Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/6485/15-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 18.05.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		У Х В А Л А
		 
		 
		17 квітня 2017 року                                                   м. Київ
		 
		 
		Колегія суддів Судової палати у цивільних справах 
		Верховного Суду України в складі:
		                                          
		Сімоненко В.М.,
		 
		Лященко Н.П.,                 Охрімчук Л.І., 
		розглянувши заяву  ОСОБА_4, подану її представником ОСОБА_5, про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ   від 30 листопада 2016  року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням, 
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 19 липня 2016 року позов задоволено. 
		Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 29 серпня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено. 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2016 року касаційну скаргу    ОСОБА_4 відхилено. Рішення апеляційного суду залишено без змін.
		28 лютого 2017 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ   від  30 листопада     2016   року з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статті 71 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР). 
		На підтвердження зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення  ОСОБА_4 посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від  30 січня 2013 року та 6 липня 2016 року,  в яких, на її думку, по-іншому застосована зазначена норма матеріального права.
		Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з огляду на таке.
		Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
		За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
		При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах потрібно розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. 
		У судовому рішенні, про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції, відхиляючи касаційну скаргу ОСОБА_4 погодився з висновками судів попередніх судових інстанцій про відмову в задоволенні позову про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням з огляду на те, що він не проживав у спірному жилому приміщенні понад шість місяців з поважних причин. Крім того, заміна позивачкою вхідних дверей та замків у спірній квартирі без згоди відповідача та ненадання йому ключів від квартири свідчать про те, що відповідачу чиняться перешкоди в користуванні житлом. 
		Натомість у наданій для порівняння ухвалі від 30 січня 2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ на підставі  статті 405 Цивільного кодексу України дійшов висновку про те, що оскільки позивач як член сім'ї  власника без поважних  причин не проживає у спірній квартирі з 2010 року, то він втрачає право на користування цим житлом.
		Ухвалою від 6 липня 2016 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ погодився з висновком апеляційного суду про задоволення первісного позову про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, оскільки  рішенням суду в іншій справі, яке набрало законної сили, встановлено, що відповідачка за первісним позовом з листопада 2012 року проживає за іншою адресою разом зі своїм чоловіком, тому вона втратила право користування спірним жилим приміщенням на підставі статей 71, 72 ЖК УРСР,    
		Отже, надані заявницею для порівняння судові рішення не можуть бути прикладом неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, оскільки висновки зазначені у цих судових рішеннях та в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, ґрунтуються на різних фактичних обставинах, установлених судами, та різному матеріально-правовому регулюванні.
		За таких обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.
		Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою. 
		Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
		 
		у х в а л и л а: 
		У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням, за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від  30 листопада 2016 року відмовити. 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                     В.М. Сімоненко
		 
		                              
		                                                   
		 
		Н.П. Лященко
		 
		                                                                                                                                
		                                                                                                                                                                Л.І. Охрімчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...