Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 210/4412/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 16.05.2017. Зареєстровано: 16.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 19.05.2017.
Дата набрання законної сили: 06.09.2017
Результат оскарження 06.09.2017 Апеляційний суд Дніпропетровської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 210/4412/15-к
		                                1-кп/214/106/17 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 травня 2017 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: 
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		 при секретарі  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		 за участю прокурора  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		за участю потерпілого  ОСОБА_8 
		за участю захисників  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 
		за участю обвинуваченого  ОСОБА_13 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження №42015000000000836 за обвинуваченням:
		 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, українця, одруженого, який має одну неповнолітню дитину, з вищою освітою, працюючого заступником директора КП «Інститут розвитку міста», раніше не судимого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України, суд, -
		 
		 ВСТАНОВИВ:
		   
		Відповідно до обвинувального акту, рішенням Дзержинської районної у місті Кривому Розі ради І сесії VI скликання від 12 листопада 2010 року № 1 «Про обрання голови Дзержинської районної у місті ради VI скликання», ОСОБА_13 обрано головою вказаного органу місцевого самоврядування. Згідно з рішенням Дзержинської районної у місті Кривому Розі ради XIII сесії VI скликання від 24 лютого 2012 року № 122 «Про присвоєння чергового рангу посадової особи місцевого самоврядування голові районної у місті ради ОСОБА_13 », ОСОБА_13 присвоєно з 6 квітня 2012 року черговий 5 (п`ятий) ранг посадової особи місцевого самоврядування у межах третьої категорії посад. На підставі ч. 2 ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету. Згідно зі ст. 41 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», питання організації управління районами в містах належать до компетенції міських рад. Районні у містах ради та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та майном та іншими об`єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами. Відповідно до ст. 55 «Про місцеве самоврядування в Україні», голова районної, обласної, районної у місті ради обирається відповідною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради. Голова ради здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків, передбачених частинами четвертою та п`ятою цієї статті. Голова ради вважається звільненим з посади з дня припинення ним депутатських повноважень або повноважень голови. Голова ради працює у раді на постійній основі, не може мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді І спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації). Голова районної, обласної, районної у місті ради: скликає сесії ради, повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради, веде засідання ради; забезпечує підготовку сесій ради і питань, що вносяться на її розгляд, доведення рішень ради до виконавців, організує контроль за їх виконанням; представляє раді кандидатури для обрання на посаду відповідно заступника голови районної, районної у місті ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради; вносить на затвердження ради пропозиції щодо структури органів ради, її виконавчого апарату, витрат на їх утримання; вносить раді пропозиції щодо утворення і обрання постійних комісій ради;    координує діяльність постійних комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій; організує подання депутатам допомоги у здійсненні ними своїх повноважень; організує відповідно до законодавства проведення референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування; організує роботу президії (колегії) ради (у разі її створення); призначає і звільняє керівників та інших працівників структурних підрозділів виконавчого апарату ради;    здійснює керівництво виконавчим апаратом ради; є розпорядником коштів, передбачених на утримання ради та її виконавчого апарату; підписує рішення ради, протоколи сесій ради; забезпечує роботу по розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації; веде особистий прийом громадян; забезпечує гласність у роботі ради та її органів, обговорення громадянами проектів рішень ради, важливих питань місцевого значення, вивчення громадської думки, оприлюднює рішення ради; представляє раду у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, трудовими колективами, адміністрацією підприємств, установ, організацій і громадянами, 
		а також у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства; за рішенням ради звертається до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних, обласних рад та їх органів;    звітує перед радою про свою діяльність не менше одного разу на рік, у тому числі про виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації, здійснення державної регуляторної політики відповідно виконавчим апаратом районної, обласної ради, районної у місті ради, а на вимогу не менш як третини депутатів - у визначений радою термін; вирішує інші питання, доручені йому радою.
		Як зазначено в обвинувальному акті, Розпорядженням голови Дзержинської районної у місті ради від 25 квітня 2013 року № 74-р «Про розподіл обов`язків між головою районної у місті ради, заступниками голови районної у місті ради та керуючою справами виконкому районної у місті ради» передбачено, що ОСОБА_13 , серед іншого, має такі повноваження: організовує роботу по розгляду звернень громадян, веде особистий прийом громадян; вносить на розгляд ради пропозиції щодо затвердження персонального складу її виконавчого комітету; здійснює керівництво виконавчим комітетом ради; призначає і звільняє керівників та інших працівників структурних підрозділів виконавчого комітету ради.
		Як вказано в обвинувальному акті, відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом. Згідно з приміткою 2 до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 25 Закону України «Про державну службу» віднесені до третьої, четвертої, п`ятої та шостої категорій, судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
		Відповідно до обвинувального акту, зважаючи на обсяг своїх повноважень, ОСОБА_13 на час вчинення злочину був службовою особою, яка займає відповідальне
		становище. 
		Як зазначено в обвинувальному акті, своє службове становище він умисно, з корисливих мотивів, усупереч інтересам служби використав для вчинення злочину за наступних обставин.
		Як вказано в обвинувальному акті, 30 грудня 2010 року Криворізькою міською радою VI скликання прийнято рішення № 126 «Про формування електронних інформаційних ресурсів - переліків об`єктів бізнесу», відповідно до якого з метою забезпечення реалізації державної політики з питань створення, використання та розвитку електронних інформаційних ресурсів, формування міського електронного ресурсу об`єктів бізнесу, підтримки в актуальному стані сайту «Криворізький ресурсний центр», широкої інформованості споживачів про провадження підприємницької діяльності в об`єктах торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг та з виробництва продуктів харчування, малих архітектурних форм, виявлення резервів подальшого розвитку підприємництва, ураховуючи Податковий кодекс України, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні", вирішено: затвердити рекомендації щодо формування електронних інформаційних ресурсів - переліків об`єктів бізнесу. Електронні переліки об`єктів бізнесу формувати на підставі добровільних повідомлень суб`єктів господарювання про підвідомчі їм об`єкти з отриманням декларацій про їх розміщення: сфери послуг, малих архітектурних форм, у т.ч. при організації ярмарків, виставок-продажу та інших, пов`язаних з демонстрацією та продажем товарів, у виконкомах районних у місті рад у службах «єдиного вікна»; запропонувати державним податковим інспекціям у місті Кривому Розі ураховувати зміст електронних переліків об`єктів бізнесу при видачі суб`єктам господарювання документів щодо сплати місцевих податків та зборів, визначених Податковим кодексом України. 
		Як вказано в обвинувальному акті, вказаним рішенням управлінню розвитку підприємництва виконкому міської ради, виконкомам районних у місті рад: співпрацювати з управліннями комунальної власності міста, земельних ресурсів, благоустрою та житлової політики виконкому міської ради, відділом державної реєстрації юридичних та фізичних осіб  підприємців реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, Криворізькими об`єднаними державними податковими інспекціями Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Криворізьким міським, Інгулецьким і Тернівським районними центрами зайнятості для отримання оперативної інформації щодо підтвердження задекларованих суб`єктами господарювання відомостей про підвідомчі об`єкти бізнесу; відповідно до 10 числа місяця та щокварталу, що настає за звітним кварталом, формувати єдиний міський електронний реєстр, ресурси об`єктів торгівлі, ресторанного господарства, з виробництва продуктів харчування, сфери послуг, малих архітектурних форм та підтримувати їх в актуальному стані згідно з чинним у місті порядком, визначеним регламентом користування сайтом «Криворізький ресурсний центр.
		Як зазначено в обвинувальному акті, згідно з рекомендаціями щодо формування електронних інформаційних ресурсів - переліків об`єктів бізнесу, що є додатком до рішення міської ради від 30 грудня 2010 року №126, управління розвитку підприємництва виконкому міської ради, виконкоми районних у місті рад видають, відповідно до делегованих повноважень, суб`єктам господарювання декларації: на весь період функціонування стаціонарних та нестаціонарних об`єктів торгівлі; з 1 квітня по 1 листопада щорічно - для тимчасових сезонних об`єктів торгівлі. Суб`єкти господарювання, які мають намір отримати декларацію про розміщення підвідомчих їм об`єктів бізнесу, звертаються до представника управління розвитку підприємництва виконкому міської ради в єдиному дозвільному центрі м. Кривого Рогу (для об`єктів торгівлі, ресторанного господарства, з виробництва продуктів харчування (стаціонарних), служби «єдиного вікна» виконкомів районних у місті рад (сфери послуг, малих архітектурних форм) шляхом заповнення бланку декларації у двох примірниках. Представники органів місцевого самоврядування, які оформляють декларацію, за методом оперативного реагування підтверджують достовірність наданих суб`єктами господарювання відомостей про об`єкт із відповідними міськими службами або шляхом вивчення стану об`єкта з наданням консультативної допомоги. У разі відсутності зауважень декларація завіряється уповноваженими посадовими особами управління розвитку підприємництва виконкому міськради, виконкому районної у місті ради печаткою із зазначенням дати. Видача декларації або відмова в її видачі здійснюється у місці реєстрації протягом двох робочих днів. Підставою для відмови є надання суб`єктом господарювання недостовірної інформації про об`єкт.
		Відповідно до обвинувального акту, 29 квітня 2015 року о 17 год. фізична особа - підприємець ОСОБА_8 , прийшовши до адміністративного приміщення Дзержинської районної у місті Кривому Розі ради за адресою: проспект Миру, 42, м. Кривий Ріг, звернувся до голови вказаної ради ОСОБА_13 з проханням дозволити встановлення двох торгівельних кіосків з продажу продуктів харчування швидкого приготування на території Дзержинського району міста Кривого Рогу, один з яких на території парку імені Богдана Хмельницького, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , інший біля спортивної споруди зі штучним льодом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » комунального позашкільного навчального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа №1» за адресою: вул. Рязанова, 21 б, м. Кривий Ріг.
		Як зазначено у обвинувальному акті, ОСОБА_13 , діючи умисно, з корисливих мотивів, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, у своєму службовому кабінеті без номера, розташованому зліва при вході до приймальні на другому поверсі адміністративного приміщення вказаної районної у місті ради за адресою: АДРЕСА_3 , під час розмови із ОСОБА_8 висунув останньому в завуальованій формі вимогу передати для себе особисто неправомірну вигоду в розмірі 93 тисяч гривень нібито для потреб Дзержинського району міста Кривого Рогу. 
		Як вказано у обвинувальному акті, при цьому згідно з вимогою ОСОБА_13 . ОСОБА_8  повинен передати ці грошові кошти на банківський рахунок особи, яка ним буде вказана.
		Відповідно до обвинувального акту, під час розмови з ОСОБА_8 , ОСОБА_13 зателефонував зі свого мобільного телефону до своєї дружини ОСОБА_15 і попросив надіслати йому номер платіжної картки, що належить ОСОБА_16 . 
		Як вказано в обвинувальному акті, після отримання о 17 год. 56 хв. СМС-повідомлення дружини зі змістом: « НОМЕР_1 ОСОБА_16 », ОСОБА_13 продиктував ОСОБА_8 цей номер банківської карти і повне ім`я особи її користувача для подальшого перерахування на банківський рахунок, що обслуговується з використанням зазначеної карти, обумовленої раніше суми неправомірної вигоди, призначеної особисто для нього, як керівника органу місцевого самоврядування.
		Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправний характер дій ОСОБА_13 та розуміючи, що до повноважень останнього належить видача дозволів на розміщення об`єктів торгівлі на території Дзержинського району міста Кривого Рогу у вигляді декларацій про дозвіл на розміщення об`єктів бізнесу, вимушений був погодитися на висунуту вимогу, однак попросив зменшення суми неправомірної вигоди до 60 тисяч гривень.
		Згідно обвинувального акту, 16 травня 2015 року приблизно о 13 год. ОСОБА_8 прибув до приміщення Дзержинської районної у місті Кривому Розі ради згідно з попередньою домовленістю із ОСОБА_13 .
		Як вказано в обвинувальному акті, ОСОБА_13 , діючи умисно, з корисливих мотивів, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, перебуваючи у своєму службовому кабінеті за адресою: проспект Миру, 42, м. Кривий Ріг, повторно висунув ОСОБА_8 вимогу про перерахування на банківський рахунок ОСОБА_16 , який є чоловіком рідної сестри дружини ОСОБА_13 ОСОБА_15 , тобто його родичем, неправомірної вигоди в розмірі 60 тисяч гривень, зазначивши, що тільки після перерахування грошових коштів видасть ОСОБА_8 дві декларації про дозвіл на розміщення об`єктів бізнесу на території Дзержинського району в місті Кривому Розі. 
		Відповідно до обвинувального акту, 18 травня 2015 року о 12 год. 02 хв. ОСОБА_8 , виконуючи незаконну вимогу ОСОБА_13 , у приміщенні відділення "Центральне" Криворізької філії ПАТ КБ "Приватбанк", що знаходиться за адресою: 50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Костенка, 21, на підставі заяви на переказ готівки перерахував грошові кошти в розмірі 60 тисяч гривень на банківський рахунок, відкритий у ПАТ КБ "Приватбанк", на ім`я громадянина Росії ОСОБА_16 , що обслуговується за допомогою платіжної картки № НОМЕР_1 . 
		Як вказано в обвинувальному акті, ОСОБА_16 , який не був обізнаний зі злочинними намірами ОСОБА_13 , після одержання на власний рахунок грошових коштів у розмірі 60 тисяч грн., відправив на мобільний телефон ОСОБА_13 смс-повідомлення зі змістом: «Заїхало 59998». 
		Відповідно до обвинувального акту, 18 травня 2015 року приблизно о 12 год. 15 хв. ОСОБА_8 разом із квитанцією про сплату визначеної суми неправомірної вигоди прийшов до службового кабінету ОСОБА_13 , розташованого зліва при вході до приймальні на другому поверсі приміщення Дзержинської районної у місті Кривому Розі ради за адресою: проспект Миру, 42, м. Кривий Ріг, де передав вказану квитанцію ОСОБА_13 .
		Згідно обвинувального акту, ОСОБА_13 , діючи умисно, з корисливих мотивів, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, з метою одержання для себе особисто неправомірної вигоди, використовуючи надану йому владу, видав шляхом підписання ОСОБА_8 дві декларації про розміщення об`єктів бізнесу від 18.05.2015 № 327 ДЗ та № 328 ДЗ, довівши таким чином реалізацію свого злочинного умислу до кінця. 
		Як вказано в обвинувальному акті, 18 травня 2015 року о 17 год. 15 хв. ОСОБА_16 у приміщенні Дзержинського РВ КМУ ГУ МВС України у Дніпропетровській області добровільно видав грошові кошти - неправомірну вигоду в розмірі 59400 грн., за винятком комісії банку в сумі 600 грн. 
		Відповідно до обвинувального акту, таким чином, своїми умисними діями, які виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданої їй влади, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. 
		Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_13 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, а саме одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданої їй влади, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди. 
		Обвинувачений ОСОБА_13 в судовому засіданні винним себе не визнав повністю. 
		Після допиту свідка ОСОБА_17 обвинувачений ОСОБА_13 показав, що підтверджує показання цього свідка про те, що наручники на ньому були весь час проведення обшуку і в подальшому також.
		Надавши показання за суттю обвинувачення, ОСОБА_13 показав, що з 2006 року по 2015 рік був головою Дзержинської районної у місті ради. За родом своєї діяльності знав про рішення міськради про те, що підприємець, який бажає розмістити об`єкт повинен заповнити в «єдиному вікні» відповідну декларацію, яку перевіряє та затверджує міський голова або голова районної ради. Підстав для відмови у затвердженні декларації в цьому рішенні не мається, таке допускається лише, якщо в декларацію внесені недостовірні дані. Біля 17 години 29 квітня 2015 року, перебуваючи в службовому кабінеті, почув з приймальної гучну мову, тому вийшов в приймальну. ОСОБА_8 , якого раніше він, обвинувачений, не знав, став розмовляти тихо. Він, обвинувачений, зайшов з ОСОБА_8 до свого кабінету та запитав останнього, з якого питання останній прибув, той відповів, що бажає розмістити два об`єкта. Він, обвинувачений, сказав, що ОСОБА_8 потрібно звернутися в «єдине вікно», той сказав, що йому порадили звернутися особисто до нього, ОСОБА_13 , під час розмови він, обвинувачений, запитав ОСОБА_8 , чим останній може допомогти району, підкресливши, що ця допомога потрібна не особисто йому, ОСОБА_13 . На це ОСОБА_8 відповів, що у нього з компаньйоном прийнято платити по 2000 доларів США за кожний об`єкт. Він, ОСОБА_13 , запитав ОСОБА_8 , чи правильно він розуміє, що останній бажає допомогти району на суму 4000 доларів США. Далі, він, ОСОБА_13 , показав ескіз пам`ятника, розповів, які є проблеми у влаштуванні лікарні. Останній сказав, що бажає переговорити з цього питання з компаньйоном. Він, ОСОБА_13 , сказав ОСОБА_8 , щоб той зайшов в туалет та переговорив з компаньйоном. Останній це зробив, а коли вийшов з туалету, сказав, що готовий дати гроші на пам`ятник. Так як ані він, ОСОБА_13 , ані його дружина, не мали права приймати гроші, то зателефонував своїй дружині та попросив надати номер картки ОСОБА_18 , цей номер він надав ОСОБА_8 29 квітня 2015 року у вечорі він, ОСОБА_13 , сказав ОСОБА_18 , що є особа, яка готова профінансувати встановлення пам`ятника, при цьому сказав, щоб ОСОБА_18 передав гроші скульптору ОСОБА_19 . Наступного дня, коли він, обвинувачений, знаходився в м. Ялта, ОСОБА_18 зателефонував та сказав, що гроші поступили. 16 травня 2015 року до нього, ОСОБА_13 , зайшов ОСОБА_8 , в цей момент в кабінеті знаходився військовослужбовець, якому він, ОСОБА_13 , представив ОСОБА_8 як особу, яка може профінансувати встановлення пам`ятника. Він, ОСОБА_13 , сказав ОСОБА_8 , що декларацію можливо отримати швидко, запитав, чи виконає ОСОБА_8 свою обіцянку, щоб бути впевненим з питання встановлення пам`ятника. ОСОБА_8 відповів, що все зробить 18 травня 2015 року. Вранці 18 травня 2015 року ОСОБА_8 зателефонував, він, обвинувачений, викликав директора парка та сказав останньому, що необхідно перевірити документи, вийти на місце та допомогти у виборі місця для встановлення об`єктів, при необхідності допомогти укласти договір. Потім, коли прийшов ОСОБА_8 , та він, обвинувачений, познайомив останнього з директором парку, останні спілкувалися, а далі ОСОБА_8 пішов до відділу щоб заповнити декларацію та повернувся з деклараціями. Далі ОСОБА_8 вийшов, а через короткий проміжок часу в робочий кабінет зайшли робітники правоохоронних органів, затримали його, наділи наручники та поклали на підлогу і почали обшук. Під час обшуку, коли він, ОСОБА_13 , лежав на підлозі, знайшли в сумці під столом зброю, а також чек. Де саме знайшли чек, не бачив. Далі слідчий став складати протокол обшуку, на прохання надати захисника, слідчий пообіцяв, що адвокат буде. Потім до кабінету зайшов адвокат ОСОБА_10 та сказав, що в нього є договір, укладений родичами та запитав, чи надає він, ОСОБА_13 , згоду на те, щоб ОСОБА_10 його захищав. Він, ОСОБА_13 , дав згоду на те, щоб його захищав ОСОБА_10 . Пізніше прийшла до кабінету ОСОБА_18 . Коли остання з`ясувала, що у нього, обвинуваченого, є захисник, то він, обвинувачений, підписав заяву, яку надала йому остання та ОСОБА_18 вийшла з кабінету. ОСОБА_20 продовжував складати протокол. Коли останній склав протокол, то сказав, що потрібно, щоб ОСОБА_18 підписала цей протокол. Останню запросили та вона підписала протокол обшуку. Після цього його, обвинуваченого, вивели з приміщення виконкому, посадили до автомобіля до відвезли до м. Києва, де помістили в СІЗО, наручники зняли коли виїхали за межі м. Кривого Рогу. Наступного дня його привезли до Генеральної прокуратури, де в справу вступив захисник ОСОБА_12 , але від захисника ОСОБА_10 він, обвинувачений, не відмовлявся. Першу підозру йому пред`явив ОСОБА_20 , а друга підозра була пред`явлена в присутності заступника Генерального прокурора та в присутності захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_11 у відсутність захисника ОСОБА_10 . Після того, як була внесена застава, він, обвинувачений, приїхав до м. Кривого Рогу. 30 травня 2015 року він, обвинувачений, приїхав до ОСОБА_19 та сказав, що потрібно узаконити відносини з приводу встановлення пам`ятника генералу ОСОБА_21 , так як він, обвинувачений, вже не працює і може вільно підписувати любі договори. При цьому передав ОСОБА_19 гроші за пам`ятник. В подальшому з дозволу слідчого їздив до м. Сєверодонецька коли йшли роботи з створення пам`ятника та на відкриття пам`ятника. 
		Уточнивши показання, обвинувачений показав, що ОСОБА_8 казав, що бажає встановити об`єкти біля Льодового палацу та біля фонтану, на що він, ОСОБА_13 , казав, що в цих місцях можуть виникнути певні складнощі внаслідок можливої наявності різних комунікацій. Він, ОСОБА_13 , казав ОСОБА_8 , що якщо встановити об`єкти біля Держцирку, це буде простіше, так як це питання потрібно буде вирішувати лише з керівництвом цирку. Раніше декларації, про які дав показання, він, обвинувачений, підписував, хоча і вважав, що вони не мають ніякого значення. Первісно ОСОБА_8 запропонував 4000 доларів США, потім обговорювали вартість пам`ятника та він, обвинувачений, сказав, що 10000 грн.  це вартість ескізних робіт, а 60000 грн.  це вартість робіт скульптора. Генерал ОСОБА_21 загинув влітку 2014 року, після похорон виникла думка встановити йому пам`ятник. Він, обвинувачений, сказав ОСОБА_8 зайти в туалет та ввімкнути там воду, жартуючи в силу свого характеру. Під час обговорення питання про оплату пам`ятника він, обвинувачений, пропонував ОСОБА_8 та його компаньйону виїхати на відкриття пам`ятника. ОСОБА_8 казав, що 29 квітня 2015 року або 30 квітня 2015 року зможе заплатити 10000 грн., а решту  пізніше. Він, обвинувачений, на сумнівався, що гроші, які будуть перераховані на картку ОСОБА_18 , останній використає так як домовлялися. Він, обвинувачений, оформив в подальшому передачу пам`ятника м. Сєверодонецьку як дарунок. Гроші в сумі 60000 грн. були б передані скульптору ОСОБА_19 . Після того, як ОСОБА_8 поспілкувався з компаньйоном, то про витрату грошей на пам`ятник сказав: «Ось на це я б не пожалкував 2000». Він, обвинувачений, ніяких дій з вимагання у ОСОБА_8 грошей не вчиняв, нашкодити інтересам ОСОБА_8 не міг, також не міг створити так, щоб ОСОБА_8 не отримав декларацію. 70000 грн. він, обвинувачений, сприймав як бажання надати допомогу у встановленні пам`ятника. 29 квітня 2015 року та 30 квітня 2015 року він, обвинувачений, ще не знав, хто безпосередньо буде займатися вирішенням питань, пов`язаних з пам`ятником. Йому, обвинуваченому, ніхто конкретних доручень стосовно встановлення пам`ятника, не давав, йому висловили прохання допомогти в вирішенні цього питання, він діяв як звичайний громадянин. Особисто він, обвинувачений, або ОСОБА_18 не повинні були нічого отримати з суми, яку повинен був перерахувати ОСОБА_8 29 квітня 2015 року він, обвинувачений, казав ОСОБА_8 , що останньому декларація взагалі не потрібна. Він, обвинувачений, оплатив вартість пам`ятника тому, що обіцяв встановити пам`ятник. Вважає, що для скульптора ці гроші були гонораром, що цей гонорар є обґрунтованим. В наручниках він, обвинувачений, перебував приблизно 6-7 годин, коли захисники побачили його в наручниках, то попросили зняти їх, але слідчий цього не зробив. Хоча він, обвинувачений, був і не згоден з тим, що необхідно отримувати декларацію, але з власного досвіду знав, що її можуть попросити пред`явити представники контролюючих органів. ОСОБА_22  він, обвинувачений, знає, ОСОБА_8 при зустрічі казав, що прийшов від ОСОБА_22 , але останній йому, обвинуваченому, нічого про ОСОБА_8 не казав. В тому випадку, якщо б ОСОБА_8 не надав гроші на встановлення пам`ятника, він, обвинувачений, все одно декларацію ОСОБА_8 підписав би. В чому є неправомірна вигода він, обвинувачений, із змісту обвинувального акту, не розуміє. Вважає, що ОСОБА_19 отримав гроші обґрунтовано. Як він думав, 60000 грн. сплатить ОСОБА_19 . ОСОБА_18 , останній з цього користі ніякої не мав. Він, обвинувачений, доступу до банківської карти ОСОБА_18 не мав. Якщо б з якихось причин пам`ятник не був би встановлений, то ОСОБА_18 повернув би гроші ОСОБА_8 . З самого початку ці гроші були призначені для ОСОБА_19 , якщо б останній отримав перераховані ОСОБА_8 на карту ОСОБА_18 гроші, то для ОСОБА_19 це б не була неправомірна вигода. Він, обвинувачений, не казав ОСОБА_8 , що пам`ятником буде займатися ОСОБА_19 , чому саме не може пояснити. Але, якщо б ОСОБА_8 запитав, хто буде робити пам`ятник, відповів би на це питання. Намірів використати гроші, які погодився перерахувати ОСОБА_8 на інші витрати, крім встановлення пам`ятника, він, обвинувачений, не мав. В 2015 році на Травневі свята він, обвинувачений, відпочивав в Криму за власні гроші.
		Під час додаткового допиту після огляду карти пам`яті (т.№3, а.с.46), обвинувачений показав, що під час затримання не просив надати захисника тому, що розгубився. З приводу тілесних ушкоджень, які видні на зйомках, нікуди не звертався, затримання не оскаржував. Вважає, що його довго тримали в наручниках, але необхідності в цьому не було. Про бажання мати адвоката заявив після особистого обшуку. Не пам`ятає, щоб ОСОБА_20 телефонував з кабінету до центру безоплатної правової допомоги. Коли саме та де була знайдена квитанція, не знає, її на стіл поклала особа, одягнута в камуфльовану форму. Також показав, що в протоколі затримання не вказував, що потребує захисника, що викликано станом, в якому в той момент знаходився, а саме був схвильованим. Вважає, що участь в його затриманні озброєних людей, була тиском на нього. Коли до кабінету прибув ОСОБА_10 , до адвоката ОСОБА_18 , то у ОСОБА_10 мався договір про надання допомоги йому, обвинуваченому. Чи поклав кудись ОСОБА_8 квитанцію про перерахування грошей він, обвинувачений, не бачив, чи казав останній, що є така квитанція, не пам`ятає. Якщо б ОСОБА_20 запитав його: «Чи потрібен Вам захисник?», то він би, обвинувачений, відповів: «Так».
		Будучи додатково допитаний, обвинувачений показав, що після виникнення думки про встановлення пам`ятника ОСОБА_21 він розмовляв про це з багатьма особами, як в м. Кривому Розі, так і за межами Кривого Рогу, зокрема з головою Криворізької міської ради, мешканцями м. Сєверодонецька. Йому дзвонили різні люди про можливість прийняти участь у встановленні пам`ятника, знає, що в вирішенні цього питання приймали участь і інші люди. Свою відповідальність за встановлення пам`ятника став відчувати після того, як поспілкувався з мешканцями м. Сєверодонецька, так як пообіцяв, що пам`ятник буде встановлений, став нести моральну, чоловічу відповідальність. Дійсно казав ОСОБА_8 , що його, обвинуваченого, поб`ють в разі не встановлення пам`ятника, але про побиття жартував, насправді його б могли просто пристидити. Займаючи посаду голови районної ради та голови виконкому, розумів, що звернення за допомогою до сторонніх осіб, може бути розцінено як корупція. Тому районної радою було прийнято рішення, що він має таке право з наступним повідомленням депутатів. Якщо б ОСОБА_8 вирішив ремонтувати лікарню, він би, обвинувачений, на найближчій сесії про це повідомив. Також показав, що якщо б він, обвинувачений, сказав ОСОБА_8 , що гроші необхідно передати йому особисто, то ОСОБА_8 мав би підстави думати, що ці гроші потрібні йому особисто. Тому він, обвинувачений, назвав ОСОБА_18 , щоб у ОСОБА_8 не було підставі підозрювати, що гроші потрібні особисто йому, ОСОБА_13 . Називати безпосередньо ОСОБА_19 не бажав, так як знаючи прихильність останнього до алкогольних напоїв, побоювався, що ОСОБА_19 може використати гроші не за призначенням. Він, обвинувачений, казав людям, що вирішить питання про встановлення пам`ятника, але в якій спосіб це зробить, не казав. Якщо б все пішло нормально, то він, обвинувачений, переконав би ОСОБА_8 поїхати на відкриття пам`ятника та розповів би про те, що останній приймав участь у встановленні пам`ятника, приклав би зусиль, щоб ОСОБА_8 був на трибуні поряд с Президентом України. Також пояснив, що платіжна картка ОСОБА_18 була зазначена і тому, що він сам збирався у відпустку, а питанням встановлення пам`ятника потрібно було займатися. Він, обвинувачений, не казав, що бере у ОСОБА_8 гроші в борг. Під час розмов з ОСОБА_8 обговорювали вартість різних робіт щодо встановлення пам`ятника, розумів, що загальна вартість десь 90000-100000 грн., суму 70000 грн. назвав сам ОСОБА_8 . Він, обвинувачений, розумів, що інші витрати понесуть мешканці м. Сєверодонецька. Гроші на встановлення пам`ятника були витрачені в інтересах громади м. Сєверодонецька. З ОСОБА_23 знайомий тривалий час, останній надавав грошову допомогу на різні суспільні потреби, гроші які повинен був перерахувати ОСОБА_8 не були потрібні для того, що він, ОСОБА_13 , повернув борг ОСОБА_23 . Він, обвинувачений, міг би так зробити, що гроші ОСОБА_8 передав в якийсь тайний спосіб.
		Потерпілий ОСОБА_8 у судовому засіданні, будучи первісно допитаним в якості свідка, показав, що ОСОБА_13 знає, стосунки з останнім вважає нормальними. 18-19 квітня 2015 року він, ОСОБА_8 , подзвонив знайомому на ім`я « ОСОБА_24 », який встановлював ларьки і вирішив проконсультуватися з останнім з приводу розміщення ларьків. Карен сказав, що порадиться зі ОСОБА_13 , але в подальшому не дзвонив і він, ОСОБА_8 , вирішив самостійно зустрітися із ОСОБА_13 . Тому прийшов до Дзержинскького райвиконкому і сказав секретарю, що прийшов від ОСОБА_24 , після чого ОСОБА_13 вийшов до нього, та за пропозицію ОСОБА_13 близько 17 години зайшов в кабінет останнього. В кабінеті показав ОСОБА_13 топозйомку місця, де бажав поставити ларьки. Під час розмови ОСОБА_13 запропонував допомогти в ремонті лікарні, в установці пам`ятника генералу ОСОБА_21 , ОСОБА_13 сказав, що потрібно 85000 грн., на що він, свідок, відповів що ця сума велика і домовилися про 70000 грн. Він, ОСОБА_8 , сказав, що при собі таких грошей на має, але зможе такі гроші надати. Після цього, ОСОБА_13 подзвонив своїй дружині і попросив щоб та надала номер картки, на яку можливо перевести гроші, але не своєї картки. Ця жінка передзвонила ОСОБА_13 і дала номер картки, який ОСОБА_13 записав на аркуші в блокноті, вирвав цей аркуш і дав йому, ОСОБА_8 , там було вказано і прізвище. Після цього попрощалися і ОСОБА_13 попросив гроші перерахувати скоріше. Коли спілкувалися, ОСОБА_13 казав, що багато чого робить для потреб району. Використання для перерахунку грошей чужої картки у нього, ОСОБА_8 , викликало сумнів, став впевненим, що ці гроші потрібні ОСОБА_13 для особистих потреб. Він, ОСОБА_8 , є законослухняною особою, і будучи в м. Києві звернувся до правоохоронних органів з приводу дій ОСОБА_13 , так як на довіряв правоохоронним органам м. Кривого Рогу. Заяву відносно дій ОСОБА_13 подавав приблизно 30 квітня 2015 року, в той же день їздив до Генеральної прокуратури, де в нього брав пояснення слідчий ОСОБА_20 . Був в Генеральні прокуратурі декілька разів, оформлював різні документи. Повернувся в м. Кривий Ріг він, ОСОБА_8 , 4 травня 2015 року і по телефону домовився про зустріч із ОСОБА_13 6 травня 2015 року. У вечорі 6 травня 2015 року він приїхав до Дзержинського виконкому та зайшов в кабінет ОСОБА_13 , де знаходився ще якісь чоловік в військовій формі. Далі став із ОСОБА_13 обговорювати де саме поставити ларьок. Потім на таксі він, ОСОБА_8 , поїхав в парк, зробив фото та повернувся до виконкому, показав фото ОСОБА_13 , з яким стали розмовляти про деталі, останній сказав, що буде виданий дозвіл і він, ОСОБА_8 , поїхав додому. В цей день ОСОБА_13 прямо про гроші нічого не казав, а він, ОСОБА_8 , про гроші не нагадував. Коли він, ОСОБА_8 , вийшов від ОСОБА_13 , то по телефону запитав, чи на ту ж картку перераховувати гроші, попросив переслати СМС-повідомлення з номером картки, на яку потрібно перерахувати гроші. По телефону домовилися, що зустрінуться у вівторок або понеділок, як пам`ятає 8 травня 2015 року зранку. Після цього декілька разів розмовляв із ОСОБА_13 по телефону, перебував в цей час під наглядом правоохоронних органів. В день перерахування грошей знаходився в себе вдома, йому подзвонив ОСОБА_20 і сказав щоб він, ОСОБА_8 , приїхав на квартиру, яка розташована по АДРЕСА_4 , номер будинку та квартири не пам`ятає. Він, ОСОБА_8 , під`їхав в цю квартиру, там були два робітники Генеральної прокуратури, два понятих та два робітника ВБЕЗ. В квартирі йому передали 60000 грн., які він відніс в банк, а далі підвезли до виконкому робітники Генеральної прокуратури. Далі він, ОСОБА_8 , зайшов в кабінет ОСОБА_13 та сказав, що прийшов за дозволами. В кабінеті також був директор парку, зайшов робітник райвно. ОСОБА_13 сказав, що коли він, ОСОБА_8 , отримає дозволи, продовжувати підтримувати зв`язки. Далі ОСОБА_13 сказав, щоб він йшов за дозволами на перший поверх і там заповнив документи, а саме заяви. Після цього як це зробив, знов зайшов до ОСОБА_13 , в кабінеті були якісь люди. Він, ОСОБА_8 , передав ОСОБА_13 заяви на підпис і чек про перерахування 60000 грн., на що ОСОБА_13 сказав, що чек не потрібен і підписав заяву. Далі ОСОБА_13 сказав йому піти на перший поверх та поставити печатку. Він, ОСОБА_8 , спустився на перший поверх і робітник виконкому поставила печатку, при цьому сумнівалися чи ставити печатку, але робітник райвно сказав, що печатку потрібно поставити. 
		Далі уточнивши показання, ОСОБА_8 пояснив, що на час вказаних подій займався переробкою сировини, його знайомий на ім`я « ОСОБА_25 » запропонував ларьки. З цим ОСОБА_26 зв`язувався по телефону, зазначені ларьки бачив в м. Дніпропетровську на «промзоні», перевозити їх думали трейлером. Ці ларьки були у власності не ОСОБА_26 , а фірми «Бест фуд», яка передавала ларьки в лізинг. Про встановлення ларьків намагався отримати документи через «єдине вікно» у міськвиконкомі, де розповіли порядок як це можливо зробити. Він, ОСОБА_8 , зрозумів, що з приводу встановлення ларьків потрібно якось «домовлятися». Вважає, що домовляючись з ОСОБА_24 , він ОСОБА_8 , діяв в законний спосіб, розмістити ларьки думав на постійній основі. Дату перерахування грошей із ОСОБА_13 обговорювали по телефону, а саме, що передасть гроші після підписання документів. Чоловік, якого ОСОБА_13 називав « ОСОБА_27 » є робітником дружини ОСОБА_13 . Він, ОСОБА_8 , повинен був домовитися з ОСОБА_27  про розміщення ларьків в Довгинцівському районі. Гроші йому, ОСОБА_8 , передали номіналом по 500 грн., ці гроші переписали, скопіювали. Заява на розміщення об`єктів, яку заповнював, була на ім`я ОСОБА_13 . 
		Доповнивши показання, ОСОБА_8 показав, що він має право займатися, відповідно до реєстраційних документів, близько десяти видами діяльності, чи є серед цих видів такий як роздрібна торгівля продуктами харчування, який основний вид діяльності, не пам`ятає. Громадянка на прізвищ « ОСОБА_28 » - це його бабуся. Документ, в якому мається це прізвище, надав робітникам МВС в м. Києві серед інших документів, поряд з іншими. Він, ОСОБА_8 , не мав такого виду діяльності як торгівля, думав, що коли вирішить питання з розміщення ларьків, то стане оформлювати патент та інші документи на цей вид діяльності. Його, ОСОБА_8 , допитували приблизно 3-4 рази, їздив на допити до Генеральної прокуратури, дати подій про які надає показання, можливо путає. Те, що зустрічалися із ОСОБА_13 6 травня 2015 року - не точна дата, можливо ця зустріч була 16 травня 2015 року, гроші перераховував 18 травня 2015 року. СМС-повідомлення з номером карки, на яку потрібно перерахувати гроші приходила об 18 год. 01 хв., як це видно з телефону, який він на час допиту має при собі. Де знаходиться аркуш паперу, на якому ОСОБА_13 записав номер картки він, ОСОБА_8 , не знає, можливо цей аркуш знаходиться вдома. Він, ОСОБА_8 , 29 квітня 2015 року також подумав, що гроші ОСОБА_13 потрібні на свята. Далі, змінивши показання, ОСОБА_8 уточнив, що лист паперу, на якому ОСОБА_13 записував номер картки, не передавав йому, ОСОБА_8 , а вирвав з блокноту чистий аркуш та надав і на цьому аркуші він, ОСОБА_8 , власноручно записав номер під диктовку ОСОБА_13 . Протокол вручення грошей складався, він, ОСОБА_8 , забув поставити у цьому протоколі підпис. Про це згадав робітник Генеральної прокуратури ОСОБА_20 , коли їхали з банку до виконкому. Чи пропонував ОСОБА_20 виправити цю помилку, не пам`ятає. Перед допитом у судовому засіданні йому, ОСОБА_8 , ніхто про те, що в згаданому протоколі відсутній його підпис, не казав. До того, як він, ОСОБА_8 , поїхав в м. Київ, він по Інтернету з`ясував де знаходиться та установа МВС, куди можливо звернутися. До ОСОБА_29 приїхав на поїзді, відразу поїхав до друзів, так як поїзд приходить вранці, а саме поїхав до своєї знайомої на ім`я « ОСОБА_30 », адресу та телефон якої не знає, прізвище її « ОСОБА_31 ». Співмешканця ОСОБА_32 зовуть « ОСОБА_33 ». Від вокзалу їхав на метро до станції «Дарниця», далі йшов пішки приблизно 40-60 хвилин, ОСОБА_30 проживає в п`ятиповерховому будинку сірого кольору, скільки під`їздів в будинку, не знає. На першому під`їзді були вказані номери квартир, ліфта в будинку нема. Описати під`їзд не може, в двері квартири дзвонив, був у Насті один раз. В квартирі ОСОБА_32 одна кімната, це квартира-студія. Він, ОСОБА_8 , попив каву з ОСОБА_34 , пробув в них півгодини та поїхав по своїх справах, намагався по телефону зв`язатися з фірмою «Фаст-фуд». З квартири пішов разом з ОСОБА_34 , її чоловік пішов раніше, далі поїхав на метро, займався своїми справами, а потім на маршрутці поїхав до установи МВС. Приїхав до будівлі, яка обнесена парканом, яким саме не пам`ятає, назву вулиці точно не пам`ятає, приїхав туди близько 11 години. Описати будівлю йому, ОСОБА_8 , важко, пам`ятає що в ній один вхід. Зайшовши до будівлі, звернувся до робітника і сказав, що бажає написати заяву, після чого той зателефонував і до нього, ОСОБА_8 , підійшов приблизно через 10 хвилин робітник в штатському одязі, з яким на ліфті піднялися на якийсь поверх, де розповів цьому робітнику про ситуацію із ОСОБА_13 . Потім була складена заява, хто та як її складав, не пам`ятає, цю заяву підписав. Після цього зазначений робітник подзвонив і разом поїхали до Генеральної прокуратури, де спілкувалися із слідчим ОСОБА_20 і знов з тим самим робітником повернулися до установи МВС. ОСОБА_20 знаходився в будівлі колишнього заводу «Арсенал», їздили на автомобілі робітника МВС. Він, ОСОБА_8 , по цій справі підписував десятки документів, які точно не пам`ятає. Співробітник МВС надав йому свій номер телефону. Далі став займатися своїми справами, гуляв по Хрещатику, в той же день поїхав до м. Кривого Рогу, а можливо залишився у м. Києві. Ця подія, пов`язана із зверненням до правоохоронних органів, в його житті не єдина, раніше він, ОСОБА_8 , звертався до правоохоронних органів з приводу хабара, який вимагав арбітражний керуючий, а саме до ОСОБА_35 , прізвище арбітражного керуючого не пам`ятає. Після того, як повернувся до м. Кривого Рогу, його викликали до м. Києва і він їздив до слідчого ОСОБА_20 , писав заяву про те, що буде співпрацювати з правоохоронними органами, а взагалі в нього, ОСОБА_8 , з тих подій плутанина в голові. Декларацію, а точніше дислокацію передавав робітникам правоохоронних органів в той день, коли йому вручали гроші, де ці дислокації, на пам`ятає. Коли вручали гроші на його, ОСОБА_8 , одязі, також розмістили пристрої  в кармані, на сорочці, була якась коробочка в задньому кармані штанів, був одягнутим в сорочку, джинси, куртку. Ніяких сигналів він, коли виходив з кабінету ОСОБА_13 , не передавав, вийшов з виконкому та сів в автомобіль, де з нього зняли обладнання і далі поїхав додому. Він, ОСОБА_8 ,. в інших кримінальних справах про хабарництво, про посадових осіб, крім справи стосовно арбітражного керуючого, участі не брав. Коли був директором підприємства, це підприємство було оголошено банкрутом і арбітражний керуючий став вимагати 2000 доларів США, погрожуючи неприємностями, про що і заявив в правоохоронні органи. Яка на ньому була розміщена апаратура, не знає, коли прикріпили обладнання сказали, щоб куртку не застібав. Чи складався протокол про застосування цих засобів, не пам`ятає. Хто саме йому вручав грошові кошти, не пам`ятає, так як в квартирі, де це відбувалося, було багато людей в тому числі і та посадова особа МВС, в якої був перший раз при подачі заяви. Пам`ятає, що коли був в квартирі, хтось сказав: «Поняті проходьте» і зайшли чоловік та жінка. З грошима робили якісь маніпуляції, переписував їх, все відбувалося в одній кімнаті, був безлад. Чи звертався він, ОСОБА_8 , в 2011 році до правоохоронного органу по вул. Купріна в м. Кривому Розі, не пам`ятає. Також взимку 2015 року подавав заяву про те, що в сауні на 44 кварталі йому та його друзям нав`язували проституток, був свідком по справі про крадіжки у його дружини телефону. До 29 квітня 2015 року приходив до Дзержинського виконкому 1-2 рази, бажав дізнатися як попасти на прийом до ОСОБА_13 , але на зміг останнього побачити, спілкувався з секретарем. Він, ОСОБА_8 , є засновником двох підприємств, одне з них «Центрально-українське» займалося нафтопродуктами, з приводу цього підприємства був господарський суд. В подальшому, отримавши дозвіл на розміщення ларьків, зрозумів, що це непростий бізнес та передумав їм займатися. Вимагання 60000 грн. було в тому, щоб він, ОСОБА_8 перерахував ці гроші. Під час зустрічі 29 квітня 2015 року ОСОБА_13 запитав: «Чим ти можеш допомогти району?». Він, ОСОБА_8 запитав: «А про що питання?» Далі, уточнивши показання, зазначив, що ОСОБА_13 сказав, що потрібно нести витрати на ремонт лікарні, на пам`ятник. 29 квітня 2015 року ОСОБА_13 сказав, що 85000 грн.  це 2000 доларів США, але точно, що ОСОБА_13 казав такі слова, не пам`ятає. Чи казав ОСОБА_13 , що ларьок стоїть 2000 доларів США, точно він, ОСОБА_8 , не пам`ятає. 
		Далі, змінивши показання, ОСОБА_8 показав, що можливо саме він, ОСОБА_8 , казав, що вартість питання про один ларьок дорівнює 2000 доларам, можливо таку суму називав ОСОБА_24 . Далі показав, чи називав таку суму ОСОБА_24 , не пам`ятає. Далі показав, що він, ОСОБА_8 запропонував 2000 доларів США. Він, ОСОБА_8 , знав що ларьки можуть розміщуватися на різних умовах. Коли ОСОБА_13 став розповідати про потреби району, то казав, що він сам, тобто ОСОБА_13 , людина не бідна, що гроші потрібні саме району. Чи казав ОСОБА_13 про те, що гроші потрібні не йому особисто, не пам`ятає. Він, ОСОБА_8 , розумів, що якщо йому «йдуть назустріч», то і він повинен «йти назустріч», тому думав, що 2000 доларів США підуть на потреби району. Подумав, що ОСОБА_13 бажає отримати гроші для себе, так як останній запитував хто ще знає про його, ОСОБА_8 , візит, надав номер картки не свій, тобто намагався скрити отримання грошей. Вважає, що для того, щоб приховати отримання грошей, щоб не було можливості це встановити через банк, ОСОБА_13 міг би отримати гроші не через банк, а готівкою. ОСОБА_13 казав, що гроші потрібні на встановлення пам`ятника, чи встановлений цей пам`ятник, не знає. Чому гроші потрібно було перерахувати на картку громадянина ОСОБА_16 , яке мав останній відношення до встановлення пам`ятника, він, ОСОБА_8 , у ОСОБА_13 не запитував, чому цього не зробив, пояснити не може, можливість з`ясувати це питання мав. Він, ОСОБА_8 , до 29 квітня 2015 року, а саме в лютому 2015 року, а потім в квітні писав до міськвиконкому заяву на отримання декларації для встановлення ларьків, але заяву не прийняли і відмовили здавати цю заяву офіційно, після цього став діяти не в той спосіб, як передбачено законом. Будь-яких письмових договорів з приводу ларьків, він не з ким не укладав, спілкувався з їх приводу з фірмою «Вест-фуд». Зареєстрований як СПД з 2000 року, виробничих приміщень не має. З ОСОБА_26 не узгоджував яку суму передати ОСОБА_13 . ОСОБА_26 дзвонив з приводу 60000 грн. з туалету в кабінеті ОСОБА_13 , куди йому сказав зайти останній та пояснив це тим, що в кабінеті можуть встановлені пристрої для прослуховування. ОСОБА_25 сказав, що згоден передати 60000 грн. Далі показав, що він, ОСОБА_8 , сказав ОСОБА_26 , що ситуація сумнівна, а той відповів: « ОСОБА_36 підписує, а потім передамо гроші». Чи казав він ОСОБА_26 , що 60000 грн. є хабар, не пам`ятає. Погроз про настання негативних наслідків, якщо не будуть передані гроші, ОСОБА_13 не висловлював. 29 квітня 2015 року він, ОСОБА_8 , не знав, чи ведеться в кабінеті ОСОБА_13 прослуховування. ОСОБА_13 суму, яку потрібно перерахувати, вголос не казав, а написав цю суму на папері, сума була написана в доларах США, яка саме не пам`ятає. ОСОБА_13 про суму грошей вголос не казав а тому і відправив в туалет. Далі, змінивши показання зазначив, що мову про гроші ОСОБА_13 вів, називав цифру 85000, чому в такому випадку його ОСОБА_13 відправив розмовляти з ОСОБА_26 в туалет, пояснити не може. Пристрої, які були на ньому, описати не може, диску серед них не бачив. Оглянувши документи (т.№3, а.с.24-27) показав, що саме ці документи, а саме рекламу «Фаст-фуду» показував ОСОБА_13 . Станом на 29 квітня 2015 року в його телефоні малося два номери, додатковий номер поставив десь за місяць до 29 квітня 2015 року, основний номер телефону не пам`ятає. Цей телефон «Престиж» робітники міліції повернули. Він, ОСОБА_8 , знає ОСОБА_24 приблизно один рік, як з ним познайомився не пам`ятає, осіб на ім`я « ОСОБА_37 », « ОСОБА_38 », знає. Можливо і казав ОСОБА_13 , що з практики фірми «Вог» - необхідно платити за кожну торгову точку 2000 доларів США. Яку саме суму писав ОСОБА_13 , не пам`ятає, відношення до фірми «Вог» не має, зі слів ОСОБА_26 , останній там працював. 
		Далі ОСОБА_8 показав, що питання про 2000 доларів США в кабінеті ОСОБА_13 29 квітня 2015 року виникло до того, як прозвучала сума 85000 грн. 29 квітня 2015 року ОСОБА_13 показував ескіз бюсту, який мався в мобільному телефоні. ОСОБА_13 казав, що з приводу електропостачання буде вирішено питання з ОСОБА_39 палацом, який в його віданні. Він, ОСОБА_8 казав, що не пошкодує 2000 на пам`ятник. ОСОБА_13 казав, що в разі перерахування грошей запросить його, ОСОБА_8 , на відкриття пам`ятника, буде розповідати хто приймав участь у витратах на пам`ятник. Погроз з боку ОСОБА_13 такого роду, що він, ОСОБА_8 , не отримає декларацій, якщо не будуть перераховані гроші, не пам`ятає, грошей в ультимативній формі ОСОБА_13 не вимагав. ОСОБА_13 казав, що місце для ларьків краще вибрати інше. Чи казав ОСОБА_13 , що декларація  це не документ, не пам`ятає. На питання чи були з боку ОСОБА_13 вимагання грошей, відповісти не може, але вважає, що скоріш це була пропозиція надати гроші. Під час з`ясування чи бажає він щоб його залучили до участі в якості потерпілого, пояснив, що потерпілим себе не вважає.
		Після залучення до участі в якості потерпілого та визнання потерпілим, ОСОБА_8 свої показання, надані 19 липня 2016 року, повністю підтвердив. Крім того, показав, що вважає, що в його заяві, яка міститься на а.с. 20 том №3 слово «вимагає» вжито правильно. Номер телефону ОСОБА_13 отримав від ОСОБА_22 , з яким його познайомила особа на ім`я « ОСОБА_40 ». Будь яких додаткових даних стосовно свого компаньйона під час перерви у судовому засіданні не знайшов, стосовно особи на ім`я « ОСОБА_30 » знає, що вона проживає в Люксембурзі. Він потерпілий, коли розмовляли із ОСОБА_13 стосовно грошей, був згоден, щоб гроші, про які йшлася мова із ОСОБА_13 , були витрачені на пам`ятник, якщо дійсно гроші витрачені на пам`ятник, не заперечує проти цього. Діями обвинуваченого йому шкода не завдана, позов пред`являти не буде. На питання яке визначити покарання обвинуваченому, відповісти не може, не бажає щоб ОСОБА_13 позбавляли волі, вважає, що достатнім буде позбавити права займати посади, так як гроші витрачені на пам`ятник, на хорошу справу, пам`ятник зроблений.
		Будучи допитаним додатково, ОСОБА_8 показав, що 30 квітня 2015 року перераховував ОСОБА_16 10000 грн. як частину оплати розташування ларьку. Ці гроші перерахував за вказівкою ОСОБА_13 . Ці гроші були його, потерпілого, та його компаньйона, гроші йому, потерпілому, перевела особа на ім`я « ОСОБА_25 », на його, потерпілого прохання. ОСОБА_26 не казав, що ці кошти є хабаром і сам не сприймав ці гроші як хабар. ОСОБА_13 казав, що ці гроші були потрібні щоб розрахуватися за пам`ятник. Далі показав, що при розмові про 10000 грн. ОСОБА_13 казав або про пам`ятник, або про свята, казав, що йому потрібно виїхати до Криму, а тому необхідно вирішити питання про ці гроші. Вважає, що надав ці гроші ОСОБА_13 в борг. Номер банківської картки ОСОБА_16 сказав ОСОБА_13 , а він, потерпілий, цей номер записав, хто такий ОСОБА_16 , не знав. Розмова із ОСОБА_13 про 10000 грн. була 29 квітня 2015 року, після цього і до 18 травня 2015 року із ОСОБА_13 на спілкувався, можливо спілкувався з ним по телефону. Про те, що інші гроші  це плата за отримання декларації казав ОСОБА_13 , вірніше останній казав, що інші гроші  це плата за розташування ларьків. Далі потерпілий показав, що ОСОБА_13 не казав, що гроші  це плата за розміщення ларьків. Далі показав, що він, потерпілий, пропонував ОСОБА_13 за кожний ларьок по 2000 доларів США, ОСОБА_13 казав, що йому особисто гроші не потрібні. Він, потерпілий, показання про перерахування 10000 грн. нікому не надавав, можливо робітникам правоохоронних органів розповідав про це усно. Коли відправив 10000 грн., то подумав, де гарантії, що його не обдурять та вирішив поїхати до правоохоронних органів в м. Київ. Що остання сума грошей буде хабаром, вирішив він сам, потерпілий, так як став сумніватися, що ці гроші будуть використані на встановлення пам`ятника. Первісно слова ОСОБА_13 , що гроші потрібні для встановлення пам`ятника, сприймав як правдиві. Будь-яких претензій з приводу 10000 грн., не має. На питання, чи погоджується щоб ці 10000 грн. були такими, що витрачені на пам`ятник, відповіді не надав. Далі показав, що з вказаних 10000 грн., йому, потерпілому, належать 3000 грн., а 7000 грн. належать ОСОБА_26 , так як з останнім домовилися вести бізнес 30 процентів на 70 процентів, про повернення 3000 грн. нікуди не звертався. Далі уточнив, що він, потерпілий, повинен був би повернути ОСОБА_26 70000 грн., якби були вирішені всі питання по підприємству. Він, потерпілий, взяв таким чином у ОСОБА_26 10000 грн. в борг, в лютому 2015 року розмовляв з останнім про те, що той буде первісно нести витрати на організацію бізнесу. 10000 грн. він, потерпілий, вніс на картку ОСОБА_16 готівкою, ці гроші поряд з іншими йому перерахував ОСОБА_25 на картку особи на ім`я « ОСОБА_41 ». Далі, змінивши показання потерпілий зазначив, що зателефонував ОСОБА_26 та сказав, що потрібні 10000 грн., вказав, що ці гроші ОСОБА_25 може перерахувати на картку іншої особи. Номер картки якої саме особи він, потерпілий, надавав ОСОБА_26  або ОСОБА_42 або своєї бабусі, точно не пам`ятає. З чиєї саме картки він, потерпілий, зняв ці 10000 грн., не пам`ятає. Чому відразу не назвав номер картки ОСОБА_16 , що на цю картку ОСОБА_25 перерахував 10000 грн., не може пояснити. Гроші на картку ОСОБА_16 , він, потерпілий, вносив як поповнення рахунку останнього, де знаходиться чек на цю операцію, точно не знає. 18 травня 2015 року він, потерпілий, був в кабінеті ОСОБА_13 , там була ще якась дівчина та військовий, був директор парку ім. Б.Хмельницького. З останнім була розмова, в тому числі, що він, потерпілий, буде допомагати парку у фарбуванні, косінні трави, з директором домовилися зустрітися. Але на зустріч він, потерпілий, не пішов, так як вирішив, що декларація не має сили, як така, за яку переданий хабар. В подальшому питанням розташування ларьків він, потерпілий, вирішив не займатися. Далі, змінивши показання, показав, що він, потерпілий, зателефонував ОСОБА_26 , сказав, що ОСОБА_13 затримали і той прийняв рішення не займатися розміщенням ларьків. Далі показав, що рішення про те, щоб не займатися ларьками було спільне його, потерпілого, та ОСОБА_26 . 18 травня 2015 року він, потерпілий, знав, що ОСОБА_13 буде затриманим, об 11 год. 30 хв. в кабінеті ОСОБА_13 зустрівся з директором парку, обговорював різні питання щодо ларьків, тому що не міг сказати, що ОСОБА_13 буде затриманим. В цей день прийшов до кабінету ОСОБА_13 щоб передати чек та отримати декларацію, об 11 00 год. йому, потерпілому, були надані технічні засоби. Він, потерпілий, зробив висновок про те, що інша частина грошей буде хабаром, тоді коли ОСОБА_13 просив у дружини номер банківської картки сторонньої особи, ОСОБА_43 . Далі показав, що вирішив, що 10000 грн. також є хабаром після того, як ці гроші перерахував. Далі показав, що ОСОБА_13 в своєму кабінеті казав, що потрібні 10000 грн., а на яку мету, він, потерпілий, не пам`ятає. ОСОБА_13 в кабінеті казав, що 60000 грн. потрібні для оплати пам`ятника. Далі показав, що не пам`ятає, чи просив в нього, потерпілого, ОСОБА_13 10000 грн., по телефону останній казав, що потрібно швидко вирішити питання про гроші, так як він їде до Криму. Він, потерпілий, не казав, що їде до міста Києва з приводу ОСОБА_13 . Після оголошення протоколу (т.№6, а.с.79, 83), потерпілий показав, що першим про оплату ларьків сказав саме він, потерпілий, при цьому зазначив суму, яку йому назвав ОСОБА_24 . ОСОБА_13 казав, що картка на ларьок не потрібна, але мав на увазі той випадок, якщо ларьки будуть розташовані поблизу цирку. ОСОБА_13 не казав, які саме питання він вирішить після повернення з Криму. Далі показав, що після того, як вніс 10000 грн., йому, потерпілому, неодноразово телефонував ОСОБА_13 та казав, що потрібна інша частина грошей, коли саме про це розмовляли, не пам`ятає. Після того, як він, потерпілий, з`їздив до м. Києва, при розмові в кабінеті ОСОБА_13 , останній казав, що гроші потрібні на пам`ятник, показував ескіз пам`ятника. Йому, потерпілому, ОСОБА_13 ніколи не казав, що ці гроші потрібні на якісь інші потреби. На питання чому його показання у судовому засіданні мають суперечливий характер, показав, що в нього все переплуталося. Також показав, що 16 травня 2015 року розмова про пам`ятник в кабінеті ОСОБА_13 відбувалася в присутності іншої особи. Після оголошення протоколу (т.№6, а.с.123) показав, що розмова про бюст дійсно була. Сумніватися в тому, що гроші будуть використані для встановлення пам`ятника став тому, що гроші перераховувалися не автору пам`ятника, прізвище якого називав ОСОБА_13 , а іншій особі. 16 травня 2015 року не висловив бажання взяти картки, тобто дислокацію на розміщення об`єктів, які пропонував ОСОБА_13 , так як вважав, що картки будуть оформлені невірно, так як він не казав ОСОБА_13 свої дані, це був не робочий день, картки б не були зареєстровані. Чому в заяві відносно ОСОБА_13 не зазначив про передачу 10000 грн., пояснити не може.
		Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні показав, що обвинуваченого ОСОБА_13 знає на протязі 7-8 років, перебуває у дружніх стосунках. З потерпілим стосунків не має. Його, свідка, хороший знайомий на ім`я « ОСОБА_40 » подзвонив на весні 2015 року та попросив познайомити потерпілого, якого назвав « ОСОБА_44 » із ОСОБА_13 , на що погодився. Він, свідок, погодився на це, але не зміг цього зробити. Потім йому став дзвонити ОСОБА_44 , дзвонив на протязі 7-10 днів до трьох разів на добу, просив познайомити із ОСОБА_13 , така поведінка набридла і він заборонив потерпілому дзвонити. При спілкування з потерпілим по телефону той щось розповідав про франшизу, булочки. З приводу потерпілого він, свідок, обвинуваченому не дзвонив. Після того, як його викликали до прокуратури з приводу даної справи, він, свідок, подзвонив ОСОБА_45 та запитав, чому той дав номер його телефону потерпілому, на що ОСОБА_40 сказав, що не давав номер телефону. Він, свідок, не казав потерпілому, що розміщення торговельної точки стоїть 2000 доларів США. Про те, що він дружить із ОСОБА_13 знало багато людей. Наскільки пам`ятає, назва підприємства, яке належить ОСОБА_45 «Паутер», номер мобільного телефону ОСОБА_46 « НОМЕР_2 ».
		Як показав свідок ОСОБА_47 , ОСОБА_13 знає на протязі 8 років, в них робочі стосунки, працює на посаді завідуючого відділом освіти. Про передачу ОСОБА_8 грошей ОСОБА_13 нічого не знає. В день події за викликом ОСОБА_13  прийшов в кабінет останнього, де були дві особи. ОСОБА_13 сказав, що особа бажає розмістити кіоск і сказав: «Зробить все по закону». Відповідно до існуючих вимог повинно було щоб особа, яка бажає розмістити кіоск, написала заяву, яку він, як балансоутримувач, передає до Управління комунальної власності міста для вирішення питання про оренду. Потім та особа, потерпілий, про яку йшла мова пішла з кабінету, а повернувшись запитала де поставити печатку. ОСОБА_13 попросив провести цю особу та показати де саме поставити печатку. Він, свідок, провів потерпілого до ОСОБА_48 і сказав, що потрібно поставити печатку. З потерпілим в цей день домовилися, що зустрінуться наступного дня біля Льодової арени і визначаться з місцем, де поставити кіоск, але останній на зустріч не прийшов. З чуток знає, що ОСОБА_13 займався влаштуванням пам`ятника у м. Сєверодонецьк. Розміщення кіоску не входить до компетенції ОСОБА_13 , він не вирішує питання передачі землі в оренду. Знає, що ОСОБА_49 займався пам`ятниками і іншим особам. 
		Свідок ОСОБА_50 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_13 знає з 2014 року, стосунки нормальні, потерпілого не знає, про передачу потерпілим ОСОБА_13 грошей нічого не знає. 18 травня 2016 року прийшов в кабінет на прийом до ОСОБА_13 з приводу надання допомоги загиблому в середині дня. В цей час до кабінету увірвалися декілька осіб у масках, із автоматами, пістолетами, в екіпіровці, які сказали лягти на підлогу та почався обшук. При ньому, свідку, ОСОБА_13 ні з ким про кіоски не розмовляв. Знає, що ОСОБА_13 допомагав військовослужбовцям, родинам загиблих в АТО. В той день, коли був обшук, бачив на обличчі ОСОБА_13 кров, останній ніякого спротиву особам, які увірвалися в кабінет, не робив. Коли він, свідок, перебував на підлозі, висловлював обурення, казав, що він є учасником АТО, йому ногою наступили на спину, пнули. Присутній в цей час в кабінеті жінці стало зле. Він, свідок, знаходився на підлозі близько трьох годин. Під час обшуку в кабінеті була знайдена зброя, набої. В кабінет адвокатів не допускали. Перебуваючи на підлозі, чув, що хтось казав, що він захисник, але цю особу не допустили. Ближче до кінця обшуку в кабінеті з`явилася жінка адвокат. Усього в кабінеті було 7-8 осіб, які входили та виходили і мали можливість щось занести в кабінет. Коли вже був на підлозі, в кабінет зайшла якась особа, яка представилася слідчим. Просив дозволу встати з підлоги, але йому не дозволяли, про це ж просив і ОСОБА_13 , потім дозволили встати.
		Як показала у судовому засіданні свідок ОСОБА_51 , ОСОБА_13 бачила один раз, потерпілого не знає, про передачу обвинуваченому потерпілим грошей, нічого не знає. Її, свідка, чоловік ОСОБА_50 , розповідав, що був в Дзержинському виконкомі, де його поклали на підлогу. Чоловік скаржився на болі в спині, нирках. 
		Свідок ОСОБА_48 у судовому засіданні показала, що обвинуваченого знає на протязі 7 років, так як працює в Дзержинському виконкомі, про передачу потерпілим грошей ОСОБА_13 нічого не знає. Станом на 2015 рік працювала на посаді головного спеціаліст загального відділу. В день подій по даній справі до неї у відділ зайшов ОСОБА_47 та попросив поставити печатку на декларації, що вона і зробила. Ця декларація була на розміщення торгівельного об`єкту, на деклараціях мався підпис ОСОБА_13 . Перед тим, як поставити печатки, викликали ОСОБА_52 , яка є спеціалістом відділу підприємництва, щоб остання перевірила документи. ОСОБА_53 прийшла та сказала, що з документами все нормально. ОСОБА_13 може охарактеризувати позитивно. Її, свідка, начальником є ОСОБА_54 , завідуюча відділом, відділ підпорядковується керуючому справами. Їй, свідку, ОСОБА_13 не давав вказівок поставити печатки, гроші за ці дії ніхто не пропонував і грошей за це не отримувала.
		Як показала у судовому засіданні свідок ОСОБА_55 , ОСОБА_13 знає з 2010 року, ОСОБА_8 бачила один раз, про передачу грошей потерпілим обвинуваченому нічого не знає. 18 травня 2015 року вона, свідок, на запрошення ОСОБА_13 прийшла в кабінет останнього, де останній сказав допомогти заповнити ОСОБА_8 декларації на дві торгові точки в парку ім. Богдана Хмельницького. Прийшовши з ОСОБА_8 в свій кабінет роз`яснила останньому порядок і той пішов. Пізніше її, свідка, покликали до загального відділу чи можливо завірити декларації печаткою. Далі, уточнивши показання пояснила, що заява для отримання декларації повинна реєструватися в загальному відділі, видача самих декларацій також реєструється. Видані на ім`я ОСОБА_8 декларації не були зареєстровані, так як останній не мав при собі свідоцтва про реєстрацію його суб`єктом підприємницької діяльності. Коли в будівлю виконкому почали вбігати люди в масках, вийшла в коридор та побачивши ОСОБА_8 , взяла у того дві декларації порвала їх, так як думала, що поява людей в масках пов`язана якимось чином з цими деклараціями. Знає, що на здійснення разової торгівлі видається декларація, вважає, що практика видачі декларацій є правильною. Далі уточнила, що ОСОБА_8 заповнив дві декларації по два примірника кожна в її кабінеті, а потім вийшов. Потім ці декларації бачила в загальному відділі, а пізніше забрала у ОСОБА_8 по одному екземпляру кожної декларації, залишивши і ОСОБА_8 по одному екземпляру. Порядок видачі декларацій є таким. Особа, яка бажає отримати декларацію, подає заяву з проханням надати дозвіл на розміщення об`єкту торгівлі в загальний відділ, на цю заяву голова виконкому ставить резолюцію, якщо заява погоджена, особа заповнює декларацію, яку повинен підписати голова виконкому. Зазначена заява реєструється в загальному відділі. Отримавши декларацію, особа отримує право на розміщення торгового об`єкту. До заяви ОСОБА_8 повинен був надати свідоцтво на право займатися підприємницькою діяльністю. Якщо до такої заяви додано вказане свідоцтво, будь яких підстав для відмови у видачі дозволу, не передбачено. Після підписання заяви, особа, яка бажає отримати дозвіл, заповнює декларацію, підстав для відмови у підписанні декларації, не передбачено. Оглянувши декларації на ім`я ОСОБА_8 з номерами «№323 Д3» та «№328 Д3», свідок показала, що номера декларацій писала не вона. Видача декларацій реєструється в журналі обліку їх видачі. 
		Свідок ОСОБА_56 у судовому засіданні показала, що знає обвинуваченого ОСОБА_13 з 2010 року, працювала на посаді секретаря голови Дзержинського виконкому. ОСОБА_8 бачила неодноразово, стосунки нормальні, але декілька разів не пускала останнього до ОСОБА_13 в 2015 році перед подіями цієї справи. Про передачу грошей ОСОБА_8 . ОСОБА_13 нічого не знає. ОСОБА_8 приходив у виконком неодноразово, настирно намагався пройти в кабінет ОСОБА_13 , вона цього не дозволяла, так як існує порядок прийняття громадян, з привод чого були сварки. Зранку 18 травня 2015 року, коли сталися події, ОСОБА_8 прийшов та став просити пустити його до ОСОБА_13 , вона цього не дозволила, радила прийти у прийомний день, не давала пройти в кабінет. Тоді ОСОБА_8 її відштовхнув та зайшов в кабінет. Щоб до цього дня ОСОБА_8 заходив в кабінет ОСОБА_13 , не бачила. З приводу ОСОБА_8 їй, свідку, ОСОБА_13 ніяких вказівок не давав. Коли ОСОБА_8 18 травня 2015 року знаходився в кабінеті ОСОБА_13 , за вказівкою останнього викликала до ОСОБА_13  ОСОБА_57 та ОСОБА_52 , що відбувалося в кабінеті, коли прийшлі вказані особи, на знає. Потім в приймальню зашли якісь сторонні особи, вона забороняла їм заходити до кабінету ОСОБА_13 , але вони зайшли. Коли в кабінеті ОСОБА_13 були вказані сторонні особи, заходила в кабінет, бачила, що ОСОБА_13 стоїть на колінах, на руках були наручники, бачила як ОСОБА_13 вдарила якась особа по тулубу ногою, а також вдарила по голові, побачила на голові ОСОБА_13 пошкодження, просила дозволу надати допомогу. В подальшому пройшла з робітником прокуратури до відділу підприємництва, де взяли декларації, зробили з них ксерокопії, та ці ксерокопії залишилися у робітника прокуратури. Далі уточнила, що у ОСОБА_13 була садна на голові, було пошкоджено перенісся, до того як зайшли в кабінет сторонні люди, цих пошкоджень у ОСОБА_13 не було. Коли йшов обшук, приходив захисник ОСОБА_10 , представився особам, які проводили обшук, але його в кабінет ОСОБА_13 не пустили. Раніше ОСОБА_10 , приблизно через 10 хвилин з початку обшуку, прийшла якась жінка, сказала, що вона адвокат і її впустили в кабінет. Обшук почався о 13 год. 18 хв., закінчився після 18 години, ОСОБА_10 прийшов приблизно через 20-30 хвилин після початку обшуку. Коли проводився обшук, з кабінету виходили та до кабінету заходили різні люди багато разів. 
		Під час очної ставки із свідком ОСОБА_58 , ОСОБА_13 показав, що перебуваючи під час обшуку в своєму кабінеті, чув як хтось пропонував ОСОБА_59 підтвердити, що в кабінеті знайшли 60000 грн. Свідок ОСОБА_56 показала, що їй дійсно надавали та просили підписати якийсь документ, в якому було написано, що під час обшуку знайшли 60000 грн., але вона відмовилася поставити підпис, та попросила показати де ж ці 60000 грн.
		З показань свідка ОСОБА_60 вбачається, що обвинуваченого знає на протязі 8 років, потерпілого ОСОБА_8 не знає, стосунки із ОСОБА_13 службові, він, свідок, був підлеглим ОСОБА_13 , займав посаду начальника відділу розвитку підприємництва виконкому Дзержинської районної у місті ради. На час подій, пов`язаних з даною справою, він, свідок, перебував у відпустці. Дозволи на розміщення об`єктів надаються на підставі заяв осіб, до яких додаються фотокартка та документи про право власності на об`єкт, який розміщується. За наслідками розгляду заяви видається декларація, яка підписується головою виконкому та завіряється печаткою виконкому. В 2015 році ОСОБА_8 до нього, свідка, з привод отримання декларації не звертався, за своїми посадовими обов`язками не мав повноважень погоджувати питання про видачу декларації на розміщення об`єктів. Рішення виконкому, яке регулює вказане питання має рекомендаційний характер. Знає з чуток, що ОСОБА_13 займався встановленням пам`ятника генералу ОСОБА_21 , займався встановленням інших пам`ятників, так як в нього «добра душа». Документи, які видаються на розміщення стаціонарних та тимчасових об`єктів, різняться між собою.
		Свідок ОСОБА_61 у судовому засіданні показала, що обвинуваченого знає 3-4 роки, потерпілого не знає, про передачу грошей ОСОБА_8 . ОСОБА_13 нічого не знає. На час подій, пов`язаних з даною справою, не працювала. Оскільки працювала прибиральницею в виконкомі Дзержинської районної ради, то бачила, що ОСОБА_13 збирав продукти, речі для допомоги учасникам АТО.
		Як показав свідок ОСОБА_23 , обвинуваченого знає на протязі 10 років, потерпілого ОСОБА_8 не знає, про передачу грошей ОСОБА_8 . ОСОБА_13 нічого не знає. В березні 2015 року передавав в борг ОСОБА_13 30000 грн. на проведення святкових заходів, цю суму в подальшому ОСОБА_13 повернув  частину до арешту, частину після арешту.
		З показань свідка ОСОБА_62 вбачається, що із ОСОБА_13 знайомий з 2015 року, так як на прохання ОСОБА_15 , у якої орендував приміщення, відвіз ОСОБА_13 якісь документи. ОСОБА_8 не знає. Про передачу ОСОБА_8 грошей ОСОБА_13 , нічого не знає, про стосунки, спілкування цих осіб, нічого не знає. В 2015 році ОСОБА_15 йому, свідку, казала, що якийсь підприємець бажає підключитися до електромережі. Потім йому, свідку, хтось подзвонив, допускає, що це був ОСОБА_8 , з яким домовилися зустрітися, але останній на зустріч не прийшов.
		Свідок ОСОБА_15 відмовилася давати показання посилаючись на те, що обвинувачений є її чоловіком.
		Як показала у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 , допитана за згодою ОСОБА_13 , обвинуваченого раніше не знала, брала участь в даному провадженні як захисник.18 травня 2015 року з центру безоплатної правової допомоги їй повідомили, що вона призначена захисником по даній справі у зв`язку з затриманням особи, отримала відповідне доручення. Після цього приїхала до Дзержинського виконкому, зайшла в кабінет голови виконкому, де знаходився ОСОБА_13 , слідчий Генеральної прокуратури та ще багато людей. Після того, як був проведений обшук та складений протокол, підписала цей протокол. При ній під час обшуку ОСОБА_13 підписав угоду про надання допомоги з присутнім в кабінеті адвокатом ОСОБА_10 , але слідчий не надав останньому підписати протокол обшуку. Уточнивши показання, зазначила, що при ній ОСОБА_13 казав слідчому, що в нього буде захисником ОСОБА_10 і написав заяву про те, що відмовляється від її, свідка, послуг, цю заяву слідчий бачив. Цю заяву вона, свідок, залишила собі. ОСОБА_10 пред`являв слідчому документи про те, що він є адвокатом. Хто саме звертався до центру про призначення ОСОБА_13 захисника, не знає, прибула на місце проведення обшуку з дорученням. Угода з центром в неї на той час вже була укладена, коли саме укладала не пам`ятає, в грудні 2015 року уклала додаткову угоду. На підставі вказаного доручення мала право приймати участь в обшуку, доручення діяло до того часу, як особа відмовиться від призначеного їй захисника. Вона, свідок, підписала протокол затримання та протокол обшуку. При ній при проведенні обшуку були вилучені документи та зброя, на зброю малися документи, тому заперечувала проти вилучення зброї. В той момент, коли прибула в кабінет голови виконкому, ОСОБА_13 сидів в кріслі, на його руках були наручники. На її заперечення про застосування наручників, слідчий не відреагував. Чи знаходили під час обшуку квитанцію, не пам`ятає. До того, як підписала протоко обшуку, з приміщення не виходила, обшук продовжувався десь одну годину, весь час ОСОБА_13 перебував в наручниках, останній слідчому перешкод не робив, супротив не чинив. Також уточнила, що коли прибула до вказаного кабінету, її взагалі не допускали, пояснюючи, що у ОСОБА_13 захисник вже є, допустили її після того, як пред`явила доручення центру. Вказане доручення отримала електронною поштою, прибула на місце обшуку приблизно через 15 хвилин після його отримання. Кабінет, де проводився обшук, складається з двох приміщень, у другому приміщенні не була. Поняті при проведенні обшуку присутні були, весь час сиділи, чи проводилася відеофіксація під час обшуку, не пам`ятає. На прохання допустити адвоката слідчий сказав, що запропонував закінчити слідчу дію з її участю, а потім буде інший захисник. У ОСОБА_13 пошкоджень, крім завданих наручниками, не бачила. Оглянувши протокол(т.№3, а.с.182-190) показала, що в протоколі її підписи є, оглянувши доручення (т.№3, а.с.191) показала, що на підставі саме цього доручення приймала участь в обшуку. Оглянувши контракт (т.№2, а.с.94) показала, що це її контракт, перший контракт з центром укладала в грудні 2014 року. 
		Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні показала, що обвинуваченого та потерпілого раніше не знала, була пойнятою під час проведення по даній справі обшуків, один з яких проводився в квартирі. Уточнивши показання зазначила, що близько 9 години 18 травня 2015 року, в районі 95 кварталу в м. Кривому Розі її запросили бути пойнятою робітники міліції, що вона робила в районі 95 кварталу не пам`ятає. Запропонували бути пойнятою дві особи в цивільному одязі, погодилася на цю пропозицію. Близько 10 години зайшли до кабінету обвинуваченого. Куди саме поїхали з 95 кварталу, не пам`ятає. Також були в квартирі на АДРЕСА_3 , у робітників міліції були гроші, що робили з цими грошима не пам`ятає, були в цій квартирі приблизно 10 хвилин, чи робилися ксерокопії грошей, не пам`ятає, в квартирі був ще якийсь чоловік. Щоб комусь в квартирі чіпляли пристрої для оперативних дій, не пам`ятає. Щоб підписувала в цій квартирі якийсь документ, не пам`ятає, принтера в квартирі не бачила. З цієї квартири вона, свідок, та ще одна особа поїхали до виконкому, де очікували приблизно 40 хвилин. Далі пішли до кабінету ОСОБА_13 , попереду йшли 2-3 озброєних особи. Коли зайшли до кабінету ОСОБА_13 , останній лежав на підлозі, на ньому була наручники, потім зайшов прокурор та повідомив, що буде проводитися обшук. Під час обшуку знайшли зброю, чек, документи, проводилася відеозйомка. В кабінеті також був молодий чоловік, на час коли прийшов адвокат, то і зброю і документи вже знайшли. Захисник ОСОБА_10 та дівчина - захисник прийшли до кабінету разом, ОСОБА_13 писав заяву про відмову від дівчини  захисника. Далі свідок уточнила, що станом на 18 травня 2015 року навчалася, на даний час працює у адвоката. Пам`ятає, що при проведенні обшуку в квартирі була присутня жінка з Генеральної прокуратури. Уточнивши показання зазначила, що зброю знайшли в кабінеті під столом: автомат, пістолет, два ножі, патрони, на підлозі біля вікна напроти стола - чек, який був зім`ятим. Цей чек вона, свідок, не оглядала, чи пояснював що-небудь ОСОБА_13 з приводу цього чеку, не пам`ятає. Після обшуку кабінету поїхали на вул. Леніна, де був проведений обшук в квартирі ОСОБА_13 , в якому брали участь прокурор, жінка-прокурор, поліцейські. Як пам`ятає, другий понятий прийшов на першу квартиру разом з нею. На обшуку в квартирі захисник ОСОБА_10 був присутнім, під час обшуку знайшли паспорт. Чи були наявні в першій квартирі якісь гроші, не пам`ятає. З квартири ОСОБА_13 вона, свідок, поїхала додому. Зранку 18 травня 2015 року повинна була бути в інституті, погодилася бути пойнятою, вважаючи, що її участь буде нетривалою. Обшук в кабінеті проводився приблизно з 10 години до 15-16 години, весь час на ОСОБА_13 були наручники, захисник просив зняти наручники, але цього не зробили. Обшук проводився тільки в одній кімнаті кабінету. При обшуку квартири, ОСОБА_13 присутнім не був. Пам`ятає, що захисник ОСОБА_10 надавав слідчому договір, слідчий попереджав, що під час обшуку буде проводитися відеозйомка, щоб оголошувалися перерви у проведенні відеозйомки, не пам`ятає, зміст відеозапису не демонстрували. Коли запрошували бути пойнятою, казали, що вона буде присутньою при проведенні обшуку. Оглянувши протокол (т.№3, а.с.117-118), показала, що під час дії, відображеної в протоколі, бачила гроші номіналом по 50 або по 100 грн.  ОСОБА_13 на початку проведення обшуку в кабінеті, просив щоб в нього був захисник. Раніше, вона, свідок, була пойнятою по справі про хабар відносно лікаря ПНД. Завчасно бути пойнятою по даній справі її не запрошували. Далі показала, що бачила, як в квартирі гроші передали молодій особі, чому в протоколі (т.№3, а.с.119) відсутній підпис ОСОБА_8 , пояснити не може. 
		З показань свідка ОСОБА_63 вбачається, що обвинуваченого та потерпілого не знає. В кінці травня  на початку червня 2015 року його запросили бути понятим при обшуку. Обшук проводили в кабінеті та квартирі, незаконного під час обшуку нічого не було, просить опиратися на те, що написано в матеріалах справи, мав в 2001 році черепно-мозкову травму, деталі подій може не згадати. Далі уточнив, що в 2015 році не працював, мешкав в районі КРЕС, повинен був зустрітися з товаришем з приводу купівлі меду, домовилися про зустріч на 8 годину. Знає, що цей товариш на ім`я « ОСОБА_64 » уїхав на постійне проживання у Польщу, про що йому, свідку, сказав знайомий на ім`я « ОСОБА_27 ». Раніше понятим був приблизно в 1980 році. В 2011 році був судимим за отримання хабара, працював на той час на посаді директора підприємства. В зазначений день з 95 кварталу поїхали на автомобілі, в цьому автомобілі дівчини не було. Відразу поїхали до виконкому, а там відразу пішли в кабінет, ніде час не проводили, нічого не очікували. До обшуку в кабінеті, більш ніде не був. В його присутності в той день ніхто нікому ніякі гроші не передавав. Відразу поїхали до виконкому, а потім пішли в кабінет, де знаходиться виконком не знає, на якому поверсі розташований кабінет не знає, описати кабінет та місце, де знаходиться виконком, не може. Коли зайшли в кабінет, то ОСОБА_13 або стояв або сидів, але не лежав на підлозі, наручників на ньому не було. Пам`ятає, що знайшли документи та зброю, де саме знайшли зброю  в кабінеті чи вдома, не пам`ятає. Чи проводилася відеозйомка, скільки було адвокатів, не пам`ятає. Відразу з кабінету поїхали до квартири. Чи надрукованим чи виконаним рукописно був протокол, не пам`ятає, до квартири їхали по навігатору. Не було такого, щоб при ньому, свідку, в цей день в квартирі передавали велику суму грошей. Пам`ятає присутнього в залі судового засідання захисника ОСОБА_10 , але де бачив останнього, не може згадати. Скільки підписував документів, не пам`ятає, але не один. Коли запрошували бути понятим, не казали по якій справі, сказали, що повинен бути присутнім, дивитися щоб не порушувався закон. Оглянувши т.№3 аркуші 118, 223 показав, що на цих аркушах є його, свідка, підпис. На питання про те, чи точно на аркуші №223 його підпис, так як його прізвища серед понятих не мається, показав, що на аркуші справи №223 його підпис під №2, це точно його підпис. Чому його показання про те, що після 8 години відразу поїхали на обшук до виконкому, де відразу розпочався обшук, суперечать тій обставині, що відповідно до протоколу обшуку, ця слідча дія розпочата після 14 години, пояснити не може, допускає, що щось переплутав. Він, свідок, з 2001 року перебуває на обліку у психіатра, з 2016 року  на обліку у нарколога, про те що перебуває на обліку у психіатра не казав коли його запрошували бути понятим. Засудженим він був в 2011 році Інгулецьким районним судом.
		Свідок ОСОБА_65 у судовому засіданні показав, що обвинуваченого ОСОБА_13 знає з 2012 року, стосунки нормальні, потерпілого ОСОБА_8 не знає. Про передачу коштів потерпілим обвинуваченому нічого не знає, що ОСОБА_13 щось робив в інтересах ОСОБА_8 , не знає. Станом на 18 травня 2015 року він, свідок, був директором КП «Парк ім. Б. Хмельницького» 18 травня 2015 року зустрічався із ОСОБА_13 , запросив його, свідка, секретар виконкому, так як парк розташований в Дзержинському районі м. Кривого Рогу. На той час вели боротьбу з тими особами, які працювали на території парку без належних дозволів. З цього питання він, свідок, в зазначений день розмовляв зі ОСОБА_13 . Наприкінці розмови останній сказав, що є підприємець, який бажає працювати на території парку і наприкінці розмови до кабінету ОСОБА_13 зайшов, як він, свідок, вважає, ОСОБА_8 і сказав, що бажає розмістити в парку два ларьки з торгівлі «фастфудами» на літню пору. Він, свідок, попросив надати дизайн, запропонував зустрітися в парку, щоб обговорити місце, де розмістити ларьки та обговорити як їх підключити до електромережі. Під час цієї розмови до кабінету заходив ОСОБА_47 , ОСОБА_8 казав, що бажає ще щось розмістити на території міста. Він, свідок, казав ОСОБА_8 , що з цього питання необхідно звернутися до міськвиконкому. Взагалі для розміщення об`єктів необхідно спочатку укласти договір оренди землі, а також отримати декларацію. В кінці розмови ОСОБА_13 запитав ОСОБА_8 чи все тому зрозуміло. Він, свідок, не чув, щоб ОСОБА_8 пропонував ОСОБА_13 гроші, останній у ОСОБА_8 грошей не просив. В середньому від 4 до 10 підприємців розміщують в парку об`єкти на підставі декларацій. На зустріч, яку обговорили з ОСОБА_8 , останній так і не приїхав. Він, свідок, не має відношення до видачі декларацій, договір на тимчасову оренду землі оформлюється в виконкомі міської ради. Ні до 18 травня 2015 року, ні після цього дня, ОСОБА_13 не казав, що ОСОБА_8 обіцяв гроші за розміщення ларьків. 
		Як показав у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , він є родичем обвинуваченого ОСОБА_13 , а саме одружений на рідній сестрі дружини ОСОБА_13 , стосунки нормальні. З потерпілим ОСОБА_8 особисто не знайомий, неприязних стосунків не мається. Взимку 2015 року, під час спілкування, ОСОБА_13 сказав про те, що необхідно побудувати пам`ятник генералу ОСОБА_21 та разом вирішили, що цим питанням буде займатися він, свідок, так як і раніше допомагав ОСОБА_13 у встановленні інших пам`ятників. Наприкінці квітня 2015 року ОСОБА_13 сказав, що ОСОБА_8 може профінансувати встановлення пам`ятника генералу ОСОБА_21 та йому, свідку, надійде 10000 грн. Дійсно ці гроші, 10000 грн. надійшли на його, свідка, банківський рахунок, отримавши гроші відвіз їх скульптору ОСОБА_66 . 18 травня 2015 року на його, свідка, рахунок поступили 60000 грн. і він зрозумів, що ці гроші призначені для встановлення пам`ятника, про надходження грошей повідомив СМС-повідомленням ОСОБА_13 . В той же день його, свідка, затримали та вилучили 60000 грн. Після того, як ОСОБА_13 звільнили з-під варти, пам`ятник був побудований. Далі свідок уточнив, що передачу 10000 грн. ОСОБА_66 ніяк не оформлював, ніяких угод, документів, які стосуються встановлення пам`ятника, не оформлювали. Гроші в сумі 10000 грн. надійшли на кредитну картку, хто відправляв ці гроші, не дивився. ОСОБА_13 він, свідок, казав, що віддав 10000 грн. ОСОБА_66 . Чи знав ОСОБА_13 номер його, свідка, кредитної картки, точно не знає. За те, що він, свідок, буде займатися встановленням пам`ятника генералу ОСОБА_21 він, свідок, не повинен був отримати якось вигоду. Про те, що на його рахунок будуть перераховані 60000 грн. ОСОБА_13 йому, свідку, не казав, але він, свідок, знав, що вартість пам`ятника дорівнює приблизно 80000 грн.  100000 грн. ОСОБА_15  це дружина ОСОБА_13 , чи просив у останньої ОСОБА_13 номер його, свідка, кредитної картки, не знає. Йому, свідку, ОСОБА_13 не казав, як використати 60000 грн. 18 травня 2015 року його свідка відразу повезли на обшук, під час якого вилучили телефон та кредитну картку. Після обшуку його відвезли в Дзержинський РВ, де запропонували надати показання, але вважаючи, що відбуваються якісь незаконні події, користуючись своїм правом, відмовився давати показання. Коли в Дзержинському РВ його запитали, чи згоден він видати 60000 грн., то відповів: «Я туди їх не клав, а ви робіть як побажаєте». Після цього поїхали в банк, де робітник прокуратури віддав картку касиру, той видав гроші, а він, свідок, розписався у чеку. Як ОСОБА_13 проводив у 2015 році травневі свята, чи їздив кудись на свята, він, свідок, не пам`ятає. В квітні  травні 2015 року ОСОБА_13 не казав, що йому, ОСОБА_13 , потрібні гроші. Він свідок з 10000 грн. та 60000 грн. для себе особисто нічого не отримав і не повинен був отримати, ОСОБА_67 отримав 10000 грн. за те, щоб виготовити ескіз. Далі свідок уточнив, що 18 травня 2015 року перебував на роботі на вул. К.Лібкнехта у м. Кривому Розі, а квартира його знаходиться по вул. Димитрова. На вул. К.Лібкнехта за ним приїхали робітники правоохоронних органів, з останніми поїхав на свою квартиру не з власної волі, а тому що його тримали, посадили до автомобіля. Він, свідок, не просив надати йому адвоката, йому, свідку ніхто не роз`яснював права на захист. В Дзержинський РВ та в банк він, свідок, поїхав на вимогу робітників правоохоронних органів, в цей час йому право на захист ніхто не роз`яснював. Він, свідок, з ОСОБА_68 не обговорював питання, які стосуються порядку оформлення робіт з встановлення пам`ятника, чи обговорював ці питання він, свідок, із ОСОБА_13 , не пам`ятає. Оглянувши протокол добровільної видачі (т.№3, а.с.150-151), свідок показав, що його підпис в протоколі є, але в протоколі невірно вказано, що саме він отримав гроші в банку, насправді гроші отримав працівник міліції ОСОБА_69 , ці гроші він, свідок, в руках взагалі не тримав. Оглянувши квитанцію (т.№5, а.с. 14), свідок показав, що грошей в банку не отримував, а оглянута їм квитанція стосується отримання саме тих 60000 грн., про які надав показання. Він, свідок, мав намір запитати у ОСОБА_13 чи призначені 60000 грн. для встановлення пам`ятника, і якщо б ОСОБА_13 це підтвердив, то отримав би ці гроші та відвіз ОСОБА_66 . Він, свідок, знає, що пам`ятник генералу ОСОБА_21 встановлений, хто оплатив його встановлення, не знає. Цей пам`ятник бачив і вважає, що його встановлення стоїть 80000-100000 грн.
		Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні показав, що знає обвинуваченого ОСОБА_13 з 2009 року, познайомилися з останнім з привод реконструкції братської могили, після цього співпрацювали по встановленню пам`ятників таких як «Козак Ріг», загиблим афганцям, професору ОСОБА_70 , усього більше десяти у м. Кривому Розі і одного пам`ятника в м. Сєверодонецьку  генералу ОСОБА_21 . Стосунки з обвинуваченим нормальні, про обставини отримання хабара нічого не знає. Після загибелі ОСОБА_21 він із ОСОБА_13 вирішили зробити останньому пам`ятник в м. Сєверодонецьку, він, свідок, став збирати для цього необхідні матеріали, вирішили встановити пам`ятник на річницю загибелі генерала. Він, свідок, став працювати, робив ескіз. Обговоривши із ОСОБА_13 витрати, роботи, визначили, що вартість буде складати десь 70000 грн., а роботи з виготовлення ескізу  десь 10000 грн. 30 квітня 2015 року йому, свідку, ОСОБА_16 передав 10000 грн. за виконання робіт щодо пам`ятника. В середині травня 2015 року стало відомо, що ОСОБА_13 заарештували. 30 травня 2015 року ОСОБА_13 привіз гроші і він, свідок, та обвинувачений, підписали договір на виконання робіт з встановлення пам`ятника. 21 липня 2015 року разом із ОСОБА_13 поїхали в м. Сєверодонецьк, де пам`ятник був змонтований, встановлений і 22 липня 2015 року за участю Президента України відбулося відкриття пам`ятника, з яким він, свідок, особисто спілкувався. Далі показав, що ОСОБА_16 раніше також допомагав при встановленні інших пам`ятників. Коли останній передавав 10000 грн., то сказав, що в подальшому з приводу виготовлення пам`ятника буде укладений договір або з ним, або з громадською організацією, або із ОСОБА_13 . Ідея встановити пам`ятник генералу ОСОБА_21 виникла у ОСОБА_13 , вартість робіт визначав він, свідок, як автор роботи, насправді вартість більше чим 70000 грн. Джерело, з якого буде здійснена оплата його, свідка, не цікавило. ОСОБА_13 не казав і вони не домовлялися, що з визначених 70000 грн. вартості пам`ятника, ОСОБА_13 має отримати якусь частину. ОСОБА_16 також не казав, що з вартості пам`ятника він, тобто ОСОБА_16 , повинен отримати якусь частину грошей. Отримання від ОСОБА_16 грошей в сумі 10000 грн. та від ОСОБА_13 грошей в сумі 60000 грн. він, свідок, ніяк не оформлював, звітність вести не повинен, так як його робота є гонорарною, вважає, що звітувати про отримання цих грошей не повинен. З отриманих 70000 грн. близько половини витратив на матеріали та оплату роботи осіб, які допомагали йому. На встановлення інших пам`ятників, в установці яких приймав ОСОБА_13 , договори укладалися і іншими особами. Вважає, що мав право на отримання зазначених 70000 грн., вважає, що отримав їх правомірно.
		Під час огляду у судовому засіданні з використанням ноутбуку «Леново» за участю спеціаліста карти пам`яті «Джі гудрам» (т.№3, а.с.46) встановлено, що на ній маються декілька папок та файлів, відеозображення, як пояснив спеціаліст маються на файлах «00000.МТS» та «00001.МТS». При огляді файлу «00000.МТS» вбачається, що в кабінет вбігають озброєні особи, які кладуть на підлогу ОСОБА_13 та ОСОБА_71 , а далі надягають ОСОБА_13 наручники. При цьому ОСОБА_13 запитує «Хлопці, що ви?». Далі на зображені ОСОБА_13 , який лежить на підлозі обличчям вниз, одна із озброєних осіб тримає голову ОСОБА_13 та каже: «Опустив голову». Далі ОСОБА_13 садять на стілець, руки останнього перебувають за спиною, на голові та переніссі маються подряпини. Далі особа, яка є, як пояснив під час огляду ОСОБА_13 , слідчим ОСОБА_20 , зачитує текст, позаду нього стоять чоловік та ОСОБА_17 . В цей час ОСОБА_13 намагається запитати слідчого, останній каже: «Помовчить». Далі ОСОБА_13 просить зняти з нього наручники та зняти наручники з громадянина ОСОБА_72 . В цей час в кабінеті з`являється особа в сорочці з коротким рукавом, яка щось бере зі стола, а потім щось кладе на стіл. Далі ОСОБА_20 зачитує права потерпілим та ОСОБА_13 , останній каже: «Права зрозумілі, за що затримали незрозуміло». Далі на прохання ОСОБА_13 подзвонити, ОСОБА_73 відмовляє в цьому, потім по мобільному телефону дзвонить дружині ОСОБА_13 та розповідає, що останнього затримали та надає можливість ОСОБА_13 поговорити з дружиною. Далі видно, як якась особа ставить на стіл дві картонні коробки, ОСОБА_13 каже: «Руки німіють». Далі ОСОБА_20 зачитує ухвалу суду про надання дозволу на обшук. Далі видно, як з кишень ОСОБА_13 витягуються якісь речі, знов з`являється особа в сорочці з коротким рукавом. На цьому запис на файлі «00000.МТS» закінчується. При огляді файлу «00001.МТS» вбачається той же самий кабінет, за столом знаходиться ОСОБА_20 , ОСОБА_13 стоїть в наручниках неподалік, ОСОБА_50 лежить на підлозі. Прокурор пояснив, що особа, одягнута в сорочку з коротким рукавом  це оперуповноважений ОСОБА_74 . Далі в кабінеті з`являється особа в костюмі чорного кольору. Далі видно, як озброєна особа поставила на підлогу спортивну сумку, зміст якої стали оглядати і в якій виявлена зброя, набої. На питання суду прокурор та інші учасники пояснили, що на запису нема слів про те, що розпочався обшук кабінету. Далі ОСОБА_20 запитує ОСОБА_13 : «Чи є адвокат?», ОСОБА_13 відповідає: «Поки нема». Далі слідчий каже, що зйомка закінчилася о 13 год. 52 хв. Після закінчення огляду карти пам`яті прокурор, захисники, обвинувачений пояснили, що в оглянутих відеоматеріалах не мається слів ОСОБА_20 : «Чи потрібен Вам захисник?».
		Як зазначено в протоколі (т.№3, а.с. 20), 5 травня 2015 року від ОСОБА_8 прийнята заява, в якій зазначено, що посадова особа органу місцевого самоврядування вимагає неправомірну вигоду в розмірі 70000 грн. за видачу дозвільної документації на зайняття підприємницькою діяльністю, в протоколі не наведені відомості про завдання шкоди.
		З картки обліку (т.№3, а.с.24) вбачається, що вона складена 18 листопада 2011 року на ім`я ОСОБА_75 . 
		Як вбачається із свідоцтва (т.№3, а.с.25), 25 червня 2011 року ОСОБА_8 зареєстрований як фізична особа-підприємець. 
		З текстів та ілюстрацій (т.№3, а.с.27-34) вбачається, що вони стосуються їжі «фаст-фуд». 
		Як вбачається з протоколу затримання (т.№3, а.с.38-46), затримання ОСОБА_13 проведено 18 травня 2015 року в період з 13 год. 13 хв. по 13 год. 51 хв. в приміщенні Дзержинської районної у місті ради у м. Кривому Розі, при затриманні нічого не виявлено та не вилучено.
		В протоколі огляду та вручення грошових коштів та копіях (т.№3, а.с.118-149) відображено, що 18 травня 2015 року з 8 год. 30 хв. до 9 год. 30 хв. в приміщенні квартири АДРЕСА_5 оглянуті 120 купюр номіналом по 500 грн., на суму 60000 грн., які, як це зазначено, вручені ОСОБА_8  для подальшої їх передачі як неправомірної вигоди, за допомогою принтера-сканера виготовлені їх копії. 
		Як вказано в протоколі (т.№3, а.с.150-151), 18 травня 2015 року з 17 год. 15 хв. до 17 год. 45 хв. в приміщенні Дзержинського РВ КМУ ОСОБА_16 добровільно видав грошові кошти у сумі 59400 грн. купюрами по 200 грн., усього 297 купюр. Як вказано в цьому протоколі, ОСОБА_16 пояснив, що ці гроші отримав о 17 год. 01 хв. в банку по вул. Димитрова, 61. 
		Відповідно до протоколу (т.№3, а.с.152-158), 19 червня 2015 року був оглянутий поліетиленовий пакет, в якому містяться грошові кошти номіналом по 200 грн. в трьох скріплених резинкою пачках, кількість купюр не зазначена. Як вказано в цьому протоколі, до однієї з упаковок прикріплена касова квитанція про видачу банком о 17 год. 01 хв. 18 травня 2015 року 59400 грн. 00 коп. Як вбачається з протоколу, поліетиленовий пакет не відкривався. 
		Згідно постанови (т.№3, а.с.160), речовим доказом визнані 59400 грн. 00 коп. 
		Як вбачається з протоколу огляду (т.№3, а.с.162-167), був оглянутий журнал реєстрації декларацій про розміщення об`єктів бізнесу виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради, який представляє собою зошити з 95 прошитих, пронумерованих та скріплених печаткою аркушів. На аркушах з №1 по №29 виявлені записи. Записів про видачу у період з 28 квітня 2015 року по 8 червня 2015 року декларацій ОСОБА_8 з номером 327 Дз та номером 328 Дз не виявлено. 
		Згідно постанови (т.№3, а.с.168), речовим доказом визнаний журнал реєстрації декларацій про розміщення об`єктів бізнесу виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради. 
		Як вбачається з протоколу (т.№3, а.с.182-190), під час обшуку, проведеного 18 травня 2015 року в період з 14 год. 29 хв. по 16 год. 25 хв. в приміщенні кабінету голови Дзержинської районної у місті ради у м. Кривому Розі в незазначених місцях були знайдені та вилучені касова квитанція відділення "Центральне" Криворізької філії ПАТ КБ "Приватбанк", роздрукована 18 травня 2015 року на підставі заяви на переказ готівки платником за якою є особа (аналогічно до змісту) на ім`я ОСОБА_16 ; рахунок/карта: 5211……9230; сума 59998,00 UАН; загальна сума: 600000 UІАН; шістдесят тисяч грн. 00 коп.; призначення платежу: надходження готівки за іншими платіжними картками; Касир: ОСОБА_76 ; грошові кошти у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень, пластикова картка ПАТ КБ "Приватбанк" № 4731217109719011; аркуш паперу розміром 8 на 8 см. з рукописними записами; копія рішення Криворізької міської ради від 30.12.2010 № 126 "Про формування електронних інформаційних ресурсів - переліків об`єктів бізнесу" на 2 аркушах; копія додатку № 1 до рішення міської ради від 30.12.2010 № 126 на 2 аркушах; копія додатку № 1 до рішення міської ради від 30.12.2010 № 126 на 1 аркуші; копія рішення Криворізької міської ради від 25.06.2014 № 2755 "Про внесення змін до рішення міської ради від 30.12.2010 № 126 "Про формування електронних інформаційних ресурсів - переліків об`єктів бізнесу" на 2 аркушах ; мобільний телефон «Самсунг» ІМЕІ НОМЕР_3 , у корпусі білого кольору, з кодом зняття блокування з вставленою СІМ-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ "Київстар" № НОМЕР_4 , без пін-коду, абонентський номер, що використовується за допомогою вказаної СІМ-карти - НОМЕР_5 ; особова справа ОСОБА_13 , розпочата 11.04.2006, до якої входять документи на ім`я вказаної особи: посвідчення, рішення, особова картка, автобіографія, доповнення до автобіографії, диплом, декларації про доходи,    копія паспорту, копія військового квитка,    попередження, заява, розпорядження, присяга, розписка, свідоцтва про народження, свідоцтво про підвищення кваліфікації, біографічні довідки, довідки про виплачену заробітну плату і матеріальну допомогу, зобов`язання; 3 записники; довідка про
		прийняті документи для реєстрації спеціального засобу; дозвіл на право зберігання, носіння спеціального засобу травматичної дії; дозвіл на право зберігання, носіння мисливської голодкоствольної рушниці 12 калібру; посвідчення голови районної ради VI скликання ОСОБА_77 ;    посвідчення Комітету по протидії корупції, економічним злочинам та захисту прав громадян; мобільний телефон «Соні» у корпусі білого кольору у якому міститься СІМ-карта оператора мобільного зв`язку ПрАТ "Київстар" з номером НОМЕР_6 ; мисливська голодкоствольна рушниця 12 калібру; набої ударно-травматичної дії для самозахисту 12 калібру "Терен 12 П" у кількості 16 штук; мисливський нарізний карабін калібру 7,62 х 39 ОП АКМС №ЧН001535; спеціальний засіб травматичної дії ПМР-М 9 мм № НОМЕР_7 з магазином, спорядженим 9 патронами;    боєприпаси калібру 7,62 х 39 для нарізної зброї у кількості 248 штук; ніж викидний; ніж-мачете; ніж чорного кольору з дерев`яною ручкою у пластиковому футлярі. 
		Відповідно протоколу огляду (т.№3, а.с.197-204), 27 травня 2015 року були оглянуті: записник, в якому виявлений запис « ОСОБА_78 НОМЕР_8 », відповідно до якого слідчий зазначив, що цей номер використовує ОСОБА_15 ; 2 записника; дозвіл на ім`я ОСОБА_13 на право зберігання, носіння рушниці; дозвіл на ім`я ОСОБА_13 на право зберігання, носіння спецзасобу травматичної дії; довідка; касова квитанція на переказ 59998 грн. 00 коп.; платіжна картка № НОМЕР_9 ; грошові кошти в сумі 2400 грн. 00 коп.; посвідчення комітету по протидії корупції; аркуш паперу з текстом; посвідчення голови Дзержинської районної у місті ради у м. Кривому Розі на ім`я ОСОБА_13 ; мобільний телефон «Самсунг», в якому мається СІМ-крта, за якою закріплений номер НОМЕР_10 . Як зазначено в протоколі у електронній книзі маються номери телефонів: НОМЕР_11 , НОМЕР_8 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 якими, як це зазначено в протоколі, користуються, як це встановлено у ході слідства, відповідно ОСОБА_16 , ОСОБА_79 , ОСОБА_8 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 . В протоколі наведена інформація про надіслані з цього телефону повідомлення: об 11 год. 14 хв. 18 травня 2015 року на номер НОМЕР_12 такого змісту: «справи»; об 11 год. 17 хв. 18 травня 2015 року на номер НОМЕР_12 такого змісту: «Ти в 12.00 будеш чи ні». В протоколі наведена інформація про надіслані на цей телефон повідомлення: 27 та 29 квітня 2015 року з номеру НОМЕР_14 про необхідність розрахуватися; 29 квітня 2014 року два повідомлення з номеру НОМЕР_8 з зазначенням цифр та слів « ОСОБА_16 , ОСОБА_80 »; 16 травня 2015 року з номеру НОМЕР_12 : «В Ваших краях. Наберіть будь ласка, коли можливо подивитися місце. Кирило-ларьки»; 18 травня 2015 року з номеру НОМЕР_11 : «Заїхало 59998»; 18 травня 2015 року з номеру НОМЕР_14 про необхідність зустрітися. 
		Згідно постанови (т.№3, а.с.205), речовими доказами визнані виявлені та вилучені 18 травня 2015 під час обшуку кабінету: записник, квитанція, мобільний телефон. 
		Як вбачається з протоколу (т.№3, а.с.213-219), під час обшуку, проведеного 18 травня 2015 року в період з 17 год. 47 хв. по 18 год. 41 хв. в квартирі АДРЕСА_6 були знайдені та вилучені: паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_13 , які вилучені. 
		Як вбачається з протоколу (т.№3, а.с.227-233), під час обшуку, проведеного 18 травня 2015 року в період з 14 год. 30 хв. по 15 год. 20 хв. в квартирі АДРЕСА_7 були знайдені та вилучені: пластикова банківська платіжна картка № НОМЕР_1 та мобільний телефон «Самсунг». 
		Відповідно протоколу огляду (т.№4, а.с.1-2), 12 серпня 2015 року були оглянуті мобільні телефони, вилучені 18 травня 2015 року під час обшуку в кабінеті ОСОБА_13 та в квартирі АДРЕСА_7 . Як зазначено в протоколі, із застосуванням програмного забезпечення отримані відомості щодо контактів власників телефонного апарату, звіт викладений у файлі, відомості скопійовані на диск, який є додатком до протоколу. 
		Відповідно протоколу огляду (т.№4, а.с.4-28), 20 серпня 2015 року була оглянута інформація, що міститься на оптичному диску для лазерних систем зчитування, отримана в ході огляду 12 серпня 2015 року мобільних телефонів, вилучених 18 травня 2015 року під час обшуку в кабінеті ОСОБА_13 та в квартирі АДРЕСА_7 . Як зазначено в протоколі, на диску мається два файли під назвами: « ОСОБА_81 » та «СамсунгГелаксі». Відповідно до протоколу, інформація на файлі « ОСОБА_82 -А5» розміщена у табличному вигляді, яка, як вбачається з протоколу огляду, міститься на не менш як 946 аркушах, під час огляду слідчий посилався на отриману від працівників ПрАТ «Київстар» інформацію. Як вказано в протоколі, таблиця має такі розділи: «Устаткування/загальна інформація», «Контакти», «Виклики», (вхідні, неприйняті, вихідні виклики, а також набрані номери, «Повідомлення СМС, повідомлення». Як вказано в протоколі, на аркуші № 201 у розділі: "Контакти" містяться відомості щодо абонентського номеру оператора мобільного зв`язку ПрАТ "Київстар" НОМЕР_15 , у мобільному телефоні даний контакт має назву: "Кирило франчайзинг». Як вказано у протоколі, узагальнені відомості щодо вхідних, вихідних з`єднань, а також отриманих, відправлених текстових повідомлень з використанням цього номеру та інших, інформація про які має значення для досудового розслідування, наведена у таблиці, що зазначена у цьому протоколі нижче. Як вказано в протоколі, на аркушах №№ 206 та 207 у розділі: "Контакти" містяться відомості щодо абонентського номеру оператора мобільного зв`язку ПрАТ "Київстар" НОМЕР_16 , у мобільному телефоні даний контакт має назву: "ЛЮБИМАЯ". Як вказано в протоколі, на аркуші № 48 у розділі: "Контакти" містяться відомості щодо абонентського номеру оператора мобільного зв`язку ПрАТ "Київстар" НОМЕР_17 , у мобільному телефоні даний контакт має назву: " ОСОБА_83 ". Далі в протоколі викладена таблиця щодо вихідних та вхідних з`єднань, що здійснювалися з використанням абонентського номеру НОМЕР_5 , а також абонентських номерів НОМЕР_15 та НОМЕР_18 НОМЕР_16 , НОМЕР_17 . Як вказано в протоколі, 16 травня 2015 року отримане СМС-повідомлення з номер «Кирило» такого змісту: «В ваших краях, наберить, будь ласка, коли можливо подивитися місце». Також у протоколі наведені такі СМС-повідомлення: «Як справи», «Я у себе», «Так о 12 будеш чи ні». Відповідно протоколу, за 18 травня 2015 року отримане повідомлення з номеру « ОСОБА_83 » такого змісту «Заїхало 59998» та відправлене СМС-повідомлення на номер « ОСОБА_83 » такого змісту «Ок». Відповідно до протоколу, інформація на файлі « ОСОБА_84 » розміщена у табличному вигляді, яка, як вбачається з протоколу огляду, міститься на не менш як 228 аркушах, під час огляду слідчий посилався на встановлені під час розслідування відомості. Як вказано в протоколі таблиця має такі розділи: : «Устаткування/загальна інформація», «Контакти», «Виклики», (вхідні, неприйняті, вихідні виклики, а також набрані номери, «Повідомлення СМС, повідомлення». Як вказано в протоколі, на аркуші № 7 у розділі: "Контакти" містяться відомості щодо абонентського номеру оператора мобільного зв`язку ПрАТ "Київстар" НОМЕР_5 , у мобільному телефоні даний контакт має назву: «Голова». Відповідно до протоколу, на аркуші № 15 у розділі: "Контакти" містяться відомості щодо абонентського номеру оператора мобільного зв`язку ПрАТ "Київстар" НОМЕР_16 , у мобільному телефоні даний контакт має назву: « ОСОБА_85 ». Далі в протоколі викладена таблиця з відображення дати, часу та тривалості зв`язку.
		Відповідно протоколу огляду (т.№4, а.с.29-30), 20 серпня 2015 року була оглянута пластикова банківська платіжна картка № НОМЕР_1 , вилучена під час обшуку 18 травня 2015 року в квартирі АДРЕСА_7 . 
		Відповідно протоколу огляду (т.№4, а.с.31-33), 22 травня 2015 року був оглянутий наданий ОСОБА_8 мобільний телефон «Престижіо», в якому мається СІМ-карта, за якою закріплені номери НОМЕР_12 та НОМЕР_19 . В протоколі наведена інформація про надіслане з цього телефону на номер НОМЕР_10 повідомлення 16 травня 2015 року: «В Ваших краях. Наберіть будь ласка, коли можливо подивитися місце. Кирило-ларьки». В протоколі наведена інформація, про надіслані на цей номер з номеру НОМЕР_8  повідомлення такого змісту: о 10 год. 54 хв. 29 квітня 2015 року « НОМЕР_20 ОСОБА_38 »; о 18 год. 01 хв. 16 травня 2015 року « НОМЕР_1 ОСОБА_16 »; об 11 год. 17 хв., об 11 год. 27 хв. 18 травня 2015 року з номеру НОМЕР_10 : Як справи», «Я у себе», «Ти в 12.00 будеш чи ні». В протоколі наведена інформація про вхідні дзвінки на цей телефон 18 травня 2015 року з номеру НОМЕР_10 та вихідні дзвінки з цього телефону на номер НОМЕР_10 . 
		Згідно постанови (т.№4, а.с.36), речовими доказами визнані виявлені та вилучені 18 травня 2015 року під час обшуку в квартирі АДРЕСА_7 пластикова картка та мобільний телефон, а також мобільний телефон, виданий ОСОБА_8 . 
		Як вбачається з протоколу, 22 травня 2015 року ОСОБА_8 були видані декларації на розміщення об`єкту бізнесу від 18 травня 2015 року №327 ДЗ та №328 ДЗ.
		Відповідно протоколу огляду (т.№4, а.с.39-40), 10 серпня 2015 року були оглянуті надані ОСОБА_8 декларації на розміщення об`єкту бізнесу від 18 травня 2015 року №327 ДЗ та №328 ДЗ. Як встановлено в деклараціях, зазначений як суб`єкт господарювання ФОП ОСОБА_86 , в графі «завірено» мається підпис ОСОБА_13 , та мається відтиск печатки «Виконавчий комітет Дзержинської районної у місті ради». Як вказано в протоколі, в декларації №327 ДЗ в графі «Спеціалізація об`єкта» зазначено: «Роздрібна торгівля продукцією власного виробництва та безалкогольними напоями». Як вказано в протоколі, в декларації №328 ДЗ в графі «Відомості про об`єкт бізнесу» зазначено: «Роздрібна торгівля продукцією власного виробництва та безалкогольними напоями». В декларації №327 ДЗ в графі відомості про об`єкт бізнесу зазначено: «Роздрібна торгівля продукцією власного виробництва та безалкогольними напоями». 
		Згідно постанови (т.№4, а.с.41-42), речовими доказами визнані декларації №327 ДЗ та №328 ДЗ. 
		Як вбачається з посадової інструкції (т.№4, а.с.139-141), нею визначені завдання та обов`язки головного спеціаліста відділу розвитку підприємництва виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради. Як зазначено п. 1.2 зазначеної інструкції, вказана посадова особа підпорядковується безпосередньо завідувачу відділу розвитку підприємництва. Відповідно до п. 2.13. цієї інструкції вказана посадова особа здійснює облік виданих декларацій на розміщення тимчасових об`єктів сезонної торгівлі та об`єктів сфери послуг, в тому числі в електронному реєстрі. Як передбачено п. 2.18. цієї інструкції, вказана посадова особа несе персональну відповідальність за законність, достовірність та правильність оформлення документів. 
		Згідно до висновку експерта від 12 червня 2015 року (т.№4, а.с.164-174) визначено, чи являються вогнепальною зброєю вилучені під час обшуку 18 травня 2015 року карабін, пістолет, рушниця, чи є бойовими припасами вилучені під час обшуку 18 травня 2015 року предмети, схожі на патрони. 
		Відповідно до висновку експерта від 26 травня 2015 року (т.№4, а.с.179-183), визначено чи являються холодною зброєю вилучені під час обшуку 18 травня 2015 року мачете та два ножі. 
		Як вбачається з протоколу (т.№4, а.с.184-200), були отримані зразки підпису ОСОБА_13 . 
		Згідно протоколу тимчасового доступу (т. №4, а.с.213-219), в виконкомі Дзержинської районної ради м. Кривого Рогу вилучені 18 декларацій про розміщення об`єктів бізнесу за 2014-2015 роки. 
		Відповідно до висновку експерта (т.№4, а.с.221-226) підпис, розміщений в графі: «Декларацію завірено» біля рукописних слів: «Голова Дзержинської районної у місті ради ОСОБА_13 » у декларації на розміщення об`єкта бізнесу від 18 травня 2015 року №327 ДЗ виконаний ОСОБА_13 ; підпис, розміщений в графі: «Декларацію завірено» біля рукописних слів: «Голова Дзержинської районної у місті ради ОСОБА_13 » у декларації на розміщення об`єкта бізнесу від 18 травня 2015 року №328 ДЗ виконаний ОСОБА_13 . 
		Як вбачається з протоколу тимчасового доступу (т. №4, а.с.233-236), в ПрАТ «Київстар» вилучений оптичний диск з інформацією про абонентів з телефонними номерами НОМЕР_10 , НОМЕР_12 , НОМЕР_19 , НОМЕР_8 , НОМЕР_11 . 
		Як вказано в протоколі огляду (т.№4, а.с.237-242), встановлені відомості про телефонні дзвінки з номеру НОМЕР_10 , телефонні дзвінки на цей номер, відправлення з цього номеру та отримання на цей номер СМС-повідомлень. Згідно постанови (т.№4, а.с.244-245), речовим доказом визнаний оптичний диск, вилучений в ПрАТ «Київстар».
		Як вбачається з протоколу тимчасового доступу (т. №5, а.с.10-13), в ПАТ «ПриватБанк» вилучена інформація про рух коштів по банківському рахунку, який обслуговується за допомогою пластикової картки НОМЕР_1 за період з 6 травня 2015 року по 18 травня 2015 року. 
		Згідно інформації (т.№5, а.с.14), о 12 год. 02 хв. 18 травня 2015 року здійснено поповнення карти на суму 59998 грн. 00 коп. готівкою у відділенні «Центральне» в м. Кривому Розі, вул. Костенка, 21; о 17 год. 01 хв. 18 травня 2015 року здійснено видачу готівки у сумі 59400 грн. 00 коп. 
		Як вбачається з протоколу огляду (т.№5, а.с.15), під час огляду аркушу паперу, отриманого під час тимчасового доступу, встановлено, що на цьому папері у верхній частині надруковано: « ОСОБА_87 », а також інформація про те, що о 12 год. 02 хв. 18 травня 2015 року на карту надійшли гроші у сумі 59998 грн. 00 коп. готівкою у відділенні «Центральне» в м. Кривому Розі, вул. Костенка, 21. 
		Згідно постанови (т.№5, а.с.16-17), речовим доказом визнаний аркуш з інформацією, вилучений в ПАТ «ПриватБанк». 
		Як вбачається з протоколу тимчасового доступу (т. №5, а.с.27-29), в ПАТ «ПриватБанк» нічого не вилучено. 
		Відповідно до рапорту зазначені місця, де ОСОБА_13 може зберігати документи, носії інформації, коштовні речі та гроші (т.№5, а.с.31). 
		Згідно рапорту зазначені відомості про ОСОБА_13 можуть зберігати документи, носії інформації, коштовні речі та гроші (т.№5, а.с.32). 
		Відповідно до рапорту зазначений автомобіль, який ОСОБА_13 використовує в службових та власних цілях (т.№5, а.с.33). 
		Як вбачається з повідомлення, визначені відомості про використання автомобіля (т.№5, а.с.34). 
		Згідно рапорту зазначені відомості про службовий кабінет ОСОБА_13 (т.№5, а.с.35). 
		Відповідно до креслень, фотокарток, анкети, в них визначені відомості про приміщення виконкому Дзержинської районної у місті ради та ОСОБА_13 (т.№5, а.с.36-45). 
		Як вбачається з розпорядження та розподілу обов`язків, в них визначені відомості про обов`язки ОСОБА_13 (т.№5, а.с.46-54). 
		Відповідно до рапортів (т.№5, а.с.62,63) не встановлено, яким чином в службовому кабінеті ОСОБА_13 з`явилася сумка з бойовими набоями, хто був присутнім 16 травня 2015 року в службовому кабінеті ОСОБА_13  (т.№5, а.с.62, 63). 
		Як вбачається з повідомлення за ОСОБА_13 зареєстровані мисливська рушниця, карабін, пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовими метальними снарядами (т.№5, а.с.66). 
		Відповідно до повідомлення (т.№5, а.с.75-76), ОСОБА_8 до Дзержинської районної у місті ради та її виконкому, заява та інші документи для отримання декларації на розміщення об`єкта бізнесу не надавалися. У відділі розвитку підприємництва виконкому районної у місті ради облік виданих декларацій на розміщення тимчасових об`єктів сезонної торгівлі, об`єктів сфери послуг здійснює головний спеціаліст відділу розвитку підприємництва ОСОБА_55 , відповідно до посадової інструкції. Також зазначено, що у зв`язку з відсутністю відповідних документів у ОСОБА_8 головним спеціалістом відділу розвитку підприємництва ОСОБА_88 , було надано усну консультацію щодо отримання декларації про розміщення об`єкту торгівлі під час проведення масових заходів. Процедура надання суб`єктам господарювання декларації про розміщення об`єкта торгівлі регламентується рішенням Криворізької міської ради від 30.12.2010 № 126 "Про формування електронних інформаційних ресурсів - переліків об`єктів бізнесу", яким визначено порядок та механізм видачі означених декларацій. Декларація завіряється уповноваженою посадовою особою виконкому районної у місті ради печаткою із зазначенням дати. Видача декларації або відмова в її видачі здійснюється у місці реєстрації протягом двох робочих днів. Рішенням Дзержинської районної у місті ради від 19.08.2011 № 65 "Про надання голові районної у місті ради права від імені районної у місті ради залучати підприємства, установи організації до участі в комплексному соціально-економічному розвитку району" надано право голові районної у місті ради від імені районної у місті ради залучати підприємства, установи організації до участі в комплексному соціально-економічному розвитку району (копія додається). 
		Згідно рішення виконкому Дзержинської районної у місті ради №251 від 19 червня 2013 року (т.№5, а.с.80), затверджений «Регламент виконкому», рішення виконкому від 19 вересня 2012 року №472, від 16 січня 2013 року №24, стосовно затвердження «Регламенту» та внесення в нього змін визнані такими, що втратили чинність. 
		Як вбачається з п.71.1 «Регламенту виконкому Дзержинської районної у місті ради» (т.№5, а.с.81-110), контроль та перевірка виконання документів законодавчої і виконавчої влади, актів районної у місті ради покладається на загальний і організаційний відділи. Як встановлено п.п.8.2.1., 8.2.2. вказаного Регламенту, гербова печатка районної у місті ради зберігається у голови районної у місті ради, на документах, що стосуються права громадян і юридичних осіб, підпис посадової особи скріплюється гербовою печаткою. Згідно п.8.2.3 Регламенту відбиток печатки, на якій зазначено найменування установи або її структурного підрозділу(без зображення гербу), ставиться також на примірниках розпорядчих документів у разі їх розсилання.
		Згідно рішень виконкому Дзержинської районної у місті ради №230 від 18 червня 2014 року та №357 від 17 вересня 2014 року з додатком (т.№5, а.с.111-114, 115-124), внесені зміни до «Регламенту виконкому». Відповідно до п. 14.2. зміненого «Регламенту», організацію роботи по наданню послуг у виконкомі районної у місті ради здійснює сектор загального відділу. 
		Згідно рішення виконкому Дзержинської районної у місті ради №5 від 10 грудня 2010 року (т.№5, а.с.125), затверджений «Регламент виконкому». 
		Як вбачається з «Регламенту виконкому Дзержинської районної у місті ради», затвердженого 10 грудня 2010 року (т.№5, а.с.126-145), він регулює порядок роботи виконкому. 
		Відповідно до рішень виконкому Дзержинської районної у місті ради №114 від 27 січня 2012 року та №281 від 29 травня 2014 року (т.№5, а.с.146, 147-148), внесені зміни до «Регламенту виконкому», затвердженого 10 грудня 2010 року. 
		Згідно рішення виконкому Дзержинської районної у місті ради №65 від 19 серпня 2011 року (т.№5, а.с.149), голові виконкому ОСОБА_13 надано право залучати підприємства, установи, організації до вирішення питань комплексного соціально-економічного розвитку району з подальшим інформуванням депутатів на пленарних засіданнях. 
		Як вбачається з розпорядження виконкому Дзержинської районної у місті ради №35-р від 2 березня 2015 року (т.№5, а.с.152), затверджений «Розподіл обов`язків між головою районної у місті ради, заступниками голови районної у місті ради та керуючим справами». Вказаним розпорядженням визнано таким, що втратило чинність розпорядження виконкому Дзержинської районної у місті ради №74-р від 25 квітня 2013 року про «Розподіл обов`язків між головою районної у місті ради, заступниками голови районної у місті ради та керуючим справами». 
		Відповідно до п.7 «Розподілу обов`язків між головою районної у місті ради, заступниками голови районної у місті ради та керуючим справами», затвердженого 2 березня 2015 року (т.№5, а.с.153-160), голова районної у місті ради ОСОБА_13 представляє раду у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами. Як передбачено п. 12 вказаного «Розподілу», ОСОБА_13 організовує роботу по розгляду звернень громадян, веде особистий прийом громадян. Відповідно до п.14 цього «Розподілу», ОСОБА_13 вирішує інші питання, доручені йому радою. Як встановлено п. 16 вказаного «Розподілу», ОСОБА_13 здійснює керівництво виконавчим комітетом ради. Відповідно до п.10 зазначеного «Розподілу», заступник голови районної у місті ради ОСОБА_89 забезпечує організацію виконання заходів з питань розвитку підприємництва. Як передбачено п. 18 цього «Розподілу», ОСОБА_89 забезпечує організацію виконання закону України «Про засади держаної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Відповідно до п. 23 зазначеного «Розподілу», ОСОБА_89 спрямовує і контролює роботу відділів економіки та промисловості, розвитку підприємництва. Керуючий справами виконкому ОСОБА_90 забезпечує дотримання вимог діючого законодавства в діяльності виконавчих органів ради. 
		Як вбачається з розпорядження виконкому Дзержинської районної у місті ради №74-р від 25 квітня 2013 року (т.№5, а.с.161), затверджений «Розподіл обов`язків між головою районної у місті ради, заступниками голови районної у місті ради та керуючим справами». 
		Відповідно до «Розподілу обов`язків між головою районної у місті ради, заступниками голови районної у місті ради та керуючим справами», затвердженого 25 квітня 2013 року (т.№5, а.с.162-169), визначені обов`язки посадових осіб виконкому. 
		Згідно п.2 Рішення Криворізької міської ради №126 від 30 грудня 2010 року (т.№5, а.с.170-171), електронний перелік об`єктів бізнесу формується на підставі добровільних повідомлень суб`єктів господарювання про підвідомчі їм об`єкти з отримання декларацій про їх розміщення: зокрема торгівлі (стаціонарних), в управління розвитку підприємництва виконкому міської ради через єдиний дозвільний центр м. Кривого Рогу; сфери послуг, малих архітектурних форм, пов`язаних з продажем товарів  у виконкомах районних у місті рад в службах «єдиного вікна». Пунктом 4 вказаного рішення запропоновано державним податковим інспекціям у місті Кривому Розі ураховувати зміст електронних переліків об`єктів бізнесу при видачі суб`єктам господарювання документів щодо сплати місцевих податків та зборів, визначених Податковим кодексом України. Як зазначено в цьому рішенні, його метою є забезпечення реалізації державної політики з питань створення, використання та розвитку електронних інформаційних ресурсів, формування міського електронного ресурсу об`єктів бізнесу, підтримки в актуальному стані сайту «Криворізький ресурсний центр», широкої інформованості споживачів про провадження підприємницької діяльності в об`єктах торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг та з виробництва продуктів харчування, малих архітектурних форм, виявлення резервів подальшого розвитку підприємництва. 
		Відповідно до «Рекомендацій щодо формування електронних інформаційних ресурсів  переліків об`єктів бізнесу» (т.№5, а.с. 172-173), який є додатком до Рішення Криворізької міської ради №126 від 30 грудня 2010 року, суб`єкти, які мають намір отримати декларацію про розміщення підвідомчих ним об`єктів бізнесу, звертаються до служби «єдиного вікна» виконкомів районних у місті рад (сфери послуг, малих архітектурних форм) шляхом заповнення бланку декларації у двох примірниках. Оформлення декларації включає в себе повідомлення про зовнішній вигляд об`єкта, інформування про його належність, режим роботи, зручності для мало мобільних груп населення. Представники органів місцевого самоврядування, які оформлюють декларацію, за методом оперативного реагування підтверджують достовірність наданих відомостей відповідними міськими службами або вивчення стану об`єкта з наданням консультативної допомоги. У разі відсутності зауважень, декларація завіряється уповноваженими посадовими особами управління розвитку підприємництва виконкому районної у місті ради печаткою із визначенням дати. Видача декларації або відмова у її видачі здійснюється у місці реєстрації протягом двох робочих днів. Підставою для відмови є надання суб`єктом господарювання недостовірної інформації про об`єкт. 
		Згідно Рішення Криворізької міської ради №2755 від 25 червня 2014 року (т.№5, а.с.175-176), внесені зміни у Рішення Криворізької міської ради №126 від 30 грудня 2010 року. 
		Як вбачається з копій особових карток, довідок, диплома, повідомлення, заяв, сертифіката, рецензії, характеристик, подань, автобіографій, наказів, паспорту, декларацій, військового квитка, послужної картки, свідоцтв, розписки, присяги, довідок, рішень, зобов`язання (т.№6, а.с.15-60), рішенням Дзержинської районної у місті Кривому Розі ради 12 листопада 2010 року, ОСОБА_13 обрано головою вказаного органу місцевого самоврядування, 24 лютого 2012 року йому присвоєно з 6 квітня 2012 року 5 (п`ятий) ранг посадової особи місцевого самоврядування у межах третьої категорії посад.
		Як зазначено в протоколі (т.№6, а.с. 68-83), він складений за результатами застосування технічного засобу на підставі ухвали апеляційного суду м. Києва №01-1777т. від 3 березня 2015 року з метою попередження протиправної діяльності громадянина ОСОБА_13 . Як зазначено в протоколі, в стенограмі з носія інформації інв. №122 викладена розмова російською мовою, яка мала місце близько 17 год. 00 хв. при зустрічі 29 квітня 2015 року ОСОБА_8 та ОСОБА_13  в службовому кабінеті останнього. Відповідно до протоколу, на записах ОСОБА_13 запитує ОСОБА_8 , що той хоче поставити, просить показати як буде виглядати, вказані особи обговорюють місце та деталі розташування двох ларьків. Далі ОСОБА_13 зазначає, що необхідно обговорити питання з начальником райвно та зазначає, що буде на роботі 5-6 числа, далі знов обговорюють деталі розміщення, електропостачання, витрат можливий заробіток ОСОБА_8 . Далі ОСОБА_13 запитує ім`я ОСОБА_8 , останній називає: « ОСОБА_44 ». Далі, як зазначено в протоколі, ОСОБА_13 запитує ОСОБА_8 : «Що ти можеш допомагати району, не мені, району, реально кажи.» ОСОБА_8 відповідає: «Ну, в мене компаньйон, ну ось, ось цим все займається, то в принципі, я не знаю які там цифри, але ми з ним так приблизно розмовляли, то він мені приблизно назвав цифри в районі двох тисяч у.о. за кожне місце, я думаю.» ОСОБА_13 каже, як це зазначено в протоколі: «Ти бажаєш сказати, можеш за два місця принести чотири тисячі доларів, ти це хочеш сказати?». ОСОБА_8 відповідає: «Ну так, так, так. Або краще кожний місяць , мені здається краще разово тому що». Далі ОСОБА_13 каже: «Почекай, коли ти можеш, в тебе сьогодні є?», ОСОБА_8 відповідає: «Ну я так швидко не готовий, але скільки, він в мене просто Дніпропетровський, ну тобто на шосте число буде готовий». ОСОБА_13 каже: «Дивись», ОСОБА_8 каже: «Може і сьогодні, поки він на картку скинути, зняти, там свої нюанси». Далі ОСОБА_13 попереджає, щоб про цю розмову ніхто не знав, запитує, чи не «засланий козачок», розповідає, що його намагалися заарештувати. Далі ОСОБА_13 запитує: «Скільки осіб будуть знати, про те, що допоміг району», ОСОБА_8 відповідає: «Ну ось ми втрьох, ми можемо, дивиться, щоб не було ніяких питань, можу припустимо через Карена, якщо Ви його знаєте». Далі ОСОБА_13 каже: « ОСОБА_91 це дуже добродушна людина, хороший компаньйон, хороший знайомий, більш нічого, далі я тобі допоможу, я тобі допоможу. Значить скільки можеш реально сьогодні, ось дивись це 93 тисячі, мені потрібно, мені потрібно, якщо ти в ідеалі сьогодні загониш, я тобі номер картки скажу», ОСОБА_8 відповідає: «Угу», ОСОБА_13 каже: «Валюта в гривнях, я скажу спасибі», ОСОБА_8 відповідає: «Угу». Далі ОСОБА_13 каже: «Якщо ти можеш, для мене це гірший варіант, в мене просто дуже багато дір, щоб ти розумів в районі, багато дір, мені аж не звідки, щоб ти розумів я хочу зробити бюст. Ти криворожанин взагалі?», ОСОБА_8 відповідає: «Звісно», ОСОБА_13 каже: «Ось ОСОБА_92 загинув, генерала якому посмертно дали», ОСОБА_8 відповідає: «Угу». Далі ОСОБА_13 розповідає, що бажає встановити два бюста, що один бюст буде коштувати 70000 грн., що це робота скульптора, бетон і все інше, що таких моментів в нього багато». Далі ОСОБА_13 розповідає про необхідність ремонту лікарні №7, будинку піонерів та каже: «І ось таких проблем в мене дуже багато, тому я запитую, мені не потрібно, я не бідна людина, щоб ти розумів». ОСОБА_8 відповідає: «Та ні, я розумію». Далі, згідно протоколу, ОСОБА_13 каже: «Я може не олігарх, але я не бідна людина, я не завжди був головою району, щоб ти знав, але ось так помаленьку, мені потрібно питання закрити. Мені потрібно за місяць закрити питання кровлі і зробити міжпанельні шви, плюс пам`ятник, тобто я завжди прошу у людей за це. Мало що, виникне питання, що постане питання, що ти дійсно закриєш ці питання, то поїдеш д Сєверодонецьку разом відкривати пам`ятники, тому що про мене пишуть і інші офіційні особи присутні, зазвичай папа відкриває або хтось там, тобто ось так в двох словах», ОСОБА_8 відповідає: «Угу». Далі ОСОБА_13 каже: «Тому для таких речей я завжди займаю на 17 мільйонах перестав записувати, є такий зошит, якщо спросять, що зробив в районі за вісім років, то я записую, якщо б крутив гроші, то вартувало б стільки. Тому коли люди приходять та кажуть: ОСОБА_93 , допоможи тому що ми хочемо того та того», я завжди задаю такі питання, але якщо стане питання що їхати та відкривати або що, я ніколи не брешу, поїдеш відкривати, якщо я покрию за ці гроші покрівлю, значить будеш зі мною на покрівлі їздити. Якщо я тобі скажу, що потрібно пам`ятник відкривати, значить поїдеш пам`ятник відкривати. Якщо скажу про те, що це Будинок піонерів, значить підеш на будівництво за мною кожний день». Далі, як зазначено в протоколі, ОСОБА_13 показує ОСОБА_8 телефон та каже: «Ось такий бюст. Це тільки частина, пам`ятник робити дуже важко, ось ця 70000 тисяч, це робота скульптора та матеріали». Далі ОСОБА_13 каже: «Це такий бетон ну, дуже сильний. Тому тобі задаю питання, якщо ти можеш допомогти, я тобі допоможу», ОСОБА_8 каже: «Ні, ну я б ось на це 2 тисячі не пожалкував би». Далі ОСОБА_13 каже, що ОСОБА_8 проста людина, запитує щоб не сталося так, що потім відмовилися, а його вилають. Далі, як зазначено в протоколі, ОСОБА_13 просить здзвонитися, та повідомити, скільки сьогодні можливо «загнати» на картку та каже, що за любу суму буде вдячний. Далі ОСОБА_13 радить подзвонити з туалету, ОСОБА_8 проходить до кімнати відпочинку. Далі ОСОБА_8 запитує: «А нічого там не можливо трішки дешевше?», пропонує 70000, ОСОБА_13 відповідає: «Добре, домовилися?». Далі ОСОБА_8 каже: «Одне мені сьогодні десятку відправляють», на питання ОСОБА_13 чи зможе завтра, відповідає що буде старатися, але самий кращій варіант  це коли ОСОБА_13 повернеться. ОСОБА_13 відповідає, що краще завтра, найгірше післязавтра. Далі, як вказано в протоколі, ОСОБА_13 дзвонить ОСОБА_94 та просить надіслати номер кредитної картки, бажано не її. Далі ОСОБА_13 та ОСОБА_8 розмовляють про бізнес, про торгівлю. Далі ОСОБА_13 називає ОСОБА_8 номер та ім`я « ОСОБА_16 » та каже «Краще б за все, щоб завтра прийшли, ну додав би 60 туди ж, я буду знати про них. Я повернуся, пройдемося та подивимося», обіцяє допомагати, називає свій номер телефону НОМЕР_10 . 
		Як зазначено в протоколі (т.№6, а.с. 84-86), він складений по ОРС №2/15, заведеної відносно ОСОБА_13 за результатами здійсненого на підставі ухвали апеляційного суду м. Києва №01-1776т. від 3 березня 2015 року зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж  мобільного телефону НОМЕР_21 , який проводився з 23 березня 2015 року по 30 квітня 2015 року. Як зазначено в протоколі, на носії інформації , інв. №121т виявлено, що 29 квітня 2015 року ОСОБА_41 подзвонив ОСОБА_94 та попросив скинути картку, не свою, кредитну, на що ОСОБА_95 дала згоду, після чого з номеру НОМЕР_8 були отримані СМС-повідомлення: « НОМЕР_1 », « НОМЕР_22 ». Далі наводиться розмова з абонентів телефонних номерів НОМЕР_8 та НОМЕР_12 про те, що відправлять завтра десятку, а 5-6 залишок та про встановлення ларьків в Довгинцівському районі. Далі в протоколі наведений текст СМС-повідомлення: «0986999138… ОСОБА_44 ». Як зазначено в протоколі, 30 квітня 2015 року ОСОБА_41 подзвонив ОСОБА_96 та попросив зв`язатися з ОСОБА_97 з приводу передачі грошей ОСОБА_98 . Далі наводиться розмова між ОСОБА_99 та ОСОБА_100 про те, що гроші перераховані. Зокрема ОСОБА_44 каже: «Гроші я перерахував, там ОСОБА_101 отримувач, ну, а Ви отримали десятку чи ні, подзвоніть, щоб я не турбувався». 
		Як зазначено в протоколі (т.№6, а.с. 122-128), він складений по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР №42015000000000836 від 6 травня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України за результатами здійсненої на підставі ухвали апеляційного суду м. Києва №01-4868т/НСД від 7 травня 2015 року негласної слідчої дії з аудіо, відео контролю особи, а саме голови Дзержинської районної у місті ради ОСОБА_13 . Як зазначено в протоколі, перед проведенням зазначених заходів ОСОБА_8 оздоблено пристроєм аудіо, відео фіксації, що здійснюють запис аудіо, відео інформації на матеріальний носій інформації «SD Card 292 т.». Як зазначено в протоколі, на цьому пристрої виявлено, що 16 травня 2015 року близько 13 години ОСОБА_8 зайшов в кабінет ОСОБА_13 , де відбулася розмова. Як зазначено в протоколі, ОСОБА_13 каже: «начальнику райвно я вже все сказав, він тебе чекає, в понеділок, якщо ти будеш тут годину на 12, я скажу Горбу сюди прийти, я тобі дам його в руки і ти поїдеш в райвно, офіційно укладеш договір, те се, п`яте-десяте. Далі розмова йде про те, щоб подивитися в парку. Далі ОСОБА_8 запитує: «якщо чесно думав вже, а ось ці картки?», на що ОСОБА_13 відповідає: «Та то це я виписую, я тобі дам для «мусорів». Це я можу тобі зараз наперед їх надати. Ось зараз та вибрав місце, я тобі наперед дав картку, можеш їхати до Дніпропетровська і показувати, ось ОСОБА_91 підписав, це «фігня» повна. Так що я можу тобі у понеділок ці картки і надати». ОСОБА_8 каже: «Ну давайте ті». ОСОБА_13 каже: «Мені потрібно, щоб ти 60000 закрив, вони мене давлять, я бюст не можу зробити», ОСОБА_8 відповідає: «Ну в понеділок тільки». Далі, як зазначено в протоколі, ОСОБА_13 запитує: «Він закриє?», ОСОБА_8 відповідає: «Ну мені в понеділок на картку перекинуть і в принципі я можу відразу Вам». Далі ОСОБА_13 каже: «Тому що мене давлять, мені потрібно у Сєверодонецьку бюст відкривати, а його ще не почав». Далі ОСОБА_13 розповідає про бажання мерів встановити пам`ятник, та про заслуги ОСОБА_21 . ОСОБА_8 відповідає: «Ну тільки в понеділок, ну давайте зараз поїдемо подивимося і в понеділок закриємо питання». ОСОБА_13 каже: «Значить, що ми робимо, щоб я з тобою не світився, щоб мене в тюрму не посадили, за мною ганяється пів України, що прийняти, саме конкретна задача мене, всі сидять нічого не роблять, а ти мов постійно щось робиш, тому тебе є за що прийняти» і далі розповідає про те, що був попередженим. Далі розмова стосується питань перевірок. Далі, як зазначено в протоколі, ОСОБА_13 та ОСОБА_8 домовляються як останній визначиться з місцем та як про це повідомить ОСОБА_13 , обговорюють питання про заняття бізнесом, пов`язаним з торгівлею. Далі ОСОБА_13 каже: «Мені потрібно бюст зробити, мене поб`ють». Далі знов обговорюють питання з приводу розміщення ларьків в Довгинцівському районі. Далі ОСОБА_13 каже: «Ти в мене о 12 годині, я дам тобі дозвіл, я дам тобі відразу дві карти, мені потрібно бюст зробити, я зараз тобі бюст покажу, це 70000» і розповідає про характеристики бюста. Далі ОСОБА_8 каже: «Так, а давайте я Вам продиктую поки на картку дані або як краще?», на що ОСОБА_13 відповідає: «То ти, коли прийдеш, спустишся, людині все продиктуєш, вона заповніть, занесе мені, я підпишу, печатку поставлю». Далі знов обговорюють питання встановлення ларьків, ОСОБА_13 каже: «І в понеділок ти в мене, я хочу 4 червня уїхати у відпустку, днів на 20, я повинен бути спокійним, що коли повернусь, що ОСОБА_102 , прізвище скульптора, що він її закінчить». ОСОБА_8 відповідає: «Добре», ОСОБА_13 каже: «Мені ще в Сєверодонецьк їхати місце дивитися, щоб зрозуміти що як, ось це для мене головне, щоб я був спокійним», ОСОБА_8 відповідає: «Ну в понеділок на 12». Після цього, як зазначено в протоколі, ОСОБА_8 входить та повертається до кабінету через 40 хвилин. Як зазначено в протоколі, ОСОБА_8 та ОСОБА_13 обговорюють питання пов`язані з електропостачанням, про кількість пунктів торгівлі, їх якість, під час якої ОСОБА_8 каже: «В понеділок тоді я у вас», ОСОБА_13 відповідає: «Виріши завчасно всі питання, щоб я був спокійний за цей пам`ятник, добре?», після чого ОСОБА_8 каже: «Я зрозумів, так як мені?», ОСОБА_13 відповідає: «Ти о 12 приходиш, я тобі даю картки, годуй населення нормальною їжею». Також, як вказано в протоколі, ОСОБА_13 каже: «В понеділок ти в мене», ОСОБА_8 відповідає: «Добре», ОСОБА_13 каже: «Все готуйся, тому що я повинен бути спокійним», ОСОБА_8 каже: «Все щасливо, я тоді наберу, а там вже», ОСОБА_13 відповідає: « Я тебе о 12 жду», ОСОБА_8 каже: «Добре, добре». Далі, як вказано в протоколі, ОСОБА_8 виходить з кабінету.
		Як зазначено в протоколі (т.№6, а.с. 129-134), він складений по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР №42015000000000836 від 6 травня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України за результатами здійсненої на підставі ухвали апеляційного суду м. Києва №01-4868т/НСД від 7 травня 2015 року негласної слідчої дії з аудіо, відео контролю особи, а саме голови Дзержинської районної у місті ради ОСОБА_13 . Як зазначено в протоколі, на носії інформації виявлено, що 18 травня 2015 року в 12-00 год. ОСОБА_8 поклав гроші на рахунок ОСОБА_16 в сумі 60000 грн. Далі, як зазначено в протоколі, о 12 год. 15 хв. ОСОБА_8 зайшов до службового кабінету ОСОБА_13 , де в присутності особи, зазначеної як «Сева», ОСОБА_13 каже ОСОБА_8 : «Це директор парку, куди ти просишся із своїми хазяйвами. Значить напишеш йому листа, він тобі все скаже і паралельно здаси йому всі документи офіційно на 5 кв. м., скільки в тебе, будка красива», на що ОСОБА_8 відповідає: «9 квадратів». Далі ОСОБА_13 розповідає про те, що підписати договір, що до ОСОБА_8 придиратися, «доїти» не будуть., на що ОСОБА_8 відповідає: «Не питання». Далі ОСОБА_103 каже про те, що ОСОБА_8 та Сева зможуть домовитися, що в житті потрібно враховувати державні, регіональні, обласні, партійні і в тому числі особисті у Севи, який не бідна людина, що остання може звернутися за допомогою, так як не вистачає бюджету, за бензином, фарбою, що також може звернутися за допомогою начальник райвно. ОСОБА_8 відповідає: «Я зрозумів, телефонами обміняємося». Далі ОСОБА_103 каже ОСОБА_8 , що повбирає з парку, парк буде красивим, а якщо ОСОБА_8 буде з Севою, то ОСОБА_8 залишиться, тому що те, що той ставить смачне з документами та красиве, що ОСОБА_8 легкий та мобільній. Також ОСОБА_13 каже ОСОБА_8 , що якщо буде дружити з Севою, то на протязі 5 років в м. Кривому Розі ніхто не потрібен, тому, що в гарному сенсі слова  хазяйва це ті люди, які в місті визначають все, якщо ОСОБА_8 не підведе якістю, якщо поряд завжди чисто, якщо виконує громадське навантаження. Далі, як зазначено в протоколі, до кабінету заходить особа, зазначена як « ОСОБА_104 », якому ОСОБА_103 каже: «Заходь, ти мені потрібен». Далі ОСОБА_13 знайомить особу, яка зайшла, називаючи її начальником райвно та ОСОБА_8 та нагадує, що просив подивитися та поставити на льодовій, укласти офіційний договір. Також каже, що за такі знайомства, з начальником райвно, беруть гроші, а він цього не робить. Також каже, що не буде потреби платити хабарі. Далі ОСОБА_13 каже, що ОСОБА_8 приємно допомагати, так як він красивий і це потрібно зробити. Далі обговорюють питання про встановлення. Далі ОСОБА_13 каже, що необхідно оформити дві декларації, які він підпише. Далі, як зазначено в протоколі, ОСОБА_8 пішов до іншого приміщення та повернувся до кабінету ОСОБА_13 , де передав заповнені документи та квитанцію про перерахування коштів. При цьому, як зазначено в протоколі, ОСОБА_13 каже: «Все допоможемо, я там все знаю, все що ти зробив, значить, дивись став йди печатку», на що ОСОБА_8 запитує: «Угу, це в якому кабінеті печатка?», ОСОБА_13 каже: «Спускаєшся на перший поверх, зараз тебе ОСОБА_105 забере, він зайде всі печатки поставить та перепустку». ОСОБА_8 запитує: «Мені потім до Вас піднятися?», ОСОБА_13 каже: «Коли та бажаєш ставити, ти повинен з хлопцями розмовляти, коли бажаєш ставити». Далі ОСОБА_13 каже особі, яка зазначена як ОСОБА_104 : «Ось хлопець, обміняйтесь телефонами», ОСОБА_8 каже: «мені потрібно». Далі, як вказано в протоколі, ОСОБА_106 каже: «Так я йому картки підписав, візьмеш його зараз, зайдеш на перший поверх, перший кабінет, мокру печатку постав йому». Далі, як зазначено в протоколі, ОСОБА_106 називає номер телефону, ОСОБА_106 , ОСОБА_8 та ОСОБА_104 обговорюють місце та час зустрічі. Як зазначено в протоколі, далі ОСОБА_8 виходить з кабінету ОСОБА_13 , проходить та ставить печатку та виходить з приміщення виконкому.
		Як зазначено в протоколі (т.№6, а.с. 135-136), він складений по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР №42015000000000836 від 6 травня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України за результатами здійсненого на підставі ухвали апеляційного суду м. Києва №01-4869т/НСД від 7 травня 2015 року зняття інформації з транспортних засобів телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_13 . Як зазначено в протоколі, на оптичному диску мається наступна інформація. За 18 травня 2015 року маються вихідні СМС-повідомлення з учасником з`єднання ОСОБА_8 такого змісту: об 11 год. 14 хв. 25 сек.: «Як справи», об 11 год. 14 хв. 30 сек.: «Я у себе». Далі в протоколі наводиться розмова між ОСОБА_13 та особою, яка названа « ІНФОРМАЦІЯ_3 » об 11 год. 14 хв. 49 сек. 18 травня 2015 року такого змісту: «Як справи, ОСОБА_107 », «Нормально», «Там ніяких в тебе новин по картці нема?», «Поки ні, не приходило нічого. А щось повинно бути?», «Ну так, добре». За 18 травня 2015 року мається вихідне СМС-повідомлення з учасником з`єднання ОСОБА_8 такого змісту: об 11 год. 18 хв.: «Ти о 12 будеш чи ні?». Далі в протоколі наводиться розмова між ОСОБА_13 та особою, яка названа «Кирило» об 11 год. 18 хв. 04 сек. 18 травня 2015 року такого змісту: «Але», «Але, але, здраствуйте! Телефон на вібро стояв», «Ти де?», «Та зараз в банк збираюся їхати вже»., «Давай, я в себе», «Так Ви на місці? Так, а як ось мені дані продиктувати з приводу», «Ось коли приїдеш, я тебе спущу в кабінет, ти там все запишеш і все», «А вже прямо по місцю», «Звичайно», « І там людям, які випишуть?», «Так, так», «Так, а Ви на місці будете», «Я вже на місці», «А Ви вже на місці, добре я тоді до банку з`їжджу, а потім до Вас», «Та, давай, давай». За 18 травня 2015 року мається вихідне СМС-повідомлення з учасником з`єднання, який названий «Ілля» такого змісту: о 12 год. 04 хв.: «Заїхало 5998».
		Як зазначено в протоколі контролю за вчиненням злочину (т.№6, а.с. 137-139), він складений по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР №42015000000000836 від 6 травня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України за результатами здійсненого на підставі ухвали апеляційного суду м. Києва №01-4868т/НСД від 7 травня 2015 року аудіо- відео контролю особи із застосуванням спеціальної техніки: аудіо SD Card інв. №292 т. Як зазначено в протоколі, 18.05.2015 року приблизно о 08 год. 30 хв. головним оперуповноваженим-інспектором ДПЗСЕ МВС України підполковником міліції ОСОБА_108 , за участю старшого оперуповноваженого в ОВС ДПЗСЕ МВС України капітана міліції ОСОБА_109 , в рамках виконання доручення слідчого щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, в присутності понятих, складено протокол огляду та вручення, у ході якого громадянинові ОСОБА_8 вручено грошові кошти у загальній сумі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень, що отримані у ДФЗБО МВС України з видатків спеціального призначення, т.я. заявник не мав таких особистих коштів. Відповідно до протоколу, гроші заздалегідь ідентифіковані: складалися 120 купюр номіналом по 500 (п`ятсот) гривень кожна, були переписані за серійними номерами та з них зроблено копії на аркушах паперу формату А-4, які долучені до протоколу огляду та вручення від 18.05.2015. Згідно протоколу, наведені серійні номери купюр, які після огляду вручені ОСОБА_8 для подальшої їх передачі, як неправомірної вигоди ОСОБА_13 шляхом сплати на банківський рахунок. Далі, як зазначено в протоколі, приблизно о 12:00 18.05.2015 ОСОБА_8 зайшов у приміщення «Приватбанку» за адресою м. Кривій Ріг, вул. Костенко, 21 та через касу поклав грошові кошти в сумі 60 тисяч гривень на рахунок ОСОБА_16 , картка № НОМЕР_23 . Далі, як вказано в протоколі, о 12:15 цього ж дня, ОСОБА_8 прийшов до кабінету ОСОБА_13 , де між ними відбулась розмова, о 12:52 ОСОБА_8 вийшов із кабінету та пішов до вказаного ОСОБА_13 кабінету в приміщенні міської ради, де заповнив документи о 13:12 ОСОБА_8 повертається в кабінет ОСОБА_13 , між ними відбулася розмова, під час якої ОСОБА_8 передав заповнені ним документи та квитанцію про перерахування вищевказаних коштів, про що складено відповідний протокол та після розмови ОСОБА_8 разом з чоловіком на ім`я ОСОБА_104 вийшов із кабінету ОСОБА_13 і за його вказівкою пішли ставити печатку на документи, після чого ОСОБА_8 вийшов із приміщення Дзержинської міської ради. Як визначено у протоколі, за результатами проведення вказаної НСРД зафіксовано факт одержання ОСОБА_13 неправомірної вигоди в розмірі 60000 (шістдесят тисяч) гривень. 
		Як зазначено в протоколі (т.№6, а.с. 140-157), 18 серпня 2014 року було проведено огляд цифрових носіїв інформації та досліджено інформацію, отриману при застосуванні технічних засобів у ході проведення оперативно-технічних заходів  аудіо, відео контролю особи. Далі, як зазначено в протоколі, при огляді накопичувача на жорстокому диску (НМЖД) «Трансдент», с/н 40790000775, інвентарний номер 122 т. Як вказано в протоколі, у ході перегляду відеофайлів, що містяться у каталозі (папці) під назвою: "2015_04_29", встановлено, що 29.04.2015 о 17:03 год. до службового кабінету голови ОСОБА_13 зайшов ОСОБА_8 , між ними відбулася розмова, після якої о 18:03 год. ОСОБА_8 вийшов з вказаного кабінету. Як зазначено в протоколі, на відеофайлах з 17:03 год. до 18:03 год. між ОСОБА_13 та ОСОБА_8 відбулася розмова, під час якої ОСОБА_13 каже: «Що ти можеш допомогти району, не мені, реально кажи», ОСОБА_8 відповідає: «Ну, в мене компаньйон, ну ось, ось цим все займається, то в принципі, я не знаю які там цифри, але ми з ним так приблизно розмовляли, то він мені приблизно назвав цифри в районі двох тисяч у.о. за кожне місце, я думаю.» ОСОБА_13 каже, як це зазначено в протоколі: «Ти бажаєш сказати, за можеш за два місця принести чотири тисячі доларів, ти це хочеш сказати?». ОСОБА_8 відповідає: «Ну так, так, так. Або краще кожний місяць, мені здається краще одноразово, тому, що». Далі ОСОБА_13 каже: «Почекай, коли ти можеш, в тебе сьогодні є?», ОСОБА_8 каже: «Ну, так я швидко не можу». Далі ОСОБА_13 каже: «Я тобі допоможу, я тобі допоможу. Значить скільки можеш реально сьогодні, ось дивись це 93 тисячі, мені потрібно, мені потрібно, якщо ти в ідеалі сьогодні загониш, я тобі номер картки скажу», ОСОБА_8 відповідає: «Угу», ОСОБА_13 каже: «В гривнях, я скажу спасибі». Далі, як зазначено в протоколі, відбувається розмова про видачу карточки, запитає номер картки та називає його ОСОБА_8 , називає свій номер телефону та записує номер телефону ОСОБА_8 та ОСОБА_13 каже: « Я твій номер записав «Кирило франчайзинг». Далі, як вказано в протоколі, оглянутий оптичний диск для лазерних систем зчитування інформації «Скіпер». Як вказано в протоколі, оглядом встановлено, що кожен звуковий файл має пояснення у виді текстового документу щодо дати, часу, тривалості, виду (вхідний чи вихідний) дзвінка, абонентських номерів, між якими встановлене з`єднання, місця перебування абонента з номером, відносно якого здійснювалася у ході негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, та інших даних. На диску, як зазначено в протоколі, зафіксовані телефонні розмови, що відбувалися між користувачами абонентських номерів НОМЕР_5 , що, як встановлено у ході досудового розслідування, використовувався ОСОБА_13 , НОМЕР_16 , що, як встановлено у ході досудового розслідування, використовувався ОСОБА_15 , НОМЕР_15 , що, як встановлено у ході досудового розслідування, використовувався ОСОБА_8 , а також текстові повідомлення, що ними обмінювалися вказані абоненти. Далі в протоколі зазначені такі телефонні розмови та інші з`єднання, що відбувалися 29 квітня 2015 року: «Катя, скинь будь ласка карточку, бажано не свою, кредитну, номер, номер, прізвище, ім`я по батькові», « Я зрозуміла», «Давай швидко». Далі в протоколі наводяться тексти СМС: « НОМЕР_1 ОСОБА_16 », «098 6999138... ОСОБА_44 ». Далі в протоколі наводиться інформація, яка, як вказано передана у ході розмови між ОСОБА_13 та ОСОБА_15 : «Я тобі зараз повідомлення скинув», «Так, я бачила», «Це ОСОБА_44 , набери його зараз будь ласка, продиктуй йому ОСОБА_110 телефон з «Дружби», я вже з ним поговорив, з ОСОБА_100 », «Угу», «З`єднай їх, хай вони здзвоняться, каже, що місце цікаве», «Добре». Далі в протоколі наводиться розмова, що відбулася 30 квітня 2015 року, як зазначено між ОСОБА_13 та ОСОБА_8 : «Гроші я перерахував, там ОСОБА_101 отримувач, все вірно, так?», «Так, так, так», «Добре, тобто все воно», «Ти з ОСОБА_111 зв`язався, скажи мені», «Ще ні, я не можу подзвонити, тому що ще сам собі не наданий, ось, а як вивільнюсь, я його наберу». Дала, згідно протоколу домовляються про подальший зв`язок. Далі, як зазначено в протоколі, при огляді карти пам`яті на відео файлі встановлено, що 16.05.2015 о 13:26 год. до службового кабінету голови ОСОБА_13 зайшов ОСОБА_8 , в кабінеті крім ОСОБА_13 знаходиться ще одна особа, зовнішність якої неможливо ідентифікувати. Як вказано в протоколі, між ОСОБА_13 інколи з третьою особою, яка перебувала у кабінеті голови ради у цей час та ОСОБА_8 відбулася розмова, яка стосується встановлення пам`ятника, видачі картки. ОСОБА_13 запитує: «Він закриє?», ОСОБА_8 відповідає: «Ну мені в понеділок на картку перекинуть і в принципі я можу відразу Вам». ОСОБА_8 каже: «Ну тільки в понеділок, ну давайте зараз поїдемо подивимося і в понеділок закриємо питання, в понеділок я у Вас о 12 ». ОСОБА_13 каже: «Виріши всі питання, щоб я був спокійний за пам`ятник, добре?». ОСОБА_8 каже: Я зрозумів, зрозумів». Далі ОСОБА_13 каже: «Ти о 12 приходиш, тобі даю карти». Також в протоколі зазначено, що у ході перегляду відеофайлу встановлено, що 18.05.2015 об 11:59 год. ОСОБА_8 підійшов до вікна каси і попросив жінку-касира поповнити карту, після цього назвав номер карти - НОМЕР_1 , на запитання касира відповів, що поповнити необхідно на суму 60 тисяч, касир перерахувала гроші, надала ОСОБА_8 квитанцію, о 12:01 год. ОСОБА_8 вийшов з приміщення. Як вказано в протоколі, при перегляді відеофайлу встановлено, що 18.05.2015 о 12:39 год. ОСОБА_8 зайшов до службового кабінету ОСОБА_13 , у якому крім останнього, знаходився також директор комунального підприємства "Парк імені Богдана Хмельницького", у подальшому о 12:46 год. до кабінету ОСОБА_13 зайшов начальник районного відділу освіти, о 12:51 год. до цього ж приміщення зайшла жінка, о 12:52 год. ОСОБА_8 разом з вказаною жінкою вийшов з кабінету і спустився з другого поверху на перший, де у кабінеті заповнив документи, о 13:11 год. ОСОБА_8 вийшов з кабінету, у якому заповняв документи і повернувся до кабінету ОСОБА_13 , останній підписав передані ОСОБА_8 документи, після цього о 13:14 хв. ОСОБА_8 вийшов з кабінету ОСОБА_13 і спустився на перший поверх, де у одному з кабінетів йому поставили на документах відбитки печатки. В протоколі наведені, як це зазначено, дослівні епізоди діалогів, що відбувалися у ході вказаної розмови між ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , які стосуються підписання декларацій та місця розміщення. Далі, як зазначено в протоколі, на зафіксовані телефонні розмови, що відбувалися 16.05.2015 та 18.05.2015 між користувачами абонентських номерів НОМЕР_5 , НОМЕР_17 , НОМЕР_15 . Далі в протоколі наводиться розмова між ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , під час якої ОСОБА_8 каже: «У ваших краях, наберіть будь ласка коли можна подивитися місце». Відповідно до протоколу виявлена розмова, яка відбувалася між ОСОБА_13 та ОСОБА_8 16 травня 2015 року, яка стосується карток та 60000. Далі, як вказано в протоколі, виявлені телефонні розмови та інші з`єднання, що відбувалися 18 травня 2015 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_8 : «Як справи?», «Я у себе». Також в протоколі наведена розмова, як це зазначено між ОСОБА_13 та ОСОБА_16 про те, чи приходило на карточку. Як зазначено в протоколі, виявлена розмова між ОСОБА_13 та ОСОБА_8 такого змісту: «Але», «Але, але, здраствуйте! Телефон на вібро стояв», «Ти де?», «Та зараз в банк збираюся їхати вже»., «Давай, я в себе», «Так Ви на місці? Так, а як ось мені дані продиктувати з приводу», «Ось коли приїдеш, я тебе спущу в кабінет, ти там все запишеш і все», «А вже прямо по місцю», «Звичайно», « І там людям, які випишуть?», «Так, так», «Так, а Ви на місці будете», «Я вже на місці», «А Ви вже на місці, добре я тоді до банку з`їжджу, а потім до Вас», «Так, давай, давай». 
		З повідомлення (т.№1, а.с.227-228) вбачається, що рішення Криворізької міської ради від 30 грудня 2010 року №126 «Про формування електронних інформаційних ресурсів  переліків об`єктів бізнесу» не носить ознак регуляторності. Суб`єкт господарювання має можливість розмістити об`єкт у м. Кривому Розі без отримання декларації на розміщення об`єктів. 
		Як вказано в повідомленні (т.№1, а.с.229), що рішення Криворізької міської ради від 30 грудня 2010 року №126 «Про формування електронних інформаційних ресурсів  переліків об`єктів бізнесу» не містить регуляторних ознак, визначених в Законі України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Це рішення прийнято з метою створення використання та розвитку електронних інформаційних ресурсів та підтримки в актуальному стані порталу «Криворізький ресурсний центр» для широкої інформованості про розміщення об`єктів бізнесу на території м. Кривого Рогу. Рішенням затверджено рекомендації щодо наповнення електронних інформаційних ресурсів  переліків об`єктів бізнесу, які формуються за добровільним повідомленням суб`єктів господарювання шляхом заповнення бланків декларацій про розміщення об`єктів бізнесу. Оформлення декларацій про розміщення об`єкта бізнесу не є дозвільною процедурою і відбувається на розсуду суб`єкта господарювання. 
		Відповідно до повідомлення (т.№1, а.с.230), згідно ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлений більш пізній строк введення цих рішень у дію. Відповідно до п.6, рішення Криворізької міської ради від 30 грудня 2010 року №126 «Про формування електронних інформаційних ресурсів  переліків об`єктів бізнесу» набрало чинності з 1 січня 2011 року, опубліковано на офіційному веб-сайті виконкому Криворізької міської ради 4 січня 2011 року. 
		Як вбачається з контракту (т.№2, а.с.94-97), 4 вересня 2015 року між адвокатом ОСОБА_18 та регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги укладено контракт, за яким адвокат зобов`язується за дорученням центру надавати безоплатну вторинну правову допомогу. 
		Відповідно до профайлу (т.№2, а.с.104), ОСОБА_18 видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю 21 травня 2012 року.
		 
		Як вбачається з фототаблиць (т.№2, а.с.124-133) споруджується пам`ятник генералу ОСОБА_21 , відбувається відкриття цього пам`ятника за участю Президента України ОСОБА_112 , серед присутніх є ОСОБА_13 . 
		Згідно договору (т.№7, а.с. 45), 30 травня 2015 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_19 укладений договір, згідно якому останній бере на себе обов`язок виконати ескізні роботи та виготовити пам`ятник генералу Радієвському, а ОСОБА_13 бере обов`язок сплатити за ескізні роботи 10000 грн., а решту в сумі 60000 грн.  не пізніше 19 липня 2015 року. Як зазначено в договорі гроші в сумі 10000 грн. сплачені 30 квітня 2015 року через ОСОБА_16 . 
		Як вбачається з матеріалу Вікіпедії (т.№7, а.с.76-77, 78-80), ОСОБА_21 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , займав посаду командира окремої Криворізької бригади охорони громадського порядку Національної гвардії України, 23 липня 2014 року загинув під час бою за звільнення Лисичанська, потрапивши разом з бійцями у засідку, 25 липня 2014 року йому посмертно присвоєно звання генерал-майора, 21 липня 2015 року поблизу міської ради м. Сєверодонецька йому встановлений пам`ятник, урочисте відкриття якого відбулося 22 липня 2015 року Президентом України ОСОБА_113 .
		Згідно виписки (т.№7, а.с.81), 18 травня 2015 року на картковий рахунок ОСОБА_16 в якості поповнення рахунку надійшло 59998 грн. 00 коп., в той же день з цього рахунку видано готівкою 59400 грн. 00 коп.
		Згідно виписки (т.№7, а.с.82), 30 квітня 2015 року на картковий рахунок ОСОБА_16 в якості поповнення рахунку надійшло 9998 грн. 00 коп., в той же день з цього рахунку через банкомат знято 9400 грн. 00 коп.
		Суд, відповідно до ст.ст. 86, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання обвинуваченого ОСОБА_13 , потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_57 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_48 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_23 , ОСОБА_118 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_63 , ОСОБА_119 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , карту пам`яті (т.№3, а.с.46), , контракт (т.№2, а.с.94-97), профайл (т.№2, а.с.104), вважає, що ці докази отримані у порядку, встановленому цим Кодексом, а тому є допустимими. 
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні профайл та контракт (т.№2, а.с.94-97, 104), ОСОБА_18 вважає, що ці докази стосуються достовірності або недостовірності, допустимості або недопустимості можливості чи неможливості використання як доказу протоколу обшуку службового кабінету (т.№3, а.с.182-190). Тому цей доказ є належним.
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_114 , вважає, що цей доказ стосується достовірності або недостовірності, можливості чи неможливості використання як доказу протоколу обшуку службового кабінету (т.№3, а.с.182-190). Тому цей доказ є належним.
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_115 , вважає, що цей доказ стосується достовірності або недостовірності, можливості чи неможливості використання як доказу протоколу обшуку (т.№3, а.с.182-190). Тому цей доказ є належним.
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_117 ,в частині обставин проведення обшуку кабінету ОСОБА_13 , вважає, що цей доказ стосується достовірності або недостовірності, можливості чи неможливості використання як доказу протоколу обшуку (т.№3, а.с.182-190). Тому цей доказ є належним.
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_18 , вважає, що цей доказ стосується достовірності або недостовірності, можливості чи неможливості використання як доказу протоколу обшуку (т.№3, а.с.182-190). Тому цей доказ є належним.
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_17 , вважає, що цей доказ стосується достовірності або недостовірності, можливості чи неможливості використання як доказу протоколу обшуку (т.№3, а.с.182-190), протоколу обшуку квартири (т.№3, а.с.213-219), протоколу огляду та вручення грошових коштів (т.№3, а.с.118-149), а також протоколу контролю за вчиненням злочину (т.№6, а.с. 137-139). Тому цей доказ є належним.
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_63 , вважає, що цей доказ стосується достовірності або недостовірності, можливості чи неможливості використання як доказу протоколу обшуку (т.№3, а.с.182-190), протоколу огляду та вручення грошових коштів (т.№3, а.с.118-149), а також протоколу контролю за вчиненням злочину (т.№6, а.с. 137-139). Тому цей доказ є належним.
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_16 , в частині обставин, при яких з його карткового рахунку були отримані грошові кошти, вважає, що цей доказ стосується достовірності або недостовірності, можливості чи неможливості використання як доказу протоколу добровільної видачі грошових коштів (т.№3, а.с.150-151). Тому цей доказ є належним.
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджену у судовому засіданні карту пам`яті (т.№3, а.с.46), вважає, що цей доказ стосується достовірності або недостовірності, можливості чи неможливості використання як доказу протоколу обшуку (т.№3, а.с.182-190). Тому цей доказ є належним.
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання обвинуваченого про обставини його затримання та проведення обшуку в кабінеті, вважає, що цей доказ стосується достовірності або недостовірності, можливості чи неможливості використання як доказу протоколу обшуку (т.№3, а.с.182-190).
		Оцінюючи з точки зору достовірності визнані судом допустимими та належними доказами: карту пам`яті, профайл, контракт, показання обвинуваченого, потерпілого, свідків ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_117 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_63 , ОСОБА_16 , суд керується вимогами ст. 17 ч.4 КПК України, згідно якої усі сумніви доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи та ст. 62 Конституції України, згідно якої, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до наступних висновків.
		Так, оцінюючи з точки зору достовірності контракт та профайл (т.№2, а.с.94-97, 104), суд знаходить ці докази достовірними.
		Оцінюючи з точки зору достовірності зміст карти пам`яті (т.№3, а.с.46), суд знаходить цей доказ достовірним, так як у судовому засіданні не встановлено відомостей про внесення змін до відеозапису. 
		Показання свідків ОСОБА_115 та ОСОБА_114 про те, що останній 18 травня 2015 року був присутнім в кабінеті ОСОБА_13 , куди увірвалися декілька осіб у масках, із автоматами, пістолетами, в екіпіровці, які сказали лягти на підлогу та слідчий, суд знаходить достовірними, так як вони узгоджуються як між собою так і зі змістом карти пам`яті (т.№3, а.с.46). При цьому суд бере до уваги, що підстав з яких би вказані свідки давали неправдиві показання, у судовому засіданні не встановлено.
		Показання свідка ОСОБА_114 про те, що в кабінеті під час затримання не було адвокатів, узгоджуються зі змістом картки пам`яті, а тому є достовірними.
		Суд вважає достовірними показання свідка ОСОБА_117 стосовно того, що 18 травня 2015 року бачила, що ОСОБА_13 стоїть на колінах, на руках були наручники, бачила як ОСОБА_13 вдарила якась особа по тулубу ногою, а також вдарила по голові, побачила на голові ОСОБА_13 пошкодження, просила дозволу надати допомогу, так як ці показання узгоджуються з визнаними достовірним показаннями свідка ОСОБА_114 і змістом карти пам`яті. Показання свідка ОСОБА_117 про те, що в кабінет, коли йшов обшук, не допустили захисника ОСОБА_10 , який представився особам, які проводили обшук, що через 10 хвилин з початку обшуку в кабінет допустили жінку, яка представилася адвокатом, суд знаходить достовірним, оскільки у судовому засіданні не встановлено обставин, з яких би даний свідок давав неправдиві показання. 
		Показання свідка ОСОБА_18 про те, що вона брала участь в даному провадженні як захисник та 18 травня 2015 року за дорученням центру безоплатної правової допомоги ї приймала участь у проведенні обшуку, узгоджуються зі змістом доручення, показаннями свідка ОСОБА_117 , а тому є достовірними. Показання вказаного свідка про те, що вона прибула в кабінеті ОСОБА_13 після початку обшуку, узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_120 , а тому є достовірними. Показання вказаного свідка про те, що ОСОБА_13 під час обшуку не чинив опору але знаходився в наручниках, що на її прохання зняти наручники цього не було зроблено, узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_117 та змістом карти пам`яті (т.№3, а.с.46). Показання свідка ОСОБА_18 про те, що під час обшуку ОСОБА_13 підписав угоду про надання допомоги з присутнім в кабінеті адвокатом ОСОБА_10 , але слідчий не надав останньому підписати протокол обшуку, що ОСОБА_13 казав слідчому, що в нього буде захисником ОСОБА_10 і написав заяву про те, що відмовляється від послуг ОСОБА_18 , і цю заяву слідчий бачив, суд вважає достовірними. Показання свідка ОСОБА_18 , що на прохання допустити адвоката ОСОБА_10 слідчий запропонував закінчити слідчу дію за участю ОСОБА_18 і вона підписала протокол обшуку та протокол затримання, суд вважає достовірними. При цьому суд виходить з того, що у судовому засіданні не встановлено підстав, з яких би вказаний свідок надавала неправдиві показання. Показання свідка ОСОБА_18 про те, що вона не бачила у ОСОБА_13 пошкоджень, крім завданих наручниками, суд вважає також достовірними, такими, що свідчать про щирість її показань, так як свідок виконуючи обов`язки захисника, могла не звернути увагу на наявність пошкоджень на обличчі обвинуваченого.
		Оцінюючи з точки зору достовірності показання свідка ОСОБА_17 , суд виходить з наступного. Показання цього свідка про те, що вона була присутньою при проведенні обшуку в кабінеті ОСОБА_13 та при обшуку в квартирі ОСОБА_15 . Показання вказаного свідка про те, що під час обшуку в кабінеті знаходилися озброєні люди, що ОСОБА_13 лежав на підлозі, на ньому були наручники, суд знаходить достовірними, так як ці показання узгоджуються з визнаними достовірними показаннями свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_117 , змістом карти пам`яті. Показання цього свідка про те, що на час коли прийшов адвокат, то і зброю і документи вже знайшли, узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_18 та змістом карти пам`яті, а тому є достовірними. Показання цього свідка про те, що ОСОБА_13 на початку проведення обшуку в кабінеті, просив щоб в нього був захисник, що захисник ОСОБА_10 та дівчина - захисник прийшли до кабінету разом, ОСОБА_13 писав заяву про відмову від дівчини  захисника, суд вважає достовірними, так як вони узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_18 . Показання цього свідка стосовно обшуку в квартирі, суд знаходить достовірними. Показання свідка про те, що обшук розпочався в кабінеті ОСОБА_13 о 10 годині, суд вважає недостовірними, так як ці показання спростовуються змістом карти пам`яті, показаннями свідка ОСОБА_18 та свідка ОСОБА_120 . Показання свідка ОСОБА_17 про те, що вона була присутньою при врученні грошей ОСОБА_8 носять вкрай неконкретний характер, в той час як її показання про хід обшуків є змістовними. Її показання про те, що під час вручення грошей бачила купюри номіналом по 50 або по 100 грн. суттєво суперечать тій обставині, що відповідно до протоколу (т.№3, а.с.118-119), ОСОБА_8 вручалися купюри номіналом по 500 грн. На думку суду, показання ОСОБА_17 про те, що вона не пам`ятає як відбувалися події на квартирі, де вручалися гроші, є непереконливим, так як про події того ж самого дня відносно обшуків свідок надає показання, в яких називає певні деталі. Враховуючи показання ОСОБА_17 про те, що коли її запрошували бути понятою, то роз`яснювали, що вона буде присутньою при проведенні обшуку, що її показання відносно номіналу грошових коштів суттєво відрізняються від змісту протоколу, суд приходить до переконання, що показання цього свідка про присутність її під час вручення грошових коштів ОСОБА_8 , є недостовірними.
		Оцінюючи з точки зору достовірності показання свідка ОСОБА_63 , суд вважає його показання про участь при обшуку кабінету ОСОБА_13 достовірними, так як вони узгоджуються в цій частині зі змістом карти пам`яті. Показання цього свідка про те, що до обшуку в кабінеті, більш ніде не був, що в його присутності в той день ніхто нікому ніякі гроші не передавав, що не було такої події, щоб при ньому в цей день в квартирі передавали велику суму грошей, суд вважає достовірними, так як показання свідка ОСОБА_17 про її присутність під час вручення грошових коштів ОСОБА_8 , визнані судом недостовірними. Показання свідка ОСОБА_63 про те, що ОСОБА_13 не лежав на підлозі, що на останньому не було наручників, суд вважає недостовірними, так як вони спростовуються змістом відеокарти, показаннями свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_17  та ОСОБА_120 . 
		Показання потерпілого про те, що під час вручення грошей були присутні поняті, спростовуються тією обставиною, що показання свідка ОСОБА_17 про її присутність під час цієї слідчої дії, визнані недостовірними.
		Показання свідка ОСОБА_16 в тій частині, що 18 травня 2015 року, коли він перебував на роботі на вул. К.Лібкнехта у м. Кривому Розі, за ним приїхали робітники правоохоронних органів, з останніми поїхав на свою квартиру не з власної волі, а тому що його тримали, посадили до автомобіля, що гроші в банку отримав працівник міліції ОСОБА_69 , суд вважає достовірними, так як вони не спростовуються будь  якими іншими доказами, у судовому засіданні не встановлено обставин, з яких би даний свідок давав в цій частині неправдиві показання. 
		Показання ОСОБА_13 в тій частині, що 18 травня 2015 року відразу після виходу ОСОБА_8 його в робочому кабінеті затримали робітники правоохоронних органів, наділи наручники, в яких в подальшому перебував тривалий час, та поклали на підлогу і почали обшук, що під час обшуку, коли ОСОБА_13 лежав на підлозі, знайшли в сумці під столом зброю, а також чек, узгоджуються зі змістом карти пам`яті, а тому є достовірними. Показання ОСОБА_13 про те, що він просив надати захисника, що до кабінету заходив адвокат ОСОБА_10 та повідомив про договір, укладений з родичами, що ОСОБА_13 надав згоду на те, щоб ОСОБА_10 його захищав, що пізніше прийшла до кабінету ОСОБА_18 , яка з`ясувала, що у обвинуваченого є захисник, і обвинувачений, підписав заяву, яку надала йому остання, та ОСОБА_18 вийшла з кабінету, а потім повернулася на пропозицію слідчого підписала протокол обшуку, суд знаходить достовірними, так як вони в цій частині узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_117 та показаннями свідка ОСОБА_17 в тій частині, що визнані достовірними. Показання обвинуваченого про те, що необхідності тримати його в наручниках не було, суд вважає достовірними. Показання обвинуваченого, що в протоколі затримання він не вказував, що потребує захисника, тому що був схвильованим, що участь в його затриманні озброєних людей, була тиском на нього, суд вважає достовірними та переконливими.
		Оцінюючи, відповідно до ст.94 КПК України вказані докази, суд приходить до переконання, що сукупністю змісту карти пам`яті, профайла, показань обвинуваченого, свідків ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_117 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_63 в тій частині, що вони визнані достовірними, встановлено, що до початку обшуку до ОСОБА_13 була застосована фізична сила, що до початку обшуку і під час обшуку до ОСОБА_13 були застосовані наручники, останній до початку обшуку скаржився на те, що внаслідок цього в нього німіють руки, що слідчий не допустив до проведення цієї слідчої дії обраного ОСОБА_13 захисника ОСОБА_121 , протокол обшуку підписала захисник ОСОБА_18 , від якої на той час ОСОБА_13 відмовився, що ОСОБА_17 та ОСОБА_122 не були присутні при передачі грошей робітником правоохоронного органу ОСОБА_8 , що ОСОБА_16 18 травня 2015 року знаходився під контролем робітників правоохоронних органів, з останніми поїхав на свою квартиру не з власної волі, що гроші в банку отримав працівник міліції ОСОБА_123 . 
		 Як передбачено ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		 Суд, відповідно до ст.ст. 86, 94 КПК України, оцінюючи досліджений у судовому засіданні протокол обшуку (т.№3, а.с.182-190), виходить з наступного. Як передбачено ст.42 КПК України, підозрюваним є особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, підозрюваний, має право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження. Відповідно до ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; порушення права особи на захист. Згідно ст. 104 КПК України, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі, описова частина, яка повинна містити відомості про послідовність дій.
		 Як встановлено судом, обшук службового кабінету ОСОБА_13 проводився після затримання останнього і таким, чином ОСОБА_13 мав право на захист, участь у проведення обшуку захисника. Як встановлено сукупністю показань обвинуваченого, свідків ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_117 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_63 в тій частині, що вони визнані достовірними, що до початку обшуку до ОСОБА_13 була застосована фізична сила, що до початку обшуку і під час обшуку до ОСОБА_13 були застосовані наручники, останній до початку обшуку скаржився на те що внаслідок цього в нього німіють руки, що слідчий не допустив до проведення цієї слідчої дії обраного ОСОБА_13 захисника ОСОБА_121 , протокол обшуку підписала захисник ОСОБА_18 , від якої на той час ОСОБА_13 відмовився. Також судом встановлено, що до протоколу внесені відомості про вилучення під час обшуку зброї та бойових припасів, що не відповідають дійсності, оскільки ці предмети, як це вбачається з оглянутого відеозапису були вилучені під час затримання, до початку обшуку. Також у протоколі не відображена послідовність дій, проведених під час обшуку. На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що під час проведення обшуку до підозрюваного були застосовані наручники, тобто допущено жорстоке поводження, було порушено його право на захист, під час складання протоколу обшуку були порушені вимоги ст. 104 КПК України, а тому протокол обшуку належить визнати недопустимим доказом. 
		 Оцінюючи з точки зору допустимості протокол огляду та вручення грошових коштів та копії (т.№3, а.с.118-149), суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1ст. 104 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксується у протокол, описова частина протоколу повинна містити відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи; заключна частина протоколу, відповідно до п. 3 ч. 3ст. 104 КПК України, повинна містити про вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії.Кримінальний процесуальний кодекс Українине містить будь-якої норми, яка б дозволяла слідчому, прокурору або іншій уповноваженій особі, яка проводить ту, чи іншу процесуальну дію, вносити до відповідних процесуальних документів, які фіксують хід та результати даної процесуальні дії, недостовірних, спотворених, неправдивих тощо відомостей, внаслідок перевтомлення, завантаженістю, хворобою, або будь-яких інших суб`єктивних обставин. Суд прийшов до переконання, що ОСОБА_17 та ОСОБА_122 не були присутні при врученні грошових коштів ОСОБА_8 робітниками правоохоронних органів, тому відомості, викладені в протоколі про їх участь у цій процесуальній дії, не відповідають дійсності. Крім того, вказаний протокол не містить підпису ОСОБА_8 . Як передбачено ст. 41 КПК України, під час виконання доручення слідчого, прокурора, співробітник оперативного підрозділу користується повноваженням слідчого, відповідно до ст. 77 ч.1 КПК України слідчий не має право брати участь у кримінальному провадженні, якщо він брав у цьому ж провадженні як свідок. 6 травня 2015 року головний оперуповноваженийінспектор ДПЗСЕ МВС України ОСОБА_124 був допитаний в якості свідка по даній справі, і таким чином, не мав права проводити 18 травня 2015 року слідчу дію з вручення грошей. На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що під час складання протоколу (т.№3, а.с.118-149), були допущені такі порушення вимог ст.ст. 41,104 КПК України, які у своїй сукупності дають підстави визнати цей протокол недопустимим доказом. 
		 Оцінюючи з точки зору допустимості протокол контролю за вчиненням злочину (т.№6, а.с. 137-139) від 13 липня 2015 року, суд виходить з наступного. У вказаному протоколі зазначено, що передача грошей 18 травня 2015 року відбувалася в присутності понятих, гроші передавав ОСОБА_74 . Суд прийшов до переконання, що ОСОБА_17 та ОСОБА_122 не були присутні при врученні грошових коштів ОСОБА_8 робітниками правоохоронних органів, тому відомості, викладені в протоколі про їх участь в цій процесуальній дії, не відповідають дійсності. Також суд прийшов до переконання, що ОСОБА_124 після його допиту 6 травня 2015 року в якості свідка, не мав права приймати участь у даному кримінальному провадженні. Крім того, відповідно до постанови прокурора (т.№6, а.с 91-93) було вирішено провести негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді імітування злочину, проведення якої було доручено слідчому та співробітникам ДПЗСЕ МВС України (т.№6, а.с.94-95), але ст. оперуповноваженим в ОВС ДПСЗЕ МВС України був проведений спеціальний слідчий експеримент. На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що під час проведення вказаної дії були допущені такі порушення, які у своїй сукупності дають підстави визнати цей протокол недопустимим доказом. 
		 Оцінюючи з точки зору допустимості протокол добровільної видачі (т.№3, а.с.150-151), суд виходить з наступного. Як передбачено ст.42 КПК України, підозрюваним є особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, підозрюваний має право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій. Відповідно до ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: порушення права особи на захист. Як передбачено ст. 209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою. Як встановлено судом, до часу складання протоколу про видачу грошових коштів, ОСОБА_16 18 травня 2015 року знаходився під контролем робітників правоохоронних органів, з останніми поїхав на свою квартиру не з власної волі, змушений був через підкорення їхнім вимогам залишатися поряд. Таким чином, з цього моменту та на час складання протоколу добровільної видачі грошей ОСОБА_16 мав право мати захисника, але це його право було порушено, а тому протокол видачі грошових коштів належить визнати недопустимим доказом. 
		 Оцінюючи з точки зору допустимості протокол огляду (т.№3, а.с.152-158), суд виходить з наступного. Як передбачено ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді грошей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення. Як встановлено ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбаченихчастиною п`ятою статті 171,частиною шостою статті 173цього Кодексу. Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути повернуто особі, у якої його було вилучено. Судом протокол видачі грошей ОСОБА_16 визнаний недопустимим доказом. Крім того, судом встановлено, що грошові кошти вилучені у ОСОБА_16 18 травня 2015 року, огляд грошей був проведений (т.№3, а.с.152-158) 19 червня 2015 року, слідчий або прокурор з клопотанням про їх арешт до суду не зверталися, тому ці гроші необхідно було повернути ОСОБА_16 не пізніше 19 травня 2015 року, чого зроблено не було, тому огляд їх проводився всупереч вимогам ст.171 ч.5 КПК України. Крім того, як вбачається з протоколу огляду, в порушення вимог ст. 104 КПК України, слідчий не проводив огляд купюр, не рахував їх, поліетиленовий пакет де вони знаходилися, не відкривав. На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що огляд грошових коштів проведений з порушенням вимог ст.ст. 104, 169, 171 КПК України, під час огляду порушені вимоги ст. 104 КПК України, і ці порушення у своїй сукупності дають підстави визнати цей протокол недопустимим доказом. 
		Оцінюючи з точки зору допустимості постанову (т.№3, а.с.160), якою речовим доказом визнані 59400 грн. 00 коп., суд виходить з наступного. Грошові кошти, які визнанні речовим доказом, отримані під час слідчої дії, яка визнана недопустимим доказом, огляд цих коштів також визнаний недопустимим доказом, тому постанова про визнання цих коштів речовим доказом, є недопустимим доказом. 
		 Оцінюючи з точки зору допустимості протокол огляду (т.№3, а.с.197-204), суд виходить з наступного. Як передбачено ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді грошей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення. Як встановлено ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбаченихчастиною п`ятою статті 171,частиною шостою статті 173цього Кодексу. Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути повернуто особі, у якої його було вилучено. Судом, протокол обшуку службового кабінету, під час якого були вилучені зазначені в протоколі огляду речі, визнаний недопустимим доказом. Крім того, судом встановлені, що вказані речі вилучені 18 травня 2015 року, огляд речей був проведений (т.№3, а.с.197-204) 27 травня 2015 року, слідчий або прокурор з клопотанням про їх арешт до суду не зверталися, тому ці речі необхідно було повернути ОСОБА_13 не пізніше 19 травня 2015 року, чого зроблено не було, тому огляд проводився всупереч вимогам ст.171 ч.5 КПК України. На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що огляд трьох записників, двох дозволів, довідки, касової квитанції на переказ 59998 грн. 00 коп., платіжної картки № НОМЕР_9 , грошових коштів в сумі 2400 грн. 00 коп., двох посвідчень, аркушу паперу, мобільного телефону «Самсунг», проведений в порушення вимог ст.ст. 169, 171 КПК України, і ці порушення у своїй сукупності дають підстави визнати цей протокол недопустимим доказом. 
		Оцінюючи з точки зору допустимості постанову (т.№3, а.с.205), якою речовими доказами визнані записник, квитанція, мобільний телефон, суд виходить з наступного. Вказані речі, які визнані речовим доказом отримані під час обшуку, який визнаний недопустимим доказом, огляд цих речей, також визнаний недопустимим доказом, тому постанова про визнання цих речей речовими доказами, є недопустимим доказом. 
		 Оцінюючи з точки зору допустимості протокол обшуку (т.№3, а.с.227-233), суд виходить з наступного. Як передбачено ст.42 КПК України, підозрюваним є особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, підозрюваний, має право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій. Відповідно до ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: порушення права особи на захист. Як передбачено ст. 209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою. Як встановлено судом, на час проведення обшуку ОСОБА_16 18 травня 2015 року знаходився під контролем робітників правоохоронних органів, з останніми поїхав на свою квартиру не з власної волі, змушений був через підкорення їхнім вимогам залишатися поряд. Таким чином, з цього моменту та на час проведення обшуку, ОСОБА_16 мав право мати захисника, але це його право було порушено, а тому протокол обшуку належить визнати недопустимим доказом. 
		Оцінюючи з точки зору допустимості протоколу огляду (т.№4, а.с.1-2), суд виходить з наступного. Як передбачено ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді грошей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення. Як встановлено ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбаченихчастиною п`ятою статті 171,частиною шостою статті 173цього Кодексу. Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути повернуто особі, у якої його було вилучено. Судом протокол обшуку службового кабінету, та протокол обшуку квартири, під час яких були вилучені зазначені в протоколі огляду мобільні телефони, визнані недопустимими доказами. Крім того, судом встановлено, що вказані телефони вилучені 18 травня 2015 року, їх огляд був проведений 12 серпня 2015 року, слідчий або прокурор з клопотанням про їх арешт до суду не зверталися, тому ці телефони необхідно було повернути ОСОБА_13 та ОСОБА_16 не пізніше 19 травня 2015 року, чого зроблено не було, тому огляд проводився всупереч вимогам ст.171 ч.5 КПК України. Протоколи обшуків, під час яких вилучені телефони, визнані судом недопустимими доказами. Згідно ст. 237 КПК України, при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Як передбачено ст. 69 КПК України, експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, і якій доручено провести дослідження об`єктів. Відповідно до ст. 71 КПК України, спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. З сукупності вказаних норм щодо участі спеціаліста вбачається, що спеціаліст не має повноважень проводити дослідження та складати про це звіт. Зпротоколу огляду вбачається, що під час огляду спеціаліст з застосуванням програмного забезпечення отримав та склав звіт. Таким чином, спеціаліст провів дослідження, що входить до компетенції експерта. На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що огляд двох мобільних телефонів проведений з порушенням вимог ст.ст.71, 104, 169, 171, 237 КПК України, і ці порушення у своїй сукупності дають підстави визнати цей протокол недопустимим доказом. 
		 Оцінюючи з точки зору допустимості протоколу огляду (т.№4, а.с.4-28), під час якого 20 серпня 2015 року була оглянута інформація, що міститься на оптичному диску для лазерних систем зчитування, отримана в ході огляду 12 серпня 2015 року мобільних телефонів, суд виходить з наступного. Як передбачено ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді грошей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення. Як встановлено ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбаченихчастиною п`ятою статті 171,частиною шостою статті 173цього Кодексу. Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути повернуто особі, у якої його було вилучено. Судом встановлено, що вказані телефони вилучені 18 травня 2015 року, їх огляд, під час якого був створений оглядаємий диск, проведений 12 серпня 2015 року, слідчий або прокурор з клопотанням про їх арешт до суду не зверталися, тому ці телефони необхідно було повернути ОСОБА_13 та ОСОБА_16 не пізніше 19 травня 2015 року, чого зроблено не було, тому огляд їх проводився всупереч вимогам ст.171 ч.5 КПК України. Протоколи обшуків, під час яких вилучені телефони, протокол огляду цих телефонів, визнані судом недопустимими доказами. На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що вказані порушення вимог КПК України у своїй сукупності дають підстави визнати цей протокол недопустимим доказом. 
		Оцінюючи з точки зору протоколу огляду (т.№4, а.с.29-30), суд виходить з наступного. Як передбачено ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді грошей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення. Як встановлено ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбаченихчастиною п`ятою статті 171,частиною шостою статті 173цього Кодексу. Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути повернуто особі, у якої його було вилучено. Судом протокол обшуку квартири, під час якого була вилучена зазначена в протоколі огляду картка, визнаний недопустимим доказом. Крім того, судом встановлено, що вказана картка вилучена 18 травня 2015 року, її огляд проведений 20 серпня 2015 року, слідчий або прокурор з клопотанням про її арешт до суду не зверталися, тому цю картку необхідно було повернути ОСОБА_16 не пізніше 19 травня 2015 року, чого зроблено не було, тому огляд її проводився всупереч вимогам ст.171 ч.5 КПК України. На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що вказані порушення вимог КПК України у своїй сукупності дають підстави визнати цей протокол недопустимим доказом. 
		Постанову (т.№4, а.с.36), в частині визнання речовими доказами виявлених та вилучених 18 травня 2015 під час обшуку та в квартирі АДРЕСА_7 пластикової картки та мобільного телефону, суд вважає недопустимим доказом, оскільки протокол обшуку та протокол огляду вилучених під час обшуку телефону та картки, суд визнав недопустимими доказами. 
		Оцінюючи з точки зору допустимості протоколу огляду (т.№4, а.с.39-40) та постанову (т.№4, а.с.41-42), суд виходить з наступного. Предметом огляду, проведеного 10 серпня 2015 року були видані 22 травня 2015 року ОСОБА_8 декларації, які постановою слідчого від 10 серпня 2015 року долучені до справи в якості речових доказів. Як передбачено ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді грошей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення. Як встановлено ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбаченихчастиною п`ятою статті 171,частиною шостою статті 173цього Кодексу. Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути повернуто особі, у якої його було вилучено. Судом встановлено, що вказані декларації вилучені у ОСОБА_8 22 травня 2015 року, слідчий або прокурор з клопотанням про їх арешт до суду не зверталися, тому ці декларації необхідно було повернути не пізніше 23 травня 2015 року, чого зроблено не було, тому огляд їх проводився та визнання речовим доказом мталося всупереч вимогам ст.171 ч.5 КПК України. На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що вказані порушення вимог КПК України у своїй сукупності дають підстави визнати вказаний протокол та постанову недопустимими доказами. 
		Оцінюючи з точки зору допустимості висновок експерта від 12 червня 2015 року (т.№4, а.с.164-174), відносно вогнепальної зброї та патронів, висновок експерта від 26 травня 2015 року (т.№4, а.с.179-183) відносно мачете та ножів, вилучених під час обшуку 18 травня 2015 року, суд вважає ці докази недопустимими, оскільки, предмети, які були об`єктом дослідження, отримані під час визнаного недопустимим доказом протоколу обшуку і в порушення вимог ст. ст. 169, 171 КПК України не були повернуті власнику 19 травня 2015 року. 
		Рапорти (т.№5, а.с.31, 32, 33, 35), суд вважає недопустимими доказами, так як ці рапорти не мають дати складання.
		Повідомлення, креслення, фотокартки, анкети, розпорядження, розподіл обов`язків (т.№5, а.с.34, 36-45, 46-54), суд вважає недопустимими доказами, так як в матеріалах справи не мається даних про те, що вони отримані під час виконання якихось, передбачених КПК України слідчих дій. 
		Оцінюючи з точки зору допустимості протокол (т.№6, а.с. 68-83), який складений за результатами застосування технічного засобу на підставі, як це вказано в протоколі, ухвали апеляційного суду м. Києва №01-1777т. від 3 березня 2015 року з метою попередження протиправної діяльності громадянина ОСОБА_13 , суд виходить з наступного. У відповідності дост. 84 КПК Українидоказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд, встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Статтею 86 КПК Українивстановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Виходячи з положень ч. 1ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України. Частиною третьоюстатті 62 Конституції Українивстановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. Стороною обвинувачення не відкривалась стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, та суду не надана, ухвала Апеляційного суду м. Києва № 01-1777т від 3 березня 2015 року, якою надавався дозвіл на застосування технічного засобу. Таким чином, суд приходить до переконання, що оскільки в судовому засіданні стороною обвинувачення не представлена ухвала Апеляційного суду м. Києва № 01-1777т від 3 березня 2015 року про надання дозволу на тимчасове обмеження прав обвинуваченого ОСОБА_13 , то даний протокол про зміст розмови, що відбулась 29 квітня 2015 року о 17 год. 03 хв. у службовому кабінеті між ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , належить визнати недопустимим доказом. 
		Оцінюючи з точки зору допустимості протокол (т.№6, а.с. 84-86), який складений за результатами здійсненого на підставі ухвали апеляційного суду м. Києва №01-1776т. від 3 березня 2015 року зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж  мобільного телефону НОМЕР_21 , який проводився з 23 березня 2015 року по 30 квітня 2015 року, суд приходить до наступних висновків. У відповідності дост. 84 КПК Українидоказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд, встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Статтею 86 КПК Українивстановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Виходячи з положень ч. 1ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України. Частиною третьоюстатті 62 Конституції Українивстановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. Стороною обвинувачення не відкривалась стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, та суду не надана ухвала Апеляційного суду м. Києва № 01-1776т від 3 березня 2015 року, якою надавався дозвіл на застосування технічного засобу. Таким чином, суд приходить до переконання, що оскільки в судовому засіданні стороною обвинувачення не представлена ухвала Апеляційного суду м. Києва № 01-1776т від 3 березня 2015 року про надання дозволу на тимчасове обмеження прав обвинуваченого ОСОБА_13 у вигляді зняття інформації з телефону, то даний протокол належить визнати недопустимим доказом. 
		Оцінюючи з точки зору допустимості протокол (т.№6, а.с. 140-157), згідно якого 18 серпня 2014 року було проведено огляд цифрових носіїв інформації та досліджено інформацію, отриману при застосуванні технічних засобів у ході проведення оперативно-технічних заходів  аудіо, відео контролю особи, суд виходить з наступного. Суд вважає, що зазначення року складання цього протоколу як «2014» є опискою та ця описка не впливає на визнання доказу недопустимим. Однак, суд враховує наступне. Як зазначено в протоколі, предметом огляду був накопичувач на жорстокому диску (НМЖД) «Трансдент», с/н 40790000775, інвентарний номер 122 т. В матеріалах справи відсутні відомості про те, що вказаний носій визнаний під час досудового розслідування речовим доказом. У відповідності дост. 84 КПК Українидоказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд, встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Статтею 86 КПК Українивстановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Виходячи з положень ч. 1ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України. Частиною третьоюстатті 62 Конституції Українивстановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. Стороною обвинувачення не відкривалась стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, та суду не надана ухвала суду про дозвіл на проведення оперативно-технічних заходів  аудіо, відео контролю особи. Таким чином, суд приходить до переконання, що оскільки в судовому засіданні стороною обвинувачення не представлена ухвала суду про надання дозволу на тимчасове обмеження прав обвинуваченого ОСОБА_13 у вигляді аудіо, відео контролю особи, то даний протокол належить визнати недопустимим доказом. 
		Картку обліку (т.№3, а.с.24), свідоцтво (т.№3, а.с.25), ілюстрації (т.№3, а.с.27-34), суд вважає недопустимими доказами, так як в матеріалах справи не мається даних про те, що вони отримані під час виконання якихось, передбачених КПК України слідчих дій, в протоколі про прийняття заяви про вчинення злочину (т.№3, а.с. 20), не зазначено, що вказані документи надані ОСОБА_8 . 
		Оцінюючи з дочки зору допустимості протокол огляду (т.№3, а.с.162-167), під час якого був оглянутий журнал реєстрації декларацій про розміщення об`єктів бізнесу виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради, та постанови (т.№3, а.с.168) про визнання речовим доказом цього журналу, суд вважає протокол та постанову недопустимими доказами, так як в матеріалах справи не мається даних про надання дозволу відповідно до вимог ст.ст.160, 164, 165 КПК України на доступ до цього журналу та відсутні дані про те, що цей журнал наданий слідчому, як це передбачено ст. 159 КПК України особою, у володінні якої він знаходився, та на якій підставі наданий.
		Висновок експерта (т.№4, а.с.221-226) відносно належності підпису в деклараціях, виданих 22 травня 2015 року потерпілим, суд вважає цей доказ недопустимим, оскільки, предмети, які були об`єктом дослідження, оглядалися слідчим та долучалися до справи в порушення вимог ст. ст. 169, 171 КПК України, так як не були повернуті власнику 23 травня 2015 року. 
		Протокол (т.№3, а.с. 20), суд вважає допустимим доказом, так як він отриманий без порушень вимог КПК України. 
		Суд вважає протокол обшуку (т.№3, а.с.213-219), проведений 18 травня 2015 року в квартирі АДРЕСА_6 допустимим доказом, так як він отриманий з дотриманням вимог КПК України. 
		Суд вважає протокол огляду (т.№4, а.с.31-33) допустимим доказом, так як він отриманий з дотриманням вимог КПК України. 
		Постанову (т.№4, а.с.36), в частині визнання речовим доказом мобільного телефону, виданого ОСОБА_8 , суд вважає допустимим доказом, так як вона винесена з дотриманням вимог КПК України.
		Суд вважає протокол огляду (т.№4, а.с.39-40) допустимим доказом, так як він отриманий з дотриманням вимог КПК України. 
		Постанову (т.№4, а.с.41-42), суд вважає допустимим доказом, так як вона винесена з дотриманням вимог КПК України.
		Суд вважає посадову інструкцію (т.№4, а.с.139-141) допустимим доказом, так як вона отримана з дотриманням вимог КПК України. 
		Протокол (т.№4, а.с. 184-200), суд вважає допустимим доказом, так як він отриманий без порушень вимог КПК України. 
		Суд вважає протокол тимчасового доступу (т.№4, а.с.213-219) допустимим доказом, так як він отриманий з дотриманням вимог КПК України. 
		Протокол (т. №4, а.с.233-236), суд вважає допустимим доказом, так як він отриманий з дотриманням вимог КПК України.
		Суд вважає протокол огляду (т.№4, а.с.237-242) допустимим доказом, так як він отриманий з дотриманням вимог КПК України.
		Постанову(т.№4, а.с.244-245), суд вважає допустимим доказом, так як вона винесена з дотриманням вимог КПК України.
		Суд вважає допустимим доказом протокол тимчасового доступу (т. №5, а.с.10-13), так як він отриманий з дотриманням вимог КПК України.
		Інформацію (т.№5, а.с.14), суд вважає допустимим доказом, так як він отриманий з дотриманням вимог КПК України.
		Суд вважає протокол огляду (т.№5, а.с.15) допустимим доказом, так як він отриманий з дотриманням вимог КПК України.
		Постанову (т.№5, а.с.16-17) суд вважає допустимим доказом, так як вона винесена з дотриманням вимог КПК України.
		Суд вважає допустимим доказом протокол тимчасового доступу (т. №5, а.с.27-29), так як він отриманий з дотриманням вимог КПК України.
		Рапорти (т.№5, а.с.62,63), суд вважає допустимими доказами, так як вони отримані з дотриманням вимог КПК України.
		Суд вважає допустимим доказом повідомлення (т. №5, а.с.66), так як воно отримано з дотриманням вимог КПК України.
		Повідомлення (т.№5, а.с.75-76), суд вважає допустимим доказом, так як воно отримано з дотриманням вимог КПК України.
		Суд вважає допустимим доказом рішення виконкому (т. №5, а.с.80), так як воно отримано з дотриманням вимог КПК України.
		Регламент виконкому Дзержинської районної у місті ради (т.№5, а.с.81-110), суд вважає допустимим доказом, так як він отриманий з дотриманням вимог КПК України.
		Суд вважає допустимими доказами рішення виконкому (т. №5, а.с. 111-114, 115-124), так як вони отримані з дотриманням вимог КПК України.
		Суд вважає допустимим доказом рішення виконкому (т. №5, а.с.125), так як воно отримано з дотриманням вимог КПК України.
		Регламент виконкому Дзержинської районної у місті ради (т.№5, а.с.126-145), суд вважає допустимим доказом, так як він отриманий з дотриманням вимог КПК України.
		Суд вважає допустимими доказами рішення виконкому (т. №5, а.с. 146, 147-148), так як вони отримані з дотриманням вимог КПК України.
		Рішення виконкому Дзержинської районної у місті ради (т.№5, а.с.149), суд вважає допустимим доказом, так як воно отримано з дотриманням вимог КПК України.
		Суд вважає допустимим доказом розпорядження виконкому (т. №5, а.с.152), так як воно отримано з дотриманням вимог КПК України.
		Розподіл обов`язків (т.№5, а.с.153-160), суд вважає допустимим доказом, так як він отриманий з дотриманням вимог КПК України.
		Суд вважає допустимим доказом розпорядження виконкому (т. №5, а.с.161), так як воно отримано з дотриманням вимог КПК України.
		Розподіл обов`язків (т.№5, а.с.162-169), суд вважає допустимим доказом, так як він отриманий з дотриманням вимог КПК України.
		Суд вважає допустимим доказом рішення міської ради (т. №5, а.с.170-171), так як воно отримано з дотриманням вимог КПК України.
		Рекомендації (т.№5, а.с.172-173), суд вважає допустимим доказом, так як вони отримані з дотриманням вимог КПК України.
		Суд вважає допустимим доказом рішення міської ради (т. №5, а.с.175-176), так як воно отримано з дотриманням вимог КПК України.
		Особові картки, довідки, диплом, повідомлення, заяви, сертифікати, рецензії, характеристики, подання, автобіографії, накази, паспорт, декларації, військовий квиток, послужну картку, свідоцтва, розписки, присяги, довідки, рішення, зобов`язання (т.№6, а.с.15-60), суд вважає допустимим доказом, так як вони отримані з дотриманням вимог КПК України.
		Суд вважає допустимим доказом протокол (т. №6, а.с.122-128), так як він отриманий з дотриманням вимог КПК України. Зазначення в протоколі прізвища потерпілого як « ОСОБА_8 », суд вважає опискою, яка не впливає на допустимість цього доказу.
		Суд вважає допустимим доказом протокол (т. №6, а.с.129-134), так як він отриманий з дотриманням вимог КПК України.
		Суд вважає допустимим доказом протокол (т. №6, а.с.135-136), так як він отриманий з дотриманням вимог КПК України.
		Суд вважає допустимими доказами повідомлення (т. №1, а.с.227-228, 229, 230), так як вони отримані з дотриманням вимог КПК України.
		Фототаблиці (т.№2, а.с.124-133), суд вважає допустимими доказами, так як вони отримані з дотриманням вимог КПК України.
		Суд вважає допустимим доказом договір (т. №7, а.с.45), так як він отриманий з дотриманням вимог КПК України.
		Суд вважає допустимим доказом матеріал Вікіпедії (т.№7, а.с.76-77, 78-80), так як він отриманий з дотриманням вимог КПК України.
		Суд вважає допустимими доказами виписки (т.№7, а.с.81, 82), так як вони отримані з дотриманням вимог КПК України.
		Оцінюючи відповідно до вимог ст.ст. 85, 94 КПК України визнані допустимими докази з точки зору їх належності, суд виходить з наступного.
		Суд, відповідно до ст.ст. 85, 94 КПК України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання обвинуваченого ОСОБА_13 , в частині, що не стосується обставин проведення обшуку, які суд раніше оцінив з точки зору належності, вважає цей доказ належним і в іншій його частині. При цьому суд виходить з того, що цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, посадового становища обвинуваченого, його посадових прав та обов`язків, обставин встановлення пам`ятника ОСОБА_21 , причетності обвинуваченого к цьому, взаємовідносин з ОСОБА_8 , обставин при яких потерпілий погодився та перерахував гроші на картковий рахунок, наявності у обвинуваченого або інших осіб незаконної вигоди від перерахування потерпілим грошей, вчинення обвинуваченим дій в інтересах потерпілого, вимагання або не вимагання обвинуваченим грошей від потерпілого.
		Показання потерпілого ОСОБА_8 , надані у судовому засіданні в частині, що не стосується присутності понятих при врученні грошових коштів, суд вважає належним доказом, так як цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, взаємовідносин з обвинуваченим ОСОБА_13 , обставин, при яких під час спілкування з обвинуваченим потерпілий погодився та зарахував гроші на картковий рахунок, вчинення обвинуваченим дій в інтересах потерпілого, вимагання або не вимагання обвинуваченим грошей від потерпілого.
		Показання свідка ОСОБА_22 , суд вважає належним доказом, так як цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме того, в яких відносинах він знаходиться із обвинуваченим, чи висловлював якісь прохання останньому з приводу потерпілого, чи називав потерпілому витрати на розміщення торговельних точок.
		Показання свідка ОСОБА_57 , суд вважає належним доказом, так як цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, того, в яких відносинах він знаходиться із обвинуваченим та потерпілим, вчинення обвинуваченим дій в інтересах потерпілого, обставин отримання потерпілим декларації, причетності ОСОБА_13 до влаштування пам`ятника у м. Сєверодонецьку.
		Показання свідка ОСОБА_48 , суд вважає належним доказом, так як цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме того, в яких відносинах вона знаходиться із обвинуваченим та потерпілим, вчинення обвинуваченим дій в інтересах потерпілого, обставин отримання потерпілим декларації, відсутності або наявності пропозицій отримати гроші за отримання потерпілим декларацій. 
		Показання свідка ОСОБА_116 , суд вважає належним доказом, так як цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме того, в яких відносинах вона знаходиться із обвинуваченим та потерпілим, порядку видачі декларацій, вчинення обвинуваченим дій в інтересах потерпілого, обставин отримання потерпілим декларації. 
		Оцінюючи показання свідка ОСОБА_117 в частині, що не стосується обставин проведення обшуку, які суд раніше оцінив з точки зору належності, вважає цей доказ належним і в іншій його частині. При цьому, суд виходить з того, що цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме посадового становища обвинуваченого, взаємовідносин обвинуваченого з ОСОБА_8 . 
		Показання свідка ОСОБА_60 , суд вважає належним доказом, так як цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме того, в яких відносинах вона знаходиться із обвинуваченим та потерпілим, порядку видачі декларацій, причетності ОСОБА_13 до влаштування пам`ятника ОСОБА_21 .
		Показання свідка ОСОБА_23 , суд вважає належним доказом, так як цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме того, в яких відносинах він знаходиться із обвинуваченим та потерпілим, наявності у обвинуваченого боргу перед ОСОБА_23 та повернення боргу.
		Показання свідка ОСОБА_62 , суд вважає належним доказом, так як цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме того, в яких відносинах він знаходиться із обвинуваченим та потерпілим, тієї обставини, чи спілкувався ОСОБА_125 з потерпілим.
		Показання свідка ОСОБА_119 , суд вважає належним доказом, так як цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме того, в яких відносинах він знаходиться із обвинуваченим та потерпілим, посадового становища свідка, порядку розміщення торгових точок, вчинення обвинуваченим дій в інтересах потерпілого, обставин при яких свідок спілкувався з потерпілим та змісту цього спілкування, відсутності або наявності пропозицій отримати гроші за розміщення потерпілим торгівельних точок. 
		Показання свідка ОСОБА_16 , в частині, що не стосується обставин, при яких з його карткового рахунку були отримані грошові кошти, які суд раніше оцінив з точки зору належності, суд вважає цей доказ належним і в іншій його частині. При цьому суд виходить з того, що цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, взаємовідносин ОСОБА_16 та обвинуваченого, обставин встановлення пам`ятника ОСОБА_21 , причетності обвинуваченого к цьому, взаємовідносин з ОСОБА_8 , обставин при яких були перераховані гроші на картковий рахунок, витрати 10000 грн., мети на яку поступили гроші. 
		Показання свідка ОСОБА_19 , суд вважає належним доказом. При цьому суд виходить з того, що цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, взаємовідносин ОСОБА_19 та обвинуваченого, обставин виготовлення, встановлення та оплати робіт з встановлення пам`ятника ОСОБА_21 , причетності обвинуваченого к цьому. 
		Суд вважає належним доказом протокол (т.№3, а.с. 20), так як цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме звернення потерпілого до правоохоронних органів та змісту цього звернення. 
		Суд вважає належним доказом протокол (т.№3, а.с.31-33), так як цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме інформації, яку отримував потерпілий на свій мобільний телефон від обвинуваченого, у тому числі про передачу номеру карткового рахунку ОСОБА_16 . 
		Суд вважає належним доказом постанову (т.№4, а.с.36), в частині визнання речовим доказом телефону, виданого ОСОБА_8 , так як цей доказ підтверджує долучення речового доказу.
		Суд вважає належним доказом посадову інструкцію (т.№4, а.с.139-141), так як цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме порядку обліку декларацій.
		Суд вважає належним доказом протокол (т.№4, а.с.184-200), так як цей доказ підтверджує отримання зразків почерку ОСОБА_13 . 
		Суд вважає належним доказом протокол (т.№4, а.с.213-219), так як цей доказ підтверджує видачу декларацій у 2014-2015 роках, підписання їх ОСОБА_13 .
		Суд вважає належним доказом протокол (т.№4, а.с.233-236), так як цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме отримання інформації по телефонним номерам.
		Суд вважає належним доказом протокол (т.№4, а.с.237-242), так як цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме наявності інформації по телефонному номеру НОМЕР_10 .
		Суд вважає належним доказом постанову (т.№4, а.с.244-245), так як цей доказ підтверджує долучення речового доказу.
		Суд вважає належним доказом протокол (т.№5, а.с.10-13), так як цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, отримання інформації по картковому рахунку, який обслуговується за допомогою пластикової картки НОМЕР_1 за період з 6 травня 2015 року по 18 травня 2015 року.
		Суд вважає належним доказом інформацію (т.№5, а.с.14), так як цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме зарахування 18 травня 2015 року на картковий рахунок 59998 грн.00 коп. 
		Суд вважає належним доказом протокол огляду (т.№5, а.с.15), так як цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, зарахування 18 травня 2015 року на картковий рахунок ОСОБА_126 59998 грн.00 коп. 
		Суд вважає належним доказом постанову (т.№5, а.с.16-17), так як цей доказ підтверджує долучення речового доказу.
		Суд вважає належним доказом повідомлення (т.№5, а.с.75-76), так як цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме інформації про порядок видачі декларацій та повноважень ОСОБА_13 , наявності інформації щодо подання ОСОБА_8 до Дзержинської районної у місті ради та її виконкому заяви та інших документів для отримання декларації на розміщення об`єкта бізнесу.
		Суд вважає належним доказом рішення, (т.№5, а.с.80), так як цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме порядку роботи виконкому та посадових обов`язків робітників виконкому станом на 18 травня 2015 року. 
		Суд вважає належним доказом регламент (т.№5, а.с.81-100), так як цей доказ прямо стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме порядку роботи виконкому та посадових обов`язків робітників виконкому станом на 18 травня 2015 року. 
		Рішення, регламенти (т.№5, а.с.111-114, 115-124), суд вважає належними доказами, так як ці докази стосуються обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме порядку роботи виконкому та посадових обов`язків робітників виконкому станом на 18 травня 2015 року. 
		Рішення (т.№5, а.с.149), суд вважає належним доказом, так як цей доказ стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме посадових прав голови виконкому станом на 18 травня 2015 року. 
		Розпорядження, розподіл (т.№5, а.с.152, 153-160, суд вважає належними доказами, так як ці докази стосуються обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме посадових прав голови виконкому станом на 18 травня 2015 року. 
		Рішення (т.№5, а.с.170-171), суд вважає належним доказом, так як цей доказ стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме містить інформацію про порядок отримання декларацій.
		Рекомендації (т.№5, а.с.172-173), суд вважає належним доказом, так як цей доказ стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме містить інформацію про порядок отримання декларацій.
		Рішення (т.№5, а.с.175-176), суд вважає належним доказом, так як цей доказ стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме містить інформацію про порядок отримання декларацій.
		Особові картки, довідки, диплом, повідомлення, заяви, сертифікат, рецензії, характеристики, подання, автобіографії, накази, паспорт, декларації, військовий квиток, послужна картка, свідоцтва, розписки, присяги, довідки, рішення зобов`язання (т.№6, а.с.15-60), суд вважає належними доказами, так як ці докази стосуються обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме посадового становища обвинуваченого. 
		Протокол (т.№6, а.с.122-128), суд вважає належним доказом, так як цей доказ стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме змісту спілкування обвинуваченого та потерпілого 16 травня 2015 року стосовно видачі декларації, перерахування грошей, встановлення пам`ятника.
		Протокол (т.№6, а.с.129-134), суд вважає належним доказом, так як цей доказ стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме зарахування на рахунок ОСОБА_16 потерпілим грошей, змісту спілкування обвинуваченого та потерпілого 18 травня 2015 року стосовно видачі декларації, необхідності допомагати іншим особам, доручення ОСОБА_13 допомогти у оформленні декларації ОСОБА_8 , оформлення останнім декларації.
		Протокол (т.№6, а.с.135-136), суд вважає належним доказом, так як цей доказ стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме змісту спілкування 18 травня 2015 року обвинуваченого з ОСОБА_16 а також потерпілим по телефону з приводу зустрічі останнього з обвинуваченим, відвідування потерпілим банку, отримання повідомлення на телефон стосовно грошей. 
		Повідомлення (т.№1, а.с.227-228), суд вважає належним доказом, так як цей доказ стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме містить інформацію про мету отримання декларації.
		Повідомлення (т.№1, а.с.229), суд вважає належним доказом, так як цей доказ стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме містить інформацію про мету отримання декларації.
		Повідомлення (т.№1, а.с.230), суд вважає належним доказом, так як цей доказ стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме містить інформацію про набрання чинності рішенням.
		Фототаблиці (т.№2, а.с.124-133), суд вважає належним доказом, так як цей доказ стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме містить інформацію про спорудження пам`ятника ОСОБА_21 , участь в цьому ОСОБА_13 .
		Договір (т.№7, а.с. 45), суд вважає належним доказом, так як цей доказ стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме стосується отримання грошей ОСОБА_19 за виконання частини робіт із спорудження пам`ятника та участі ОСОБА_13 в оплаті робіт із спорудження пам`ятника ОСОБА_21 .
		Суд вважає належним доказом матеріал Вікіпедії (т.№7, а.с.76-77, 78-80), так як він стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме особи ОСОБА_21 , спорудження та відкриття йому пам`ятника.
		Суд вважає належним доказом виписки (т.№7, а.с.81, 82), так як вони стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме надходження на рахунок  ОСОБА_16 30 квітня 2015 року та 18 травня 2017 року грошових коштів та зняття цих коштів.
		Показання свідка ОСОБА_127 , суд вважає неналежним доказом, так як цей доказ ані прямо, ані непрямо, не стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. 
		Протокол обшуку (т.№3, а.с.213-219), суд вважає неналежним доказом, так як цей доказ ані прямо, ані непрямо, не стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. 
		Протокол тимчасового доступу (т.№5, а.с.27-29), суд вважає неналежним доказом, так як цей доказ ані прямо, ані непрямо, не стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. 
		Рапорти (т.№5, а.с.62, 63), суд вважає неналежними доказами, так як ці докази ані прямо, ані непрямо, не стосуються обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. 
		Повідомлення (т.№5, а.с.66), суд вважає неналежним доказом, так як цей доказ ані прямо, ані непрямо, не стосується обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. 
		Рішення, регламенти, розподіл (т.№5, а.с.125, 126-145, 146, 147-148, 161, 162-169), суд вважає неналежними доказами, так як ці докази ані прямо, ані непрямо, не стосуються обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та стосуються інформації про визначення порядку роботи виконкому та посадових обов`язків робітників виконкому станом не на квітень-травень 2015 року.
		При наданні оцінки з точки зору достовірності визнаним судом допустимим та належним доказам, суд керується вимогами ст. 17 ч.4 КПК України, згідно якої усі сумніви доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи та ст. 62 Конституції України, згідно якої, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, і приходить до наступних висновків.
		Особові картки, довідки, диплом, повідомлення, заяви, сертифікат, рецензії, характеристики, подання, автобіографії, накази, паспорт, декларації, військовий квиток, послужну картку, свідоцтва, розписки, присяги, довідки, рішення, зобов`язання (т.№6, а.с.15-60), якими встановлено службове становище обвинуваченого, суд вважає достовірними доказами, так як вони узгоджуються між собою і не суперечать іншим доказам. 
		Рішення виконкому Дзержинської районної у місті ради №65 від 19 серпня 2011 року (т.№5, а.с.149), суд вважає достовірним доказом, так як воно не суперечить іншим доказам. 
		Рішення виконкому Дзержинської районної у місті ради №251 від 19 червня 2013 року (т.№5, а.с.80), Регламент виконкому Дзержинської районної у місті ради (т.№5, а.с.81-110), рішення виконкому Дзержинської районної у місті ради №230 від 18 червня 2014 року та №357 від 17 вересня 2014 року (т.№5, а.с.111-114, 115-124), розпорядження виконкому Дзержинської районної у місті ради №35-р від 2 березня 2015 року (т.№5, а.с.152), Розподіл обов`язків між головою районної у місті ради, заступниками голови районної у місті ради та керуючим справами, затверджений 2 березня 2015 року (т.№5, а.с.153-160), суд вважає достовірними доказами, так як вони не суперечать іншим доказам. 
		Посадову інструкцію (т.№4, а.с.139-141), суд вважає достовірним доказом, так як вона не суперечить іншим доказам. 
		Рішення Криворізької міської ради №126 від 30 грудня 2010 року (т.№5, а.с.170-171), Рекомендацій щодо формування електронних інформаційних ресурсів  переліків об`єктів бізнесу(т.№5, а.с. 172-173), Рішення Криворізької міської ради №2755 від 25 червня 2014 року (т.№5, а.с.175-176), суд вважає достовірними доказами, так як вони не суперечать іншим доказам. 
		Повідомлення (т.№1, а.с., 227-228, 229), які стосуються рішення Криворізької міської ради від 30 грудня 2010 року №126, суд вважає достовірними доказами, так як вони не суперечать іншим доказам. 
		Повідомлення (т.№1, а.с.230), яке стосується набрання чинності рішенням Криворізької міської ради від 30 грудня 2010 року №126, суд вважає достовірним доказом, так як він не суперечить іншим доказам. 
		Матеріал Вікіпедії (т.№7, а.с.76-77, 78-80), стосовно генерала ОСОБА_21 , суд вважає достовірним доказом, так як він не суперечить іншим доказам та обставини загибелі ОСОБА_21 є загальновідомими. 
		Фотобтаблиці (т.№2, а.с.124-133), суд вважає достовірними доказами, так як вони не суперечать іншим доказам, узгоджуються з матеріалами Вікіпедії. 
		Договір (т.№7, а.с.45), суд вважає достовірним доказом, так як він не суперечить іншим доказам, узгоджуються з матеріалами Вікіпедії (т.№7, а.с.76-80), та фототаблицями (т.2, а.с.124-133), з яких вбачається, що ОСОБА_13 приймав участь у спорудженні та відкритті пам`ятника ОСОБА_21 .
		Повідомлення (т.№5, а.с.75-76), суд вважає достовірним доказом, так як воно не суперечить іншим доказам.
		Виписку (т.№7, а.с.82), суд вважає достовірним доказом, так як вона не суперечить іншим доказам.
		Зміст протоколу огляду (т.№4, а.с.31-33), стосовно змісту спілкування потерпілого та обвинуваченого, повідомлення відносно карткового рахунку ОСОБА_16 , суд вважає достовірними доказами, так як вони не суперечить іншим доказам, в частині надання карткового рахунку узгоджується з випискою (т.№7, а.с.82).
		Зміст протоколу (т.№6, а.с. 122-128), стосовно змісту спілкування ОСОБА_13 та ОСОБА_8 16 травня 2015 року, суд вважає достовірним доказом, так як він не суперечить іншим доказам, в частині надання карткового рахунку узгоджується з випискою (т.№7, а.с.82).
		Зміст протоколу (т.№6, а.с. 129-134), стосовно змісту спілкування ОСОБА_13 та ОСОБА_8 та інших осіб 18 травня 2015 року, суд вважає достовірним доказом, так як він не суперечить іншим доказам.
		Зміст протоколу (т.№6, а.с. 135-136), стосовно змісту спілкування ОСОБА_13 та ОСОБА_8 та інших осіб 18 травня 2015 року, суд вважає достовірним доказом, так як він не суперечить іншим доказам.
		Виписку (т.№7, а.с.81) про те, що 18 травня 2015 року на картковий рахунок ОСОБА_16 в якості поповнення рахунку надійшло 59998 грн. 00 коп., в той же день з цього рахунку видано готівкою 59400 грн. 00 коп., суд вважає достовірним доказом, так як він не суперечить іншим доказам.
		Протокол тимчасового доступу (т. №5, а.с.10-13), суд вважає достовірним доказом, так як він не суперечить іншим доказам.
		Інформацію (т.№5, а.с.14), протокол огляду (т.№5, а.с.15), постанову (т.№5,а.с.16-17), суд вважає достовірними доказами, так як вони не суперечать іншим доказам, узгоджуються між собою та випискою (т.№7, а.с.81).
		Протокол тимчасового доступу (т. №4, а.с.213-219), суд вважає достовірним доказом, так як він не суперечить іншим доказам.
		Протокол тимчасового доступу (т. №4, а.с.233-236), суд вважає достовірним доказом, так як він не суперечить іншим доказам.
		Протокол огляду (т.№4, а.с.237-242), суд вважає достовірним доказом, так як він не суперечить іншим доказам.
		Протокол (т.№4, а.с.184-200), суд вважає достовірним доказом, так як він не суперечить іншим доказам.
		Постанови (т.№4, а.с.36, 244-245), суд вважає достовірними доказами, так як вони не суперечать іншим доказам.
		Показання свідка ОСОБА_22 , надані у судовому засіданні про те, що отримав прохання свого знайомого познайомити потерпілого та ОСОБА_13 але цього не зробив, суд знаходить достовірними. Також, суд знаходить достовірними показання цього свідка про те, що не казав потерпілому, що розміщення торговельної точки стоїть 2000 доларів США. При цьому, суд враховує, що ці показання не спростовуються будь-якими доказами, підстав, з яких би вказаний свідок надавав неправдиві показання, судом не встановлено.
		Показання свідка ОСОБА_23 , про те, що у березні 2015 року передавав в борг ОСОБА_13 30000 грн. на проведення святкових заходів, цю суму в подальшому ОСОБА_13 повернув частково до арешту, частково після арешту, суд знаходить достовірними, враховуючи, що ці показання не спростовуються будь-якими доказами, підстав, з яких би вказаний свідок надавав неправдиві показання, судом не встановлено.
		Оцінюючи з точки зору достовірності показання допитаного судом свідка ОСОБА_19 , суд виходить з наступного. Показання ОСОБА_19 про те, що після загибелі ОСОБА_21 він із ОСОБА_13 вирішили зробити останньому пам`ятник в м. Сєверодонецьку, а в подальшому цей пам`ятник був ним споруджений, узгоджуються з визнаними достовірними такими доказами як матеріал Вікіпедії (т.№7, а.с.76-77, 78-80), фотобтаблиці (т.№2, а.с.124-133), договір (т.№7, а.с.45). Також, суд вважає достовірними показання цього свідка про те, що вартість робіт він визначив близько 70000 грн., що частину цих грошей у сумі 10000 грн. йому передав ОСОБА_16 , а решту в сумі 60000 грн.  ОСОБА_13 , при цьому суд бере до уваги, що факт передачі 10000 грн. узгоджується із змістом виписки (т.№7, а.с.82). Суд вважає також достовірними показання цього свідка про те, що ОСОБА_13 не казав, з якого джерела буде проведена оплата його робіт, що ані ОСОБА_13 , ані ОСОБА_16 , не казали, що з вартості пам`ятника або ОСОБА_13 , або ОСОБА_16 , мають отримати якусь частину, що ОСОБА_128 під час передачі 10000 грн. казав, що невідомо, хто саме буде укладати договір на встановлення пам`ятника. Також суд знаходить достовірними показання свідка ОСОБА_19 про те, що з отриманих 70000 грн. частину витратив на роботи, матеріали, а частина є його гонораром. Оцінюючи показання свідка ОСОБА_19 як достовірні, суд бере до уваги логічний, послідовний, несуперечливий характер цих показань та враховує, що будь-яких підстав вважати ці показання неправдивими, у судовому засіданні, не встановлено. 
		Оцінюючи з точки зору достовірності показання допитаного судом свідка ОСОБА_16 , в частині, що не стосується видачі ним грошей, так як оцінка його показань в цій частині надана раніше, суд виходить з наступного. Показання ОСОБА_16 про те, що він є родичем обвинуваченого ОСОБА_13 , суд знаходить достовірними. Показання ОСОБА_16 про те, що взимку 2015 року ОСОБА_13 висловив бажання побудувати пам`ятник генералу ОСОБА_21 та разом вирішили, що цим питанням буду займатися ОСОБА_16 , суд знаходить достовірними. Показання свідка про те, що наприкінці квітня 2015 року ОСОБА_13 сказав, що ОСОБА_8 може профінансувати встановлення пам`ятника генералу ОСОБА_21 та йому, свідку, надійшло 10000 грн. на банківський рахунок, які він в подальшому передав ОСОБА_19 , узгоджуються з випискою (т. №7, а.с.82), показаннями свідка ОСОБА_19 , а тому є достовірними. Показання цього свідка про те, що 18 травня 2015 року на його рахунок надішли 60000 грн., про що він повідомив ОСОБА_13 , узгоджуються з випискою (т.№7, а.с.81), протоколом (т. №5, а.с.10-13), інформацією (т.№5, а.с.14), протоколом огляду (т.№5, а.с.15), протоколами (т.№6, а.с. 129-134, 135-136). Показання ОСОБА_16 про те, що він мав намір запитати у ОСОБА_13 чи призначені 60000 грн. для встановлення пам`ятника, і якщо б ОСОБА_13 це підтвердив, то отримав би ці гроші та відвіз ОСОБА_19 , суд знаходить достовірними. Показання ОСОБА_16 про те, що він за те, що буде займатися встановленням пам`ятника генералу ОСОБА_21 не повинен був отримати якусь вигоду, що з 10000 грн. та 60000 грн. для себе особисто нічого не отримав і не повинен був отримати, що ОСОБА_19 отримав 10000 грн. за те, щоб виготовити ескіз, узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_19 , які визнані достовірними. Суд знаходить достовірними також показання ОСОБА_16 про те, що в квітні  травні 2015 року ОСОБА_13 не казав, що потрібні гроші. Оцінюючи показання свідка ОСОБА_16 як достовірні, суд бере до уваги, що вони є за своїм змістом логічними, послідовними, несуперечливими та враховує, що будь-яких підстав вважати ці показання неправдивими, у судовому засіданні не встановлено. 
		Оцінюючи з точки зору достовірності показання допитаної судом свідка ОСОБА_117 , в частині, що не стосується затримання та проведення обшуку, так як оцінка її показань в цій частині надана раніше, суд виходить з наступного. Показання ОСОБА_117 про те, що в 2015 році ОСОБА_8 неодноразово настирно намагався пройти в кабінет ОСОБА_13 , але цього не дозволяла, що 18 травня 2015 року ОСОБА_8 зайшов в кабінет, куди потім за вказівкою обвинуваченого викликала ОСОБА_57 та ОСОБА_52 , суд знаходить достовірними, так як вони за своїм змістом є логічними, послідовними, несуперечливими, будь-яких підстав вважати ці показання неправдивими, у судовому засіданні не встановлено. 
		Показання свідка ОСОБА_57 про те, що 18 травня 2015 року ОСОБА_13 висловив побажання допомогти потерпілому у оформленні декларації, вчинивши всі дії відповідно до закону, після чого провів потерпілого до ОСОБА_48 і сказав, що потрібно поставити печатку, що з потерпілим домовилися про зустріч наступного дня, але останній на зустріч не прийшов, що ОСОБА_13 займався влаштуванням пам`ятника у м. Сєверодонецьк, що розміщення кіоску не входить до компетенції ОСОБА_13 , суд знаходить достовірними, так як ці показання узгоджуються із змістом протоколу (т.№6, а.с.129-134), і крім того, є логічними, послідовними, несуперечливими, що будь-яких підстав вважати ці показання неправдивими, у судовому засіданні не встановлено. 
		Оцінюючи з точки зору достовірності показання допитаної судом свідка ОСОБА_48 , суд виходить з наступного. Показання свідка ОСОБА_48 про те, що станом на 18 травня 2015 рік працювала на посаді головного спеціаліста загального відділу, що завірила декларації, на яких був підпис ОСОБА_13 печаткою на прохання ОСОБА_57 , що ОСОБА_55 , яка є спеціалістом відділу підприємництва, перевірила документи та повідомила, що з документами все нормально, що ОСОБА_13 особисто не давав їй вказівок завірити печаткою декларації, що за ці дії гроші ніхто не пропонував і грошей за це не отримувала, суд знаходить достовірними, так як вони узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_57 , змістом протоколу (т.№6, а.с.129-134). Вважаючи показання свідка ОСОБА_48 достовірними, суд також бере до уваги, що вони є за своїм змістом логічними, послідовними, несуперечливими та враховує, що будь-яких підстав вважати ці показання неправдивими, у судовому засіданні не встановлено. 
		Показання свідка ОСОБА_116 про те, що 18 травня 2015 року на запрошення ОСОБА_13 прийшла в кабінет останнього, та останній сказав допомогти заповнити ОСОБА_8 декларації на дві торгових точки в парку ім. Богдана Хмельницького, після чого роз`яснила останньому порядок, що в подальшому свідка покликали до загального відділу чи можливо завірити декларації печаткою, що заява для отримання декларації повинна реєструватися в загальному відділі, видача самих декларацій також реєструється, що видані на ім`я ОСОБА_8 декларації не були зареєстровані, так як останній не мав при собі свідоцтва про реєстрацію його суб`єктом підприємницької діяльності, суд вважає достовірними, так як вони узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_57 , ОСОБА_48 , змістом протоколу (т.№6, а.с.129-134), мають логічний, послідовний, несуперечливий зміст, що будь-яких підстав вважати ці показання неправдивими, у судовому засіданні не встановлено. 
		Разом з тим, суд вважає, недостовірним твердження свідка ОСОБА_116 про те, що отримавши декларацію, особа отримує право на розміщення торгового об`єкту, так як це твердження суперечить меті отримання декларацій, визначеній у рішенні Криворізької міської ради №126 від 30 грудня 2010 року (т.№5, а.с.170-171), а саме, що метою отримання декларацій є забезпечення реалізації державної політики з питань створення, використання та розвитку електронних інформаційних ресурсів, формування міського електронного ресурсу об`єктів бізнесу, підтримки в актуальному стані сайту «Криворізький ресурсний центр», широкої інформованості споживачів про провадження підприємницької діяльності в об`єктах торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг та з виробництва продуктів харчування, малих архітектурних форм, виявлення резервів подальшого розвитку підприємництва. Тому при вирішенні справи, суд це твердження відкидає. 
		Показання свідка ОСОБА_60 , з яких вбачається, що отримання декларації надає дозвіл на розміщення об`єктів, суд вважає недостовірними, та такими, що суперечать меті отримання декларацій, визначеній у рішенні Криворізької міської ради №126 від 30 грудня 2010 року (т.№5, а.с.170-171), а саме, що метою отримання декларацій є забезпечення реалізації державної політики з питань створення, використання та розвитку електронних інформаційних ресурсів, формування міського електронного ресурсу об`єктів бізнесу, підтримки в актуальному стані сайту «Криворізький ресурсний центр», широкої інформованості споживачів про провадження підприємницької діяльності в об`єктах торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг та з виробництва продуктів харчування, малих архітектурних форм, виявлення резервів подальшого розвитку підприємництва. Тому при вирішенні справи, суд це твердження відкидає. 
		Показання свідка ОСОБА_62 про те, що ОСОБА_15 йому, свідку, казала, що якийсь підприємець бажає підключитися до електромережі, що по телефону розмовляв з ОСОБА_8 , та домовилися зустрітися, але останній на зустріч не прийшов, суд знаходить достовірними, так як вони є логічними, послідовними, несуперечливими, будь-яких підстав вважати ці показання неправдивими, у судовому засіданні не встановлено. 
		Оцінюючи з точки зору достовірності показання допитаного судом свідка ОСОБА_119 , суд виходить з наступного. Показання цього свідка про те, що 18 травня 2015 року зустрічався із ОСОБА_13 з приводу боротьби з тими особами, які працювали на території парку без належних дозволів, що наприкінці розмови останній сказав, що обговорював у присутності ОСОБА_13 з потерпілим питання тимчасового розміщення ларьків, що ОСОБА_8 не пропонував ОСОБА_13 гроші, останній у ОСОБА_8 грошей не просив, що ОСОБА_8 на обумовлену зустріч не приїхав, що ОСОБА_13 не казав, що ОСОБА_8 обіцяв гроші за розміщення ларьків, суд знаходить достовірними, так як вони узгоджуються із показаннями свідків ОСОБА_57 та ОСОБА_48 , змістом протоколу (т.№6, а.с.129-134), є логічними, послідовними, несуперечливими, будь-яких підстав вважати ці показання неправдивими, у судовому засіданні не встановлено. 
		Показання свідка ОСОБА_119 , з яких вбачається, що отримання декларації є умовою розміщення об`єктів, суд вважає недостовірними, такими, що суперечать меті отримання декларацій, визначеній у рішенні Криворізької міської ради №126 від 30 грудня 2010 року (т.№5, а.с.170-171), а саме, що метою отримання декларацій є забезпечення реалізації державної політики з питань створення, використання та розвитку електронних інформаційних ресурсів, формування міського електронного ресурсу об`єктів бізнесу, підтримки в актуальному стані сайту «Криворізький ресурсний центр», широкої інформованості споживачів про провадження підприємницької діяльності в об`єктах торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг та з виробництва продуктів харчування, малих архітектурних форм, виявлення резервів подальшого розвитку підприємництва. Тому при вирішенні справи, суд це твердження відкидає. 
		Оцінюючи з точки зору достовірності показання потерпілого ОСОБА_8 , надані у судовому засіданні, за виключенням його показань стосовно присутності понятих, оцінка яким дана раніше, суд приймає до уваги наступне. Показання ОСОБА_8 про те, що він мав намір за сприянням ОСОБА_22 , зустрітися із ОСОБА_13 , але той не допоміг в цьому, самостійно в квітні 2015 року прийшов в робочий кабінет ОСОБА_13 , суд вважає достовірними, так як його показання в цій частині узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_22 та свідка ОСОБА_120 . Показання потерпілого про те, що будучи з 2000 року суб`єктом підприємницької діяльності, ОСОБА_8 , не мав такого виду діяльності як торгівля, суд вважає достовірними, так як вони не спростовуються будь якими доказами. 
		Показання ОСОБА_8 про те, при яких обставинах та з яких підстав він вирішив передати гроші на спорудження пам`ятника, мають деякі суперечності. Так, первісно потерпілий показав, що саме він запропонував по 2000 доларів США за один ларьок після того як ОСОБА_13 став розповідати про потреби району, вважаючи, що 2000 доларів США підуть на потреби району. Далі потерпілий показав, що під час зустрічі 29 квітня 2015 року ОСОБА_13 запитав: «Чим ти можеш допомогти району?», на що відповів: «А про що питання?». Також уточнивши показання, зазначив, що ОСОБА_13 сказав, що потрібно нести витрати на ремонт лікарні, на пам`ятник. Також ОСОБА_8  показав, що 29 квітня 2015 року ОСОБА_13 показував ескіз бюсту, який мався в мобільному телефоні, на що відповів, що не пошкодує 2000 на пам`ятник, що обумовили суму витрат. Також потерпілий показав, що під час розмови з приводу грошей був згоден, щоб гроші, про які йшлася мова із ОСОБА_13 , були витрачені на пам`ятник, якщо дійсно гроші витрачені на пам`ятник, не заперечує проти цього. Крім того, потерпілий показував, що мав можливість, але не намагався з`ясувати, чому гроші потрібно було перерахувати на картку громадянина ОСОБА_16 та з`ясувати яке мав останній відношення до встановлення пам`ятника. Також потерпілий показав, що ОСОБА_13 казав, що в разі перерахування грошей запросить його, ОСОБА_8 , на відкриття пам`ятника, буде розповідати хто приймав учать у витратах на пам`ятник. Погроз з боку ОСОБА_13 такого роду, що він, ОСОБА_8 , не отримає декларацій, якщо не будуть перераховані гроші, не пам`ятає, грошей в ультимативній формі ОСОБА_13 не вимагав. Під час додаткового допиту потерпілий показав, що 30 квітня 2015 року перераховував ОСОБА_16 10000 грн. як частину оплати розташування ларьку, не сприймав ці гроші як хабар, а ОСОБА_13 казав, що ці гроші були потрібні щоб розрахуватися за пам`ятник. Після оголошення протоколу (т.№6, а.с.79, 83), потерпілий показав, що першим про оплату ларьків сказав саме він, потерпілий. Після оголошення протоколу (т.№6, а.с 123) показав, що розмова про пам`ятник 16 травня 2015 року дійсно була. В цілому вказані показання потерпілого містять відомості про те, що саме він став пропонувати гроші ОСОБА_13 . Показання потерпілого про те, що на питання ОСОБА_13 про можливість допомогти району саме потерпілий відповів, що вважає за можливе надати гроші саме на встановлення пам`ятника, що обумовили суму витрат та 30 квітня 2015 року перерахував 10000 грн., суд знаходить достовірними, так як вони узгоджується з випискою про надходження на рахунок ОСОБА_16 грошей в сумі 10000 грн. та інформацією, яка об`єктивно зафіксована в протоколі, (т.№6, а.с. 68-83), після оголошення якої потерпілий дав показання про те, що саме він став пропонувати гроші. Незважаючи на те, що вказаний протокол визнаний недопустимим доказом, суд враховує, що інформація, яка відображене в ньому, зафіксована за допомогою технічних засобів, а тому з урахуванням вимог ст.17 ч.4 КПК України, та ст. 62 Конституції, що достовірними є показання потерпілого про те, що саме він запропонував надати гроші на встановлення пам`ятника.
		Показання потерпілого про те, чи запевнював його обвинувачений, що гроші потрібні не йому особисто, також є суперечливими. Так, потерпілий показав, що не пам`ятає, чи казав ОСОБА_13 про те, що гроші потрібні не йому особисто, також показав, що ОСОБА_13 казав, що гроші потрібні на встановлення пам`ятника. Будучи допитаним додатково, потерпілий показав, що ОСОБА_13 ніколи не казав, що ці гроші потрібні на якісь інші потреби. Також потерпілий показував, що пропонував ОСОБА_13 за кожний ларьок по 2000 доларів США, ОСОБА_13 казав, що йому особисто гроші не потрібні. Тому, суд вважає достовірними показання потерпілого, з яких вбачається, що ОСОБА_13 запевнював, що гроші потрібні не йому особисто. При цьому, суд бере до уваги, що з інформації, яка об`єктивно зафіксована в протоколі (т.№6, а.с. 68-83) вбачається, що ОСОБА_13 казав, що гроші потрібні не йому особисто. Незважаючи на те, що вказаний протокол визнаний недопустимим доказом, суд враховує, що інформація, яка відображене в ньому, зафіксована за допомогою технічних засобів, а тому з урахуванням вимог ст.17 ч.4 КПК України, та ст. 62 Конституції, що достовірними є показання потерпілого про те, що обвинувачений казав, що гроші потрібні не йому особисто.
		Показання потерпілого про те, що ОСОБА_13 обіцяв запросити на відкриття пам`ятника та розповісти, хто приймав участь витратах на пам`ятник, суд вважає достовірними.
		Показання, в яких потерпілий стверджує, що вважав, що гроші потрібні ОСОБА_13 на свята, суд знаходить недостовірними, побудованими на припущеннях. При цьому, суд бере до уваги, що це твердження спростовується показаннями свідка ОСОБА_16 , з яких вбачається, що в квітні  травні 2015 року ОСОБА_13 не казав, що йому потрібні гроші.
		Показання потерпілого про те, що він вважав, що ОСОБА_13 бажає отримати гроші для себе, є суперечливими. Так потерпілий первісно показав, що думав, що 2000 доларів США підуть на потреби району, а далі показав, що подумав, що ОСОБА_13 бажає отримати гроші для себе, так як останній запитував хто ще знає про його, ОСОБА_8 візит, надав номер картки не свій, тобто намагався скрити отримання грошей. Суд вважає, що показання потерпілого про те, що в нього були підстави вважати, що ОСОБА_13 бажає отримати гроші для себе, є надуманими. Так, потерпілий зазначає, що він до такого висновку прийшов виходячи лише з того, що ОСОБА_13 надав номер картки іншої особи. На переконання суду, така поведінка ОСОБА_13 , який пропонував передати гроші не таємно, а через банківській рахунок і, таким чином цю операцію можливо буде встановити, об`єктивно повинна була сприйнята як така, що не спрямована на укриття передачі грошей. Тому твердження потерпілого про те, що він сприймав дії ОСОБА_13 як направлені на отримання грошей в особистих інтересах, суд знаходить недостовірним.
		Показання потерпілого про те, що ОСОБА_13 отримавши номер карти ОСОБА_16 , повідомив про неї потерпілого і на цю картку були в подальшому зараховані гроші 30 квітня 2015 року та 18 травня 2015 року, суд знаходить достовірними, так як вони не суперечать іншим доказам. 
		   Показання потерпілого про те, що після 29 квітня 2015 року він спілкувався з обвинуваченим по телефону, 16 травня 2015 року спілкувався в кабінеті, що під час цього спілкування обговорювали питання отримання декларацій та перерахування потерпілим грошей, суд знаходить достовірними, так як вони не суперечать іншим доказам по справі.
		Показання потерпілого про те, що 16 травня 2015 року ОСОБА_13 пропонував йому отримати саме в цей день декларації, але потерпілий від цього відмовився, суд знаходить достовірними, так як вони не суперечать іншим доказам.
		   Показання потерпілого про те, що він 18 травня 2015 року поклав на рахунок ОСОБА_16 гроші в сумі 59998 грн. 00 коп. узгоджуються з випискою (т.№7, а.с.81), протоколом (т. №5, а.с.10-13), інформацією (т.№5, а.с.14), протокол огляду (т.№5, а.с.15), а тому є достовірними.
		Показання потерпілого про те, що 18 травня 2015 року за участю ОСОБА_13 він отримав декларації, які підписав обвинувачений, узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_57 , ОСОБА_48 , ОСОБА_116 , а тому є достовірними.
		Показання потерпілого про те, що після перерахування 10000 грн. на рахунок ОСОБА_16 вирішив, що остання сума буде хабарем, є суперечливими. Так, надаючи первісні показання, не зазначаючи в них про перерахування 10000 грн. на рахунок ОСОБА_16 , потерпілий показав, що використання для перерахунку грошей чужої картки у нього викликало сумнів, став впевненим, що ці гроші потрібні ОСОБА_13 для особистих потреб. Далі, під час додаткового допиту, потерпілий показав, що розмова із ОСОБА_13 про перерахування 10000 грн. була 29 квітня 2015 року, первісно слова ОСОБА_13 , що гроші потрібні для встановлення пам`ятника сприймав як правдиві, після цього і до 18 травня 2015 року із ОСОБА_13 не спілкувався. Також потерпілий показав, що про те, що інші гроші  це плата за отримання декларації, казав ОСОБА_13 , змінивши показання вказав, що останній казав, що інші гроші  це плата за розташування ларьків. Далі потерпілий показав, що ОСОБА_13 не казав, що гроші  це плата за розміщення ларьків. Далі показав, що вирішив, що остання сума грошей буде хабаром, він сам, потерпілий, так як став сумніватися, що ці гроші будуть використані на встановлення пам`ятника. Також потерпілий показував, що під час розмови стосовно 10000 грн., обвинувачений казав, або про пам`ятник, або про свята. Тому твердження потерпілого, що він мав об`єктивні підстави сприймати дії ОСОБА_13 такими, що спрямовані на отримання останнім неправомірної вигоди є, на переконання суду, надуманими, побудованими на припущеннях, не обґрунтованими будь-якими об`єктивними вагомими обставинами, а тому це твердження, суд вважає недостовірним та не бере до уваги.
		Показання потерпілого про те, чи записував обвинувачений на папірець номер картки ОСОБА_16 , кому саме належали 10000 грн., чи обговорював він 29 квітня 2015 року по телефону питання передачі грошей з іншою особою, обставин, при яких подавав заяву про вчинення правопорушення, є вкрай непослідовними та суперечливими, а тому суд вважає їх недостовірними та не приймає до уваги при вирішенні справи.
		Показання потерпілого про те, що про встановлення ларьків намагався отримати документи через «єдине вікно» у міськвиконкомі, де розповіли порядок, як це можливо зробити і він зрозумів, що з приводу встановлення ларьків потрібно якось «домовлятися», не підтверджуються будь  якими доказами по справі, а тому суд вважає їх недостовірними.
		Показання потерпілого про те, що з боку ОСОБА_13 мало місце вимагання неправомірної вигоди, суд вважає недостовірними. Так, потерпілий показував, що погроз з боку ОСОБА_13 такого роду, що він, ОСОБА_8 , не отримає декларацій, якщо не будуть перераховані гроші, не пам`ятає, грошей в ультимативній формі ОСОБА_13 не вимагав. На питання суду, чи було з боку ОСОБА_13 вимагання грошей, потерпілий показав, що відповісти не може, але вважає, що скоріш це була пропозиція надати гроші. Крім того, первісно, під час з`ясування чи бажає він, щоб суд залучив його до участі в справі в якості потерпілого, показав, що потерпілим себе не вважає. Також потерпілий показав, що коли розмовляли із ОСОБА_13 стосовно грошей, був згоден, щоб гроші, про які йшлася мова із ОСОБА_13 , були витрачені на пам`ятник, якщо дійсно гроші витрачені на пам`ятник, не заперечує проти цього, діями обвинуваченого йому шкода не завдана, позов пред`являти не буде, так як гроші витрачені на пам`ятник, на хорошу справу, пам`ятник зроблений. Тому твердження потерпілого, що він мав об`єктивні підстави сприймати дії обвинуваченого такими, що є вимаганням неправомірної вигоди є, на переконання суду, недостовірними, надуманими, а тому це твердження суд не бере до уваги. Показання ж потерпілого, що якихось дій з боку обвинуваченого з приводу вимагання неправомірної вигоди не було, суд вважає достовірними.
		Суд також знаходить недостовірними показання потерпілого про те, що він мав дійсний намір займатися торгівлею, оскільки показання потерпілого про наявність в нього ларьків, є вкрай суперечливими, будь яких дій після 18 травня 2015 року з приводу розміщення торговельних точок, він не вчиняв.
		Показання потерпілого про те, що зарахування на рахунок ОСОБА_16 грошей в сумі 10000 грн. сприймав як передачу цих грошей в борг, суд вважає недостовірними, так як вони не узгоджуються з будь якими доказами по справі.
		Оцінюючи з точки зору достовірності показання обвинуваченого, за виключенням показань стосовно проведення обшуку, яким раніше надана оцінка, суд виходить з наступного. Показання обвинуваченого про те, що він станом на квітень  травень 2015 року був головою Дзержинської районної у місті ради, узгоджуються з дослідженими судом письмовими доказами(т.№6, а.с.15-60), а тому є достовірними.
		Показання обвинуваченого про те, що за родом своєї діяльності знав про рішення міськради про те, що підприємець, який бажає розмістити об`єкт, повинен заповнити в «єдиному вікні» відповідну декларацію, яку перевіряє та затверджує міський голова або голова районної ради, що раніше такі декларації підписував, суд знаходить достовірними, так як вони не викликають у суду сумнівів та узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_57 , ОСОБА_48 , ОСОБА_116 та протоколом тимчасового доступу (т. №4, а.с.213-219), під час якого в виконкомі Дзержинської районної ради м. Кривого Рогу вилучені 18 декларацій про розміщення об`єктів бізнесу за 2014-2015 роки. 
		Показання обвинуваченого про те, що підстав для відмови у затвердженні декларації в рішенні Криворізької міської ради №126 від 30 грудня 2010 року не мається, таке допускається лише, якщо в декларацію внесені недостовірні дані, узгоджуються з рішенням Криворізької міської ради №126 від 30 грудня 2010 року (т.№5, а.с.170-171), Рекомендаціями щодо формування електронних інформаційних ресурсів  переліків об`єктів бізнесу(т.№5, а.с. 172-173), рішенням Криворізької міської ради №2755 від 25 червня 2014 року (т.№5, а.с.175-176), а тому є достовірними.
		Показання обвинуваченого про те, що до 29 квітня 2015 року не був знайомий з потерпілим, суд знаходить достовірними, так як вони не суперечать іншим доказам по справі.
		Показання обвинуваченого про те, що 29 квітня 2015 року, познайомившись з ОСОБА_8 , зайшов до свого кабінету та останній висловив бажання розмістити два об`єкта, на що порадив звернутися в «єдине вікно», суд знаходить достовірними, так як вони не суперечать іншим доказам по справі і узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_120 .
		Показання обвинуваченого про те, що він запитав ОСОБА_8 про те, чим останній може допомогти району, підкресливши, що ця допомога потрібна не особисто йому, ОСОБА_13 , суд вважає достовірними, так як вони узгоджуються з визнаними достовірними показаннями потерпілого в тій частині, що ОСОБА_13 запитував про можливість допомогти району та зазначав, що йому особисто гроші не потрібні, крім того, узгоджуються з інформацією, яка об`єктивно зафіксована в протоколі (т.№6, а.с. 68-83), з якої вбачається, що ОСОБА_13 запитував, чим може потерпілий допомогти району, казав, що гроші потрібні не йому особисто. Незважаючи на те, що вказаний протокол визнаний недопустимим доказом, суд враховує, що інформація, яка відображена в ньому, зафіксована за допомогою технічних засобів, а тому з урахуванням вимог ст.17 ч.4 КПК України, та ст. 62 Конституції, вважає за можливе врахувати її при вирішенні питання про доведеність вини обвинуваченого.
		Показання обвинуваченого про те, що ОСОБА_8 запропонував по 2000 доларів США за кожний об`єкт, суд вважає достовірними, так як вони узгоджуються з визнаними достовірними показаннями потерпілого в тій частині, що саме потерпілий став пропонувати гроші та узгоджуються з інформацією, яка об`єктивно зафіксована в протоколі (т.№6, а.с. 68-83), з якої вбачається, що потерпілий став пропонувати гроші. Незважаючи на те, що вказаний протокол визнаний недопустимим доказом, суд враховує, що інформація, яка відображена в ньому, зафіксована за допомогою технічних засобів, а тому з урахуванням вимог ст.17 ч.4 КПК України, та ст. 62 Конституції, вважає за можливе врахувати її при вирішенні питання про доведеність вини обвинуваченого.
		Показання ОСОБА_13 про те, що потерпілий висловив бажання передати гроші на встановлення пам`ятника, що обговоривши потрібну суму, обвинувачений сказав, що 10000 грн.  це вартість ескізних робіт, а 60000 грн.  це вартість робіт скульптора, суд вважає достовірними, так як ці показання узгоджуються з визнаними достовірними показаннями потерпілого в тій частині, що він висловив бажання прийняти участь у спорудженні пам`ятника, обговорював суму витрат. 
		Показання обвинуваченого про те, що його порада ОСОБА_8 , провести перемови з приводу грошей з туалету була жартом, суд вважає достовірними, оскільки розмова про передачу грошей потерпілим на той час вже сталася, і необхідності проводити перемови з їх приводу в туалеті, для забезпечення таємності, вже не існувало. 
		Показання обвинуваченого про те, що він або його дружина не мали права приймати гроші, а тому зателефонував своїй дружині та попросив надати номер картки ОСОБА_18 , а потім цей номер надав ОСОБА_8 , суд вважає логічними, а тому достовірними. 
		Показання обвинуваченого про те, що 29 квітня 2015 року він сказав ОСОБА_18 , що є особа, яка готова профінансувати встановлення пам`ятника, та сказав, щоб ОСОБА_18 передав гроші скульптору ОСОБА_19 , узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_129 , а тому є достовірними. 
		Показання обвинуваченого про те, що 16 травня 2015 року в кабінеті він спілкувався з потерпілим, та представив присутній сторонній особі ОСОБА_8 , як особу, яка може профінансувати встановлення пам`ятника, казав ОСОБА_8 , що декларацію можливо отримати швидко, запитав, чи виконає ОСОБА_8 свою обіцянку, щоб бути впевненим з питання встановлення пам`ятника, суд знаходить такими, що є достовірними, оскільки вони узгоджуються з показаннями потерпілого.
		Показання обвинуваченого про те, що вранці 18 травня 2015 року ОСОБА_8 зателефонував, що він викликав директора парка та сказав останньому, що необхідно перевірити документи, вийти на місце та допомогти у виборі місця для встановлення об`єктів, при необхідності допомогти укласти договір, а потім, коли прийшов ОСОБА_8 , та він, обвинувачений, познайомив останнього з директором парку, останні спілкувалися, а далі ОСОБА_8 пішов до відділу щоб заповнити декларацію та повернувся з деклараціями, суд вважає достовірними, так як вони узгоджуються з показаннями потерпілого, свідків ОСОБА_57 , ОСОБА_48 , змістом протоколу (т.№6, а.с.129-134).
		Показання обвинуваченого про те, що 30 травня 2015 року він приїхав до ОСОБА_19 та сказав, що потрібно узаконити відносини з приводу встановлення пам`ятника генералу ОСОБА_21 , та передав ОСОБА_19 гроші за пам`ятник, їздив до м. Сєверодонецька коли йшли роботи зі створення пам`ятника та на відкриття пам`ятника, суд вважає достовірними, так як вони узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , фототаблицями (т.№2, а.с.124-133), договором (т.№7, а.с. 45).
		Показання обвинуваченого про те, що обговорював з потерпілим умови влаштування торгівельних точок, суд вважає достовірними.
		Показання обвинуваченого про те, що після загибелі ОСОБА_21 виникла думка встановити йому пам`ятник, з приводу чого розмовляв з ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , що 10000 грн., перерахованих ОСОБА_8 , були передані ОСОБА_19 , що з грошей, які повинен був перерахувати ОСОБА_8 , ані ОСОБА_13 , ані з ОСОБА_18 , не повинні були отримати якусь частину, що перераховані 18 травня 2015 року гроші були б передані ОСОБА_19 , узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , а тому є достовірними.
		Показання обвинуваченого про те, що 29 квітня 2015 року та 30 квітня 2015 року він ще не знав, хто безпосередньо буле займатися вирішенням питань, пов`язаних з пам`ятником, що ніхто конкретних доручень стосовно встановлення пам`ятника йому не давав, лише висловили прохання допомогти в вирішенні цього питання, що він діяв як звичайний громадянин, суд вважає достовірними, так як вони узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_18 . 
		Показання обвинуваченого про те, що не мав доступу до банківської карти ОСОБА_18 , що у випадку не встановлення пам`ятника з якихось причин, ОСОБА_18 повернув би гроші ОСОБА_8 , суд вважає достовірними, так як вони не спростовуються будь  яким іншими доказами.
		Показання обвинуваченого про те, що ніяких дій з вимагання у ОСОБА_8 грошей не вчиняв, що в тому випадку, якщо б ОСОБА_8 не надав гроші на встановлення пам`ятника, декларацію ОСОБА_8 підписав би, узгоджуються з визнаними достовірними показаннями потерпілого, що дій з боку обвинуваченого, спрямованих на вимагання грошей не було, та не спростовуються будь  якими достовірними та вагомими доказами. Тому ці показання обвинуваченого, суд вважає достовірними.
		Показання обвинуваченого про те, що нашкодити інтересам ОСОБА_8 не міг, також не міг створити так, щоб ОСОБА_8 не отримав декларацію, 29 квітня 2015 року казав ОСОБА_8 , що останньому декларація взагалі не потрібна, суд вважає достовірними, так як ці показання узгоджуються з рішенням Криворізької міської ради №126 від 30 грудня 2010 року (т.№5, а.с.170-171), яким визначено, що метою отримання декларацій є забезпечення реалізації державної політики з питань створення, використання та розвитку електронних інформаційних ресурсів, формування міського електронного ресурсу об`єктів бізнесу.
		Показання обвинуваченого про те, що ОСОБА_22  не просив надати допомогу ОСОБА_8 , узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_22 та потерпілого.
		Показання обвинуваченого про те, що не казав ОСОБА_8 , що пам`ятником буде займатися ОСОБА_19 , що називати безпосередньо ОСОБА_19 не бажав, так як знаючи прихильність останнього до алкогольних напоїв, побоювався, що ОСОБА_19 може використати гроші не за призначенням, але якщо б ОСОБА_8 запитав, хто буде робити пам`ятник, відповів би на це питання, суд знаходить достовірними, так як вони не спростовуються іншими доказами по справі.
		Показання обвинуваченого про те, що намірів використати гроші, які погодився перерахувати ОСОБА_8 на інші витрати, крім встановлення пам`ятника, не мав, суд вважає достовірними, так як вони узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , фактом встановлення в подальшому пам`ятника не за рахунок коштів ОСОБА_8 . 
		Показання обвинуваченого про те, що він свою відповідальність за встановлення пам`ятника став відчувати після того, як поспілкувався з мешканцями м. Сєверодонецька, так як пообіцяв, що пам`ятник буде встановлений, став нести моральну, чоловічу відповідальність, казав ОСОБА_8 , що його, обвинуваченого, поб`ють, в разі не встановлення пам`ятника, але про побиття жартував, насправді його б могли просто пристидити, суд вважає достовірними, так як вони не спростовуються будь якими доказами, а з показань свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , вбачається, що бажання встановити пам`ятник у обвинуваченого було добровільним.
		Показання обвинуваченого про те, що він надав відомості про картку ОСОБА_18 , щоб у ОСОБА_8 не було підстав підозрювати, що гроші потрібні особисто йому, суд знаходить логічними та достовірними. На переконання суду, така поведінка ОСОБА_13 , який пропонував передати гроші не таємно, а через банківській рахунок і, таким чином, цю операцію можливо буде встановити, об`єктивно повинна була сприйнята як така, що не спрямована на укриття передачі грошей.
		Твердження обвинуваченого про те, що ОСОБА_19 отримав гроші обґрунтовано, що якщо б останній отримав перераховані ОСОБА_8 на карту ОСОБА_18 гроші, то для ОСОБА_19 це б не була неправомірна вигода, узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_19 , який пояснив, що отримав гроші за виконану роботу і повинен був отримати гроші за подальшу роботу , а тому є достовірними.
		Показання обвинуваченого про те, що якщо б ОСОБА_8 прийняв участь у ремонті лікарню, він би, обвинувачений, на найближчій сесії про це повідомив, суд вважає достовірними, так як вони узгоджуються з рішенням виконкому Дзержинської районної у місті ради №65 від 19 серпня 2011 року (т.№5, а.с.149), яким голові виконкому ОСОБА_13 надано право залучати підприємства, установи, організації до вирішення питань комплексного соціально-економічного розвитку району з подальшим інформуванням депутатів на пленарних засіданнях. 
		Показання обвинуваченого про те, що він переконав би ОСОБА_8 поїхати на відкриття пам`ятника та розповів би про те, що останній приймав участь у встановленні пам`ятника, приклав би зусиль щоб ОСОБА_8 був присутнім на відкритті пам`ятника, є достовірними, так як узгоджуються з показаннями потерпілого, що обвинувачений мав такий намір.
		Показання обвинуваченого про те, що не казав ОСОБА_8 , що бере гроші в борг, суд вважає достовірними, так як вони не спростовуються будь-якими доказами. 
		Твердження про те, що гроші на встановлення пам`ятника були витрачені в інтересах громади м. Сєверодонецька, суд вважає логічними, а тому достовірними. 
		Відомості, зазначені в протоколі (т.№3, а.с. 20) про те, що посадова особа органу місцевого самоврядування вимагає неправомірну вигоду в розмірі 70000 грн. за видачу дозвільної документації на зайняття підприємницькою діяльністю, суд вважає недостовірними, так як показаннями обвинуваченого встановлено, що він не вимагав грошей з потерпілого, з визнаних достовірними показань потерпілого, вимагання також не вбачається. З сукупності показань обвинуваченого, свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_18 та тих показань потерпілого, що визнані допустимими вбачається, що будь-хто неправомірної вигоди отримати не намагався, а гроші, які висловив витратити потерпілий, були необхідні для встановлення пам`ятника видатній особі.
		Всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінальної справи і, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також оцінивши сукупність зібраних і визнаних судом належними, допустимими та достовірними доказів з точки зору достатності, узгодженості між собою та взаємозв`язку, керуючись вимогами ст. 17 ч.4, ст. 94 КПК України, згідно якої усі сумніви доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи та ст. 62 Конституції України, згідно якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до внутрішнього переконання про те, визнаними судом допустимими, належними та достовірними доказами, які судом приймаються, встановлено, що обвинувачений станом на квітень-травень 2015 року займав посаду голови Дзержинської районної у місті Кривому Розі, одночасно був головою виконкому цієї ради та мав 5 (п`ятий) ранг посадової особи місцевого самоврядування у межах третьої категорії посад. Також встановлено, що станом на квітень-травень 2015 року існувало Рішення Криворізької міської ради №126 від 30 грудня 2010 року, метою якого є забезпечення реалізації державної політики з питань створення, використання та розвитку електронних інформаційних ресурсів, формування міського електронного ресурсу об`єктів бізнесу, підтримки в актуальному стані сайту «Криворізький ресурсний центр», широкої інформованості споживачів про провадження підприємницької діяльності в об`єктах торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг та з виробництва продуктів харчування, малих архітектурних форм, виявлення резервів подальшого розвитку підприємництва. Згідно п.2 вказаного Рішення електронний перелік об`єктів бізнесу формується на підставі добровільних повідомлень суб`єктів господарювання про підвідомчі їм об`єкти з отримання декларацій про їх розміщення; пунктом 4 вказаного рішення запропоновано державним податковим інспекціям у місті Кривому Розі ураховувати зміст електронних переліків об`єктів бізнесу при видачі суб`єктам господарювання документів щодо сплати місцевих податків та зборів, визначених Податковим кодексом України. Також станом на квітень-травень 2015 року існували «Рекомендації щодо формування електронних інформаційних ресурсів  переліків об`єктів бізнесу», відповідно до якого суб`єкти, які мають намір отримати декларацію про розміщення підвідомчих ним об`єктів бізнесу, звертаються до служби «єдиного вікна» виконкомів районних у місті рад (сфери послуг, малих архітектурних форм) шляхом заповнення бланку декларації у двох примірниках; оформлення декларації включає в себе повідомлення зовнішній вигляд об`єкта, інформування про його належність, режим роботи, зручності для маломобільних груп населення; представники органів місцевого самоврядування, які оформлюють декларацію, за методом оперативного реагування підтверджують достовірність наданих відомостей відповідними міськими службами або вивчення стану об`єкта з наданням консультативної допомоги; у разі відсутності зауважень, декларація завіряється уповноваженими посадовими особами управління розвитку підприємництва виконкому районної у місті ради печаткою із визначенням дати; видача декларації або відмова у її видачі здійснюється у місці реєстрації протягом двох робочих днів; підставою для відмови є надання суб`єктом господарювання недостовірної інформації про об`єкт. Таким чином, заповнення та отримання декларацій стосується забезпечення реалізації державної політики з питань створення, використання та розвитку електронних інформаційних ресурсів, тобто інтересів органів місцевого самоврядування, споживачів та певною мірою податкових органів. Судом встановлено, що дане рішення має рекомендаційний характер, офіційно, як це передбачено ст. 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів держаної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», пунктом 16 «Регламенту виконкому міської ради», затвердженого рішенням виконкому Криворізької міської ради №473 від 11 липня 2007 року не оприлюднене міською комунальною газетою «Червоний гірник» або телерадіокомпанією «Рудана», а тому не набрало чинності. Також судом встановлено, що виконкомом Дзержинської районної у місті Кривому Розі в 2014-2015 роках видавалися за підписом голови виконкому зазначені декларації. Рішенням виконкому Дзержинської районної у місті ради №65 від 19 серпня 2011 року голові виконкому ОСОБА_13 надано право залучати підприємства, установи, організації до вирішення питань комплексного соціально-економічного розвитку району з подальшим інформуванням депутатів на пленарних засіданнях. Також, судом встановлено, що потерпілий та обвинувачений між собою знайомі не були, до обвинуваченого ніхто не звертався з проханням надати переваги та допомогу потерпілому. Судом встановлено, що після загибелі 23 липня 2014 року під час бою за звільнення Лисичанська ОСОБА_21 , який займав посаду командира окремої Криворізької бригади охорони громадського порядку Національної гвардії України, ОСОБА_13 прийшов до переконання, про суспільну необхідність вшанувати пам`ять цієї видатної особи. Після цього ОСОБА_13 став відчувати моральну та громадянську відповідальність за забезпечення в якийсь спосіб настання суспільно значимої події - встановлення ОСОБА_21 в м. Сєверодонецьку пам`ятника, який мав виготовити скульптор ОСОБА_19 , якого раніше ОСОБА_13 знав. Судом встановлено, що 29 квітня 2015 року ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_13 з питанням про отримання декларацій, як суб`єкт підприємницької діяльності для ведення торгівлі, а ОСОБА_13 розповів про порядок їх отримання та під час спілкування, діючи в межах своїх повноважень, визначених Рішенням виконкому Дзержинської районної у місті ради №65 від 19 серпня 2011 року, запитав, чи не бажає ОСОБА_8 допомогти району, зазначивши необхідність виконання ремонту в лікарні та вказавши на потребу встановити пам`ятник ОСОБА_21 . Подивившись ескізи пам`ятника, ОСОБА_8 добровільно висловив ОСОБА_13 бажання надати гроші на встановлення пам`ятника, домовившись з останнім про те, що ця сума буде становити 70000 грн. Після цього, ОСОБА_13 , діючи відкрито, надав ОСОБА_8 номер карткового рахунку ОСОБА_18 та запропонував перевести гроші на вказаний рахунок. При цьому, ОСОБА_13 запевнив ОСОБА_130 , що гроші потрібні саме на встановлення пам`ятника, що він розповість про участь у витратах на пам`ятник ОСОБА_8 та залучить останнього на відкриття пам`ятника. Також, судом встановлено, що вказана сума була призначена для оплати роботи скульптора ОСОБА_19 , а ОСОБА_13 та  ОСОБА_18 не повинні були отримати ніякої частині з цієї суми. Також судом встановлено, що 30 квітня 2015 року ОСОБА_8 перерахував на вказаний рахунок 10000 грн., які ОСОБА_18 зняв з рахунку та передав ОСОБА_19 за виготовлення ескізу пам`ятника. Також судом встановлено, що в подальшому ОСОБА_13 декілька разів запитував ОСОБА_8 чи виконає останній взяте на себе добровільно зобов`язання з оплати робіт по виготовленню пам`ятника та чи перерахує останній необхідну для встановлення пам`ятника суму, надавав поради та допомогу ОСОБА_8 в організації місця торгівлі та отриманні декларацій, 16 травня 2015 року пропонував отримати декларації, 16 травня 2016 року представив присутній сторонній особі ОСОБА_8 , як особу, яка може профінансувати встановлення пам`ятника. Судом встановлено, що 18 травня 2015 року, співпрацюючи з правоохоронними органами, ОСОБА_8 отримав від співробітника правоохоронних органів 60000 грн., з яких 59998 грн. вніс готівкою на картковий рахунок ОСОБА_18 і які в подальшому повинен був отримати в якості оплати своєї роботи ОСОБА_19 . Також, судом встановлено, що про внесення вказаної суми ОСОБА_18 . СМС-повідомленням, а ОСОБА_8 особисто 18 травня 2015 року повідомили ОСОБА_13 та в той же день ОСОБА_8 отримав дві декларації з підписом ОСОБА_13 , після чого ОСОБА_13 був затриманим, а гроші з рахунку ОСОБА_18 були зняті та повернуті правоохоронним органам. В подальшому ОСОБА_13 , після звільнення з-під варти оплатив роботу ОСОБА_19 з виготовлення пам`ятника ОСОБА_21 , урочисте відкриття якого відбулося 22 липня 2015 року Президентом України ОСОБА_113 . Встановивши вказані обставини, суд також враховує, що в разі намагання отримати неправомірну вигоду, ОСОБА_13 міг обрати такий спосіб отримання грошей, який, на відміну від перерахування на банківську картку, в подальшому було б важко виявити.
		 Відповідно до ст. 373 ч.1 п.2 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбаченихпунктами 1та2 частини першої статті 284цього Кодексу. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Як передбачено ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення. Як встановлено ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, зокрема події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, покладається на слідчого, прокурора.
		Органами досудового розслідування ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України за ознаками одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданої їй влади, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, який, як це визначено в обвинуваченні, полягає в наступному.
		Так, як зазначено в обвинуваченні, ОСОБА_13 обрано головою Дзержинської районної у місті Кривому Розі та присвоєно з 6 квітня 2012 року черговий 5 (п`ятий) ранг посадової особи місцевого самоврядування у межах третьої категорії посад. Вказана обставина у судовому засіданні знайшла своє підтвердження та зважаючи на обсяг своїх повноважень, ОСОБА_13 на час вчинення дій, в яких обвинувачується був службовою особою, яка займає відповідальне становище. 
		Як вказано в обвинувальному акті, 30 грудня 2010 року Криворізькою міською радою прийнято рішення № 126 «Про формування електронних інформаційних ресурсів - переліків об`єктів бізнесу», відповідно до якого з метою забезпечення реалізації державної політики з питань створення, використання та розвитку електронних інформаційних ресурсів, формування міського електронного ресурсу об`єктів бізнесу, підтримки в актуальному стані сайту «Криворізький ресурсний центр», широкої інформованості споживачів про провадження підприємницької діяльності в об`єктах торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг та з виробництва продуктів харчування, малих архітектурних форм, виявлення резервів подальшого розвитку підприємництва, ураховуючи Податковий кодекс України, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні", вирішено: затвердити рекомендації щодо формування електронних інформаційних ресурсів - переліків об`єктів бізнесу. Електронні переліки об`єктів бізнесу формувати на підставі добровільних повідомлень суб`єктів господарювання про підвідомчі їм об`єкти з отриманням декларацій про їх розміщення: сфери послуг, малих архітектурних форм, у т.ч. при організації ярмарків, виставок-продажу та інших, пов`язаних з демонстрацією та продажем товарів, у виконкомах районних у місті рад у службах «єдиного вікна»; запропонувати державним податковим інспекціям у місті Кривому Розі ураховувати зміст електронних переліків об`єктів бізнесу при видачі суб`єктам господарювання документів щодо сплати місцевих податків та зборів, визначених Податковим кодексом України. Судом встановлено, заповнення та отримання декларацій стосується забезпечення реалізації державної політики з питань створення, використання та розвитку електронних інформаційних ресурсів, тобто інтересів органів місцевого самоврядування, споживачів та певною мірою податкових органів та не впливає на можливість суб`єктів підприємницької діяльності, у тому числі ОСОБА_8 ,здійснювати цю діяльність. 
		Відповідно до обвинувального акту, 29 квітня 2015 року о 17 год. фізична особа - підприємець ОСОБА_8 , прийшовши до адміністративного приміщення Дзержинської районної у місті Кривому Розі ради за адресою: проспект Миру, 42, м. Кривий Ріг, звернувся до голови вказаної ради ОСОБА_13 з проханням дозволити встановлення двох торгівельних кіосків з продажу продуктів харчування швидкого приготування на території Дзержинського району міста Кривого Рогу. Як зазначено у обвинувальному акті, ОСОБА_13 , діючи умисно, з корисливих мотивів, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, у своєму службовому кабінеті висунув останньому в завуальованій формі вимогу передати для себе особисто неправомірну вигоду в розмірі 93 тисяч гривень нібито для потреб Дзержинського району міста Кривого Рогу. На переконання суду та обставина, що ОСОБА_13 висунув вимогу передати для себе неправомірну вигоду, спростовується сукупністю послідовних показань обвинуваченого, показаннями потерпілого ОСОБА_8 , в тій частині, в якій вони визнані достовірними і з яких вбачається, що гроші запропонував саме ОСОБА_8 . На переконання суду зазначення в обвинувальному акті, що 93000 гривень були призначені «нібито», тобто не насправді, для потреб Дзержинського району міста Кривого Рогу, спростовується сукупністю послідовних показань обвинуваченого, та тими показаннями потерпілого ОСОБА_8 , які визнані достовірними і з яких вбачається, що після того, як ОСОБА_13 запитав потерпілого, чи бажає останній допомогти у вирішення проблем, які маються в районі та згадав про встановлення пам`ятника, гроші запропонував саме ОСОБА_8 для встановлення пам`ятника у м. Сєверодонецьку, погодивши розмір грошей у сумі 70000 грн. Та обставина, зазначена в обвинувальному акті, що гроші насправді були призначені для ОСОБА_13 , а названа ним мета була висловлена з метою приховування, спростовується послідовними показаннями обвинуваченого та потерпілого ОСОБА_8 , в частині, в якій вони визнані достовірними, показаннями свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , сукупністю яких встановлено, що гроші були призначені для оплати роботи скульптора ОСОБА_19 , ніяка їх частина не була призначена ОСОБА_13 або ОСОБА_18 . Судом встановлено, що вказані гроші повинен був отримати в якості оплати за виконану роботу, тобто правомірно, ОСОБА_19 . На переконання суду, тимчасове знаходження цих грошей на рахунку ОСОБА_18 , який повинен був їх передати ОСОБА_19 , не може бути розцінене як отримання ОСОБА_18 неправомірної вигоди. Підстав вважати, що ОСОБА_13 в такий спосіб отримав неправомірну вигоду, також не мається, так як вказані гроші призначалися не йому, а ОСОБА_19 для досягнення суспільно значимої мети  встановлення пам`ятника видатному громадянину України. Будь яких переконливих доказів, які б вказували на намагання ОСОБА_13 отримати з цих грошей неправомірну вигоду, судом не встановлено. 
		Як вказано у обвинувальному акті, згідно з вимогою ОСОБА_13 . ОСОБА_8  повинен передати ці грошові кошти на банківський рахунок особи, яка ним буде вказана. Відповідно до обвинувального акту, під час розмови з ОСОБА_8 , ОСОБА_13 зателефонував зі свого мобільного телефону до своєї дружини ОСОБА_15 і попросив надіслати йому номер платіжної картки, що належить ОСОБА_16 . Як вказано в обвинувальному акті, після отримання о 17 год. 56 хв. СМС-повідомлення дружини зі змістом: « НОМЕР_1 ОСОБА_16 », ОСОБА_13 продиктував ОСОБА_8 цей номер банківської карти і повне ім`я особи її користувача для подальшого перерахування на банківський рахунок, що обслуговується з використанням зазначеної карти, обумовленої раніше суми неправомірної вигоди, призначеної особисто для нього як керівника органу місцевого самоврядування. У судовому засіданні знайшли своє підтвердження обставини стосовно того, на який рахунок ОСОБА_8 повинен був перевести гроші. Разом з тим, та обставина, зазначена в обвинувальному акті, що гроші були неправомірною вигодою, призначеною особисто для ОСОБА_13 , як керівника органу місцевого самоврядування, спростовується послідовними показаннями обвинуваченого та потерпілого ОСОБА_8 , в частині, в якій вони визнані достовірними, показаннями свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , сукупністю яких встановлено, що гроші були призначені для оплати роботи скульптора ОСОБА_19 , ніяка їх частина не була призначена ОСОБА_13 . Судом встановлено, що вказані гроші повинен був отримати в якості оплати за виконану роботу, тобто правомірно, ОСОБА_19 , метою роботи ОСОБА_19 було досягнення суспільно значимого результату  встановлення пам`ятника видатному громадянину України. На переконання суду, тимчасове знаходження цих грошей на рахунку ОСОБА_18 , який повинен був їх передати ОСОБА_19 , не може бути розцінене як отримання ОСОБА_18 неправомірної вигоди. На переконання суду зарахування грошей на рахунок ОСОБА_18 , є лише способом, з яким погодився потерпілий, передачі грошей ОСОБА_19 і не визначає отримання ОСОБА_18 або ОСОБА_13 неправомірної вигоди. Підстав вважати, що ОСОБА_13 в такий спосіб отримав неправомірну вигоду, також не мається, так як вказані гроші призначалися ОСОБА_8 не йому, а ОСОБА_19 за виконання роботи, яка мала суспільно значиму мету - встановлення пам`ятника видатному громадянину України. Будь яких переконливих доказів, які б вказували на намагання ОСОБА_13 отримати неправомірну вигоду судом не встановлено. 
		Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправний характер дій ОСОБА_13 та розуміючи, що до повноважень останнього належить видача дозволів на розміщення об`єктів торгівлі на території Дзержинського району міста Кривого Рогу у вигляді декларацій про дозвіл на розміщення об`єктів бізнесу, вимушений був погодитися на висунуту вимогу, однак попросив зменшення суми неправомірної вигоди до 60 тисяч гривень. Та обставина, що потерпілий попросив зменшити суду до 60000 грн. спростовується показаннями потерпілого та обвинуваченого, згідно яких потерпілий погодився перерахувати не 60000 грн., а 70000 грн. Та вказана, в обвинувальному акті обставина, що потерпілий усвідомлював протиправний характер дій ОСОБА_13 , спростовується тими, визнаними достовірними, показаннями потерпілого, в яких він зазначив, що 29 квітня 2015 року вважав, що гроші будуть використані саме на встановлення пам`ятника, не будуть використані на особисті потреби обвинуваченого. Крім того, та вказана в обвинувальному акті обставина, що потерпілий усвідомлював протиправний характер дій ОСОБА_13 , спростовується тією встановленою судом обставиною, що 30 квітня 2015 року потерпілий добровільно перерахував на рахунок ОСОБА_18 10000 грн. Та обставина, наведена в обвинувальному акті, що до повноважень ОСОБА_13 належить видача дозволів на розміщення об`єктів торгівлі на території Дзержинського району міста Кривого Рогу у вигляді декларацій про дозвіл на розміщення об`єктів бізнесу, не підтверджена будь-якими доказами та спростовується тією обставиною, що метою отримання декларації є, відповідно до прийнятого 30 грудня 2010 року Криворізькою міською радою рішення № 126, забезпечення реалізації державної політики з питань створення, використання та розвитку електронних інформаційних ресурсів, формування міського електронного ресурсу об`єктів бізнесу, підтримки в актуальному стані сайту «Криворізький ресурсний центр», широкої інформованості споживачів про провадження підприємницької діяльності в об`єктах торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг та з виробництва продуктів харчування, малих архітектурних форм, виявлення резервів подальшого розвитку підприємництва.
		Як вказано в обвинувальному акті, 16 травня 2015 року, ОСОБА_13 , діючи умисно, з корисливих мотивів, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, куди прибув потерпілий, повторно висунув ОСОБА_8 вимогу про перерахування на банківський рахунок ОСОБА_16 , неправомірної вигоди в розмірі 60 тисяч гривень, зазначивши, що тільки після перерахування грошових коштів видасть ОСОБА_8 дві декларації про дозвіл на розміщення об`єктів бізнесу на території Дзержинського району в місті Кривому Розі. Та обставина, зазначена в обвинувальному акті, що ОСОБА_13 намагався отримати неправомірну вигоду, спростовується послідовними показаннями обвинуваченого та потерпілого ОСОБА_8 , в частині, в якій вони визнані достовірними, показаннями свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , сукупністю яких встановлено, що гроші були призначені для оплати роботи скульптора ОСОБА_19 , спрямованої на досягнення суспільно значимої мети - встановлення пам`ятника видатному громадянину України, що ніяка їх частина не була призначена ОСОБА_13 . Судом встановлено, що вказані гроші повинен був отримати в якості оплати за виконану роботу, тобто правомірно, ОСОБА_19 . На переконання суду, тимчасове знаходження цих грошей на рахунку ОСОБА_18 , який повинен був їх передати ОСОБА_19 , не може бути розцінене як отримання ОСОБА_18 неправомірної вигоди. Підстав вважати, що ОСОБА_13 в такий спосіб отримав неправомірну вигоду, також не мається, так як вказані гроші призначалися ОСОБА_8 не йому, а ОСОБА_19 . Будь яких переконливих доказів, які б вказували на намагання ОСОБА_13 отримати неправомірну вигоду, судом не встановлено. Та обставина, зазначена в обвинувальному акті, що ОСОБА_13 16 травня 2015 року зазначав, що тільки після перерахування грошових коштів видасть ОСОБА_8 дві декларації, спростовується показаннями ОСОБА_8 про те, що він 16 травня 2015 року відмовився від пропозиції ОСОБА_13 отримати в цей день декларації та показаннями ОСОБА_13 , про те, що 16 травня 2015 року пропонував ОСОБА_8 швидко отримати декларації та про те, що в тому випадку, якщо б ОСОБА_8 не надав гроші на встановлення пам`ятника, він, обвинувачений, все одно декларацію ОСОБА_8 підписав би. 
		Відповідно до обвинувального акту, 18 травня 2015 року о 12 год. 02 хв. ОСОБА_8 , виконуючи незаконну вимогу ОСОБА_13 , перерахував грошові кошти в розмірі 60 тисяч гривень на банківський рахунок на ім`я ОСОБА_16 . Як вказано в обвинувальному акті, ОСОБА_16 , який не був обізнаний зі злочинними намірами ОСОБА_13 , після одержання на власний рахунок грошових коштів у розмірі 60 тисяч грн., відправив на мобільний телефон ОСОБА_13 смс-повідомлення зі змістом: «Заїхало 59998». Відповідно до обвинувального акту, 18 травня 2015 року приблизно о 12 год. 15 хв. ОСОБА_8 разом із квитанцією про сплату визначеної суми неправомірної вигоди прийшов до службового кабінету ОСОБА_13 , де передав вказану квитанцію ОСОБА_13 . Згідно обвинувального акту, ОСОБА_13 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання для себе особисто неправомірної вигоди, використовуючи надану йому владу, видав шляхом підписання ОСОБА_8 дві декларації про розміщення об`єктів бізнесу, довівши таким чином реалізацію свого злочинного умислу до кінця. Як вказано в обвинувальному акті, 18 травня 2015 року о 17 год. 15 хв. ОСОБА_16 добровільно видав грошові кошти - неправомірну вигоду в розмірі 59400 грн., за винятком комісії банку в сумі 600 грн. У судовому засіданні встановлено, що 18 травня 2015 року потерпілий перерахував на рахунок ОСОБА_16 59998 грн., про що останній повідомив ОСОБА_13 , що потерпілий заніс квитанцію про цю банківську операцію в кабінет ОСОБА_13 , що ОСОБА_13 підписав дві декларації, які отримав ОСОБА_8 . Разом з тим, та обставина, що ОСОБА_13 пред`являв незаконну вимогу, спростовується сукупністю послідовних показань обвинуваченого, показаннями потерпілого ОСОБА_8 , в тій частині, в якій вони визнані достовірними, і з яких вбачається, що гроші запропонував саме ОСОБА_8 . Ті обставини, що ОСОБА_13 мав злочинні наміри, переслідував особисту, у тому числі неправомірну вигоду, мав корисливі мотиви, переслідував мету отримання неправомірної вигоди, спростовуються послідовними показаннями обвинуваченого та потерпілого ОСОБА_8 , в частині, в якій вони визнані достовірними, показаннями свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , сукупністю яких встановлено, що гроші були призначені для оплати роботи скульптора ОСОБА_19 , спрямованої на досягнення суспільно значимої мети - встановлення пам`ятника видатному громадянину України, що ніяка їх частина не була призначена ОСОБА_13 . Судом встановлено, що вказані гроші повинен був отримати в якості оплати за виконану роботу, тобто правомірно, ОСОБА_19 . На переконання суду, тимчасове знаходження цих грошей на рахунку ОСОБА_18 , який повинен був їх передати ОСОБА_19 , не може бути розцінене як отримання ОСОБА_18 неправомірної вигоди. Підстав вважати, що ОСОБА_13 в такий спосіб отримав неправомірну вигоду, також не мається, так як вказані гроші призначалися ОСОБА_8 не йому, а ОСОБА_19 . Будь яких переконливих доказів, які б вказували на намагання ОСОБА_13 отримати неправомірну вигоду, судом не встановлено. Та обставина, що ОСОБА_18 добровільно видав гроші, спростовуються визнаними достовірними показаннями свідка ОСОБА_18 . 
		Як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_13 своє службове становище умисно, з корисливих мотивів, усупереч інтересам служби, використав для вчинення злочину. Та обставина, що ОСОБА_13 діяв з корисливих мотивів, не зайшла свого підтвердження у судовому засіданні. Судом встановлено, що гроші, які вніс ОСОБА_8 на рахунок ОСОБА_18 , були призначені для оплати роботи скульптора ОСОБА_19 , спрямованої на досягнення суспільно значимої мети - встановлення пам`ятника видатному громадянину України, що ніяка їх частина не була призначена ОСОБА_13 . Та обставина, що ОСОБА_13 діяв усупереч інтересам служби, спростовуються тією обставиною, що Рішенням виконкому Дзержинської районної у місті ради №65 від 19 серпня 2011 року голові виконкому ОСОБА_13 надано право залучати підприємства, установи, організації до вирішення питань комплексного соціально-економічного розвитку району з подальшим інформуванням депутатів на пленарних засіданнях, а показаннями потерпілого в тій частині, в якій вони визнані достовірними та показаннями обвинуваченого встановлено, що останній 29 квітня 2015 року, діючи відповідно до своїх повноважень, пропонував ОСОБА_8 надати допомогу району, а гроші на встановлення пам`ятника запропонував саме ОСОБА_8 .
		Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_13 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, а саме одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданої їй влади, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
		Вказана в обвинувальному акті та обставина, що ОСОБА_13 вчинив злочин з застосуванням вимагання, спростовується показаннями потерпілого, в тій частині, в якій вони визнані достовірними, з яких вбачається, що дій, які б можливо було розцінити як вимагання, ОСОБА_13 не вчиняв, а також спростовується показаннями ОСОБА_13 . 
		Таким чином, суд приходить до переконання, що дослідженими під час судового розгляду справи доказами встановлено, що ОСОБА_13 не вимагав від ОСОБА_8 неправомірної вигоди у сумі 60000 грн., що ОСОБА_13 не намагався отримати та не отримав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду, що ОСОБА_18  та ОСОБА_131 або інші особи не намагалися та не отримали від ОСОБА_8 неправомірну вигоду. 
		Таким чином, суд приходить до переконання, що у судовому засіданні не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_13 , а тому його належить виправдати на підставі ст. 373 ч.1 п.2 КПК України.
		При цьому суд приймає до уваги, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. На переконання суду, обвинувачення ОСОБА_13 ґрунтувалося на припущеннях, а тому підстав для ухвалення обвинувального вироку не мається.
		У відповідності до вимог ст. 124 КПК України, процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого, при постановленні обвинувального вироку. Суд прийшов до переконання, що відносно обвинуваченого належить постановити виправдувальний вирок, а тому процесуальні витрати по справі з нього не стягуються. 
		У відповідності до вимог ст. 100 КПК України, речові докази по справі належить: 59400 грн. 00 коп.  конфіскувати; журнал реєстрації декларацій  повернути виконавчому комітету Дзержинської районної у місті ради; записник, квитанцію, мобільний телефон  повернути  ОСОБА_13 ; пластикову картку та мобільний телефон - повернути ОСОБА_18 ; мобільний телефон  повернути ОСОБА_8 ; декларації №327 ДЗ та №328 ДЗ, оптичний диск, аркуш з інформацією, вилучений в ПАТ «ПриватБанк» - залишити на зберіганні в матеріалах справи. 
		Відповідно до ст. 203 КПК України, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання - належить негайно припинити. 
		Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд, -
		 З А С У Д И В:
		 
		ОСОБА_14 в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України визнати невинним та виправдати ОСОБА_14 на підставі ст. 373 ч.1 п.2 КПК України за не доведеністю, що вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ст.368 ч.3 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_13 .
		Після набранням вироком законної сили речові докази по справі: 59400 грн. 00 коп.  конфіскувати; журнал реєстрації декларацій  повернути виконавчому комітету Дзержинської районної у місті ради; записник, квитанцію, мобільний телефон  повернути  ОСОБА_13 ; пластикову картку та мобільний телефон - повернути ОСОБА_18 ; мобільний телефон  повернути ОСОБА_8 ; декларації №327 ДЗ та №328 ДЗ, оптичний диск, аркуш з інформацією, вилучений в ПАТ «ПриватБанк» - залишити на зберіганні в матеріалах справи. 
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_14 у вигляді особистого зобов`язання - негайно припинити.
		Арешт на майно ОСОБА_13 у вигляді автомобіля «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_24 , накладений 4 серпня 2015 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва  скасувати.
		Матеріали кримінального провадження №42015000000000836 - залишити на зберіганні при обвинувальному акті.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
		    Згідно ст. 376 ч. 6 КПК України, копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Головуючий суддя:         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...