Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 592/822/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 22.05.2017. Зареєстровано: 22.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2017.
Дата набрання законної сили: 16.05.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 травня 2017 р.Справа № 592/822/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
		Головуючого судді: Тацій Л.В.
		Суддів: Подобайло З.Г. ,  Григорова А.М. 
		за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.03.2017р. по справі № 592/822/17
		за позовом  ОСОБА_1     
		до  В.о.начальника Сумської митниці ДФС Міщенка Юрія Анатолійовича          
		про визнання протиправною та скасування постанови №0699/80502/16 від 11.01.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України у виді штрафу в розмірі 8500 грн.,
		ВСТАНОВИЛА:
		Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до в.о. начальника Сумської митниці ДФС Міщенка Юрія Анатолійовича, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 0699/80502/16 від 11.01.2017 року в.о. начальника Сумської митниці ДФС Міщенко Ю.А. про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст.470 МК України у вигляді штрафу у розмірі 8500грн.
		В обґрунтування позову зазначає, що порядок визначення митного режиму, ввезеного ним автомобіля «BMW530 D» реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов (VIN) НОМЕР_2, врегульовано Стамбульською Конвенцією про тимчасове ввезення, вимог якої він чітко дотримувався при перетині кордону, тому визначення ввезення ним автомобіля у режимі «транзит» органами Державної фіскальної служби України Сумської митниці вважає невірними, а дії зазначеного митного органу про винесення стосовно нього постанови № 0699/80502/16 від 11.01.2017 року неправомірним. 
		Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.03.2017р. по справі № 592/822/17 у задоволенні адміністративного позову- відмовлено.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу. Зазначив, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, що судом не повно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, а також порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить суд постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.03.2017р.- скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
		Представник відповідача надав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.
		Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися,  про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
		Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 12.12.2016 року о 22 годині 15 хвилин в зону митного контролю митного поста «Юнаківка» Сумської митниці ДФС ввезено транспортний засіб «BMW 530 D», реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов (VIN) НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, який слідував з України в Росію.
		За результатами проведеної Сумською митницею ДФС перевірки встановлено, що згідно автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор-2006" (перетин кордону транспортним засобом) та Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (пошук автотранспорту, номерних вузлів та агрегатів) автомобіль «BMW530 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 був 30.07.2016 року о 02 год. 22 хв. Ввезений ОСОБА_1 через Волинську митницю ДФС пункт пропуску «Ягодин- Дорогуск».
		Головним державним інспектором митного поста «Юнаківка» Сумської митниці ДФС 12.12.2016 року відносно позивача ОСОБА_1 складений протокол № 0699/80502/16 про порушення ч. 3 ст. 470 МК України, а саме: ОСОБА_1 порушив строки, встановлені ст. 95 МК України, більше ніж на 10 діб для вивозу з митної території України ТЗ. (а.с. 59-60).
		Постановою № 0699/80502/16 від 11.01.2017 року в.о. начальника Сумської митниці ДФС Міщенко Ю.А. позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500грн. (а.с.4-7). Згідно з цією постановою встановлено, що 12.12.2016 року о 22год.15хв. в зону митного контролю митного поста «Юнаківка» Сумської митниці ДФС заїхав транспортний засіб марки «BMW530 D» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, який слідував з України в Росію. З метою митного оформлення транспортного засобу марки «BMW530 D» ОСОБА_1 були надані наступні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в Республіці Польща НОМЕР_3, договір доручення на комерційне використання транспортного засобу №28/07/2016 від 28.07.2016 року. Під час проведення митного контролю було встановлено, що згідно наявної інформації в ЄАІС ДФС транспортний засіб марки «BMW530 D» реєстраційний номер НОМЕР_1 був ввезений ОСОБА_1 через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС 30.07.2016 року з метою транзиту, на строк, встановлений ст.95 Митного кодексу України. Враховуючи час ввезення 30.07.2016 року та час вивезення 12.12.2016 року транспортного засобу марки «BMW530 D» ОСОБА_1 відповідно до ст.95 МК України порушено строки транзитного перевезення більше ніж на 10 діб.
		Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ввіз на митну територію України у режимі "транзит" автомобіль марки «BMW530 D» реєстраційний номер НОМЕР_1, який мав вивезти за межі митної території України в десятиденний строк, однак свого обов'язку не виконав, станом на 12.12.2016 року автомобіль за межі митної території України не вивіз, до митних органів із заявою про зміну митного режиму не звернувся, будь-яких документів щодо цього митним органам не надав, а тому в його діях вбачаються ознаки порушення митних правил, зокрема, порушення передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України.
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
		Власником транспортного засобу «BMW530 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 є фірма «Генесіа Груп» ТОВ (Польща).
		Між фірмою «ГЕНЕСІА ГРУП Сп. З о.о.» (Польща) та позивачем ОСОБА_1 28.07.2016 року укладений договір доручення на комерційне використання транспортного засобу №28/07/2016 (а.с. 8-11).
		Відповідно до п.1.1 цього договору, - фірма «ГЕНЕСІА ГРУП Сп. З о.о.» доручає, а ОСОБА_1 приймає на себе зобов'язання на регулярній основі виконувати за вказівками замовника та/або представництва (структурний підрозділ фірми - «ПРЕДСТАВНИЦТВО «ГЕНЕСІА ГРУП Сп. З о.о.») завдання, з використанням транспортного засобу замовника для здійснення, в рамках Конвенції про тимчасове ввезення комерційного безоплатного перевезення вантажів належних замовнику та/або представництву, а також комерційного безоплатного перевезення вантажів, які призначаються для замовника та/або представництва, на території України, через територію України, з території України.
		Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ст. 4 Митного кодексу України транспортні засоби комерційного призначення - це будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.
		Транспортні засоби особистого користування - це наземні транспортні засоби, які використовуються виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.
		Відповідно до ст.ст. 103, 104 Митного кодексу України, тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання. 
		Для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення.
		Згідно з п. 1 ч. 1 статті 335 Митного кодексу України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: при перевезенні автомобільним транспортом: документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність); транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні); визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів; відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки; найменування товарів; вага брутто товарів (у кілограмах) або об'єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 105 Митного кодексу України, у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені в статті 189 цього Кодексу та в Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених цими Додатками, а також повітряні судна, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу.
		Частинами 1, 3 ст. 189 Митного кодексу України передбачено, що транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Тимчасове ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України допускається за умови, що такі транспортні засоби не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України.
		Відповідно до п. "а" ст. 1 Конвенції про тимчасове ввезення, до якої Україна приєдналась 24 березня 2004 року, "тимчасове ввезення" означає митний режим, який дозволяє приймати на митну територію певні товари, у тому числі транспортні засоби, умовно звільнені від ввізного мита і податків, без застосування заборон чи обмежень економічного характеру на ввезення; такі товари, у тому числі транспортні засоби, мають ввозитися з визначеною метою і призначатися для подальшого вивезення у встановлений термін, та не піддаватися змінам, за винятком нормального зниження їхньої вартості (амортизації) внаслідок їхнього використання.
		Згідно з п. "b" ст. 1 Додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення, комерційне використання означає платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів.
		Умови здійснення міжнародних перевезень вантажів та пасажирів (багажу) регламентовані Конвенцію про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (м. Женева, 1956 р.) та Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів та багажу (м. Женева 1973 р.).
		Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (м. Женева, 1956 р.) застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду з використанням автомобілів, коли вказані в договорі місце прийняття до перевезення вантажу і місце, передбачене для здачі вантажу, знаходяться на території двох різних країн, з яких принаймні одна являється учасником Конвенції. Статтями 4 та 5 цієї Конвенції, передбачено, що договір перевезення встановлюється накладною, другий примірник якої супроводжує вантаж.
		Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів та багажу (м. Женева 1973 р.) застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення пасажирів (та у відповідних випадках - їх багажу) транспортними засобами, коли в договорі вказано, що перевезення здійснюється територією принаймні двох країн та що пункт відправлення або пункт призначення, або той та інший знаходяться на території однієї з країн, що домовляються. Статтею 5 Конвенції передбачено, що під час перевезення пасажирів перевізник має видати індивідуальний або колективний квиток, в якому мають бути зазначені назва та адреса перевізника.
		Згідно з ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", у пунктах пропуску через державний кордон України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, у сфері міжнародних автомобільних перевезень, здійснює контроль наявності дозвільних документів на виконання перевезень та ведення обліку автомобільних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
		Статтею 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено документи, які перевізник повинен мати при здійсненні міжнародних перевезень, зокрема: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; документи на вантаж, а при виконанні міжнародних перевезень пасажирів перевізник повинен мати дозвіл країни, територією якої буде  здійснюватися перевезення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, список пасажирів (для нерегулярних та маятникових перевезень), білетно-облікову документацію.
		Отже, визнання автотранспортного засобу, в тому числі легкового, як транспортного засобу комерційного використання можливо виключно за умови його використання для платного перевезення осіб або промислового чи комерційного платного або безоплатного перевезення вантажів, що повинно підтверджуватись: при платному перевезенні осіб: білетно-обліковою документацію; при платному чи безоплатному промисловому чи комерційному транспортуванні товарів: товарно-транспортними документами, зокрема міжнародною автомобільною накладною (СМR).
		Таким чином, громадянин, який возить транспортний засіб комерційного призначення на митну територію України, повинен мати: документи, що підтверджують здійснення цим громадянином діяльності на користь юридичної особи - власника (користувача) транспортного засобу; належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення транспортного засобу; документи на транспортний засіб, що підтверджують його реєстрацію в іншій державі на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами України; документи на транспортний засіб, що підтверджують мету його тимчасового ввезення; документи, що підтверджують комерційне використання транспортного засобу. 
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав митному органу належних документів, які б вказували на міжнародне платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення товарів за допомогою легкового транспортного засобу при в'їзді на територію України на автомобілі «BMW530 D» реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов (VIN) НОМЕР_2, що належить на праві власності підприємству - фірма "Генесія Груп" Республіка Польща. 
		З огляду на викладене,  посилання позивача в апеляційній скарзі в обґрунтування своєї позиції по справі на те, що ним було повідомлено митний орган про те, що він не перевозить товари та пасажирів, не приймаються до уваги.
		Також слід зауважити на те, що з журналу пункту пропуску "Ягодин - Дорогуск" АСМО "Інспектор" та Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС (далі - ЄАІС ДФС) вбачається, що ОСОБА_1 30.07.2016р. о 02 год. 22 хв. в'їхав на територію України на автомобілі «BMW530 D» реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов (VIN) НОМЕР_2 з метою особистого користування в режимі транзит (а.с. 62). 
		Статтею 90 Митного кодексу України визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
		Пунктом 3 частини 1 статті 93 Митного кодексу України встановлено, що товари, що переміщуються транзитом, в тому числі внутрішнім митним транзитом, повинні бути доставлені до митного органу призначення у строк, передбачений статтею 95 Митного кодексу України.
		Статтею 95 Митного кодексу України визначено строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, а саме - 10 діб для автомобільного транспорту (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб).
		Частиною 3 статті 470 Митного кодексу України передбачено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
		Як вбачається з матеріалів справи, постановою Сумської митниці ДФС № 0699/80502/16 від 11.01.2017 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500грн. за те, що 12.12.2016 року о 22год.15хв. в зону митного контролю митного поста «Юнаківка» Сумської митниці ДФС заїхав транспортний засіб марки «BMW530 D» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, який слідував з України в Росію, оскільки, враховуючи час ввезення 30.07.2016 року та час вивезення 12.12.2016 року транспортного засобу марки «BMW530 D» ОСОБА_1 відповідно до ст.95 МК України порушено строки транзитного перевезення більше ніж на 10 діб.
		Щодо посилання позивача на те, що відповідачем не надано суду доказів щодо декларування 30.07.2016р. ним транспортного засобу в режимі транзит, адже ним не було надано до суду відповідної митної декларації, колегія суддів зазначає таке.
		Згідно з приписами ч. 1 ст. 381 МК України переміщення громадянами транспортних засобів в режимі транзит, що постійно зареєстровані у реєстраційних органах іноземної держави, здійснюється без письмового декларування, тобто без подання митної декларації.
		Оскільки транспортний засіб «BMW530 D» реєстраційний номер НОМЕР_1 був зареєстрований у реєстраційних органах республіки Польща, то переміщення вказаного транспортного засобу в режимі транзит здійснювалося без подання митної декларації.
		Окрім того, як вже зазначалося вище, Сумською митницею ДФС було надано докази на підтвердження факту ввезення 30.07.2016 позивачем  транспортного засобу «BMW530 D» реєстраційний номер НОМЕР_1 в режимі транзит. Зокрема, дана інформація підтверджується витягами з журналу пункту пропуску АСМО "Інспектор", а також витягом з ЄАІС ДФС.
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачені ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, оскільки він перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки до митниці транспортного засобу більше ніж на десять діб.
		Відповідно до  ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Відповідачем доведено правомірність свого рішення, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.
		З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
		Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права. 
		Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196,  п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.03.2017р. по справі № 592/822/17 залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. 
		 
		Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді   Подобайло З.Г.    Григоров А.М.   Повний текст ухвали виготовлений 22.05.2017 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...