Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 591/85/16-а : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 17.05.2017. Зареєстровано: 18.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2017.
Дата набрання законної сили: 11.05.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 11 травня 2017 р. Справа № 591/85/16-а
		Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого судді - Мельнікової Л.В.
		суддів - Бенедик А.П. ,  Донець Л.О. ,
		за участю секретаря судового засідання  Дорошенко Д.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 міського військового комісаріату на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 04 серпня 2016 року по справі № 591/85/16-а за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 міського військового комісаріату, військового комісару ОСОБА_1 військового комісаріату ОСОБА_3 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
		 
		В с т а н о в и л а:
		 
		06 січня 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, яким просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача військового комісара ОСОБА_1 міського військового комісаріату ОСОБА_3 № 8 від 30 березня 2015 року (далі по тексту  Постанова) про накладення адміністративного стягнення.
		В обґрунтування позовних вимог зазначає про неправомірність оскаржуваної Постанови, оскільки Постанова винесена з порушенням процесуального порядку, встановленого ст.ст. 268, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту  КУпАП), без зясування обовязкових даних для винесення такої постанови обставин та за відсутності доказової бази. Крім цього зазначає, що на момент складення Постанови знаходилась у тарифній відпустці, у звязку з чим, відповідач не мав права складати цю Постанову.
		Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 04 серпня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені у повному обсязі.
		Судове рішення вмотивовано тим, що під час винесення Постанови військовий комісар ОСОБА_1 міського військового комісаріату ОСОБА_3 порушив процедуру щодо її винесення, справа про адміністративне правопорушення була розглянута поспішно. Крім цього, позивач на час складення протоколу про адміністративне правопорушення від 27 березня 2017 року та винесення Постанови знаходилась у тарифній відпустці і не мала повноважень вчиняти будь-яких дій від імені ПрАТ «АЛЬФАСИСТЕМБУД», зокрема отримати зведений наряд на поставку техніки під час мобілізації. Оскаржувана Постанова винесена без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_2 ознак правопорушення, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність. 
		Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 міський військовий комісаріат, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 04 серпня 2016 року прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.
		Скаржник вказує, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді виконавчого директора ПрАТ «АЛЬФАСИСТЕМБУД», відмовилася від отримання зведеного наряду на поставку техніки під час мобілізації, чим порушила військо-транспортний обовязок, передбачений статтею 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Суд першої інстанції не врахував той факт, що позивачка на час складання протоколу про адміністративне правопорушення 27 березня 2015 року перебувала на робочому місці і не повідомила відповідача про знаходження у тарифній відпустці. Вважають, що на час  розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивачем ОСОБА_2 було скоєно правопорушення і стягнення за порушення вимог чинного законодавства накладено правомірно.
		Згідно з ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС  України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
		За приписами ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час, місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення, згідно п. 2 ч. 1 ст. 201 КАС України слід змінити, виходячи з наступного.
		Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
		Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі  Закон № 3543-ХІІ) визначає правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження  органів  державної  влади,  інших державних органів, органів місцевого самоврядування,  а також обов'язки  підприємств, установ  і  організацій  незалежно  від  форми  власності,    повноваження  і відповідальність   посадових   осіб  та  обов'язки  громадян  щодо здійснення мобілізаційних заходів.
		Частиною 1 ст.  6 Закону № 3543-ХІІ передбачено, що військово-транспортний  обов'язок  установлюється  з метою задоволення  потреб  Збройних  Сил   України,   інших   військових формувань  на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні  органи,  органи місцевого самоврядування,  підприємства, установи  і  організації,  у  тому  числі  на залізниці,   порти, пристані,  аеропорти,  нафтобази,  автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства,установи і  організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян  власників транспортних засобів. Порядок виконання військово-транспортного обовязку визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 6 цього Закону).
		Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону № 3543-ХІІ, посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обовязків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
		Судом установлено, що 27 березня 2015 року відносно позивача ОСОБА_2 провідним спеціалістом командування ОСОБА_1 військового комісаріату ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення № 8 за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2101 КУпАП, а саме: за відмову від отримання зведеного наряду на поставку техніки під час мобілізації, передбаченого ст. 6 Закону № 3543-ХІІ. Від підпису і отримання протоколу позивач відмовилась /а.с. 24/.
		 30 березня 2015 року військовим комісаром ОСОБА_1 військового комісаріату ОСОБА_3 винесено Постанову про накладення на позивача ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу, за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2101 КУпАП /а.с. 5/. 
		Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу позивача, проте докази отримання позивачем оскаржуваної Постанови відсутні /а.с. 25/.
		Частина 1 ст. 2101 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію і тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб  від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Колегія суддів зазначає, що субєктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2101 КУпАП є громадяни або посадові особи.
		Статтею 14 КупАП визначено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, звязані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоровя населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обовязків.
		Таким чином, субєктом даного правопорушення є посадова особа підприємства відповідно до покладених неї службових обовязків.
		Як убачається із матеріалів справи, оскаржувана Постанова складена відносно виконавчого директора ПрАТ «АЛЬФАСИСТЕМБУД» ОСОБА_2, яка є позивачем у справі, що розглядається.
		Відповідно до наказу № 20 від 20 березня 2015 року, виданого на підставі рішення наглядової Ради підприємства, протокол № 10 від 20 березня 2015 року, позивач ОСОБА_2 відбула в щорічну відпустку з 23 березня 2015 року по 05 квітня 2015 року включно. Виконання обовязків виконавчого директора ПрАТ «АЛЬФАСИСТЕМБУД» доручено заступнику голови наглядової Ради Церетелі Гіоргі, з правом без довіреності діяти від імені Товариства, в тому числі представляти його інтереси, вчиняти правочини від імені Товариства, видавати накази та давати розпорядження, обовязкові для виконання всіма працівниками Товариства /а.с.62/.
		Таким чином, колегія суддів зауважує, що на момент винесення Постанови позивач ОСОБА_2 не була субєктом даного правопорушення, і з цих підстав оскаржувана Постанова підлягає скасуванню.
		Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи і вирішення її в точній відповідності з законом.
		Частиною 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
		Статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, чи сповіщено осіб, які беруть участь у справі, про час і місце її розгляду та чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення.
		Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було винесено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
		Судом установлено, що відповідач в порушення зазначених вище норм закону розглянув справу у відсутності позивача ОСОБА_2, не зясувавши обставини, встановлені статтею 278 КУпАП.
		За приписами ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Відповідно до ч. 6 цієї статті якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
		Судам першої та апеляційної інстанції відповідачами по справі не надано доказів, які б спростували обставини, що обґрунтовують позовні вимоги ОСОБА_2
		Враховуючи наведене, колегія суддів  погоджується з висновком суду про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2, оскільки під час розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача відповідач діяв не у спосіб, що передбачений КУпАП, а відтак, оскаржувана Постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
		Статтею 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. 
		Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. 
		Частиною 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
		Оскільки відповідачами не надані докази вручення позивачу оскаржуваної Постанови, у суду відсутні підстави для критичної оцінки пояснень позивача щодо часу ознайомлення з цією Постановою (а.с. 8-10).
		Оскільки судом не вирішене зазначене вище питання, колегія суддів, відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги, вважає необхідним на підставі п. 2 ч. 1 ст. 201 КАС України змінити судове рішення шляхом доповнення про те, що вважати поважною причину пропуску позивачем ОСОБА_2 строку звернення до адміністративного суду.
		Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
		Підстави, передбачені ст. 94 КАС України для розподілу судових витрат, відсутні.
		В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		На підставі наведеного, керуючись ст. 11, ч. 1 ст. 41, ст.ст.     184, 195,      196,           п. 2 ч. 1 ст. 198,      201, ст.ст. 205,      207,      254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 міського військового комісаріату залишити без задоволення.
		Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 04 серпня 2016 року змінити шляхом доповнення про те, що вважати поважною причину пропуску позивачем ОСОБА_2 строку звернення до адміністративного суду.
		Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
		 
		Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис)  (підпис)ОСОБА_6    ОСОБА_7  Повний текст постанови виготовлений і підписаний 16 травня 2017 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...