присвоєно поштову адресу: смт Безлюдівка, вул. Нагірна, 55.
		Позивач зазначає, що в 2000 році за власні кошти побудував на спірних земельних ділянках майновий комплекс будівель, який був про інвентаризований Харківським БТІ в 2007 році. 
		У жовтні 2007 році позивач звернувся до Безлюдівської селищної ради із заявою про видачу свідоцтва на право власності на зазначений майновий комплекс.
		10.10.2007р. Безлюдівська селищна рада направила позивачу лист №918, в якому повідомила, що вона не має змоги видати свідоцтво на право власності на спірні будівлі у звязку з тим, що дані будівлі не введені в експлуатацію згідно діючого законодавства.
		Судом також встановлено, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 у справі №922/273/16, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2016, відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Федерація боксу та кікбоксінгу" до Харківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання поновленими договору оренди земельної ділянки від 10.06.1999 (на тих самих умовах на строк до 10.06.2019) та договору оренди земельної ділянки лісового фонду від 09.08.2001 (на тих самих умовах на строк до 09.08.2021).
		В обґрунтування своєї правової позиції, позивач,  зокрема, зазначав про те, що майновий комплекс будівель, розташований за адресою: Нагорьєвське, водоймище Жовтневого лісгоспу на території Безлюдівської селищної ради належить йому на праві приватної власності, проте, у звязку з відмовою у проведенні державної реєстрації та видачі документів  про право власності на вказаний майновий комплекс будівель, право власника на розпорядження нерухомістю порушено.
		Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
		Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається  в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.
		В ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР також зазначено, що кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Частиною 1 статті 316 ЦК України, визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. 
		Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.(ст.321 ЦК України).
		Статтею 328 зазначеного Кодексу встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Згідно з приписами ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		І змісту цієї норми вбачається, що позов про визнання права власності на майно пред'являється у випадку виникнення у інших осіб сумнівів у належності позивачу цього майна, створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно.
		При цьому, позивачем позову про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку інших осіб, претензіями на майно цих осіб, необхідністю одержати правовстановлювальні документи. В свою чергу, відповідачем такого позову має бути особа, яка сумнівається у приналежності майна позивачу, або не визнає за позивачем права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин. 
		Вищезазначена правова позиція неодноразово висвітлювалась Вищим господарським судом України, зокрема, у справах №№ 921/1087/15, 920/607/15.
		Суд наголошує, що причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання за позивачем права власності на самочинно збудоване нерухоме майно у судовому порядку.
		Відповідно до приписів статті 375 ЦК України, право зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам має власник земельної ділянки.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. 
		Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч. 4 ст. 376 ЦК України).
		Крім того, суд зазначає, для визнання права власності на самочинно збудований об'єкт суд також має встановити, що спірні споруди завершені будівництвом (введені в експлуатацію в установленому законом порядку), а також те, що земельна ділянка, яка не була відведена позивачу для цієї мети, надана йому в установленому порядку під уже збудований об'єкт. При цьому суди мають з'ясовувати, до якої власності належить спірна ділянка і, відповідно, повноваження органів державної влади щодо розпорядження нею (п. 3.2 вищезазначеного листа ВГСУ).
		В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо вирішення компетентним органом за зверненням позивача питання про надання останньому земельної ділянки, розташованої під збудованим нерухомим обєктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній.
		Частиною першою статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		Підставами виникнення права власності на нерухоме майно є отримання дозволу на будівництво, здійснення проектно-вишукувальних робіт, отримання дозволу на виконання будівельних робіт, прийняття його в експлуатацію та проведення державної реєстрації зазначеного майна.
		У відповідності до пункту 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, зокрема фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.
		Згідно зі ст. 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій" (у відповідній редакції), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.
		Судом встановлено, що спірні будівлі не були введені в експлуатацію згідно діючого законодавства, що підтверджується, зокрема, листом Безлюдівської селищної ради №918 від 10.10.2007р. Зазначені обставини також підтверджуються інформаціями департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області від 15.07.2016 та Харківського районного управління ДСНС України у Харківській області від 15.07.2016, які наявні в матеріалах справи.
		Суд наголошує, що будівництво спірного майнового комплексу не завершено оскільки ці будівлі не введені в експлуатацію згідно діючого законодавства, а отже визнання права на зазначені будівлі є неможливим.
		Суд зазначає, що Безлюдівська селищна рада не є розпорядником земель, на яких розташовано спірні об'єкти та не має повноважень щодо здійснення їх державної реєстрації. Крім того, Безлюдівська селищна рада не перебуває з позивачем у спірних правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядженням майном, стосовно якого заявлено позовні вимоги про визнання права власності, не оспорює та не претендує на таке право. При цьому, відмова першого відповідача в оформленні та видачі позивачу свідоцтва про право власності з підстав ненадання останнім всіх необхідних документів для оформлення права власності на спірні будівлі не свідчить про оспорювання Безлюдівською селищною радою такого права. Відтак, Безлюдівська селищна рада не може бути відповідачем у справі про визнання права власності на спірне майно, у звязку з чим суд ухвалою від 13.03.2017р. залучив до участі у справі другого відповідача - Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство", яке має власний інтерес у межах існуючих правовідносин, як постійний користувач спірних земельних ділянок лісового фонду.
		В п. 3.2 листа Вищого господарського суду України від 01.01.2010 р. "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами" розяснено, що при вирішенні подібних спорів (визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно) суди мають досліджувати питання наявності дозвільної документації на будівництво спірних об'єктів і документів про виділення земельної ділянки для їх будівництва. Якщо під час вирішення спору судом буде встановлено, що відповідач не має належного дозволу, а також належно затвердженого проекту, які передбачені законодавством, на будівництво об'єкта містобудування, то такі обставини є підставою для висновку, що відповідачем здійснено самочинне будівництво на спірній земельній ділянці, а відтак, вказане майно відповідно до чинного законодавства підлягає знесенню. 
		У спорах про визнання права власності на об'єкти нерухомості, споруджені на орендованій земельній ділянці, судам слід враховувати положення статті 95 ЗК та статті 25 Закону України "Про оренду землі", згідно з якими орендар як тимчасовий землекористувач, з урахуванням умов надання земельної ділянки та її цільового призначення, має право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі та споруди лише за умови письмової згоди на це орендодавця з дотриманням установленого законодавством порядку. Отже, судам слід з'ясовувати: хто є власником земельної ділянки, на якій розташований спірний об'єкт; чи надано власником земельної ділянки письмовий дозвіл на будівництво об'єктів нерухомості на орендованій земельній ділянці; чи дотримано порядок будівництва спірних об'єктів нерухомості, зокрема, чи наявна дозвільна документація на будівництво цих об'єктів; чи здавались об'єкти нерухомості в експлуатацію (п. 3.2 вищезазначеного листа ВГСУ).
		Так, з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Федерація боксу та кікбоксінгу" ніколи не отримувало у власника (користувача) дозволів на розміщення на спірних земельних ділянках майнового комплексу будівель. Більш того, позивач в листі №12/99 від 09.03.1999р. зобовязався не виконувати самовільне капітальне будівництво, не повязане з охороною лісу від пожарів, а в п. 2.1. договору-2 чітко закріплено, що земельна ділянка передається в оренду з метою культурно  оздоровчих, рекреаційних цілей без права капітального будівництво та права вирубки дерево  чагарникових насаджень.
		Жодних договірних відносин між ДП "Жовтневе лісове господарство" та TOB "Федерація боксу та кікбоксінгу" щодо відведення даної земельної ділянки у користування не було. Також не було жодних договірних відносин щодо можливості будівництва та введення в експлуатую зазначених об'єктів нерухомості, у тому числі з тих підстав, що будівництво капітальних будівель для комерційного призначення на лісових земельних ділянках не передбачено вимогами чинного законодавства.
		Таким чином, ТОВ "Федерація боксу та кікбоксінгу" усупереч вимогам чинного законодавства та умовам договору-2, без згоди постійного користувача земельних ділянок (ДП "Жовтневе лісове господарство") самовільно побудовано на його землях комплекс будівель. 
		Крім того, в п. 3.2 вищезазначеного листа ВГСУ розяснено, що при вирішенні спорів про визнання права власності на самочинно зведені об'єкти нерухомості важливим є з'ясування правового статусу земельної ділянки, на якій розташований такий об'єкт.
		Суд враховує, що усі спірні об'єкти будівництва знаходяться на землях лісогосподарського призначення державної форми власності, постійним користувачем яких є Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство". Як вже було зазначено, будь якого погодження на будівництво капітальних або тимчасових будівель та споруд Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство" не надавало.
		Статтею 14 Конституції України та ст. 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною.
		Згідно зі ст.ст. 13,14 Конституції України земля та її надра є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого право власності здійснюють органи державної і місцевого самоврядування, у межах визначених Конституцією України і Законами України.
		Згідно п.1 ч.1 ст.19 ЛК України, постійні лісокористувачі мають право самостійно господарювати в лісах.
		Відповідно до ст. 57 ЗК України, земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.
		В ст. 20 ЗК України зазначено, що зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, а ст.21 цього ж кодексу встановлено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсним рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання земельних ділянок, визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.
		Згідно ст. ст. 141, 143 ЗК України, використання земельних ділянок всупереч їх цільовому призначенню є підставою для припинення права користування на цю земельну ділянку.
		За таких обставин, зміна позивачем цільового призначення спірних земельних ділянок та самовільне будування цих землях комплексу будівель без згоди постійного користувача земельних ділянок (ДП "Жовтневе лісове господарство") свідчить про порушення ТОВ "Федерація боксу та кікбоксінгу"  вимог чинного земельного законодавства.
		За таких підстав, вимоги позивача є позбавленими фактичного та правового обґрунтування, такими, що не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням доказів в підтвердження обставин, викладених у позові, що порушує умови ст. 33 ГПК України, згідно якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази. 
		Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		В звязку з відмовою у задоволенні позову, відповідно до чинного господарського процесуального законодавства, сплачені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.
		В той же час, у звязку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати понесені ДП "Жовтневе лісове господарство" за подання апеляційної та касаційної скарг в загальній сумі 4860,97 грн. та судові витрати прокуратури Харківської області за подання касаційної скарги в сумі 3295,92 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок позивача - ТОВ "Федерація боксу та кікбоксінгу".
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -   
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні позову відмовити.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Федерація боксу і кікбоксінгу" (61022, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 2468365) на користь державного підприємства Жовтневе лісове господарство  (61017, м. Харків, вул. Серіківська, 36, код ЄДРПОУ 00993165) відшкодування судового збору у сумі 4860,97 грн., сплаченого за подання апеляційної і касаційної скарг.
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Федерація боксу і кікбоксінгу" (61022, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 2468365) на користь прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 02910108) відшкодування судового збору у сумі 3295,92 грн. сплаченого за подання касаційної скарги.
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		Повне рішення складено 13.05.2017 р.   
		 
		Суддя ОСОБА_4
		справа №29/588-07

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...