Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/15637/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 16.05.2017. Зареєстровано: 18.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 18.05.2017.
Дата набрання законної сили: 03.05.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		"03" квітня 2017 р.                               м. Київ                                        К/800/7609/17 
		 
		 
		 
		 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:ГоловуючогоНечитайла О.М.СуддівБорисенко І.В. Олендера І.Я.,розглянувши у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард»
		на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року
		у справі №826/15637/16
		за позовом Публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард»
		до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві
		про скасування рішення,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		Публічне акціонерне товариство «Агрохолдинг Авангард» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про скасування рішення.
		Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 18 листопада 2016 року позовні вимоги задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 08 серпня 2016 року №0017271530 у частині застосування до позивача штрафу у розмірі 20% на суму 48 118 192,40 грн. Також присудив на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 721 772,89 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 02 березня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.
		Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав. 
		Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. 
		Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.
		Посадова особа відповідача провела камеральну перевірку позивач з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що склала акт від 22 квітня             2016 року №493/26-57-12-01-18, яким встановила порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцями-платниками податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Податкового кодексу України, визначених пунктом 1201 статті 120 Податкового кодексу України.
		Перевіркою встановлено, що позивач порушив терміни реєстрації податкових накладних, виписаних на загальну суму податку на додану вартість 240 590 962,00 грн. (затримка 29 днів) та на загальну суму податку на додану вартість 577,60 грн. (затримка 1 та 3 дні).
		На підставі акту перевірки 20 травня 2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0009951201, яким до позивача за затримку реєстрації податкових накладних: на 15 і менше календарних днів застосовано штраф у розмірі 10% у сумі                       577,60 грн.; від 16 до 30 календарних днів застосовано штраф у розмірі 20% у сумі                              48 118 192,40 грн.
		У порядку адміністративного узгодження вказаного податкового повідомлення-рішення, рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 29 липня 2016 року №17063/10/26-15-10-01 податкове повідомлення-рішення від 20 травня 2016 року №0009951201 скасовано у частині 288,55 грн. штрафних санкцій, в іншій частині - залишено без змін.
		За результатами проведеної перевірки та рішення про результати розгляду скарги позивача, контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 08 серпня  2016 року №0017271530, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, застосував штраф у розмірі 10%, що становить  289,05 грн. та у розмірі 20%, що становить 48 118 192,40 грн. Загальна сума штрафу складає 48 118 481,45 грн.
		Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в частині нарахування штрафу у розмірі 20%, що становить 48 118 192,40 грн.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Фактичною підставою для застосування до позивача штрафу у вказаному розмірі слугував висновок контролюючого органу про порушення позивачем терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на 28 календарних днів.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що податкові накладні, які були складені після 01 жовтня 2015 року, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, а відтак, до платника податку, відповідального за їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, застосовано штрафні санкції, визначені статтею 1201 Податкового кодексу України.
		Крім того, за висновками суду апеляційної інстанції, надані позивачем докази, не підтверджують поважності причин несвоєчасної реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
		З матеріалів справи вбачається, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником, основним видом діяльності якого є виробництво яєць курячих.
		Позивачем (постачальник), у межах своєї господарської діяльності, 15 грудня                   2015 року було укладено договір поставки №ЧП-15/12-2015 з ТОВ «Імперово-Фудз» (замовник), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити замовнику яйця курячі, а замовник - здійснити передоплату за придбані яйця та прийняти товар.
		30 грудня 2015 року замовником здійснено перерахування коштів у розмірі 1 443 545 769,18 грн. на рахунок позивача.
		Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
		Відповідно до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, діючого на момент здійснення сплати придбаного товару, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Позивачем по першій події (дата зарахування коштів - 30 грудня 2015 року) було виготовлено в електронному вигляді податкові накладні у кількості 13 штук, копії яких містяться в матеріалах справи.
		Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, чинного станом на 30 грудня 2015 року, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.
		Відтак, останнім строком реєстрації спірних накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних є 14 січня 2016 року.
		Законодавчими нормами іншої можливості реєстрації податкових накладних для платника не передбачено.
		Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 12 січня 2016 року співробітниками Головного слідчого управління Національної поліції України було вилучено у позивача первинні фінансово-господарські документи, у тому числі і комп'ютерну техніку, на якій була встановлена програма «M.E.Doc IS» модуль «M.E.Doc IS Звітність» за допомогою якої проводилась процедура реєстрації податкових накладних та був вилучений комп'ютер на якому встановлено програму «Клієнт-Банк», за допомогою якої здійснювались розрахунки та в якій містилася інформація про рух коштів в безготівковій формі, що підтверджується супровідним листом від 12 січня 2016 року №11.
		Вилучені документи та комп'ютери були повернуті позивачу 12 лютого 2016 року, що підтверджується листом від 12 лютого 2016 року №203/24/1/2-2016/1.
		Отже, у позивача була відсутня технічна можливість своєчасної реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних з огляду на встановлені обставини та, з наявних у справі доказів, вбачається вжиття всіх можливих заходів з якнайшвидшого відновлення технічної можливості електронного обміну документами з контролюючим органом.
		Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної передбачені статтею 1201 Податкового кодексу України.
		Згідно з пунктом 1201 вказаної статті порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
		10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
		20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
		30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
		40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
		Разом з тим, аналізуючи вказану норму в сукупності з пунктом 1201.2 статті 120 Податкового кодексу України, яким передбачено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування, слід зробити висновок про те, що застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбаченої статтею 120 Податкового кодексу України, можливе лише за наявності його вини.
		Наведене тлумачення відповідає практиці застосування норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) Європейським судом з прав людини.
		Так, частиною другою статті 6 Конвенції визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом. 
		Європейським судом з прав людини у рішенні від 23 липня 2002 року «Справа «Компанія «Вестберґатаксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» зазначено, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яке має водночас і запобіжний, і каральний характер, з достатньою очевидністю вказують на те, що - для цілей статті 6 Конвенції - заявники обвинувачувалися в кримінальному правопорушенні. 
		Отже у справі «Компанія «Вестберґатаксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» було застосовано третій критерій тесту Енгеля для визначення випадків, коли йдеться про кримінальне обвинувачення, у розумінні Конвенції, а саме - критерій правових наслідків для адресата.
		Таким чином Європейський суд з прав людини розцінює податкові правопорушення, як різновид кримінального обвинувачення для цілей застосування Конвенції.
		Передбачені статтею 1201 Податкового кодексу України штрафи, за своєю тяжкістю та каральним характером, цілком відповідають санкціям притаманним для застосування за кримінальні правопорушення, відтак наявні всі підстави для застосування частин другої статті 6 Конвенції, яка, у свою чергу, унеможливлює притягнення до відповідальності особи за відсутності вини.
		Вилучення майна позивача, на вимогу посадових осіб слідчого управління Національної поліції України (які не могли бути проігноровані позивачем), фактично позбавили його можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не залежало від його волі, а відтак відсутня вина платника при несвоєчасній реєстрації накладних, що виключає застосування податковим органом вказаних штрафних санкцій.  
		Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції відносно протиправності спірного податкового повідомлення-рішення у частині застосування до позивача штрафу у розмірі 20% на суму 48 118 192,40 грн.
		Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з наведеними судом першої інстанції підставами для такого скасування.
		Так, помилковим є висновок суду про те, що спірне податкове повідомлення-рішення у  зазначеній частині підлягає скасуванню з підстав того, що незареєстровані податкові накладні позивачем не надавались його контрагенту - ТОВ «Імперово Фудз», і не були використані ним для формування податкового кредиту, того податкового періоду у якому вони підлягали складенню, що свідчить про відсутність порушення з боку позивача прав та інтересів як покупця так і держави.
		Обов'язок реєстрації податкових накладних виникає у платника - постачальника в силу виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість і не залежить від того чи формує податковий кредит на відповідні суми його контрагент - покупець (пункт 201.1 статті 200 Податкового кодексу України). 
		Однак, враховуючи, що наведені судом першої інстанції хибні мотиви не призвели до ухвалення помилкового судового рішення, рішення про задоволення позовних вимог суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.
		З огляду на викладене та керуючись приписами статті 226 КАС України, відповідно до якої, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково, судова колегія дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
		 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» задовольнити.
		2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року у справі №826/15637/16 скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2016 року у справі № 826/15637/16 залишити без змін.
		3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий суддя:Нечитайло О.М.  Судді:Борисенко І.В.   Олендер І.Я.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...