Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 596/2181/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів найму (оренди).
Надіслано для оприлюднення: 19.05.2017. Зареєстровано: 20.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      Гусятинський районний суд Тернопільської області    
		 
		Справа № 596/2181/16-ц
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		"10" травня 2017 р.                  
		Гусятинський районний суд Тернопільської області
		в складі: головуючого судді               Цвинтарної Т.М.
		при секретарі                              Рудніцькій О.П.
		за участю: представника позивача          ОСОБА_1
		представника відповідача                    ОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до фермерського господарства «Науково виробниче обєднання «Мрія» правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ФГ Науково- виробниче об»єднання «Мрія»  про визнання договору оренди землі недійсним, - 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача фермерського господарства «Науково виробниче обєднання «Мрія» правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ФГ Науково- виробниче об»єднання «Мрія» та просить визнати договір оренди землі площею 1,89 га укладений між ФГ «НВО «Мрія» та ОСОБА_3 та зареєстрований 15 серпня 2011 року за №612160004000971 недійсним, скасувати державну реєстрації вказаного договору оренди землі та зобов»язати відповідача передати йому земельну ділянку в стані придатному для цільового використання, який в подальшому уточнив та просив вищевказаний договір оренди землі укладений 18 лютого 2011 року між ОСОБА_3І та ФГ «НВО «Мрія» та зареєстрований 15 серпня 2011 року за № 612160004000971 визнати недійсним.
		В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю від 12 грудня 2000 року йому належить земельна ділянка для ведення сільського господарства площею 1,89 га, кадастровий номер 6121683600010010107, що розташована на території Крогулецької сільської ради, Гусятинського району, Тернопільської області.
		Позивач вказав про те, що вищевказану земельну ділянку він на підставі договору оренди, укладеного 18 лютого 2011 року між ним та фермерським господарством «Науково виробниче обєднання «Мрія» та зареєстрованого 15 серпня 2011 року в управлінні Держкомзему в Гусятинському районі за № 612160004000971 передав в оренду вищевказану землю вказаному фермерському господарству.
		Вважає вказаний договір оренди недійсним, оскільки він з відповідачем  під час публічних переговорів, які передували до укладення договору оренди землі, домовились передати земельну ділянку в оренду строком на 5 років. В 2011 році відповідач надав йому проект договору оренди землі, в якому строк договору був зазначений  5 років. Після підписання ним вказаного проекту договору у двох примірниках, він повернув їх відповідачу для підпису та реєстрації. Однак, відповідач після реєстрації договору оренди землі йому не повернув його примірника договору, хоча приступив до користування вказаною земельною ділянкою. На його неодноразові звернення до відповідача з приводу повернення його примірника договору, останній не реагував. На його усне звернення до відповідача на початку 2016 року про повернення йому земельної ділянки після збору врожаю, у відповідь від відповідача дізнався, що договір укладений строком на 10 років, тобто до 2021 року, який в односторонньому порядку розірвати не можливо, а в разі наявності претензій по договору, йому потрібно звертатися в суд. 
		Після того, він звернувся до відповідача з приводу повернення його примірника договору оренди землі. Примірник договору від відповідача отримав у липні 2016 року і ознайомившись з ним, побачив, що отриманий договір підписаний не ним та дійсно укладений на 10 років. Після побаченого, він, 29.09.2016 року відповідачу надіслав письмову заяву про намір з його сторони розірвати договір оренди землі.
		Вважає, що недійсність правочину зумовлюється незаконними діями відповідача щодо змісту правочину та порушення волі - невідповідність волі та волевиявлення позивача. Також вважає, що так як спірний договір зареєстрований в установленому законом порядку, він є укладеним, а тому оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.      
		Позивач та його представник в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали, просилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити. Представник позивача також вказала, що відповідач не виконав свого обов»язку щодо передання позивачу одного примірника договору після реєстрації договору оренди землі у встановленому законом порядку. Факт отримання позивачем плати за користування землею не може свідчити про погодження з умовами укладеного раніше договору, не спростовує недійсність договору і не створює для нього правових наслідків. 
		Позивач вказав, що він оспорюваного договору не підписував. Договір оренди землі з відповідачем в 2011 році укладав на п»ять років. 
		Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить задовольнити, оскільки при укладенні договорів оренди не було вільного волевиявлення позивача. Підтвердженням того, що позивач не підписував оспорюваного договору оренди землі є висновок судово-почеркозннавчої експертизи. 
		Стосовно заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності представник позивача вказала, що позивач строку позовної давності не пропустив, оскільки про порушення свого права на волевиявлення укладення правочину дізнався лише в липні 2016 року після отримання свого примірника договору оренди від відповідача у Крогулецькій сільській раді.
		Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала, вважає їх незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, посилаючись на те, що договір підписував сам позивач, йому були відомо всі умови договору. Обов'язковим при укладенні договору було- наявність у особи, яка підписувала договір, державного акту про право власності на землю та паспорта орендодавця. Крім того, позивач регулярно 5 років отримував орендну плату за користування належною йому земельною ділянкою, і тим самимфактично прийняв умови договору оренди, тому вказаний правочин вважається таким, що прийнятий, погоджений позивачем.
		Крім того, представник відповідача просила застосувати до позовних вимого позивача строк позовної давності, посилаючись на те, що для фізичної особи, як сторони правочину днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину, оскільки він збігається з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Вказала, що строк позовної давності про визнання недійсним оспорюваного договору оренди від 18.02.2011 року сплинув 18.02.2014 року, тому позивач, звернувшись із позовом до суду в 2016 році пропустив трирічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
		Суд, заслухавши пояснення сторони позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
		Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Відповідно дост.10 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,встановлених цим Кодексом.
		У відповідності з ч.2ст.59 ЦПК Україниобставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно ч.1ст.15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Чинним законодавством України визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України,Законом України «Про оренду землі», тощо.
		Так, відповідно до положеньст.203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 1,89 га для ведення сільського господарства, яка розташована на території Крогулецької сільської ради Гусятинського району Тернопільської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії І-ТР № 013500, виданим Крогулецькою сільською радою Гусятинського району Тернопільської області 12 грудня 2000 року. Цим актом визначені межі та місце розташування земельної ділянки.
		18 лютого 2011 року між позивачем та фермерським господарством «Науково виробниче обєднання «Мрія» правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ФГ Науково-виробниче об»єднання «Мрія» укладений договір оренди землі без номера, предметом якого є земельна ділянка площею 1,89 га (рілля), кадастровий номер якої 6121683600010010107, яка розташована на території Крогулецької сільської ради Гусятинського району Тернопільської області, строком на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації. Починаючи з 2011 року вищевказану земельну ділянку відповідач використовував під посіви сільськогосподарських культур.
		Згідно з п. 43 оспорюваного договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
		На підставі акта приймання-передачі без зазначення дати його складання орендодавець передав зазначену вище земельну ділянку у користування орендарю. 
		Даний договір зареєстрований 15 серпня 2011 року за№ 612160004000971 в управлінні Держкомзему у Гусятинському районі.
		Як вбачається із звернення сільського голови Крогулецької сільської ради до ФГ НВО «Мрія» від 10.11. 2015 року № 148 з додатком-списком власників земельних ділянок, в якому значиться і позивач ОСОБА_3., останній просить ФГ НВО «Мрія» на підставі розглянутого на сесії ради від 21.10.2015 року № 255 звернення жителів с.Крогулець про допомогу в отриманні їхніх примірників договорів оренди земельних ділянок, в тому числі і ОСОБА_3, надати примірники договорів оренди земельних ділянок, укладених між ФГ НВО «Мрія» та власниками земельних ділянок для останніх. 
		Як зазначено в позовній заяві позивачем та підтверджено ним в судовому засіданні, позивач оспорюваний договір отримав в приміщенні Крогулецької сільської ради Гусятинського району в липні 2016 року тоді ж і дізнався про строк на який був укладений договір-10 років, тобто, після вищевказаного звернення Крогулецької сільської ради до відповідача. 
		Вищенаведені факти отримання позивачем оспорюваного договору оренди землі в липні 2016 року в Крогулецькій сільській раді та звернення сільського голови цієї ж ради до ФГ НВО «Мрія» 10.11.2015 року з приводу надання примірників договорів оренди земельних ділянок для орендодавців підтверджені в судовому засіданні показами допитаного в якості свідка ОСОБА_4- сільського голови Крогулецької сільської ради,  який підтвердив факт надання та залишення в Крогулецькій сільській раді в липні 2016 року представником ТзОВ «ФГ Науково-виробниче об»єднання «Мрія» договорів оренди земель, укладених між власниками земельних паїв, в тому числі і спірного договору укладеного між позивачем та фермерським господарством «Науково виробниче обєднання «Мрія».
		29 вересня 2016 року ОСОБА_3 письмово повідомивФГ НВО «Мрія» про намір розірвати договір оренди земельної частки (паю) та повернути йому земельну ділянку. Лист-повідомлення ФГ НВО «Мрія» отримано, що підтверджується відповіддю відповідача на лист-повідомлення від 05.10.2016 року.
		Відповідно до п.3 ч.1ст.3 ЦК Українисеред загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка означає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору, тощо (ст.ст.6,627 ЦК України).
		У відповідності дост.12 ЦК Україниособа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
		Відповідно до ч.1ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Статтею 13 Закону України «Про оренду землі»визначено, що договір оренди земліце договір, за яким орендодавець зобов»язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов»язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. 
		Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст. 93 ЗК).
		Відповідно до ч.1ст.215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6ст. 203 цього Кодексу.
		Згідно з вимогами ч.3ст.203 ЦК Україниволевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
		Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 8постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"недійсним може бути визнано лише укладений договір.
		Відповідно до ч.1 ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом та на підставі вказаної частини статті Кодексу та ст.125 Земельного Кодексу Україниє укладеним з моменту його державної реєстрації.
		На момент укладення та державної реєстрації оспорюваного договору оренди землі державна реєстрація договорів оренди здійснювалася на підставі Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1021(чинної на момент укладення та реєстрації спірного договору) згідно п.13-2 якого державна реєстрація земельної ділянки здійснювалася територіальним органом Держземагентства за її місцезнаходженням на підставі заяви також набувача права на земельну ділянку.
		Таким чином, оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже - оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.
		 
		Відповідно до ч.1ст.792 ЦК Україниза договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
		Як передбачено ч.1 ст.14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року N 220 із змінами та доповненнямизатверджено Типовий договір оренди землі.
		Як встановлено вище судом, спірний договір оренди землі зареєстрований в установленому законом порядку.
		Відповідно до ч.2ст.207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань позивач звернувся до суду з клопотанням про призначення судовоїпочеркознавчої експертизи і згідно з висновком експерта за результатами проведення судово- почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів №175/17-22 від 15.03.2017 року підписи від імені ОСОБА_3 у двох примірниках договору оренди землі площею 1,89 га, укладеного між фермерським господарством «Науково виробниче обєднання «Мрія» та ОСОБА_3 та зареєстрованого в управлінні Держкомзему в Гусятинському районі 15.08.2011 року за №612160004000971, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою. Ці підписи виконано рукописним способом, без технічної підготовки до їх виконання.
		Отже, суд вважає, що на момент укладення оспорюваного договору оренди землі відповідачем як орендарем не були дотримані вимоги, встановленіст.203 ЦК Українищодо вільного волевиявлення учасника правочину - орендодавця, яке б відповідало його внутрішній волі, що з урахуванням ч.1ст.215 ЦК Україниє підставою для визнання цього договору недійсним.
		Сам по собі факт отримання орендної плати не свідчить про те, що договір орендодавцем був підписаний, а фактичне користування земельною ділянкою та відповідне отримання прибутку зі спірної земельної ділянки орендарем є підставою для оплати власнику земельної ділянки плати за користування цією землею.
		Представником відповідача в судовому засіданні було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.
		Відповідно дост. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Позивач ОСОБА_3 з вищевказаним позовом про захист порушеного права звернувся до суду 02 листопада 2016 року.
		Відповідно до ч.1ст.261 ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4ст. 267 ЦК України).
		Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні позивачдізнався про порушення свого права, тобто про укладення спірного договору строком на 10 років у липні 2016 року після отримання оспорюваного договору оренди землі, так як спірний договір після проведення реєстрації у встановленому законом порядку відповідачем йому не було повернуто що в розумінні ч. 1ст.261 ЦК Україниє моментом початку перебігу строку позовної давності, а тому суд вважав, що положенняст.267 ЦК України про правові наслідки спливу позовної давності не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
		Посилання відповідача на те, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з моменту укладення спірного договору, оскільки позивач отримував плату за користування землею,суд визнає таким, що суперечитьст. 261 ЦК України.
		Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року № 6-48 цс 15, яка згідно зіст. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковою для судів.
		Посилання відповідача на ті обставини, що позивачем пропущено строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові за пропуском строку позовної давності, не було підтверджено належними доказами по справі та є необґрунтованим, оскільки як стверджує представник позивача, позивач дізнався про укладення договору оренди строком на 10 років і від його імені у липні 2016 року після отримання оспорюваного договору та відповідно в квітні 2017 року після ознайомлення із висновком судово-почеркознавчої експертизи в суді. Інших доказів, які б свідчили, що позивачу було відомо про укладення спірного договору строком на 10 років суду представником відповідача не було подано.
		Тому строк позовної давності позивачем не пропущений.
		Твердження представника відповідача про те, що отримання позивачем у 2016 році орендної плати є прямим доказом його обізнаності про строк дії договору оренди землі, так як орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі, суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема: висновком судово-почеркознавчої експертизи № 175/17-22 від 15.03.2017 року; письмовим звернення сільського голови Крогулецької сільської ради до ФГ НВО «Мрія» від 10.11. 2015 року № 148 надати примірники договорів оренди земельних ділянок, укладених між ФГ НВО «Мрія» та власниками земельних ділянок для останніх 
		Твердження представника відповідача в судовому засіданні про те, що представниками відповідача в липні 2016 року орендодавцю ОСОБА_3 не передавався оспорюваний договір оренди землі, оскільки за загальним правилом договора оренди землі передаються після їх державної реєстрації, суд вважає безпідставними, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами в судовому засіданні зі сторони представника відповідача та спростовуються показами свідка ОСОБА_4.
		Крім того, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача, що відповідач належним чином виконував спірний договір, а позивач тривалий час одержував орендну плату та ніколи не заперечував щодо оренди відповідачем його земельної частки (паю) з огляду на те, що як вбачається з вищезазначеного висновку судово-почеркознавчої експертизи №175/17-22 від 15.03.2017 року підписи від імені ОСОБА_3І.у двох примірниках договору оренди землі площею 1,89 га, укладеного між фермерським господарством «Науково виробниче обєднання «Мрія» та ОСОБА_3, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.
		Згідно зіст.60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Представником відповідача суду не представлено і в судовому засіданні судом не здобуто доказів про надіслання позивачу відповідачем після державної реєстрації спірного договору оренди землі та отримання останнім від відповідача вказаного вище договору до липня 2016 року.
		Також відповідачем не було суду подано належних та допустимих доказів того, що позивач отримував орендну плату на протязі 2011-2016 років згідно оспорюваного договору оренди землі, а надані представником відповідача суду документи про виплату орендної плати у натуральній формі за земельний пай позивачу за 2016 рік не містять відомостей про наявність укладеного між сторонами спірного договору оренди земельної ділянки. 
		Відповідно дост. 88 ЦПК України, стороні, на користьякої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
		Враховуючите, щопри зверненнідо суду позивачем ОСОБА_3було оплачено 551,21 грнсудовогозбору, вказані витрати слід покласти навідповідача тастягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ Науково-виробниче об»єднання «Мрія»551,21грн. судового зборута2475 грн.вартостісудово-почеркознавчої експертизи.
		На підставі наведеного, ст.ст.3, 12, 15, 203, 207, 210, 215,256, 257, 261,267 626, 792 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст.93,125 Земельного кодексу України, ст.ст.13,14 Закону України «Про оренду землі» керуючись ст.ст.4,10, 11, 59, 60, 61, 88, 209, 212-215,218, 222, 223, 294 ЦПК України, суд,-  
		В И Р І Ш И В:
		Позов задовольнити.
		Визнати недійсним договір оренди землі без номера, укладений 18 лютого 2011 рокуміж ОСОБА_3 та фермерським господарством «Науково - виробниче обєднання «Мрія» та зареєстрований 15 серпня 2011 року за№612160004000971 в управлінні Держкомзему у Гусятинському районі.
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ Науково- виробниче об»єднання «Мрія» вкористь ОСОБА_3 3026 (три тисячі двадцять шість) гривень 20 копійокпонесених на оплату судових витрат.
		Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Гусятинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Суддя: підпис
		З оригіналом вірно
		Суддя Гусятинського районного суду                                   Т.М. Цвинтарна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...