Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/8113/14-ц : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 22.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		іменем україни
		17 травня 2017 року    м. Київ 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		головуючого       Дем'яносова М.В., 
		 
		суддів:                    Іваненко Ю.Г.,                     Леванчука А.О., 
		 
		                                Ситнік О.М.,                         Ступак О.В.,                              
		               
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - Московський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про визнання батьківства, внесення відомостей про батька до актового запису про народження дитини та зміну прізвища дитини, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - на  рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 06 липня 2016 року,  
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У червні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати, що він є батьком дитини ОСОБА_6,                   ІНФОРМАЦІЯ_1, матір'ю якого є відповідач ОСОБА_4, а також просив внести відомості про його батьківство в актовий запис про народження дитини із зазначенням прізвища дитини ІНФОРМАЦІЯ_2.  
		Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він у 2005 році приїхав із Марокко у м. Харків для навчання. Під час навчання у 2009 році він познайомився з ОСОБА_4, став з нею зустрічатися, підтримувати інтимні стосунки, а через півтора місяці після знайомства переїхав до неї проживати за її фактичною адресою: АДРЕСА_1. Із того часу, перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет. ІНФОРМАЦІЯ_1 року він був присутній при народженні сина, забрав                      ОСОБА_4 із пологового будинку, разом вони обговорювали питання вибору імені дитини, однак реєстрацію народження сина відповідач здійснила без його участі, приховавши факт реєстрації сина на своє, а не на його прізвище, а батько дитини за її заявою записаний під вигаданими даними - ОСОБА_7. Незважаючи на цю обставину, вони до квітня 2013 року проживали однією сім'єю, він допомагав доглядати сина, надавав матеріальну підтримку, разом гуляли. У квітні 2013 року між ними виник конфлікт, вони посварилися і позивач переїхав проживати до свого товариша, однак продовжував спілкуватися з сином, проти чого відповідач не заперечувала, приймала від нього матеріальну допомогу, разом відвідували дитячі розважальні центри, кафе, парки, атракціони, де часто фотографувалися разом. 13 листопада 2013 року він виїжджав до Марокко, повернутися в м. Харків зміг лише 24 квітня 2014 року у зв'язку зі складною політичною ситуацією в Україні, відразу завітав до відповідача та їхнього сина. Зазначив, що ОСОБА_4 прийняла подарунки, не заперечувала проти спілкування із сином, однак категорично відмовляється від офіційного визнання його батьком їхньої дитини, хоча навіть під час відсутності в Україні ним на користь відповідача для утримання дитини перераховувалися грошові кошти за допомогою платіжних систем. Вказав, що дуже любить їхню дитину, син називає його батьком і він бажає не тільки фактично, а й офіційно визнаватися батьком ОСОБА_8.
		Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 06 липня 2016 року, позов задоволено. 
		Ухвалено визнати ОСОБА_3 батьком малолітнього ОСОБА_6,               ІНФОРМАЦІЯ_1, а також внести відомості про ОСОБА_3, як батька малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та вказати прізвище дитини «ІНФОРМАЦІЯ_2» замість «ІНФОРМАЦІЯ_2», а батьком «ОСОБА_3» замість «ОСОБА_3» в актовому записі про народження дитини № 266, складеному 23 лютого 2011 року Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції.
		У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду в частині задоволення позову ОСОБА_3 щодо зазначення прізвища дитини «ІНФОРМАЦІЯ_2» замість «ІНФОРМАЦІЯ_2» в актовому записі про народження дитини та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. В іншій частині судові рішення не оскаржуються.
		Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
		У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке. 
		З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
		Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. 
		Відповідно до положень ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.
		Таким чином, у судовому рішенні апеляційний суд зобов'язаний дати відповіді на всі доводи апеляційної скарги, оскільки інакше буде порушено вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як мотивування судового рішення судом, який має право на дослідження нових доказів і переоцінку доказів.   
		Проте ухвала апеляційного суду не відповідає зазначеним нормам процесуального права.
		Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, із висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивачем доведено обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а відповідачем та його представником доводи позивача та його представника не спростовано. 
		На підставі наявних у справі доказів суд дійшов висновку про доведеність факту того, що позивач є батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також у зв'язку з цим для внесення відомостей про його батьківство в актовий запис про народження дитини. Із урахуванням положень ст. 146 ЦПК України суд оцінив факт ухилення відповідача від участі в судовій генетичній експертизі.
		При цьому суд виходив із того, що згідно зі  ст. ст. 57-59, 62-66 ЦПК України відповідач та її представник не надали доказів, які б спростовували доводи позивача та надані ним і його представником докази. 
		Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд виходив із того, що суд ухвалив рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України, для скасування чи зміни рішення суду.
		Однак із вказаними висновками в оскаржуваній частині не можна погодитися виходячи з наступного.
		Судом установлено, що у відповідача є неповнолітній син. У свідоцтві від 23 лютого 2011 року серії НОМЕР_1, актовий запис № 266, зазначено, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, його матір'ю вказана відповідач ОСОБА_4, а батьком - ОСОБА_7. Відомості про батька записані за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
		Згідно з ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
		Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої ст. 135 цього Кодексу.
		Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
		Статтею 145 СК України установлено, що прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
		Так, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач в особі свого представника подала апеляційну скаргу, в якій, зокрема, зазначала про те, що суд невмотивовано без урахування інтересів дитини ухвалив вказати прізвище дитини «ІНФОРМАЦІЯ_2» замість «ІНФОРМАЦІЯ_2» (а. с. 53-54).
		Однак усупереч вимог ст. ст. 303, 304, 315 ЦПК України апеляційний суд не зазначив обставин і фактів на спростування вищевказаних доводів апеляційної скарги відповідача, у достатньому обсязі не перевірив законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції по суті вирішеного спору, у результаті чого дійшов передчасного висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції.
		За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а постановлена у справі ухвала апеляційного суду в оскаржуваній частині - зміни прізвища дитини - скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених ч. 3 ст. 338 ЦПК України.
		Керуючись ст. ст. 336, 337, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справах 
		 
		у х в а л и л а:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - задовольнити частково.
		Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 06 липня 2016 року в частині зміни прізвища дитини скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                     М.В. Дем'яносов 
		 
		 
		Судді:                                                                 Ю.Г. Іваненко 
		 
		 
		                                                                                 А.О. Леванчук
		 
		 
		                                                                                     О.М.Ситнік
		 
		 
		                                                                                              О.В.Ступак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...