Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/4908/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 22.05.2017. Зареєстровано: 23.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2017.

Результат оскарження 04.07.2017 Донецький апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  7/122/15-17/154/16
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		         10.05.2017                                                                                         Справа №  908/4908/15
		  
		за позовною заявою: Добровільного пожежного товариства України, 61033, м. Харків, вул. Шевченко, 317  
		до відповідача 1: Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206 
		до відповідача 2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Запорізьке обласне спеціалізоване ремонтно-будівельне орендне підприємство протипожежних робіт, 69063, м. Запоріжжя, вул. Чекістів, 13             
		про визнання права власності на нерухоме майно
		                                                                                   суддя Корсун Віталій Леонідович
		У справі приймали участь представники:
		від позивача:            ОСОБА_1, довіреність від 04.01.17 № 1  
		         ОСОБА_2, довіреність від 04.01.17 № 1
		від відповідача 1:    ОСОБА_3, довіреність від 10.06.16 № 01/02-17/03460                                      ОСОБА_4, довіреність від 10.06.16 № 01/02-17/03460  
		від відповідача 2:    не зявився 
		від третьої особи:    не з'явився
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		До господарського суду Запорізької області звернулось Добровільне пожежне товариство України (далі за текстом Товариство) із позовною заявою до Запорізької міської ради (надалі Запорізька МР) про визнання права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Горького/Чекістів, 43/15, а саме: літ. «Б-2» жилий будинок-пожежна загальною площею 841,1 м.кв.; підвал - 237,6 м.кв.; другий поверх - 299,8 м.кв.; літ «В-2» (літ. «ВІ», літ «В№») адміністративна будівля, зарядний цех загальною площею 264,4 м.кв.: перший поверх  154,2 м. кв., другий поверх  110,2 м. кв., літ. «Е» - площею 26,0 м. кв., літ. «Ж» - загальною площею 185,7 м. кв., літ. «Т1» - котельня площею 22,7 м. кв. 
		Ухвалою від 07.09.15 суддею Кутіщевою-Арнет Н.С. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження по справі № 908/4908/15, якій присвоєнго № провадження 7/122/15. Судове засідання призначено на 06.10.15. 
		Ухвалами суду від 06.10.15 та від 26.10.15 розгляд справи відкладався на 26.10.15 та на 11.11.15 відповідно. Крім того, ухвалою від 26.10.15 судом строк розгляду спору продовжено.
		Повідомленням господарського суду Запорізької області осіб, які беруть участь у справі повідомлено про неможливість проведення судового засідання з розгляду справи, призначеного на 11.11.15, у зв'язку з перебуванням судді Кутіщевої-Арнет Н.С. у відпустці. Також сторін повідомлено, що наступне судове засідання з розгляду справи відбудеться  18.11.15.
		Ухвалою від 18.11.15 розгляд справи відкладено на 02.12.15. Крім того, вказаною ухвалою суду до участі у справі № 908/4908/15 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача судом залучено - Запорізьке обласне спеціалізоване ремонтно-будівельне орендне підприємство протипожежних робіт.
		Ухвалою від 02.12.15 судом призначено комплексну судово-економічну та судово-будівельну експертизу проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_5. Провадження у справі зупинено до отримання висновків комплексної судової  експертизи. 
		Ухвалою суду від 08.02.16 провадження у справі поновлено та задоволено клопотання судового експерта щодо продовження строків проведення експертизи більше ніж 90 календарних днів та клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для  проведення  експертизи та  забезпечення  обстеження №  12723. Зобовязано сторони, 17.03.16 забезпечити експерту обстеження будівель та споруд за адресою: м. Запоріжжя, вул. Горького/Чекістів, 43/15 для проведення експертизи. 
		Пунктом 6 вказаної ухвали суду провадження по справі зупинено до проведення комплексної судово-економічної та судово-будівельної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.12.15 по справі № 908/4908/15. 
		На адресу суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора ОСОБА_5 надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи від 21.10.16 № 12723. 
		Враховуючи звільнення з посади судді-доповідача ОСОБА_6 розпорядженням керівника апарату суду справу № 908/4908/15 призначено до повторного автоматизованого розподілу, за результатом якого справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
		Ухвалою від 13.12.16 суддею Корсуном В.Л. прийнято справу № 908/4908/15 до свого провадження. Справі присвоєно № провадження 7/122/15-17/1534/16. Цією ж ухвалою поновлено провадження у справі № 908/4908/15, розгляд справи розпочато спочатку. Судове засідання призначено на 23.01.17.
		В засіданні 23.01.17 судом прийнято до розгляду заяву Добровільного пожежного товариства України без номера та дати (вх. № 08-06/863 від 12.01.17), в якій позивач просить суд, викласти прохальну частину позову у наступній редакції: 
		« 1. Визнати право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Поштова/Троїцька (до 19.02.16 Горького/Чекістів), 43/15, а саме: 
		- літ «Б-2» - жилий будинок-пожежна загальною площею 841,1 м.кв., у т.ч.: підвал -237,6 м.кв, перший поверх  299,8 м. кв., другий поверх  303,7 м.кв.; 
		- літ. «В-2» (В-2, -1)  адміністративна будівля, зарядний цех загальною площею 264,4 м. кв., в т.ч.: перший поверх  154,2 м. кв.; другий  поверх  110,2 м. кв.; літ. «Е» - виробничий цех площею 26,0 м. кв.; літ. «Ж» - склад, гараж площею 185,7 м. кв.; літ. «Т1» - котельня площею 22,7 м. кв. за Добровільним пожежним товариством України (ідентифікаційний код юридичної особи 00020876)».
		Ухвалою від 23.01.17 судом продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи  відкладено на 31.01.17.
		31.01.17 до матеріалів справи надійшло клопотання Запорізької міської ради від 30.01.17 про застосування строку позовної давності.
		В судових засіданнях 31.01.17 та 07.02.17 судом оголошувалась перерва до 07.02.17 та до 22.02.17 відповідно.
		Ухвалою від 22.02.17 судом залучено до участі у справі № 908/4908/15 співвідповідача (відповідача 2) - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі РВ ФДМУ по Запорізькій області). Розгляд справи № 908/4908/15 розпочато спочатку. Судове засідання призначено на 29.03.17.
		Ухвалою суду від 29.03.17 продовжено строк вирішення спору на 15 днів  до 10.05.17. Розгляд справи № 908/4908/15 відкладено на 05.04.17.
		В судовому засіданні 05.04.17 судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог від 22.02.17, згідно з прохальною частиною якої позивач просить суд:
		- зменшити позовні вимоги в частині визнання права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Поштова/Троїцька (до 19.02.16 Горького/Чекістів), 43/15, а саме: літ. «Б-2» другий поверх  303,7 м. кв.» (п.1);
		- викласти позовні вимоги в наступній редакції: визнати право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Поштова/Троїцька (до 19.02.16 Горького/Чекістів), 43/15, а саме: перший поверх та підвал літ. «Б-2» - жилий будинок-пожежна загальною площею 537,4 м. кв., у т.ч.: підвал - 237,6 м. кв.; перший поверх  299,8 м. кв.; літ. «В-2» (В-2, -1)  адміністративна будівля зарядний цех загальною площею 264,4 м. кв., у т.ч.: перший поверх - 154,2 м. кв.; другий  поверх = 110,2 м. кв.; літ. «Е» - виробничий цех площею 26,0 м. кв.; літ. «Ж» - склад, гараж площею 185,7 м. кв.; літ. «Т1» - котельня площею 22,7 м. кв. за Добровільним пожежним товариством України (ідентифікаційний код юридичної особи 00020876) (п.2).
		В судовому засіданні 05.04.17 судом оголошено перерву в розгляді справи до 13.04.17.
		Ухвалою від 13.04.17 судом розгляд справи відкладено на 27.04.17.
		З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі по суті спору, судом для надання пояснень з питань, що виникли під час розгляду справи № 908/4908/15 визнано обовязковою явку в судове засідання призначене на 27.04.17 начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області ОСОБА_7
		В судовому засіданні 27.04.17 судом оголошувалась перерва до 10.05.17.
		10.05.17 до суду надійшла заява (датована 10.05.17), якою третя особа просить розглянути справу № 908/4908/15 за її відсутності.
		За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу. 
		У засіданні суду 10.05.17, на підставі ст. ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам позивача та відповідача 1, які були присутні в судому засіданні 10.05.17, повідомлено про час виготовлення у повного рішенні. 
		Позивач, в особі уповноважених представників, підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві (з урахуванням заяви б/н та б/д (вх. № 08-06/863 від 12.01.17) та заяви про зменшення позовних вимог), у поясненні від 17.11.15 та у додаткових поясненнях від 05.01.17, від 04.04.17, від 26.04.17 та від 04.05.17. В обґрунтування посилається на те, що 20.10.60 протоколом № 21 засідання комітету Запорізької міської ради депутатів трудящих «Про передачу Запорізькому добровільному протипожежному товариству ремонтних майстерень і гаража пожежної команди», були передані з балансу ТПО УВС на баланс Запорізького добровільного протипожежного товариства приміщення ремонтних майстерень і гараж стоянки, котельню і прилеглу до них територію двору по вул. Горького, 43 (далі - приміщення). Починаючи з листопада 1960 р. Запорізьке добровільне протипожежне товариство, як місцевий осередок Українського республіканського добровільного протипожежного товариства (далі УРДПТ) використовувало приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, по вул. Горького, 43, як виробничу базу для здійснення своєї статутної діяльності. В подальшому низка внутрішніх реорганізацій в структурі Українського республіканського добровільного протипожежного товариства і Добровільного пожежного товариства України призвела до того, що приміщення розташовані за адресою: м. Запоріжжя, по вул. Горького, 43, були передані у користування Запорізькому обласному орендному спеціалізованому ремонтно-будівельному підприємству протипожежних робіт та використовуються останнім для організації виробничої діяльності. Відповідно до Статуту Українського республіканського добровільного протипожежного товариства (п.13, 20-28), затвердженого постановою ОСОБА_8 Міністрів УРСР № 335 від 31.03.58 Запорізьке добровільне протипожежне товариство було місцевим осередком УРДПТ, правонаступником якого є Добровільне пожежне товариство України (далі - ДПТ України) згідно абз. 5 ч. І ст. 1 Статуту добровільного пожежного товариства України, затв. Міністерством юстиції України 20.12.91 за № 184. Документи більш пізнього періоду, які б визначали беззаперечне право власності втрачен. Для отримання правоустановчих документів на вищезазначене майно Запорізька обласна організація ДПТ України звернулась до Запорізької міської ради, але остання листом 14.03.05 за № 373 рекомендувала з метою визнання права власності на майно звернутися до суду. Рішенням № 29/49 від 27.12.06 Запорізька міська рада надала в платне користування земельну ділянку розміром 0,1546 га по вул. Горького/Чекистів, 43/15 для розташування адмінбудинку, допоміжних та службових житлових приміщень. 10.06.15 ТОВ  «Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації» виготовлено Технічних паспорт нерухомого майна, що розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Горького/Чекистів, 43/15. В результаті цього було визначено, що до складу належного ДПТ України нерухомого майна входять наступні будівлі та споруди: літ. «Б-2» жилий будинок-пожежна - загальна площа 841,1 м.кв. підвал - 237,6 м.кв. перший поверх - 299, 8 м. кв., другий поверх - 303,7 м. кв., літ. «В-2» (літ. «В2», літ. «В1») адміністративна будівля, зарядний цех - загальною :шею 264,4 м.кв.: перший поверх - площею 154,2 м.кв.; другий поверх - площею 110,2 м.кв.; літ. «Е»   - площею 26,0 м.кв. літ. «Ж» - загальною площею площею 185,7 м.кв.; літ. «Т1» котельня - площею 22,7 м.кв. Як зазначає позивач, набувши право власності на спірне майно ДПТ України, через невизнання такого факту Запорізькою міською радою, позбавлено можливості здійснювати правомочності власника за відсутності певного правового титулу, а саме свідоцтва про право власності, та провести відповідну державну реєстрацію права власності. Також, позивач вказує, що він є належним власником спірного майна, оскільки отримав його від попереднього власника - Запорізьке добровільне протипожежне товариство, як місцевий осередок Українського республіканського добровільного протипожежного товариства. Відтак, ДПТ України вважає своє право власності на спірне майно набутим відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України. Крім того, зазначає, що оскільки відсутні інші, крім судового, шляхи для відновлення порушеного права, ДТГ України посилається на застосування ст. 392 ЦК України. Позов про визнання права власності у разі втрати документа, що засвідчує право власності особи на річ, подається за відсутності можливості одержати у відповідних органах дублікат правовстановлюючого документа. А відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес. Оскільки Запорізька міська рада порушила питання щодо безхазяйності вищезазначеного майна, позивач зазначив останню відповідачем при розгляді даного позову. На підставі викладеного, керуючись ст. 392 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 12, 13, 15, 54 ГПК України, позивач просить суд позов задовольнити.
		Відповідач 1 у запереченнях від 26.10.11 та від 30.01.17 зазначив, що позивачем не доведено факту оспорення або невизнання компетентними органами права позивача на майно. В якості обґрунтування невизнання права позивача на майно надається лист-відповідь Управління комунальної власності Запорізької міської ради на ім'я голови Запорізької обласної організації добровільного пожежного товариства України від 14.03.05 № 373. Однак, з набранням чинності Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація на об'єкти нерухомо майна з видачею свідоцтва здійснюється територіальними органами Державної реєстраційної служби України. Враховуючи зазначене та вимоги чинного законодавства щодо реєстрації речових прав на об'єкти нерухомого майна відповідач 1 вважає лист Управління комунальної власності Запорізької міської ради від 14.03.05 № 373 не належним доказом. Крім того, відповідач 1 вказує на те, що позивачем не надано доказів, в підтвердження права власності на заявлені в позові об'єкти нерухомого майна. Також зазначає, що з наданого до матеріалів справи технічного паспорту, виконаного ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» (останні зміни 10.06.15) об'єкти нерухомого майна, на які позивач просить визнати право власності, визначені як самовільно побудовані, про це свідчить інформація, зазначена в листі Управління комунальної власності Запорізької міської ради від 14.03.15 № 373. А згідно до абз. 3 п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.14 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» ст. 392 ЦК України не регулює правовідносини щодо самочинно збудованого рухомого майна. Оскільки в даному  випадку йдеться мова про набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, що регулюється окремими нормами законодавства, безпосередньо ст. 376 ЦК України. Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи необґрунтованість позовних вимог та недоведеність, викладених фактів належними доказами, відповідач 1 просить суд відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.
		Відповідач 2 у відзиві від 26.04.17 № 10-22-02265 проти позову заперечив повністю, зазначив наступне. ОСОБА_8 Верховної ОСОБА_8 Української РСР від 29.11.90 № 506 «Про захист суверенних прав власності Української РСР» введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення у дію Закону Української РСР про роздержавлення майна. Указом Президії ВРУ № 1552-ХП від 30.08.91 «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави» визначено, що підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України, з прийняттям цього Указу переходять у державну власність, а укладені після 29.11.90 майнові договори, якими змінено форму власності, визначаються недійсними. Статтею 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» передбачено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України. Відповідно до ст. ст. 2, 3 зазначеного Закону Кабінету Міністрів України, в основному до 01.10.91, забезпечити перехід зазначених підприємств, установ та організацій у відання органів державного управління, повністю закінчити цю роботу до 01.12.91 р. ОСОБА_5 цих підприємств передати Фонду державного майна. Визнати недійсними майнові договори, якими змінено форму власності, укладені під час дії мораторію, встановленого постановою Верховної ОСОБА_8 Української РСР 29.11.90. Верховна ОСОБА_8 України постановою від 10.04.92 «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України» з метою збереження в інтересах громадян України майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР тимчасово, до визначення правонаступників, передала Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих загальносоюзних громадських організацій. Відповідно до абз. 6 п. 1 Статуту Добровільного пожежного товариства України, зареєстрованого Міністерством юстиції України 20.12.91 за № 184, Добровільне пожежне товариство України є правонаступником Українського республіканського добровільного пожежного товариства. Рішення громадських організацій і посадових осіб, а також договори чи інші угоди щодо зміни власника і форм власності після прийняття ОСОБА_8 Верховної ОСОБА_8 України від 24.08.91 «Про оголошення незалежності України», прийняті чи здійснені без узгодження з відповідними органами управління, вважаються недійсними. Аналогічні вимоги закріпленні у ст. ст. 1, 3 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України». ОСОБА_8 Верховної ОСОБА_8 України від 04.02.94 «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» доручено Кабінету Міністрів України до 01.03.94 визначити органи управління майном загальносоюзних громадських організацій, які тимчасово виконують ці функції до законодавчого визначення правонаступників цього майна. До законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованих на території України зазначене майно є загальнодержавною власністю. До законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном в процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів). Враховуючи викладене, саме Фонд державного майна України на час виникнення спірних правовідносин був уповноважений державою здійснювати функції щодо управління майном громадських організацій колишнього Союзу РСР, що розташоване на території України, а спірне майно є державною власністю. За таких обставин, відповідач 2 вказав, що в даному випадку Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області не є відповідачем у даній справі. Крім того, відповідач 2 вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності. У звязку із чим, просить застосувати строк позовної давності. Також відповідач 2 зазначає, що позивачем у справі не надано належних і допустимих доказів щодо визначення права власності. 
		Третя особа підтримала позовні вимоги Добровільного пожежного товариства України у повному обсязі з підстав викладених у поясненні (вх. № 0906/43483 від 02.12.16). 
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_8 Міністрів Української РСР від 31.03.58 № 335 «Питання Українського республіканського добровільного протипожежного товариства» затверджено Статут Українського республіканського добровільного протипожежного товариства».
		Згідно із п. 1 вказаного Статуту, (зокрема наданого позивачем у цій справі витягу (архівної копії), Українське республіканське добровільне протипожежне товариство (далі УРДПТ) є масовою організацією трудящих, створюється на добровільних началах і має своєю метою залучення широких кіл населення республіки до участі в проведенні протипожежних профілактичних заходів та активної боротьби за охорону від пожеж народного і власного майна громадян. 
		ОСОБА_9 завданнями УРДПТ (п. 2) є: п.п. «а») пропаганда та поширення серед членів Товариства і населення протипожежних заходів і навчання…; залучення до складу Товариства нових членів … (п.п. «б»); підготовка членів Товариства по всіх видах протипожежних профілактичних заходів … (п.п. «в»); організація та підготовка добровільних та пожежних команд (п.п. «г»); сприяння розвиткові раціоналізації та винахідництва (п.п. «д»). 
		Згідно із п.п. «к» п. 3 Статуту, з метою виконання завдань УРДПТ розглядає і вирішує питання будівництва пожежних депо, майстерень і клубів, які мають безпосередній зв'язок з організацією вказаної вище виробничої діяльності та виховної роботи з членами Товариства. 
		Українське республіканське добровільне протипожежне товариство провадить свою роботу на підставі цього Статуту (п. 4) і самодіяльності та ініціативи членів Товариства, під наглядом і керівництвом Міністерства внутрішніх справ УРСР, у тісному звязку з профспілковими, комсомольськими та ін. громадськими організаціями.   
		Згідно із п. 45 наданого позивачем у цій справі витягу із Статуту, Українське республіканське добровільне протипожежне товариство є юридичною особою, має право в установленому порядку набувати і відчужувати майно … укладати договори і угоди, видавати доручення, вчиняти позови та відповідати по судових позовах і в державному арбітражі. Товариство несе відповідальність по своїх зобовязаннях у межах власних коштів і майна, за винятком протипожежного інвентаря.
		Кошти Українського республіканського добровільного протипожежного товариства та його організацій складаються з: а/ вступних і членських внесків; б/ прибутків від господарсько-виробничої, учбової, видавничої та ін. діяльності Товариства; в/ коштів, які виділяються різними організаціями, підприємствами та установами на розробку питань про протипожежній охороні і техніці, на влаштування показових виставок, підготовку кадрів спеціалістів протипожежної справи тощо; г/ процентів на кошти Товариства, що зберігаються в кредитних установах УРСР (розділ ГРОШОВІ КОШТИ, п. 51 Статуту). 
		Згідно із п. 52 Статуту, при вступі в члени Українського республіканського добровільного протипожежного товариства сплачується вступний внесок в розмірі 50 коп., і надалі сплачуються членські внески в розмірі 1 крб. на рік. 
		Як свідчить наявна в матеріалах цієї справи архівна копія Протоколу засідання виконавчого комітету Запорізької міської ради депутатів трудящих від 20.10.60 № 21 (т. 1, арк. с. 198-200) та копія рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради депутатів трудящих від 20.10.60 № 535 «Про передачу Запорізькому добровільному протипожежному товариству ремонтних майстерень і гаражів пожежної команди» (т. 1, арк. 126), з метою упорядкування розміщення пожежної техніки пожежних команд м. Запоріжжя і утворення необхідних умов для роботи добровільного протипожежного товариства, виконавчий комітет міської ОСОБА_8 депутатів трудящих вирішив (рішення № 535): «Дозволити Запорізькому добровільному протипожежному товариству, за рахунок коштів відпущених на капітальне будівництво Українським республіканським добровільним протипожежним товариством провести добудову додаткових гаражів до існуючого пожежного депо по вул. Проізводственній, і ремонтних майстерень до пожежного депо по вул. Діагональній, згідно розробленої проектно кошторисної документації. Після закінчення будівництва передати споруди на баланс ТПО УВС (п. І). Дозволити ТПО УВС після прийняття на баланс збудованих ЗДПО споруд, передати з балансу ТПО УВС на баланс Запорізького добровільного протипожежного товариства приміщення ремонтних майстерень і гаража стоянки, котельню і прилеглу до них територію двору по вул. Горького, № 43, для розміщення виробничих майстерень, дитячої пожежної команди, агітмашини, контори ОСОБА_8 ДПО і добровільної виїзної пожежної команди. (п. 2). Зобовязати Запорізьке добровільне протипожежне товариство до І.І.1961 р. на базі передаваемих приміщень утворити виїзну пожежну команду ДПО (п. 3). 
		31.12.60 заступник голови Запорізького обласного ДПО ОСОБА_10, представник ОПО УВД Запорізької області ст. інспектор Фролов Н.Т., начальник 5-ї частини СВПЧ (словами наданої до справи копії) ОСОБА_11 та начальник 4-ї частини СВПЧ Ніколаєв склали ОСОБА_3 (т.1 , арк. с. 127) (на який посилається позивач у цій справі) про те, що цього числа провели перевірку будівельних обєктів, які будуються Запорізьким обл. ДПО для ОПОУВД на підставі рішення президії Запорожского ОДПО від 11.10.1960 року і рішення виконкому міської ради депутатів трудящих від 20.10.60 № 535 в рахунок передаваємих приміщень для ОДПО і встановили (дослівно): 
		« 1. Строителство авторемонтного цеха по улице Диагональная при пожарном ДПО СВПЧ-2.
		2. Строителство гаража на 2 выезде на Дмитриевском поселке при ДСПО СВПЧ-4 согласно проекта привязки и проектно-сметной документации полностью закончены и могут бать сданы для эксплуатации.
		О чем и составлен настояний акт.».
		31.12.60 заступник голови Запорізького обласного ДПО ОСОБА_10, представник ОПО УВД Запорізької області ст. інспектор Фролов Н.Т., начальник 5-ї частини СВПЧ (словами наданої до справи копії) ОСОБА_11 та начальник 4-ї частини СВПЧ Ніколаєв склали ОСОБА_3 (т.1, арк. с. 128), який затверджено начальником ОПО УВД Запорізького обл. виконкома та головою ради ОДПО ОСОБА_12 (на який посилається позивач у цій справі) про те, що діючи на підставі рішення виконкому Міської ради депутатів трудящих від 20 жовтня 1960 р. за № 535 цього числа провели «передачу с баланса Запорожского ОДПО на баланс ОПО УВД строение построенное для ОПО УВД».
		1. Авторемонтный цех по ул. Диагональной при пожарном ДПО СВПЧ-2 согласно прилагаемой схеме плана.
		2. гараж на 2 выезда при ДОПО СВПЧ-4 на Дмитиевском поселке. Балансовая стоимость руб. 46 000.
		3. Здание пожарной команды в г. Каменка-Днепровке сборно-щитовое обложено кирпичем.
		Отдел пожарной охраны УВД Запорожского Облисполкома передает на баланс Запорожскому областному добровольному противопожарному обществу двухэтажное здание авторемонтных мастерских, одноэтажное здание гаража-стоянки балансовой стоимостью 190.000 тыс. руб. без учета износа.»….
		05.09.68 комісія у складі представників: УПО УООП Запорізької області; начальника відділу техніки майора ОСОБА_13, інженера ПТО УПО майора ОСОБА_14, коменданта І СВПЧ ОСОБА_15 Запорізького обласного протипожежного товариства, председателя ДПО…, зав. виробництвом ДПО ОСОБА_16 ст. інструктора ОСОБА_17 діючи на підставі розпорядження ОСОБА_18 № 3/4/1764 від 27.08.68, склали ОСОБА_3 від 05.09.68, «утвержденный 09.09.68 начальником УООП Запорожского Облисполкома комісаром милиции ІІІ ранга ОСОБА_19) з графічним додатком (т. 1, арк. с. 132-133) про те, що: «УПО УООП Запорожской области призвело передачу, а ДПО приняло здание бывшей 7 ПВПЧ, расположеного по адресу г. Запорожье, ул. Горького № 43. Передача призведена безвозмездно з баланса на баланс. Здание постройки 1860 года, наружная кубатура зданий 4472 м3. В том числе: подвала - 1140 м3; пристройки - 56,0 м3; тамбура  11,0 м3. Площадь зданий - 375,3 м2; площадь підвала - 380,0 м2; площадь пристройки - 18,8 м2; площадь тамбура  3,8 м2. ВСЬОГО: 777,9.
		Характеристика здания:
		1. Здание 2-х этажное.
		2. Стены кирпичные.
		3. Междуэтажное покрытие одинарное. 
		4. Кровля железная. 
		5. Отопление центральное, водяное.
		6. Освещение электрическое.
		7. Здание оборудовано канализацией, водоснабжением, кабельным вводом от ТТС емкостью 10х2, котельной с 2-мя котлами и приборами/на газе/.
		8. Здание радиофицировано и газифицировано.
		Балансовая стоимость здания 61266 рублей. Процент износа 30%. Действительная стоимость 42 886 рублів /по оціночному ОСОБА_3 № 43/.
		В служебных помещениях 2 этажа проживает 7 семей (…).
		К акту передачи для ДПО прилагаются документы:
		І. Инвентарное дело на 8 листах /сводный оценочный акт по домовладению на 2-х листах,  журнал обмеров площадей на 2-х листах, выкопировка здания один лист, план этажей на 3-х листах/. 
		ІІ. Домовая книга.
		Здание передали:
		ПРЕДСТАВИТЕЛИ УПО УООП: начальник ПТО УПО майор ОСОБА_13 /подпись/; 
		инженер ПТО УПО майор ОСОБА_14 /подпись/; комендант СВПЧ ОСОБА_15 /подпись/
		Здание приняли:
		ПРЕДСТАВИТЕЛИ ДПО: Председатель ДПО Бабок /подпись/; зав производством ДПО Дерий /подпись/; ст. инструктор ДПО Богданов /подпись/».
		ОСОБА_8 Міністрів УРСР від 22.02.85 № 83 затверджено Статут Українського республіканського добровільного пожежного товариства, прийнятий VII конференцією Товариства. Визнано такими, що втратили чинність, рішення Уряду Української РСР згідно з переліком, що додається. Зокрема, визнано такою, що втратила чинність, постанову ОСОБА_8 Міністрів УРСР від 31.03.58 № 335 «Питання Українського республіканського добровільного протипожежного товариства».
		Пунктом 1 вказаного Статуту визначено, що Українське республіканське добровільне пожежне товариство /УРДПТ/ є масовою громадською організацією і має на меті сприяння забезпеченню пожежної безпеки в народному господарстві Української РСР шляхом залучення широких верств населення до участі в проведенні заходів по запобіганню пожежам і боротьбі з ними. Товариство будує свою роботу на основі чинного законодавств СРСР і УРСР, цього Статуту, при широкій ініціативі членів Товариства і в повсякденній взаємодії з органами пожежної охорони та іншими державними органами і громадськими організаціями.
		ОСОБА_9 завданнями (п. 2 Статуту) УРДПТ є: проведення силами й засобами Товариства профілактичних та організаційно-масових заходів, спрямованих на запобігання пожежам у житлових будинках і на об'єктах народного господарства; здійснення громадського контролю за додержанням заходів пожежної безпеки в народному господарстві республіки; пропаганда і поширення пожежно-технічних знань серед членів Товариства, дружин юних пожежних /ДЮП/ та населення.
		Для виконання своїх завдань УРДПТ (п.3 Статуту): а) роз'яснює населенню мету і завдання Товариства, необхідність додержання заходів пожежної безпеки на виробництві і в побуті, організує і проводить серед членів Товариства та населення лекції, доповіді, бесіди на протипожежні теми; для пропаганди і поширення пожежно-технічних знань, способів попередження й гасіння пожеж використовує пресу, телебачення, радіо, кіно, клуби та інші культурно-освітні заклади; б) організує і проводить навчання членів Товариства та населення способів попередження й гасіння пожеж, проводить навчальні збори, змагання з пожежно-прикладних видів спорту; в) бере участь у проведенні оглядів-конкурсів та громадських оглядів протипожежного стану підприємств, установ, організацій, населених пунктів і житлових будинків; г) організує дружини юних пожежних і проводить у них навчально-виховну роботу відповідно до Положення про дружини юних пожежних /ДЮП/ СРСР; д) забезпечує в установленому порядку виконання заходів по здійсненню міжнародних зв'язків з питань пожежно-профілактичної роботи; є) проводить іншу роботу відповідно до Статуту і законодавства Союзу РСР і Української РСР.
		У відповідності із п. 4 Статуту, УРДПТ, його обласні, районні, міські та районні в містах організації, а також підприємства та інші господарські організації Товариства, що перебувають на самостійному балансі, користуються правами юридичної особи, мають розрахункові та інші рахунки у відповідних установах Держбанку СРСР, Будбанку СРСР і державних трудових ощадних касах.
		Товариство несе відповідальність по своїх зобовязаннях у межах власних коштів і майна, за винятком майна, на яке за законом не може бути звернено стягнення (п. 5 Статуту).  
		УРДПТ його місцеві організації та підвідомчі їм підприємства мають печатку з своїм найменуванням і зображенням емблеми Товариства та кутовий штамп. Зразки печаток і кутових штампів для всіх організацій та підприємств Товариства затверджуються президією республіканського правління Товариства (п. 7 Статуту).
		Згідно з п. 8 Статуту, УРДПТ в особі його правління, обласних, районних, міських та районних у містах, селищних пожежних товариств має право, зокрема: в) придбавати майно і володіти ним, створювати в установленому порядку підприємства й організації, діяльність яких відповідає меті і завданням Товариства, здійснювати будівництво виробничих, учбових та інших споруд, пожежних депо, брати дольову участь у будівництві житлових будинків для робітників і службовців Товариства; є) укладати договори й угоди, що відповідають меті і завданням Товариства, видавати зобов'язання й довіреності; ж) пред'являти позови і захищати свої інтереси в судах та арбітражі.
		Вищим керівним органом УРДПТ (п. 17 Статуту) є зїзд, який скликається республіканським правлінням Товариства один раз на п'ять років.
		У період між з'їздами діяльністю УРДПТ керує республіканське правління Товариства (п. 19 Статуту).
		Згідно із положенням п. 21 Статуту, виконавчим органом республіканського правління Товариства є президія. В період між пленумами республіканського правління президія є керівним органом Товариства. Президія республіканського правління Товариства, зокрема: а) розробляє перспективні й поточні плани роботи, складає кошториси витрат і звіти про діяльність Товариства; б) створює в установленому порядку підприємства, обласні та міські /республіканського підпорядкування/ організації, діяльність яких відповідає меті і завданням Товариства; д) розпоряджається коштами та майном Товариства в межах, установлених законодавством і цим Статутом, укладає договори, відкриває розрахункові та інші рахунки в установах Держбанку СРСР і Будбанку СРСР; є) представляє інтереси Товариства на всіх підприємствах, в установах та організаціях; к) здійснює будівництво і контролює хід будівництва, що ведеться підприємствами й організаціями Товариства; о) здійснює керівництво підприємствами, обласними, Київською і Севастопольською міськими організаціями Товариства, узагальнює та поширює позитивний досвід їх роботи, керує агітаційною та пропагандистською діяльністю; р) вирішує інші питання, що стосуються діяльності Товариства.
		Кошти Українського республіканського добровільного пожежного товариства складаються: а) із щорічних членських внесків членів; б) доходів від виробничої, учбової та ін. діяльності Товариства (п. 44 Статуту). Членські внески для членів Українського республіканського добровільного пожежного товариства встановлюються в розмір 10 копійок на рік (п. 45 Статуту). Усе майно, яке залишається після ліквідації Товариства, використовується в порядку встановленому ст. 40 ЦК УРСР (п. 51 Статуту).
		Згідно із п. 1 Статуту Добровільного пожежного товариства України (прийнятого ІІ зїздом Добровільного пожежного товариства України 22.11.91, зареєстрованого Міністерством юстиції України 20.12.91 за № 184 та переєстрованого Міністерством юстиції України 14.08.92), Добровільне пожежне товариство України /надалі Товариство/ є масовим громадським обєднанням і має на меті сприяння органам державної пожежної охорони, ін. державним органам та громадським обєднанням в забезпеченні пожежної безпеки у населених пунктах і на обєктах народного господарства. Товариство обєднує на добровільних засадах громадян України, трудові колективи підприємств та організацій, які виявили бажання своєю участю в Товаристві надавати допомогу у зміцненні пожежної безпеки. Діяльність Товариства має гуманний, благодійний характер. ОСОБА_9 метою товариства є залучення населення до участі у роботі по охороні життя та здоровя людей, державної, суспільної, колективної та особистої власності громадян від пожеж і бід, які виникають від них. Діяльність Товариства здійснюється згідно з Конституцією України, чинного законодавства та цього Статуту (…). Добровільне пожежне товариство України є правонаступником Українського республіканського добровільного пожежного товариства (при цьому, в якій саме частині правонаступництва положення цього Статуту відомостей не містять і позивачем суду не вказано відповідними доазами не доведено).
		Згідно із Статутом (нова редакція) Добровільного пожежного товариства України (прийнятого ІІ зїздом Добровільного пожежного товариства України 22.11.91, зареєстрованого Міністерством юстиції України 20.12.91), в редакції затвердженій VIІ зїздом добровільного пожежного товариства України 09.12.16 (т. 2, арк. с. 66-84), Добровільне пожежне товариство України (надалі Товариство, ДПТ України) є громадською організацією, яка обєднує на добровільних засадах фізичних осіб, що виявили бажання своєю участю в Товаристві виконувати основні завдання та його мету (цілі) згідно із цим Статутом (п. 1.1.) 
		Діяльність Товариства поширюється на всю територію України (п. 1.4.) та здійснюється в тісній взаємодії з органами державної влади, які реалізують державну політику у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки та захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій …(п. 1.5.).
		Товариство є юридичною особою, має рахунки в банківських установах, печатку зі своєю назвою і зображенням емблеми Товариства та кутові штампи. Зразки печаток і кутових штампів для всіх місцевих організацій Товариства затверджуються головою Товариства (п. 3.1.). Держава та її органи не відповідають за зобов'язаннями Товариства, а Товариство не відповідає за зобов'язаннями дер жави та її органів (п. 3.2. Статуту).
		Згідно із п. 9.2. вказаного Статуту, Товариство, відповідно до чинного законодавства, має право володіти, користуватись і розпоряджатись коштами та ін. майном, яке відповідно до закону передане Товариству його членами (учасниками), набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого обєднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств. підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на ін. підставах, не заборонених законом. Здійснюючи (п. 9.3. Статуту) право власності, Товариство володіє, користується та розпоряджається власним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству України та Статуту Товариства.  
		Право власності (володіння, користування, розпорядження) Товариства реалізує зїзд Товариства в порядку передбаченому чинним законодавством та Статутом Товариства, а в період між зїздами окремі функції передаються його керівним органам (п. 9.4. Статуту). Кошти Товариства складаються з: а) коштів та майна, які надходять безоплатно, в т.ч. внесків членів ДПТ; б) безповоротної фінансової допомоги від фізичних осіб та юридичних осіб, створених Товариством підприємств та ін. юридичних осіб; г) добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у т.ч. іноземних; пасивних доходів; е) коштів та майна набутих в результаті діяльності Товариства; є) доходів від здачі в оренду нерухомого майна: ж) інших, не заборонених законом надходжень (п. 9.5. Статуту).
		Листом від 14.03.05 № 373 «Про оформлення права власності» (т. 1, арк. с. 66) розглянувши звернення (від 19.01.05 № 15) та надані документи про оформлення права власності на обєкти нерухомості /літ. Б-2; Б1, Ж1, Е, Е1, В-2; В1, Ж, Т/ по вул. Горького/вул. Чекістів 43/15, начальник управління комунальної власності Запорізької міської ради повідомив голову Запорізької обласної організації ДПТ України ОСОБА_20 про те, що надані документи не підтверджують право власності Запорізької обласної організації ДПТ України на обєкти /літ. Б-2; Б1, Ж1, Е, Е1 за вказаною адресою. Крім того, вказав, що обєкти нерухомості /літ. В-2; В1, Ж,Т/ по вул. Горького/вул. Чекістів 43/15, є самовільно збудованими. Враховуючи, вищещащначене, управління комунальної власності міської ради не має підстав для підготовки та внесення на розгляд виконавчого комітету міської ради проекту рішення про оформлення права власності на обєкти нерухомості /літ. Б-2; Б1, Ж1, Е, Е1, В-2; В1, Ж, Т/ по вул. Горького/вул. Чекістів 43/15. Також начальник управління зазначив, що з метою визнання правоа власності на зазначене майно ДПТ України може звернутись до суду.
		Як зазначає позивач, набувши право власності на спірне майно ДПТ України, через невизнання такого факту Запорізькою міською радою, що підтверджується на думку позивача  листом від 14.03.05 № 373, позбавлено можливості здійснювати правомочності власника за відсутності певного правового титулу, а саме свідоцтва про право власності, та провести відповідну державну реєстрацію права власності. Також, позивач вказує, що він є належним власником спірного майна, оскільки отримав його від попереднього власника - Запорізьке добровільне протипожежне товариство, як місцевий осередок Українського республіканського добровільного протипожежного товариства. Відтак, ДПТ України вважає своє право власності на спірне майно набутим відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України.
		Листом за вих. від 22.03.13 № 732/8-13-8 Голова Державної реєстраційної служби України за наслідками розгляду депутатського звернення народного депутата України ОСОБА_21, яке було надіслано листом Міністерства юстиції України від 06.03.13 № 86-0-2-13-/6.1 стосовно Добровільного пожежного товариства України, повідомив народного депутата України про те, що (дослівно): «… відповідно до матеріалів реєстраційної справи Добровільне пожежне товариство України (далі Товариство) зареєстровано Міністерством юстиції України 20.12.91, свідоцтво № 184, та перереєстровано Мінюстом України 14.08.92.
		Згідно з п. 1 статуту Товариства у редакції від 22.11.91 Товариство є правонаступником Українського республіканського добровільного пожежного товариства.
		У матеріалах реєстраційної справи міститься витяг з протколу ІІІ зїзду Товариства від 12.12.98, на якому було прийнято нову редакцію статуту, погоджену Міністерством юстиції України 04.02.99.
		Відповідно до статуту в редакції від 12.12.98, який передбачав правонаступництво Українського республіканського добровільного пожежного товариства, було виключено. Документи на підставі яких було виключено пункт щодо правонаступництва, у матеріалах реєстраційної справи відсутні.
		Станом на 18.03.13 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містяться відомості про Товариство (ідентифікаційний код 00020876)…».
		Згідно з наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сформованим станом на 31.07.15 за № НОМЕР_1, в ЄДР за кодом ЄДРПОУ 00020876 зареєстроване Добровільне пожежне товариство України (скорочене найменування ДПТ України), яке є громадською організацією, дата державної реєстрації 20.12.91, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відосмостей про юридичну особу - у разі, коли державна реєстрація юр.особи була проведена до набрання чинності Законом україни «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»: 27.10.15 № 10681200000007602 (т. 1, арк. с. 59-64).
		Судом враховано, що жодних відомостей про те, що Добровільне пожежне товариство України є правонаступником Українського республіканського добровільного пожежного товариства у вказаному ОСОБА_13 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сформований станом на 31.07.15 за № НОМЕР_1 не зазначено. Інших витягів позивачем суду не надано. 
		В матеріалах цієї справи знаходиться Висновок судової будівельно-технічної експертизи № 12723 по справі № 908/4908/15, складений 21.10.16 судовим експертом «Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. ОСОБА_5» ОСОБА_22 на виконання вимог ухвали господарського суду Запорізької області від 02.12.15 по даній справі про призначення судової експертизи (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.), зміст якого свідчить, що:
		- обєктом дослідження є: нерухоме майно: будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Горького/Чекістів, 43/15; технічна та правова документація на будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Горького/Чекістів, 43/15;
		- на розвязання дослідження були поставлені наступні запитання: 
		1. Які будівлі передані за рішенням  виконавчого  комітету Запорізької міської ради депутатів трудящих від 20.11.1960 р. № 535  20.10.1960р. Про передачу  Запорізькому обласному добровільному протипожежному ремонтних майстерень і гаража пожежної команди, актом від 31.12.1960 р. (з урахуванням плану наданих приміщень), актом від 09.09.1968, затв. начальником УООП Запорізького облвиконкома?
		2. Чи є будівлі передані за рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради депутатів трудящих від 20.11.1960 р. № 535 20.10.1960 р. Про передачу Запорізькому обласному добровільному протипожежному товариству ремонтних майстерень і гаража пожежної команди, актом від 31.12.1960 р. (з урахуванням плану наданих приміщень), актом від 09.09.1968, затв. начальником УООП Запорізького облвиконкома, будівлями, які відповідно до Технічного паспорта нерухомого майна (інвентаризаційна справа № 290961/17153), розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Горького/Чекистів, 43/15, а саме: літ. Б-2, літ. В-2, літ. В-2 , літ. В-1 , літ. Е, літ. Ж, літ. Т1?
		3. Чи побудовані будівлі літ. Е, Ж лінейним розміром (5,90 *8,7), Т1, В до 5 серпня 1992 року?
		4. Чим пояснюються відхилення у розмірах будівель, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Горького/Чекистів, 43/15, на різних технічних планах, які містяться в матеріалах справи?;
		- проведення дослідження доручене судовому експерту, ОСОБА_22 завідуючому сектору будівельно-технічних та дорожньо-технічних досліджень лабораторії будівельно технічних досліджень (…);
		ВИСНОВКИ:
		1. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради депутатів трудящих від 20.10.1960 р. № 535 20.10.1960 «Про передачу Запорізькому обласному добровільному протипожежному товариству ремонтних майстерень і гаража пожежної команди», актом від 31.12.1960 р. (з урахуванням плану наданих приміщень), актом від 09.09.1968, затвердж. начальником УООП Запорізького облвиконкому передані наступні будівлі та споруди:
		- двоповерхова будівля авторемонтних майстерень,
		- одноповерхова будівля гаражу-стоянки, 
		- котельня,
		- внутрішньо силові та світові мережі електропостачання, внутрішній водогін, каналізацію із прилеглою до будівель територією двору в межах вул. Горького, Чекістів;
		- будівля колишньої 7 ПВПЧ, що розташовані (на момент передачі) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Горького, 43.
		По результатам останньої інвентаризації (див. Технічний паспорт на житловий будинок за адресою: м. Запоріжжя, вул. Горького/ Чекістів 43/15 станом на 10.06.2015, інв. справа № 290961/17153 (а.с. 186-187) [1.3] та наступного обстеження від 17.03.2016, вказані будівлі мають наступні позначки та найменування:
		- літ «Б-2» - жилий будинок  пожежна;
		- літ «В-2», літ «В-1»  - адміністративна будівля, зарядний цех;
		- літ «Е» виробничий цех; 
		- літ «Ж» склад, гараж; 
		- літ «Т1» котельня.
		2. Будівлі, передані за рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради депутатів трудящих від 20.11.1960 р. № 535 «Про передачу Запорізькому обласному добровільному протипожежному товариству ремонтних майстерень і гаража пожежної команди», актом від 31.12.1960 р. (з урахуванням плану наданих приміщень), актом від 05.09.1960, затвердженим 09.09.1968 начальником УООП  Запорізького облвиконкому, а саме:
		- двоповерхова будівля авторемонтних майстерень,
		- одноповерхова будівля гаражу-стоянки,
		- котельня,
		- будівлю колишньої 7 ПВПЧ,
		що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Горького, 43, є будівлями, що позначені за літ «Б-2», літ «В-2», літ «В-1», літ «Е», літ «Ж», літ «Т№». згідно з Технічним паспортом ТОВ Запорізьке МБТІ станом на 10.06.2015, інв. № 290961/17153 (а.с. 186-187) [1.3], та розташовані адресою: м. Запоріжжя, вул. Горького/Чекістів, 43/15).
		3. Будівлі літ «Е» .(виробничий цех), літ «Ж» (склад, гараж) лінійним розміром (5,90*8.7), літ «Т1» (котельня) побудовані до 05 серпня 1992.
		Будівля літ «В» в технічному паспорті ТОВ Запорізьке МБТІ станом на 10.06.2015, інв. справа № 290961/17153 (а.с. 186-187) [1.3] та в наявності за вказаною адресою відсутня.
		4. Відхилення у розмірах будівель, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Горького/Чекістів, 43/15 на різних технічних планах, які містяться в матеріалах справи  пояснюється:
		1) проведеними по будівлях за вказаною адресою в період експлуатації з 1860 р. облицюваннями стін, реконструкціями, ремонтами та переплануваннями;
		2) технічними помилками при складанні планів.
		Судом враховано, що після порушення провадження у цій справі судом Запорізькою міською радою прийнято рішення від 19.02.16 № 67 «Про перейменування вулиці Горького в м. Запоріжжі на вулицю Поштову»  та від 19.02.16 № 74 «Про перейменування вулиці Чекістів у м. Запоріжжі на вулицю Троїцьку».
		У звязку із чим, позивач своєю заявою у цій справі без номера та дати (вх. № 08-06/863 від 12.01.17), уточнив позовні вимоги в частині адреси розташування сірних обєктів нерухомого майна.
		Дослідивши матеріали справи, надані сторонами та третьою особою докази суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання за позивачем у цій справі права власності на спірне нерухоме майно з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України (чинної станом на час прийняття процесуального рішення у цій справі по суті спору), держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
		Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Частина 1 ст. 316 ЦК України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		У ч. 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо ін. прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).
		Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		При цьому, положеннями ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Аналогічне положення також закріплено в ст. 1 ГПК України.
		Відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
		Керуючись наведеними правовими нормами, суд виходив з того, що при вирішенні спору в даній справі № 908/4908/15, а саме спору про визнання права власності на наведені в позовній заяві обєкти нерухомого майна, обовязковому встановленню підлягають серед іншого обставини про підстави виникнення права власності та момент виникнення такого права власності. Зазначені обставини повинні бути встановлені на підставі допустимих доказів та грунтуватися на відповідних нормах законодавства.
		Відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Судом враховано, що згідно із ст. 2 Конституції (ОСОБА_9) Української Радянської Соціалістичної Республіки від 30.01.37 (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), політичну основу УРСР становлять ОСОБА_8 депутатів трудящих, що виросли і зміцніли в наслідок повалення влади поміщиків та капіталістів, завоювання диктатури пролетаріату, визволення українського народу від національного гніту царату та російської імперіалістичної буржуазії і розгрому націоналістичної контрреволюції.
		Відповідно до ст. 4 Конституції, економічну основу Української РСР становлять соціалістична система господарства і соціалістична власність на знаряддя та засоби виробництва, що утвердилися внаслідок ліквідації капіталістичної системи господарства, скасування приватної власності на знаряддя та засоби виробництва і знищення експлуатації людини людиною.
		Відповідно до ст. 5 зазначеної Конституції, соціалістична власність в УРСР має або форму державної власності (всенародне добро), або форму кооперативно-колгоспної власності (власність окремих колгоспів, власність кооперативних об'єднань).
		Згідно зі статтями 6, 7 Конституції УРСР, земля, її надра, води, ліси, заводи, фабрики, шахти, рудні, залізничний, водний і повітряний транспорт, банки, засоби зв'язку, організовані державою великі сільськогосподарські підприємства (радгоспи, машинно-тракторні станції і т.п.), а також комунальні підприємства і основний житловий фонд у містах і промислових пунктах є державною власністю, тобто всенародним добром.
		Громадські підприємства в колгоспах і кооперативних організаціях з їх живим і мертвим реманентом, продукція, що її виробляють колгоспи та кооперативні організації, так само їх громадські будівлі, становлять громадську, соціалістичну власність колгоспів і кооперативних організацій.
		Вся влада в УРСР належить трудящим міста і села в особі ОСОБА_8 депутатів трудящих. (ст. 3 Конституції УРСР 1937р.).
		Органами державної влади в областях, округах, районах, містах, селищах, станицях і селах УРСР є ОСОБА_8 депутатів трудящих (ст. 72  Конституції УРСР 1937 р.).
		Вбачається, що Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки від 30.01.37, яка була чинною станом на 1960 рік, тобто станом на час прийняття рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради депутатів трудящих від 20.10.60 № 535 та актів про передачу майна на баланс Запорізькому ДПТ того ж року (на які позивач посилається в обґрунтування свого права власності, як правонаступника), для будь-яких установ, організацій, підприємств передбачала форму власності на майно лише у вигляді соціалістичної власності. 
		Відповідно до ст. ст. 52, 54, 55, 58 Цивільного кодексу Української РСР 1922 р., розрізняється власність: а) державна (націоналізована і муніципалізована); б) кооперативна; в) приватна (ст. 52). Предмет (ст. 54) приватної власності можуть становити: ненаціоналізовані будівлі, підприємства торгові, підприємства промислові, що мають найманих робітників не вище передбаченої особливими законами кількості; знаряддя та засоби виробництва, гроші, цінні папери та інші цінності, в т.ч. золота і срібна монета та іноземна валюта; предмети хатнього вжитку, господарства та особистого споживання, товари, які продавати законом не заборонено, і всяке не вилучене з приватного обороту майно. Підприємства (ст. 58), в яких число найманих робітників вище встановленого законом, телеграф і радіотелеграф, а також і інші споруди, що мають державне значення, можуть бути предметом приватної власності лише на підставі концесії, одержуваної від уряду. Власник (ст. 58) у межах, встановлених законом, має право володіти, користуватись і розпоряджатись майном. Примітка. Розпорядження державним майном, здійснюване органами держави, в т.ч. і переведеними на господарський розрахунок, обмежене правилами ст. 22 цього Кодексу і положеннями про відповідні органи. 
		Відповідно до вимог ст.ст. 61-64, 66 вказаного Кодексу, право власності може належати двом або декільком особам спільно, частками (спільна власність). Володіння, користування та розпорядження спільною власністю повинно провадитись за загальною згодою всіх учасників, а у випадку непогодження - за більшістю голосів. Кожний учасник спільної власності повинен, відповідно до своєї частки, брати участь у сплаті всяких податків і зборів з спільного майна, а також у витратах на управління спільним майном та збереження його. Учасники спільної власності (ст. 64) мають право переважної купівлі при відчуженні будь-ким своєї частки сторонній особі, крім випадку продажу частки з прилюдних торгів. Право власника на річ переходить на підставі договору, що укладається між відчужувачем і набувачем. Право власності набувача виникає щодо індивідуально визначеної речі з моменту укладення договору, а щодо речей, які визначаються родовими ознаками (числом, вагою, мірою), - з моменту їх передачі (ст. 66). 
		Згідно із ст. 106 наведеного вище Кодексу, зобовязання виникають з договорів і з інших у законі зазначених підстав, зокрема, внаслідок безпідставного збагачення і внаслідок заподіяння іншій особі шкоди. 
		Відповідно до ст. 185 Цивільного кодексу Української РСР 1922 р., купівлю-продаж будинків і права забудови повинно, під страхом недійсності, укласти в нотаріальному порядку с наступною реєстрацією у відповідному комунальному відділі. 
		Статтями 206, 207 Цивільного кодексу Української РСР 1922 р. унормовано, що за договором міни провадиться між сторонами обмін одного майна на інше. Кожна з сторін, яка бере участь у міні, вважається продавцем того, що дає в обмін, і покупцем того, що вимінює. До договору міни застосовуються відповідні правила про купівлю-продаж.
		Наведені вище законодавчі норми надають суду підстави для висновку про те, що передані на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради депутатів трудящих від 20.10.60 № 535 «Про передачу Запорізькому добровільному протипожежному товариству ремонтних майстерень і гаражів пожежної команди» з балансу ВПО УВС на баланс Запорізького добровільного протипожежного товариства приміщення ремонтних майстерень і гаража стоянки, котельні і прилеглу до них територію двору по вул. Горького, 43, було передано з балансу на баланс, а не у власність.
		20.04.78 р. на позачерговій VII сесії Верховної ОСОБА_8 Української РСР IX скликання прийнято Конституцію (ОСОБА_9) Української Радянської Соціалістичної Республіки.
		Статтею 10 Конституції (ОСОБА_9 Закону) Української Радянської Соціалістичної республіки (1978 р.) було встановлено, що основу економічної системи України становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності. Правом особистої власності були наділені лише громадяни.
		Крім того, ст. 10 Конституції УРСР (1978 р.) чітко визначено, що майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань, є соціалістичною власністю. Держава охороняє соціалістичну власність і створує умови для її примноження. Ніхто не має права використовувати соціалістичну власність з метою особистої наживи та в інших цілях.
		Наявні матеріали цієї справи свідчать, що позивачем та ін. учасниками по справі документів на підтвердження того, що спірне майно (на яке позивач просить визнати своє право власності) було передано Запорізькому добровільному протипожежному товариству (як місцевому осередку Українського республіканського добровільного протипожежного товариства) державою чи іншим уповноваженим державою органом у власність суду не надано. 
		Зокрема, не надано рішень відповідної ради депутатів трудящих, як органу державної влади в областях, округах, районах, містах, селищах, станицях і селах (відповідно до Конституції УРСР 1937 р.) про передачу у власність нерухомого майна; не надано рішень інших органів про наведене вище.
		Також суду станом на час прийняття рішення у справі по суті спору не надано доказів на підтвердження того, що оспорюване у цій справі право власності позивача виникло на вказані в прохальній частині позовної заяви обєкти нерухомості з моменту укладення договору купівлі-продажу, міни чи будь-яких ін. договорів, передбачених чинним законодавством як УРСР чи України. 
		Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.91 № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», яка прийнята на виконання постанов Верховної ОСОБА_8 УРСР «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про місцеві ОСОБА_8 народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування» від 08.12.90 та «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» від 26.03.91, затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності). Даною постановою встановлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю.
		Судом враховано, що відповідачем 1 у цій справі стверджувалось, що спірне майно не відноситься до майна, яке підлягало передачі до комунальної власності, а тому залишилося у державній власності. 
		Відповідно до постанови Верховної ОСОБА_8 України «Про управління майном підприємств, установ та організацій, що є у загальнодержавній власності» від 14.02.92, функція по управлінню державним майном покладена на Кабінет Міністрів України, а після набрання чинності постановою Верховної ОСОБА_8 України «Про Тимчасове положення про Фонд державного майна України» від 07.07.92 на Фонд державного майна України.
		Одночасно, ОСОБА_8 Верховної ОСОБА_8 України від 10.04.92 «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього СРСР, розташовані на території України» передбачено, що майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, передані тимчасово Фонд державного майна України.
		Згідно із п. 1 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної ОСОБА_8 України від 07.07.92, Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.
		Судом прийнято до уваги, що згідно з листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 30.03.17 № 11-28-01770 вказане РВ ФДМУ по Запорізькій області на виконання доручення Фонду державного майна України щодо розгляду запитів Запорізького обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного орендного підприємства протипожежних робіт провідомило вказане орендне підприємство (яке є третьою особою у справі № 908/4908/15) про те, що Єдиний реєстр обєктів державної власності формується та ведеться Фондом згідно із поданою субєктами управління інеформацйією щодо обєктів державної власності. На підставі листа Фонду від 23.03.17 № 10-15-5763 РВ ФДМУ по Запорізькій області повідомило третю особу у цій справі про те, що відомості про обєкт нерухомого майна за адресою: вул. Поштова/Троїцька (Горького/Чекістів) № 43/15 в м. Запоріжжі від субєктів управління до Фонду з метою внесення до Єдиного реєстру обєктів державної власності не надавалися.   
		Статтею 20 Закону України «Про власність» від 07.02.91 (введено в дію 15.04.91),  визначалось, що суб'єктами права колективної власності зокрема, є політичні партії  та  інші  громадські об'єднання.
		Відповідно до ст. 21 Закону України «Про власність», право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.
		Згідно із ст. 21 Закону України від 16.06.92 № 2460-XII «Про об'єднання громадян» (ввдений в дію 18.07.92) об'єднання громадян може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення його статутної діяльності. Об'єднання громадян набуває право власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.
		З огляду на вищевикладені положення вбачається, що станом на час державної реєстрації Добровільного пожежного товариства (дата державної реєстрації 20.12.91) така підстава виникнення права власності, як передача майна від республіканського громадського обєдання новоствореним в Україні громадським обєданням або в порядку правонаступництва від однієї громадської організації до новоствореної громадської організації не була передбачена.
		Наведене вище надає суду підстави для висновку про те, що майно, яке є предметом спору у цій справі, перебувало у державній (соціалістичній) власності Української РСР, а тому громадська організація (Запорізьке добровільне протипожежне товариство, як місцевий осередок УРДПТ), якій спірне майно було передано безоплатно на баланс, не мала права власності на таке спірне майно оскільки передача майна з балансу на баланс, у т.ч. безоплатна, не має своїм наслідком зміну форми власності переданого майна.
		Оскільки позивач не надав суду доказів того, що ним в установленому чинним законодавством порядку було отримано документ, який засвідчує його право власності, і що такий документ останнім було згодом втрачено, судом визнаються необґрунтованими посилання позивача у його позовній заяві на ст. 392 ЦК України, щодо визнання права власності у звязку із втратою документу, який засвідчує таке право власності.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, позивачем в ході розгляду справи не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав, які є необхідними для задоволення позовних вимог в порядку визначеному чинним законодавством України, у т.ч. ст. 392 ЦК України, та з підстав, зазначених у позові. 
		У звязку з чим, у задоволені позовних вимог судом відмовляється через недоведеність. 
		Судом не приймаються доводи позивача про те, що ним було набуто право власності на двоповерхову будівлю колишньої 7 ПВПЧ (будівля 1860 року побудови) на підставі розпорядження Міністерства охорони суспільного порядку № 3/4/1764 від 27.08.68 та ОСОБА_3 приймання передачі від 05.09.68 виходячи з наступного. 
		Згідно з вимогами ст. 91 ЦК УРСР 1963 року (набув чиності із 01.01.94), який був чинним на момент складання акту приймання-передачі від 05.09.68, порядок передачі будівель, споруд, устаткування та ін. майна, що належить до основних засобів державних організацій, ін. державним організація, а також колгоспам, ін. кооперативним та громадським організаціям, визначається законодавством СРСР та Української РСР. Будівлі і споруди передаються від однієї державної організації іншій безоплатно.   
		У спірних правовідносинах станом на час складення вказаного вище ОСОБА_3 від 05.09.68 Запорізьке обласне протипожежне товариство не було державною організацією. 
		А тому, як наслідок, судом визнається безпідставним твердження позивача про передачу у власність Запорізькому обласному протипожежному товариству, як місцевому осередку Українського республіканського добровільного пожежного товариства, нерухомого майна зазначеного в наведеному вище акті від 05.09.68.  
		Під час розгляду цієї справи відповідачами 1 і 2 були заявлені клопотання про застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності.
		Враховауючи, що за змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, а також те, що судом за результатом вирішення спору по днаній справі не встановлено порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача, за захистом якого той звернувся до суду, а також те, що судом у задоволені позову відмовлено повністю у звязку із його необґрунтованістю, то підстави для застосування строку позовної давності у суду відсутні.
		Наведене вище у тексті цього ріщення спростовує доводи позивача викладені у його позовних вимогах у цій справі. 
		Згідно із положеннями ст. 49 ГПК України, судові витрати покладається на позивача. 
		Судом розяснюється, що з огляду на приписи ст. 85 ГПК України щодо строку складання повного рішення та моменту набрання ним чинності, а також положення ст. 93 ГПК України щодо строків подання апеляційної скарги, важливим значенням є не лише дата оголошення рішення, але й дата складання (підписання) повного рішення (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК), оскільки саме з наступного дня після якої (дати) і має визначатись 10-дений строк на подання апеляційної скарги. 
		У звязку з викладеним, враховуючи дату підписання вказаного повного тексту рішення (18.05.17), право сторін та третьої особи на оскарження процесуального рішення у цій справі до суду апеляційної інстанції місцевим господарським судом жодним чином не порушено.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 42, 43, 45, 12, 22, 27, 30, 33, 34, 44, 49, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову відмовити.
		 
		Повне рішення складено 18.05.17.
		 
		Суддя                                                     В.Л. Корсун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...