Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/24371/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 17.05.2017. Зареєстровано: 18.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2017.
Дата набрання законної сили: 11.05.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  Справа: №   826/24371/15                                               Головуючий у 1-й інстанції:   Качур І.А.                                                                                                      Суддя-доповідач:  Желтобрюх І.Л. 
		 
		У  Х  В  А  Л  А
		Іменем України
		 
		11 травня 2017 року                                       м. Київ
		Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
		головуючої-судді:                                         Желтобрюх І.Л.,
		суддів:                                                              Горяйнова А.М.,
		                                                                         Бєлової Л.В.,
		при секретарі:                                                  Вітковській К.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу  Міністерства внутрішніх справ України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення коштів, -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича, Міністерства внутрішніх справ України та просив:
		-          визнати протиправним та скасувати наказ № 483 о/с від 01 квітня 2014 року в частині звільнення позивача з посади заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління з організації та контролю за розслідуванням злочинів МВС України та зарахування в розпорядження за цією посадою;
		-          стягнення з Міністерства внутрішніх справ України на його користь суми недоплаченого грошового забезпечення у розмірі 12 586, 34 грн. 
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року позов задоволено.
		Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що оскаржуваний наказ було винесено Міністерством внутрішніх справ України на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції, 14 серпня 1999 року ОСОБА_3 прийнято на службу в органи внутрішніх справ України.
		На підставі рапорту ОСОБА_3 від 29 березня 2014 року, наказом Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. від 01 квітня 2014 року № 483 о/с «По особовому складу», відповідно до підпункту «г» пункту 40 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено підполковника міліції ОСОБА_3, заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління  з організації контролю за розслідуванням злочинів, зарахувавши його в розпорядження МВС України за цією посадою строком на два місяці, з 02 квітня 2014 року, надавши йому частину чергової відпустки за 2013 рік на 27 діб (з урахуванням 1 святкового дня), з 02 до 28 квітня 2014 року, та чергову відпустку за 2014 рік на 40 діб (з урахуванням 2 діб, необхідних на дорогу, та 3 святкових днів), з 29 квітня до 07 червня 2014 року.
		За рахунок періоду тимчасової непрацездатності вказані вище відпустки були продовжені ОСОБА_3 на строк до 17 серпня 2014 року включно.
		В подальшому, Наказом Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. від 18 серпня 2014 року № 1589 о/с «По особовому складу», згідно з п. 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, позивача було звільнено з органів внутрішніх справ з 18 серпня 2014 року на підставі його рапорту від 05 серпня 2014 року. 
		В свою чергу, повивач стверджує, що він не подавав рапорту про звільнення з посади та зарахування в розпорядження МВС України, не був ознайомлений з наказом від 01 квітня 2014 року № 483 о/с «По особовому складу» та не отримував його копії.
		Незгода з прийнятим наказом про звільнення із займаної посади та зарахування в розпорядження МВС України, що зумовило зменшення відповідного грошового забезпечення позивача, стали підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
		Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що МВС України не виконано покладений процесуальним Законом обов'язок щодо доведення обґрунтованості оскаржуваного наказу, оскільки в наданих суду запереченнях проти позовних вимог жодним чином не спростовує доводів позивача в частині питання правомірності прийнятого наказу від 01 квітня 2014 року № 483 о/с «По особовому складу», яким позивача звільнено з посади заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління з організації та контролю за розслідуванням злочинів МВС України та зарахування в розпорядження за цією посадою.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
		Спірні правовідносини на момент їх виникнення були врегульовані Законом України «Про міліцію» (далі також - Закон), Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженою наказом МВС України № 499 від 31 грудня 2007 року (далі - Інструкція) та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР  від 29 липня 1991 року  № 114 (далі - Положення).
		Згідно положень ч. 1 статті 18 Закону, порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом      Міністрів України.
		Пунктом 40 Положення встановлено, що призначення на посади рядового і начальницького складу провадиться відповідними начальниками згідно з номенклатурою посад, що визначається Міністром внутрішніх справ відповідно до його компетенції. 
		У виняткових випадках, пов'язаних з особливими обставинами, перебування в розпорядженні органу внутрішніх справ понад 15 діб, але не більше двох місяців, допускається з дозволу Міністра внутрішніх справ. До цього строку не зараховуються періоди перебування в установлених цим Положенням відпустках (крім відпусток по вагітності, родах і догляду за дитиною), на лікуванні (обстеженні) у лікувальних закладах.
		Виходячи з системного аналізу зазначених вище правових норм, суд приходить до висновку про те, що зарахування в розпорядження органу внутрішніх справ осіб начальницького складу можливе при здійсненні організаційно-штатних заходів, пов'язаних з особливими обставинами. Інших підстав для зарахування осіб начальницького складу у розпорядження відповідного органу законом не передбачено.
		Як вбачається зі змісту наказу підставою для прийняття оскаржуваного наказу став рапорт ОСОБА_3 від 29 березня 2014 року.
		Між тим, позивач наполягає, що він не подавав рапорту про його звільнення з посади заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління з організації та контролю за розслідуванням злочинів МВС України та зарахування в розпорядження, а подав рапорт про надання йому чергової відпустки з подальшим звільненням з органів внутрішніх справ України.
		Судом першої інстанції неодноразово витребовувались від МВС України належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було прийнято оскаржуваний наказ.
		Однак, ані в ході розгляду справи судом першої інстанції, ані в ході апеляційного перегляду справи  МВС України не надано суду рапорт позивача від 29 березня 2014 року, який значиться підставою для прийняття наказу від 01 квітня 2014 року № 483 о/с «По особовому складу».
		Так само відповідачами не було надано суду належних та допустимих доказів, з яких можливо було б встановити проведення організаційно-штатних заходів в МВС України, що слугували безпідставно до зарахування в розпорядження органу внутрішніх справ ОСОБА_3, як особи начальницького складу.
		Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч. 3 статті 2 КАС України, встановлює, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
		Згідно ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Враховуючи, що МВС України не виконано покладений вищеозначеними процесуальними нормами обов'язок доведення обґрунтованості оскаржуваного наказу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного наказу, який, відповідно, підлягає скасуванню в цій частині.
		Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення на користь позивача недоотриманого грошового забезпечення у розмірі 12 586,34 грн., колегія суддів враховує наступне. 
		Згідно п. 1.3 Інструкції, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.
		Відповідно до п. 1.4 Інструкції, грошове забезпечення виплачується особам рядового, молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу, які призначені на штатні посади в апараті Міністерства внутрішніх справ України, головних управліннях, управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях, їм підпорядкованих органах, вищих навчальних закладах, науково-дослідних установах, Державній службі охорони при МВС, на підприємствах, в установах, організаціях і підрозділах системи МВС та які навчаються в навчальних закладах системи МВС або зараховані в розпорядження відповідного органу внутрішніх справ.
		Пунктами 1.5 та 1.6 Інструкції передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, наказ ректора вищого навчального закладу про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо. 
		Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
		Згідно пп. 2.1.1 п. 2.1 Інструкції, особам рядового і начальницького складу виплачуються оклади за спеціальними званнями в розмірах, затверджених додатком 24 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", крім курсантів вищих навчальних закладів МВС, прийнятих на навчання з числа цивільних осіб.
		Відповідно до пп. 2.15.5 п. 2.15 Інструкції, виплата премій особам рядового і начальницького складу, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі здійснюються за наказами керівників органів і підрозділів, закладів та установ Міністерства внутрішніх справ України. Накази про преміювання осіб рядового і начальницького складу видаються до 10-го числа кожного місяця на підставі мотивованих рапортів начальників структурних підрозділів, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії чи зменшення її розмірів зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього.
		Премія не виплачується особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ:
		- які звільняються зі служби за порушення дисципліни, за дискредитацію звання особи начальницького складу, через службову невідповідність або у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили в місяці звільнення;
		- направленим за кордон для виконання обов'язків у складі миротворчих контингентів і миротворчого персоналу - за весь період перебування за кордоном, якщо інший порядок виплати не передбачений законодавством України (пп. 2.15.6 п. 2. 15 Інструкції). 
		Згідно пп. 3.4.1 п. 3.4 Інструкції, при здійсненні організаційно-штатних заходів особи начальницького складу зараховуються в розпорядження органу внутрішніх справ на строк не більше 15 діб.
		Керівниками підрозділів здійснюється облік робочого часу осіб, які перебувають у розпорядженні за відповідними посадами.
		Виплата грошового забезпечення вказаним особам проводиться з розрахунку посадового окладу за останньою основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру, крім премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, протягом строку, установленого Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (пп. 3.4.3 п. 3.4 Інструкції).
		З листа директора ДФОП МВС України ОСОБА_5 від 06 січня 2016 року № 15/4-32 вбачається, що оскільки  ОСОБА_3 у період з 02 квітня 2014 року по 18 серпня 2014 року перебував у розпорядженні МВС України, відповідно до вимог пп. 3.4.3 Інструкції, йому за вказаний період нараховувалось грошове забезпечення усіх складових забезпечення, окрім премії.
		В свою чергу, на переконання колегії суддів, встановлена вище протиправність прийнятого МВС України наказу про зарахування позивача у розпорядження МВС України, свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та необхідність стягнення на користь ОСОБА_3 суми недоплаченого йому грошового забезпечення як заступнику начальника Головного слідчого управління - начальника управління з організації та контролю за розслідуванням злочинів МВС України за період з 02 квітня 2014 року по 18 серпня 2014 року, що становить 12  586, 34 грн.
		Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
		Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.
		Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
		УХВАЛИВ :
		Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року, - без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
		 
		Головуюча:                                                                                  
		 
		Судді:        
		 
		 
		 
		 
		Повний текст ухвали виготовлено 16 травня 2017 року.                                                                                                      
		 
		Головуючий суддя                                                                 Желтобрюх І.Л.            
		 
		Судді:                                                                                           Бєлова Л.В. 
		 
		                                                                                                                    Горяйнов А.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...