Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 821/449/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів).
Надіслано для оприлюднення: 19.05.2017. Зареєстровано: 23.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2017.

Результат оскарження 05.09.2017 Одеський апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		___________________________________________________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 травня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/449/17 
		Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді: Войтовича І.І.,
		при секретарі: Бондарчук О.О.,   
		за участю:
		представників позивача - ОСОБА_1,  ОСОБА_2,
		представників відповідача - Степанець Ю.В.,Мєзєнцева Н.А.,    
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 
		за позовом ОСОБА_5      
		до  Головного управління Держпраці у Херсонській області        
		про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_5 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області - ОСОБА_6 (далі - відповідач ) в якому просить захистити порушені права позивача, шляхом скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 09.02.2017 року за №21с.
		          Ухвалою суду від 21.04.2017 року замінено первинного відповідача ОСОБА_6 - начальника Головного управління Держпраці в Херсонській області на належного - Головне управління Держпраці у Херсонській області.
		          Позовна заява мотивована тим, що позивач здійснює свою діяльність без використання найманої праці, а тому його діяльність не є об'єктом контролю за дотриманням законодавства про працю. Також, зазначено, що у територіальних органах Держпраці відсутні повноваження щодо контролю за додержанням законодавства про працю, оскільки на думку позивача, такими повноваженнями наділений виключно центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Окрім того, зазначено, що надана копія направлення  на проведення перевірки не містила зазначення підстав для проведення перевірки, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		          Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали із підстав викладених в позовній заяві. Просили позов задовольнити.
		          Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили із підстав викладених в письмових заперечення на адміністративний позов. Зокрема, зазначили, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою посадовою особою визначеною пунктом 2 «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 та на підставі документів складених головними державними інспекторами управління з питань праці. Просили в задоволенні позову відмовити.
		          Розглянувши позовну заяву, заслухавши думку представників сторін та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи із наступного.
		          Судом встановлено, що згідно звернення Виконавчого комітету Суворовської районної ради у м. Херсоні від 04.11.2016 року №2-7-172/о, погодження Державної служби України з питань праці від 08.12.2016 року №122204/4.3/4.2-ДП-16, наказу Головного управління Держпраці у Херсонській області від 16.12.2016 року за №572 «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду», головними державними інспекторами управління з питань праці Головного управління Держпраці у Херсонській області Масловській М.К. та Горовій О.Р. було доручено проведення позапланової перевірки позивача щодо дотримання законодавства про працю.
		          19.01.2017 року о 16:30 хв. вищезазначені інспектори  для проведення позапланової перевірки позивача, магазин «Елітні продукти «Appetissimo» (м. Херсон, пл. Свободи, буд.5) надали для ознайомлення двом продавцям посвідчення посадових осіб та на запитання, чи є на робочому місці позивача, щоб вручити йому направлення на проведення перевірки, одним із продавців був зроблений телефонний дзвінок та через деякий час до магазину прибув представник позивача за довіреністю ОСОБА_9
		          Направлення на проведення перевірки від 16.12.2016 року вручено під підпис представнику за довіреністю ОСОБА_9 19.01.2017 року, яка відмовилася допускати до проведення перевірки посадових осіб Головного управління Держпраці у Херсонській області, про що власноруч зробила відмітку про відмову в допуску до перевірки у направленні на проведення до перевірки.
		          Суд звертає увагу на те, що факт не допуску до перевірки посадових осіб Головного управління Держпраці у Херсонській області представником позивача в судовому засіданні не заперечувався.
		          В зв'язку із наведеним, головними державними інспекторами було складено акт не допуску до перевірки в присутності представників правоохоронних органів, з яким ознайомився вказаний вище представник позивача за довіреністю.
		          Згодом, позивачу було направлено повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю від 30.01.2017 року, яке отримано останнім 02.02.2017 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
		          09.02.2017 року в приміщенні Головного управління Держпраці у Херсонській області відбувся розгляд справи про накладення штрафу на позивача. На засідання позивач чи його уповноважений представник не з'явився.  
		          Розглянувши акт про не допуск до проведення перевірки від 19.01.2017 року та додані до нього матеріали уповноваженою посадовою особою, керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 та на підставі абз.7 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України прийнято постанову про накладення штрафу на позивача в сумі 320000, 00 грн.
		          Не погоджуючись із вищенаведеною постановою позивач звернувся до суду.
		          Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
		          Щодо посилань представника позивача на те, що позивач здійснює свою діяльність без використання найманої праці, а тому його діяльність не є об'єктом контролю за дотриманням законодавства про працю, а також, те, що у територіальних органах Держпраці відсутні повноваження щодо контролю за додержанням законодавства про працю, оскільки, такими повноваженнями наділений виключно центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, суд зазначає наступне.
		          Відповідно до ст. 4 Господарського Кодексу України, зазначено, зокрема, що не є предметом регулювання цього Кодексу трудові відносини.
		Згідно до п. 3 ст. 8 Господарського Кодексу зазначено, господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
		Відповідно до ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		При цьому ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» також зазначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності
		Так, згідно ч.4 та ч.5 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
		Так, відповідно до ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Згідно із пунктами 1, 4, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема Головне Управління Держпраці у Херсонській області.
		Наказом Держпраці від 04.02.2016 №8 затверджено Положення про Головне Управління Держпраці у Херсонській області, згідно із пунктом 1 якого Головне Управління Держпраці у Херсонській області (далі - Управління Дежпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
		Відповідно до п.3 Положення про Управління Держпраці, основним завданням Управління Держпраці є, зокрема, реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
		Підпунктами 5, 8 пункту 4 Положення про Управління Держпраці передбачено, що Управління Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю, здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.
		Відповідно до підпункту 5 пункту 6 Положення про Управління Держпраці, Управління Держпраці має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління.
		Тобто, Головне управління Держпраці у Херсонській області є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Херсонської області.
		Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, визначених Конвенціями Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1985-1V, та № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1986-1V, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року № 1059 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)», встановлено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012р. №390, зареєстрованого Міністерством юстиції 30.07.2012р. за 31291/21603.
		Повноваження, права та обов'язки державних інспекторів з питань праці Держпраці та її територіальних органів визначені, крім загальних законів, конвенціями Міжнародної організації праці (далі - МОП), ратифікованих законами України, зокрема, «Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі від 08.09.2004 № 1985-ІУ.
		Відповідно до ст.12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» від 08.09.2004, Інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:
		- безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;
		- проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; 
		- здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема:
		- наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм;
		- вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги.
		Відповідно до п.3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012р. №390, позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.
		Відповідно до ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
		Як уже зазначалося вище, розглянувши акт про не допуск до проведення перевірки від 19.01.2017 року та додані до нього матеріали уповноваженою посадовою особою, на підставі абз.7 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України було прийнято постанову про накладення штрафу на позивача в сумі 320000, 00 грн.
		Таким чином, в діях Головного управління Держпраці у Херсонській області суд не вбачає ознак протиправності, оскільки відповідач під час проведення перевірки та винесенні оскаржуваних документів діяв на підставі та у спосіб передбачений чинним законодавством, а отже підстави для встановлення відсутності повноважень Головного управління Держпраці у Херсонській області з проведення позапланової перевірки з питань додержання позивачем законодавства про працю відсутні.
		Проте, суд вважає, що оскаржувану постанову слід скасувати в частині накладення на позивача штрафу в сумі 310400, 00 грн., виходячи із наступного.
		Як вбачається із оскаржуваної постанови штраф накладений на підставі абз.7 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України згідно якого юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
		Згідно абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України  юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
		Представниками відповідача в судовому засіданні зазначено, що при визначенні позивачу штрафу в сумі 320000, 00 грн., уповноважена особа виходила з того, що предметом перевірки  до якої не допущено посадових осіб повинні були бути питання, зазначені в абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України.
		Суд не погоджується з такими твердженнями представників відповідача, так як із направлення на проведення перевірки від 16.12.2016 року слідує, що відповідачем відповідно до наказу від 16.12.2016 року направляються посадові особи для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з питань додержання законодавства про працю позивачем.
		Також, суд зазначає, що ані наказ про проведення перевірки, ані акт про не допуск до проведення перевірки не містить посилань на те, що представником позивача не допущено до проведення перевірки із питань визначених в абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України.
		Щодо посилань представників відповідача на те, що підставою для проведення перевірки і визначення кола питань, які будуть перевірятися слугував лист Виконавчого комітету Суворовської районної ради у м. Херсоні від 04.11.2016 року №2-7-172/о, то суд зазначає, що даний лист є підставою для призначення перевірки (прийняття наказу), а уже сам наказ повинен містити питання, які підлягають контролю.
		Крім цього, суд не бере до ваги твердження представників відповідача про те, що в направленні зазначенні питання, що підлягають перевірці, а саме: 1.1.1, 1.1.4.1-1.1.4.4. 1.1.8, 1.1.11-1.1.12, 3.2.1-3.2.2, оскільки наявність таких посилань в направленні не дає можливості встановити, які саме питання будуть перевірятися.
		За таких обставин, суд вважає, що представник позивача не допускаючи до проведення перевірки не мав законної можливості встановити те, що перевірка буде проводитися саме із питань, визначених абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України, а тому на переконання суду у даному випадку штраф мав бути застосований відповідно до абз.6 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України згідно якого  юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
		На підставі статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року в Україні встановлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 3200,00 гривень.
		Враховуючи наведене, на думку суду, до позивача слід було застосувати  штраф у сумі 9600 гривень (3200,00 грн. х 3), а тому оскаржувану постанову відповідача слід скасувати в частині накладення штрафу в сумі 310400, 00 грн. (320000,00 грн. - 9600,00 грн. = 310400,00 грн.).   
		В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
		Частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено,  якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. 
		Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		 
		постановив:
		 
		Позов задовольнити частково.
		Скасувати постанову  Головного управління Держпраці у Херсонській області від 09.02.2017 р. №21с  в частині  накладення штрафу на ФОП ОСОБА_5   в сумі 310 400, 00 грн.
		Стягнути з Головного управління Держпраці у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_5 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_1) сплачений судовий збір у сумі  3104,00 грн. (Три тисячі сто чотири гривні  00 коп.)  шляхом безспірного списання.  
		В задоволенні  решти позовних вимог відмовити.   
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.
		Повний текст постанови виготовлений та підписаний  17 травня 2017 р. 
		 
		Суддя                                                                                                                  Войтович І.І. 
		 
		кат. 10.4.1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...