Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/1618/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 19.05.2017. Зареєстровано: 19.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2017.
Дата набрання законної сили: 18.05.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		КОПІЯ
		Справа № 127/1618/17 Провадження № 22-ц/772/1448/2017Головуючий в суді першої інстанції Федчишен С. А.Категорія 53Доповідач Матківська М. В.
		 
		  
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 травня 2017 рокум. Вінниця
		 
		Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі:
		Головуючого: Матківської М.В.
		Суддів: Денишенко Т.О., Луценка В.В.
		При секретарі: Сніжко О.А.
		За участю: представника позивача ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Державного навчального закладу «Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну»
		на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 квітня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Державного навчального закладу «Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, 
		В с т а н о в и л а:
		25 січня 2017 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Державного навчального закладу «Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення і поновлення на роботі.
		15 березня 2017 року позивач подала заяву про збільшення розміру позовних вимог і просила визнати незаконним та скасувати наказ про її звільнення, поновити її роботі і стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 04.01.2017 року по 15.03.2017 року.
		27 березня 2017 року і 19 квітня 2017 року позивач подала заяви про збільшення розміру позовних вимог та просила визнати незаконним і скасувати наказ про звільнення, поновити її на роботі і стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 5 січня 2017 року по 19 квітня 2017 року в розмірі 27 946,80 грн.
		Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 квітня 2017 року позов задоволено.
		Визнано незаконним та скасовано наказ Державного навчального закладу «Вінницький центр професійно-технічної освіти технології та дизайну» № 2634-к від 27.12.2016 року «Про звільнення у зв'язку із скороченням ОСОБА_3».
		Поновлено ОСОБА_3 на посаді майстра виробничого навчання Державного навчального закладу «Вінницький центр професійно-технічної освіти технології та дизайну» з 04.01.2017 року.
		Стягнуто з Державного навчального закладу «Вінницький центр професійно-технічної освіти технології та дизайну» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.01.2017 року по 19.04.2017 року у розмірі 27 946,80 грн.
		Рішення суду в частині поновлення на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць в розмірі місячного заробітку допущено до негайного виконання.
		Стягнуто з Державного навчального закладу «Вінницький центр професійно-технічної освіти технології та дизайну» на користь держави судовий збір в розмірі 1920,00 грн.
		В апеляційній скарзі відповідач Державний навчальний заклад «Вінницький центр професійно-технічної освіти технології та дизайну» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
		Зазначив, що рішення суду вважає незаконним, оскільки судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.
		У судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги; просить її відхилити і залишити без змін рішення суду першої інстанції.
		Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи (судова повістка отримана своєчасно - 10.05.2017 року), у судове засідання не з'явився.
		Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
		Суд першої інстанції встановив, що з 16.04.1986 року на підставі наказу № 102-к від 15.04.1986 року ОСОБА_3 працювала у середньому профтехучилищі № 15 у м. Вінниці на посаді майстра виробничого навчання.
		У 1989 році СПТУ-15 перейменовано в ПТУ-15.
		У 2003 року ПТУ-15 реорганізовано у Вінницький професійний ліцей сфери послуг, який в послідуючому було перейменовано у Державний навчальний заклад «Вінницький центр професійно-технічної освіти технології та дизайну» (а. с. 5).
		Згідно протоколу зборів первинної профспілкової організації Вільної профспілки освіти і науки України Державного навчального закладу «Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну» від 25 травня 2016 року заступником голови первинної профспілкової організації навчального закладу обрана ОСОБА_3 (а. с. 98).
		Наказом директора Державного навчального закладу «Вінницький центр професійно-технічної освіти технології та дизайну» № 94-к від 31.05.2016 року попереджено майстрів виробничого навчання про мінімальну кількість учнів у навчальних групах та про те, що у разі не набору мінімальної кількості навчальної групи майстер виробничого навчання буде скорочений відповідно до чинного законодавства. Із наказом ознайомлені майстри виробничого навчання, у тому числі ОСОБА_3 (а. с. 6).
		30 вересня 2016 року директором навчального закладу виданий наказ № 301 «Про організаційні заходи щодо скорочення працівників», згідно з яким у межах штатного розпису на 3 одиниці зменшується кількість майстрів виробничого навчання з кваліфікацією «кравець, закрійник» та збільшена на 3 одиниці кількість майстрів виробничого навчання з кваліфікацією «перукар (перукар-модельєр), візажист» (а. с. 7).
		4 жовтня 2016 року наказом № 184-к попереджена персонально про наступне звільнення майстра виробничого навчання ОСОБА_3 з 4 січня 2017 року (а. с. 8).
		Позивач ознайомлена із наказом (а. с. 41).
		4 жовтня 2016 року позивач отримала попередження про скорочення працівників (а. с. 42).
		Листом № 56 від 13.09.2016 року Первинна профспілкова організація та профспілковий комітет Вільної профспілки освіти і науки України Державного навчального закладу «Вінницький центр професійно-технічної освіти технології та дизайну» повідомила навчальний заклад про те, що не дає згоди на розірвання трудового договору з майстром виробничого навчання ОСОБА_3, оскільки не були виконані передбачені законодавством умови для внесення змін при реорганізації закладу, зокрема, не були проведені переговори з профспілковою організацією ВПОНУ у визначений законом термін (не менше трьох місяців) до дати вивільнення працівників; працівнику ОСОБА_3 не надано можливості скористатися переважним правом працевлаштування на вакантні посади у навчальному закладі (а. с. 49).
		Первинна профспілкова організація Державного навчального закладу «Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну» Вільної профспілки освіти і науки України, розглянувши подання № 392 від 4 листопада 2016 року щодо звільнення ОСОБА_3, листом № 51 від 25.11.2016 року повідомила про прийняте рішення не надавати згоду на звільнення ОСОБА_3, обгрунтувавши прийняте рішення тим, що адміністрацією навчального закладу консультації із профспілкам про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків у визначені законодавством строки не проводилися. Адміністрацією навчального закладу не було належним чином здійснено всі можливі заходи для запобігання звільнення ОСОБА_3, як це передбачено статтею 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», зокрема: адміністрацією не забезпечено набір з фаху кравець-закрійник, при цьому Прем'єр-міністром України цю спеціальність вказано в числі пріоритетних, а інші навчальні заклади міста Вінниці набрали учнів із цієї спеціальності; адміністрацією з невідомих причин було розформовано вже набрану групу учнів з фаху кравець-закрійник; ОСОБА_3 не була включена до складу приймальної комісії, незважаючи на її прохання, а скорочення посади якраз і здійснюється тому, що не набрана група з її спеціальності; додатковий набір учнів з фаху кравець-закрійник в період з 01.09.2016 року по 01.10.2016 року не проводився, що є порушенням наказу Міністерства освіти і науки України; адміністрацією навчального закладу за період з липня 2016 року до 03.10.2016 року прийняті на роботу нові працівники на понад 10 вакантних посад, при цьому вказані посади не були запропоновані ОСОБА_3; ОСОБА_3 зверталася із письмовими заявами до навчального закладу про прийняття її на вакантні посади, однак їй у цьому було відмовлено. Директором навчального закладу допущені порушення діючого трудового законодавства, нормативних документів, власних посадових обов'язків: не було проведено у встановлені строки консультації з профспілкою щодо працевлаштування працівників, які не забезпечені навчальним навантаженням; належним чином не організовано профорієнтаційну роботу; не забезпечено належним чином роботу приймальної комісії; не запропоновано ОСОБА_3 вакантні посади, на які були прийняті нові працівники з липня 2016 року по 3.10.2016 року; відмовлено ОСОБА_3 у прийнятті на вакантні посади; ігнорувалися звернення первинної профспілкової організації, не надавалися на них повні, мотивовані відповіді (а. с. 53-54).
		4 листопада 2016 року Державний навчальний заклад «Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну» звернувся із письмовим поданням до Конфедерації Вільних профспілок Вінницької області (вихідний № 387) та до Голови Вільної профспілки освіти і науки України ОСОБА_6 (вихідний № 386) про надання згоди на звільнення майстрів виробничого навчання ОСОБА_7 і ОСОБА_3 відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України (а. с. 50, 51).
		Конфедерація Вільних профспілок Вінницької області розглянувши дане подання 23 листопада 2016 року, надіслала відповідь про прийняте рішення не надавати згоду на звільнення ОСОБА_7 і ОСОБА_3, обгрунтувавши і зазначивши причини прийнятого саме такого рішення. 
		У цій відповіді вказані аналогічні причини тим, на які вказала первинна профспілкова організація навчального закладу (а. с. 55-56, 57-58).
		Відповідно до статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини 1).
		Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина 2). 
		Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації (частина 3).
		Відповідно до частин 1 і 2 статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. 
		Згідно з вимогами частин 5 і 7 статті 43 КЗпП України виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору. Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). 
		Частиною 3 статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачено, що звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок). 
		Статтею 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний термін обгрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. 
		Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, щодо якого воно подано.
		Орган первинної профспілкової організації повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі у триденний термін після його прийняття. У разі пропуску цього терміну вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. 
		Рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обгрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обгрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.
		Статтею 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» надаються визначення термінів, де зазначено, що членом профспілки є особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески; профспілковий орган - це орган, створений згідно із статутом (положенням) профспілки, об'єднання профспілок, через який профспілка здійснює свої повноваження.
		По справі встановлено, що працівниками Державного навчального закладу «Вінницький центр професійно-технічної освіти технології та дизайну» створена первинна профспілкова організація, яка діє у цьому навчальному закладі і саме до цієї профспілкової організації зверталася адміністрація навчального закладу із поданням про надання згоди на звільнення позивача з роботи.
		Первинна профспілкова організація навчального закладу набула статусу юридичної особи та внесена до Реєстру об'єднань громадян 16.01.2012 року (а. с. 17, 18, 19).
		Також встановлено, що позивач ОСОБА_3 є членом даної профспілки, що підтверджується протоколом зборів первинної профспілкової організації від 25.05.2016 року і на цих зборах ОСОБА_3 обрана заступником голови первинної профспілкової організації (а. с. 98).
		Частина 3 статті 252 КЗпП України передбачає, що звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок). 
		Тобто за змістом статті 43 КЗпП України суд, розглядаючи трудовий спір, має з'ясувати, чи містить рішення профспілкового органу про відмову у наданні згоди на розірвання трудового договору правове обґрунтування такої відмови, і не вправі давати оцінку обґрунтованості самого рішення.
		І лише у разі відсутності в рішенні обґрунтування відмови у наданні згоди на розірвання трудового договору власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
		Оскільки позивач є членом виборного органу первинної профспілкової організації Державного навчального закладу «Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну» то для її звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України відповідач повинен був отримати згоду виборного органу первинної профспілкової організації та вищестоящого виборного органу цієї профспілки. 
		Судом встановлено, що 4 листопада 2016 року адміністрація навчального закладу звернулася з поданням до первинної профспілкової організації навчального закладу (а. с. 52), до Конфедерації Вільних профспілок Вінницької області (а. с. 51) і до Голови Вільної профспілки освіти і науки України (а. с. 50) про дачу згоди на звільнення ОСОБА_3 з роботи. Профспілковий комітет і Конфедерація Вільних профспілок Вінницької області відмовили у наданні такої згоди.
		Відмова профспілкового органу і Конфедерації Вільних профспілок Вінницької області в наданні згоди на звільнення позивача з роботи викладена на трьох аркушах друкованого тексту, містить відповідне обґрунтування, що складається із 3-х вмотивованих пунктів (а. с. 53-57).
		Згідно наданих роз'яснень у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" № 9 від 6 листопада 1992 року, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, крім випадків, передбачених статтями 43 і 43-1 КЗпП. Звільнення погоджується з органом профспілки, яка утворена і діє на підприємстві, і членом якої є працівник. Відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.
		Отже, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що при звільненні ОСОБА_3 за п. 1 ст. 40 КЗпП України відповідач не врахував зазначені вище вимоги матеріального закону, що стало підставою для визнання наказу відповідача про її звільнення незаконним і його скасування та поновлення на роботі. 
		Відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8.02.1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана ця виплата. Нарахування заробітної плати за час вимушеного прогулу провадиться шляхом множення середньоденного заробітку на кількість робочих днів.
		Виходячи з того, що вимушений прогул з 5 січня 2017 року по 19 квітня 2017 року, тобто по день ухвалення рішення суду, складає 72 робочих дні, з відповідача відповідно до ст. 235 КЗпП України підлягає стягненню середня заробітна плата на користь позивача в розмірі 27 946,80 грн.
		Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого.
		Відповідно до статті 303 ЦПК України апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		В апеляційній скарзі зазначається про те, що судом не встановлено, що первинною профспілковою організацією Державного навчального закладу «Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну» є Вільна профспілка освіти та науки України; не встановлено, що позивач на час звільнення перебувала на посаді заступника голови первинної профспілкової організації навчального закладу.
		Колегія суддів, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, знайшла їх безпідставними і такими, що спростовані матеріалами справи, що наведено вище; всі обставини справи судом встановлені повно та доведені у судовому засіданні, на підставі яких суд першої інстанції зробив висновки, які відповідають встановленим обставинам та правильно визначив правовідносини, які випливають із встановлених обставин і правильно застосував правові норми до цих правовідносин, не порушивши при цьому норм процесуального права.
		Інших доводів апеляційна скарга не містить.
		Відповідно до статі 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За таких обставин рішення суду першої інстанції є законним, у зв'язку із чим підстави для його скасування відсутні.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, 
		У х в а л и л а :
		Апеляційну скаргу Державного навчального закладу «Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну» відхилити.
		Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 квітня 2017 року залишити без зміни.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
		На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		Головуючий:               /підпис/                    М.В. Матківська
		Судді:                    /підпис/                    Т.О. Денишенко
		                         /підпис/                    В.В. Луценко
		Згідно з оригіналом:
		Суддя:                                             М.В. Матківська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...