Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/1903/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 19.05.2017. Зареєстровано: 20.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2017.
Дата набрання законної сили: 30.05.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                    
		ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		_____________________________________________
		  10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637  e-mail:  inbox@apladm.zt.court.gov.ua 
		 
		                                                                                    Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.     
		                                                                      Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.
		 
		УХВАЛА 
		іменем України 
		 
		"18" травня 2017 р.                                                                Справа №  817/1903/16          
		 
		Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: 
		головуючого судді                                                          Кузьменко Л.В.         
		суддів:                                                                              Іваненко Т.В.
		                                                                                          Франовської К.С., 
		 
		розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу  Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області  на  постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" лютого 2017 р. у справі за позовом  Приватного акціонерного товариства "РЕНОМЕ"     до  Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області      про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , 
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		Приватне акціонерне товариство "Реноме"  звернулось до суду із позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 29.06. 2016 року № 0003071401 та № 0003081401, прийняті відповідачем.
		В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Так, підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, слугували висновки контролюючого органу про заниження підприємством у перевіряємий період доходу, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а саме заниження податку на додану вартість у зв'язку із заниженням собівартості послуг оренди. Разом з тим, оскільки у позивача наявні всі первині документи які підтверджують правомірність формування собівартості послуг оренди, то він мав встановлене законом право на відображення доходу, який враховувався при нарахуванні податку на додану вартість.
		Крім того, зазначає, що висновки акту перевірки про безпідставне включення ПрАТ "РЕНОМЕ" до витрат вартості виконаних робіт з ремонту адміністративно-побутового корпусу та допоміжного корпусу за адресою м. Рівне, вул. Костромська, 25, з огляду на те, що вказані витрати слід віднести на збільшення первісної вартості основних засобів, є протиправними. Так, позивач зазначає, що згідно умов договору підряду та характеру робіт відповідні роботи слід віднести до поточного ремонту, що не підвищує техніко-економічні можливості об'єктів та не впливає на збільшення їх первісної вартості. У зв`язку з наведеними обставинами, просить позов задовольнити повністю.
		Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено.
		Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 26.09.2016 №0003071401 та №0003081401.
		З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає, що дії податкового органу вчинені в межах правового поля, а встановлені, за наслідком перевірки, порушення позивачем вимог діючого законодавства є обґрунтованими, та як наслідок, прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення є законними. Вказує, що підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували встановлені за наслідками проведеної перевірки висновки посадових осіб відповідача про безпідставне віднесення до витрат вартості капітального ремонту, яким суттєво поліпшено основні засоби по вул. Костромській, 25 у м. Рівне, що збільшило їх первісну вартість. Також, вказує на заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ за липень-серпень 2015 року на суму 41324 грн. у зв'язку із заниженням собівартості послуг, а саме суми орендної плати.  
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
		Судами встановлено що ПрАТ "РЕНОМЕ" перебуває на обліку як платник податків та зборів в ДПІ у м. Рівне ГУ ДФС у Рівненській області з 24.04. 1997 року.
		З матеріалів справи слідує, що з 08.08 по 05.09. 2016 року співробітниками ГУ ДФС у Рівненській області проведено планову, виїзну документальну перевірку ПрАТ "РЕНОМЕ"   з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.03.2016 року, за наслідками якої складено Акт № 219/17-00-14-01/13975944 від 12.09.2016 року (а.с. 12-69).   
		При проведенні перевірки були встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства, зокрема:
		- п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого підприємству донараховано податок на додану вартість на загальну суму 41324 грн.;
		- п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого позивачу донараховано податок на прибуток на загальну суму 123603 грн.
		Не погодившись із висновками вказаного акту позивач подав заперечення №264 від 16.09. 2016 року, які відповідно до листа ГУ ДФС у Рівненській області № 2253/17-00-14-01-07 від 23.09. 2016 року були частково відхилені, а висновки акта перевірки були викладені у наступній редакції:
		1. п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України в результаті чого донараховано податок на прибуток в сумі 86412,00 грн. за 1-й квартал 2016 року.
		2. п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України в результаті чого донараховано податок на додану вартість в сумі 41324,00 грн. в тому числі: за липень 2015 року в сумі 38187 грн., за серпень 2015 року в сумі 3137 грн.   (а.с. 70-75, 76-84).
		На підставі вищезазначеного акту, податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 26.09. 2016 року № 0003071401 та № 0003081401 (а.с. 85, 86).
		Надаючи правову оцінку дій відповідача щодо визначення позивачу суму грошового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 26.09. 2016 року № 0003071401, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для його скасування, з яким погоджується і колегія суддів, з огляду на таке.
		Висновки відповідача, щодо заниження підприємством податку на додану вартість, викладені в акті перевірки, обґрунтовано тим, що ПрАТ "РЕНОМЕ" занизило дохід від здавання в оренду приміщення на вул. Щербакова, 59 в м. Києві на суму проведених ремонтних робіт (поліпшення) приміщення у 2015 році, що не відносились до складу собівартості та не відшкодовувались орендарем, всього на суму 206 618 грн. за 2015 рік.
		Доводи відповідача про заниження позивачем доходу на суму, що дорівнює вартості проведеного ПрАТ "РЕНОМЕ" ремонту приміщення на вул. Щербакова, 59 в м. Києві, полягають в наступному:
		- ТОВ "Нова Пошта" як орендар приміщення на вул. Щербакова, 59 в м. Києві відповідно до ст.776 Цивільного кодексу України за замовчуванням мало виконати поточний ремонт орендованого приміщення;
		- ТОВ "Нова Пошта", як орендар приміщення на вул. Щербакова, 59 в м. Києві відповідно до договору оренди від 24.06.2015 р. № 38-Р мало відшкодувати орендодавцю вартість послуг з виконання ремонту зданого в оренду приміщення;
		- ремонт приміщення на вул. Щербакова, 59 в м. Києві, виконаний ПрАТ "РЕНОМЕ", є послугою, наданою для ТОВ "Нова Пошта";
		- дохід ПрАТ "РЕНОМЕ" від здавання в оренду ТОВ "Нова Пошта" приміщення повинен бути відображений в бухгалтерському обліку з врахуванням витрат на виконання ремонту переданого в оренду приміщення.
		Разом з тим, судами встановлено, що 24.06.2015 року між ПрАТ «РЕНОМЕ» (орендодавець) та ТзОВ «Нова Пошта» (орендар) було укладено договір оренди №38-Р, за яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове оплатне користування нерухоме майно, саме - нежитлове приміщення на визначених цим Договором умовах загальною площею 328,8 м2, що розташоване   за адресою м. Київ, вул.   Щербакова, 59 (а.с. 147-154, 158).
		Відповідно до Акту приймання-передачі приміщення від 15.07.2015 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення, загальною площею 328,8 м2 розташоване за адресою: м. Київ, вул. Щербакова 59 (а.с. 155-157).     
		За приписами ст.776 Цивільного кодексу України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом".
		Таким чином, в силу приписів вказаної норми закону ремонт орендованого приміщення має бути проведений орендарем тільки за наявності двох умов:
		1)   ремонт є поточним;
		2) договором не покладено обов'язок проведення поточного ремонту на орендодавця.
		Зі змісту що пп.14 п. 5.1 договору оренди № 38-Р, укладеного ПрАТ "РЕНОМЕ" та ТзОВ «Нова Пошта» 24.06. 2015 р. слідує, що Орендодавець зобов'язаний закінчити заміну системи опалення та інші ремонтні роботи не пізніше 15 липня 2015 року.
		Суд першої інстанції встановив, а відповідач не спростував, що позивач приступив до виконання ремонтних робіт приміщення на вул. Щербакова, 59 в м. Києві до укладення договору оренди №38-Р від 24.06.2015 р. з ТОВ "Нова Пошта" відповідно до укладеного ним  договору підряду №30-Р з ТОВ "РЕНОМЕ-ЄВРОБУД" від 19 травня 2015 року (а.с. 101-107).
		За змістом договору оренди №38-Р   умовою прийняття приміщення в оренду ТОВ "Нова Пошта" було завершення ремонту орендодавцем та приведення приміщення в стан, який дозволяє використовувати приміщення за призначенням. Ця умова зафіксована в  пп.14 п.5.1 договору оренди №38-Р від 24.06.2015 р.
		З матеріалів справи вбачається, що усі роботи, зафіксовані в актах приймання виконаних робіт за липень 2015 року, загальною вартістю 229 120,84 грн. були виконані до 15.07.2015 р. - дати підписання акту про передачу приміщення в оренду. Дата актів приймання виконаних робіт 31.07.2015 р. була проставлена підрядником в силу звичайної практики, відповідно до якої у випадку виконання повного комплексу робіт протягом кількох місяців (в нашому випадку - липень та серпень 2015 року) проміжні акти приймання виконаних робіт формуються по завершенні кожного календарного місяця не залежно від дати фактичного завершення відповідних робіт у відповідному місяці (а.с. 123-126, 130-132, 136-138).
		Відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт №182-15, № 183-15 від 31.08. 2015 року незначна частина робіт на суму 18 820,60 грн. була виконана в серпні 2015 року. Так, орендодавець допустив порушення визначеного договором оренди №38-Р від 24.06.2015 р. граничного строку завершення ремонту - "15 липня 2015 року". Однак, ця обставина не свідчить, що ремонтні роботи були виконані поза межами договірного зобов'язання орендодавця перед орендарем щодо завершення ремонту приміщення, яке є об"єктом  договору оренди (а.с. 139-140, 142-144).
		Оскільки договором оренди №38-Р від 24.06.2015 р. обов'язок проведення ремонту покладений на орендодавця, то посилання відповідача на ст.776 Цивільного кодексу України як на правову підставу наявності в орендаря обов'язку виконувати ремонт орендованого приміщення є помилковими.
		Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновки відповідача щодо здійснення ремонтних робіт орендованого приміщення ТОВ "Нова Пошта" не узгоджуються з приписами ч.3 ст.773 та ч. 1 ст.778 ЦК України, якими  передбачено, що обов'язковою передумовою зміни (поліпшення) речі, переданої в найм, є наявність на це згоди наймодавця, і лише наявність такої згоди надає право наймачеві на відшкодування вартості необхідних витрат на поліпшення речі (ч. 3 ст. 778 ЦК України).
		При цьому, якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості (ч. 5 ст. 778 ЦК України).
		Разом з тим, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем в ході перевірки не досліджено та не доведено у суді, що такі поліпшення здійснені за згодою позивача та не перевірено, яким чином затрати на ремонт відображено в бухобліку орендара.
		Посилання відповідача на ту обставину, що договором передбачено обов"язок підприємства "Нова Пошта" відшкодувати позивачу вартість комунальних та інших послуг, пов'язаних з господарською діяльністю" є безпідставними, оскільки п. 4.8 договору оренди №38-Р від 24.06.2015 р. передбачено, що вартість теплопостачання, електроенергії, водопостачання та водовідведення, які споживаються Орендарем за рахунок Орендодавця в зв'язку з користуванням орендованим майном, не входить до орендної плати і підлягає компенсації Орендарем відповідно до фактичних затрат Орендодавця згідно показників відповідних лічильників, які пройшли процедуру офіційної повірки.
		Вартість експлуатаційних витрат, послуг з вивезення твердих побутових відходів, послуг з охорони, які споживаються Орендарем за рахунок Орендодавця в зв'язку з користуванням орендованими приміщеннями, не входить до орендної плати і підлягає компенсації Орендарем відповідно до фактичних витрат Орендаря та співвідношення між площею орендованих на підставі цього Договору приміщень та загальною площею основних приміщень в будівлі (без врахування допоміжних, підсобних приміщень та приміщень загального користування).
		У випадку укладення Орендарем прямих договорів із постачальниками відповідних комунальних послуг, він здійснює їх пряму оплату без участі Орендодавця.
		Підпункт 14 п. 6.1 договору оренди № 38-Р від 24.06. 2015 р. зобов'язує орендаря "компенсувати Орендодавцю вартість спожитих Орендарем за рахунок Орендодавця експлуатаційних витрат, електроенергії, послуг зв'язку, тепло-, водопостачання, водовідведення (у випадку відсутності прямих договорів із постачальниками послуг)".
		Вказані положення договору оренди №38-Р від 24.06. 2015 р. містять вичерпний перелік послуг, вартість яких має бути компенсована орендарем орендодавцю.
		Ремонт приміщення серед таких послуг відсутній.
		Підпункт 3 п.5.1 договору оренди №38-Р від 24.06. 2015 р. зобов'язує орендаря "надавати Орендарю рахунки для сплати компенсації вартості електроенергії, теплопостачання, водопостачання та інших послуг, які споживаються Орендарем за рахунок Орендодавця".
		Суд першої інстанції цілком правильно зазначив, що незважаючи на те, що перелік послуг за договором, вартість яких має бути компенсована орендарем, не є вичерпним, слід виходити з того, що поняття "інші послуги, які споживаються орендарем за рахунок орендодавця" має тлумачитись в системному зв'язку з іншими положеннями договору оренди №38-Р від 24.06.2015 р. та приписами Закону. Відповідно в "інші послуги" в розумінні пп. 3 п.5.1 договору оренди №38-Р від 24.06.2015 р. слід віднести тільки ті послуги, які прямо названі в п. 4.8 та пп. 14 п. 6.1 названого договору.
		Відтак, договір оренди №38-Р від 24.06. 2015 р. не містить жодних формулювань, які дозволяли б стверджувати, що вартість виконаного орендодавцем ремонту приміщення на вул. Щербакова, 59 в м. Києві підлягає відшкодуванню орендарем.
		Крім того, твердження відповідача про наявність в орендаря обов'язку відшкодувати орендодавцю вартість ремонту об'єкта оренди, виконаного в липні-серпні 2015 року, суперечить іншому твердженню відповідача - про наявність в орендаря обов'язку самостійно виконати відповідний ремонт.
		Суперечать змісту договору і твердження відповідача про те, що виконаний ПрАТ "РЕНОМЕ" в липні-серпні 2015 року ремонт приміщення на вул. Щербакова, 59 в м. Києві є послугою, наданою ПрАТ "РЕНОМЕ" для ТОВ "Нова Пошта".
		Так пункт 2.2 договору оренди № 38-Р від 24.06.2015 р. передбачає, що Орендодавець зобов'язаний забезпечити готовність приміщень до передачі в оренду протягом 5 робочих днів до отримання від Орендаря авансового внеску, якщо інший строк не вказано в Додатку 1 до цього Договору.
		У випадку, якщо Орендодавець завершить підготовку приміщень до передачі в оренду достроково, він проінформує Орендаря про це.
		Підпункт 1 п. 5.1 договору оренди № 38-Р від 24.06.2015 р. покладає на орендодавця обов'язок "підготувати приміщення до передачі в оренду та надати Орендарю можливість доступу до них у встановлений Договором строк".
		Підпункти 12, 13, 14 п.5.1 договору оренди № 38-Р від 24.06.2015 р. покладають на орендодавця обов'язки "надати Орендареві технічний звіт профілактичних випробувань та електровимірювальних робіт електроустановок до 1000 В на об'єкті", "зробити металеву конструкцію-навіс над запасним виходом із приміщення", "закінчити заміну системи опалення та інші ремонтні роботи не пізніше 15 липня 2015 р." Саме на виконання вказаних норм договору ПрАТ "РЕНОМЕ" виконало комплекс електромонтажних, сантехнічних, загальнобудівельних та інших робіт в приміщенні на вул. Щербакова, 59 в м. Києві. Згадані роботи є не окремою послугою для орендаря, а є заходом в рамках підготовки приміщення до передачі в оренду.
		Твердження відповідача про те, що дохід ПрАТ "РЕНОМЕ" від здавання в оренду ТзОВ "Нова Пошта" приміщення повинен бути відображений в бухгалтерському обліку з врахуванням (додаванням) витрат на виконання ремонту переданого в оренду приміщення, не відповідає обставинам справи та правовим нормам, зокрема Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290.
		Відповідно до пункту 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» "це Положення (стандарт) не поширюється на доходи, пов'язані з... договорами оренди...".
		Вказівки на інші нормативні акти, які порушено ПрАТ "РЕНОМЕ" при відображенні в бухгалтерському обліку "доходу від здавання в оренду", відсутні.
		Обґрунтовано, на думку колегії суддів, суд першої інстанції  не взяв до уваги доводи відповідача щодо заниження позивачем собівартості послуг, а саме суму орендної плати, оскільки такі посилання не супроводжуються розрахунком собівартості послуг оренди (натомість вказано лише на заниження собівартості послуг за окремі місяці на вартість ремонтів об'єкта оренди, які мали місце у відповідних місяцях, що не має жодної логіки з точки зору методології розрахунку собівартості послуг); кріт того останні наведені без визначення різниці між договірною вартістю послуг оренди (орендною платою) та собівартістю послуг оренди, яка мала б стати базою для донарахування податку на додану вартість (застосований ГУ ДФС у Рівненській області підхід потягнув повторне нарахування податку на договірну вартість послуги оренди).
		Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
		а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
		б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
		За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
		Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
		При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
		товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
		газу, який постачається для потреб населення.
		До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
		До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
		У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень цієї статті  Кодексу.
		З урахуванням того, що позивачем правомірно сформовано базу оподаткування з ПДВ за липень-серпень 2015 року, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив висновок податкового органу щодо заниження податку на додану вартість на суму 41324   грн., та скасував податкове повідомлення-рішення №0003071401 від 26.09. 2016 року у частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму основного зобов'язання 41324,00 грн. та суму штрафних (фінансових санкцій) 10331 грн..
		При винесенні податкового повідомлення-рішення №0003081401 від 26.09.2016 року податковий орган  дійшов висновку, що позивач безпідставного включив до витрат витрати на виконання робіт по ремонту адміністративно-побутового корпусу та допоміжного корпусу за адресою м. Рівне, вул. Костромська, 25, які, на думку відповідача, слід було віднести на збільшення первісної вартості основних засобів.
		Судами встановлено, що 01.03. 2016 року між ПрАТ «РЕНОМЕ» (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Підрядник) було укладено договір підряду №12-Р, за яким Підрядник зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на об'єкті, вказаному в Додатку 1 до цього Договору, а Замовник зобов'язується прийняти результати виконаних Підрядником робіт та оплатити їх на умовах, визначених цим Договором. (а.с. 87-92).
		Так, критерії віднесення вартості ремонту об'єкта нерухомого майна на збільшення первісної вартості основних засобів чи на витрати визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04. 2000 р. № 92 (надалі "П(С)БО 7 "Основні засоби"), та Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 32 "Інвестиційна нерухомість", затвердженим наказом Міністерства фінансів України 02.07.2007 р. №779 (надалі "П(С)БО 32 "Інвестиційна нерухомість").
		Відповідно до п. 14 П(С)БО 7 "Основні засоби", "Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта...".
		Згідно пункту 15 П(С)БО 7 "Основні засоби", "Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат".
		Положення аналогічного змісту присутні і в П(С)БО 32 "Інвестиційна нерухомість" (пп.14, 15).
		Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 р. №561 (надалі "Методичні рекомендації") деталізують приписи П(С)БО 7 "Основні засоби":
		Пунктом 31 Методичних рекомендацій передбачено, що вартість робіт, які приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом.
		Прикладами такого поліпшення є:
		а) модифікація, модернізація об'єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;
		б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);
		в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;
		г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.
		Відповідно до пункту 32 Методичних рекомендацій витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.
		Згідно пункту 33 Методичних рекомендацій в технічні паспорти, інвентарні картки або інші регістри аналітичного обліку відповідних об'єктів основних засобів заносяться дані про змінені техніко-економічні характеристики (вартість, потужність, площа тощо) в результаті їх поліпшення."
		Відповідно до п.29 Методичних рекомендацій рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об'єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат.
		Разом з тим, відповідачем безпідставно не враховано критерії віднесення вартості ремонту об'єкта нерухомого майна на збільшення первісної вартості основних засобів чи включення вартості ремонту до витрат, визначені П(С)БО 7 "Основні засоби" та П(С)БО 32 "Інвестиційна нерухомість".
		Крім того, висновки акта перевірки суперечать положенням закону з огляду на таке.
		Відповідно до Локального кошторису на будівельні роботи № 2-1-1 та Акту приймання виконаних будівельних робіт № 082-16 від 31.03.2016 року було проведено виконання наступних робіт в рамках ремонтів адміністративно-побутового корпусу та допоміжного корпусу на вул. Костромській, 25 в м. Рівному, які були виконані в березні 2016 року:
		1) фарбування фасадів з риштувань та з землі;
		2) частковий ремонт покрівлі (руберойд);
		3)  фарбування раніше пофарбованих стін (коридори, кабінети);
		4) фарбування відмостків;
		5) знімання та укладання плит стельових плит в каркас "Армстронг";
		6) фарбування раніше пофарбованих дверей (а.с. 94-95, 97-98).
		На думку податкового органу "фарбування фасадів з риштувань та з землі" належить до капітального ремонту, так як Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 №150 (надалі "Примірний перелік послуг"), вказує "2.3.5. Суцільне фарбування фасаду будівлі стійкими фарбами" як один з видів робіт, що виконуються в рамках капітального ремонту.
		Однак, посадовими особами ГУ ДФС у Рівненській області проігнорувало надані ПрАТ "РЕНОМЕ" відомості про те, що площа фасаду адміністративно-побутового корпусу на вул. Костромській, 25 в м. Рівному складає 1 853 кв.м. При виконанні ремонту було пофарбовано частину фасаду - 1 319 кв.м. Таким чином, мало місце не суцільне, а часткове фарбування фасаду в місцях, де фасад мав найбільші забруднення. Такі роботи передбачені пп.1.2.3.4 "Просте фарбування фасадів будівель" Примірного переліку послуг і відносяться до п.1.2 "Поточний ремонт".
		Також відповідач вказує, що "частковий ремонт покрівлі (руберойд)" належить до капітального ремонту, так як Примірний перелік послуг передбачає, що "2.6.1. Заміна кроквяних ніг, мауерлатів, кроквяних ферм або елементів ферм та лат під покрівлею", "2.6.2. Заміна дощок опалубки в місцях розжолобків та карнизних спусків", "2.6.3. Заміна старих конструкцій даху готовими залізобетонними елементами з покриттям толем, руберойдом та іншими покрівельними матеріалами" належать до робіт, що виконуються в рамках капітального ремонту.
		Разом з тим, податковим органом не враховано надані ПрАТ "РЕНОМЕ" відомості про те, що при виконанні ремонтів адміністративно-побутового корпусу та допоміжного корпусу на вул. Костромській, 25 в м. Рівному не мали місця жодні із вказаних вище робіт. Натомість "частковий ремонт покрівлі (руберойд)" - це "частковий ремонт покрівлі із рулонних матеріалів", який відповідно до пп.1.2.6.11. Примірного переліку послуг відноситься до поточного ремонту.
		Твердження відповідача про те, що "фарбування раніше пофарбованих стін (коридори, кабінети)" належить до капітального ремонту, так як Примірний перелік послуг передбачає, що "2.9.2. Малярні та відбійні роботи, викликані ремонтом стель або штукатуренням стін" виконуються в рамках капітального ремонту, відхиляється судом, оскільки при виконанні ремонтів адміністративно-побутового корпусу та допоміжного корпусу на вул. Костромській, 25 в м. Рівному не виконувалось штукатурення стін, а ремонт стель зводився до знімання та укладання плит стельових в каркас "Армстронг". Такі роботи в силу своєї технології не тягнуть необхідність перефарбування стін. "Фарбування раніше пофарбованих стін (коридори, кабінети)", яке мало місце - це "часткове побілення та фарбування стін", яке відповідно до пп. 1.2.9.3. Примірного переліку послуг відноситься до поточного ремонту.
		Крім того, твердження відповідача, що "фарбування раніше пофарбованих дверей" належить до капітального ремонту, так як Примірний перелік послуг передбачає, що "2.9.3. Фарбування віконних рам, дверей, стель, стін та підлог після проведеного капітального ремонту цих конструкцій" є елементом капітального ремонту будівлі є безпідставним та відхиляється судом, оскільки капітальний ремонт дверей в адміністративно-побутовому корпусі та в допоміжному корпусі на вул. Костромській, 25 в м. Рівному не здійснювався. Натомість мало місце "суцільне фарбування дверей", яке відповідно до пп.1.2.8.11 Примірного переліку послуг відноситься до поточного ремонту.
		Відтак, твердження відповідача про належність робіт, виконаних в рамках ремонтів адміністративно-побутового корпусу та допоміжного корпусу на вул. Костромській, 25 в м. Рівному, до капітального ремонту суперечить змісту договору підряду від 01.03. 2016 р. №12-Р, на підставі якого виконувались названі роботи. П. 2.4 додатку 1 до названого договору передбачено, що: "Види робіт, які підлягають виконанню: Поточний ремонт покрівлі та фасаду Адміністративно-побутового приміщення з блоком сервіс центру банкоматів та Допоміжного корпусу по вул. Костромська, 25 в м. Рівне".
		Посилання відповідача на  лист Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04. 2003 р. №7/7-401 "Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів" до уваги суд не прийняв, оскільки вказаним листом до обов'язкових ознак капітального ремонту, серед іншого, віднесено "призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин", яка, відповідно до інформації позивача, за останні 15 років не зупинялась. В названих будівлях постійно працюють кілька сотень працівників, значна частина приміщень протягом багатьох років безперервно перебувають в оренді кількох компаній.
		Пунктом 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
		Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
		Відповідно до вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розділу ІІІ Податкового кодексу України ПрАТ "РЕНОМЕ" визначило значення у р.02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» на суму 480065 грн. за І квартал 2016 року.
		З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0003081401 від 26.09. 2016 року в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму основного зобов'язання 86412,00 грн. та суму штрафних (фінансових санкцій) 21603 грн.
		Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, викладені в акті перевірки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень форми «Р» № 0003071401 та № 0003081401 від 26 вересня 2016 року.
		Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
		Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
		Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		УХВАЛИВ: 
		 
		Апеляційну скаргу  Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області  залишити без задоволення, постанову  Рівненського окружного адміністративного суду  від "23" лютого 2017 р. без змін. 
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. 
		 
		 
		 Головуючий   суддя                                                             Л.В. Кузьменко
		 
		судді:                                                                                     Т.В. Іваненко
		 
		                                                                                               К.С. Франовська
		 
		   
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Роздруковано та надіслано:р.л.п.  
		1- в справу:
		2 - позивачу:   Приватне акціонерне товариство "РЕНОМЕ"  вул. Костромська, 25,м.Рівне,33022  
		      
		3- відповідачу:   Головне управління Державної фіскальної служби у Рівненській області  вул.Відінська,12,м.Рівне,33023 
		   - ,

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...