Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 278/1379/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 15.05.2017. Зареєстровано: 16.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 19.05.2017.
Дата набрання законної сили: 10.05.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        
		УКРАЇНА 
		Апеляційний суд Житомирської області 
		             
		Справа №278/1379/16-ц                                                                        Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М. 
		Категорія 50                                                                                                   Доповідач Жигановська  О. С.   
		        
		                                                       
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:
		головуючого - судді                      Жигановської О.С.
		суддів                                Коломієць О.С., Якухно О.М.
		при секретарі судового засідання      Добровольській Т.А.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини
		за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 25 січня 2017 року,-
		в с т а н о в и л а :
		У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з названим позовом, вимоги якого в подальшому уточнила. Зазначила, що проживала із відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебуває на її повному утриманні, оскільки відповідач ухиляється від надання допомоги в добровільному порядку. Зазначає, що ОСОБА_2 є працездатним, займається підприємницькою діяльністю та має мінливий дохід. Оскільки їх спільний син ОСОБА_3 має вроджені хронічні захворювання, крім того часто хворіє та потребує постійного медикаментозного та профілактичного лікування, тому вона вимушена витрачати додаткові кошти на вказані цілі. Виходячи із наведеного, просила суд стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 2000 грн. щомісячно з індексацією відповідно до закону, а також додаткові витрати на лікування ОСОБА_3 у розмірі 2000 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття.
		Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 25 січня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто із відповідача на користь позивачки аліменти на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн., але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 08.06.2016 року і до повноліття дитини. Стягнуто із відповідача 149,23 грн. понесених додаткових витрат на дитину та вирішено питання щодо відшкодування судових витрат.
		В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства, просить рішення суду 1-ї інстанції змінити, постановивши нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що судом не в повній мірі враховано наявні у матеріалах справи докази, які свідчать про злісне ухилення відповідача від виконання свого батьківського обов'язку щодо утримання дитини, судом не взято до уваги надані докази щодо стану здоров'я дитини та понесених у зв'язку із необхідністю лікування додаткових витрат.
		Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст..303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
		Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім»єю без реєстрації шлюбу та мають спільного сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).
		Так як батько дитини відмовляється в добровільному порядку утримувати свого сина, ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.
		Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Згідно із ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. 
		Виходячи із положень ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
		У Постанові Верховного суду України по справі №6-143цс13 від 05.02.2014 року зазначено, що відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 XII (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 займається підприємницькою діяльністю, тобто має мінливий дохід. У відповідача наявні зобов'язання за рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 10.10.2007 року щодо утримання його сина від першого шлюбу - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до цього рішення він зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 390 грн. щомісячно, починаючи із 22.08.2007 року і до повноліття сина (а.с.33-34). Зазначені кошти із відповідача стягуються в примусовому порядку Житомирським районним ВДВС ГТУЮ у Житомирській області, та за відповідним виконавчим документом останній має заборгованість, яка станом на 01.11.2016 року складала 32496,00 грн. (а.с.45).
		Крім того, із листа Житомирської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області вбачається, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, проте за період із 01.01.2015 року по 30.06.2016 року доходи від здійснюваної ним господарської діяльності відсутні (а.с.60-61). Разом з тим, це не звільняє відповідача від обов'язку надання неповнолітній дитині матеріального утримання, передбаченого ст.ст.180,182,185 СК України.
		Виходячи із зазначених вище обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі -800 грн., виходячи із розміру прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет на 2017 рік», що складає 1689 грн., а також рівного обов'язку батьків щодо утримання неповнолітньої дитини. 
		Проте стягуючи суму аліментів суд помилково вказав, що її розмір не може становити менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тому рішення в цій частині підлягає зміні. 
		Відповідно до ст..185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
		У п.п.18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.
		У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається, що їх спільний із відповідачем син має вроджену ваду розвитку товстого кишківника, часто хворіє захворюваннями органів дихання та потребує постійного нагляду гастроентеролога, алерголога, кардіолога та педіатра. У зв'язку із наведеним, син потребує постійного медикаментозного лікування, дієтичного харчування та помірні фізичні навантаження, а тому дитина відвідує танцювальний гурток. 
		На обґрунтування додаткових витрат на лікування позивачкою надано відповідні призначення лікаря, докази вартості лікарських препаратів і засобів згідно цих призначень, вартість санаторно-курортного лікування та дієтичного харчування, що становить 14127,32 грн. на рік (а.с.137-141). З огляду на наведене з відповідача підлягає стягненню  щомісячно 589 грн. додаткових витрат на дитину /14127,32 грн.:12 місяців=1177,28 грн.:2=588,64 грн/.
		Виходячи із наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в означеній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову. 
		Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-          
		в и р і ш и л а :
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 25 січня 2017 року в частині стягнення аліментів на утримання дитини змінити, виключивши з абзацу другого резолютивної частини рішення суду словосполучення «але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
		Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 25 січня 2017 року в частині вирішення спору щодо стягнення додаткових витрат на дитину скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
		Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 589,00 грн. щомісячно, починаючи з 27.09.2016 року.
		Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
		 
		Головуючий:                              Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...